Uanews.life

Позначка: Європейська комісія

  • Єврокомісія хоче перевірити нафтопровід «Дружба» після заяв Орбана

    Єврокомісія хоче перевірити нафтопровід «Дружба» після заяв Орбана

    Європейська комісія запропонувала направити в Україну спеціальну місію для встановлення фактів щодо ситуації з нафтопроводом «Дружба». Наразі Брюссель очікує відповіді української сторони.

    Про це під час брифінгу в Брюсселі повідомила речниця Європейської комісії з енергетичних питань Анна-Каіса Ітконен.

    За її словами, Єврокомісія вже кілька тижнів веде активні консультації з Україною, а також із державами-членами ЄС, які висловили занепокоєння ситуацією навколо постачання нафти.

    «Ми ведемо інтенсивні дискусії та контактуємо з Україною з цього питання, як це відбувається вже кілька тижнів, а також з державами-членами, які найбільше стурбовані. Ми запропонували місію до України для перевірки трубопроводу», — сказала Ітконен.

    Водночас вона зазначила, що наразі не має інформації щодо можливого візиту угорської делегації до Брюсселя з цього питання.

    «Даних про угорську делегацію у мене немає», — додала речниця.

    За словами Ітконен, наразі Єврокомісія чекає на відповідь Києва щодо пропозиції провести таку місію і продовжує підтримувати контакти з українською владою та іншими державами-членами ЄС.

    Суперечка навколо нафтопроводу виникла після заяв прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який звинуватив Україну у перекритті постачання російської нафти до Угорщини, попри те, що сам трубопровід, за його словами, залишається технічно справним.

    Схожі звинувачення на адресу Києва також висловив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.

    На тлі цієї ситуації Будапешт заблокував надання Україні позики обсягом 90 млрд євро, а також виступив проти ухвалення 20-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії.

    Водночас раніше повідомлялося, що 27 січня російський ракетний удар пошкодив ключову перекачувальну станцію нафтопроводу «Дружба» в місті Броди Львівської області.

  • Голова Держкомісії із запасів корисних копалин Паюк подвоїв статки за три роки війни і отримує виплати з Брюсселя

    Голова Держкомісії із запасів корисних копалин Паюк подвоїв статки за три роки війни і отримує виплати з Брюсселя

    Голова Державної комісії України з питань запасів корисних копалин Сергій Паюк за три роки повномасштабної війни різко збільшив свої доходи та заощадження. Від моменту обрання на посаду його задекларовані статки фактично подвоїлися, причому основне зростання відбулося коштом державного бюджету.

    Судячи з декларацій, уже у 2022 році Паюк мав стабільно високі доходи: понад 1,2 млн гривень заробітної плати в держпідприємстві «Надра України» та ще близько 1,27 млн гривень у Держкомісії. Його дружина, співробітниця «Укргазвидобування», заробила майже 700 тисяч гривень. На той час родина тримала значні грошові резерви: понад 190 тисяч доларів готівкою та понад пів мільйона гривень на рахунках.

    У 2023 році доходи сім’ї зросли помітно. Зарплата Паюка збільшилася майже вдвічі — до 3,34 млн грн, а дружина також наростила свої надходження, що свідчило про формування чіткої тенденції до збагачення.

    Пік «фінансового прориву» припав на 2024 рік. Заробітна плата Паюка сягнула понад 5 млн гривень, що більш ніж у чотири рази перевищує показники 2022-го. Дружина отримала 829 тисяч гривень і додатково — майже 35 тисяч гривень бонусів від профспілки «Укргазвидобування».

    Зросли і заощадження. Якщо раніше значна готівка була лише у Сергія Паюка, то в 2024 році близько 50 тисяч доларів готівкою та 30 тисяч гривень з’явилися і в його дружини. Загальна сума накопичень родини помітно зросла, причому попри війну та економічну нестабільність.

    Ще цікавіша ситуація склалася у 2025 році. Паюк почав отримувати багатотисячні виплати від Європейської комісії. Однак Державна комісія з питань запасів корисних копалин поки що не надала публічних пояснень, за яку діяльність український чиновник отримує значні суми з бюджетів країн ЄС.

    Фінансове зростання голови Держкомісії, попри воєнний час, викликає суспільні питання, адже йдеться про високопосадовця, який оперує даними та ресурсами державного значення. На тлі загального падіння доходів громадян та жорсткої економії видатків держави різке збільшення доходів посадовців виглядає особливо контрастно.

  • Очільник Держкомісії Сергій Паюк утричі збільшив доходи — є виплати від Єврокомісії

    Очільник Держкомісії Сергій Паюк утричі збільшив доходи — є виплати від Єврокомісії

    очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за три роки війни суттєво примножили свої статки, при цьому походження частини надходжень лишається невиясненим.

    Згідно з деклараціями та відкритими даними, у 2022 році сукупна заробітна плата Паюка в держпідприємстві «Надра України» та у Держкомісії становила майже 2,5 млн грн, його дружина, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тис. грн. Того ж року родина декларувала понад 190 тис. USD готівкою і близько 0,5 млн грн на банківських рахунках.

    У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

    Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

    У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

  • Німеччина погодилася використати заморожені російські активи на користь України

    Німеччина погодилася використати заморожені російські активи на користь України

    Німеччина вперше дала сигнал, що готова підтримати план Єврокомісії з використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Йдеться про 172 мільярди євро, які зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear.

    Як повідомляє Politico, радник канцлера Фрідріха Мерца з європейських справ Міхаель Клаус заявив, що Берлін «відкритий для нових, юридично обґрунтованих рішень» щодо цих коштів. Це суттєвий розворот у політиці Німеччини, яка раніше блокувала будь-які нетрадиційні ідеї.

    Європейська комісія пропонує замінити заморожені активи борговими зобов’язаннями, гарантованими ЄС. Такий механізм дозволить уникнути звинувачень у незаконній конфіскації та при цьому відкрити шлях до фінансування військових потреб України.

    За інформацією видання, Берлін навіть чинить тиск на інші країни ЄС, аби ті підтримали цей план. Уже наступного тижня його обговорять на неформальній зустрічі лідерів у Копенгагені.

    «Українцям потрібні гроші для закупівлі зброї, і варіантів не так багато», — підкреслив Клаус.

    Водночас джерела Politico уточнюють: Німеччина виступає за використання «репараційного кредиту» саме на військову підтримку, а не на відновлення інфраструктури.

    Москва, у свою чергу, погрожує переслідувати будь-які держави, які наважаться використати її заморожені кошти.

  • ВАКС порушує Конституцію України, – Європейська комісія

    ВАКС порушує Конституцію України, – Європейська комісія

    У новому звіті Європейської комісії, прийнятому в понеділок, виявлено, що Вищий антикорупційний суд в Україні став занадто залежним від НАБУ та САП. Словом європейських експертів, така залежність ставить під сумнів ефективність судової системи та її здатність працювати незалежно, що є порушенням основних принципів Конституції України.

    Харківська правозахисна група повідомила про критичний тіньовий звіт Європейської комісії, у якому йдеться про те, що Вищий антикорупційний суд стає дедалі залежнішим від НАБУ і САП. Його судді дозволяють цим антикорупційним органам порушувати Конституцію в частині прав людини.

    Зокрема, ВАКС ніяк не реагує на постійні зливи інформації від НАБУ і САП контрольованим активістам. Ті, своєю чергою, паплюжать людей, публічно призначають їх винними ще до судового рішення, яке потім може бути й виправдувальним. Таким чином, порушується презумпція невинуватості.

    «Будь-який суд має бути незалежним від слідчих органів, бо інакше це вже не суд», – коментують критичний звіт Єврокомісії щодо ВАКС у Харківській правозахисній групі.

    Це не перший скандал навколо Вищого антикоррсуду. Раніше повідомлялося про суддю апеляційної палати ВАКС Миколу Глотова – він у війну обзавівся лакшері автомобілем за кілька мільйонів, але розплакався після того, як йому заявили відвід. Цей «плаксивий суддя» виявився затятим прихильником «совкового» обвинувального підходу і «правосуддя» на користь НАБУ-САП, – зазначають правозахисники.

  • Єврокомісія вперше висловила критику українського телемарафону через необ’єктивність

    Єврокомісія вперше висловила критику українського телемарафону через необ’єктивність

    У своєму звіті про прогрес України на шляху до членства в Європейському Союзі Європейська комісія (ЄК) вперше висловила занепокоєння стосовно українського національного телемарафону.

    Цей фінансований державою медіапроєкт, створений для оперативного висвітлення війни та інших важливих подій, не задовольняє вимог об’єктивності, що необхідно для дотримання принципів незалежних медіа, вважають у ЄК.

    Україну закликають «поступово відновлювати прозорий, плюралістичний і незалежний медіаландшафт». Причому не чекаючи завершення війни.

    «У 2023 році український уряд інвестував державні кошти в проєкт телевізійного марафону. Варто переоцінити, чи є це найкращим майданчиком для вільної дискусії», – йдеться в документі.

    Також дорікають окремо телеканалу «Рада», що він рідко кличе на ефіри опозицію.

  • Угорщину додавили і Україні скоро надійде перший транш

    Угорщину додавили і Україні скоро надійде перший транш

    Комітет постійних представників країн-членів ЄС ухвалив важливе рішення, яке може суттєво вплинути на відновлення та розвиток України. Нещодавно стало відомо, що Європейський Союз надасть Україні перший транш економічної допомоги в обсязі €4,2 мільярда в рамках Українського фонду, що був закладений у бюджеті ЄС на 2024-2027 роки.

    Про це повідомило угорське головування в Раді ЄС у соцмережі X.

    Як зазначено в повідомленні, рішення постпредів країн Євросоюзу дозволяє переказати значну суму на відновлення, реконструкцію та модернізацію України. «Сьогодні посли погодили перший транш згідно з Українським планом … у межах Українського фонду, що відкриває шлях для переказу близько €4,2 мільярда на відновлення, реконструкцію та модернізацію України», – йдеться у повідомленні.

    Цей транш є частиною Українського фонду, створеного для підтримки економічного відновлення України в умовах триваючого конфлікту та реформ. Загальний обсяг фінансування, що буде виділено Україні з моменту початку роботи фонду в березні цього року, досягне €12 мільярдів, що підтверджує серйозний підхід ЄС до підтримки українських зусиль.

    Згідно з рішенням Європейської Комісії, регулярні щоквартальні виплати в межах фонду залежать від виконання Україною заздалегідь узгоджених вимог. Перший регулярний платіж слідує за попередніми проміжними та попередніми фінансуваннями, що свідчить про прогрес у реалізації плану відновлення.

    Фінансування охоплює важливі сфери, включаючи управління державними фінансами, державними підприємствами, бізнес-середовище, енергетику та розмінування. Україна отримає до €50 мільярдів у вигляді грантів і кредитів у період 2024-2027 років, що забезпечить необхідні ресурси для підтримки та розвитку країни в умовах післявоєнного відновлення.

  • Як Європейська комісія тепер контролює Україну

    Як Європейська комісія тепер контролює Україну

    17 липня Європейська комісія підтвердила позитивну оцінку першого регулярного траншу у розмірі близько 4,2 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Ця програма спрямована на підтримку макрофінансової стабільності України і її державного управління. Загальна сума фінансування має досягти 50 млрд євро до 2027 року.

    Україна вже отримала три надзвичайних транші, що були видані для термінового рятування макрофінансової стабільності країни. Тепер Євросоюз переходить до регулярних траншів, що вимагають виконання умов, зокрема, реформування.

    Новий рівень контролю

    Один з найважливіших аспектів програми Ukraine Facility полягає в посиленні європейського контролю над витратами коштів. Програма була затверджена у лютому, і вже 20 березня було підписано угоду між Україною та ЄС про участь України у програмі боротьби з шахрайством. Ця угода встановлює значні повноваження для європейських органів контролю, які тепер мають доступ до всіх рівнів фінансових операцій в Україні.

    Згідно з угодою, Єврокомісія, Європейський суд аудиторів (ECA) та Європейське управління боротьби з шахрайством (OLAF) отримують права на перевірку всіх осіб та організацій, які отримують фінансування від ЄС. Це включає право доступу до об’єктів, документів і електронних даних, а також можливість проведення адміністративних розслідувань і виїзних перевірок.

    Права ЄС на перевірки і аудит

    Європейський суд аудиторів (ECA) відповідатиме за аудит витрат ЄС, забезпечуючи законність і ефективність витрачання коштів. Однак ще серйознішою загрозою для потенційних розкрадачів може стати Європейське управління боротьби з шахрайством (OLAF). OLAF проводить розслідування можливих кримінальних злочинів і має право на адміністративні розслідування та інспекції на території України.

    Згідно з угодою, у разі виявлення порушень Єврокомісія може накладати штрафи, які підлягають примусовому виконанню в Україні. OLAF також має право звертатися до прокуратури ЄС для подальшого розслідування і притягнення до відповідальності винних осіб. Українські державні органи зобов’язані співпрацювати з європейськими інституціями, надаючи їм доступ до всіх необхідних даних та документів.

    Таким чином, нові умови програми Ukraine Facility вводять значний рівень контролю з боку ЄС над використанням європейських коштів в Україні і реформ.

  • Україна та ЄС завершили перший етап скринінгу законодавства та готуються до другої фази

    Україна та ЄС завершили перший етап скринінгу законодавства та готуються до другої фази

    Україна та Європейський Союз завершили перший етап скринінгу українського законодавства на відповідність європейським нормам і готуються до другої фази. Для цього в Україну прибула делегація Європейської комісії. Про це повідомили в Офісі віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної.

    Під час першого дня консультацій обговорювали методи та підходи до проведення наступного етапу оцінки українського законодавства, а також очікування України.

    “Рада привітати всіх нас із завершенням першого етапу — понад 30 пояснювальних сесій у рамках процесу офіційного скринінгу. Українські делегації в рамках сесій отримали корисний досвід і необхідні знання, щоб продовжувати наш упевнений рух до повноцінного членства в ЄС,” — написала Стефанішина у Facebook.