Uanews.life

Позначка: військовополонені

  • Повернення додому навіть після смерті: Україна провела одну з найбільших репатріацій тіл загиблих за час війни

    Повернення додому навіть після смерті: Україна провела одну з найбільших репатріацій тіл загиблих за час війни

    Україна повернула тіла 528 загиблих громадян, яких російська сторона попередньо ідентифікує як українських військовослужбовців. Це одна з найбільших репатріаційних операцій від початку повномасштабної війни.

    Про повернення тіл повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

    У штабі наголосили, що остаточна ідентифікація загиблих ще триватиме, адже українські фахівці мають провести всі необхідні експертизи, зокрема ДНК-дослідження та судово-медичні процедури.

    У Координаційному штабі зазначили, що репатріаційні заходи вдалося реалізувати завдяки спільній роботі кількох державних структур: Служби безпеки України, Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Офісу омбудсмена та інших органів сектору безпеки й оборони.

    Окремо українська сторона подякувала Міжнародному комітету Червоного Хреста, який брав участь у процесі повернення тіл.

    За інформацією штабу, після репатріації всі тіла будуть передані слідчим, експертам та судово-медичним установам для встановлення особи кожного загиблого. Лише після завершення експертиз рідні отримають офіційне підтвердження та зможуть поховати своїх близьких.

    Репатріація тіл залишається одним із найскладніших гуманітарних напрямків під час війни. Українська влада неодноразово заявляла, що Росія часто передає тіла без документів, із переплутаними особистими речами або в такому стані, що процес ідентифікації триває місяцями.

    Уповноважені структури наголошують: через інтенсивність бойових дій, масовані обстріли та складну ситуацію на окремих ділянках фронту процес евакуації тіл загиблих військових часто є надзвичайно небезпечним.

    Повернення тіл відбулося на тлі масштабного обміну військовополоненими між Україною та Росією. 15 травня Україна повернула додому 205 захисників у межах домовленостей про обмін у форматі «1000 на 1000».

    Серед звільнених — морські піхотинці, десантники, прикордонники, військові Збройних сил України та інших підрозділів. Багато хто провів у російському полоні понад чотири роки.

    Представник Координаційного штабу Богдан Охріменко повідомив, що загальна кількість українців, яких вдалося повернути з полону від початку повномасштабної війни, вже перевищила 9 тисяч осіб.

    Попередній великий обмін полоненими між Україною та Росією відбувся 24 квітня. Тоді додому повернули 193 українських військових.

    Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що питання повернення українських військовополонених та тіл загиблих залишається одним із ключових гуманітарних пріоритетів держави під час будь-яких переговорів із міжнародними партнерами та посередниками.

    Останні місяці Україна значно активізувала переговорний процес щодо обмінів та репатріації. До цього залучені представники Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Міжнародного комітету Червоного Хреста та інших міжнародних структур.

    Родини зниклих безвісти військових тим часом продовжують чекати на результати експертиз. У Міністерстві внутрішніх справ зазначають, що через велику кількість тіл та складність ідентифікації навантаження на лабораторії залишається надзвичайно високим.

    На тлі війни тема повернення загиблих стала однією з найболючіших для українського суспільства. У багатьох містах України регулярно проходять акції родин військовополонених і зниклих безвісти, які вимагають прискорення обмінів та пошуку своїх рідних.

    Українська влада наголошує: держава продовжує роботу над поверненням кожного українця — як живого, так і загиблого.

  • “Матусю, я вдома”: Україна зустріла 205 звільнених із полону захисників — сльози, обійми та дзвінки, які розривають серце

    “Матусю, я вдома”: Україна зустріла 205 звільнених із полону захисників — сльози, обійми та дзвінки, які розривають серце

    Україна 15 травня провела один із найемоційніших обмінів полоненими за весь час повномасштабної війни. Додому повернулися 205 українських військових та четверо цивільних. Більшість із них провели у російському полоні понад чотири роки — від початку оборони Маріуполя та “Азовсталі”.

    Перші кадри із Чернігівщини, де зустрічали звільнених, уже називають історичними. Військові виходили з автобусів із прапорами на плечах, зі сльозами на очах та телефонами в руках, аби вперше за роки неволі почути голос рідних.

    “Матусю, я вдома. Я дуже сильно тебе люблю”, — ці слова одного зі звільнених воїнів стали символом усього дня.

    Серед тих, хто повернувся, — морпіхи, десантники, прикордонники, нацгвардійці, офіцери та оборонці Маріуполя. За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, цього разу вдалося повернути одразу 54 офіцерів — це один із найбільших показників за час обмінів.

    Представник Координаційного штабу Богдан Охріменко повідомив, що загальна кількість українців, яких вдалося повернути з російського полону від початку повномасштабного вторгнення, вже перевищила 9 тисяч осіб.

    Автобуси із захисниками заїжджали на територію зустрічі без сирен і сигналів — лише під вигуки “Слава Україні!” та оплески. Водночас емоції були настільки сильними, що багато присутніх не стримували сліз.

    Кореспондентка ТСН Наталя Нагорна, яка перебувала на місці події, розповіла, що перші хвилини після повернення були особливо щемливими: військові одразу телефонували батькам, дружинам та дітям.

    “Мама, чекай, скоро буду вдома”.

    “Сонечко, не переживай, я вдома”.

    “Передзвони мамі, скажи, що все гаразд”.

    Ці короткі фрази стали головними словами дня для тисяч українських родин.

    Серед звільнених — і захисники “Азовсталі”, які перебували в російських колоніях ще з 2022 року. Частина з них пройшла через Оленівку, етапування по російських тюрмах та багаторічну ізоляцію.

    Журналісти впізнали серед звільнених Олександра Єгорова — колишнього пресофіцера, якого знали ще до повномасштабної війни під Маріуполем. Він провів у полоні чотири роки, один місяць і один день.

    “Замість тисячі слів — все буде Україна”, — сказав військовий, тримаючи в руках яблуко.

    Саме яблука стали одним із неочікуваних символів цього обміну. Багато захисників не випускали їх із рук. Для людей, які роками жили в колоніях із мізерним харчуванням, звичайне яблуко стало символом свободи й нормального життя.

    Окремо зворушила історія військового Сергія, який повернувся додому саме у свій 36-й день народження. Побратими прямо в автобусі влаштували йому імпровізоване привітання, а десятки голосів співали “З днем народження”.

    Після років полону звільнені військові не приховували, що найважчим було не фізичне виснаження, а невідомість і відірваність від рідних.

    Частина бійців обіймала журналістів, волонтерів та медиків просто тому, що вони — українці. Після років ізоляції сам факт повернення на Батьківщину для багатьох здавався майже нереальним.

    В автобусах дорогою після обміну традиційно лунав Гімн України. Потім військові співали пісні, які роками не могли співати вголос у неволі.

    Один із захисників, Євген Жук, який у полоні писав вірші про Україну, прочитав свою поезію вже на рідній землі:

    “Що не губить нас — робить лиш сильніше.
    Твої герої встануть — набагато більше.
    Усі ми хочемо, щоб закінчилася війна.
    Це наша ціль, мета одна”.

    Найстаршою звільненою під час цього обміну стала жінка 1940 року народження. Наймолодшому захиснику — лише 21 рік.

    Після повернення військових чекає тривала реабілітація, медичне обстеження та психологічна допомога. У Координаційному штабі наголошують: більшість звільнених мають серйозні проблеми зі здоров’ям через умови утримання в російських колоніях.

    Президент Володимир Зеленський подякував усім, хто працює над поверненням українців із полону, і наголосив, що Україна продовжує боротьбу за кожного свого громадянина.

    Водночас родини тих, хто досі залишається в полоні, сподіваються, що нинішній обмін стане лише початком нової хвилі повернень.

  • Додому повернулися захисники «Азовсталі»: Україна провела великий обмін полоненими

    Додому повернулися захисники «Азовсталі»: Україна провела великий обмін полоненими

    Україна 15 травня провела масштабний обмін військовополоненими з Росією, у межах якого вдалося повернути додому 205 українських захисників. Серед звільнених — оборонці Маріуполя та бійці, які тривалий час перебували в російському полоні після оборони «Азовсталі». Багато військових провели у неволі понад три роки та потребують тривалої медичної й психологічної реабілітації.

    Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив проведення обміну та оприлюднив фото звільнених військових. За його словами, серед повернутих є воїни Збройних сил України, Нацгвардії, прикордонники та представники інших підрозділів Сил оборони. Частина з них потрапила в полон ще у 2022 році під час оборони Маріуполя.

    Особливу увагу українське суспільство традиційно приділяє захисникам «Азовсталі». Саме вони стали символом оборони Маріуполя на початку повномасштабного вторгнення Росії. Навесні 2022 року українські військові майже три місяці утримували територію металургійного комбінату Азовсталь в оточенні російських військ, попри постійні авіаудари, артилерійські обстріли та фактичну блокаду.

    Після виходу з території заводу значна частина оборонців потрапила у російський полон. Частину з них Росія утримувала у колоніях на окупованих територіях та в РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що повернення захисників Маріуполя є одним із головних пріоритетів у переговорах про обміни.

    Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що Україна постійно наполягає на поверненні трьох категорій полонених: важкопоранених, важкохворих та тих, хто перебуває в неволі найдовше — зокрема ще з 2022 року. Омбудсмен також заявляв, що Росія затягувала процес масштабного обміну у форматі «1000 на 1000», попри те, що українська сторона давно передала всі необхідні списки.

    За словами Лубінця, переговорний процес тривав щоденно за участі представників Координаційного штабу, ГУР, СБУ, МВС та інших структур. Омбудсмен наголошував, що Росія регулярно використовує тему обмінів для інформаційного тиску та маніпуляцій, зокрема щодо родин військовополонених.

    Попередній великий обмін між Україною та Росією відбувся у квітні 2026 року, коли вдалося повернути 193 українських військових. За даними української влади, станом на травень 2026 року в межах обмінів та окремих гуманітарних механізмів Україні вдалося повернути вже понад 9 тисяч громадян, серед яких як військові, так і цивільні.

    Після повернення додому звільнені військові проходять первинні медичні обстеження, отримують психологічну допомогу та зв’язуються з рідними. Частина захисників перебуває у виснаженому стані після тривалого полону, а деякі мають важкі поранення та хронічні захворювання.

    У Координаційному штабі наголошують, що робота над новими обмінами триває. Україна продовжує вимагати повернення всіх полонених, зокрема оборонців Маріуполя, бійців, яких Росія незаконно засудила, а також цивільних заручників.

  • Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну

    Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну

    Масштабний обмін військовополоненими між Україною та Росією у форматі “1000 на 1000”, який раніше анонсували за посередництва США, досі не відбувся через позицію російської сторони. Україна вже давно передала всі необхідні списки та продовжує наполягати на поверненні важкопоранених, тяжкохворих і тих захисників, які перебувають у полоні ще з 2022 року.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    За словами омбудсмена, українська сторона виконала свою частину роботи ще раніше, однак Москва продовжує затягувати процес та паралельно намагається перекласти відповідальність за затримку на Київ.

    “Коли ти навіть про щось домовився з російською стороною — ти ніколи не можеш бути на 100% впевнений, що це буде дотримано російською стороною. Робота не зупинилася. Кожного дня відбуваються робочі процеси, перемовні процеси”, — наголосив Лубінець.

    Він уточнив, що особисто бере участь у перемовинах та підтримує контакт із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою.

    Ідея масштабного обміну у форматі “1000 на 1000” вперше публічно прозвучала 8 травня після заяви президента США Дональд Трамп. Тоді американський лідер оголосив про триденне “перемир’я” між Україною та Росією на 9–11 травня та повідомив, що сторони погодили великий гуманітарний обмін полоненими.

    Пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив, що домовленості були досягнуті за посередництва американської сторони, а український Координаційний штаб уже передав Росії списки для обміну.

    “Обмін полонених тисячу на тисячу готується, має бути проведений. Ці гарантії брали на себе американці”, — заявив Зеленський у вечірньому зверненні.

    Радник Кремля Юрій Ушаков також підтверджував готовність Росії до обміну, заявляючи, що процес може відбутися “доволі швидко”, якщо будуть погоджені списки.

    Однак уже за кілька днів після цих заяв стало зрозуміло, що домовленості фактично зависли. Українська сторона стверджує, що всі списки давно сформовані та передані, тоді як Росія продовжує затягувати процедури.

    Лубінець наголосив, що Київ постійно наполягає на поверненні найуразливіших категорій полонених — важкопоранених військових, тяжкохворих та тих, хто перебуває у російському полоні понад чотири роки.

    “Списки давно передані, і ми постійно наполягаємо на пріоритетних групах, які ми в першу чергу пропонуємо, щоб поверталися”, — пояснив омбудсмен.

    Тема обміну полоненими залишається однією з найчутливіших у російсько-українській війні. За час повномасштабного вторгнення Україна провела десятки обмінів, у межах яких вдалося повернути тисячі військових та цивільних. Водночас сотні українців досі залишаються у російських колоніях, СІЗО та на тимчасово окупованих територіях.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія систематично використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску. Київ також звинувачує Москву у порушенні Женевських конвенцій через неналежне поводження з військовополоненими.

    Після анонсу обміну “1000 на 1000” у суспільстві з’явилися очікування, що це може стати найбільшим одночасним поверненням українських військових за весь час війни. Однак поки що процес фактично заблокований.

    Водночас у Кремлі продовжують робити суперечливі заяви. Російська сторона періодично стверджує, що нібито саме Україна затягує домовленості або “не готова” до обміну. Київ це категорично заперечує.

    На тлі цього американська адміністрація поки офіційно не коментувала причини затримки реалізації домовленостей, хоча саме Вашингтон був основним посередником під час травневих переговорів.

    Аналітики звертають увагу, що Кремль традиційно використовує гуманітарні теми як елемент переговорної гри. Росія неодноразово затягувала обміни, змінювала списки або висувала додаткові умови вже після досягнення попередніх домовленостей.

    Попри це українська сторона заявляє, що переговорний процес триває щодня. Лубінець підкреслив: робота над поверненням полонених не припиняється ні на день, навіть якщо публічно складається враження паузи.

    Тим часом родини українських військовополонених продовжують проводити акції та звернення з вимогою прискорити обміни та повернути захисників додому. Особливу увагу зараз приділяють військовим, які перебувають у полоні ще з початку повномасштабного вторгнення та мають тяжкі поранення або серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Україна наполягає, що гуманітарні питання мають залишатися поза політичними маніпуляціями. Однак останні події вкотре демонструють: навіть після публічних домовленостей із Кремлем немає жодних гарантій їхнього виконання.

  • “Гарантії дали американці”: Зеленський зробив нову заяву про масштабний обмін полоненими 1000 на

    “Гарантії дали американці”: Зеленський зробив нову заяву про масштабний обмін полоненими 1000 на

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що підготовка до масштабного обміну військовополоненими у форматі “1000 на 1000” триває, а гарантії виконання домовленостей взяла на себе американська сторона.

    Про це глава держави повідомив у своєму вечірньому зверненні 10 травня.

    За словами Зеленського, українська сторона вже передала Росії списки осіб для обміну через Координаційний штаб. Наразі Київ веде активні контакти зі США щодо забезпечення реалізації домовленостей.

    “Обмін полонених 1000 на 1000 готується, має бути проведений. Ці гарантії брали на себе американці”, — наголосив президент.

    Він також підкреслив, що саме американське посередництво стало ключовим фактором у досягненні домовленостей між Україною та РФ, тому Київ очікує активної участі Вашингтона у контролі за виконанням угоди.

    Заява Зеленського прозвучала після того, як очільник Кремля Володимир Путін 9 травня заявив, що нібито не отримував від України жодних пропозицій щодо обміну полоненими.

    Перед цим президент США Дональд Трамп оголосив про триденне перемир’я між Україною та Росією на 9–11 травня. Після цього українська та російська сторони підтвердили готовність провести великий обмін військовополоненими.

    Українська влада неодноразово наголошувала, що повернення полонених залишається одним із ключових пріоритетів держави. У Координаційному штабі зазначають, що формат “1000 на 1000” може стати одним із найбільших обмінів від початку повномасштабної війни.

    Водночас офіційної дати проведення обміну наразі не оголошують. Українська сторона пояснює це питаннями безпеки та необхідністю дотримання конфіденційності переговорного процесу.

  • Повернули тих, кого “не існувало”: Україна звільнила 193 полонених, яких не визнавав Червоний Хрест

    Повернули тих, кого “не існувало”: Україна звільнила 193 полонених, яких не визнавав Червоний Хрест

    Україна провела черговий масштабний обмін військовополоненими з Росією, у результаті якого додому повернулися 193 українські захисники. Цей обмін став одним із найбільш резонансних за останній час через низку обставин, які роблять його унікальним і водночас тривожним з погляду міжнародного гуманітарного права.

    Про особливості обміну повідомили керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов та заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За їхніми словами, операцію готували особливо ретельно за дорученням Володимир Зеленський, адже йшлося про складні випадки, які потребували додаткових переговорів і міжнародного посередництва.

    Головною особливістю цього обміну стало те, що жоден із повернутих військових не був офіційно підтверджений як полонений представниками Міжнародний комітет Червоного Хреста. Це означає, що фактично ці люди перебували поза міжнародним обліком, що є прямим порушенням Женевських конвенцій. Відсутність офіційної реєстрації значно ускладнює процеси пошуку, захисту прав і контролю умов утримання полонених.

    За словами Верещук, усіх звільнених утримували на території Чечні, де, за свідченнями, умови для полонених є особливо жорсткими. Саме цей фактор став одним із ключових викликів під час переговорного процесу. Частина звільнених також перебувала під тиском через сфабриковані кримінальні справи, що суперечить міжнародному праву.

    Очільник ГУР Буданов уточнив, що нинішній обмін фактично став другим етапом так званого Великоднього обміну. За його словами, серед звільнених — багато молодих військових, зокрема тих, хто народився вже у 2000-х роках. Це солдати, сержанти та офіцери, які брали участь у бойових діях на різних ділянках фронту — від Донеччини й Луганщини до Харківського, Запорізького та навіть Курського напрямків.

    Серед визволених є й поранені військові, які потребують негайної медичної допомоги та реабілітації. Вік звільнених варіюється від 24 до 60 років, що свідчить про широкий спектр залучення українців до оборони країни.

    Окремо Буданов звернув увагу на символічні моменти: двоє військових, звільнених саме 24 квітня, відзначають свій день народження вже на рідній землі. Такі деталі підкреслюють людський вимір події, яка для багатьох родин стала довгоочікуваним поверненням близьких.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомили, що цей обмін став уже 73-м від початку повномасштабного вторгнення. Українська сторона системно працює над поверненням своїх громадян, попри складність переговорів і відсутність прозорості з боку Росії.

    Також у штабі підтвердили, що значна частина звільнених перебувала в незаконному утриманні, а проти деяких із них висувалися безпідставні обвинувачення. Подібна практика є порушенням норм міжнародного гуманітарного права та свідчить про системний характер проблеми.

    Важливу роль у реалізації обміну відіграли міжнародні партнери. Українська сторона подякувала Сполученим Штатам Америки та Об’єднаним Арабським Еміратам за сприяння у проведенні переговорів. Посередництво третіх країн залишається критично важливим у процесі звільнення полонених, особливо у випадках, коли Росія не визнає факт утримання конкретних осіб.

    Цей обмін став продовженням попереднього, який відбувся напередодні Великодня. Тоді Україна повернула 175 військових і 7 цивільних. У сукупності ці операції свідчать про активізацію процесу повернення полонених, хоча він залишається складним і залежним від політичних і військових факторів.

    Експерти наголошують, що нинішній випадок із «непідтвердженими» полоненими може стати підставою для додаткового тиску на Росію з боку міжнародної спільноти. Адже відсутність доступу міжнародних організацій до місць утримання порушує базові принципи захисту прав людини під час війни.

    Водночас для України кожен такий обмін має не лише політичне, а й глибоке соціальне значення. Повернення військових зміцнює довіру суспільства, підтримує бойовий дух армії та демонструє, що держава не залишає своїх громадян.

    Наразі звільнені військові проходять первинні медичні огляди, психологічну допомогу та процедури реінтеграції. Попереду — тривалий шлях відновлення, але головне, що вони вже вдома.

    Таким чином, обмін 24 квітня став не просто черговою операцією, а важливим сигналом: навіть у найскладніших умовах Україна продовжує боротися за кожного свого громадянина, навіть якщо його намагалися «стерти» з офіційних списків.

  • Обмін 24 квітня: серед звільнених — поранені, молоді військові та бійці з різних напрямків фронту

    Обмін 24 квітня: серед звільнених — поранені, молоді військові та бійці з різних напрямків фронту

    24 квітня Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у межах якого додому повернулися 193 українські захисники. Цей обмін став продовженням великодніх домовленостей і одним із найбільших за останній період. У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими розкрили деталі щодо того, кого саме вдалося визволити з російського полону.

    За офіційною інформацією, серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони України. Йдеться про бійців Збройних сил України, зокрема значну кількість десантників, а також представників Військово-морських сил, територіальної оборони, Національної гвардії, Національної поліції, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Таким чином, обмін охопив практично всі ключові силові структури, які беруть участь у захисті держави.

    Окремо зазначається, що серед повернутих є не лише солдати та сержанти, а й офіцери. Це свідчить про комплексний характер обміну та намагання повернути військових різних рангів, які тривалий час перебували у полоні.

    Особливістю цього обміну стало повернення молодих військових, зокрема тих, хто народився вже у 2000-х роках. Це покоління захисників, яке вступило у війну фактично одразу після досягнення повноліття або на початку свого дорослого життя. Наймолодшому з визволених — 24 роки, він потрапив у полон на Донецькому напрямку у 2023 році. Водночас найстаршому звільненому військовому — 60 років, що підкреслює широкий віковий діапазон українських оборонців.

    Серед повернутих також є поранені військовослужбовці, які потребують медичної допомоги та реабілітації. Для багатьох із них перебування в полоні супроводжувалося важкими умовами утримання, фізичними та психологічними травмами.

    У Координаційному штабі повідомили, що більшість звільнених незаконно утримувалися на території Чечні. За наявною інформацією, проти частини українських військових там були сфабриковані кримінальні справи, що є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій. Такі дії з боку Росії неодноразово ставали предметом критики з боку міжнародної спільноти.

    Визволені захисники брали участь у бойових діях на різних напрямках фронту — Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому та Курському. Це ще раз підтверджує масштабність війни та географію бойових дій, у яких були задіяні українські військові.

    Зворушливою деталлю цього обміну стало те, що двоє звільнених військових святкують свій день народження вже на рідній землі. Після тривалого перебування в полоні вони змогли повернутися додому саме в цей символічний день, що стало важливим емоційним моментом як для них самих, так і для їхніх родин.

    Обмін полоненими залишається одним із ключових гуманітарних напрямів роботи української влади. До процесу залучені державні органи, міжнародні партнери та посередники, які сприяють поверненню українських громадян. Президент України неодноразово наголошував, що звільнення всіх полонених є пріоритетом держави.

    Цей обмін також підтверджує, що переговорний процес, попри складність і тривалість, продовжує приносити результати. Кожне повернення українських військових є важливим кроком у відновленні справедливості та підтримці бойового духу армії.

    Водночас проблема утримання українських військовополонених залишається гострою. Українська сторона постійно наголошує на необхідності дотримання міжнародного права та закликає до звільнення всіх незаконно утримуваних осіб.

    Обмін 24 квітня став ще одним важливим етапом у поверненні українських захисників додому. Попри складні умови війни, держава продовжує системну роботу для визволення своїх громадян і підтримки тих, хто пройшов через полон.

  • Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у результаті якого додому повернулися 193 українські захисники. Про це повідомив президент України, наголосивши, що серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів, які обороняли країну на різних напрямках фронту.

    До України повернулися бійці Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції та Державної спеціальної служби транспорту. Серед визволених є поранені військові, а також ті, проти кого російська сторона відкривала кримінальні справи.

    Президент подякував міжнародним партнерам і всім, хто долучається до процесу повернення українських громадян, підкресливши, що робота над звільненням полонених триває постійно.

    Цей обмін став продовженням серії домовленостей щодо повернення українців із російського полону. Раніше, 11 квітня, відбувся ще один великий обмін, у межах якого було звільнено 175 військовослужбовців і семеро цивільних осіб.

    За словами уповноваженого з прав людини, стан багатьох звільнених залишається складним. Деякі з них мають серйозні травми, наслідки катувань, а також потребують тривалого лікування і психологічної реабілітації. Зокрема, один із визволених перебуває у критичному стані через тяжкі тілесні ушкодження.

    Повернення полонених залишається одним із ключових пріоритетів української держави. Влада продовжує працювати над новими обмінами, залучаючи міжнародні механізми та партнерів для пришвидшення процесу.

    Останні обміни свідчать про те, що, попри складну безпекову ситуацію, переговорний процес у гуманітарному напрямі триває. Українська сторона наголошує, що робить усе можливе для повернення кожного громадянина, який перебуває в полоні.

  • Буданов анонсував новий обмін полоненими: коли українці можуть повернутися додому

    Буданов анонсував новий обмін полоненими: коли українці можуть повернутися додому

    В Україні готують черговий етап обміну полоненими з Росією, який може відбутися вже найближчим часом. Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов, підтвердивши, що процес підготовки вже триває, але потребує часу через складність процедур.

    За його словами, основною причиною затримок залишаються технічні та юридичні нюанси, які мають узгодити обидві сторони. «Ми не завжди встигаємо з фізичними та юридичними процедурами — як ми, так і російська сторона», — пояснив він.

    Буданов наголосив, що сам факт підготовки обміну підтверджений, однак точні строки не розголошуються з міркувань безпеки. При цьому він раніше зазначав, що новий етап може відбутися наприкінці тижня, якщо всі процедурні питання будуть узгоджені.

    Ця заява прозвучала на тлі нещодавнього масштабного обміну, який відбувся 11 квітня 2026 року напередодні Великодня. Тоді Україні вдалося повернути 175 військовослужбовців та семеро цивільних, загалом 182 людини.

    Серед звільнених — представники різних підрозділів: Збройних сил, Національної гвардії, прикордонної служби. Значна частина з них перебувала в полоні з 2022 року, зокрема після боїв за Маріуполь та на інших ключових напрямках фронту.

    Українська сторона раніше планувала провести ще масштабніший обмін напередодні Великодня, однак російська сторона не встигла завершити підготовку. У результаті було ухвалено рішення не відкладати вже погоджений обмін, щоб повернути хоча б частину полонених додому.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими підкреслюють, що робота над поверненням українців триває безперервно. Кожен етап обміну потребує складних переговорів, формування списків, перевірки даних і узгодження умов із протилежною стороною.

    Окремо увага приділяється поверненню цивільних осіб, яких незаконно утримують у Росії або на тимчасово окупованих територіях. Цей процес є ще складнішим, оскільки не має чітко визначених механізмів, як у випадку військовополонених.

    Експерти зазначають, що обміни полоненими залишаються одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між Україною та Росією під час війни. Вони залежать не лише від політичної волі сторін, а й від ситуації на фронті та загального переговорного процесу.

    Також важливим фактором є міжнародний тиск і участь посередників, які сприяють досягненню домовленостей. Водночас кожен обмін — це складна багаторівнева операція, яка поєднує дипломатію, розвідку та гуманітарні зусилля.

    Таким чином, заява Кирила Буданова підтверджує, що Україна продовжує роботу над поверненням своїх громадян із полону. Попри труднощі та затримки, новий обмін уже перебуває на фінальній стадії підготовки і може відбутися найближчим часом.

  • Україна повернула з полону 175 воїнів і 7 цивільних: відбувся черговий обмін із РФ

    Україна повернула з полону 175 воїнів і 7 цивільних: відбувся черговий обмін із РФ

    11 квітня 2026 року Україна та Росія провели черговий обмін полоненими, внаслідок якого додому повернулися 175 українських воїнів та 7 цивільних. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

    За його словами, серед звільнених — військовослужбовці Збройних сил України, нацгвардійці та прикордонники. Додому повернулися рядові, сержанти та офіцери, частина з яких має поранення. Більшість перебувала у полоні з 2022 року.

    Зеленський уточнив, що звільнені воїни брали участь у бойових діях на різних напрямках, зокрема в Маріуполі, районі Чорнобильської АЕС, а також на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках.

    Після повернення всі звільнені проходитимуть медичний огляд, лікування та реабілітацію. Також їм буде надана необхідна психологічна допомога та відновлено документи.

    «Наші повертаються додому. 175 воїнів… І семеро цивільних. Більшість була в полоні з 2022 року. І нарешті – вдома», — зазначив президент.

    Глава держави подякував підрозділам, які беруть участь у формуванні обмінного фонду, а також міжнародним партнерам, які сприяють проведенню обмінів. За його словами, повернення всіх українців із російського полону залишається принциповим завданням для держави.

    Це один із найбільших обмінів за останній час. Українська сторона продовжує переговорний процес щодо повернення інших полонених, які залишаються на території РФ та тимчасово окупованих регіонів.