Uanews.life

Позначка: Вітамін D

  • Що станеться з мозком, якщо щоранку проводити 20 хвилин на вулиці: пояснення фахівців

    Що станеться з мозком, якщо щоранку проводити 20 хвилин на вулиці: пояснення фахівців

    Регулярне перебування на свіжому повітрі вранці може суттєво впливати на роботу мозку, емоційний стан і навіть довгострокове когнітивне здоров’я. Про це свідчать сучасні дослідження у сфері нейробіології та психології, які підтверджують: ранковий контакт із природним світлом і рухом активує ключові процеси в організмі.

    Фахівці наголошують, що саме перші години після пробудження є критичними для «налаштування» мозку. Якщо цей час проходить у приміщенні — без природного світла та фізичної активності — це може негативно впливати на біоритми, настрій і концентрацію.

    Одним із головних ефектів ранкової прогулянки є покращення психоемоційного стану. Під впливом природного світла в організмі активізується вироблення серотоніну — нейромедіатора, який відповідає за відчуття задоволення і стабільний настрій.
    Крім того, під час руху запускається цілий каскад нейрохімічних реакцій: зростає рівень дофаміну (мотивація) та норадреналіну (увага), а рівень кортизолу — гормону стресу — знижується.

    Дослідження також показують, що навіть короткі прогулянки на природі можуть значно зменшувати рівень стресу. Наприклад, експеримент за участі понад 200 людей продемонстрував, що 30 хвилин на свіжому повітрі знижують кортизол, пульс і артеріальний тиск, покращуючи загальне самопочуття.

    Ще один важливий ефект — нормалізація циркадних ритмів. Ранкове світло допомагає організму «зрозуміти», що почався день, і пригальмовує вироблення мелатоніну — гормону сну. Це дозволяє краще регулювати цикл «сон–бадьорість», підвищувати енергію вдень і покращувати якість нічного відпочинку.

    У довгостроковій перспективі це має прямий вплив на мозок. Якісний сон підтримує пам’ять, концентрацію та здатність до навчання. А регулярне перебування на світлі сприяє синтезу вітаміну D, який відіграє важливу роль у роботі нервової системи.

    Крім цього, ранкова активність стимулює нейропластичність — здатність мозку формувати нові нейронні зв’язки. Саме цей процес лежить в основі навчання, адаптації та когнітивного розвитку. Дослідження показують, що регулярна фізична активність може навіть збільшувати об’єм окремих ділянок мозку, відповідальних за пам’ять.

    Важливою є і користь для продуктивності. Дослідники зі Стенфордського університету встановили, що під час ходьби рівень креативного мислення може зростати до 60% порівняно зі станом спокою.
    Це пояснюється тим, що рух і сенсорні стимули (світло, звуки, температура) активують різні ділянки мозку, покращуючи здатність до концентрації та генерації ідей.

    Окрім когнітивних ефектів, прогулянки мають і фізіологічні переваги. Уже через 10–15 хвилин ходьби покращується кровообіг, а мозок отримує більше кисню, що сприяє ясності мислення та зменшенню відчуття «туману в голові».

    Експерти підкреслюють, що для досягнення ефекту не обов’язково витрачати багато часу. Достатньо 20 хвилин щодня. Навіть коротші проміжки — 10–15 хвилин — уже можуть дати відчутний результат, особливо якщо вони регулярні.

    Щоб сформувати цю звичку, рекомендується починати з малого: виходити на балкон, гуляти біля дому або поєднувати прогулянку з ранковими ритуалами, наприклад, кавою чи прослуховуванням музики. Важливо також отримувати саме природне світло — воно має найбільший вплив на біоритми.

    Таким чином, навіть проста звичка — проводити 20 хвилин на свіжому повітрі щоранку — може суттєво змінити роботу мозку. Вона допомагає знижувати стрес, покращувати сон, підвищувати концентрацію та підтримувати когнітивне здоров’я в довгостроковій перспективі. Головне — регулярність, адже саме вона перетворює коротку прогулянку на потужний інструмент для фізичного й ментального балансу.

  • Лікарі назвали продукти, які допомагають підвищити рівень вітаміну D

    Лікарі назвали продукти, які допомагають підвищити рівень вітаміну D

    Низький рівень вітаміну D залишається однією з найпоширеніших проблем у світі, навіть серед людей, які дотримуються збалансованого харчування. Цей вітамін відіграє важливу роль у підтримці здоров’я кісток, імунної системи, м’язової сили та психоемоційного стану. Водночас отримати достатню кількість вітаміну D лише з продуктів складно, повідомляє спеціалізоване медичне видання Verywell Health.

    Одним із найкращих джерел цього вітаміну є жирна риба. Найбільше вітаміну D містять лосось, форель, тунець, оселедець і сардини. Фахівці зазначають, що дика риба зазвичай багатша на цей елемент, ніж вирощена у штучних умовах. Крім того, такі продукти забезпечують організм омега-3 жирними кислотами, які позитивно впливають на серцево-судинну систему.

    Ще одним концентрованим джерелом є риб’ячий жир, зокрема жир із печінки тріски. В одній столовій ложці може міститися понад 1300 міжнародних одиниць вітаміну D. Попри специфічний смак, цей продукт доступний у формі капсул або як добавка до страв.

    Значну частину щоденного надходження вітаміну D забезпечують збагачені продукти. Йдеться про молоко, йогурти, рослинні альтернативи, апельсиновий сік і сніданкові пластівці. У середньому одна порція таких продуктів містить 100–120 міжнародних одиниць, хоча точний показник залежить від виробника.

    Яєчні жовтки також містять вітамін D, однак у невеликих кількостях — приблизно 50 міжнародних одиниць на одне яйце. Водночас рівень вітаміну залежить від умов утримання птиці та її раціону.

    Серед рослинних джерел особливу увагу привертають гриби, оброблені ультрафіолетовим світлом. Вони містять форму вітаміну D2 і можуть забезпечити значні обсяги — до 1100 міжнародних одиниць на порцію. Це робить їх важливим продуктом для людей, які дотримуються рослинної дієти.

    Фахівці наголошують, що дорослим віком від 19 до 70 років рекомендовано отримувати близько 600 міжнародних одиниць вітаміну D на добу, а людям старше 70 років — 800. Втім, через обмежену кількість природних джерел досягти цієї норми лише за рахунок харчування складно.

    Тому експерти радять поєднувати кілька способів отримання вітаміну D: харчування, перебування на сонці та, за необхідності, прийом добавок. При цьому підкреслюється, що потреба в цьому вітаміні є індивідуальною і залежить від віку, способу життя, стану здоров’я та інших факторів. Перед початком прийому добавок рекомендується здати аналізи та проконсультуватися з лікарем.

  • Неврологи назвали продукт, який може знизити ризик деменції та хвороби Альцгеймера

    Неврологи назвали продукт, який може знизити ризик деменції та хвороби Альцгеймера

    Харчування для підтримки здоров’я мозку не обов’язково має бути складним або дорогим. Фахівці у сфері неврології зазначають, що один із найкорисніших продуктів для когнітивного здоров’я можна легко знайти у звичайному супермаркеті. Йдеться про лосось, зокрема заморожений, який за поживними властивостями майже не поступається свіжому.

    За даними лікарів, жирну рибу варто включати до раціону щонайменше один-два рази на тиждень. Оптимальна порція становить приблизно 100 грамів. Така кількість, за словами спеціалістів, може забезпечити організм важливими поживними речовинами, які підтримують роботу мозку та допомагають знизити ризик розвитку вікових неврологічних захворювань.

    Однією з головних причин користі лосося є високий вміст омега-3 жирних кислот. Лише одна порція цієї риби здатна забезпечити понад добову потребу організму у цих речовинах. Саме омега-3 пов’язують зі зниженням ризику розвитку деменції та хвороби Альцгеймера. Вони мають нейропротекторну дію, допомагають захищати клітини мозку та можуть сповільнювати вікові зміни в нервовій системі.

    Крім того, лосось містить значну кількість вітаміну В12. Ця речовина відіграє важливу роль у підтримці здоров’я нервової системи, оскільки допомагає зберігати мієлінову оболонку — захисний шар навколо нервових волокон. Разом із фолієвою кислотою вітамін В12 сприяє зниженню рівня гомоцистеїну, який пов’язують із ризиком атрофії мозку.

    Ще одним важливим елементом у складі риби є вітамін D. Він підтримує роботу імунної системи, а також може позитивно впливати на настрій і загальний психоемоційний стан людини. Дефіцит цього вітаміну часто пов’язують із підвищеним ризиком депресивних розладів.

    Окрему роль відіграє і білок лосося. Він містить усі дев’ять незамінних амінокислот, які організм людини не може виробляти самостійно. Регулярне споживання якісного білка, за словами спеціалістів, допомагає підтримувати ясність мислення та зберігати когнітивні функції навіть у старшому віці.

    Фахівці також наголошують, що заморожений лосось є практичним варіантом для повсякденного харчування. Завдяки сучасним технологіям заморожування риба зберігає більшість своїх поживних властивостей, водночас залишаючись доступнішою за свіжі делікатеси.

  • Втома, сонливість і біль у кістках: ознаки нестачі вітаміну D

    Втома, сонливість і біль у кістках: ознаки нестачі вітаміну D

    Скорочення світлового дня взимку часто супроводжується апатією, зниженням енергії, сонливістю та частими застудами. Багато хто списує ці симптоми на погоду або «зимову хандру», однак фахівці застерігають: у значній частині випадків причиною може бути дефіцит вітаміну D.

    Вітамін D відіграє ключову роль у засвоєнні кальцію та фосфору, що безпосередньо впливає на міцність кісток, зубів і нормальну роботу м’язів. Його нестача підвищує ризик розвитку остеопорозу, а також може спричиняти болі в суглобах і загальну фізичну слабкість. Окрім цього, вітамін D бере участь у підтримці імунної системи, впливає на роботу щитоподібної залози та процеси передачі нервових імпульсів.

    Добова потреба у вітаміні D залежить від віку. Для немовлят вона становить близько 400 міжнародних одиниць, для дорослих до 70 років — приблизно 600 МО, а для людей старшого віку — близько 800 МО. У теплу пору року значну частину цієї норми організм отримує завдяки сонячному світлу, однак узимку цей механізм майже не працює.

    Отримати достатню кількість вітаміну D лише з їжею можливо, але складно. Найбільше його міститься у жирній рибі — лососі, скумбрії, тунці, форелі, печінці тріски та червоній ікрі. Менші кількості є в яєчному жовтку, твердих сирах та яловичій печінці. Водночас типовий раціон більшості людей не забезпечує добову потребу у цьому вітаміні.

    Взимку лікарі радять поєднувати кілька підходів. Короткі прогулянки вдень, навіть у холодну погоду, допомагають організму синтезувати певну кількість вітаміну D. Також варто звернути увагу на раціон і, за рекомендацією лікаря, розглянути прийом добавок. Оскільки вітамін D є жиророзчинним і здатний накопичуватися в організмі, самостійно підбирати дозування не рекомендується. У деяких випадках додатковим джерелом можуть бути ультрафіолетові лампи, але їх використання також потребує обережності.

    Симптоми дефіциту вітаміну D часто неспецифічні. До них належать постійна втома, м’язова слабкість, біль у кістках і суглобах, пригнічений настрій, тривожність, порушення сну та повільне загоєння ушкоджень. За наявності таких ознак у зимовий період варто звернутися до лікаря та перевірити рівень вітаміну D, щоб вчасно скоригувати стан і уникнути ускладнень.

  • П’ять доступних продуктів, які підтримують рівень вітаміну D в організмі

    П’ять доступних продуктів, які підтримують рівень вітаміну D в організмі

    Вітамін D відіграє ключову роль у підтримці здоров’я кісток, роботи імунної системи, м’язової сили та психоемоційного стану. Водночас його нестача залишається поширеною навіть серед людей, які намагаються харчуватися збалансовано. Про це повідомляє видання Verywellhealth із посиланням на рекомендації дієтологів.

    За словами магістерки охорони здоров’я та дипломованої дієтологині Лорен Панофф, більшість людей недоотримують вітамін D через обмежене перебування на сонці та недостатню кількість продуктів з його високим вмістом у раціоні. Саме тому вона радить робити ставку на кілька ключових груп продуктів.

    Найпотужнішим природним джерелом вітаміну D залишається жирна риба. Особливо це стосується дикого лосося, форелі, тунця, оселедця та сардин. У середній порції лосося або форелі може міститися від 380 до понад 600 міжнародних одиниць вітаміну D, що покриває значну частину добової норми. Регулярне вживання такої риби також забезпечує організм омега-3 жирними кислотами, які підтримують серце і судини.

    Ще більш концентрованим джерелом є риб’ячий жир, зокрема жир із печінки тріски. В одній столовій ложці такого продукту може міститися понад 1300 міжнародних одиниць вітаміну D. Хоча смак риб’ячого жиру подобається не всім, його можна отримувати у формі капсул без характерного запаху і присмаку.

    Значну частину вітаміну D у раціоні багатьох людей забезпечують збагачені продукти. Йдеться про молоко, йогурти, апельсиновий сік та сухі сніданки, до яких виробники додають цей вітамін. У склянці збагаченого молока або стандартній порції йогурту зазвичай міститься близько 100–120 міжнародних одиниць, однак фактичні показники залежать від бренду, тому дієтологи радять уважно читати етикетки.

    Помірним, але стабільним джерелом вітаміну D є яйця, а точніше жовтки. Одне велике яйце містить близько 50 міжнародних одиниць цього вітаміну. При цьому яйця від курей вільного вигулу зазвичай мають вищий вміст вітаміну D, ніж продукція з промислових ферм. Хоча самі яйця не покривають добову потребу, вони є важливою складовою збалансованого раціону.

    Особливу увагу дієтологи звертають і на гриби, які зазнавали впливу ультрафіолетового світла. Це один з небагатьох рослинних продуктів, здатних накопичувати вітамін D. Одна чашка таких грибів може містити понад тисячу міжнародних одиниць вітаміну, хоча йдеться про форму D2, яка засвоюється дещо гірше, ніж D3 з продуктів тваринного походження. Водночас для людей, які не споживають рибу та яйця, це залишається цінною альтернативою.

    Лорен Панофф підкреслює, що найефективніший спосіб підтримувати оптимальний рівень вітаміну D — поєднувати кілька його джерел у щоденному раціоні. Якщо ж виникає потреба у прийомі добавок, перед цим варто перевірити рівень вітаміну D у крові та проконсультуватися з лікарем.

  • Зимовий спад сил: як відрізнити втому від сезонного афективного розладу

    Зимовий спад сил: як відрізнити втому від сезонного афективного розладу

    З настанням зими багато людей відчувають зниження енергії, постійну втому та погіршення настрою. Медики наголошують: у частини випадків це не просто реакція на холод, короткий світловий день чи передсвяткове перевантаження, а прояви сезонного афективного розладу (САР) — різновиду депресії, що має чітку сезонну прив’язаність і потребує уваги фахівців.

    У Центрі громадського здоров’я МОЗ України пояснюють, як відрізнити сезонний афективний розлад від звичайної зимової апатії та які дії можуть допомогти стабілізувати психоемоційний стан.

    Що таке сезонний афективний розлад

    Сезонний афективний розлад — це форма депресивного розладу, симптоми якого з’являються переважно в осінньо-зимовий період і зникають навесні або влітку. Основним чинником розвитку САР вважають нестачу природного світла, яка впливає на роботу біологічного годинника людини.

    Найчастіше цей стан уперше виникає у молодих дорослих віком від 18 до 30 років. За статистикою, жінки стикаються з ним частіше, ніж чоловіки. Також САР більш поширений серед мешканців регіонів із коротким світловим днем узимку.

    Основні симптоми

    Ключовими ознаками сезонного афективного розладу є стійко знижений настрій і втрата інтересу до звичних занять. До них можуть додаватися:

    проблеми з концентрацією уваги;
    постійна втома, сонливість, зниження рівня енергії;
    дратівливість;
    уникнення соціальних контактів;
    занижена самооцінка;
    посилена тяга до солодкого та продуктів із високим вмістом вуглеводів, що нерідко призводить до набору ваги.

    Інтенсивність і поєднання симптомів можуть суттєво відрізнятися залежно від людини.

    Чому взимку стан погіршується

    Лікарі зазначають, що головною причиною є зменшення кількості денного світла. Це впливає на баланс гормонів, зокрема серотоніну, який відповідає за настрій, та мелатоніну, що регулює сон. Додатковим чинником може бути дефіцит вітаміну D, рівень якого знижується в холодну пору року.

    Що допомагає полегшити симптоми

    Фахівці радять діяти комплексно і не ігнорувати сигнали організму.

    Світло та фізична активність
    Регулярні прогулянки у світлу пору дня, добре освітлені приміщення та помірні фізичні навантаження можуть позитивно впливати на самопочуття. За рекомендацією лікаря іноді застосовується світлотерапія.

    Соціальна підтримка
    Спілкування з близькими, участь у спільних заходах або волонтерських ініціативах допомагають зменшити відчуття ізоляції.

    Психотерапія та лікування
    Когнітивно-поведінкова терапія вважається одним з ефективних методів допомоги при САР. За потреби лікар може призначити медикаментозне лікування.

    Здорові звички
    Регулярний режим сну, збалансоване харчування та рухова активність є важливою складовою підтримки психічного здоров’я в зимовий період.

    Коли варто звернутися до лікаря

    Якщо симптоми тривають понад два тижні, повторюються щороку або починають заважати повсякденному життю, фахівці радять звернутися до сімейного лікаря чи спеціаліста з психічного здоров’я. У таких випадках своєчасна допомога дозволяє уникнути погіршення стану та покращити якість життя.

  • Імунітет взимку: що справді допомагає уникнути застуд, розкажуть лікарі

    Імунітет взимку: що справді допомагає уникнути застуд, розкажуть лікарі

    Останніми роками зимові оздоровчі тренди викликають справжній ажіотаж серед українців: холодні купання, комбуча, різні БАДи та модні назальні спреї. Люди прагнуть підсилити свій імунітет і вберегтися від вірусних інфекцій, проте експерти застерігають — далеко не всі методи справді працюють.

    Імунологиня професорка Елеанор Райлі пояснює, що купання у холодній воді дає швидкий прилив енергії завдяки адреналіну та ендорфінам, але це не зміцнює імунітет. Білих кров’яних клітин може з’явитися більше тимчасово, проте через кілька годин їх рівень повертається до норми. Професор Джон Трегонінг додає, що відчуття здоров’я після зимових процедур переважно пов’язане зі зниженням стресу, а не з підвищенням захисних сил організму.

    Сімейна лікарка Маргарет Маккартні радить більше уваги приділяти помірним фізичним навантаженням, які дійсно знижують ризик вірусних інфекцій. Те ж саме стосується перебування на природі та активного способу життя, танців, співу або пробіжок.

    Популярні напої, як-от комбуча, та різноманітні БАДи часто розглядаються як способи підвищення імунітету. Проте наукових доказів їх ефективності замало. Вітаміни C та полівітаміни також майже не впливають на захист від застуд, а ось вітамін D показує певну користь для тих, хто має його дефіцит та респіраторні захворювання.

    Єдиним перевіреним способом зміцнити імунітет лікарі називають вакцинацію. Щеплення від грипу починає діяти вже через 7–10 днів після введення і допомагає реально знизити ризик захворювання. Додатково важливо дотримуватися здорового способу життя: не курити, підтримувати нормальну вагу, спати достатньо, регулярно мити руки та перебувати у добре провітрюваних приміщеннях.

    Загалом, експерти радять не шукати «чарівні засоби», а дбати про загальний стан здоров’я та зменшувати стрес — це значно ефективніше, ніж модні зимові методи.

  • Гриби допомагають боротися зі стресом і знижують ризик депресії

    Гриби допомагають боротися зі стресом і знижують ризик депресії

    Гриби давно стали одним із найуніверсальніших продуктів на кухні: їх додають у супи, салати, гарніри, пасту чи навіть каву. Але за їхнім смаком стоїть набагато більше, ніж просто гастрономічне задоволення. Завдяки вітаміну D, рідкісним мікроелементам і потужним антиоксидантам гриби можуть підтримувати не лише імунітет, а й нервову систему.

    Сучасні дослідження свідчать: регулярне вживання деяких видів грибів пов’язане з нижчим ризиком розвитку депресії та кращою стресостійкістю. Про це пише видання eatthis.com, посилаючись на наукові дані та коментарі дієтологів.

    Дієтолог Лаура Бурак пояснює: одна з ключових переваг грибів — їхня здатність допомагати організму краще адаптуватися до стресу і підтримувати гомеостаз, тобто внутрішній баланс фізіологічних процесів. За її словами, окремі види грибів сприяють тому, що організм легше переносить напруження, а емоційні “гойдалки” стають менш різкими.

    Водночас фахівчиня застерігає: гриби не можна сприймати як “чарівну пігулку” від стресу. Вони працюють лише як частина загальної стратегії — збалансованого харчування, нормального сну, рухової активності та психологічної підтримки. Один продукт, яким би корисним він не був, не здатен самотужки компенсувати хронічне вигорання чи невирішені психологічні проблеми.

    Серйозну увагу до грибів як до потенційного “антистресового” продукту привернуло дослідження, опубліковане в журналі Journal of Affective Disorders. Науковці проаналізували дані Національного опитування з питань здоров’я та харчування США за 2005–2016 роки, у якому брали участь 24 699 людей.

    Учасників опитували про харчові звички за допомогою двох детальних 24-годинних харчових інтерв’ю, особливу увагу приділяючи вживанню грибів — зокрема білих печериць, шиїтаке та портобелло. Паралельно рівень депресивних симптомів оцінювали за стандартизованим опитувальником здоров’я пацієнта, коригуючи результати з урахуванням інших факторів.

    Виявилося, що приблизно 5,9% респондентів мали ознаки депресії, тоді як 5,2% регулярно вживали гриби. Порівняльний аналіз показав: у групі любителів грибів частка людей із депресією була нижчою, ніж серед тих, хто їх майже не їсть. Хоча таке дослідження не доводить прямий причинно-наслідковий зв’язок, воно вказує на можливу захисну роль грибів у контексті психічного здоров’я.

    Ще одна причина, чому фахівці радять частіше включати гриби до раціону, — їхній багатий нутрієнтний склад. Вони містять:

    • вітамін D, який підтримує імунітет, кістки та настрій;

    • вітаміни групи B, що беруть участь у виробленні енергії і роботі нервової системи;

    • селен і мідь, важливі для серцево-судинного здоров’я та антиоксидантного захисту;

    • харчові волокна, потрібні для нормальної роботи кишківника.

    Окремої уваги заслуговують два антиоксиданти — ерготіонеїн і глутатіон. Саме їх пов’язують із уповільненням процесів старіння. Вони допомагають захищати клітини від ушкодження, підтримувати здоров’я мозку та когнітивні функції, а також опосередковано впливають на стан шкіри — менше зморшок, кращий тонус і пружність.

    На хвилі популярності здорового харчування гриби стали справжнім трендом. Лаура Бурак відзначає: сьогодні на полицях супермаркетів і в соцмережах можна зустріти найрізноманітніші продукти на їх основі — від кави з грибними екстрактами та рослинних вершків до перекусів і альтернатив “м’ясу”.

    Гриби мають щільну, “м’ясисту” текстуру, що нагадує яловичину, тому чудово працюють і для вегетаріанців, і для тих, хто просто хоче зменшити кількість червоного м’яса в раціоні, не жертвуючи відчуттям ситості. Вони швидко готуються, збільшують об’єм страви, додають їй поживності, але при цьому залишаються відносно низькокалорійними — отже, це продукт із дуже вигідним балансом “калорії проти користі”.

    Для тих, хто не любить яскраво виражений грибний смак, дієтологи радять “маскувати” їх у знайомих стравах: дрібно нарізати і додавати до соусів, рагу, овочевих котлет, запіканок або змішувати з фаршем.

    Експерти одностайні: гриби дійсно заслуговують на статус одного з найкорисніших продуктів у раціоні. Вони поєднують у собі вітаміни, мікроелементи, клітковину та антиоксиданти, здатні підтримувати і фізичне, і психічне здоров’я.

    Водночас жодна порція печериць чи шиїтаке не замінить повноцінне лікування, якщо йдеться про клінічну депресію або тривожні розлади. Гриби — це розумне доповнення до здорового способу життя, а не альтернативна терапія замість консультації з лікарем чи психотерапевтом.

    Проте як частина щоденного меню вони працюють на випередження: підтримують нервову систему, покращують живлення мозку, допомагають організму краще переносити стрес і старіти повільніше — і зсередини, і зовні.

  • Дефіцит вітаміну D: як його помітити і що з цим робити

    Дефіцит вітаміну D: як його помітити і що з цим робити

    Вітамін D важливий для кісток, імунітету та емоційного стану, але багато людей живуть із його низьким рівнем, не підозрюючи про це. Якщо ви відчуваєте постійну втому, м’язовий дискомфорт чи погіршення настрою — варто звернутися до лікаря і перевірити рівень «сонячного» вітаміну.

    Вітамін D отримав прізвисько «сонячного», тому що основну його частину організм виробляє під впливом ультрафіолету. Він допомагає засвоювати кальцій, підтримує кісткову масу, впливає на м’язову силу і роботу імунної системи, а також бере участь у регуляції емоцій — наприклад, у синтезі серотоніну. Природних джерел цього елемента обмаль: узимку світла замало, а харчування рідко покриває потребу вітаміну D у повному обсязі.

    Симптоми дефіциту можуть бути непомітні або маскуватися під інші проблеми. Людина, яка достатньо спить, але постійно відчуває втому й брак енергії, має підозру на низький рівень вітаміну. Також звертати увагу варто на тривалі тупі болі в кістках і м’язах, слабкість чи підвищену вразливість до травм — це часті супутники дефіциту. Певною підказкою може стати й помітне погіршення настрою: апатія, дратівливість або сезонні погіршення емоційного стану іноді пов’язані саме з браком «сонячного» вітаміну. Менш відомі, але помітні ознаки — підвищене потовиділення без явної причини або крихкість кісток з частими переломами, особливо якщо вони трапляються без сильного ушкодження.

    Деякі люди ризикують більше: мешканці регіонів із малою кількістю сонячних днів, ті, хто довго перебуває в закритих приміщеннях, люди з темнішою шкірою, літні та пацієнти з хронічними розладами шлунково-кишкового тракту. Якщо ви помічаєте кілька симптомів або належите до груп ризику, розумно звернутися до сімейного лікаря і здати аналіз крові на 25-OH-вітамін D — це єдиний надійний спосіб з’ясувати, чи потрібна корекція.

    Корекція залежить від результатів аналізу та рекомендацій лікаря. Вона може включати помірне перебування на сонці, зміну раціону на користь жирної риби і збагачених продуктів, а в окремих випадках — прийом препаратів вітаміну D у призначених дозах. Самостійно починати високі дози не варто: передозування теж шкідливе. Особливо важливо контролювати стан людей похилого віку, щоб уникнути падінь і переломів, а при наявності хронічних хвороб — узгоджувати будь-яку терапію з лікарем.

  • Дієтологи назвали недорогу рибу, що корисніша за лосося

    Дієтологи назвали недорогу рибу, що корисніша за лосося

    Сардини — одна з найдемократичніших за ціною риб на полицях українських магазинів — знову у фокусі дієтологів. Фахівці наголошують: попри статус «дешевих консервів», ця риба містить значні дози Омега-3, що сприяють нормалізації артеріального тиску, підтримують здоров’я серця та судин, а також позитивно впливають на настрій і стресостійкість.

    Окрім корисних жирних кислот, сардини багаті на легко засвоюваний білок і вітамін D, важливий для міцності кісток, імунітету та загального самопочуття. Саме тому продукт рекомендований у будь-якому віці та підходить як для дієтичного, так і для спортивного харчування.

    Дієтологи визнають користь лосося, втім за співвідношенням «ціна/цінність» сардини залишаються вигіднішою опцією. Експерти радять обирати консерви перевірених виробників і купувати їх у супермаркетах або великих магазинах.