Uanews.life

Позначка: Віталій Кличко

  • Мер Києва Кличко задекларував понад 16 млн грн доходів за рік

    Мер Києва Кличко задекларував понад 16 млн грн доходів за рік

    Мер Києва Віталій Кличко задекларував 16,82 мільйона гривень доходів за 2025 рік. Відповідні дані містяться в його електронній декларації про майно та доходи.

    Згідно з документом, основну частину доходу склали роялті — 12,74 мільйона гривень. Заробітна плата міського голови становила 1,44 мільйона гривень. Також Кличко задекларував 892 тисячі гривень доходу від відчуження рухомого майна та 1,74 мільйона гривень у вигляді подарунків у негрошовій формі від брата Володимира Кличка.

    У декларації зазначено і значні суми коштів. На банківських рахунках мер зберігає 1,1 мільйона гривень, 192,24 тисячі доларів і 153,25 тисячі євро. Готівкою він задекларував 203,4 тисячі гривень, 54,2 тисячі доларів і 38 тисяч євро. Крім того, у декларації вказано позичені брату кошти — 53,6 тисячі доларів і 2,2 мільйона євро.

    Серед нерухомості Кличко володіє квартирою у Києві площею 251,8 квадратного метра, а також будинком відпочинку у Лютежі Київської області площею 785,5 квадратного метра. Земельною ділянкою площею 2,5 тисячі квадратних метрів у цьому ж населеному пункті він користується. Також мер зареєстрований у квартирі свого брата в Києві.

    У декларації зазначено і транспортні засоби. Кличко є власником мотоцикла Fine Custom Puncher 2009 року та причепа Ironhorse Widebody 2013 року. Крім того, він безоплатно користується трьома автомобілями Toyota Sequoia різних років випуску, які орендує його брат.

    Окремо задекларовано предмети розкоші, зокрема антикварний камінний годинник, сім наручних годинників від відомих брендів, рояль Yamaha та два карабіни.

    Також Кличко разом із братом володіє кількома товарними знаками, зокрема «КличкО», KLICHKO та KLITSCHKO, а також має корпоративні права у двох благодійних фондах.

  • Хто в КМДА заробив найбільше: цифри здивують

    Хто в КМДА заробив найбільше: цифри здивують

    2025 рік став для Київської міської держадміністрації не лише періодом кадрових змін, а й роком суттєвих фінансових виплат для топпосадовців. Загалом керівництву КМДА було нараховано понад 19,3 млн гривень зарплат, премій і різноманітних доплат.

    Попри статус очільника столиці, Віталій Кличко традиційно не увійшов до числа лідерів за доходами. За рік йому нарахували 1,44 млн гривень, що в середньому становить трохи понад 120 тисяч гривень на місяць. При цьому в його структурі виплат відсутні премії, матеріальна допомога чи надбавки — лише посадовий оклад. Водночас у порівнянні з 2024 роком його дохід зріс приблизно на 17%.

    Натомість найвищі виплати серед заступників отримав Петро Пантелеєв — 2,27 млн гривень за рік. Його щомісячний дохід залишився стабільним і становив близько 189 тисяч гривень. Майже на одному рівні опинилися Марина Хонда з 2,2 млн гривень та Валентин Мондриївський з 2,11 млн гривень. При цьому саме у Хонди найбільшу частку доходів склали премії та доплати — понад 1,3 млн гривень.

    Помітне зростання доходів продемонстрували Владислав Андронов та В’ячеслав Непоп. Андронов за рік отримав 1,92 млн гривень, що на 15% більше, ніж у 2024 році. Непоп — 1,87 млн гривень із приростом близько 12%. Саме йому нарахували найбільший обсяг щомісячних премій — понад 229 тисяч гривень.

    Серед інших заступників Ганна Старостенко отримала 1,8 млн гривень, причому більше половини цієї суми склали премії та надбавки. Костянтину Усову нарахували майже 1,54 млн гривень, а Олені Говоровій — 1,27 млн гривень, що стало єдиним випадком зниження доходів серед керівництва.

    Окремо виділяється ситуація з кадровими змінами. Колишній перший заступник Микола Поворозник, якого звільнили восени після скандалу, отримав 1,49 млн гривень за неповний рік роботи. Його доходи суттєво зменшилися порівняно з попереднім роком, коли він був одним із найбільш оплачуваних чиновників КМДА.

    Новопризначений заступник Олег Куявський, який пропрацював лише кілька місяців, отримав 823 тисячі гривень. Водночас його середньомісячний дохід виявився одним із найвищих — майже 183 тисячі гривень.

    Найменші виплати зафіксовано у Володимира Прокопіва — лише 180 тисяч гривень за рік, що пояснюється його тривалим відстороненням від виконання обов’язків.

    Загалом структура виплат демонструє, що ключову роль у формуванні доходів топчиновників відіграють саме премії, надбавки та матеріальна допомога, які в окремих випадках становлять більшу частину річних нарахувань.

  • Російські дрони і ракети атакують Київ, у місті лунають вибухи

    Російські дрони і ракети атакують Київ, у місті лунають вибухи

    Російські війська з самого ранку атакують Київ ударними безпілотниками та ракетами. У різних районах столиці пролунали вибухи.

    Про це повідомив очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

    За його словами, у місті вже фіксують наслідки ворожої атаки.

    «Фіксуємо наслідки атаки у Шевченківському районі столиці. За попередньою інформацією — без постраждалих», — зазначив Ткаченко.

    Раніше мер Києва Віталій Кличко повідомив, що в центрі міста впали уламки збитого безпілотника.

    «У самому центрі столиці впали уламки. Пожежі та постраждалих немає. Ворожа атака на Київ триває», — написав Кличко.

    Він також закликав жителів столиці залишатися в укриттях до завершення повітряної тривоги.

    Своєю чергою очільник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко повідомив, що російські війська намагаються завдати ударів по критичній інфраструктурі столиці.

    Атака на Київ триває, влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях до відбою.

  • Київ готовий самостійно відновлювати міст Патона, якщо держава передасть його місту — Кличко

    Київ готовий самостійно відновлювати міст Патона, якщо держава передасть його місту — Кличко

    Мер Києва Віталій Кличко заявив, що столиця готова взяти міст Патона на баланс міста та самостійно розпочати процес його реконструкції, якщо держава передасть об’єкт громаді. За словами міського голови, протягом останніх років жодних реальних робіт щодо відновлення мосту так і не розпочали.

    Як нагадав Кличко, ще у 2020 році міст Патона передали державі в межах програми «Велике будівництво». Проте за шість років держава не підготувала навіть проєкт реконструкції. Через це столична влада заявляє про готовність взяти об’єкт на баланс міста, щоб розпочати підготовку до відновлення.

    За словами мера, у разі передачі мосту Києву першочерговим етапом стане розробка необхідної документації та проєкту реконструкції. За попередніми оцінками, цей процес може тривати близько півтора року. Лише після завершення проєктних робіт стане можливим початок безпосереднього ремонту мосту.

    Міст Патона є одним із ключових транспортних сполучень між правим і лівим берегами Дніпра у столиці. Його стан викликає занепокоєння вже не перший рік.

    Раніше у матеріалі з інженеркою Анною Мінюковою зазначалося, що повне перекриття мосту наразі не розглядається. Також з’являлася інформація про можливе перекриття так званих «воріт на Лівобережжя» через критичний стан конструкції, яку нібито підтверджували джерела у столичній владі. Однак Мінюкова прямо назвала такі плани неправдивими.

    За нормативними показниками міст Патона перебуває у п’ятому — непрацездатному — технічному стані. Останнє інструментальне обстеження конструкцій проводилося ще у 2020 році. Відповідно до правил експлуатації, такі об’єкти мають або ремонтуватися, або повністю закриватися для руху.

    Втім, за словами фахівців, ситуація з мостами в Україні значно ширша: близько третини з них перебувають в аварійному стані, але фактично продовжують використовуватися.

    Особливістю мосту Патона є його конструкція — це суцільнозварний міст. Через це розібрати або ремонтувати його частинами без повної зупинки руху практично неможливо. Повноцінне перекриття мосту означало б повну зупинку транспортного потоку.

    Інженерка Анна Мінюкова зазначає, що таке рішення є складним з політичної точки зору.

    «Це дуже непопулярне політичне рішення — повноцінне перекриття. Це головна проблема: політично невигідно, тому ніхто на це не піде», — наголосила вона.

    Тож наразі міст Патона продовжує працювати, попри критичний технічний стан, а питання його реконструкції залишається відкритим.

  • Скандал навколо енергетики столиці — РНБО не підтримала план Києва

    Скандал навколо енергетики столиці — РНБО не підтримала план Києва

    План енергетичної стійкості Києва вартістю понад 60 млрд гривень не був затверджений на засіданні Ради національної безпеки і оборони. У центральній владі заявили, що столиця досі не подала повноцінного документа, який би визначав підготовку міста до наступного опалювального сезону.

    Під час засідання РНБО президент Володимир Зеленський розкритикував ситуацію та наголосив, що Київ має у найкоротші терміни підготувати та підписати план енергетичної стійкості.

    Мер Києва Віталій Кличко заявив, що столиця вже підготувала комплексний план і представила його на засіданні РНБО.

    За словами міського голови, документ передбачає заходи із захисту критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, а також забезпечення стабільного теплопостачання і водопостачання міста.

    Водночас у міській владі заявили, що центральна влада не врахувала підготовлений Києвом план у загальнодержавному бюджеті підтримки міст.

    Енергетичні експерти, які ознайомилися з планом, заявляють, що документ був підготовлений поспіхом і містить недостатньо технічних розрахунків.

    За їхніми словами, у ньому немає чітких рішень щодо ключових проблем енергопостачання столиці. Зокрема, не визначено, як буде забезпечено стабільне енергопостачання лівого берега Києва, який значною мірою залежить від великих теплоелектроцентралей.

    Також фахівці звертають увагу на відсутність системної команди, яка б постійно займалася питаннями енергетичної безпеки столиці.

    У столичній владі повідомили, що документ буде доопрацьований і представлений депутатам Київради.

    За словами Віталія Кличка, місто має сформувати поетапний план енергетичної стійкості, який базуватиметься насамперед на власних ресурсах столиці.

    Водночас протистояння між центральною владою і керівництвом Києва триває, тоді як до початку наступного опалювального сезону залишається дедалі менше часу.

  • У кошторисі ремонту шляхопроводу на Окружній дорозі в Києві виявили завищення цін

    У кошторисі ремонту шляхопроводу на Окружній дорозі в Києві виявили завищення цін

    У Києві розгортається новий скандал навколо використання бюджетних коштів на інфраструктурні проєкти. Йдеться про протиаварійні роботи на шляхопроводі через трамвайні колії на Окружній дорозі, на які з міського бюджету планують витратити близько 95 мільйонів гривень. Водночас аналіз кошторису робіт свідчить про можливе суттєве завищення вартості матеріалів і послуг.

    Проєкт реалізується через комунальне підприємство «Київавтошляхміст», яке підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації. Саме ця структура уклала договір із підрядником — компанією ТОВ «Д-ГРУП ІНЖИНІРИНГ».

    За даними аналізу кошторисної документації, значна частина витрат у проєкті може бути штучно збільшена. Наприклад, пісок, який на ринку коштує приблизно 400 гривень за кубічний метр, у документах закладений майже по 979 гривень. Окремі позиції, зокрема бітумна емульсія Rapidflex-HP та вуглецеве полотно MegaWrap-200, також фігурують у кошторисі за цінами, що викликають питання у фахівців ринку. Крім того, ще близько 9,5 мільйона гривень передбачено як компенсацію можливих інфляційних коливань.

    Сумнівів додає й структура самого договору. Вартість робіт визначена як динамічна, а частину ключових показників винесено в додатки до контракту. Така модель дозволяє змінювати обсяги та ціну робіт у процесі виконання проєкту. Контракт діятиме до кінця 2026 року, що дає можливість коригувати фінансові параметри впродовж кількох років.

    У центрі історії опинилася й компанія-підрядник. Перед отриманням контракту ТОВ «Д-ГРУП ІНЖИНІРИНГ» пройшло серію змін у структурі власності. Іноземного співвласника — компанію SONBERG LTD — було виведено зі складу, а новим бенефіціаром стала Ірина Калініна. Паралельно компанія змінювала юридичну адресу, яка в різний час фігурувала в Одесі, Києві та Дніпрі.

    При цьому офіційно у компанії працює близько десяти співробітників, а її фінансові показники раніше демонстрували від’ємний капітал. Попри це фірма отримала підряд на десятки мільйонів гривень для робіт на транспортній інфраструктурі столиці.

    Керівником компанії є Б. П. Кобернюк, ім’я якого раніше згадувалося у кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням майна та службовою недбалістю. Проте ці обставини не стали перешкодою для укладення нового контракту з комунальним підприємством.

    Відповідальність за реалізацію проєкту лежить на керівництві транспортного блоку міської адміністрації, зокрема на заступнику міського голови Олегу Куявському та директорі Департаменту транспортної інфраструктури Сергію Підгайному.

    Експерти зазначають, що подібні історії підривають довіру до системи міських закупівель, особливо в умовах війни, коли бюджетні ресурси мають використовуватися максимально ефективно. Питання до кошторису та вибору підрядника можуть стати підставою для перевірок контролюючих органів.

  • У київському парку «Перемога» змінюють призначення землі: льодову арену «Крижинка» готують під забудову

    У київському парку «Перемога» змінюють призначення землі: льодову арену «Крижинка» готують під забудову

    У столичному парку «Перемога» розгортається історія, яка може завершитися зникненням однієї з ключових дитячих спортивних баз Києва — льодової арени «Крижинка». Земельну ділянку в рекреаційній зоні змінили під забудову, а сам об’єкт пройшов через низку перепродажів і юридичних трансформацій.

    Йдеться про ковзанку за адресою вул. Князя Романа Мстиславича, 7 (колишня Жмаченка, 7), що багато років слугувала навчально-тренувальною базою для двох дитячо-юнацьких спортивних шкіл — «Лідер» та «Сюїта». У грудні минулого року голова Українська федерація фігурного катання на ковзанах Даніль Амірханов звернувся до Віталій Кличко з проханням втрутитися в ситуацію. За його словами, з 1 січня 2026 року діяльність ковзанки мають припинити через продаж будівлі під інше використання.

    Петиція про збереження «Крижинки», зареєстрована на сайті Київради, швидко набрала понад 6 тисяч голосів. Проте це не зупинило процес зміни статусу об’єкта.

    Історія ковзанки починається ще у 1982 році, коли її збудували під патронатом ВАТ «Київхімволокно». У 2003 році розпорядженням КМДА активи підприємства, включно з «Крижінкою», мали перейти у комунальну власність міста. Згодом об’єкт закріпили за Київською міською школою вищої спортивної майстерності.

    Втім, у 2014 році будівлю продали ТОВ «Енторіс», яке пов’язують із підприємцем Євгеном Ворчиловим — фігурантом низки резонансних земельних історій у центрі столиці. У 2021 році «Енторіс» продав ковзанку ТОВ «Форс-Фарма Дистриб’юшн», що спеціалізується на імпорті лікарських засобів.

    У 2022 році власником компанії став Євген Таранюк. Уже в 2023-му «Форс-Фарма Дистриб’юшн» фігурувала в кримінальному провадженні щодо можливого обігу фальсифікованих лікарських засобів. Слідчі дії проводилися в межах розслідування Нацполіції.

    У 2025 році будівлю ковзанки знову перепродали — цього разу ТОВ «Енерджі Енерго Інвест», власником якого є Микола Галицький. Він публічно анонсував реконструкцію споруди. Водночас льодової арени після реконструкції вже не передбачається.

    Ключовим елементом схеми стала зміна статусу нерухомості. У 2021 році будівлю формально поділили на два об’єкти — 29,3 кв. м та 2410 кв. м. Після цього її перевели зі спортивної споруди в категорію «нежитлова будівля». Саме це дозволило змінити цільове призначення земельної ділянки з рекреаційного на землі житлової та громадської забудови.

    Ділянку площею 0,2977 га з кадастровим номером 8000000000:66:134:0016 зареєстрували вже за новим статусом. Таким чином парк «Перемога» фактично втрачає частину рекреаційної території.

    Паралельно місто продовжувало орендувати ковзанку для дитячих занять. За даними системи Prozorro, у 2025 році школи «Лідер» і «Сюїта» уклали договори оренди на 6,6 млн грн із ТОВ «Атек-Спорт». Вартість години оренди зросла з 4100 грн у 2023 році до 6700 грн у 2025-му.

    У КМДА заявляють, що комплекс перебував у приватній власності, а місто лише орендувало його для тренувань. Водночас питання, чому за роки не було реалізовано механізм повернення об’єкта у комунальну власність, залишається відкритим.

    На тлі того, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні було знищено або пошкоджено щонайменше шість професійних льодових арен — зокрема «Альтаїр» у Дружківці, «Салтівський лід» у Харкові та Льодовий палац у Сєвєродонецьку — історія «Крижинки» виглядає особливо показовою.

    Якщо реконструкція відбудеться у запланованому форматі, Київ може втратити одну з ключових дитячих баз фігурного катання не через війну, а через юридичні маніпуляції із землею в межах міського парку.

  • Землю в центрі Києва біля Європейської площі передали під забудову структурам Максима Кріппи

    Землю в центрі Києва біля Європейської площі передали під забудову структурам Максима Кріппи

    У самому центрі Києва, на перетині вулиць Хрещатик, 5 та Грушевського, 4Б, розгортається конфлікт навколо забудови стратегічної земельної ділянки, що входить до історичного ареалу столиці та буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Йдеться про територію площею майже 0,3 гектара, ринкова вартість якої, за оцінками експертів, може перевищувати мільярд гривень.

    Попри охоронний статус місцевості, міська влада погодила реалізацію проєкту багатоповерхового офісно-готельного комплексу «Столичний». Земельна ділянка має кадастровий номер 8000000000:82:012:0006 і розташована у безпосередній близькості до урядового кварталу та Європейської площі — однієї з ключових історичних локацій Києва.

    Історія цього проєкту бере початок ще у 2003 році, коли компанія «Грааль» перемогла в інвестиційному конкурсі з реконструкції Європейської площі. Протягом наступних років реалізація планів фактично була заморожена через судові спори та містобудівні обмеження. Ситуація змінилася вже під час каденції мера Києва Віталія Кличка.

    У червні 2021 року Київська міська рада ухвалила рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки та передачу суміжної території для реалізації інвестиційного проєкту. Наступним ключовим етапом стало отримання у серпні 2024 року дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування на виконання будівельних робіт, що фактично відкрило шлях до початку забудови.

    На фінальному етапі підготовки контроль над компанією-забудовником перейшов до бізнесмена Максима Кріппи. У лютому 2026 року Антимонопольний комітет України погодив набуття контролю над ТОВ «Грааль» через інвестиційний фонд «АРС Кепітал», кінцевим бенефіціаром якого є Кріппа. Раніше компанію пов’язували з девелопером Ігорем Ніконовим, а її керівником значилася Ірина Окунєва.

    Фактично відбулася зміна власника корпоративних прав на проєкт разом із правами користування землею, переданою громадою без проведення відкритого земельного аукціону. Саме цей аспект став предметом судового спору.

    Наразі у Печерському районному суді Києва розглядається справа щодо скасування рішень Київради та договору оренди ділянки. Позивачі наполягають, що передача території під комерційну забудову суперечить вимогам охорони історичного середовища столиці. Водночас у разі відмови суду у задоволенні позову забудовник може отримати остаточно закріплені юридичні підстави для реалізації проєкту.

  • Після снігового колапсу Кличко звільнив головну піарницю столиці

    Після снігового колапсу Кличко звільнив головну піарницю столиці

    Міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення директорки Департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослави Смірнової. Документ №60 датований 18 лютого 2026 року. Посадовицю звільнено того ж дня за угодою сторін із передбаченою виплатою матеріальної допомоги та повним соціальним пакетом.

    Це рішення стало несподіваним, адже Смірнова вважалася одним із ключових медійних менеджерів у команді мера. У період політичної напруги довкола столичної влади саме департамент суспільних комунікацій забезпечував оперативну реакцію на інформаційні атаки та кримінальні провадження щодо оточення Кличка.

    Звільнення відбулося через два з половиною місяці після її підвищення у політичній структурі. 4 грудня 2025 року Мирослава Смірнова очолила фракцію УДАРу в Київраді, замінивши співголів Дмитра Білоцерковця та Валентина Мондриївського. Тоді це сприймалося як посилення її позицій у команді мера. Тепер одна з версій полягає у тому, що Кличко вирішив сконцентрувати її роботу саме на внутрішній партійній координації та балансуванні інтересів у фракції.

    Втім, існують й інші припущення. У лютому Київ кілька днів потерпав від транспортного колапсу через неприбраний сніг і кригу на дорогах. Попри нічні відеозвернення Віталія Кличка з порожніх вулиць, місто фактично було паралізоване заторами. Частина експертів вважає, що інформаційний супровід цієї ситуації виявився слабким, а «сніговий кейс» став ударом по репутації міської влади.

    Разом із тим, підстав для звільнення у вигляді кримінальних підозр наразі немає. У попередніх випадках керівників департаментів КМДА звільняли вже після вручення підозр правоохоронцями. У ситуації зі Смірновою такого розвитку подій не зафіксовано.

    Кар’єрна траєкторія Мирослави Смірнової у міській владі виглядала стабільною. У листопаді 2024 року вона перебувала у відрядженні в Лондоні, де, окрім участі у міжнародному туристичному форумі, зустрічалася з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. Її позиції не похитнув і серпневий інцидент 2025 року, коли невідомі намагалися спровокувати скандал довкола її вечері у День жалоби.

    Саме тому рішення про звільнення виглядає неочікуваним. Серед можливих причин називають переформатування комунікаційної стратегії столиці, внутрішні політичні домовленості або особисті обставини. Офіційних пояснень від КМДА наразі не оприлюднено.

    Таким чином, Кличко фактично вивільнив посаду головного комунікаційного менеджера міста в момент, коли інформаційний фронт для столичної влади залишається одним із найчутливіших напрямків.

  • Київ створив «Службу енергетичної безпеки» з капіталом 1,5 млрд грн

    Київ створив «Службу енергетичної безпеки» з капіталом 1,5 млрд грн

    Київрада 10 лютого 2026 року ухвалила рішення про створення нового комунального некомерційного підприємства — «Служба енергетичної безпеки». Формально воно з’являється шляхом перейменування КП «Київводоканал», яке було створене ще у 2024 році, але так і не запрацювало.

    За відповідний проєкт, поданий міським головою Віталієм Кличком, проголосували 68 депутатів.

    Новостворене КНП матиме статутний капітал у 1,5 млрд грн — саме ті кошти, які раніше були передбачені для «водоканального дублера». Підпорядковуватиметься структура Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

    Офіційна мета — централізоване забезпечення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури, шкіл, лікарень, адмінбудівель та житлового фонду під час екстрених відключень.

    Фактично мова йде про створення єдиного оператора «генераторного фонду» Києва. Підприємство має:

    – формувати маневрений фонд генераторів,
    – доставляти та встановлювати нове обладнання,
    – обслуговувати й ремонтувати техніку,
    – вести централізований облік.

    За словами представників КМДА, у місті вже використовується понад 2 тисячі генераторів. Вони залишаться на балансі нинішніх комунальних підприємств. Нова структура працюватиме з обладнанням, яке закуповується або надходить як гуманітарна допомога.

    У пояснювальній записці зазначається, що частина генераторів надходить без кабелів або паливних баків, що потребує додаткової комплектації та технічного супроводу.

    КП «Київводоканал» створювалося у 2024 році як потенційна заміна однойменному приватному акціонерному товариству. Ідея полягала у тому, щоб місто могло напряму фінансувати сферу водопостачання через комунальну структуру.

    Однак через зміни в законодавстві підприємство мало би знову реорганізовуватися в акціонерне товариство, що потребувало б додаткових витрат і процедур. У підсумку КП так і не почало діяльність, а тепер отримало нову функцію — управління генераторним фондом.

    Таким чином, кошти, які спочатку планували спрямувати на реформування водопостачання, фактично переорієнтовані на енергетичну безпеку.

    Під час обговорення в сесійній залі депутати озвучили проблемні моменти.

    Зокрема, Лілія Пашинна заявила, що в окремих школах і медзакладах батькам та відвідувачам пропонують «скидатися» на пальне для генераторів, хоча воно централізовано закуповується за бюджетні кошти. Також пролунали зауваження щодо закупівель пального за роздрібними цінами, попри можливість оптових контрактів.

    Володимир Бондаренко звернув увагу на необхідність передбачити додаткові доплати або ставки для працівників закладів, які фактично обслуговують генератори, адже це не входить до їхніх прямих обов’язків.

    У той же день Київрада затвердила безвідсоткові позики до 1 млн грн для ОСББ та ЖБК на придбання генераторів. Кредити видаватиме КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду».

    Крім того, внесено зміни до програми цивільного захисту на 2024–2028 роки із додатковим фінансуванням у 410 млн грн. Із них 300 млн планують спрямувати на закупівлю дизельного палива та бензину, частину яких зберігатимуть у резерві КМДА.

    Департамент муніципальної безпеки, якому підпорядкують нове КНП, очолює Роман Ткачук. Він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, пов’язаних із питаннями функціонування укриттів та бюджетних закупівель.

    У підсумку Київ отримує окрему структуру з мільярдним капіталом, яка централізовано керуватиме резервним живленням міста. Чи стане це рішення інструментом систематизації процесів, чи створить нові ризики у сфері закупівель — покаже практика.