Uanews.life

Позначка: виробник

  • Аптечні мережі проти виробника, що відбувається з компанією «Дарниця»

    Аптечні мережі проти виробника, що відбувається з компанією «Дарниця»

    Між одним з найбільших вітчизняних виробників ліків і провідними аптечними мережами України загострився конфлікт, який призвів до значних втрат для фармкомпанії.

    Протягом 2025 року компанія «Дарниця» двічі призупиняла виробництво: на три тижні в березні та на шість тижнів у червні-серпні. У результаті підприємство втратило значну частину обсягу продажів і було змушене скоротити понад тисячу працівників. Про це повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на економіста Анатолія Амеліна.

    За його словами, у червні 2025 року продажі «Дарниці» впали на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, а до серпня падіння досягло 50%. Через це компанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні. Основною причиною спаду експерт називає конфлікт між виробниками фармпродукції та найбільшими аптечними мережами, які мають майже монопольний вплив на ринок. Зокрема, йдеться про протистояння між «Дарницею» та п’ятьма мережами аптек, які контролюють приблизно 70% українського фармринку: АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня.

    Коріння конфлікту пов’язане зі змінами регуляторної політики. 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи зі зниження цін на лікарські засоби. Документ передбачав 30% зниження вартості найбільш вживаних 100 препаратів, а також заборону маркетингових платежів між виробниками та аптечними мережами. Попри це, наприкінці 2024 року компанія «Дарниця» підвищила ціни на свою продукцію на 120%, що стало точкою напруження у стосунках з аптечним сектором. З 1 березня 2025 року згадані аптечні мережі значно зменшили обсяги закупівель продукції «Дарниці», що і спричинило серйозне падіння виручки та ринкових позицій компанії.

    Нагадаємо, що нещодавно Національна поліція України розпочала розслідування щодо можливого завищення цін в окремих аптеках, що також викликає суспільний резонанс на тлі змін у фармацевтичному регулюванні.

  • Проти виробника РЕБ «Піранья-Тех» відкрили справу за перешкоджання діяльності ЗСУ

    Проти виробника РЕБ «Піранья-Тех» відкрили справу за перешкоджання діяльності ЗСУ

    Офіс генерального прокурора та СБУ ведуть кримінальне провадження проти компанії ТОВ «Піранья-Тех», яка постачає системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) до підрозділів ЗСУ та Нацгвардії. Йдеться про провадження №22024000000000522 за ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу — перешкоджання діяльності Збройних сил України.

    За даними слідства, підозри викликали закупівлі, де вартість обладнання суттєво перевищувала ринкову. Висновок Держаудитслужби підтвердив завищення на суму щонайменше 364 тис. грн.

    Це не перший подібний випадок: на початку року Господарський суд Львівської області зобов’язав «Піранья-Тех» повернути до бюджету Львова 483 тис. грн, переплачених при закупівлі антидронних комплексів. Тоді йшлося про контракт ЛКП «Ратуша-сервіс» на 2,9 млн грн, у рамках якого постачальник отримав пільги з ПДВ, що призвело до додаткових втрат міського бюджету у розмірі 540 тис. грн.

    Під час обшуків у приміщеннях компанії на вул. Пимоненка, 13 у Києві слідчі виявили печатки сторонніх структур — ТОВ «Мілтранс», БФ «Арче Нова Україна», ТОВ «Баятек» та Point of Freedom L.P. (UKSEAL). Також вилучено договори про конфіденційність із закордонною компанією Coastal Mechanics Co та листи з логотипом Pacific Northwest.

    Крім того, арешт накладено на зразки техніки: Piranha Tech DF-1, Piranha 5Т, Piranha HAD-5.

    «Піранья-Тех» була створена у жовтні 2019 року на Дніпропетровщині, а нині зареєстрована у Дрогобичі. Її керівником і власником є Олександр Ружинський. Серед засновників — Юрій Момот та троє громадян Ізраїлю. Заступником гендиректора з виробництва засобів РЕБ є Анатолій Храпчинський.

    Компанія спеціалізується на розробці антидронових систем та тактичних станцій завад. В останні роки її обладнання активно закуповували для ЗСУ, але водночас підприємство неодноразово фігурувало у скандалах із переплатами.

    Правоохоронці продовжують розслідування, зокрема ймовірне використання мережі фіктивних компаній для виведення коштів у тінь. Судові позови та арешти техніки ставлять під питання подальші контракти компанії з державою.

  • Новий законопроєкт може спричинити дефіцит ліків

    Новий законопроєкт може спричинити дефіцит ліків

    Міністерство охорони здоров’я, під керівництвом Віктора Ляшка, провело нараду з фармацевтичним сектором щодо обговорення поправок до законопроєкту №11493. Запропоновані зміни викликали хвилю обурення серед учасників ринку та експертів через ризик подорожчання ліків і створення дефіциту в найвразливіших регіонах країни.

    Основні положення

    1. Обмеження закупівлі до 20% від обсягу виробника
      Ця поправка покликана запобігти монополізації, але на практиці може викликати дефіцит препаратів. Особливо критично це може позначитися на прифронтових територіях, де доступність ліків і так є проблемою.
    2. Запровадження єдиного електронного каталогу
      Хоча це має підвищити прозорість ціноутворення, експерти попереджають про можливе зростання бюрократії, що затримуватиме постачання ліків і спричинить подорожчання препаратів через додаткові витрати бізнесу.
    3. Квоти на постачання критичних ліків
      Встановлення обмежень на вакцини, інсулін та антибіотики може створити перерви в постачанні, що загрожує життю пацієнтів, особливо у віддалених і прифронтових зонах.
    4. Заборона маркетингових договорів
      Виробники більше не зможуть надавати знижки аптекам, що призведе до неможливості запропонувати покупцям вигідні ціни. Багато аптек у малих містах, де рентабельність бізнесу низька, можуть закритися.

    Поправки викликали майже одностайну критику з боку фармацевтичних компаній, дистриб’юторів та аптечних мереж. На їхню думку, запропоновані зміни несуть значні соціальні ризики: від зростання цін до дефіциту ліків, що вдарить по найвразливіших верствах населення.

    “Замість того, щоб покращити доступ до ліків, ми можемо отримати зворотний ефект — порожні полиці та черги в аптеках,” — прокоментував представник однієї з аптечних мереж.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко закликав учасників ринку подавати свої пропозиції до законопроєкту, пообіцявши врахувати їх у фінальній версії. Ця позиція була позитивно сприйнята учасниками наради, які висловили сподівання на врахування інтересів галузі та пересічних громадян.

    Що далі?

    Поправки до законопроєкту №11493 є лише одним із кроків реформування системи охорони здоров’я. Втім, без врахування думки учасників ринку та ретельного аналізу можливих наслідків, ці зміни можуть призвести до зворотного ефекту, погіршивши доступність медичних препаратів для мільйонів українців.