Позначка: військові

Екскомандир роти 47 бригади Микола Мельник прокоментував ситуацію із мотивацією військовозобов’язаних в Україні

“Не вчать солдатів нічого, крім алкоголізму”: екс-командир роти 47-ї бригади висловився щодо підготовки українців до ЗСУ

Українська армія знову стоїть перед викликом щодо підготовки військовозобов’язаних та мотивації бійців. Екс-командир роти 47-ї бригади, старший лейтенант Микола Мельник, розкрив проблему в системі підготовки військовослужбовців та їхньої мотивації у військових справах.

У розмові з виданням “Українська правда”, Мельник підкреслив тяжкі наслідки відсутності мотивації серед бійців на фронті. Він описав ситуації, коли військовослужбовці відмовлялися виконувати свої обов’язки або навіть дезертирували, що призводило до трагічних наслідків.

“Жахливі (наслідки відсутності мотивації – ред.)! Ти йому сказав тримати спостережний пункт, а він автомат кинув, пішов здався і доповів, де цей СП. Або росіяни ще не почали штурм, а він уже тікає. Це – трагедія. Тому мотивацією треба займатися з ранку до ночі”, – сказав Мельник.

Він висловив переконання, що потрібно радикально змінити систему підготовки військових, оскільки більшість навчальних центрів не вчать солдатів нічого, крім алкоголізму. Мельник закликав до проведення пропаганди та зміни системи підготовки з метою підвищення мотивації серед військовозобов’язаних та залучення нових людей до лав Збройних Сил України.

За словами Мельника, використання навичок людини, які вона здобула у цивільному житті, має бути враховане під час війни. Він привів приклади того, як важливо розумно розподіляти кадри за їхніми професійними навичками та здібностями.

Ці висловлення Мельника свідчать про необхідність комплексного підходу до підготовки військовослужбовців та підвищення їхньої мотивації, що є важливою складовою для ефективного функціонування та захисту національної безпеки України.

28 Січня, 2024
Чи планується в Україні утилізація репродуктивних клітин військовослужбовців: пояснення з Ради

У випадку загибелі українських військовослужбовців репродуктивні клітини не будуть утилізовані, зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Михайло Радуцький. Законопроєкт, що передбачає це, стосується лише військовослужбовців, які внаслідок травми втратили можливість мати дітей, і не зачіпає випадки загибелі воїнів.

Зміни в законопроєкті мають виключно процесуальний характер та спрямовані на уникнення суперечностей зі статтею Цивільного кодексу, яка стосується припинення представництва за довіреністю після смерті довірителя.

Михайло Радуцький підкреслив, що на даний момент жодних правових підстав для утилізації репродуктивних клітин немає, оскільки закон ще не набрав чинності.

Нардеп обіцяє, що Верховна Рада ухвалить зміни до Цивільного кодексу, що врахують інтереси родин загиблих воїнів і забезпечать захист інтересів захисників та їхніх родин. Ці зміни передбачають створення всіх необхідних законодавчих норм для забезпечення пам’яті про загиблих урочистішим способом – через їхніх дітей.

27 Січня, 2024
Через провальні мобілізаційні заходи штат артилеристів та мінометників скорочують заради поповнення піхоти, – доброволець 24 ОШБ “Айдар” Бунятов

У багатьох підрозділах штат військових спеціалістів скорочують заради поповнення лав піхоти. Причина цього – провалені мобілізаційні заходи.

Про це пише в телеграм-каналі “Говорять Снайпер” доброволець 24 ОШБ “Айдар” Станіслав Бунятов.

“Комбригу ставить задачу вище командування, комбриг комбатам, а комбату нічого не залишається, окрім як виконувати”, – написав він.

На думку “айдарівця”, це відбувається через провальні мобілізаційні заходи

“Замість того, щоб робити армію технологічною, ми намагаємося тягатися з багатомільйонним противником за принципом: “Мʼясо на мʼясо”. Не треба робити козлами відпуску молодших командирів і забувати за тих, хто стоїть вище”, – додав Бунятов.

Раніше про цю проблему писав Юрій Бутусов. Він написав, як двох видатних операторів дронів 74-го розвідувального батальйону кинули на штурм з автоматами, і вони загинули у бою. Бутусов попросив звернути увагу на ситуацію головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Той залишив під його дописом коментар: “++”.

25 Січня, 2024
Міноборони внесло до Ради доопрацьований законопроєкт про мобілізацію. ДОКУМЕНТ

Міністерство оборони України внесло до Ради доопрацьований проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби.

Завтра доопрацьований проєкт закону буде представлено на робочій групі.

24 Січня, 2024
ЗСУ відвоювали в окупантів півкілометра території біля Вербового

Українські захисники відвоювали півкілометра території в районі Вербового Запорізької області під час відбиття ворожих атак. Про це повідомив міський голова Мелітополя Іван Федоров.

У телеґрам-повідомленні Федоров підкреслив, що сили оборони на Запорізькому напрямку активно відбивають атаки російських загарбників, а в районі Вербового вдалося відвоювати важливий підсумок – півкілометра території.

“Наші воїни протистоять російській армії в надскладних умовах. Пам’ятаємо про це і максимально допомагаємо ЗСУ”, – підкреслив Федоров.

Слід відзначити, що російські війська під час повномасштабного вторгнення окупували території вздовж берега Азовського моря, зокрема міста Мелітополь, Бердянськ та Токмак. Останнім часом інформація свідчила про те, що українські війська зміцнюють свої позиції та намагаються прорвати оборонні лінії окупантів.

Вербове стало ареною важливих боїв, і отримання контролю над півкілометром території свідчить про успішні дії українських сил на цьому напрямку.

12 Січня, 2024
У Києві бояться брати відповідальність за новий план з мобілізації

Колосальна напруга, в якій конфлікт в Україні тримає країну, знайшла відображення і в конфлікті навколо вкрай непопулярного законопроекту про мобілізацію, пише Politico. У четвер кабінет міністрів України відкликав резонансний законопроект про нові правила мобілізації з Верховної Ради. Очікується, що скоро кабмін подасть до Ради доопрацьований проєкт закону з урахуванням пропозицій від депутатів.

У Києві зазначають, що цього року українській армії знадобиться додатково близько півмільйона осіб. Однак законопроєкт настільки непопулярний серед українців, що політики бояться брати за нього відповідальність. Навіть Володимир Зеленський воліє, щоб законопроєкт про мобілізацію пропонував уряд, а не він сам.

Як пише видання, місяці воєнних дій, які коштували десятків тисяч життів, але не принесли істотного результату, корупційні скандали в армії та відчуття втоми як усередині країни, так і серед союзників України призвели до того, що початковий ентузіазм українців вступати в лави ЗСУ випарувався.

Більше того, дедалі частіше в Києві розмірковують про економічні наслідки нової масштабної мобілізації для країни. Практично весь державний бюджет України витрачається на військові зусилля країни, а фінансувати решту економіки допомагає допомога від ЄС і США. Але оскільки зараз ця допомога опинилася під питанням, Києву доводиться шукати баланс між залученням нових солдатів і підтримкою економіки та військової промисловості на плаву. За словами самого Зеленського, мобілізація приблизно півмільйона людей обійдеться приблизно в €12 млрд, і, враховуючи, що для виплати зарплати одному солдату потрібно, щоб шестеро українців платили податки, країні бракує приблизно 3 млн людей, які працюють.

12 Січня, 2024
Гра в пінг-понг і брама пекла. NYT розповіла, що зараз відбувається на фронті

Американська газета New York Times публікує розгорнутий репортаж своїх кореспондентів про те, що зараз відбувається на лінії фронту в Запорізькій області, де українські війська раніше проводили контрнаступ, а тепер змушені оборонятися.

За спостереженнями авторів публікації, Збройні сили перейшли до оборони практично на всій довжині фронту. Лише на одній ділянці на лівому березі Дніпра у Херсонській області українські військові утримують невеликий плацдарм і намагаються наступати.

Село Роботине на південному сході Запорізької області – це найвіддаленіша точка, куди українським військам вдалося просунутися під час контрнаступу. Прориву не відбулося.

Тепер окопи навколо Роботиного щодня атакують російські підрозділи. Українські війська намагаються негайно контратакувати, якщо втрачають позиції, кажуть командири.

Один зі співрозмовників видання, український військовий із позивним “Планшет”, описав ситуацію як “гру у пінг-понг”.

“Є відрізок землі у 100-200 метрів, який постійно переходить із рук до рук”, – сказав він.

Співрозмовники журналістів NYT пишуть, що моральний дух військовослужбовців ЗСУ залишається високим, але вони втомилися та їхні лави значно порідшали через постійні втрати.

За спостереженням військових, з якими говорили репортери, російські атаки останніми тижнями так посилилися, що будь-які дії поблизу лінії фронту стали небезпечними як ніколи.

Особливо руйнівними залишаються російські повітряні удари, під час яких застосовують керовані авіабомби, що несуть 500 кг вибухівки.

“Вони їх скидають парами, вісім штук протягом години”, – сказав NYT 27-річний український військовий із позивним “Кіт”. Він каже, що звук при цьому такий, наче “на тебе падає винищувач”, наче “брама пекла відкривається”.

Як пише газета, наслідки ударів керованих авіабомб добре видно у містечках і селах поблизу лінії фронту.

Розташоване поряд з лінією фронту українське місто Оріхів нещодавно служило командним центром контрнаступу ЗСУ, але тепер воно практично спорожніло. Вулиці вкриті вирвами від потужних вибухів, будівлі зруйновані.

Як й інші західні журналісти, репортери NYT розповідають про широке застосування Росією дронів, які унеможливили пересування військових на відкритій місцевості протягом дня.

“Їхати машиною вкрай небезпечно”, – сказав журналістам український нацгвардієць із позивним “Варвар”. Бійці його підрозділу розповіли, що з вересня залишили свою бронетехніку та йшли пішки майже десять кілометрів до позицій.

Такі походи відбуваються у темряві крізь дощ і багнюку, розповідають військові. Важка доставка боєприпасів і продовольства та евакуація поранених – одна з причин, чому Україна не змогла здійснити свій контрнаступ.

Українські військові теж використовують дрони, але часто тому, що снарядів для артилерії дедалі більше не вистачає. А дрони – дешева і швидка зброя для атак на російську техніку та піхоту поблизу.

При цьому російські військові використовують дрони не лише для ударів по ЗСУ, а й для диверсій, продовжують автори.

За словами “Планшета”, росіяни іноді відтворюють з дронів звуки стрілянини, щоб українські військові подумали, що на них наступають, і виявили свої позиції.

Деякі солдати ЗСУ також кажуть, що Росія використовує дрони для скидання гранат зі сльозогінним газом.

“Він спричинює сильний біль в очах і печіння, як шматок вугілля у горлі, ви не можете дихати”, – розповів один боєць.

Частина українських військових під час однієї з атак мала протигази, але інші вибігли з окопів, щоб врятуватися від газу, і загинули в результаті ударів інших російських дронів, які були над окопами, розповідає один з очевидців.

Втрати у всіх підрозділах уздовж фронту великі, кажуть співрозмовники NYT.

За словами солдатів, за останні місяці майже всі були поранені або ледве врятувались.

“Нам не вистачає людей, – сказав один із командирів із позивним “Бандерас”. – У нас є зброя, але недостатньо людей”.

Але, попри всі труднощі, українські військові зберігають оптимізм і продовжують полювати на російську техніку та військових власними дронами та іншими засобами.

9 Січня, 2024
Проблеми мобілізації: “Більшість чоловіків не хочуть служити”

У світлі необхідності посилення мобілізації військовозобов’язаних в Україні, військовий ЗСУ та командир розвідувального взводу 28-ї окремої механізованої бригади, Валід, наголосив на важливості цього заходу для забезпечення виживання та боєздатності армії.

У своєму інтерв’ю для “Української правди” військовий висловив неоднозначну, але, на його думку, необхідну точку зору. Він висловив переконання, що більшість чоловіків в Україні не хочуть служити, вказуючи на те, що покоління, яке народилося в 1980-1990 роках, не було виховане в патріотизмі.

“Я, мабуть, один із тих небагатьох військових, який має думку, яка непопулярна у суспільстві, навіть серед військових. Якщо зробити узагальнення про мобілізацію, то виглядає це наступним чином: от є пересічний українець, який хоче захищати свою Батьківщину, але не знайшли підхід, щоб його залучити”, – прокоментував він.

За його словами, велика частина чоловіків не виявляє бажання служити, і він пов’язує це з відсутністю патріотичного виховання у цих поколінь. Зараз, коли говориться про посилення мобілізації, він переконує, що це стосується обов’язку, і не слід враховувати, чи хоче людина цього чи ні.

“Коли держава вимагає з бізнесменів або з підприємства податки, вона ж не питає, хочуть вони платити чи не хочуть – це обов’язок. І ці люди також повинні йти служити… Якщо шукати тільки мотивованих людей, ми не наберемо навіть і 20% від того, що зараз хоче Міністерство оборони чи Генеральний штаб”, – додав він.

За словами командира розвідувального взводу, необхідно ставити це як обов’язок, і з правильним підходом до вже мобілізованих можна викликати певний патріотичний настрій.

9 Січня, 2024
Оборона у 2024 допоможе Україні наступати у 2025

Ситуація не сприяє сміливим наступальним операціям української армії, визнає військовий оглядач Микола Бєлєсков у колонці для The Atlantic Council. Отже, єдиний розумний план на 2024 рік — оборонний.

Повномасштабне вторгнення Росії наближається до дворічного терміну, і для військового і політичного керівництва України життєво важливо засвоїти уроки 2022 і 2023 років.

Найважливішим висновком, який можна зробити з останніх двох років бойових дій, є домінування оборонної війни над наступальними операціями. Це було продемонстровано багато разів, починаючи з провалу бліцкригу Росії в перший місяць війни.

Другим ключовим уроком є важливість балансу між політичними цілями та військовими можливостями. Політичні міркування змушували і Росію, і Україну розпочати наступ із недостатньою кількістю сил, що призвело до великих втрат.

Хоча довгостроковою метою України залишається повне звільнення країни від російської окупації, поточні обставини не сприяють сміливим наступальним операціям. На міжнародному фронті зобов’язання США та ЄС щодо надання допомоги зіштовхнулися з серйозними політичними перешкодами, тоді як спроби розширити виробництво військового обладнання та озброєння значно відстали від графіка. В Україні зростає занепокоєння через високу кількість втрат і потенційну нестачу робочої сили.

З огляду на це, військова стратегія України на 2024 рік має зосередитися на утриманні лінії фронту і забезпеченні постійного контролю над приблизно 82% території країни, що залишається в руках України. Стратегічний перехід до активної оборони відповідатиме нинішній силі України, даючи змогу вигравати дорогоцінний час для перегрупування і переозброєння напередодні, імовірно, сприятливіших умов у 2025 році.

Важливим є те, що більш оборонна позиція дасть змогу Україні використовувати нагальну потребу Москви в перемогах. Оскільки російська армія перебуває під величезним політичним тиском в очікуванні просування, в українських командирів буде багато можливостей для стабільного знекровлення сил вторгнення Путіна, подібно до того, як вони зараз роблять це в Авдіївці.

Паралельно Україна повинна прагнути продовжувати знижувати здатність Росії вести війну шляхом проведення ескалації кампанії авіаударів по цілях далеко за лінією фронту на всій території окупованої України і самої Росії. Це може враховувати атаки на зосередження військ, військові бази і склади боєприпасів, а також матеріально-технічні центри та об’єкти з виробництва озброєння.

Ухваливши стратегію активної оборони у 2024 році, Київ може досягти подвійної мети — запобігти будь-якому значному просуванню Росії та створити умови, які сприятимуть успіху України у війні на виснаження. Це створило б основу для повернення до наступальних операцій у 2025 році.

Ефективність будь-якої оборонної стратегії у 2024 році значною мірою залежатиме від рівня підтримки з боку партнерів України. Що стосується поставок зброї, пріоритети враховуватимуть величезну кількість артилерійських боєприпасів разом із системами радіоелектронної боротьби, ударними безпілотниками, додатковими засобами ППО і ракетами великої дальності. Гаряче очікуване прибуття винищувачів F-16 у найближчі місяці також значно посилить здатність України позбавити Росію контролю над небом.

Якщо ця військова допомога буде надана, Україна зможе реалізувати стратегію активної оборони протягом наступного року, а також — готуватися до майбутніх наступів. Ця підготовка повинна містити розширені програми навчання українських військових у країнах НАТО. У той час, як десятки тисяч українських військових уже пройшли підготовку в перші два роки війни, невдачі на лінії фронту в другій половині 2023 року показали недоліки цих зусиль. Очевидно, що потрібно набагато більше часу, щоб надати українським солдатам військові знання та навички, необхідні для успіху на полі бою.

Перехід до активної оборони у 2024 році не завадить Україні проводити конкретні наступальні дії. Найімовірнішим фокусом наступальних операцій України протягом наступного року стане окупований Росією Кримський півострів. Це підтвердив президент України Володимир Зеленський у нещодавньому інтерв’ю The Economist.

Систематичне знищення російського матеріально-технічного та військового потенціалу в Криму протягом 2024 року переслідує дві важливі цілі. По-перше, це допоможе забезпечити свободу торгового судноплавства в Чорному морі, спираючись на нещодавній прогрес України в прориві російської морської блокади портів. По-друге, це завадило б зусиллям Кремля поповнити постачання російської армії на півдні України, потенційно створивши слабкі точки вздовж лінії фронту сухопутної війни.

Успіх України в битві за Чорне море продемонстрував міць західної зброї в поєднанні з майстерністю і винахідливістю українських військових. Подальші прориви в Криму і на морі 2024 року залежатимуть від готовності партнерів України постачати необхідні ракети.

Заклики до України ухвалити оборонну стратегію в прийдешньому році далекі від оптимізму, який ряснів на початку 2023 року після гучних перемог України під Харковом і Херсоном. Хоча деякі спостерігачі неминуче вважатимуть цю позицію песимістичною або навіть поразницькою, вона відображає нинішні реалії війни і являє собою найімовірніший шлях до майбутнього успіху. Дійсно, якщо перехід України до активної оборони у 2024 році прокладе шлях до можливої перемоги, майбутні історики вважатимуть це розсудливим і мудрим.

Володимир Путін відкрито готує свою країну до тривалої війни, і його надихають ознаки слабкості серед західних союзників України, що зростають. Щоб перемогти кремлівського диктатора і покласти край загрозі, що походить від відродження російського імперіалізму, Україна та її міжнародні партнери повинні перестати мислити категоріями індивідуальних наступів і прийняти більш довгостроковий підхід до цього історичного завдання.

9 Січня, 2024
Наразі Україна вже врятувала 23 поранених військових з Оленівки

На даний момент 23 поранених військовослужбовці повернулися на територію, що перебуває під контролем, із колонії в Оленівці Донецької області. Про це повідомила виконавча директорка ГО “Регіональний центр із прав людини” Тетяна Катриченко під час брифінгу в Медіацентрі.

“З урахуванням цифр, на довгий час було очевидно, що на момент вибуху в колонії перебували 193 військовослужбовці. Наразі, згідно наших розрахунків, 23 з них повернулися. Серед них були як важкопоранені, так і ті, що отримали легкі травми та після вибуху перебували на території Оленівської колонії, а не у лікарнях”, – відзначила вона.

На даний момент правозахисники вже провели спілкування з 10 військовослужбовцями, які були в цьому бараці та повернулися додому. Також опитано трьох медиків, що були свідками надання невідповідної допомоги потерпілим в Оленівці. Правозахисники активно працюють над встановленням прізвищ усіх військовослужбовців, які перебували у бараці під час трагедії. Робота в цьому напрямку нині перебуває на завершальному етапі, за словами Катриченко.

5 Січня, 2024