Позначка: Європейська правда

  • “Ініціатива більше не у Росії” — Сікорський

    “Ініціатива більше не у Росії” — Сікорський

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що динаміка повномасштабної війни Росії проти України суттєво змінилася, і стратегічна ініціатива більше не належить Москві. Таку оцінку він озвучив у коментарі для CBS News, який також був процитований низкою ЗМІ. За словами польського дипломата, розвиток подій на фронті свідчить про поступове виснаження російських можливостей для ведення масштабних наступальних операцій і про зміну балансу сил у тривалій війні.

    Сікорський наголосив, що ключовим фактором таких змін став український опір, який не лише зірвав початкові стратегічні плани Росії, а й поступово змусив її перейти до переважно оборонно-наступальної моделі дій із локальними спробами просування на окремих ділянках фронту. На його думку, цей процес триває вже достатньо довго, щоб можна було говорити про зміну фази війни, а не лише про тимчасові коливання на полі бою.

    Окремо міністр підкреслив, що Україна змогла досягти значних результатів на морському напрямку, зокрема в Чорному морі. За його словами, російська сторона фактично втратила можливість вільно діяти в цьому регіоні, що суттєво вплинуло на логістику, постачання та загальну військову стратегію Москви. Він звернув увагу на те, що контроль або обмеження свободи дій у морському просторі є критично важливим елементом сучасної війни, і в цьому компоненті Україна, за оцінками низки експертів, досягла відчутної переваги.

    Говорячи про повітряну складову, Сікорський зазначив, що Росія, попри регулярні ракетні та дронові атаки, не змогла встановити панування в небі над Україною. Українська система протиповітряної оборони, посилена міжнародною підтримкою, не дозволяє російській авіації діяти вільно над територією України. Це, за його словами, суттєво обмежує оперативні можливості російських сил і впливає на загальну структуру бойових дій, змушуючи РФ покладатися переважно на дистанційні удари.

    На суходолі ситуація, за оцінкою польського міністра, характеризується як позиційна та виснажлива. Лінія фронту в багатьох районах залишається відносно стабільною, а спроби прориву не приносять стратегічного результату жодній зі сторін. У цьому контексті Сікорський підкреслив, що сучасна війна в Україні набуває рис війни на виснаження, де вирішальними стають ресурси, технології, артилерійська перевага та здатність утримувати довготривалу інтенсивність бойових дій.

    Водночас він звернув увагу на те, що українські сили, за оцінками аналітиків, змогли посилити контроль над ключовими логістичними маршрутами, які забезпечують російські угруповання на окупованих територіях. Зокрема, йдеться про ділянки, що з’єднують Донбас із Кримом, де ускладнення постачання має прямий вплив на боєздатність російських військ. Такі дії, за словами Сікорського, є прикладом поступового перехоплення тактичної ініціативи на окремих напрямках.

    Міністр також наголосив, що війни рідко розвиваються лінійно і проходять через різні етапи інтенсивності, коли ініціатива переходить від однієї сторони до іншої. На його думку, нинішній етап можна охарактеризувати як завершення періоду, коли Росія мала відносну перевагу в наступальних діях. «Але схоже, що фаза, коли ініціатива належала Росії, закінчилася», — підкреслив він, коментуючи загальну динаміку конфлікту.

    Оцінки польського дипломата частково корелюють із позиціями інших європейських та міжнародних експертів. Зокрема, раніше в Міністерстві оборони Естонії заявляли, що здатність України завдавати ударів на великі відстані суттєво ускладнює для Росії захист критичної інфраструктури, оскільки наявні системи протиповітряної оборони не дозволяють прикрити всі об’єкти одночасно. Це змушує російське командування розосереджувати ресурси та підвищує вразливість тилових районів.

    Також у міжнародному інформаційному просторі з’являлися повідомлення про політичні оцінки війни з боку Сполучених Штатів. Зокрема, тодішній президент США Дональд Трамп у приватних розмовах, за даними ЗМІ, висловлював думку, що Україна має діяти більш рішуче у протистоянні з Росією, а також відзначав зміни в характері бойових дій. Крім того, за інформацією Financial Times, він позитивно оцінював останні військові успіхи Києва.

    На тлі цих заяв війна Росії проти України Russia-Ukraine War продовжує залишатися одним із ключових глобальних конфліктів, що визначає безпекову архітектуру Європи. Експерти зазначають, що навіть часткова зміна ініціативи на фронті може мати довгострокові наслідки для політичних переговорів, міжнародної підтримки та стратегічного планування обох сторін.

    Таким чином, заява Сікорського додає ще один важливий елемент до загальної дискусії про етапи війни, підкреслюючи, що конфлікт входить у нову фазу, де ключову роль відіграють виснаження ресурсів, технологічна перевага та здатність сторін утримувати довготривалу військову й економічну стійкість

  • “Бийте по Україні, але не зачіпайте нас”: президент Румунії опинився в центрі скандалу через заяву про російські атаки

    “Бийте по Україні, але не зачіпайте нас”: президент Румунії опинився в центрі скандалу через заяву про російські атаки

    Президент Румунії Нікушор Дан опинився під хвилею критики після резонансної заяви щодо російських ударів по Україні. В інтерв’ю британському мовнику BBC, передає “Європейська правда“, глава румунської держави, коментуючи регулярні інциденти з російськими безпілотниками поблизу кордону його країни, заявив, що Росія має забезпечити відсутність загрози для румунських громадян під час атак на українські території.

    Заява пролунала на тлі дедалі більшої стурбованості Бухареста безпековою ситуацією в прикордонних районах після численних випадків падіння російських дронів на території Румунії або поблизу її кордонів. Водночас формулювання президента викликало гостру реакцію як серед румунського суспільства, так і в медіапросторі, оскільки багато хто сприйняв його слова як непряме визнання права Росії продовжувати удари по українських містах.

    Відповідаючи на запитання журналістів про реакцію Румунії на дронові інциденти, Дан зазначив, що за останні два роки країна зафіксувала від 20 до 30 випадків, пов’язаних із російськими безпілотниками. За його словами, спочатку йшлося про апарати без бойової частини, однак близько місяця тому стався інцидент із дроном, який ніс вибухівку. На щастя, боєприпас не здетонував.

    Президент наголосив, що подібні випадки становлять пряму загрозу для безпеки румунських громадян, особливо в населених пунктах, розташованих поблизу українського кордону та дельти Дунаю. Саме тому він заявив, що під час атак по українських містах, розташованих поруч із румунською територією, Росія повинна бути впевненою, що її удари не завдадуть шкоди громадянам Румунії.

    Саме ця фраза викликала найбільше обурення. Критики звернули увагу, що президент фактично не закликав до припинення російських ударів по Україні, а лише висловив вимогу, щоб вони не створювали ризиків для румунської сторони. У соціальних мережах та коментарях під публікаціями румунських медіа користувачі називали такі слова «цинічними», «неприйнятними» та «позбавленими людяності».

    Ситуація стала ще більш контрастною через те, що лише за два дні до цього, під час розмови з президентом України Володимиром Зеленським, Нікушор Дан публічно заявляв про необхідність повного припинення російських атак на українську територію. Тоді він наголошував на підтримці України та необхідності зупинення агресії Російської Федерації.

    Окрему увагу привернула й інша частина інтерв’ю. Президент Румунії заявив, що у випадку подальших інцидентів його країна може вдатися до дипломатичних заходів щодо Москви, включно з можливим видворенням російського посла. Таким чином Бухарест демонструє готовність жорсткіше реагувати на загрози власній безпеці.

    Проблема російських безпілотників для Румунії залишається актуальною вже тривалий час. Після початку масштабних атак РФ на українську портову інфраструктуру в Одеській області уламки дронів неодноразово виявляли на румунській території. Особливо часто такі випадки фіксувалися поблизу населених пунктів навпроти українських портів Рені та Ізмаїл. Через це румунська влада була змушена посилити заходи безпеки, створити укриття для населення в прикордонних районах та запровадити систему екстрених сповіщень про повітряні загрози.

    Останнім часом занепокоєння Бухареста лише посилилося через зростання кількості російських ударів по українських об’єктах поблизу кордону НАТО. У Румунії неодноразово заявляли, що уважно стежать за ситуацією та координують дії з союзниками по Альянсу.

    Водночас слова Нікушора Дана вкотре продемонстрували складність балансу, який намагаються зберігати країни-сусіди України. З одного боку, вони підтримують Київ і засуджують російську агресію, а з іншого — дедалі більше уваги приділяють безпеці власних громадян на тлі ризику поширення війни за межі української території.

    Поки офіційний Бухарест не коментував хвилю критики, яка виникла після інтерв’ю BBC. Однак дискусія навколо висловлювань президента вже стала однією з найгучніших політичних тем у Румунії наприкінці травня, а його слова продовжують активно обговорювати як у румунських, так і в українських медіа.

  • Скандал навколо брата короля: поліція Британії розслідує нові звинувачення

    Скандал навколо брата короля: поліція Британії розслідує нові звинувачення

    Поліція Великої Британії проводить розслідування щодо експринца Ендрю Маунтбеттена-Віндзора у зв’язку з новими та раніше відомими звинуваченнями, які стосуються можливих сексуальних злочинів і зловживання службовим становищем. Про це повідомляє Sky News.

    За даними слідства, британські правоохоронці намагаються встановити контакт із жінкою, яка стверджує, що її нібито доставили до будинку колишнього принца у Віндзорі з метою сексуальної експлуатації. Слідчі перевіряють її свідчення, а також інші можливі епізоди, які можуть бути пов’язані з діяльністю американського фінансиста Джеффрі Епштейна, вже фігуранта численних кримінальних справ у США.

    Окремо розглядається версія, згідно з якою Епштейн у 2010 році міг організувати поїздку жінки, яка не є громадянкою Великої Британії, до країни для зустрічі з Ендрю Маунтбеттеном-Віндзором. Цей епізод, за даними слідчих, є лише одним із кількох напрямків у ширшому розслідуванні, яке охоплює десятилітній період і різні країни.

    Правоохоронці також закликають інших можливих постраждалих від дій Епштейна або пов’язаних із ним осіб звертатися до поліції. У слідстві наголошують, що справа має комплексний характер і може розширюватися в міру появи нових свідчень і доказів. Очікується, що розслідування триватиме багато місяців і може охопити додаткові епізоди міжнародного масштабу.

    Окремий блок розслідування стосується звинувачень у зловживанні службовим становищем. За даними слідчих, під час виконання обов’язків торгового посланця уряду Великої Британії Ендрю міг передавати конфіденційні урядові документи та комерційну інформацію Джеффрі Епштейну. Правоохоронці наголошують, що цей напрям справи не обмежується фінансовими злочинами.

    У поліції пояснюють, що поняття «зловживання службовим становищем» охоплює широкий спектр можливих правопорушень — від корупції та шахрайства до перешкоджання правосуддю та сексуальних злочинів. Саме тому слідчі розглядають усі можливі версії та не виключають жодного сценарію.

    Експринц Ендрю Маунтбеттен-Віндзор залишається під слідством і категорично заперечує всі звинувачення. За даними правоохоронців, він уже був допитаний, а також у межах справи опитано низку свідків. Поліція Темз-Веллі підтверджує, що розслідування триває та перебуває на активній стадії.

    Начальник поліції регіону Олівер Райт заявив, що слідство охоплює всі аспекти можливих правопорушень і рухається виключно за наявними доказами. За його словами, розслідування залишається відкритим і може розширюватися в разі появи нових матеріалів.

    Ця справа розвивається на тлі тривалого скандалу навколо зв’язків Ендрю Маунтбеттена-Віндзора з Джеффрі Епштейном. У жовтні 2025 року його позбавили титулу принца після хвилі звинувачень і суспільного тиску, що стало безпрецедентним кроком для сучасної британської монархії.

    Раніше також публікувалися документи британського уряду щодо його призначення на посаду торгового посланця. У них згадувалося, що ініціативу щодо його призначення нібито підтримувала покійна королева Єлизавета II, що додатково привернуло увагу до ролі королівської родини в цих процесах.

    За інформацією слідства, справу ускладнює міжнародний характер можливих злочинів, а також велика кількість потенційних свідків у різних країнах. Британські правоохоронці наголошують, що розслідування може стати одним із наймасштабніших у справах, пов’язаних із колишніми представниками королівської родини, за останні десятиліття.

  • Фінляндія засудила російську дезінформацію проти України та країн Балтії

    Фінляндія засудила російську дезінформацію проти України та країн Балтії

    Фінляндія виступила з різкою заявою на підтримку Естонії, Латвії та Литви та засудила чергову хвилю російської дезінформації, яка стосується нібито використання територій країн Балтії Україною для запуску безпілотників по цілях у Росії. У Гельсінкі наголосили, що ці звинувачення не мають жодного підтвердження та є частиною ширшої кампанії інформаційного впливу, яку веде Москва проти держав Європи.

    Офіційну позицію оприлюднила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен. Вона підкреслила, що російські заяви, спрямовані проти країн Балтії, є системними та вписуються у загальну стратегію дезінформаційних операцій, які супроводжують повномасштабну війну Росії проти України.

    За словами Валтонен, Фінляндія повністю підтримує держави Балтії, які стали об’єктами інформаційних атак з боку Росії. Вона заявила: «Фінляндія рішуче на боці тих країн, які стали цілями російської дезінформації та брехні. Правда і свобода мають перемогти». У Гельсінкі наголошують, що подібні наративи мають на меті посіяти недовіру між союзниками та створити додаткову напругу в регіоні Балтійського моря.

    Протягом останніх днів низка європейських столиць також публічно підтримала країни Балтії. У Польщі заявили, що ситуація є однозначною з точки зору міжнародного права та політичної відповідальності: агресором є Росія, тоді як Україна та її партнери діють у межах самооборони. У Бельгії звинувачення Москви назвали «чистою фантазією», підкресливши відсутність будь-яких доказів або підтверджених фактів.

    Напруженість навколо інформаційного простору Балтійського регіону зросла після низки інцидентів із появою або падінням безпілотників у прикордонних зонах. Після цього російські офіційні структури почали просувати версію про нібито використання територій країн Балтії для організації українських ударів по Росії. Ці твердження були спростовані як урядами відповідних держав, так і союзниками по ЄС та НАТО.

    19 травня Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації заявила про нібито плани України запускати безпілотники з території Латвії. У тій же заяві прозвучали погрози на адресу Риги, зокрема твердження про «відомі координати центрів ухвалення рішень» на латвійській території та заяви, що членство в НАТО нібито не гарантує безпеки. У Латвії ці заяви назвали провокаційними, безпідставними та такими, що мають ознаки інформаційного тиску.

    Естонія та Латвія після цього викликали російських дипломатів для офіційного протесту. У Таллінні та Ризі наголосили, що подібні заяви лише посилюють напруженість у регіоні та є елементом гібридного тиску. Крім того, президенти Естонії, Латвії та Литви провели координаційну розмову, присвячену інцидентам із «заблукалими безпілотниками» та інформаційним атакам з боку Росії.

    У європейських столицях дедалі частіше підкреслюють, що інформаційний компонент став невід’ємною частиною сучасної війни. Аналітики вказують, що Росія системно використовує дезінформацію для формування альтернативних наративів, спрямованих на підрив єдності ЄС і НАТО, а також для тиску на країни, які підтримують Україну.

    Фінляндія, яка нещодавно приєдналася до НАТО, окремо наголошує на важливості колективної реакції на подібні інформаційні операції. У Гельсінкі зазначають, що дезінформація є інструментом, який може мати реальні наслідки для безпеки регіону, оскільки впливає на політичні рішення, суспільну думку та міждержавні відносини.

    Таким чином, ситуація навколо заяв Росії щодо країн Балтії вкотре продемонструвала високий рівень інформаційної напруги в регіоні. Європейські держави дедалі частіше координують свої дії у відповідь на подібні кампанії, підкреслюючи необхідність спільної протидії дезінформації та підтримки України в умовах триваючої війни.

  • Трампа у Пекіні зустріли 300 дітей із прапорцями

    Трампа у Пекіні зустріли 300 дітей із прапорцями

    Президент США Дональд Трамп прибув до Пекіна з дводенним офіційним візитом, у межах якого заплановані переговори високого рівня з лідером КНР Сі Цзіньпіном. Візит одразу супроводжувався масштабною урочистою церемонією зустрічі, яку китайська сторона організувала в аеропорту Пекіна. Про це повідомляє CNN.

    За даними медіа, зустріч американського президента була оформлена з особливою помпою: на злітній смузі та в зоні офіційного прийому зібралися сотні учасників, включно з почесною вартою, військовим оркестром та групою з близько 300 китайських дітей і підлітків. Вони тримали прапорці Китаю та США, створюючи символічну сцену “дружнього вітання” між двома державами.

    Діти були одягнені в однакові синьо-білі уніформи та вигукували китайською мовою: “Ласкаво просимо, ласкаво просимо, щиро вітаємо”. Такий формат зустрічі, за оцінками журналістів CNN, є типовим для китайських протокольних заходів, коли Пекін прагне продемонструвати контрольовану урочистість і дипломатичну значущість події.

    Делегацію США на місці зустрічав віцепрезидент Китаю Хань Чжен. Він є одним із ключових представників китайського керівництва, якому доручають дипломатичні контакти на найвищому рівні. У минулому Хань Чжен також був присутній на низці важливих міжнародних церемоній, зокрема пов’язаних зі США, і вважається одним із досвідчених переговорників у структурі Комуністичної партії Китаю.

    Крім нього, у зустрічі брали участь посол США в Китаї Девід Пердью, посол Китаю у США Се Фен та заступник міністра закордонних справ КНР Ма Чжаосю. Присутність одразу кількох дипломатичних фігур підкреслює важливість візиту та високий рівень очікуваних переговорів.

    Після офіційної частини зустрічі Дональд Трамп привітав присутніх, піднявши кулак, після чого сів у президентський кортеж, який очікував його біля термінала. Основна програма візиту передбачає серію переговорів і зустрічей із китайським лідером Сі Цзіньпіном, яка має відбутися вже найближчими днями. Офіційна церемонія переговорів запланована на четвер вранці за місцевим часом.

    Візит проходить на тлі складної міжнародної ситуації та загострення глобальної геополітичної напруги. Очікується, що сторони обговорюватимуть не лише двосторонні торговельно-економічні питання, але й ширший спектр міжнародної безпеки, включно з конфліктами на Близькому Сході.

    Перед поїздкою Трамп заявляв, що не розраховує на суттєву допомогу Китаю у врегулюванні війни з Іраном, а також коментував контакти з китайським керівництвом на тлі повідомлень про можливі постачання озброєнь до регіону. Пекін, зі свого боку, неодноразово наголошував на необхідності дипломатичного вирішення конфліктів і стабілізації міжнародних ринків.

    Переговори у Пекіні розглядаються як один із ключових дипломатичних етапів у відносинах США та Китаю, які залишаються складними через торговельні суперечності, питання безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та глобальні конфлікти. Водночас обидві сторони демонструють зацікавленість у підтриманні робочого діалогу на найвищому рівні.

  • “Для чистоти Литви”: у Вільнюсі 9 травня роздавали туалетний папір із портретом Путіна

    “Для чистоти Литви”: у Вільнюсі 9 травня роздавали туалетний папір із портретом Путіна

    У Вільнюсі 9 травня біля Антакальнського кладовища відбулася акція протесту проти ідеалізації радянського минулого та романтизації окупаційного періоду. Саме туди частина представників російськомовної громади традиційно приходить у День перемоги, однак цього разу поряд із кладовищем активісти влаштували символічну антивоєнну акцію.

    Про це повідомили Delfi та LRT.

    Захід організував міжнародний благодійний фонд “Старі дракони” спільно з віцепрезидентом фонду Мартінасом Кіселяускасом. Організатори заявили, що історична пам’ять має ґрунтуватися не на радянській ностальгії, а на фактах, повазі до жертв окупацій і відповідальності перед майбутніми поколіннями.

    Найпомітнішим елементом акції став туалетний папір із зображенням президента Росії Володимира Путіна. Його роздавали біля кладовища як символічний жест проти російської агресії та кремлівської пропаганди.

    “Це для чистоти Литви”, — сказав чоловік, який тримав рулон із портретом Путіна.

    Водночас відвідувачі кладовища реагували на пропозицію роздратовано та відмовлялися брати рулони. Частина людей сприйняла акцію як провокаційну, однак організатори наполягали, що її мета — нагадати про реальну історію радянської окупації, репресій і сучасної російської війни проти України.

    Біля Антакальнського кладовища також працювала поліція. За повідомленнями литовських медіа, у Вільнюсі затримали чоловіка з георгіївською стрічкою. У країнах Балтії така символіка сприймається як знак російської імперської політики та підтримки агресії.

    Схожі антивоєнні акції цього дня відбулися і в інших країнах Балтії. В естонській Нарві, що розташована на кордоні з Росією, на стіні Нарвського замку опівночі 9 травня вивісили великий плакат із зображенням закривавленого Путіна та написом “Путін — воєнний злочинець”.

    На тлі війни Росії проти України 9 травня у країнах Балтії дедалі частіше стає не днем святкування, а днем пам’яті про окупацію, депортації та злочини радянського режиму. Литва, Латвія та Естонія послідовно обмежують використання радянської та проросійської символіки, а також посилюють увагу до будь-яких публічних акцій, які можуть виправдовувати російську агресію.

    Акція у Вільнюсі стала ще одним прикладом того, як у Європі змінюється ставлення до російської версії “Дня перемоги”. Якщо для Кремля ця дата залишається частиною державної пропаганди, то для країн, які пережили радянську окупацію, вона дедалі більше асоціюється з насильством, репресіями та новими спробами Москви нав’язати свою історичну міфологію.

  • У США заявили про можливу військову допомогу Росії Ірану

    У США заявили про можливу військову допомогу Росії Ірану

    Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн заявив, що американська розвідка та військове керівництво фіксують ознаки можливої взаємодії між Росією та Іраном, яка може стосуватися підтримки у військовій сфері. Про це він сказав під час слухань у Сенаті США, повідомляє The Guardian.

    За словами генерала, США бачать “щось, що відбувається” між Москвою і Тегераном, однак не можуть публічно розкривати характер цих дій через обмеження, пов’язані з безпекою та форматом відкритих слухань у Конгресі.

    «Там, безперечно, щось відбувається», — заявив Кейн, утримавшись від будь-яких деталей щодо можливих поставок або координації дій.

    Його позицію підтримав сенатор-республіканець Роджер Вікер, який очолює профільний комітет Сенату. Він наголосив, що дії Росії можуть бути спрямовані на підрив американських інтересів і посилення позицій Ірану в регіональних конфліктах.

    Заяви американських військових з’явилися на тлі зростання уваги у США до потенційного зближення Росії та Ірану після початку повномасштабної війни проти України та загострення ситуації на Близькому Сході.

    Водночас у політичному керівництві США немає єдиної публічної позиції щодо масштабів цієї взаємодії. Президент Дональд Трамп, коментуючи питання журналістів про можливу допомогу Росії Ірану, відмовився відповідати по суті, назвавши запитання “дурними”.

    У той же час спецпосланець Трампа Стів Віткофф заявляв, що отримував від російської сторони запевнення про відсутність передачі Ірану розвідувальних даних або іншої прямої військової підтримки. Ці заяви фактично демонструють різні підходи всередині американської адміністрації до оцінки ситуації.

    Останніми роками Росія та Іран значно активізували політичні, військові та економічні контакти. Після початку великої війни проти України Москва дедалі частіше співпрацює з Тегераном у сфері оборонних технологій, зокрема щодо безпілотників.

    У Великій Британії міністр оборони Джон Гілі раніше прямо заявляв, що Іран міг запозичити російські підходи до використання ударних дронів типу “Шахед”, які активно застосовуються у бойових діях на Близькому Сході та у війні проти України.

    Окремі західні медіа також повідомляли про поглиблення координації між Росією та Іраном у сфері обміну розвідувальними даними та військових технологій, особливо на тлі операцій США та Ізраїлю в регіоні.

    Хоча офіційні представники США не оприлюднили конкретних доказів прямої військової участі Росії у діях Ірану, у Вашингтоні звертають увагу на кілька тенденцій: збільшення оборонних контактів між країнами, синхронізацію політичних заяв та можливу координацію дій у регіональних конфліктах.

    Американські військові наголошують, що навіть непряма підтримка — у вигляді технологій, розвідданих або координації стратегій — може мати значний вплив на баланс сил на Близькому Сході та глобальну безпекову ситуацію.

    У Конгресі США продовжуються закриті та відкриті слухання щодо ролі Росії та Ірану у міжнародних конфліктах. Військове командування США очікує додаткових аналітичних доповідей, які мають уточнити характер можливих зв’язків між двома країнами.

    Поки що офіційна позиція США залишається обережною: Вашингтон визнає наявність сигналів про активізацію контактів, але не робить публічних висновків про пряме військове партнерство у війні проти США чи їхніх союзників.

  • Реєстр збитків від російської агресії відкрив нові категорії заяв для бізнесу і держави

    Реєстр збитків від російської агресії відкрив нові категорії заяв для бізнесу і держави

    Міжнародний Реєстр збитків від російської агресії проти України розширив перелік доступних категорій і розпочав прийом заяв ще за п’ятьма новими напрямами. Відтепер подати звернення можуть не лише громадяни, а й юридичні особи, підприємства та органи державної влади різного рівня. Це дозволяє перейти до більш масштабної фіксації економічних та інфраструктурних втрат, завданих війною.

    Новий етап роботи передбачає запуск категорій, які охоплюють як критичну та некритичну інфраструктуру, так і втрату активів підприємств і державних установ.

    Йдеться про категорії B1.1 та B1.2, що стосуються пошкодження або руйнування об’єктів критичної інфраструктури, а також C1.1 та C1.2 — щодо пошкодження або знищення об’єктів некритичної інфраструктури. Окремо відкрито категорію C3.1, яка охоплює втрату, пошкодження або знищення активів юридичних осіб, включно з майном, обладнанням та іншими матеріальними ресурсами.

    У Реєстрі наголошують, що це рішення є суттєвим розширенням його функціоналу. Якщо раніше система здебільшого фіксувала індивідуальні втрати громадян, то тепер вона охоплює також системні економічні збитки держави та бізнесу, зокрема руйнування виробничих потужностей, транспортної та енергетичної інфраструктури.

    Зазначається, що у межах нових категорій заявники зможуть подавати не лише інформацію про вже завдані збитки, а й дані про витрати на відновлення об’єктів, включно з майбутніми витратами, якщо вони документально обґрунтовані.

    Подання заяв здійснюється виключно в електронній формі через портал «Дія». Залежно від категорії, заявниками можуть виступати керівники підприємств, установ або організацій, а також уповноважені ними представники. Для державного сектору — це органи державної влади та місцевого самоврядування.

    У Реєстрі підкреслюють, що цифровий формат подання покликаний забезпечити стандартизований збір даних, їхню перевірку та подальше використання у міжнародному компенсаційному механізмі. Це має дозволити сформувати єдину доказову базу щодо масштабів шкоди, завданої Україні.

    Раніше Реєстр уже відкривав інші категорії заяв. У лютому стартував прийом звернень щодо вимушеного переміщення українців за кордон через війну, а у березні — для фізичних осіб-підприємців, які втратили бізнес внаслідок бойових дій. Також працюють категорії для громадян щодо пошкодженого або зруйнованого житла та особистих втрат.

    Міжнародний Реєстр збитків для України був створений у 2023 році під егідою Ради Європи як перший етап формування глобального механізму компенсацій за шкоду, завдану російською агресією.

    У грудні було підписано міжнародну конвенцію, яка передбачає створення Компенсаційної комісії. Вона має визначати порядок розгляду заяв і майбутній механізм виплати репарацій постраждалим.

    Фактично розширення категорій означає перехід до наступного етапу роботи Реєстру — від фіксації окремих втрат до системного обліку економічних наслідків війни. У перспективі ці дані можуть стати основою для міжнародних рішень щодо компенсацій та репарацій, які будуть визначатися на рівні майбутніх міжнародних інституцій.

  • ЄС наближається до рішення щодо 90 млрд для України та санкцій проти РФ

    ЄС наближається до рішення щодо 90 млрд для України та санкцій проти РФ

    У Європейському Союзі розпочався фінальний етап ухвалення рішень щодо масштабного фінансового пакета для України та нового санкційного тиску на Росію. Йдеться про зміну багаторічного бюджету ЄС на 2021–2027 роки, яка передбачає кредит у розмірі 90 млрд євро для України, а також про погодження 20-го пакета санкцій проти РФ.

    Процедура ухвалення запущена в межах Комітет постійних представників ЄС за письмовим механізмом, який дозволяє затвердити рішення без додаткових засідань міністрів. Після політичного погодження послами 27 держав-членів ЄС стартував процес фінального підписання документів.

    За словами трьох європейських дипломатів, обидва рішення вже отримали одноголосну підтримку на рівні постійних представників. Це означає, що жодна з країн не заблокувала пакет на політичному етапі, що є критично важливим для його подальшого затвердження.

    Письмова процедура передбачає, що кожна з 27 держав-членів ЄС має або підтвердити згоду своїм підписом, або офіційно висловити заперечення із поясненням причин. У разі відсутності заперечень документ автоматично вважається ухваленим.

    Наразі процедура триватиме до 12:00 23 квітня (13:00 за київським часом), однак її можуть завершити раніше, якщо всі держави-члени поставлять свої підписи без зауважень. У такому разі рішення набудуть чинності одразу після завершення формальної перевірки.

    Фінансовий блок передбачає кредит для України в обсязі 90 млрд євро, який є частиною довгострокової підтримки ЄС у межах стабілізації української економіки в умовах війни.

    Паралельно ухвалюється 20-й пакет санкцій проти Росії, спрямований на посилення економічного та індивідуального тиску. Хоча деталі санкцій офіційно не розкриваються до завершення процедури, попередні пакети ЄС зазвичай включали обмеження щодо енергетичного сектору, фінансових установ, логістики та експорту технологій.

    Окремі держави ЄС пов’язують фінальне погодження з енергетичними питаннями, зокрема постачанням російської нафти через нафтопровід Дружба (нафтопровід). Йдеться про Угорщину та Словаччину, які очікують стабілізації поставок перед остаточним підписанням документів.

    Раніше міністр закордонних справ Словаччини заявляв, що Братислава готова підтримати санкційний пакет лише після відновлення постачання нафти. Угорщина також неодноразово пов’язувала свою позицію щодо фінансової допомоги Україні з енергетичними гарантіями.

    За даними дипломатів, ці технічні та політичні нюанси можуть вплинути на швидкість завершення процедури, але не змінюють загального результату — пакет має широку підтримку всіх країн ЄС.

    Попри можливі затримки, у Брюсселі зберігається оптимізм щодо швидкого фінального ухвалення. Глава європейської дипломатії Кая Каллас раніше заявляла, що рішення щодо фінансової допомоги Україні може бути затверджене протягом 24 годин.

    Після завершення письмової процедури рішення вважаються остаточно ухваленими без додаткових політичних раундів узгодження. Це дозволить ЄС перейти до практичної імплементації як кредитної програми для України, так і нового санкційного пакета проти Росії.

    Таким чином, найближчі дні можуть стати ключовими для одночасного просування двох стратегічних напрямків політики ЄС — довгострокової фінансової підтримки України та подальшого посилення санкційного тиску на Росію.

  • Венс їде до Ісламабада: можливі переговори США та Ірану

    Венс їде до Ісламабада: можливі переговори США та Ірану

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс планує у вівторок вранці вирушити до Ісламабада для участі в потенційних переговорах, пов’язаних із напруженою ситуацією навколо Ірану. Про це повідомляє Axios.

    Візит відбувається на тлі завершення терміну чинного перемир’я та активних дипломатичних контактів за участі посередників із кількох країн.

    За даними журналістів, у Вашингтоні очікують, що Тегеран може направити свою делегацію до Ісламабада після отримання політичного дозволу від керівництва країни. Це може стати першим кроком до нового раунду переговорів щодо потенційної угоди про припинення бойових дій або деескалацію.

    Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що продовження перемир’я є «вкрай малоймовірним», якщо не буде досягнуто конкретного прогресу. Водночас він допускав можливість короткого продовження режиму тиші, якщо сторони продемонструють готовність до компромісу.

    У Білому домі весь понеділок очікували сигналу від іранської сторони щодо участі в переговорах.

    У процесі підготовки можливих перемовин ключову роль відіграють посередники з Пакистан, а також Єгипет та Туреччина. Вони, за даними джерел, закликали Іран не відмовлятися від участі у зустрічі, щоб уникнути подальшої ескалації.

    Джерела зазначають, що саме дипломатичний тиск цих країн допоміг зрушити процес із мертвої точки та отримати попередню згоду Тегерана на участь у контактах.

    Іранська сторона, за інформацією співрозмовників журналістів, довго вагалася через внутрішні розбіжності між політичними структурами.

    Зокрема, впливовий Корпус вартових ісламської революції наполягав на жорсткій позиції та вимагав попередніх поступок з боку США, зокрема зняття частини економічного тиску.

    Лише ввечері понеділка, як стверджують джерела, іранська переговорна група отримала «зелене світло» від вищого керівництва країни на участь у консультаціях.

    Водночас офіційна позиція залишається суперечливою: речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї раніше заявляв, що Тегеран не планує нового раунду переговорів зі США, що свідчить про відсутність єдиної лінії всередині влади.

    Окрім Венса, за даними Axios, до Ісламабада можуть вирушити також спецпосланці США — Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Їх участь розглядається як спроба розширити переговорну групу та пришвидшити можливе досягнення рамкової домовленості.

    Формат переговорів наразі не визначений остаточно. Джерела зазначають, що йдеться радше про «кризові консультації», ніж про повноцінні офіційні перемовини.

    Ключовим чинником залишається обмежений час: чинне перемир’я добігає кінця, а сторони мають лише кілька днів для ухвалення рішень.

    У разі відсутності прогресу адміністрація США не виключає посилення військового тиску на Іран. Водночас у Вашингтоні залишають опцію продовження перемир’я, якщо буде зафіксовано хоча б частковий дипломатичний прогрес.

    Окремо у повідомленнях згадується, що питання контролю над стратегічними морськими маршрутами, зокрема Ормузькою протокою, залишається одним із ключових елементів переговорів.

    Станом на зараз офіційного підтвердження всіх деталей зустрічі немає, а сама ситуація залишається динамічною. Дипломатичні джерела підкреслюють, що остаточне рішення Ірану щодо формату участі може бути ухвалене в останній момент.

    Таким чином, поїздка Венса до Ісламабада може стати або стартом нового раунду переговорів між США та Іраном, або черговою спробою запобігти подальшій ескалації в регіоні.