Uanews.life

Позначка: військова допомога

  • Списані F-16 для України: США передали винищувачі лише на запчастини

    Списані F-16 для України: США передали винищувачі лише на запчастини

    Україна отримала від США частково розібрані винищувачі F-16, однак вони виявилися непридатними для польотів чи бойового застосування — лише на запчастини. Про це 1 травня повідомило аналітичне видання The War Zone, посилаючись на фото та коментарі ВПС США.

    На оприлюднених у мережі кадрах зафіксовано завантаження частково демонтованих F-16 на український транспортний літак Ан-124 “Руслан” в Аризоні. Пунктом призначення вказано Польщу, звідки, ймовірно, комплектуючі будуть транспортуватися далі в Україну.

    Аналітики звернулися до Повітряних сил США, де отримали підтвердження: ці літаки дійсно були передані українській стороні, однак виключно як джерело запчастин.

    “Міністерство Повітряних сил підтримало ініціативу європейських партнерів щодо передачі Україні F-16, надавши для цього списані та повністю непрацездатні винищувачі, зняті з активного використання”, — йдеться у відповіді.

    За словами американських військових, цим F-16 бракує ключових елементів — таких як двигуни, радари та інші критично важливі системи, без яких вони не можуть виконувати польоти.

    Аналітики спробували ідентифікувати конкретні моделі винищувачів за оприлюдненими знімками. Однак більшість літаків на фото були обгорнуті захисним покриттям, що унеможливлювало точне визначення. Єдине, що вдалося припустити — це наявність антен IFF старого типу, які вказують на те, що йдеться, імовірно, про застарілі модифікації F-16.

    На початку квітня генерал Крістофер Каволі, верховний головнокомандувач НАТО в Європі, заявляв про майбутню передачу нових F-16 Україні. Проте наразі невідомо, чи мав він на увазі саме ці списані зразки, чи мова йшла про інші літаки, що потенційно можуть бути бойовими.

  • Адміністрація Трампа погрожує згорнути допомогу Україні

    Адміністрація Трампа погрожує згорнути допомогу Україні

    Адміністрація Дональда Трампа, яка готує основу для можливої нової зовнішньополітичної доктрини, висунула жорсткий ультиматум Офісу Президента України. Як повідомило наше джерело в ОП, США вимагають погодження формату тимчасового перемир’я вже цього тижня, інакше буде згорнуто частину діючих програм підтримки України, а Вашингтон остаточно вийде з процесу врегулювання конфлікту.

    Ключовий сигнал у відповідь на позицію Києва — демонстративна відмова державного секретаря США Марко Рубіо їхати на переговори в Лондон, що мають відбутись 23 квітня. Цей жест, як пояснив співрозмовник, був навмисно зроблений, аби підкреслити розчарування Вашингтона затяжними перемовинами, які, за оцінкою американської сторони, «не дають жодного результату через деструктивну позицію Великої Британії».

    За словами джерела, у Білому домі очікували, що Київ погодиться на базові пункти тимчасового перемир’я, зокрема на де-факто замороження лінії фронту. Але після заяви Володимира Зеленського про те, що Україна не визнає російський контроль над Кримом і не готова поступатися жодними територіями, в адміністрації Трампа вирішили змінити тактику тиску.

    Це не перший сигнал із боку США. Раніше журналісти The Telegraph повідомляли про план із семи пунктів, який передбачає виведення військ РФ із частини Херсонської області, контроль США над Запорізькою АЕС, а також відкритий доступ американських компаній до українських ресурсів. Проте каменем спотикання залишається саме Крим.

    У Вашингтоні дедалі частіше лунають думки про те, що Європа має брати на себе більшу частину відповідальності за безпековий контур у регіоні, тоді як США можуть сконцентруватися на інших глобальних викликах. Ігнорування переговорів у Лондоні — ще один натяк Києву, що терпіння Вашингтона добігає кінця.

    Як зазначає джерело, доля мирного процесу та масштаб американської підтримки можуть залежати від наступних 72 годин.

  • Білий дім припинив обговорення військової допомоги Україні

    Білий дім припинив обговорення військової допомоги Україні

    Попри триваючу війну, адміністрація президента США практично припинила серйозні обговорення щодо майбутнього військової підтримки України. Про це повідомляє впливове видання The New York Times, посилаючись на джерела у Вашингтоні та серед європейських дипломатів.

    За інформацією журналістів, в адміністрації Дональда Трампа дедалі частіше розглядають українське питання з прагматичної позиції: не як моральний обов’язок чи геополітичний пріоритет, а як потенційний обмінний ресурс у діалозі з Москвою.

    “Фокус зміщується з “чим допомогти Україні” на “що отримаємо натомість”, — зазначає видання.

    Європейські дипломати, з якими спілкувались журналісти NYT, підтверджують: наразі США не дають жодних чітких гарантій щодо збереження навіть обміну розвідувальною інформацією з Києвом. Це викликає серйозне занепокоєння у союзників, які розраховують на трансатлантичну єдність у стримуванні російської агресії.

    Колишня радниця президента США з питань Росії у Раді національної безпеки Фіона Гілл висловила припущення, що адміністрація Трампа готується до формування “прямого діалогу” з Кремлем, навіть якщо це означатиме усунення України з переговорного процесу:

    “Україна може опинитися за межами нової архітектури домовленостей. Це цілком в дусі зовнішньополітичної логіки Трампа”, – сказала Гілл.

    На цьому тлі побоювання щодо ослаблення американської підтримки лише зростають, особливо з огляду на позицію ключових фігур у Республіканській партії, які виступають проти “необмеженого фінансування війни в Україні”.

    Очевидно, що дипломатичний ландшафт змінюється. І питання не лише у фінансах чи зброї — йдеться про місце України у великій геополітичній грі.

  • Росія пропонує відмову від співпраці з Китаєм в обмін на відмову США від України – Джерела

    Росія пропонує відмову від співпраці з Китаєм в обмін на відмову США від України – Джерела

    Як повідомляють наші джерела, на переговорах по мирному врегулюванню Росія пропонує відмову від тісної співпраці з Китаєм в обмін на відмову США від військової допомоги Україні та відкриття прямого доступу на всі Росії до всіх ринків. При цьому Росія визнає за США збереження їх економічних інтересів на українських територіях.

    За інформацією джерел, Україна дала згоду на підписання всіх пунктів Угоди про копалини, запропонованої адміністрацією Трампа. Частково цю інформацію також підтверджують українські чиновники, близькі до переговорної групи.

    Затримка в підписанні угоди на даний момент обумовлена тим фактом, що США поки що не розуміють, як забезпечити безпеку на прифронтових територіях і головне, як забрати під свій контроль запаси літію на окупованих територіях. Також, за інформацією джерел, наразі немає розуміння по питанню Запорізької АЕС.

  • Трампа роздратувала «європейська демонстрація любові» до Зеленського — Politico

    Трампа роздратувала «європейська демонстрація любові» до Зеленського — Politico

    Президента США Дональда Трампа, як повідомляє видання Politico з посиланням на джерела, вкрай роздратував прийом Володимира Зеленського в Європі після їхнього публічного конфлікту в Білому домі. Його обурення викликали як зустріч Зеленського з королем Великої Британії, так і демонстративна підтримка з боку європейських лідерів, зокрема в Лондоні.

    «Трампа дратували події того недільного дня — не лише візит Зеленського до британського монарха, а й загальна картина: Європа обіймає його. Один із британських чиновників зазначив, що команді Трампа “не сподобалося, як це виглядало… як усе це сталося”», — пише Politico.

    Джерела в британському уряді також припускають, що така реакція Трампа могла спонукати Лондон чинити більший тиск на Київ, аби той погодився на переговори щодо припинення війни.

    Однак замість поступливості Зеленський зробив іншу заяву: в неділю ввечері, під час інтерв’ю, він сказав, що мирне врегулювання конфлікту «дуже, дуже далеке». За словами американських чиновників, саме ця заява стала «спусковим гачком», який змусив Трампа протягом наступної доби зупинити військову допомогу Україні.

    Після цього Франція та Велика Британія намагалися залагодити напруження у відносинах, однак, за даними Politico, між президентами США й України й досі зберігається напружена атмосфера.

  • Влада України шокована умовами запропонованої угоди зі США

    Влада України шокована умовами запропонованої угоди зі США

    Проєкт угоди між США та Україною, який нині перебуває на стадії обговорення, викликав хвилю обурення серед українських посадовців. Один із високопоставлених представників влади, коментуючи ситуацію для The Washington Post, заявив, що документ “виглядає так, ніби Україна програла війну Сполученим Штатам і тепер змушена виплачувати довічні репарації”.

    Головне занепокоєння Києва викликає спроба Вашингтона переформатувати попередню фінансову допомогу. Зокрема, в проєкті угоди вказано, що частину вже наданих грантів США можуть перекваліфікувати як позики, що означатиме зобов’язання України їх повертати. Крім того, за словами джерела WP, сама логіка документа зосереджена не на співпраці, а на компенсації – тобто створюється враження, що Україна повинна “відшкодувати США кошти”, які вона отримувала протягом останніх років.

    Таке формулювання сприймається в Києві як ультимативне і несправедливе, особливо з огляду на безпрецедентну шкоду, якої Україна зазнає внаслідок повномасштабної війни з Росією. Як зазначає The Washington Post, шанси на схвалення цього документа у поточній редакції вкрай низькі.

    Нагадаємо, раніше американське видання вже повідомляло, що адміністрація Дональда Трампа (його можливе повернення до Білого дому активно обговорюється у США) ініціює перегляд умов надання допомоги Україні, просуваючи нові підходи, що включають більший контроль, аудит і, вочевидь, — фінансові гарантії з боку Києва.

    У разі ухвалення проєкту в нинішньому вигляді це може серйозно вплинути не лише на двосторонні відносини, а й на загальний формат західної підтримки України. Наразі ж угода залишається предметом переговорів, і позиція української сторони — категорична: справедливість, а не фіскальний тиск, має бути основою будь-якої стратегічної угоди зі США.

  • Брюссель не поступиться: військова підтримка України триватиме

    Брюссель не поступиться: військова підтримка України триватиме

    Європейський Союз заявив, що не припинятиме військову допомогу Україні, навіть якщо Росія вимагатиме це як умову якогось перемир’я. Брюссель наголошує: Україна має отримати достатньо зброї, щоб забезпечити собі сильну позицію на переговорах і надійний захист від можливих нових атак.

    Дипломати в Брюсселі наголошують, що постачання зброї не припиняться, оскільки ЄС прагне забезпечити Україні сильну позицію для ведення мирних переговорів і захисту від потенційних нових атак з боку агресора.

    За словами дипломатів, ключова мета Євросоюзу полягає в тому, щоб Україна мала можливість вибрати оптимальний момент для переговорів, при цьому залишаючись надійно захищеною від можливих атак. Також зазначено, що під час потенційного тимчасового припинення вогню необхідно підтримувати Україну озброєнням, щоб вона могла вистояти і не дозволити агресору перегрупуватися для нових ударів.

    Представники ЄС не погоджуються на припинення поставок озброєнь, навіть якщо рф вимагатиме цього як умову перемир’я. Вони вважають, що забезпечення оборонних можливостей України є важливим для її безпеки і стабільності на континенті.

    Євросоюз домагається того, щоб Україна опинилася в найбільш сильній позиції на мирних переговорах, а також могла відмовитися від “поганої”, як сказав би Трамп, угоди і вибрати найбільш підходящий для себе момент для переговорів. Я не думаю, що Євросоюз і його члени припинять постачання зброї Києву, якщо агресор вимагатиме цього як умову перемир’я

    – зі слів одного європейського дипломата.

    У понеділок, 17 березня, міністри закордонних справ ЄС обговорять подальші кроки щодо припинення вогню та підтримки України на засіданні Ради ЄС. Під час зустрічі очікується участь українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги, який буде долучений до обговорень через відеозв’язок.

    Серед інших важливих питань – ініціатива щодо нового пакету військової допомоги Україні, що включає постачання артилерійських снарядів, систем протиповітряної оборони, а також навчання українських військових бригад. Очікується, що фінансова допомога складе від 20 до 40 мільярдів євро.

  • Україна готується воювати без допомоги Америки

    Україна готується воювати без допомоги Америки

    Українські та західні аналітики попереджають: якщо президент США Дональд Трамп остаточно припинить військову допомогу Києву, війна стане набагато складнішою. Особливо відчутною буде втрата американської розвідки та супутникової системи Starlink, без яких сучасна війна неможлива.

    Попри потенційну втрату підтримки США, українські військові й експерти вважають, що армія зможе тримати оборону щонайменше пів року. Проте це можливо лише за умови, що Європа зможе компенсувати втрату озброєнь. Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко впевнений, що російська армія теж виснажена і не зможе швидко просуватися навіть за відсутності американської зброї. Найгірший сценарій — РФ зможе захопити трохи більше території.

    Найбільша проблема України сьогодні — не дефіцит зброї, а нестача мобілізаційного ресурсу. Західні чиновники стверджують, що ЗСУ прагнуть залучати до 30 тисяч нових військових щомісяця, але все більше українців уникають мобілізації. Народна депутатка Юлія Клименко вважає, що зниження призовного віку лише погіршить ситуацію, оскільки молоді чоловіки масово виїжджатимуть за кордон.

    Клименко наголошує, що уряду слід ефективніше мобілізувати чоловіків старшого віку та покращити військову підготовку. “Люди бояться, що їх відправлять на фронт без підготовки і без зброї. Вони не хочуть бути гарматним м’ясом”, — зазначає вона.

    Попри складнощі, Україна має шанс утримати оборону за рахунок новітніх технологій. Мустафа Найєм вважає, що дрони та роботизовані системи можуть компенсувати нестачу артилерії та бронетехніки. Він наголошує, що пріоритетом має бути не постачання HIMARS, а фінансування виробництва 10 000 безпілотників щомісяця.

    Українська промисловість вже зробила значний ривок у цій сфері. Генеральний директор TAF Drones Олександр Яковенко прогнозує, що в 2025 році буде вироблено 2,5-3 мільйони безпілотників. Водночас він визнає, що росіяни швидко адаптуються до нових технологій, і тепер між сторонами війни зберігається мінімальний технологічний розрив.

    Західні військові експерти попереджають, що навіть якщо Трамп не блокує підтримку України, Європа не зможе швидко компенсувати дефіцит зброї. Запаси озброєнь у країнах НАТО суттєво виснажені, а темпи виробництва залишаються недостатніми.

    Європейські лідери також бояться, що активна допомога Києву може спричинити дипломатичний конфлікт із Трампом, якщо він дійсно прагне “домовитися” з Росією. Деякі дипломати вже зараз припускають, що США можуть навіть відкрито виступити проти розширеної військової допомоги Україні.

    Попри втому та складні обставини, Україна не має наміру припиняти боротьбу. “Якщо ми здамося, це зробить ситуацію набагато гіршою”, — наголошує нардеп Олександр Мережко. Україна продовжує шукати нові шляхи для підтримки армії, включаючи збільшення власного виробництва зброї та активізацію співпраці з європейськими партнерами.

  • США передали Україні менше 40 ATACMS, і вони вже закінчилися

    США передали Україні менше 40 ATACMS, і вони вже закінчилися

    В арсеналі Збройних сил України більше немає армійських тактичних ракет великої дальності ATACMS, які раніше були передані Сполученими Штатами. За даними Associated Press, запаси цих ракет було повністю вичерпано ще наприкінці січня.

    Офіційний представник США та український депутат із Комітету оборони підтвердили, що вогневі можливості ЗСУ з використання ATACMS наразі відсутні. За словами американських посадовців, Вашингтон надав Україні менше 40 таких ракет, а їхні запаси закінчилися швидше, ніж очікувалося.

    При цьому в адміністрації США неодноразово наголошували, що кількість переданих ATACMS буде обмеженою, оскільки американські військові стратеги вважають інші види озброєння більш ефективними для України.

    З початку їхнього постачання Україна застосовувала ATACMS для ураження військових об’єктів РФ, включаючи склади боєприпасів, авіабази та командні центри. У грудні 2024 року The New York Times повідомляло, що запаси ракет уже майже вичерпані, а представники США і НАТО закликали українську сторону використовувати їх більш вибірково.

    Після того, як 17 листопада було знято заборону на удари ATACMS по території РФ, у розпорядженні України залишалися лише “десятки ракет”. Вже тоді експерти попереджали, що без нових поставок цей вид озброєння швидко закінчиться.

    Питання подальшого постачання ATACMS залишається відкритим. Адміністрація Дональда Трампа наразі не схильна збільшувати допомогу Україні, зосереджуючись на можливих мирних переговорах. Водночас союзники по НАТО, зокрема Німеччина та Франція, можуть компенсувати втрату ATACMS іншими типами далекобійного озброєння.

    Попри це, нестача ATACMS може вплинути на здатність України завдавати глибоких ударів по тилових об’єктах противника, що є ключовим для стримування російських наступальних операцій.

  • Україна та США погодили припинення вогню на 30 днів, військову допомогу та економічну співпрацю

    Україна та США погодили припинення вогню на 30 днів, військову допомогу та економічну співпрацю

    Переговори між Україною та США, що відбулися у Саудівській Аравії, завершилися важливими домовленостями. Сторони узгодили 30-денне тимчасове припинення вогню, відновлення військової допомоги та перспективну економічну співпрацю. Тепер ключовим питанням залишається позиція Росії щодо цих угод.

    Переговори між Україною та США, що відбулися у саудівській Джидді, тривали понад вісім годин. Після їх завершення обидві сторони оприлюднили спільну заяву, в якій підтвердили намір наблизитися до довгострокового миру.

    “Сполучені Штати та Україна зробили важливі кроки на шляху до відновлення надійного миру в Україні”, – йдеться у комюніке за підсумками зустрічі.

    Серед ключових домовленостей:

    • Припинення вогню на 30 днів
      Україна погодилася на тимчасове припинення бойових дій із можливістю продовження, якщо аналогічне рішення ухвалить Росія.
    • Відновлення військової підтримки
      Вашингтон скасовує “паузу” у постачанні зброї та обміні розвідданими, яку запровадили після дискусій між Зеленським і Трампом наприкінці лютого.
    • Гуманітарні ініціативи
      Сторони домовилися активізувати роботу над обміном військовополоненими та поверненням примусово депортованих українських дітей.
    • Співпраця у видобутку корисних копалин
      Україна та США планують якнайшвидше підписати угоду про спільну розробку стратегічних мінеральних ресурсів, що має сприяти економічній стабільності Києва.

    Що кажуть у Києві?

    Президент України Володимир Зеленський наголосив, що тепер рішення за Москвою.

    “Україна погодилася на припинення вогню. Тепер свою готовність має показати Росія. Настав час для повної правди”, – заявив він у вечірньому зверненні.

    Глава Офісу Президента Андрій Єрмак зазначив, що наступного тижня українська та американська команди розпочнуть технічні консультації щодо імплементації домовленостей.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підкреслив, що перемир’я – це не про “заморожений конфлікт”, а про спробу поступово завершити війну на справедливих умовах.

    Реакція Вашингтона

    Президент США Дональд Трамп заявив, що запросить Володимира Зеленського до Білого дому, а також найближчими днями планує розмову з Володимиром Путіним.

    “Україна погодилася на припинення вогню. Тепер нам потрібно звернутися до Росії, і я сподіваюся, що президент Путін також погодиться”, – зазначив Трамп.

    Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що тепер “м’яч на стороні Росії”.

    “Перший жест доброї волі, який ми могли б побачити від Росії, – це погодитися на українську пропозицію щодо перемир’я”, – наголосив він.

    Радник президента США з національної безпеки Майк Волц підкреслив, що дискусія змістилася з питання “Чи має війна закінчитися?” до “Як вона має закінчитися?”.

    Наступним етапом стане розмова між Вашингтоном і Москвою, яка має визначити, чи погодиться Кремль на запропоноване перемир’я. Також планується серія дипломатичних зустрічей за участю країн “Великої сімки” та НАТО.