Uanews.life

Позначка: війна з Росією

  • Митник із Сумщини в центрі скандалу через акції російського банку

    Митник із Сумщини в центрі скандалу через акції російського банку

    На Сумщині митник Максим Гулаков опинився у центрі уваги після того, як у його декларації знайшли цікавий факт: його дружина Алла володіє 10 тисячами акцій російського “Газпромбанку”.

    Відповідно до декларації Гулакова, його дружина є акціонеркою російської фінансової установи, що обслуговує державні підприємства країни-агресора. Цей факт викликав суспільне обурення, адже державний службовець та його родина мають фінансові зв’язки з країною, яка веде війну проти України.

    Про це інформує телеграм-канал “Absolution Leaks”.

    Згідно з офіційною інформацією, акції були придбані влітку 2018 року. Це означає, що інвестиція була зроблена вже після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі. В той час, коли Україна боролася за свою територіальну цілісність, дружина митника вкладала гроші у банк, який є частиною фінансової системи росії.

    Знахідки у митника Сумщини

    Що відомо про “Газпромбанк”?

    “Газпромбанк” – один із найбільших банків рф, тісно пов’язаний із кремлівським режимом. Він обслуговує великі стратегічні підприємства, зокрема “Газпром”, який фінансує бюджет країни-агресора.

    Після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році “Газпромбанк” опинився під санкціями багатьох країн світу. Його активи блокують, а співпрацю з ним вважають неприйнятною.

    Фінансові зв’язки українських посадовців або їхніх родичів з російськими структурами викликають серйозні питання щодо їхньої лояльності та патріотичної позиції.

    На момент купівлі акцій у 2018 році:

    • росія вже окупувала Крим;
    • на Донбасі йшли бойові дії, внаслідок яких гинули українські військові та мирні жителі;
    • в Україні діяли санкції щодо російських банків та компаній.

    Виникає логічне питання: чому дружина українського митника вкладала гроші в російський банк, який підтримує економіку країни-агресора?

    Факт наявності російських активів у родини митника може стати приводом для перевірки з боку відповідних органів. Українське суспільство має право знати, чи є у посадовців зв’язки з державою, яка веде війну проти України.

    На тлі боротьби України з російською агресією подібні випадки не можуть залишатися без уваги. Чи пояснить Максим Гулаков, чому його родина володіє акціями російського банку – питання відкрите.

  • Без нових поставок: Україна ризикує втратити ключові можливості на полі бою

    Без нових поставок: Україна ризикує втратити ключові можливості на полі бою

    Постійна військова допомога з боку США є важливою складовою стратегії України в боротьбі проти агресії Росії. Однак останні заяви про можливе скорочення допомоги викликають серйозні побоювання щодо стабільності ситуації на фронті. Як зазначає The Wall Street Journal , без нових поставок військової допомоги Україна зможе витримати нинішній темп боїв до літа 2025 року, але після цього може зіткнутися з серйозними труднощами, зокрема, нестачею боєприпасів.

    Також Київ не зможе використовувати частину свого найбільш передового озброєння.

    «Великі поставки зброї, які адміністрація Байдена відправила або уклала контракти на поставку в останні місяці свого правління, повинні дозволити Україні продовжувати боротися в поточному темпі щонайменше до середини року (тобто до червня – Ред.)», – заявила виданню Селеста Валландер, колишня високопоставлена посадовець Пентагону.

    Українські чиновники кажуть, що це «найгірший сценарій», і в такому разі Україні доведеться значно збільшити власне військове виробництво і розраховувати на більшу підтримку з боку Європи.

    «Загалом Україна наразі самостійно виробляє або фінансує близько 55% свого військового обладнання. США забезпечують близько 20%, а Європа – 25%», – повідомив один західний чиновник.

    Але деякі види американського озброєння, як-от сучасні системи ППО, балістичні ракети, навігаційні системи і далекобійна артилерія, будуть практично неможливо замінити. Європа просто не виробляє достатньої кількості таких систем – а в деяких випадках не виробляє зовсім.

    Коли ці американські поставки закінчаться, можливості України наносити удари на далекі відстані і захищати тилові позиції значно знизяться, попереджають офіційні особи та аналітики.

    «Теоретично Європа може виділити стільки ж коштів, скільки США, але я не думаю, що вона зможе покрити весь спектр необхідних озброєнь. У таких критично важливих категоріях, як системи перехоплення для ППО, швидко виникне проблема нестачі», – сказав Оскар Йонссон, дослідник Шведського оборонного університету.

    Деякі експерти також сумніваються, чи збереже Україна доступ до супутникового інтернету Starlink від SpaceX, який частково фінансувався Пентагоном.

    «Питання не стільки в допомозі, скільки в тому, чи буде Трамп брати участь у виробництві зброї для України», – сказав Михайло Самусь, директор Центру дослідження нової геополітики. «Якщо ні, це стане серйозним ударом для України і Європи».

  • Ранковий масований ракетний обстріл України: вибухи у Харкові, тривога по всій країні

    Ранковий масований ракетний обстріл України: вибухи у Харкові, тривога по всій країні

    Сьогодні вранці Росія вкотре здійснила масований ракетний обстріл території України. Перші вибухи зафіксували у Харкові о 06:08. У повітряних силах Збройних сил України повідомляють, що ворог застосовує крилаті та балістичні ракети, тривога оголошена по всій країні.

    Серію вибухів у Харкові було чути приблизно з 06:08. В цей момент військові інформували, що в області зафіксовано крилаті ракети. Крім того, з Бєлгородської області було застосовано балістику.

    Зазначається, що починаючи з 06:13 сигнал тривоги поширився по всій території України.

    Крім цього інша швидкісна ціль залітала через Сумську область  південно-західним курсом. Також у регіоні фіксувалася група ракет тим самим курсом.

    Також повідомляється ракети на Херсонщині з ТОТ, курс – північно-західний.

    Вранці 15 січня в областях України оголошено повітряну тривогу через загрозу ракетного обстрілу. Перед цим з російської авіабази “Оленья” злетіла група бомбардувальників Ту-95МС.

  • Атака на Київщину: одна людина загинула, четверо постраждали

    Атака на Київщину: одна людина загинула, четверо постраждали

    Унаслідок російської атаки на Київську область у ніч на п’ятницю уламки збитих безпілотників спричинили загибель однієї людини та поранення чотирьох осіб. Про це повідомив тимчасовий виконувач обов’язків голови Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник у своєму Telegram-каналі.

    “Тяжка ніч для Київщини. Чергова атака ворожих БпЛА. Тривога тривала всю ніч. В області працювали сили ППО. Є збиті ворожі цілі. Влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури не допущено. На жаль, є жертва та постраждалі”, – зазначив Калашник.

    З його слів, як повідомлялося раніше, внаслідок падіння уламків збитої ворожої цілі від отриманих поранень на місці події загинув водій вантажівки 1999 року народження. В іншому районі, внаслідок падіння уламків збитої цілі на приватний будинок, виникла пожежа, яка була ліквідована. Постраждало троє людей: жінка 1957 року народження – гостра реакція на стрес; хлопець, 16 років – поріз коліна, госпіталізований до дитячої лікарні. У його 43-річного батька – садна ніг та порізи.

    “Ще в одному з населених пунктів на вулиці поранення у живіт отримала молода жінка 2002 року народження. Наразі вона в операційній. За її життя борються лікарі”, – повідомив Калашник.

    Загалом в області, за його даними, пошкоджено 14 приватних будинків, господарчу споруду, 2 автомийки, автомобіль, лінію електромереж, трансформатор.

    Оперативні групи продовжують роботи з фіксації та ліквідації наслідків нічної атаки ворога.

  • Мін’юст України стягнув 2,5 млрд грн російських активів до держбюджету та створив реєстри для військових злочинів

    Мін’юст України стягнув 2,5 млрд грн російських активів до держбюджету та створив реєстри для військових злочинів

    У 2024 році Міністерство юстиції України здійснило значний крок у напрямку відшкодування збитків, завданих військовим, затягнувши до державного бюджету 2,5 мільярда гривень російських активів. Це сталося завдяки впровадженню нових юридичних механізмів, спрямованих на притягнення до відповідальності держави-агресора та компенсацію шкоди, завданої війною.

    “2,5 мільярда гривень російських активів стягнуто до бюджету України – це один з головних результатів роботи Мін’юсту у 2024 році”, – повідомляє міністерство.

    Також важливим результатом у відомстві назвали задокументування тисяч воєнних злочинів, що дозволяє в майбутньому притягнути винних до відповідальності та забезпечити справедливість для жертв.

    Окрім цього, як вказано, був створений “Єдиний національний портал для збору фактів порушень прав людини”.

    Не менш важливими називають у Мін’юсті ініціативи, спрямовані на захист вразливих груп населення. Почалася робота над спеціальним реєстром для захисту депортованих дітей, що допоможе документувати їх переміщення та забезпечувати їхні права.

    Також зазначається, що був започаткований реєстр збитків, що приймає заяви про пошкоджене майно, вимушене переселення та випадки смерті чи зникнення близьких.

    Image

  • ГУР повідомляє про знищення двох російських вертольотів біля берегів Криму в ніч на 31 грудня

    ГУР повідомляє про знищення двох російських вертольотів біля берегів Криму в ніч на 31 грудня

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що в ніч на 31 грудня морські дрони успішно атакували два російських вертольоти біля берегів Криму. Це сталося в результаті проведеної операції, деталі якої були розкриті після початкової інформації, що додала про знищення одного вертольота.

    Нагадаємо, удари по вертольотах стали завдавати українські морські дрони «Магура», на які навчилися встановлювати ракети.

    Російський військовий паблік, що пише на авіаційну тематику, Fighterbomber підтверджує втрату вертольотів. І пише, що з появою ракет «земля-повітря» на українських безекіпажних катерах «ситуація на Чорному морі різко змінилася не на нашу користь».

    Раніше саме вертольоти були основним засобом Росії для боротьби з БЕКами.

    І, за оцінкою пабліка, тепер РФ може знищувати морські дрони тільки штурмовою авіацією, яка зможе ефективно працювати лише вдень, та й то за умови відсутності хмарності.

    «Наразі надводний флот не здатний себе захистити від БЕКів у відкритому морі. Або точніше, не здатний ефективно захищатися. Зі змінним успіхом він може себе захистити в бухтах і на базах. Відповідно з вибиванням (можливо тимчасовим) вертолітної складової, забезпечувати безпеку цивільного судноплавства в морі ми (та й по суті ніхто) не можемо», – пише паблік.

    Він вважає, що це знаменує собою загальну кризу світових великих флотів, які наразі вразливі перед малими підводними катерами.

    Рішенням проблеми він бачить у використанні ударних безпілотників із засобами погашення БЕКів. Але зазначає, що їх поки що немає у великій кількості ні в кого.

    Також можна глушити частоти управління БЕКами. Але поки що цього також робити не навчилися.

  • Операція ЗСУ в Курській області: Україна тримає позицію при наступі РФ

    Операція ЗСУ в Курській області: Україна тримає позицію при наступі РФ

    Вже п’ятий місяць поспіль у Курській області Росії триває операція Збройних сил України. Попри серйозне російське розгортання війська, Україна продовжує утримувати значну частину позицій. Про це повідомляє The Washington Post .

    Зазначається, що інтенсивність атак у Курській області сигналізує про зростаючий відчай Путіна якнайшвидше прибрати цей “козир” зі столу на тлі зростаючого тиску з приводу можливих переговорів про припинення війни перед інавгурацією обраного президента США Дональда Трампа.

    За словами українських військових, Росія направила в регіон 60 000 солдатів і атакує українські позиції всіма наявними в її розпорядженні засобами. Часто росіяни пересуваються на мотоциклах, возах, велосипедах і пішки, щоб обмежити свої втрати на дорогах, які контролює українська вогнева міць. Крім того, останніми днями на полі бою в Курській області з’явилися хвилі північнокорейських військ, які просувалися великими групами, що робило їх легкою ціллю.

    “У серпні Путін применшив нахабне вторгнення України, назвавши його марною другорядною дією порівняно з основними бойовими діями на сході України. Але майже п’ять місяців потому, у міру посилення бойових дій, битва за цей куточок західної Росії довела, що вторгнення України через кордон стало переломним моментом у війні, навіть якщо остаточний результат залишається неясним”, – пише WP.

    Командир 82-ї бригади ЗСУ Дмитро Волошин зізнався, що спочатку він був скептично налаштований щодо Курської операції загалом, однак відтоді важливість цієї битви стала “незаперечною”.

    Прихильники операції вважають, що напад був єдиним варіантом для України. Хоча Росія, як і раніше, націлена на Сумську область, вона також уперше застосовує свою зброю вдома, завдаючи шкоди своїм власним містам та інфраструктурі, а не тільки Україні, акцентується в статті.

    Зазначається, що операція змусила Росію відновити обміни полонених “азовців”, а також відвести десятки тисяч солдатів від лінії фронту в Україні.

    “Це історія принципу для Путіна, перш за все. Він кинув сюди готові й найкращі бригади. Це навчені, впевнені в собі типи… Ми боремося з елітою. Ми відвели їх з інших регіонів, – заявив командир 225-го штурмового батальйону України, капітан Олег Ширяєв. – Ми нікуди не підемо”.

    У виданні додали, що в України більше причин, ніж будь-коли, щоб стояти на своїх позиціях у Росії. За словами офіційних осіб, якщо вони відступлять, 60 000 російських солдатів підуть за ними в Україну.

    Північнокорейські солдати в Курській області – що повідомлялося

    Нагадаємо, як писали в The Times, Росія в Курській області кидає солдатів КНДР сотнями в “м’ясорубку”.

    Описуючи одну з наймасовіших атак, 35-річний офіцер спецназу Віталій заявив, що, судячи з усього, у корейців був простий наказ “наступати або померти”:

    “Бачити таку велику групу, що рухається разом, було для наших мінометників і кулеметників немов сон. Я не знаю, чи всі вони загинули. Але скажімо так, атака була зупинена досить швидко”.

  • Критичний період для України та Європи: Чого очікувати після інавгурації Трампа

    Критичний період для України та Європи: Чого очікувати після інавгурації Трампа

    Європейські країни опинились у критичному моменті щодо війни в Україні, а особливо у зв’язку з наближенням інавгурації нового президента США Дональда Трампа, яка відбудеться 20 січня 2025 року.  Враховуючи активні спроби Європи взяти на себе відповідальність за мирне врегулювання конфлікту, питання про позицію Трампа можуть суттєво вплинути на подальші кроки світової держави.

    “Трамп неодноразово заявляв, що закінчить війну через “день” після своєї інавгурації 20 січня… Риторика передвиборчої кампанії Трампа та його союзників припускає, що він може спробувати примусити Україну ухвалити мирну угоду, що буде вкрай вигідною Москві, або взагалі відмовитися від Києва”, – ідеться в публікації.

    Як зазначається, європейські лідери давно стверджують, що жодне врегулювання не повинно нав’язуватися “через голови” українців. Те ж саме стосується і їх.

    “Але Європа навряд чи перебуває в кращому становищі, щоб силою прокласти собі шлях до столу переговорів. Рука Макрона ослаблена політичним паралічем у Франції. Німеччина зайнята федеральними виборами і може не мати нового уряду до початку літа. Зростання в кращому разі слабке, а державні фінанси всюди напружені”, – додали в Financial Times.

    Видання пише, що європейці щосили намагаються виробити свій власний внесок у будь-яке мирне врегулювання в Україні. За словами високопоставленого чиновника, за винятком Угорщини та Словаччини, держави-члени ЄС разом із союзниками у Великій Британії та Норвегії прихильні до збереження підтримки України.

    Деякі європейські чиновники кажуть, що важливо чітко заявити про готовність Європи підтримати Україну. Серед них – міністр оборони Естонії. Макрон також вважає, що для Європи важливо взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку.

    До того ж, прагматичним сигналом у FT назвали схвалення спецпредставником Трампа з питань України Кіта Келлога дозволу використовувати для ударів по Росії далекобійну американську зброю. Він заявив, що це дасть новому президенту важіль впливу на Москву.

    “Схоже, що зараз ми перебуваємо у фазі переходу від політичної та передвиборчої риторики до більш реальної та серйозної політики. Ми бачимо таку обережну еволюцію в бік більшої підтримки України, тому що вони розуміють, що, врешті-решт, вони не збираються кидати Україну”, – зазначив голова комітету з питань зовнішньої політики українського парламенту Олександр Мережко.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що команда Дональда Трампа повідомила європейським чиновникам, що новий президент США планує зберегти військову допомогу Україні. При цьому зазначалося, що Трамп має намір продовжити постачання американської зброї Києву після своєї інавгурації. Цю інформацію підтвердили три людини, знайомі з переговорами.

  • Зарплати чиновників хочуть зрівняти з рівнем доходів військових на передовій

    Зарплати чиновників хочуть зрівняти з рівнем доходів військових на передовій

    В Україні активно обговорюється ініціатива щодо обмеження заробітних плат високопосадовців, суддів, депутатів та членів наглядових рад. Пропонується, щоб їхні доходи не перевищували рівень зарплати військовослужбовців, які забезпечують бойові завдання на передовій.
    Не більше, ніж на передовій – Верховна Рада розгляне законопроект про обмеження 100 тисячами грн зарплати членам наглядових рад, суддям і депутатам

    Платити не більше, аніж військовослужбовцям на передовій, пропонує група народних депутатів, яка 13 грудня зареєструвала законопроект 12316 про внесення змін до статті 28 Закону «Про правовий режим воєнного стану» щодо обмеження розмірів заробітної плати деяким категоріям осіб в умовах дії воєнного стану.

    Так, пропонується доповнити прикінцеві положення закону про правовий режим воєнного стану нормою, якою установити, що тимчасово, у період дії воєнного стану, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, а також органи місцевого самоврядування) нараховуються у сумі, що не перевищує граничного розміру виплат військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях (100 тисяч грн на місяць).

    При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки.

    Обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, тобто, не застосовується до рятувальників.

    Окремо вказано, що обмеження у 100 тисяч грн застосовується також при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів, працівникам Офісу Президента, суддям, суддям Конституційного Суду України, прокурорам, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, членам Рахункової палати, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, в тому числі Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України (крім осіб, зазначених в абзаці другому цього пункту), працівникам суб’єктів господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать державі, членам наглядових рад таких суб’єктів господарювання.

    Зазначимо, що за даними Міністерства фінансів України, середня зарплата керівництва за жовтень 2024 року склала у Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – 330,7 тисяч грн, Державній митній службі – 276,7 тисяч грн, Державній службі фінансового моніторингу – 234,7 тисяч грн, Національному агентстві з питань запобігання корупції – 232 тисячі грн, Пенсійному фонді України – 194,8 тисяч грн, Національній соціальній сервісній службі – 144,6 тисяч грн тощо.

    Як раніше писала «Судово-юридична газета», до Верховної Ради подали законопроект 12265, який пропонує визначити розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя у розмірі посадового окладу судді місцевого суду (тобто, близько 63 тисяч грн). Нагадаємо, що після внесених змін оклад членів ВРП починається від 236 тисяч грн, не враховуючи додаткові виплати.

  • У Казані атаковано стратегічний завод ВПК

    У Казані атаковано стратегічний завод ВПК

    У російській Казані стало щонайменше 8 вибухів, які спричинили удари безпілотників. Один із дронів атакував промислове підприємство, що привернуло увагу до стратегічного значення цього об’єкта. Про це повідомляють російські ЗМІ та місцеві телеграм-канали.

    росіяни пишуть про влучання БПЛА в промисловий об‘єкт в казані. Нагадаю, що в місті існує Казанський пороховий завод, який є одним із ключових підприємств російського військово-промислового комплексу, що спеціалізується на виробництві вибухових речовин, ракетних палив та інших компонентів, критично важливих для армії рф. Цей завод виконує функцію забезпечення російських збройних сил боєприпасами та матеріалами, необхідними для виготовлення ракет різних класів і призначень, включаючи ракети “Калібр”, “Іскандер” та ін. Загалом, Казанський пороховий завод є одним із “хребтів” російського ВПК, без якого серійне виробництво боєприпасів було б неможливим

    – написав Коваленко у Telegram.

    Пресслужба глави Татарстану Мініханова повідомила щодо казані, що, за оперативною інформацією, усього зафіксовано 8 прильотів, з них на промпідприємство один, один над річкою, 6 – на житловий масив.

    Як пише Baza, дрони намагалися збити навіть з автоматів.

    У міноборони росії стверджують щодо казані, що 21 грудня вранці БПЛА застосовувалися у три хвилі з різних напрямків. Три безпілотні літальні апарати були нібито знищені черговими засобами ППО, ще три БПЛА пригнічені засобами РЕБ.

    ASTRA повідомляє, що аеропорт казані тимчасово призупинив прийом та відправлення рейсів. Аналогічні заходи було введено в аеропорту іжевська, де оголошено план “Килим”.