Uanews.life

Позначка: військові технології

  • За $1000 — технології для МіГ-29: українця підозрюють у передачі Білорусі військової програми

    За $1000 — технології для МіГ-29: українця підозрюють у передачі Білорусі військової програми

    В Україні розслідують кримінальне провадження щодо ймовірної незаконної передачі Білорусі програмного забезпечення для військового авіаційного тренажера. За версією слідства, громадянин України, який раніше займався розробкою електронних комплексів для підготовки екіпажів МіГ-29, Мі-8, Мі-24 та Іл-76, передав технологію білоруській стороні, а винагорода за неї могла становити лише 1000 доларів. Особливої гостроти справі додає те, що програму могли використовувати для підготовки військових льотчиків країни, яка залишається найближчим військово-політичним союзником Росії та надала свою територію й інфраструктуру для війни проти України.

    Про розслідування 27 серпня повідомила білоруська служба «Радіо Свобода» з посиланням на інформоване джерело. За її даними, йдеться про програмне забезпечення для стаціонарного комплексного тренажера КТС-21М військового призначення. Подібні комплекси використовують для підготовки пілотів бойової авіації, зокрема екіпажів винищувачів МіГ-29.

    За версією українських слідчих, програмне забезпечення було передано білоруській стороні в обхід встановлених обмежень і правил міжнародної передачі товарів, послуг та технологій подвійного призначення. Передача, як стверджується, відбулася не пізніше червня 2025 року. Джерела «Радіо Свобода» повідомляють, що за отриману технологію фігурант справи нібито одержав 1000 доларів.

    У різних публікаціях є розбіжність щодо технічного способу передачі. Білоруська служба «Радіо Свобода» пише про передачу через один із месенджерів, тоді як українські медіа, які переказували матеріал, згадували також кур’єра. Тому достеменно підтвердженим на цей момент варто вважати сам факт, який перевіряє слідство, а конкретний механізм передачі ще потребує уточнення в офіційних матеріалах правоохоронних органів.

    За даними джерела журналістів, кримінальне провадження може стосуватися кількох громадян України. Один із них нібито працює у Білорусі на ЗАТ «Група виробничих технологій і авіаційного машинобудування “Аеромаш”», розташованому у Мачулищах неподалік Мінська.

    Саме це підприємство становить особливий інтерес у контексті справи. За даними «Радіо Свобода», «Аеромаш» займається розробкою, виробництвом, ремонтом та модернізацією авіаційної техніки, а також створенням і обслуговуванням авіаційних тренажерів. На базі КТС-21М можуть готувати пілотів бойових літаків МіГ-29.

    Важливо й те, ким був підозрюваний до описаних подій.

    За інформацією джерел журналістів, українець раніше працював конструктором модульних електронних авіаційних тренажерів. Він мав досвід створення систем для підготовки екіпажів одразу кількох типів військової авіатехніки — вертольотів Мі-8 та Мі-24, винищувачів МіГ-29 і військово-транспортних літаків Іл-76.

    Слідство також вважає, що технологія могла бути передана колишньому колезі підозрюваного, пов’язаному з Інститутом автоматизованих систем Академії наук України. Водночас повних імен фігурантів у відкритих джерелах поки що не оприлюднено, тому робити висновки про конкретних осіб до появи офіційних матеріалів правоохоронців було б передчасно.

    Після викриття правоохоронці провели обшуки за місцем проживання підозрюваного. За даними журналістів, було вилучено мобільні телефони та електронні носії інформації, які можуть містити докази комунікації та передачі програмного забезпечення.

    Суд поки не відправив чоловіка під варту. До нього застосували запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, тобто підозрюваний має виконувати покладені судом процесуальні обов’язки, однак залишається на свободі. Розслідування триває.

    Чому така програма може бути важливою

    КТС-21М — це не звичайний комп’ютерний симулятор у побутовому розумінні. Комплексні авіаційні тренажери створюють для відпрацювання дій екіпажу максимально близько до реального польоту: від запуску систем та навігації до виконання процедур у складних або аварійних ситуаціях.

    Їхня цінність полягає в тому, що військовий льотчик може багаторазово відпрацьовувати небезпечні сценарії без використання справжнього бойового літака, пального, ресурсу двигунів і ризику втрати техніки або екіпажу.

    Програмне забезпечення є критично важливою частиною такого комплексу, оскільки саме воно моделює поведінку систем літака, параметри польоту та реакцію машини на дії пілота. Тому передача спеціалізованого софту для військового тренажера країні, яка бере участь у військовому співробітництві з Росією, може мати значно серйозніші наслідки, ніж звичайний продаж комп’ютерної програми.

    Особливий контекст створює й місце розташування підприємства «Аеромаш» — Мачулищі.

    Там розташована одна з ключових білоруських військових авіабаз. Авіабаза Мачулищі використовується ВПС і військами ППО Білорусі та здатна приймати різні типи військової авіації, включаючи Іл-76, Ан-26, Мі-8 і Мі-24. Після початку повномасштабного російського вторгнення об’єкт також використовувався російськими військовими.

    Саме з білоруських аеродромів у перші місяці великої війни Росія здійснювала бойові вильоти проти України. Білорусь офіційно не оголошувала про вступ своєї армії у війну, однак територія країни використовувалася для вторгнення російських сухопутних підрозділів, роботи російської авіації та запусків ракет.

    І військова взаємодія Мінська та Москви не припинилася. У 2026 році зберігаються повідомлення про використання білоруської території та інфраструктури для підтримки російської військової діяльності. Окремі дослідження також вказують на використання території Білорусі для технічного забезпечення маршрутів російських безпілотників під час атак на Україну.

    Водночас білоруський сегмент інтернету дедалі активніше використовується і для вербування громадян Білорусі на контрактну службу у російській армії. Deutsche Welle у серпні повідомляла про збільшення кількості відповідних оголошень, де білорусам пропонують службу у ЗС РФ та участь у війні проти України.

    Тому будь-який витік спеціалізованих українських військових або подвійних технологій у Білорусь правоохоронці розглядають через значно ширший безпековий контекст — можливість їх подальшого використання не лише Мінськом, а й російським військово-промисловим комплексом.

    Особливо це стосується технологій, пов’язаних з МіГ-29. Ці винищувачі залишаються на озброєнні як Білорусі, так і Росії, а отже, обладнання для підготовки екіпажів має практичну військову цінність.

    При цьому в самій справі наразі залишається багато невідомого.

    Не оприлюднено, яку саме версію програмного забезпечення передали, наскільки вона була повною, чи містила закриті технологічні рішення, чи потрапила вона безпосередньо на підприємство «Аеромаш» і чи використовувалася після передачі для фактичної підготовки білоруських військових пілотів. Немає й публічного підтвердження, що технологія надалі була передана російській стороні.

    Так само на момент публікації немає підстав стверджувати, що фігурант уже визнаний винним. Йдеться про версію слідства і кримінальне провадження, а остаточну правову оцінку може дати лише суд.

    Проте навіть відомі зараз обставини роблять історію показовою. Людина з професійними знаннями у сфері військових авіаційних тренажерів, за версією слідства, могла передати союзнику Росії програмне забезпечення для підготовки екіпажів МіГ-29 — і отримати за це лише тисячу доларів.

    На тлі війни, у якій авіація, ППО, ракети та технології підготовки екіпажів залишаються стратегічними ресурсами, ця сума виглядає особливо разюче. А слідству тепер належить встановити головне: хто саме отримав програму, як її використали і чи могла вона зрештою посилити військові можливості Білорусі або Росії проти України.

  • Росія зупинила виробництво реактивних «Герань-3»: ГУР розкрило, що готує Кремль натомість

    Росія зупинила виробництво реактивних «Герань-3»: ГУР розкрило, що готує Кремль натомість

    Росія припинила виробництво реактивних ударних безпілотників «Герань-3». За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, ця модель була перехідною версією, яку російські розробники створили перед переходом до нового покоління реактивних дронів.

    Про це повідомляє «Мілітарний» із посиланням на інформацію, отриману від ГУР МО України.

    «Герань-3» створювали на основі конструкції «Герань-2». Російські розробники суттєво не змінювали планер попередньої моделі, однак замінили силову установку. Замість поршневого двигуна на безпілотник встановили реактивний Telefly JT80.

    Саме новий двигун дозволив істотно збільшити швидкість апарата. За даними української розвідки, «Герань-3» могла розвивати швидкість приблизно від 300 до 370 км/год та долати відстань до 1000 км.

    Таким чином, порівняно з попередньою версією реактивний безпілотник отримав значно вищу швидкість. Це, своєю чергою, скорочує час, який українська система протиповітряної оборони має для його виявлення, супроводу та перехоплення.

    Попри зовнішню схожість із «Герань-2», внутрішнє обладнання дрона також було оновлене. На борту встановили інерційну навігаційну систему SADRA, блок вимірювання тиску, блок розподілу потужності та інші електронні модулі.

    Для захисту від засобів радіоелектронної боротьби росіяни використовували супутникову систему «Комета-М12». Вона оснащена адаптивною антенною решіткою із 12 елементів, яка має підвищувати стійкість апарата до спроб придушення супутникового зв’язку.

    Водночас значна частина електронної начинки «Герань-3» має іноземне походження. За підрахунками української розвідки, у конструкції безпілотника використовували 45 іноземних компонентів.

    Найбільше серед них було американських деталей — 22 компоненти. Також у дроні виявили елементи китайського, швейцарського, німецького, британського та японського виробництва.

    Наявність іноземних компонентів у російському ударному безпілотнику вкотре демонструє залежність російського військово-промислового комплексу від імпортної електроніки. Попри санкції та обмеження на експорт технологій, Росія продовжує знаходити можливості для отримання компонентів, необхідних для виробництва озброєння.

    За інформацією ГУР, «Герань-3» не була кінцевим варіантом російської реактивної лінійки. Її розглядали як перехідну модель перед створенням «Герань-4».

    Новий безпілотник уже отримав спеціально розроблений планер, адаптований під потужніший реактивний двигун Telefly LX-WP-160. Саме зміна конструкції та силової установки має дозволити росіянам збільшити характеристики нового апарата.

    Зокрема, злітна маса «Герань-4» зросла приблизно з 350 до 450 кг. Потужніший двигун, за даними української розвідки, має забезпечити подальше збільшення швидкості та дальності польоту.

    Таким чином, припинення виробництва «Герань-3» не означає відмови Росії від реактивних ударних дронів. Навпаки, за оцінкою української розвідки, Москва переходить до наступної моделі, яка має бути краще пристосована для використання реактивного двигуна.

    Росія останнім часом активно вдосконалює сімейство ударних безпілотників, які застосовує проти України. На початку серпня повідомлялося про появу нової версії «Герань-4 Сикер», яку оснастили сучаснішою системою наведення та оптико-електронним модулем.

    Таке обладнання має підвищувати точність ураження цілей та давати дрону можливість ефективніше працювати навіть у випадках втрати зв’язку з оператором.

    Зростання швидкості російських безпілотників створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Чим швидше рухається ціль, тим менше часу залишається на її виявлення та перехоплення, особливо якщо дрон летить на низькій висоті.

    Україна паралельно розробляє власні засоби протидії таким загрозам. Зокрема, Збройні сили України представили автоматизовану систему перехоплення швидкісних безпілотників ZIRKA, яку створили з урахуванням необхідності боротьби з реактивними «Геранями».

    Росія також продовжує експериментувати з бойовим оснащенням ударних дронів. Раніше повідомлялося про виявлення боєприпасів зі збідненим ураном, якими були оснащені окремі «Герань-2», застосовані під час атак на Україну.

    Отже, зупинка виробництва «Герань-3» може бути пов’язана не зі згортанням програми реактивних дронів, а з переходом Росії до нової конструкції. Якщо інформація ГУР підтвердиться, основним наступним етапом розвитку цієї лінійки стане «Герань-4», яку розробляють спеціально під потужніший реактивний двигун.

    Для України це означає необхідність подальшого розвитку засобів виявлення та перехоплення швидкісних ударних безпілотників, оскільки Росія продовжує вдосконалювати характеристики своїх далекобійних систем.

  • Від нової «Дії» до національного ШІ: Мінцифри готує масштабне оновлення цифрових послуг

    Від нової «Дії» до національного ШІ: Мінцифри готує масштабне оновлення цифрових послуг

    Міністерство цифрової трансформації України визначило низку пріоритетних напрямів роботи, які охоплюють розвиток військової цифрової екосистеми, мобільного зв’язку, державних послуг та штучного інтелекту. Частину запланованих змін громадяни зможуть відчути безпосередньо через застосунок «Дія», водночас окремі проєкти стосуватимуться військовослужбовців та функціонування цифрової інфраструктури держави.

    Про це йдеться в інтерв’ю міністерки цифрової трансформації Оксани Ферчук порталу DOU.

    Одним із ключових напрямів, за словами Ферчук, залишається розвиток військової технологічної екосистеми Brave1. Окремий акцент у відомстві роблять на цифровізації всього шляху людини — від моменту, коли вона набуває статусу військовозобов’язаного, до проходження служби та подальшого отримання статусу ветерана.

    Одним із компонентів цієї системи має стати психологічна підтримка військовослужбовців. Йдеться, зокрема, про створення цифрових інструментів для психологічного тестування та подальшої підтримки військових. Таким чином, у Мінцифри хочуть використовувати цифрові рішення не лише для адміністративних процедур, а й для супроводу військовослужбовців під час проходження служби.

    Ще одним важливим напрямом стане цифровізація роботи навчальних центрів. За задумом міністерства, спеціальна система має допомагати інструкторам та викладачам вести навчальні програми, фіксувати результати підготовки військовослужбовців та оцінювати їхні навички.

    Система також повинна давати можливість формувати характеристику військовослужбовця після завершення навчання та рекомендувати його для подальшого проходження служби за відповідним напрямом. Таким чином, цифрові дані про результати підготовки можуть використовуватися для більш точного визначення того, на якій посаді або за якою спеціальністю людина буде найбільш ефективною.

    Окремо Мінцифри працює над автоматизацією рекрутингу до Сил оборони. За словами Ферчук, після червня 2026 року відомство зафіксувало зростання зацікавленості цивільних громадян у вакансіях в армії. Автоматизація має спростити пошук відповідної посади та зробити процес взаємодії між кандидатами й військовими структурами більш цифровим.

    Водночас одним із головних цивільних напрямів роботи міністерства залишається стабільність мобільного зв’язку та доступу до інтернету. В умовах війни та регулярних атак на українську інфраструктуру питання безперебійної роботи цифрових сервісів набуває особливого значення.

    У Мінцифри планують не лише підтримувати вже наявну інфраструктуру, а й створювати резервні рішення для державних сервісів. Паралельно відомство працює над впровадженням нових технологій зв’язку, серед яких 5G та Direct to Cell.

    Технологія Direct to Cell дозволяє забезпечувати зв’язок із сумісними мобільними пристроями безпосередньо через супутникову інфраструктуру. Для України розвиток такого напрямку може мати додаткове значення через необхідність забезпечувати зв’язок у випадках пошкодження наземної інфраструктури або перебоїв у роботі мобільних мереж.

    Ферчук зазначила, що перед міністерством одночасно стоять два завдання — зберегти працездатність уже створеної інфраструктури за умов обмежених ресурсів та продовжувати будувати нову.

    Зміни очікуються і в системі державних електронних послуг. За інформацією Мінцифри, наразі оцифровано та трансформовано менш ніж половину всіх державних послуг. Водночас відомство планує продовжувати цей процес і до кінця 2026 року запустити низку нових сервісів.

    Зокрема, йдеться про електронну чергу для водіїв легкових автомобілів та електронний європротокол. Ці сервіси мають перевести частину процедур, які нині потребують взаємодії з державними установами, у цифровий формат.

    Втім, найбільш помітною потенційною зміною може стати трансформація самої логіки роботи «Дії». У Мінцифри розглядають можливість переходу від моделі, за якої громадянин самостійно шукає необхідну послугу, до більш проактивної взаємодії.

    Тобто держава в майбутньому може самостійно пропонувати людині послугу, якщо вже має відповідну інформацію про її життєву ситуацію. Наприклад, якщо система знає, що людина навчається або отримала певний статус, вона потенційно зможе запропонувати пов’язані з цим можливості чи державні сервіси.

    Такий підхід фактично означатиме перехід від цифровізації окремих послуг до побудови більш автоматизованої взаємодії між громадянином і державою. Водночас Ферчук наголосила, що Мінцифри ще має оцінити реакцію суспільства на таку модель та визначити, наскільки швидко вона зможе стати звичною для користувачів.

    Окремо міністерство планує вдосконалити систему оповіщення про повітряні тривоги. Мета змін полягає в тому, щоб повідомлення були більш інформативними, а люди могли краще розуміти, через яку саме загрозу оголошено тривогу.

    У відомстві зазначають, що цей напрям з’явився в зоні відповідальності Мінцифри відносно нещодавно. Очікується, що оновлення системи допоможе зробити інформування населення зрозумілішим і точнішим.

    Ще одним масштабним проєктом є розвиток штучного інтелекту. Мінцифри очікує до кінця 2026 року отримати першу тестову версію національної великої мовної моделі — LLM.

    Йдеться про модель, адаптовану до української мови та українського контексту. За попередньою інформацією, її створюють на базі Gemma 3 від Google, яку планують адаптувати з урахуванням української мовної специфіки, локального контексту та історико-культурних особливостей України.

    До проєкту також залучений «Київстар», який відповідає за технічну інфраструктуру, фінансування та організаційні процеси. У перспективі така модель може використовуватися для роботи з українськомовним контентом та державними цифровими рішеннями.

    Таким чином, заявлені Мінцифри пріоритети охоплюють одразу кілька сфер — від військового рекрутингу та психологічної підтримки військових до мобільного зв’язку, «Дії», системи оповіщення та штучного інтелекту. Частина цих проєктів має бути реалізована вже до кінця 2026 року, а окремі технологічні рішення можуть визначити подальший розвиток української цифрової держави.

  • У США надрукували морський дрон на 3D-принтері: характеристики TF-179 тримають у секреті

    У США надрукували морський дрон на 3D-принтері: характеристики TF-179 тримають у секреті

    Американська компанія Haddy представила новий безекіпажний надводний катер TF-179 Drone Boat, конструкцію якого виготовили за допомогою великоформатного роботизованого 3D-друку. Компанія не розкриває ані технічних характеристик нової платформи, ані її майбутнього призначення, ані замовника. Водночас сам проєкт демонструє тенденцію, яка дедалі активніше набирає обертів у військовому кораблебудуванні: складні безпілотні платформи намагаються створювати значно швидше та дешевше, ніж традиційні катери й кораблі.

    Про появу TF-179 компанія Haddy оголосила 8 серпня 2026 року. Під час виробництва застосували технологію large-format robotic additive manufacturing — великоформатного адитивного виробництва, коли промислові роботизовані маніпулятори пошарово формують великі конструктивні елементи з композитного матеріалу. Фактично йдеться про промисловий 3D-друк, масштабований до рівня корпусів морських платформ.

    У Haddy пояснюють, що головною перевагою такого підходу є не просто можливість «надрукувати катер». Цифрове виробництво дозволяє конструкторам швидко вносити зміни у проєкт, тестувати нову версію, аналізувати її поведінку та практично одразу переходити до наступної модифікації без виготовлення великої кількості нових форм та оснащення. На тлі швидкої еволюції військових безпілотних систем саме час від проєктування до реального виробу стає одним із ключових факторів.

    «Зі зростанням попиту на спеціалізовані морські платформи методи виробництва повинні розвиватися разом із ними», — пояснили в Haddy. Компанія наголошує, що здатність швидко виготовляти, оцінювати та вдосконалювати складні системи стає дедалі більшою конкурентною перевагою для оборонної промисловості.

    При цьому про сам TF-179 відомо небагато. Haddy поки не повідомила його довжину, водотоннажність, швидкість, дальність ходу, тип двигуна, корисне навантаження чи спосіб керування. Не оголошено також, чи розрахована платформа на ударні, розвідувальні, патрульні, логістичні або інші завдання. Замовника проєкту компанія теж не називає. Тому твердження про конкретне військове призначення TF-179 наразі залишалися б припущенням.

    Відомо, що Haddy працює у Сент-Пітерсберзі, штат Флорида. За даними профільного видання CompositesWorld, компанія має виробничий майданчик площею близько 30 тисяч квадратних футів, або приблизно 2,8 тисячі квадратних метрів. На підприємстві встановлено вісім великоформатних адитивних систем нідерландської компанії CEAD, причому сім із них змонтовані на рейкових системах, що дає роботам змогу працювати з особливо великими деталями.

    Компанію заснували у 2022 році. Її співзасновником і генеральним директором є Джей Роджерс — колишній морський піхотинець США та випускник Принстонського університету, який раніше очолював Local Motors. Спершу Haddy активно використовувала роботизований 3D-друк для меблів, архітектурних конструкцій та промислових форм, однак останнім часом дедалі більше працює з оборонними та морськими проєктами.

    TF-179 — не перший морський проєкт компанії. Раніше Haddy співпрацювала з розробником автономних систем HavocAI над корпусом малопомітного безекіпажного надводного апарата. Корпус виготовляли з матеріалу, армованого вуглецевим волокном. Особливо показовим став темп робіт: від конструкції до випробування готової платформи в морі минуло лише дев’ять днів. Цей приклад у Haddy використовують як доказ того, наскільки сильно великоформатний 3D-друк може скоротити традиційні виробничі цикли.

    Ще один напрям роботи Haddy пов’язаний із компанією Red Cat Holdings та її морським підрозділом Blue Ops. У квітні 2026 року сторони оголосили про партнерство з інтеграції великомасштабного роботизованого 3D-друку у виробництво безекіпажних надводних платформ. Blue Ops працює, зокрема, над катерами довжиною близько п’яти та семи метрів. За планами компаній, використання технологій Haddy має приблизно вдвічі збільшити виробничі можливості цього напрямку.

    У Blue Ops прямо пов’язують такі технології з необхідністю швидше адаптувати техніку до сучасної війни. Президент компанії Баррі Гінклі порівнював перехід до великоформатного 3D-друку з моментом, коли суднобудування свого часу почало переходити від дерева до склопластику. За його словами, цифрове виробництво скорочує шлях між створенням концепції та її фактичним розгортанням.

    Важливо й те, що американські виробники намагаються створювати не лише окремі великі заводи. Концепція Haddy передбачає мережу так званих мікрофабрик, де цифрову модель можна передати на інший виробничий майданчик і виготовляти конструкцію ближче до місця майбутнього застосування. Такий підхід потенційно дозволяє швидко масштабувати виробництво безпілотних систем і зменшувати залежність від одного підприємства.

    Активний розвиток подібних морських платформ відбувається на тлі різкого зростання інтересу до безекіпажного флоту у світі. Одним із факторів, який прискорив цей процес, став досвід російсько-української війни. У Чорному морі українські морські дрони показали, що порівняно невеликі та дешевші платформи можуть створювати серйозну загрозу значно дорожчим військовим кораблям. Саме цей досвід посилив увагу США та інших держав до масового виробництва автономних і дистанційно керованих морських систем.

    Водночас TF-179 поки залишається значною мірою закритим проєктом. Опубліковані Haddy фотографії підтверджують існування готової морської платформи, однак дозволяють оцінити лише її зовнішній вигляд. Жодних офіційних даних про озброєння, сенсори, автономність або потенційне прийняття на озброєння американськими військовими компанія не оприлюднила.

    Тому головною новиною навколо TF-179 наразі є навіть не характеристики самого катера, а спосіб його створення. Американські виробники демонструють модель, за якої морську безпілотну платформу можна цифрово перепроєктувати, надрукувати, випробувати та знову модернізувати в терміни, які ще недавно були практично недосяжними для традиційного суднобудування. І якщо технологія покаже себе під час серійного виробництва так само ефективно, як під час прототипування, 3D-друк може стати одним із ключових інструментів масштабування майбутніх флотів морських дронів.

  • Україна створила власний турбореактивний двигун для “Фламінго”

    Україна створила власний турбореактивний двигун для “Фламінго”

    Українська компанія Fire Point повідомила про завершення розробки власного турбореактивного двигуна, який у перспективі може використовуватися на крилатій ракеті FP-5 “Фламінго”. У компанії вже збирають перші прототипи нового силового агрегату та планують завершити всі випробування до кінця року, після чого перейти до серійного виробництва.

    Про це генеральна директорка Fire Point Ірина Терех розповіла в інтерв’ю виданню TWZ.

    За її словами, новий двигун був створений у співпраці з тим самим конструкторським бюро, яке свого часу розробило турбореактивний двигун АІ-25. Саме його модифікація АІ-25ТЛ стала першим силовим агрегатом, який використовувався на крилатій ракеті FP-5 “Фламінго”.

    Терех зазначила, що під час розробки ракети компанія від самого початку закладала можливість інтеграції різних типів двигунів. Завдяки цьому платформа залишається універсальною та може адаптуватися до різних технічних рішень.

    За її словами, загалом “Фламінго” вже проходив випробування з п’ятьма різними двигунами.

    “‘Фламінго’ спочатку проєктувався як гнучка платформа, здатна працювати з різними типами двигунів. Тому ми дійсно можемо значно розширити перелік підтримуваних двигунів”, – заявила Терех.

    Розробка власного турбореактивного двигуна для безпілотних літальних апаратів тривала понад шість місяців. Наразі компанія перейшла до етапу виготовлення перших дослідних зразків.

    “Зараз ми збираємо перші 10 прототипів майбутніх турбореактивних двигунів із вентиляторним агрегатом нашого виробництва”, – повідомила керівниця Fire Point.

    Вона підкреслила, що створення турбореактивного двигуна є значно складнішим технологічним завданням, ніж виробництво самої ракети, оскільки потребує високої точності, складних матеріалів та великої кількості випробувань.

    За планами компанії, до кінця поточного року мають завершитися випробування всіх дослідних зразків. Після аналізу результатів інженери внесуть необхідні зміни до конструкції, а вже наступного року Fire Point розраховує розпочати серійне виробництво нового двигуна.

    Водночас Ірина Терех визнала, що компанії поки не вдалося реалізувати раніше озвучені плани щодо збільшення темпів виробництва крилатих ракет “Фламінго” до щонайменше семи одиниць на добу.

    За її словами, головною причиною стали фінансові чинники. Україна очікувала надходження коштів за кредитною програмою Європейського Союзу, однак обсяги державних замовлень виявилися нижчими за максимальні виробничі можливості підприємства. Через це компанія була змушена тимчасово скоригувати темпи виробництва.

    “На жаль, оскільки Україна очікувала надходження коштів за кредитом від Європейського Союзу, обсяг замовлень не відповідав максимальній виробничій потужності, тому обсяг виробництва було знижено… Ми розраховуємо наростити обсяг до зазначеного рівня. Ймовірно, до кінця цього року або на початку наступного. Це залежить від того, як надходитимуть контракти”, – пояснила Терех.

    Попри це, компанія продовжує активно розвивати власні оборонні технології. У липні Fire Point представила антибалістичні ракети FP-7.x для перспективної системи протиповітряної оборони Freyja. Раніше компанія також повідомила про успішні випробування цієї ракети, під час яких було підтверджено керований політ і швидкість до 2000 метрів за секунду. Крім того, Fire Point заявляла про плани співпраці з німецькою компанією Diehl Defence щодо створення системи наведення для нової ракети.

  • Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Російські окупаційні війська модернізували реактивний ударний безпілотник “Герань-4 Сикер”, який є однією з новітніх модифікацій дронів типу “Шахед”. Нове оснащення передбачає встановлення сучасної системи наведення та оптико-електронного модуля, що має підвищити точність ураження цілей навіть у разі втрати зв’язку на завершальному етапі атаки.

    Про це повідомляє “Мілітарний”.

    Фахівці видання проаналізували фотографії уламків модернізованої версії безпілотника та звернули увагу на суттєві конструктивні зміни. Найпомітнішою стала оновлена носова частина апарата, в якій розмістили компактний оптико-електронний модуль. За оцінками аналітиків, саме він відповідає за фінальне наведення дрона на визначену ціль.

    Експерти зазначають, що модернізація включає систему донаведення, яка дозволяє безпілотнику продовжувати виконання бойового завдання навіть у разі втрати каналу зв’язку під час пікірування. Це означає, що дрон здатний самостійно завершити атаку на об’єкт, використовуючи оптичне наведення, що потенційно підвищує ефективність його застосування та ускладнює протидію засобами радіоелектронної боротьби.

    Крім основної системи наведення, на безпілотнику виявили ще одну камеру. За даними OSINT-дослідників, це китайська модель Dahua TiOC Dual-Lens Panoramic із панорамним кутом огляду 180 градусів. Імовірно, вона використовується для широкого огляду місцевості перед атакою та забезпечення ситуаційної обізнаності. Також серед можливих функцій розглядається виявлення українських дронів-перехоплювачів, які останнім часом дедалі активніше використовуються для боротьби з російськими ударними БпЛА.

    За інформацією “Мілітарного”, модернізована версія “Герань-4 Сикер” має заявлену дальність польоту до 550 кілометрів, крейсерську швидкість близько 300 км/год та бойову частину масою 50 кілограмів. Водночас максимальна швидкість реактивного безпілотника може досягати 500 км/год, що значно ускладнює його перехоплення мобільними вогневими групами та частиною українських дронів-перехоплювачів.

    Аналітики також зазначають, що російські війська вже застосовують ці реактивні безпілотники для ударів по портовій інфраструктурі та цивільних суднах у Чорному морі. Використання швидкісних реактивних дронів у таких операціях свідчить про прагнення Росії підвищити ефективність повітряних атак по важливих логістичних об’єктах.

    Перші випадки застосування реактивної “Герані-4” були зафіксовані ще на початку травня 2026 року, коли безпілотник потрапив у поле зору українського дрона-перехоплювача. На різних екземплярах фахівці виявили два типи китайських турбореактивних двигунів — Telefly LX-WP-160 із тягою близько 160 кгс та Telefly TF-TJ2000A із тягою приблизно 200 кгс. Останній також використовується на реактивному безпілотнику “Герань-5”.

    Новий планер дозволяє дрону активно маневрувати на швидкостях 300–400 км/год, а практична висота польоту становить до 5 тисяч метрів. Для базової модифікації “Герань-4” дальність польоту оцінювалася приблизно у 450 кілометрів, тоді як модернізована версія отримала збільшений запас ходу.

    Фахівці наголошують, що поява нової системи наведення створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Висока швидкість реактивних модифікацій та можливість автономного донаведення роблять такі безпілотники складнішими цілями для мобільних вогневих груп і частини наявних засобів перехоплення.

    Водночас Україна продовжує працювати над відповіддю на нові загрози. Зокрема, в країні вже презентували систему автоматизованого перехоплення швидкісних ударних дронів ZIRKA, яка розроблена саме для боротьби з реактивними безпілотниками типу “Герань-4”. Паралельно українські фахівці продовжують вдосконалювати технології протидії ударним БпЛА, які Росія регулярно застосовує під час атак на українські міста та критичну інфраструктуру.

    Раніше також повідомлялося, що під час дослідження уламків російських ударних дронів типу “Герань-2” у Чернігівській області були виявлені елементи зі збідненим ураном. У зв’язку з цим громадян закликають не наближатися до уламків збитих безпілотників, а одразу повідомляти про їх виявлення поліцію, ДСНС та саперні підрозділи для безпечного обстеження та знешкодження.

  • Корупційні схеми на закупівлі дронів на 40 мільярдів за участі компаній афілійованих з Конотопським

    Корупційні схеми на закупівлі дронів на 40 мільярдів за участі компаній афілійованих з Конотопським

    Поки по всій країні не вщухає так званий “картонний майдан” основною вимогою якого є повернення Михайла Федорова в крісло міністра оборони, ми вирішили проаналізувати контракти близьких до екс-міністра виробника дронів.

    Зокрема, в даному контексті цікавий кейс близького до Федорова виробника дронів SkyFall Олександра  Конотопського, більша частина яких потрапляє в Україну з Китаю через афілійовану з Конотопським ТОВ «Стрим Техно» та зареєстровану на “фунта” естонську прокладку DMO COMMERCE OÜ.

    За даними митних декларацій упродовж 2025-2026 років ТОВ «Стрим Техно» імпортувало товар від близько 60 постачальників-нерезидентів на суму понад 43,1 млрд грн, в тому числі за січень-червень 2026 року 25,6 млрд грн або 60% від усього імпорту.

    Від нерезидента DMO COMMERCE OÜ (Естонія) за непрямим (через компанію LINGHANGZHE INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD (Hong Kong) та прямим (власним) контрактами за період листопада 2025р – червня 2026р ТОВ «Стрим Техно», отримано товару на суму 4,1 млрд грн, що підтверджується вантажно митними деклараціями.

    Єдиним покупцем товару у DMO COMMERCE OÜ (Естонія) є ТОВ «Стрим Техно», що підтверджується даними ресурсу 52wmb.

    Щодо непрямого контракту

    У січні-червні 2026 року одним із найбільших постачальників агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів для безпілотних систем на адресу ТОВ «Стрим Техно» є компанія LINGHANGZHE INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD (Hong Kong) на суму 3,2 млрд грн.

    Постачання відбувається за непрямими контрактами через естонську компанію DMO COMMERCE OÜ (Естонія). Розрахунки за поставлений товар проводяться не безпосередньо на користь гонконзького постачальника, а спочатку на адресу естонської компанії, яка, у свою чергу, здійснює подальше перерахування коштів до Гонконгу.

    Такий механізм розрахунків свідчить про використання проміжної компанії у ланцюгу міжнародних платежів з метою завищення імпортної ціни та виведенню коштів за кордон.

    LINGHANGZHE INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD (Hong Kong) – дані щодо компанії відсутні у відкритому доступі, проте є інформація щодо проведених експортних операцій. Так, за даними ресурсу 52wmb LINGHANGZHE INTERNATIONAL (Гонконг) є продавцем товару лише на адресу української компанії Стрим Техно.

    За прямим контрактом з ТОВ «Стрим Техно» DMO COMMERCE OÜ (Естонія) відповідно до митних декларацій виступає постачальником товарів на загальну вартість таких прямих поставок за листопад 2025 р – червень 2026 р на суму близько 940,7 млн грн.

    DMO COMMERCE OÜ (Естонія) використовується як проміжна ланка для формування завищеної вартості товару й виведення коштів з України.

    Це підтверджується офіційними даними, зокрема DMO COMMERCE OÜ декларує рівень рентабельності близько 50%, що свідчить про значний рівень прибутковості діяльності компанії.

    ФОТО: Річні фінансові звіти естонської прокладки DMO COMMERCE OÜ Конотопського

    Це відбувається за рахунок постачання товарів в Україну, що надає можливість виводити значні бюджетні кошти з України.Що ж стосується DMO COMMERCE OÜ (Естонія, продавець за непрямим контрактом) – компанія зареєстрована 18.06.2024р, статутний капітал 2 500 євро, вид діяльності оптова та роздрібна торгівля. Засновником компаніє є Denys Ovsiannikov (Денис Овсянніков).

    ФОТО: Денис Овсянніков Denys Ovsiannikov фунт на службі Конотопського

    Витрати на оплату праці відповідно до фінансової звітності не здійснюються, тобто компанія не має співробітників.

    ФОТО: В естонській прокладці DMO COMMERCE OÜ Конотопського немає співробітників

    Більш за все компанія використовує режим е-резидентства без фізичного перебування на території Естонії, що дозволено законодавством Естонії.

    На сторінці Linkedin Денис Овсянніков зазначив, що з лютого 2026 року є віце-президент з фінансових питань SKELAR.

    SKELAR — це український venture builder, що спеціалізується на створенні ІТ бізнесів з нуля. Її основна спеціалізація — цифрові продукти, мобільні застосунки, онлайн-платформи та сервіси, орієнтовані переважно на міжнародні ринки.

    Співпрацює з Мінцифрою, Мінветеранів, Українським ветеранським фондом, Veteran Hub, Superhumans та іншими партнерами, про що також було зазначено на офіційному телеграм каналі Мінцифри у липні 2025 року.

    Інший великий імпортер ТОВ «Стрим Техно» відповідно до митних декларацій є New Eurasian Co., Limited – це гонконзька приватна компанія, що спеціалізується на міжнародній оптовій торгівлі електронікою, кабельно-провідниковою продукцією та промисловими компонентами. Зареєстрована в 26 липня 2023 року, базується в районі Квун-Тонг (офіс 101а на 1 поверсі будівлі Genplas).

    ФОТО: іншим великим імпортером ТОВ «Стрим Техно» відповідно до митних декларацій є New Eurasian Co., Limited

    Компанія здійснює експортні операції на користь українських компаній, зокрема, «Скайфолл Індастріс» та «Стрім Техно» з орбіти Конотопського 98,67% поставок товарів. Загальна сума імпорту на користь ТОВ «Стрим Техно» з червня 2025 по червень 2026 роки сягає 5,6 млрд грн.

    ФОТО: Загальна сума імпорту на користь ТОВ «Стрим Техно» з червня 2025 по червень 2026 роки сягає 5,6 млрд грн.

    Компанія New Eurasian Co., Limited імовірно була зареєстрована у Гонконзі невипадково.  Зазначена юрисдикція традиційно є однією з найбільш привабливих для міжнародної торгівлі та ІТ-бізнесу завдяки пільговому податковому режиму, розвиненій фінансовій інфраструктурі, стратегічному розташуванню та можливості здійснення міжнародних розрахунків. І очевидно як і інші вищезазначені компанії входять в структуру компаній Конотопського.

    Отже, аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Стрим Техно» свідчить, що компанія здійснює імпорт товарів переважно з Гонконгу та Китаю за зовнішньоекономічними контрактами. Одним з посередників у зазначених операціях виступає естонська компанія DMO COMMERCE OÜ, кінцевим бенефіціарним власником якої є особа, діяльність якої пов’язана з ІТ-сферою.

    Концентрація поставок на обмеженому колі нерезидентів, а також використання посередницької компанії при закупівлі товарів безпосередньо у виробників або постачальників з Китаю та Гонконгу не є типовою моделлю для незалежних міжнародних трейдерів та може свідчити про функціонування зазначених нерезидентів як окремої ланки у структурі постачання товарів до України.

    За таких обставин не виключається, що вказані компанії можуть використовуватися для централізації закупівель, формування цінової політики, акумулювання прибутку за межами України, зокрема виведення коштів отриманих від оборонного бюджету, а також ускладнення ідентифікації фактичних вигодонабувачів зовнішньоекономічних операцій.

    Більше інформації у нашому журналістському розслідуванні: Бекграунд Олександра Конотопського – шлях від бізнесу з РФ до надприбутків в українській оборонці

  • Китайські складові, «естонські» прокладки, українські дрони: підозрілий бізнес українських виробників БпЛА

    Китайські складові, «естонські» прокладки, українські дрони: підозрілий бізнес українських виробників БпЛА

    Як виробники «Вампірів» із закупівлями бавляться

    Компанія «Стрім Техно» відома як розробник і виробник безпілотників Vampire, а також власниця цієї торгової марки. Крім неї, до розробки цих потужних гексакоптерів долучилась ще одна українська компанія, ТОВ «Скайфолл Індастріс». Окрім того, що численні згадки пов’язують ці два товариства з однією особою, їх також об’єднує ціла низка дещо дивних нюансів.

    Про БпЛА «Вампір» (Vampire)

    Гексакоптер (6 гвинтів) із вантажопідйомністю до 20 кг. Дальність польоту: 20 км , висота – 400 м. Швидкість: до 80 км/год без навантаження. Час у повітрі близько 23–27 хв із повним боєкомплектом.

    Здатен нести 82-мм та 120-мм мінометні міни, кумулятивні й термобаричні боєприпаси, а також протитанкові міни (зокрема ТМ-62). Оснащений біспектральною тепловізійною камерою для роботи у темряві, має захищену систему навігації GNSS та інерційну систему, що дозволяє продовжувати політ в умовах ворожого глушіння сигналу. Обладнаний функцією автоматичного повернення до точки зльоту у разі втрати зв’язку.

    Вартість одиниці: $10 000 – $12 000

    Згадана особа – Олександр Конотопський, засновник та голова наглядової ради компанії Ajax Systems, «Підприємець року» за версією видання Forbes (2021 р.) та один зі 100 лідерів, що рухають Україну вперед, за версіями «Української правди» (2024 р.) та New Voice (2025 р.). Він активно розвиває свою основну компанію, з не меншою енергією беручи участь в роботі кількох інших. Найвідомішими з них є згадані вище ТОВ «Стрім Техно» та ТОВ «Скайфолл Індастріс».

    Створений важкий ударний дрон-бомбардувальник Vampire є доволі популярним серед військових: його закуповують в значних кількостях державним коштом, через державні оборонні замовлення, за допомогою програм типу «Армії дронів», за гроші місцевих бюджетів та навіть через Prozorro – військові частини та Нацгвардія.

    І ось тут починається найцікавіше.

    В поточному матеріалі ми не будемо згадувати призначення очільника «Стрім Техно» Євгена Гвоздарьова керівником державного підприємства «Укроборонсервіс» та розбиратись у справедливості підозр в отриманні астрономічної за розміром виручки в 15 млрд грн на виробництві дронів.

    Ми спробуємо розібратись з постачанням компонентів та складових продукції цих двох компаній та поміркувати, чи немає в цьому неправомірної вигоди.

    Дивна «прокладка»

    Почнемо розбір з ТОВ «Стрім Техно», яке підготувало очільника держкомпанії. За даними митних декларацій, у 2025 та 2026 роках компанія імпортувала продукцію від близько 60 постачальників-нерезидентів на загальну суму понад 43,1 млрд грн. Лише за січень-червень поточного року вартість імпорту склала 25,6 млрд грн – фактично, 60% від загального показника.

    В загальному переліку партнерів варто відзначити одну компанію-постачальника – DMO COMMERCE OU з Естонії, що має зі «Стрім Техно» прямі та непрямі контракти. За період співпраці, з листопада 2025 р. по червень 2026 р., отримано продукції на 4,1 млрд грн, свідченням чого є митні декларації.

    Ресурс 52wmb підтверджує, що українська компанія є єдиним покупцем товару у DMO COMMERCE OU.

    За прямим контрактом з ТОВ «Стрим Техно» DMO COMMERCE OU (Естонія), відповідно до митних декларацій, виступає постачальником товарів на загальну суму близько 940,7 млн грн (листопад 2025 р. – червень 2026 р.).

    Вартує згадки непрямий контракт між юридичними особами, через який проходить залишок торгівлі.

    Серед постачальників агрегатів, устаткування та комплектуючих для дронів на користь «Стрім Техно» виділяється гонконгська компанія LINGHANGZHE INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD. За січень-червень 2026 р. вона поставила естонцям (а через них – українцям) товарів на 3,2 млрд грн.

    Цікавим є те, що український отримувач є єдиним покупцем продукції компанії, про що свідчать дані про експортні операції з міжнародних баз даних.

    Оскільки контракт є непрямим, розрахунки за постачання відбуваються не з компанією з Гонконгу, а з естонською DMO COMMERCE OU, яка, у свою чергу, перераховує кошти на рахунки виробника. У більшості випадків така проміжна ланка потрібна для завищення імпортної ціни та виведення коштів за кордон.

    Цю гіпотезу підтверджують офіційні дані: компанія з Естонії декларує рівень рентабельності близько 50%, отже DMO COMMERCE OU провадить прибуткову діяльність. З одного боку, можна порадіти за компанію та її команду, з іншого – зрозуміти, що ця прибутковість досягається внаслідок постачання до України товарів, що потрібні для виробництва дронів, а отже ця діяльність дозволяє виводити з країни значні бюджетні кошти.

    Так й порадіти за команду DMO COMMERCE OU також навряд чи вдасться. Адже її не існує.

    Компанія була зареєстрована 18 червня 2024 р., має статутний капітал в розмірі 2 500 євро та займається оптовою та роздрібною торгівлею. ЇЇ засновником є Denys Ovsiannikov (Денис Овсянніков). Фінансова звітність компанії свідчить, що вона не має витрат на оплату праці – відповідно, згаданої вище команди немає. Більше з тим, компанія використовує режиме е-резидентства – тож навіть не має фізичного місця перебування на території Естонії.

    В Україні таку сучасну віддалену форму ведення діяльності законодавчо просуває Міністерство цифрової трансформації.

    А що ж засновник? Він не лише є успішним постачальником комплектуючих до дронів – також пан Овсянніков є віце-президентом з фінансових питань українського венчур-білдера SKELAR.

    SKELAR – це компанія, що займається створенням та розвитком IT-компаній з нуля. Компанія була створена в екосистемі іншої української IT-компанії Genesis. Це – саме так компанія, проти декількох продуктів якої розпочала розслідування Федеральна торгова комісія США (FTC). SKELAR, співзасновником та СЕО якої є Максим Штепа, спеціалізується на цифрових продуктах, мобільних застосунках, онлайн-платформах та сервісах, діяльність та виручка яких орєнтована на міжнародні ринки.

    Співпрацює з Мінцифрою, Мінветеранів, Українським ветеранським фондом, Veteran Hub, Superhumans та іншими партнерами.

    І якщо для DMO COMMERCE OU «Стрім Техно» є єдиним покупцем, то для української компанії вона не є єдиним постачальником. Існує ще – і це підтверджується митними деклараціями – New Eurasian Co., Limited. Це приватна компанія з раніше згадуваного Гонконгу, що спеціалізується на міжнародній оптовій торгівлі електронікою, кабельно-провідниковою продукцією та промисловими компонентами. Зареєстрована в 26 липня 2023 року, базується в районі Квун-Тонг (офіс 101а на 1 поверсі будівлі Genplas).

    Компанія здійснює експортні операції на користь українських компаній. Зокрема, двох: «Скайфолл Індастріс» та «Стрім Техно», яку численні джерела настирливо вказують як компанії з орбіти Олександра Конотопського. На них припадає 98,67% всіх постачань із загальною сумою імпорту в 56 млрд грн (червень 2025 р. – червень 2026 р.).

    Існує гіпотеза, що New Eurasian Co., Limited невипадково з’явилась у Гонконзі – одній з найпривабливіших у світі юрисдикцій для міжнародної торгівлі та ІТ-бізнесу. Пільговий податковий режим, розвинена фінансова інфраструктурі, стратегічне розташування та можливості здійснення міжнародних розрахунків давно перетворили особливий адміністративний район Китаю на точку тяжіння бізнесу.

    Отже, резюмуємо: аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Стрим Техно» свідчить, що компанія здійснює імпорт товарів переважно з Гонконгу та Китаю за зовнішньоекономічними контрактами. Одним з посередників у зазначених операціях виступає естонська компанія DMO COMMERCE OU, кінцевим бенефіціарним власником якої є особа, діяльність якої пов’язана з українською ІТ-сферою.

    Замість висновків

    Концентрація поставок на обмеженому колі нерезидентів, а також використання посередницької компанії при закупівлі товарів безпосередньо у виробників або постачальників з Китаю та Гонконгу не є типовою моделлю для незалежних міжнародних трейдерів та може свідчити про функціонування зазначених нерезидентів як окремої ланки у структурі постачання товарів до України.

    За таких обставин не виключається, що вказані компанії можуть використовуватися для централізації закупівель, формування цінової політики, акумулювання прибутку за межами України, зокрема виведення коштів отриманих від оборонного бюджету, а також ускладнення ідентифікації фактичних вигодонабувачів зовнішньоекономічних операцій.

  • Україна змінює правила війни: Хмара пояснив, чому удари дронами коштують Росії у десятки разів дорожче

    Україна змінює правила війни: Хмара пояснив, чому удари дронами коштують Росії у десятки разів дорожче

    Україна робить ставку не на симетричну відповідь Росії, а на високоточні операції, які завдають противнику значно більших економічних збитків, ніж коштує їхнє проведення. Саме така стратегія, за словами виконувача обов’язків міністра оборони України Євгенія Хмари, дозволяє ефективно послаблювати військовий потенціал країни-агресора навіть за умов нерівності ресурсів.

    Про це Хмара розповів в інтерв’ю американській блогерці Лорі Лумер.

    За його словами, Україна не може дозволити собі воювати з Росією за принципом “удар у відповідь на удар”, адже перевага ворога в кількості озброєння та людського ресурсу вимагає інших підходів. Саме тому Київ використовує асиметричну модель ведення війни, яка поєднує сучасні технології, далекобійні безпілотники та удари по стратегічно важливих об’єктах.

    “Ми не можемо відповідати ударом на удар. Ми маємо діяти асиметрично”, – наголосив Хмара.

    Він пояснив, що головною метою далекобійних атак є створення для Росії максимально високої ціни війни. Насамперед це стосується ударів по нафтовій інфраструктурі, логістичних об’єктах та інших підприємствах, які забезпечують функціонування російської економіки й оборонного комплексу.

    За словами виконувача обов’язків міністра, українська сторона прагне досягти такого співвідношення, за якого вартість проведення операції становитиме лише близько 2% від тих економічних збитків, яких зазнає Росія внаслідок атаки. Такий підхід має не лише зменшувати фінансові можливості Кремля для продовження війни, а й змушувати Москву витрачати значні ресурси на захист власної території.

    Хмара також згадав одну з найрезонансніших українських спецоперацій – “Павутину”. Йдеться про масштабну атаку безпілотників на російський парк стратегічної авіації, яку здійснив підрозділ, яким він раніше командував. За його словами, саме такі операції демонструють ефективність нової моделі ведення війни, коли відносно недорогі технологічні рішення здатні завдати противнику багатомільярдних втрат.

    Окремо керівник оборонного відомства окреслив свої пріоритети на новій посаді. За його словами, одним із головних напрямків роботи є захист військової логістики від атак російських безпілотників, забезпечення підрозділів необхідним обладнанням та оперативне постачання ресурсів українським військовим.

    Хмара наголосив, що його багаторічний бойовий досвід дозволяє добре розуміти реальні потреби військових на фронті.

    “У мене в голові є реальна картина того, що використовується, що можна використати проти ворога і що може бути найефективнішим у подальшій перспективі”, – зазначив він.

    За словами посадовця, одним із ключових принципів його роботи залишається взаємна довіра між командуванням і військовослужбовцями.

    “Ми граємо за одними й тими самими правилами. Я довіряю їм, і вони довіряють мені”, – підкреслив Хмара.

    Він додав, що ще під час служби у спецпідрозділі “Альфа” СБУ засвоїв правило, якого дотримується й сьогодні: командир не має права відправляти людей на завдання, яке сам не готовий виконати.

    “Не відправляй когось туди, куди сам не готовий піти”, – наголосив він.

    Хмара запевнив, що українські військові знають: він ніколи не вимагатиме від них ризикувати життям там, де не був би готовий ризикувати сам. Саме тому свою нинішню роботу в Міністерстві оборони він розглядає як продовження служби, головною метою якої є забезпечення української армії всім необхідним, підтримка захисників на передовій та турбота про їхні родини.

    Варто зазначити, що інтерв’ю було записане для американської блогерки Лори Лумер, яка останнім часом заявляла, що змінила власне бачення російсько-української війни після ознайомлення з додатковою інформацією про події в Україні.

  • “Ініціатива вже не в руках Путіна”: Зеленський пояснив, як українські технології змінили хід війни

    “Ініціатива вже не в руках Путіна”: Зеленський пояснив, як українські технології змінили хід війни

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія втратила стратегічну ініціативу у війні завдяки стрімкому розвитку українських військових технологій. За його словами, за роки повномасштабної війни Україна створила потужний оборонно-промисловий сектор, який дозволяє ефективно протистояти противнику та компенсувати його чисельну перевагу.

    Про це глава держави сказав в інтерв’ю Fox News.

    Зеленський зазначив, що на початку повномасштабного вторгнення російський диктатор Володимир Путін розраховував захопити Україну за два-три дні. Однак війна триває вже понад чотири роки, а за цей час українська оборонна промисловість суттєво посилилася та стала одним із ключових чинників стримування російської агресії.

    За словами президента, сьогодні в Україні працюють близько 500 компаній, які займаються розробкою сучасних військових технологій. Саме їхня діяльність, наголосив Зеленський, допомагає українським військовим отримувати нові рішення для ведення бойових дій та зберігати технологічну перевагу.

    “Наразі у нас 500 компаній із дуже потужними технологіями”, – сказав президент.

    Глава держави підкреслив, що сучасна війна швидко змінюється, а технології потребують постійного вдосконалення. За його словами, характер бойових дій змінюється кожні кілька місяців, тому Україна змушена оперативно адаптувати свої розробки до нових викликів.

    “Ми розуміємо, що ця війна змінюється кожні три-шість місяців. Ми маємо змінювати технології”, – зазначив Зеленський.

    Президент також звернув увагу на чисельну перевагу російської армії. За його словами, саме тому Україна робить ставку не на кількість військових, а на інновації, високотехнологічне озброєння та розвиток власного оборонно-промислового комплексу.

    Зеленський наголосив, що посилення військових спроможностей України, а також удари по російських військових об’єктах поступово змінюють ситуацію на полі бою та позбавляють Кремль можливості нав’язувати власний сценарій розвитку подій.

    Окремо глава держави заявив, що російська армія щомісяця зазнає значних втрат особового складу, однак, попри це, Кремль не демонструє готовності до припинення бойових дій.

    “Путін втрачає 30 000 солдатів на місяць. Втрати великі, але він не хоче припиняти цю війну. Тому зараз ініціатива не в руках Путіна”, – наголосив президент.

    За словами Зеленського, подальший розвиток українських військових технологій і нарощування оборонного виробництва залишаються одним із ключових факторів, які дозволяють Україні ефективно протистояти російській агресії та зміцнювати свої позиції на фронті. Водночас президент підкреслив, що для збереження цієї переваги необхідно й надалі інвестувати у розвиток інновацій, розширювати виробництво сучасного озброєння та поглиблювати співпрацю з міжнародними партнерами.