Uanews.life

Позначка: військовозобов’язані

  • Військовий розповів чому він проти зниження мобілізаційного віку

    Військовий розповів чому він проти зниження мобілізаційного віку

    Питання мобілізації в Україні не втрачає актуальності. У суспільстві та серед військових триває дискусія про необхідність зниження вікового порогу для призову. Головний сержант роти ударних БПЛА Єгор Фірсов, виступаючи в ефірі Радіо Свобода, висловив чітку позицію: залучати 18-річних до Збройних сил недоцільно.

    Фірсов зазначає, що в Україні вистачає резерву серед дорослого населення, яке ще не залучене до військових дій. Як приклад, він навів ситуацію зі спортивними залами у Києві:
    “Я зайшов в спортзал, там кожна друга-третя людина — кремезний чоловік. Це не жінки приїхали. У нас вистачає спортсменів, поліцейських, інших категорій населення, які могли б поповнити Збройні сили.”

    Головний сержант наголошує на тому, що потрібно раціонально використовувати людські ресурси, зокрема, мобілізуючи тих, хто фізично готовий до служби, замість залучення зовсім юних громадян.

    Президент України Володимир Зеленський також висловився проти зниження мобілізаційного віку. У своєму дописі в мікроблозі X він наголосив на важливості збереження життя молоді та зосередженні на постачанні сучасної техніки для Збройних сил:
    “Пріоритетом має бути постачання ракет і зниження військового потенціалу Росії, а не зниження призовного віку. Метою повинно бути збереження якомога більшої кількості життів.”

    Цей підхід підтримує ідею, що перемога у війні досягається не тільки чисельністю, але й якістю оснащення та підготовки армії.

    Питання про те, чи достатньо Україна використовує свій мобілізаційний потенціал, залишається актуальним. Дискусії серед військових експертів, політиків і громадськості свідчать про те, що суспільство шукає баланс між залученням усіх можливих резервів і збереженням молодого покоління для післявоєнної відбудови країни.

    Зниження віку призову може викликати додаткову критику як серед громадян, так і міжнародних партнерів, які акцентують увагу на якості, а не кількості особового складу.

  • В ТЦК розповіли чи потрібна мобілізація жінок

    В ТЦК розповіли чи потрібна мобілізація жінок

    Питання мобілізації жінок викликає бурхливі обговорення в українському суспільстві. Чи варто робити мобілізацію українок обов’язковою, чи залишити її добровільною? Начальник Черкаського ТЦК і СП Олег Тимошенко та інші посадовці висловлюють свої думки щодо цього питання, яке впливає на майбутнє української армії та суспільства.

    Олег Тимошенко вважає, що українок не варто примушувати до мобілізації, але необхідно забезпечити їм можливість добровільно приєднуватися до армії.

    “Як цільова мобілізація, щоб працювати на те, щоб мобілізувати всіх жінок – такого точно не треба,” – зазначив Тимошенко.

    Він також підтвердив, що вручення повісток жінкам уже відбувається, але це стосується лише тих, хто має військову спеціальність або повинен стати на облік.

    Інші представники влади також висловили свої позиції:

    • Підполковник ГУР Андрій Савенко заявив, що мобілізація жінок має залишатися добровільною. Примус до служби для українок, на його думку, підриває суспільну довіру:

      “Якщо жінки будуть іти до армії примусово, а чоловіки уникатимуть служби, це стане дзеркалом кризового суспільства.”

    • Соломія Бобровська, народна депутатка, вважає, що примусова мобілізація жінок не сприятиме посиленню Збройних Сил України. На її думку, такі обговорення є маніпулятивними й недоречними в поточних умовах.

    Чи готове суспільство?

    Питання примусової мобілізації жінок стає лакмусовим папірцем суспільних настроїв. На тлі війни та соціальних викликів така ініціатива може викликати значний спротив.

    “Фітнес-хлопчики” не можуть уникати служби, тоді як жінки йдуть в армію. Це підриває довіру до військового обов’язку,” – зазначив Савенко.

    Добровільна мобілізація жінок є більш ефективною та прийнятною для суспільства стратегією. Забезпечення права на службу для українок без примусу дозволить посилити ЗСУ без створення додаткової соціальної напруги.

  • ВЛК без черг: як “Резерв+” змінить процес проходження медогляду

    ВЛК без черг: як “Резерв+” змінить процес проходження медогляду

    Заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко повідомила, що до кінця лютого 2025 року в застосунку “Резерв+” стане доступною функція отримання електронних направлень на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця новація значно спростить процес, дозволяючи військовозобов’язаним отримувати направлення без необхідності відвідувати територіальні центри комплектування (ТЦК).

    Процедура ВЛК буде поділена на два етапи: медичний огляд, який можна буде проходити у будь-якому цивільному закладі на вибір військовозобов’язаного, та адміністративна частина, що здійснюватиметься через систему Міноборони. Такий підхід дозволить зробити процес медогляду децентралізованим, автономним і більш зручним для військових.

    Це нововведення не лише підвищить зручність та ефективність медоглядів, але й дозволить значно знизити корупційні ризики, адже лікарі в цивільних закладах зможуть проводити огляд без прямого контакту з державними структурами.

    Міністерство оборони також працює над можливістю додавання функції відстеження повісток у застосунку “Резерв+” для підвищення прозорості процесу.

  • Всі без винятку чоловіки будуть мобілізовані – військовий

    Всі без винятку чоловіки будуть мобілізовані – військовий

    В Україні можуть мобілізувати всіх чоловіків, незалежно від їхнього статусу. Про це заявив заступник командира 68-ї бригади з позивним “Явір”. Його слова викликали хвилю обговорень, адже мова йде про радикальні зміни у підходах до мобілізації.

    “Явір” не приховував суворої реальності:

    “Усі чоловіки, які зараз вдома, мають готуватися. Воно їх не омине. Офіційно за документами придатних немає. Скоро будуть залучатися всі”.

    Ця заява пролунала на тлі постійних труднощів з виконанням плану мобілізації. Як зазначив “Явір”, до лав військових часто потрапляють люди, які не відповідають необхідним фізичним чи медичним вимогам.

    Чому виникають проблеми?

    За словами заступника комбрига, основна проблема не у військових комісаріатах (ТЦК), які змушені брати всіх підряд, а в медиках. Він наголосив, що значна частина непридатних до служби отримує липові документи про свою придатність за хабарі.

    “Медики, які роблять липові документи, сприяють хаосу. Це треба вирішувати”, — сказав “Явір”.

    У той же час, у ТЦК фіксують ситуації, коли, щоб виконати план, потенційним призовникам кажуть:

    “Мовчи, тебе там звільнять, нам потрібно план виконати”.

    Заява про залучення всіх чоловіків викликає серйозні питання про готовність держави до такого кроку. Чи вистачить ресурсів для належної підготовки, оснащення та забезпечення мобілізованих? Чи здатна система мобілізації уникнути хаосу, корупції та несправедливості?

    Військові експерти зазначають, що такі радикальні заходи можуть бути обумовлені ситуацією на фронті. Водночас аналітики закликають до системних змін у процесах мобілізації, зокрема до посилення контролю за медичними комісіями та забезпеченням прозорості рішень.

  • Як уникнути штрафів під час мобілізації

    Як уникнути штрафів під час мобілізації

    Чоловіки в Україні віком від 18 до 60 років зобов’язані дотримуватися правил військового обліку. Особливо це актуально під час мобілізації. Юристка Лідія Карплюк з компанії Attorneys at Law “Leshchenko, Doroshenko & Partners” пояснила, які саме дані необхідно повідомляти та за яких умов може бути накладено штраф.

    Що треба оновити?

    Призовники, військовозобов’язані та резервісти мають протягом семи днів після змін повідомити органи військового обліку про:

    • Сімейний стан (одруження, розлучення тощо);
    • Адресу проживання або перебування;
    • Номери телефонів та електронну пошту;
    • Нову посаду або освіту.

    Передати інформацію можна через ЦНАПи або електронні системи.

    Коли може бути штраф?

    За порушення цих правил передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Втім, накладення штрафу залежить від наявності державних реєстрів, які можуть підтягнути інформацію автоматично.

    “Якщо дані вже є у державному реєстрі, штраф не застосовується”, – пояснює Лідія Карплюк.

    Наприклад, якщо роботодавець повідомив податкову службу про вашу нову посаду, то повторно надавати ці дані військовим органам не обов’язково.

    Що з реєстрами?

    В Україні наразі немає централізованої бази даних для:

    • Номерів телефонів або електронних адрес;
    • Тимчасових змін стану здоров’я (якщо це не інвалідність).

    Через це відсутність оновленої інформації може бути розцінена як порушення.

    Що варто зробити?

    Щоб уникнути штрафів:

    • Оновлюйте дані через офіційні канали протягом семи днів;
    • Перевіряйте, чи інформація вже доступна у відповідних реєстрах;
    • Повідомляйте про зміни заздалегідь, якщо це можливо.

    Чи дає штраф відстрочку від мобілізації?

    Юристи пояснюють, що отримання штрафу не звільняє від виконання військових обов’язків.

    Українська армія продовжує мобілізацію, і дотримання правил військового обліку залишається одним із ключових аспектів для громадян. Щоб уникнути проблем, важливо бути відповідальним у питанні оновлення своїх даних.

  • Замість зниження мобілізаційного віку Генштаб пропонує інший варіант

    Замість зниження мобілізаційного віку Генштаб пропонує інший варіант

    Генеральний штаб Збройних сил України спростував чутки про можливе зниження мобілізаційного віку. Натомість у військовому відомстві зосереджені на впровадженні мотиваційних контрактів для молоді віком 18-25 років. Ця ініціатива може стати новим підходом до залучення громадян на службу, забезпечуючи баланс між військовим обов’язком і соціальними гарантіями.

    Згідно з інформацією, отриманою OBOZ.UA від джерела у Генштабі ЗСУ, за новим контрактом молоді люди служитимуть у бойових бригадах протягом одного року. Протягом цього часу вони проходитимуть навчання та повну військову підготовку.

    “Вони підписують контракт, служать рік, а потім звільняються. Після цього до 25 років вони матимуть право на відстрочку,” – розповів співрозмовник.

    Контракт передбачає не лише виплати, а й спеціальний соціальний пакет. Для вікової категорії 18-25 років цей пакет буде значно розширеним, щоб мотивувати молодь долучатися до служби.

    Для реалізації ініціативи необхідні законодавчі зміни. У Генштабі зазначають, що відповідні пропозиції вже розроблені й передані на розгляд Міністерства оборони. Попереднє схвалення ініціативи у МО дає підстави сподіватися на її швидку реалізацію.

    “Ми розробили пропозиції, зараз працюємо над їхнім впровадженням. Це новий підхід, який допоможе залучити молодь до служби без примусу,” – зазначило джерело у Генштабі.

    Військові експерти зазначають, що залучення молоді через мотиваційні контракти може стати ефективною альтернативою традиційним методам мобілізації. Це дозволить уникнути соціальної напруги та створить умови, за яких служба в армії стає можливістю для особистого розвитку, а не лише обов’язком.

  • В Україні під мобілізацію підпадають ще 3,7 мільйона чоловіків старше 25 років – Білозір

    В Україні під мобілізацію підпадають ще 3,7 мільйона чоловіків старше 25 років – Білозір

    Народна депутатка Лариса Білозір повідомила, що в Україні до мобілізації потенційно підлягають ще 3,7 мільйона чоловіків віком від 25 років. Таку заяву вона зробила в етері Новини.LIVE.

    За словами нардепа, із загальної кількості чоловіків:

    • 1,2 мільйона вже мобілізовані.
    • 600 тисяч мають бронь і не можуть бути призвані.
    • 1,5 мільйона визнані непридатними до служби.

    Білозір зазначила, що багато чоловіків перебувають на тимчасово окупованих територіях або виїхали за кордон.

    Депутатка також звернула увагу на активне обговорення ідеї зниження мобілізаційного віку до 18 років. За її словами, така ініціатива викликає обурення в суспільстві.

    “Зараз матері вивозять молодь із сіл. Хтось уже втратив старшого сина на фронті і боїться за молодшого,” — зазначила вона.

    Військовослужбовець ЗСУ Євген Ієвлєв висловив думку, що зниження мобілізаційного віку може допомогти стабілізувати фронт, але зауважив, що в суспільстві така ідея не підтримується через небажання відправляти рідних на війну.

  • Новий законопроект прередбачає постановку жінок на військовий облік

    Новий законопроект прередбачає постановку жінок на військовий облік

    Кабінет Міністрів України представив законопроект №12076, який вносить зміни до законодавства щодо військового обов’язку та обліку громадян, що підлягають службі. Зокрема, документ містить важливі нововведення, що стосуються жінок, а також відзначає майбутні зміни в структурі військової служби в Україні.

    Згідно з новими положеннями, жінки, які придатні до військової служби за станом здоров’я та віком, і які бажають пройти базову військову підготовку, будуть ставати на військовий облік призовників перед її проходженням. Після завершення базової підготовки, жінки будуть зараховані на облік військовозобов’язаних.

    Ці зміни мають стосунок до запровадження нового виду служби – базової загальновійськової підготовки, яка стане обов’язковою для всіх чоловіків, придатних за станом здоров’я, починаючи з 2025 року. Для жінок це буде не обов’язковою, а за бажанням службою. Законопроект також передбачає, що жінки, які направляються на базову військову підготовку, будуть проходити медичний огляд перед відправленням на практичні заняття.

    Основні моменти законопроекту:

    1. Зміни щодо медичного огляду: Перш ніж приступити до базової загальновійськової підготовки, жінки проходитимуть медичний огляд.
    2. Скасування строкової служби: З 2025 року скасовується строкова служба для чоловіків, натомість буде введено обов’язкову базову підготовку.
    3. Особливості проходження базової підготовки: З 1 вересня 2025 року чоловіки та жінки, які планують працювати на державній службі або в органах місцевого самоврядування, повинні будуть пройти базову підготовку або військову службу.
    4. Вимоги до кандидатів: Згідно з новими вимогами, чоловіки до 60 років, які не пройшли базову підготовку або військову службу, не зможуть вступати на службу в органи місцевого самоврядування, за винятком тих, хто визнаний непридатним за станом здоров’я.
  • Мінекономіки роз’яснило умови для отримання броні працівниками

    Мінекономіки роз’яснило умови для отримання броні працівниками

    Міністерство економіки України роз’яснило умови, при яких працівник має право на бронювання від мобілізації. Згідно з роз’ясненням, для того щоб претендувати на бронь, працівник має пропрацювати на підприємстві не менше трьох місяців.

    Про це повідомляє Європейська бізнес асоціація після зустрічі із заступником міністра Віталієм Кондратівим.

    Нагадаємо, що Кабмін анонсував набуття чинності закону про підвищення податків уже з 1 грудня.

    Раніше нардепи поширили інформацію, що працевлаштовані після 18 травня 2024 року працівники втратять бронь, проте в Мінекономіки це спростували.

  • В Україні пропонують дозволити ТЦК застосовувати силу для виконання мобілізаційних завдань

    В Україні пропонують дозволити ТЦК застосовувати силу для виконання мобілізаційних завдань

    Ситуація з мобілізацією в Україні викликає нові обговорення, зокрема щодо прав і обов’язків співробітників Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Серйозне занепокоєння викликає той факт, що громадяни часто чинять перешкоди працівникам ТЦК, які виконують свої обов’язки в умовах воєнного стану.

    Сержант Збройних сил України Андрій Соколов у своєму інтерв’ю виданню “Твоє місто” заявив, що співробітники ТЦК повинні мати розширені повноваження, включно з правом застосовувати силу. За його словами, ситуація, коли на співробітників ТЦК здійснюються напади, є неприпустимою, а необхідність у праві на застосування фізичної сили та навіть вогнепальної зброї є питанням безпеки та ефективності виконання їхніх обов’язків.

    Соколов пояснив, що співробітники ТЦК стикаються з агресією з боку громадян, які часто не визнають свою провину. Це створює конфліктні ситуації, в яких часто звинувачують самих працівників. Соколов акцентував, що працівники ТЦК перебувають у складних умовах і мають право на захист, тому вони повинні мати можливість застосовувати фізичну силу в разі потреби.

    Особливо в контексті війни, Соколов підкреслив, що напади на військовослужбовців, навіть якщо вони знаходяться в ТЦК, є неприпустимими. Він також зазначив, що це питання потребує уваги на рівні законодавства, адже воєнні обов’язки повинні бути підкріплені правом на самозахист для тих, хто їх виконує.

    Водночас, обговорюються й інші зміни в законодавстві, які стосуються мобілізації. Зокрема, йдеться про новий порядок бронювання та анулювання відстрочок, а також про можливу мобілізацію жінок. Андрій Савенко, підполковник Головного управління розвідки, висловив думку, що якщо людина за 10 років війни не відвідала військкомат, то її бажання служити не повинно бути під питанням.