Uanews.life

Позначка: законопроєкт 12360

  • МВФ пішов на поступки Україні: податок на посилки відклали, а майже $700 млн можуть надійти вже влітку

    МВФ пішов на поступки Україні: податок на посилки відклали, а майже $700 млн можуть надійти вже влітку

    Україна наблизилася до отримання чергового траншу фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду, попри те, що одна з ключових умов програми поки так і не була виконана. За інформацією Bloomberg, МВФ погодився надати Києву майже 700 мільйонів доларів фінансування та відкласти вимогу щодо ухвалення резонансного закону про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це рішення може стати важливим сигналом підтримки України в умовах війни та значного бюджетного дефіциту.

    За даними джерел, знайомих із перебігом переговорів, між урядом України та експертами МВФ було досягнуто попередньої домовленості на рівні персоналу фонду. Вона відкриває шлях до виділення нового траншу в межах чотирирічної програми розширеного фінансування EFF обсягом 8,1 мільярда доларів, затвердженої у лютому 2026 року. Остаточне рішення ще має ухвалити Рада директорів МВФ, голосування якої очікується у липні.

    Одним із найскладніших питань під час останнього перегляду програми стало оподаткування міжнародних поштових відправлень. Законопроєкт передбачає скасування чинної податкової пільги для товарів, які надходять до України з-за кордону та коштують менше ніж 150 євро. За задумом уряду та міжнародних партнерів, нововведення мало б допомогти боротися зі схемами дроблення імпорту, скоротити масштаби тіньової економіки та принести державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень щороку.

    Втім, документ викликав значний суспільний резонанс. Багато українців регулярно користуються міжнародними маркетплейсами та замовляють товари через AliExpress, Temu, Amazon та інші сервіси. Частина народних депутатів виступила проти нових правил, аргументуючи це тим, що додаткове податкове навантаження під час війни лише погіршить фінансове становище громадян. У результаті Верховна Рада наприкінці травня не змогла підтримати необхідні зміни до законодавства.

    Саме через провал голосування виникли побоювання, що Україна може не пройти черговий перегляд програми МВФ. Адже виконання структурних маяків та реформ залишається ключовою умовою отримання міжнародного фінансування. Крім того, позитивна оцінка фонду має важливе значення не лише для самого кредитування МВФ, а й для подальшого надходження коштів від інших міжнародних партнерів, зокрема Європейського Союзу.

    Однак, як повідомляє Bloomberg, після кількох тижнів переговорів МВФ погодився піти на компроміс. Фонд дозволив перенести ухвалення законопроєкту до липня, фактично надавши українським парламентарям додатковий час для пошуку політичного консенсусу. Наступний перегляд програми запланований не раніше вересня, тому в уряду ще залишається можливість виконати зобов’язання без втрати фінансування.

    Експерти зазначають, що така гнучкість з боку МВФ є доволі незвичною. Фонд традиційно жорстко контролює виконання реформ, особливо податкових. Водночас повномасштабна війна, значні оборонні витрати та складна соціально-економічна ситуація змушують міжнародних партнерів враховувати українські реалії. За оцінками МВФ, Україна й надалі потребуватиме масштабної зовнішньої підтримки для фінансування бюджету, стабілізації економіки та проведення післявоєнного відновлення.

    Сама програма EFF залишається одним із головних фінансових інструментів підтримки України. Вона передбачає не лише кредитування, а й проведення реформ у сфері державних фінансів, податкового адміністрування, боротьби з ухиленням від сплати податків та інтеграції України до європейського економічного простору. Однією з ключових вимог фонду є розширення внутрішньої дохідної бази держави, адже витрати на оборону продовжують стрімко зростати на тлі війни з Росією.

    Поки що остаточна доля законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок залишається невизначеною. Проте вже зараз зрозуміло, що питання не зникло з порядку денного. Найближчі тижні покажуть, чи зможе парламент знайти компромісне рішення, яке дозволить виконати вимоги міжнародних партнерів та водночас мінімізувати негативний вплив на українських споживачів.

    У разі позитивного рішення Ради директорів МВФ у липні Україна отримає майже 700 мільйонів доларів додаткового фінансування, що стане важливим ресурсом для підтримки економіки та фінансування державних видатків в умовах війни.

  • Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Верховна Рада України не змогла ухвалити зміни до законодавства, які передбачали запровадження податку на додану вартість для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, фактично проваливши голосування за правки до законопроєкту №12360, що стосується внесення змін до Митного кодексу України та реформування правил оподаткування імпортних відправлень.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що парламенту не вистачило голосів навіть для процедурного рішення щодо повторного другого читання законопроєкту. За його словами, саме це рішення мало відкрити можливість повернутися до ключових правок, які передбачали скасування чинної пільги на безподаткове ввезення товарів із-за кордону в межах ліміту до 150 євро.

    У підсумку для ухвалення рішення необхідно було щонайменше 226 голосів народних депутатів, однак підтримку надали лише 222 парламентарі. Через це законопроєкт не був направлений на повторний розгляд у другому читанні, а всі пов’язані з ним правки, зокрема щодо оподаткування міжнародних посилок, не отримали подальшого просування. Фактично це означає, що ініціатива була заблокована на цьому етапі законодавчого процесу.

    Ярослав Железняк у своїх коментарях зазначив, що провал голосування став наслідком відсутності достатньої політичної підтримки як для базової редакції документа, так і для альтернативних підходів до внесення змін. Він також наголосив, що після такої невдачі уряд змушений буде готувати новий законопроєкт, оскільки чинна редакція не отримала навіть мінімальної підтримки для подальшого просування в парламенті.

    Законопроєкт №12360 розглядався як один із ключових елементів оновлення митної та податкової політики України, спрямованої на гармонізацію з європейськими стандартами. Одним із його центральних положень було скасування чинного порогу, який дозволяє громадянам отримувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро без сплати ПДВ. Запровадження такого податку розглядалося як крок до розширення податкової бази та збільшення бюджетних надходжень, зокрема в умовах воєнного стану та зростання потреб державного бюджету.

    Водночас це питання викликає значний суспільний резонанс, оскільки безмитний поріг тривалий час використовувався для онлайн-замовлень товарів з-за кордону, і його скасування могло б призвести до подорожчання частини імпортних покупок для громадян. Саме через це ініціатива неодноразово ставала предметом політичних дискусій і не отримувала стабільної підтримки серед депутатського корпусу.

    Окремо зазначається, що цей законопроєкт розглядався як один із структурних “маяків” у співпраці України з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. Виконання таких зобов’язань є важливою умовою для продовження фінансової підтримки, однак у випадку з податком на посилки парламент не зміг досягти необхідного політичного консенсусу.

    Раніше профільний комітет Верховної Ради підтримав альтернативні пропозиції щодо скасування пільги на міжнародні посилки, однак вони також не знайшли достатньої підтримки в сесійній залі. Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово наголошував, що запровадження оподаткування імпортних відправлень є необхідним кроком у межах бюджетної політики та міжнародних домовленостей, хоча визнавав ризики політичної та суспільної чутливості цього питання.

    Таким чином, після проваленого голосування Україна залишається без змін у системі оподаткування міжнародних посилок, а уряд і парламент фактично повертаються до етапу розробки нового законодавчого підходу, який має врахувати як вимоги міжнародних партнерів, так і внутрішні економічні та соціальні фактори.