Uanews.life

Позначка: ЮНЕСКО

  • Після ударів по Лаврі та музеях Україна звернулася до ЮНЕСКО

    Після ударів по Лаврі та музеях Україна звернулася до ЮНЕСКО

    Національна комісія України у справах ЮНЕСКО засудила масовані російські удари по об’єктах культурної спадщини та мистецьких інституціях України, зокрема по Києво-Печерській лаврі, музеях і театрально-освітніх закладах. Українська сторона закликала міжнародну спільноту посилити тиск на Росію та обмежити її участь у ключових структурах ЮНЕСКО.

    Про це йдеться в офіційній заяві, оприлюдненій Міністерством закордонних справ України.

    У заяві наголошується, що Києво-Печерська лавра є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та перебуває під особливим захистом відповідно до Гаазької конвенції 1954 року та Другого протоколу до неї.

    Українська сторона підкреслює, що удари по культурних об’єктах є порушенням норм міжнародного гуманітарного права та фактично спрямовані на знищення історичної ідентичності та культурної пам’яті держави.

    Нацкомісія ЮНЕСКО навела перелік закладів, які зазнали пошкоджень унаслідок російських атак, серед них:

    • Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»
    • Національний палац мистецтв «Україна»
    • Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
    • Будинок органної та камерної музики у Дніпрі
    • Харківський художній музей
    • Національна кіностудія імені Олександра Довженка

    Зокрема, у кіностудії імені Довженка повідомляється про втрату значної частини історичних матеріалів, включно з унікальними костюмами, що мали культурну та музейну цінність.

    Українська сторона заявляє, що удари по культурних об’єктах є частиною системної практики, спрямованої на руйнування культурного середовища країни.

    Комісія закликала міжнародну спільноту не залишатися осторонь та посилити політичний, економічний і правовий тиск на Російську Федерацію.

    «Закликаємо міжнародну спільноту припинити толерувати ці злочини, посилити політичний, економічний та правовий тиск на державу-агресора та вжити рішучих заходів для якнайшвидшого припинення російської агресії», — йдеться у заяві.

    Окремо Національна комісія звернулася до керівництва Секретаріату ЮНЕСКО з вимогою надати чітку та жорстку реакцію на атаки Росії.

    Йдеться про застосування всього інструментарію організації, зокрема:

    • Виконавчої ради ЮНЕСКО
    • Комітету з охорони культурних цінностей у разі збройного конфлікту
    • Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

    Україна також наполягає на направленні міжнародних експертів ЮНЕСКО до пошкоджених об’єктів для фіксації руйнувань та підготовки незалежної оцінки наслідків атак.

    У ніч на 15 червня Росія здійснила чергову масовану атаку по Києву та іншим регіонам України. За останніми даними, загинули п’ятеро людей, ще близько 35 отримали поранення.

    У столиці зафіксовано пошкодження вівтарної частини Успенського собору Києво-Печерської лаври, пожежу на території Національного комплексу «Мистецький арсенал», а також руйнування на кіностудії імені Олександра Довженка.

    Експерти наголошують, що пошкодження культурних об’єктів мають довгострокові наслідки, оскільки стосуються не лише матеріальної інфраструктури, а й унікальних архівів, музейних колекцій та творчих фондів, які неможливо швидко відновити.

    Києво-Печерська лавра, як один із найстаріших монастирських комплексів Східної Європи, має виняткове значення для світової культурної спадщини та є символом української історії.

    Україна продовжує закликати міжнародні організації посилити механізми реагування на руйнування культурної спадщини під час війни. Водночас питання участі Росії в структурах ЮНЕСКО залишається предметом дискусій на міжнародному рівні.

    Очікується, що найближчими тижнями тема захисту культурної спадщини України буде винесена на розгляд низки міжнародних платформ.

  • «Перевершили ІДІЛ»: Сибіга жорстко висловився після удару по Києво-Печерській лаврі

    «Перевершили ІДІЛ»: Сибіга жорстко висловився після удару по Києво-Печерській лаврі

    Україна ініціює міжнародну реакцію на російський удар по Києво-Печерській лаврі, який призвів до значних пошкоджень одного з найважливіших об’єктів культурної та духовної спадщини держави. Київ звертається до ЮНЕСКО та інших міжнародних інституцій із вимогою негайної та рішучої відповіді на атаку, що завдала шкоди пам’ятці світового значення.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у дописі на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника МЗС, Україна вже розпочинає процедури в межах міжнародних механізмів, зокрема системи ЮНЕСКО, для фіксації пошкоджень і реагування на руйнування об’єкта Світової спадщини.

    Українська сторона наполягає, що удар по Києво-Печерській лаврі має отримати не лише політичну оцінку, а й практичні наслідки у міжнародному правовому полі, включно з посиленими заходами захисту культурної спадщини під час збройних конфліктів.

    Андрій Сибіга різко засудив дії Росії, назвавши їх свідомим знищенням культурної спадщини України та порівнявши характер злочинів із діями терористичних організацій.

    «Зараз ми маємо справу з російськими терористами, які вже перевершили ІДІЛ у своїх злочинах проти культурної спадщини. Тільки російські покидьки, які не мають нічого святого, можуть навмисно пошкодити Києво-Печерську лавру, унікальний об’єкт спадщини ЮНЕСКО, що знаходиться під особливою охороною», — заявив міністр.

    У своїй заяві Сибіга наголосив, що атака на лавру є не лише військовим злочином, а й ударом по історичній пам’яті українського народу та світовій культурній спадщині.

    Глава МЗС України також поклав політичну відповідальність за події на російське керівництво. Він заявив, що президент РФ Володимир Путін «назавжди вписав своє ім’я у список найгірших варварів в історії» через удари по об’єктах культурної та релігійної значущості.

    Сибіга закликав міжнародних партнерів до жорсткої та чіткої реакції, підкресливши, що Україна очікує не декларативних заяв, а реальних кроків.

    «Очікуємо рішучої реакції міжнародних інституцій та столиць. Жодних розпливчастих слів, мовчання чи слабких кроків. Необхідні дії, щоб зупинити російське варварство», — наголосив міністр.

    Раніше повідомлялося, що внаслідок масованої російської атаки на Київ на території Києво-Печерської лаври виникла масштабна пожежа. За даними Київської міської військової адміністрації, зафіксовано пряме влучання по комплексу.

    Найбільше постраждав Успенський собор, де вогонь охопив значну площу даху. Для ліквідації пожежі були залучені підрозділи ДСНС, які працювали в умовах підвищеної небезпеки через загрозу повторних атак.

    Масштаб пошкоджень наразі уточнюється, однак попередні оцінки свідчать про суттєві руйнування на території святині.

    Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній також засудив удар, назвавши його черговим злочином проти людяності. Він наголосив на необхідності міжнародного осуду дій Росії та захисту об’єктів світової спадщини.

    Подія викликала широкий суспільний та міжнародний резонанс, оскільки Києво-Печерська лавра є не лише релігійним центром, а й одним із ключових символів української історії та культури.

    Києво-Печерська лавра входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО та є одним із найстаріших православних монастирських комплексів Східної Європи. Вона має виняткове значення для української та світової культурної спадщини.

    Україна наголошує, що удари по таких об’єктах є спробою знищення історичної пам’яті та культурної ідентичності, що суперечить міжнародному гуманітарному праву.

    Подальші кроки залежатимуть від реакції міжнародних організацій та результатів роботи експертів, які оцінюють масштаби завданих пошкоджень.

  • Києво-Печерська лавра під ударом: вогонь охопив дах Успенського собору

    Києво-Печерська лавра під ударом: вогонь охопив дах Успенського собору

    Унаслідок чергової масованої російської атаки на Київ серйозних пошкоджень зазнала одна з найвизначніших духовних та історичних святинь України – Києво-Печерська лавра. Ворожий удар спричинив масштабну пожежу на території національного заповідника, а найбільше постраждав Успенський собор, де вогонь охопив значну частину покрівлі.

    Про надзвичайну подію повідомили мер столиці Віталій Кличко, начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, та представники Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    За попередніми даними влади, займання сталося внаслідок прямого влучання під час масованої повітряної атаки російських військ. Пожежа швидко поширилася територією історичного комплексу, що змусило екстрені служби терміново розгорнути масштабну операцію з ліквідації наслідків удару.

    Першим про надзвичайну ситуацію повідомив мер Києва Віталій Кличко. За його словами, внаслідок атаки на території Києво-Печерської лаври виникла пожежа, а осередок займання був зафіксований на даху Успенського собору – головного храму монастирського комплексу.

    Невдовзі начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко уточнив, що за попередньою інформацією причиною пожежі стало саме пряме влучання російського засобу ураження.

    «Підтверджено займання споруд на території Києво-Печерської лаври. Попередньо – внаслідок прямого влучання. Наразі з’ясовуємо ступінь шкоди, якої завдали росіяни. Здійснюються заходи щодо локалізації в межах безпекових протоколів», – повідомив він.

    У подальшому очільник КМВА заявив, що масштаби руйнувань виявилися значно більшими, ніж передбачалося спочатку. За оперативними даними, пошкодження на території святині є суттєвими, а пожежа набула серйозних масштабів.

    «За оперативною інформацією, пошкодження на території Лаври суттєві, є серйозне займання. Росіяни свідомо вдарили в серце однієї з найбільших християнських святинь», – наголосив Ткаченко.

    Інформацію про масштаби пожежі підтвердили і в Державній службі з надзвичайних ситуацій. За даними рятувальників, площа загоряння даху Успенського собору становила близько 800 квадратних метрів. Для ліквідації вогню були залучені численні пожежно-рятувальні підрозділи, спеціальна техніка та додаткові сили реагування.

    Робота рятувальників ускладнювалася тим, що атака на столицю тривала, а ризик повторних ударів залишався високим. Водночас основним завданням було не лише загасити полум’я, а й не допустити подальшого поширення вогню на інші споруди монастирського комплексу, де зберігаються безцінні пам’ятки української історії, культури та релігії.

    Перші фотографії пожежі оприлюднив речник Київської митрополії Православної церкви України Євстратій (Зоря). На знімках видно густий чорний дим, який здіймається над територією лаври, а також масштабне займання на покрівлі історичної споруди. Після публікації фотографій інформація про удар по святині швидко поширилася українськими та міжнародними медіа.

    Згодом повідомлення про інцидент з’явилося і на офіційній сторінці Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Представники заповідника наголосили, що фахівці працюють над оцінкою завданих пошкоджень, а також над забезпеченням збереження культурних цінностей, які перебувають на території комплексу.

    Києво-Печерська лавра є не лише одним із найвідоміших православних монастирів світу, а й унікальною історичною пам’яткою, яка має величезне значення для української державності та культури. Заснована ще в XI столітті, вона протягом століть залишалася важливим духовним центром Київської Русі, а згодом і всієї Східної Європи.

    Комплекс лаври входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та є одним із найвідвідуваніших історико-культурних об’єктів України. Щороку тисячі паломників і туристів з усього світу приїжджають сюди, щоб побачити стародавні храми, монастирські споруди та знамениті печери.

    Особливе значення має Успенський собор, який став епіцентром нинішньої пожежі. Це головний храм Києво-Печерської лаври, історія якого налічує понад дев’ять століть.

    Собор уже переживав масштабне руйнування під час Другої світової війни. У листопаді 1941 року святиня була знищена потужним вибухом, а її відновлення стало можливим лише наприкінці XX століття. Відбудований храм урочисто відкрили у 2000 році, після чого він знову став одним із символів Києва та незалежної України.

    Чергове пошкодження собору внаслідок російської атаки викликало широкий суспільний резонанс. Представники влади, духовенства та громадськості наголошують, що удар по об’єкту такого значення є не лише атакою на інфраструктуру чи культурну спадщину, а й ударом по історичній пам’яті та духовній ідентичності українського народу.

    Удар по Києво-Печерській лаврі став одним із найрезонансніших епізодів останньої атаки на столицю. Пошкодження об’єкта, який має виняткову культурну, історичну та релігійну цінність, викликало занепокоєння не лише в Україні, а й серед міжнародної спільноти, яка уважно стежить за станом пам’яток світової спадщини під час війни.

    На момент публікації рятувальні роботи на території лаври тривають. Фахівці продовжують встановлювати точний обсяг руйнувань, оцінювати стан пошкоджених конструкцій та визначати подальші заходи щодо відновлення святині.

    Остаточні висновки щодо масштабу збитків будуть зроблені після завершення роботи експертів, однак уже зараз зрозуміло, що російська атака завдала серйозної шкоди одному з найцінніших духовних та культурних об’єктів України. Подія стала ще одним трагічним епізодом війни, яка продовжує нести загрозу не лише життю людей, а й унікальній історичній спадщині держави.

  • 1,3 млн доларів: Швеція виділила кошти на порятунок унікальних артефактів Хортиці

    1,3 млн доларів: Швеція виділила кошти на порятунок унікальних артефактів Хортиці

    Швеція виділила 1,3 мільйона доларів на збереження археологічної спадщини Національного заповідника Хортиця. Фінансування спрямоване через ЮНЕСКО і має на меті врятувати унікальні історичні об’єкти, які стали доступними після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році.

    Як повідомили представники місцевої влади, йдеться про археологічні знахідки, які десятиліттями перебували під водою. Після спаду рівня води вони опинилися на поверхні та відкрили нові можливості для досліджень, але водночас — і ризики втрати через погодні умови, ерозію та відсутність належного захисту.

    Фахівці наголошують, що ситуація є унікальною: з одного боку, відкрилися раніше недоступні пам’ятки, з іншого — вони потребують негайної консервації. Саме на це і спрямоване міжнародне фінансування.

    У межах проєкту планується провести археологічні дослідження, зафіксувати знайдені об’єкти, а також забезпечити їх збереження для майбутніх поколінь. Частина коштів піде на створення умов для роботи дослідників і захисту пам’яток від руйнування.

    За словами представників української сторони, підтримка міжнародних партнерів у сфері культури є надзвичайно важливою в умовах війни. Адже поряд із захистом територій Україна змушена боротися і за збереження своєї історичної спадщини.

    Особливе значення має саме Хортиця — один із ключових символів української історії та козацької культури. Заповідник зберігає численні археологічні пам’ятки різних епох, зокрема пов’язані з періодом Запорозької Січі.

    Після підриву Каховської ГЕС російськими військами у 2023 році рівень води в Дніпрі суттєво знизився, що оголило значні площі дна. Саме там археологи почали знаходити унікальні об’єкти, які раніше були недоступні для дослідження.

    Водночас ці знахідки є вразливими до швидкого руйнування. Без належного догляду вони можуть бути втрачені через природні фактори або людське втручання.

    У міськраді підкреслили, що нинішній проєкт — це не лише про науку, а й про збереження національної пам’яті.

    «В умовах війни така підтримка — це шанс дослідити і зберегти те, що десятиліттями було приховане і сьогодні стало частиною нашої історії», — зазначили представники влади.

    Експерти додають, що співпраця з ЮНЕСКО відкриває можливості для ширшого міжнародного залучення до збереження української культурної спадщини. Це також підсилює глобальну увагу до наслідків руйнування інфраструктури та впливу війни на культурні об’єкти.

    Фінансування з боку Швеції є важливим кроком у збереженні археологічної спадщини України. Воно дозволить не лише врятувати унікальні знахідки, а й закласти основу для подальших досліджень, які можуть суттєво доповнити знання про історію регіону.

  • Землю в центрі Києва біля Європейської площі передали під забудову структурам Максима Кріппи

    Землю в центрі Києва біля Європейської площі передали під забудову структурам Максима Кріппи

    У самому центрі Києва, на перетині вулиць Хрещатик, 5 та Грушевського, 4Б, розгортається конфлікт навколо забудови стратегічної земельної ділянки, що входить до історичного ареалу столиці та буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Йдеться про територію площею майже 0,3 гектара, ринкова вартість якої, за оцінками експертів, може перевищувати мільярд гривень.

    Попри охоронний статус місцевості, міська влада погодила реалізацію проєкту багатоповерхового офісно-готельного комплексу «Столичний». Земельна ділянка має кадастровий номер 8000000000:82:012:0006 і розташована у безпосередній близькості до урядового кварталу та Європейської площі — однієї з ключових історичних локацій Києва.

    Історія цього проєкту бере початок ще у 2003 році, коли компанія «Грааль» перемогла в інвестиційному конкурсі з реконструкції Європейської площі. Протягом наступних років реалізація планів фактично була заморожена через судові спори та містобудівні обмеження. Ситуація змінилася вже під час каденції мера Києва Віталія Кличка.

    У червні 2021 року Київська міська рада ухвалила рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки та передачу суміжної території для реалізації інвестиційного проєкту. Наступним ключовим етапом стало отримання у серпні 2024 року дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування на виконання будівельних робіт, що фактично відкрило шлях до початку забудови.

    На фінальному етапі підготовки контроль над компанією-забудовником перейшов до бізнесмена Максима Кріппи. У лютому 2026 року Антимонопольний комітет України погодив набуття контролю над ТОВ «Грааль» через інвестиційний фонд «АРС Кепітал», кінцевим бенефіціаром якого є Кріппа. Раніше компанію пов’язували з девелопером Ігорем Ніконовим, а її керівником значилася Ірина Окунєва.

    Фактично відбулася зміна власника корпоративних прав на проєкт разом із правами користування землею, переданою громадою без проведення відкритого земельного аукціону. Саме цей аспект став предметом судового спору.

    Наразі у Печерському районному суді Києва розглядається справа щодо скасування рішень Київради та договору оренди ділянки. Позивачі наполягають, що передача території під комерційну забудову суперечить вимогам охорони історичного середовища столиці. Водночас у разі відмови суду у задоволенні позову забудовник може отримати остаточно закріплені юридичні підстави для реалізації проєкту.

  • Удар по святині: російська атака пошкодила Києво-Печерську лавру

    Удар по святині: російська атака пошкодила Києво-Печерську лавру

    Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що у ніч на 24 січня Росія вперше з часів Другої світової війни завдала удару по Києво-Печерській лаврі.

    За його словами, внаслідок атаки були пошкоджені вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївська церква. Йдеться про Національний заповідник, який входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і протягом століть пережив зміни імперій та руйнівні війни ХХ століття.

    Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

    «Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

    Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

    За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

    Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

    «Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.

  • На Ярославовому Валу в Києві знайшли ймовірні оборонні споруди часів Русі: будівництво призупинено

    На Ярославовому Валу в Києві знайшли ймовірні оборонні споруди часів Русі: будівництво призупинено

    Під час будівельних робіт у будинку на Ярославовому Валу, 10 у Києві робітники натрапили на ймовірні залишки оборонних укріплень княжої доби. Про знахідку повідомив урбаніст і краєзнавець Дмитро Перов, який звернув увагу на кам’яне мурування, виявлене на глибині п’яти підземних поверхів.

    За його словами, під час буріння робітники зіткнулися з дуже міцною кам’яною стінкою. Неможливість пробурити її стала причиною того, що будівельники просто обійшли перешкоду і продовжили роботи поруч, залишивши мурування як своєрідну «опору». Це свідчить про те, що споруда має значну міцність і може бути частиною давнього оборонного валу.

    Порівнявши сучасну та історичну топографію, дослідник наголошує: саме вздовж теперішньої вулиці Ярославів Вал у княжі часи проходив великий оборонний вал. Його залишки частково помітні в рельєфі Золотоворітського скверу та поблизу вул. Грінченка. Недарма вулиця раніше мала назву Велика Підвальна — вона проходила під валовими укріпленнями.

    На історичних картах Києва часів 988–1240 років також видно, що оборонні споруди пролягали саме цією ділянкою та перетинали її в напрямку Святославового Яру.

    Будинок, на території якого проводились роботи, розташований у буферній зоні ЮНЕСКО — поруч із Софійським собором та Золотими воротами. Це історична садиба, відома як будинок архітектора Олександра Шіле, зведений у 1877 році. У XX столітті тут працював готель «Версаль», а також розміщувались установи Української держави гетьмана Павла Скоропадського.

    Однак останніми роками будівля зазнала агресивної перебудови: фасад перших двох поверхів частково знесено, внутрішні перекриття — розібрані, а на місці фактично ведеться нове будівництво. За даними ЗМІ, власником будинку є ТОВ «Мірча Яв», а бенефіціарною власницею — Ольга Балясна.

    Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова повідомила, що роботи зупинено. Хоча припис Міністерство культури видало ще у 2020 році, забудовник його проігнорував. Нині фахівці Інституту археології НАН України мають провести дослідження місця знахідки.

    Якщо виявлене кам’яне мурування підтвердять як частину давнього валу, це стане однією з найбільших археологічних знахідок у центрі Києва за останні роки.

  • Жінка видавала себе за співробітницю СБУ та виманювала гроші через “квартирну програму”

    Жінка видавала себе за співробітницю СБУ та виманювала гроші через “квартирну програму”

    У Сумській області правоохоронці затримали жінку за шахрайство, через яке 36-річна місцева жителька втратила значну суму грошей.

    Як повідомляє ГУ НП у Сумській області, 38-річна уродженка Полтави, видаючи себе за співробітницю СБУ, запропонувала потерпілій можливість отримати квартиру через державну програму ЮНЕСКО. Жінка заявила, що має зв’язки у вузьких колах, і запропонувала допомогу за гроші.

    Під час зустрічей шахрайка отримала від жінки двома частинами 100 тисяч гривень, а також додатково 100 євро від доньки потерпілої. Після цього аферистка перестала виходити на зв’язок та використала отримані кошти на власний розсуд. Встановлено, що подібні схеми вона застосовувала і в Харкові.

    Завдяки оперативній роботі сектору протидії шахрайствам та сектору кримінального аналізу Сумського районного управління поліції вдалося викрити злочинну діяльність.

    Слідчі поліції за процесуального керівництва прокуратури завершили досудове розслідування та направили до суду обвинувальний акт за ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі до трьох років. Фігурантка очікує на вирок у СІЗО.

  • В центрі Одеси знайшли генуезькі артефакти XIV століття

    В центрі Одеси знайшли генуезькі артефакти XIV століття

    На Приморському бульварі в Одесі, просто біля відомого пам’ятника герцогу де Рішельє, археологи виявили унікальні артефакти генуезького походження, датовані XIV століттям.

    Знахідку зробили під час розкопок, які проводили студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського спільно з науковцями Інституту археології НАН України. Археологічні матеріали свідчать, що в середньовіччі тут існувало італійське поселення Джинестра. Пізніше на цьому ж місці розташовувалася османська фортеця.

    Роботи ведуться в історичному центрі міста, який нині є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Як зазначив директор Департаменту культури Одеської міськради Іван Ліптуга, нововиявлені артефакти підсилять універсальну культурну цінність цього простору.

    За його словами, у планах – облаштувати над залишками фортифікацій прозоре скло, аби туристи та містяни могли бачити фрагменти стародавніх мурів. Контури споруди на поверхні хочуть позначити плиткою іншого кольору. Також планують встановити бронзову інформаційну табличку з поясненням, що саме тут було.

    Ще у 2021 році георадарні дослідження зафіксували на Приморському бульварі аномалію, яка не мала зв’язку із сучасними комунікаціями. Повторне обстеження у 2025 році підтвердило: під землею дійсно є залишки споруди. Ректор ПНПУ ім. Ушинського Андрій Красножон переконаний — це залишки кам’яної фортеці Хаджибей, попередника сучасної Одеси.

    Ця знахідка додає ще один вагомий штрих до багатошарової історії південного міста, де на одному місці перетинались долі генуезців, османів і українців.

  • 2500 років безперервної історії: перлина Півдня України визнана ЮНЕСКО

    2500 років безперервної історії: перлина Півдня України визнана ЮНЕСКО

    Коли мова заходить про найстаріші міста України, більшість одразу згадують Київ чи Львів. Але одне з найдавніших постійно заселених міст не лише в Україні, а й у Європі — Білгород-Дністровський. Його історія налічує понад два з половиною тисячоліття, а античні руїни досі зберігають пам’ять про минулі цивілізації.

    Від грецької Тіри до українського Білгорода

    Історія міста починається ще у 498 році до нашої ери, коли грецькі колоністи заснували тут поселення Тіра на березі Дністровського лиману. Завдяки вигідному географічному розташуванню місто швидко перетворилося на торговий центр Північного Причорномор’я. У різні часи воно мало назви Белград, Акерман, Аспрокастро — залежно від панівної імперії. Але попри зміну назв і правителів, місто ніколи не втрачало свого значення.

    Фортеця, що пережила століття

    Найвідомішим символом Білгорода-Дністровського є Аккерманська фортеця — одна з найбільших середньовічних оборонних споруд Східної Європи. Її мури, довжиною понад 2,5 км і площею понад 9 гектарів, будувалися в кілька етапів — греками, генуезцями, молдаванами, османами. Фортеця була ключовим пунктом оборони на шляху до чорноморських портів.

    Місто-музей під відкритим небом

    На цій землі залишили слід безліч народів: греки, римляни, скіфи, слов’яни, генуезці, турки, молдавани. Кожна епоха залишила по собі культурні та архітектурні свідчення — від античних колон до мусульманських мечетей. Сьогодні це місто — справжній музей під відкритим небом, який зберігає багатошарову спадщину.

    Благословенний клімат і вигідна локація

    М’який субтропічний клімат, родючі землі та зручне розташування біля Дністровського лиману зробили регіон привабливим для торгівлі. Ріка Дністер була ключовою артерією, що з’єднувала внутрішні області з Чорним морем, а отже — і з усім Середземномор’ям.

    ЮНЕСКО та визнання історичної ваги

    У 1999 році Білгород-Дністровський відзначив свій 2500-річний ювілей. Тоді ж ЮНЕСКО офіційно визнала його одним з найдавніших постійно заселених міст Європи. Нині це невелике місто Одеської області, але його внесок у розвиток цивілізації — беззаперечний і глибоко символічний.