Uanews.life

Позначка: законопроєкт

  • Законопроєкт про демобілізацію під час воєнного стану відкладений до весни 2025 року

    Законопроєкт про демобілізацію під час воєнного стану відкладений до весни 2025 року

    Уряд України розробив законопроєкт про демобілізацію військовослужбовців у період дії воєнного стану, але його подання до Верховної Ради заплановано не раніше весни 2025 року. Про це повідомив перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

    За словами заступника міністра оборони України, проєкт вже готовий, але для того, щоб він був поданий на розгляд, потрібно забезпечити умови, які б не призвели до загрози існуванню держави Україна.

    Затримка з поданням законопроєкту обумовлена необхідністю розробки механізму заміни великої кількості військовослужбовців, які можуть бути демобілізовані. За словами чиновників, важливою частиною цього процесу є забезпечення того, ким або чим можна замінити цих людей на передових ділянках фронту.

    На сьогодні мобілізаційний резерв України складає 3,7 мільйона осіб, а загальна кількість громадян чоловічої статі віком від 25 до 60 років налічує 11,1 мільйона осіб. У Міноборони наголошують, що до подання законопроєкту ще необхідно завершити низку підготовчих заходів для гарантування безпеки країни в умовах триваючої війни.

    Нагадаємо, згідно з первісними планами Міноборони, роботу над законопроєктом мали завершити до 18 грудня 2024 року, проте з огляду на складність ситуації, терміни подання законопроєкту було перенесено на наступний рік.

  • Постачальники зброї можуть уникнути штрафів за затримки поставок

    Постачальники зброї можуть уникнути штрафів за затримки поставок

    В Україні планують ухвалити законопроєкти, які скасовують штрафи для постачальників зброї, що затримують поставки на фронт. Про це повідомив голова Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін у своєму Facebook. Законопроєкти №12202 та №6013 передбачають скасування штрафів для постачальників, якщо затримка поставок триває більше ніж 30 днів.

    Шабунін зазначив, що ці законопроєкти лобіюються в інтересах великих постачальників, таких як «Спецтехноекспорт» та «Львівський арсенал», які не виконали свої зобов’язання щодо постачання зброї та боєприпасів на суму мільярдів гривень. Наприклад, «Спецтехноекспорт» не поставив зброю на 6 мільярдів гривень, а «Львівський арсенал» мав вивести з Міністерства оборони 1,5 мільярда, але боєприпаси так і не були передані.

    Згідно з чинним законодавством, якщо постачальник не виконує умови контракту протягом 30 днів, на нього накладається штраф у розмірі 7% від вартості контракту. Цей механізм стимулює постачальників до своєчасного виконання зобов’язань. Однак нові законопроєкти, якщо будуть ухвалені, можуть знищити цей механізм, що, на думку Шабуніна, буде вигідно лише окремим компаніям, що не виконали своїх зобов’язань.

    Такі законодавчі ініціативи викликають серйозні запитання про прозорість оборонних закупівель та можливі корупційні ризики.

  • Порошенко вимагає дострокового припинення повноважень членів ним же створеної партії

    Порошенко вимагає дострокового припинення повноважень членів ним же створеної партії

    Фракція “Європейська Солідарність” під керівництвом Петра Порошенка вимагає розгляду свого законопроєкту та постанови, щоб на підставі рішення Верховного Суду достроково припинити повноваження колишніх представників “Партії регіонів”. Ця ініціатива викликала великий резонанс, адже її лідер, Порошенко, хоча і закликає до боротьби з проросійським впливом у парламенті, сам не є чужим політичному контексту, в якому роль “Партії регіонів” була надзвичайно значною.

    У своїй заяві, опублікованій на Facebook, Порошенко заявив, що фракція “ЄС” не дозволить п’ятій колоні РФ підготувати “електронний десант” для поширення інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), ведення гібридної війни та захоплення України зсередини. Він також пообіцяв боротися до того часу, поки російський слід не зникне з українського парламенту.

    Однак ця позиція Порошенка виглядає, м’яко кажучи, суперечливою. Адже саме він, як один із засновників “Партії регіонів”, зараз виступає за усунення колишніх представників цієї партії з депутатських крісел. Більше того, він обіймав високі посади в урядах Януковича та Азарова, зокрема, відповідав за просування харківських угод та економічну співпрацю з РФ.

    Цікаво, що під час своєї політичної кар’єри Порошенко також займався просуванням власних бізнес-інтересів, зокрема — російський ринок для Липецької кондитерської фабрики. І навіть після початку російсько-української війни в 2014 році, він продовжував сплачувати податки в російський бюджет.

    Зараз Порошенко є підозрюваним у справі про державну зраду, а також має спільний бізнес з колишнім “регіоналом” Нестором Шуфричем у газовій сфері. Крім того, його син, Олексій Порошенко, переховується в Лондоні, ухиляючись від мобілізації, і був оголошений у розшук.

    Ці факти ставлять під сумнів мотивацію Порошенка в боротьбі з проросійським впливом. Адже його власна політична та бізнесова історія має чимало спільного з тими, кого він зараз намагається усунути з парламенту. Важко не помітити парадоксальність ситуації, коли лідер опозиції, маючи такі зв’язки з Росією та сумнівну політичну спадщину, закликає до боротьби з п’ятою колоною.

  • Кабмін буде штрафувати батьків за відмову від примусової евакуації

    Кабмін буде штрафувати батьків за відмову від примусової евакуації

    На тлі війни та небезпеки для цивільного населення уряд України запроваджує нові заходи щодо обов’язкової евакуації дітей із небезпечних регіонів. Проблема ускладнюється тим, що багато батьків і опікунів чинять опір таким діям, часто через недовіру до влади або небажання залишати свої домівки. У відповідь Кабмін ініціював зміни до законодавства, що передбачають штрафи для тих, хто ухиляється від евакуації.

    Нові правила та покарання для порушників

    Згідно з проєктом закону №12354, батьки, які перешкоджатимуть евакуації дітей, нестимуть адміністративну відповідальність. Зокрема, у статтю 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП) додається уточнення: невиконання обов’язків щодо забезпечення безпечних умов життя дітей карається штрафами.

    • Перший випадок порушення: штраф від 850 до 1700 грн.
    • Повторне порушення протягом року: штраф до 5100 грн.

    Ці санкції мають спонукати батьків до співпраці з органами влади під час проведення евакуації.

    Додаткові обмеження воєнного стану

    Інший аспект ініціативи — запровадження статті 210² до КпАП, яка встановлює штрафи за:

    • Перебування у зоні обов’язкової евакуації без спеціальних перепусток:
      • перший випадок — від 510 до 850 грн.;
      • повторне порушення — до 3400 грн.
    • Порушення комендантської години:
      • перший випадок — до 1700 грн.;
      • повторне порушення — до 3400 грн.

    Ці заходи покликані забезпечити порядок і безпеку в регіонах, де тривають бойові дії.

    Як відбуватиметься примусова евакуація?

    Проєкт закону №12353 деталізує процедуру примусової евакуації дітей. Органи опіки та піклування матимуть право здійснювати евакуацію за допомогою Національної поліції, яка забезпечуватиме охорону громадського порядку. Це рішення передбачає залучення силових структур для виконання складних завдань у зоні воєнних дій.

    Обов’язкова евакуація дітей — це не лише про безпеку, а й про відповідальність держави за майбутнє своїх громадян. Кабмін пояснює, що опір батьків ставить під загрозу життя дітей, які залишаються у небезпечних умовах. Тому штрафи та примусове вивезення — це крайні заходи, але вони необхідні для захисту найуразливіших верств населення.

    Ініціативи вже викликали резонанс у суспільстві. Прихильники нововведень вважають їх необхідними для збереження життя дітей, тоді як критики побоюються, що примусові дії можуть порушувати права сімей. Водночас влада наголошує, що альтернативи немає в умовах війни.

  • Законопроєкт про зниження призовного віку до 18 років, готовий до схвалення: депутати спростовують цю інформацію

    Законопроєкт про зниження призовного віку до 18 років, готовий до схвалення: депутати спростовують цю інформацію

    В Україні розроблений законопроєкт, який призводить до зниження призовного віку до 18 років. Документ уже готовий і чекає на схвалення, повідомляє інтернет-видання «Полтавщина» з посиланням на представника 17 Полтавської бригади Сергія Лунича.

    Він розповів, що бригада готується прийняти незабаром велике поповнення, при тому здебільшого саме хлопців приблизно 20 років.

    «Сергій Лунич неохоче зізнався, що проєкт закону про зниження призовного віку з 25 до 18 років уже лежить на столі у Верховній Раді та чекає на своє схвалення, а вищі за рівнем мобілізаційні органи завчасно доручили військовим частинам підготуватися до прибуття новобранців, щоб ті, не гаючи часу, приступили до бойової підготовки», – пише видання.

    Зі свого боку депутати спростувують інформацію проте, що в Раді вже підготували законопроєкт про зниження мобілізаційного віку, про що написало полтавське видання з посиланням на представника 17 Полтавської бригади Сергія Лунича.

    «Жодних законопроєктів щодо зниження мобілізаційного віку з 25 до 18 років ні у Верховній Раді, ні в нашому профільному Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки зокрема не було і немає», – заявляє голова комітету Завітневич.

    Спростування також публікують нардепи Веніславський («Слуга народу», член оборонного комітету) і Гончаренко (Євросолідарність).

    У 17-ій бригаді вже заявили, що Лунич не є особою командування бригади (ні командиром, ні заступником) і не є уповноваженою особою для коментування законопроєктів або змін до них.

    При цьому в початковій публікації не йшлося про те, що цей законопроєкт уже внесений або опрацьовується депутатами. Повідомлялося, що він «лежить на столі». Ймовірно, у керівництва Верховної Ради.

  • У Верховній Раді пропонують встановити Національний день молитви на річницю вторгнення Росії

    У Верховній Раді пропонують встановити Національний день молитви на річницю вторгнення Росії

    У Верховній Раді зареєстровано проєкт закону №12336, який пропонує встановити в Україні Національний день молитви. Цей день планується відзначати щорічно 24 лютого, у річницю початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    Проєкт поданий групою депутатів на чолі з Давидом Арахамією, головою фракції “Слуга народу”. Завдяки підтримці великої кількості депутатів, ініціатива має великі шанси бути ухваленою.

    За задумом авторів, Національний день молитви буде починатися спеціальним засіданням Верховної Ради, на якому виконуватиметься духовний гімн України “Боже великий, єдиний”. Кабінет міністрів буде зобов’язаний розробити план заходів щодо відзначення цього дня, у тому числі організацію загальноукраїнської акції “Запали свічку”. Місцеві державні адміністрації мають бути відповідальними за проведення святкових заходів.

    В пояснювальній записці до законопроєкту наголошується, що 24 лютого 2022 року Росія розпочала агресію проти України, розраховуючи на швидке захоплення країни. Однак Україна не лише змогла вистояти, але й дати гідну відповідь агресору, зберігши свою державність завдяки єдності та підтримці військових і мирного населення.

    Депутати зазначають, що молитва є важливим духовним чинником, який допоміг Україні вистояти в ці складні часи. Вони вважають, що спільна молитва надасть силу для перемоги та стане символом єдності українського народу.

    Ідея Національного дня молитви базується на історичних прикладах, коли загальнонаціональні молитви змінювали хід історії, як це було під час Другої Світової війни у Великій Британії та США.

  • Парламентарі пропонують посилити відповідальність для службовців за жорстокі дії

    Парламентарі пропонують посилити відповідальність для службовців за жорстокі дії

    30 народних депутатів подали до Верховної Ради ініціативу, що передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України, спрямованих на посилення відповідальності за катування та інші жорстокі, нелюдські або такі, що принижують гідність, види поводження. Це відображає стурбованість парламентарів щодо поширених фактів катувань у правоохоронних органах та інших державних установах, де такі практики стали усталеними.

    Проект закону (№12319), який був зареєстрований у Верховній Раді, пропонує виокремити злочини, пов’язані з насильством, скоєним службовими особами, особливо в місцях примусового тримання. У кодекс хочуть додати нову статтю — ст.3654 «Катування, вчинене службовою особою», що передбачає кримінальну відповідальність за умисне завдання сильного фізичного болю або морального страждання особам, зокрема з метою отримання інформації чи покарання за дії, вчинені іншими особами.

    Якщо ці злочини вчинені групою осіб або з мотивів дискримінації (наприклад, на основі расової, національної чи релігійної нетерпимості), покарання може бути збільшене до 15 років ув’язнення.

    Додатково, вносяться зміни в ст.3655 КК, яка кваліфікуватиме поводження, що принижує гідність. Пропонується карати таке поводження ув’язненням до 3 років, або від 3 до 5 років, якщо воно вчинене з метою дискримінації чи групою осіб.

    Також буде передбачена відповідальність за бездіяльність службових осіб, що призвела до катувань або приниження гідності утриманих осіб. Це буде каратися ув’язненням від 3 до 5 років.

    Нардепи зазначають, що практики катувань і принижень, зокрема у місцях несвободи, значно підвищують соціальну напругу, яка вже перебуває на критичному рівні в Україні. Вони вважають, що це також негативно впливає на підтримку влади серед громадян та зменшує рівень довіри до державних інститутів.

  • У Верховній Раді працюють над законом про демобілізацію та змінами у роботі ТЦК

    У Верховній Раді працюють над законом про демобілізацію та змінами у роботі ТЦК

    У Верховній Раді було подано пропозицію щодо необхідності кардинального реформування Територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (ТЦК). Окрім цього, парламентарі мають напрацювання щодо законопроєкту, який стосується демобілізації військових, що вже третій рік захищають Україну на фронті.

    Народний депутат Олексій Гончаренко під час своєї заяви наголосив, що хоча дискусії про ці ініціативи активно ведуться, затвердження таких документів у найближчому майбутньому не очікується. За його словами, перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк погодився з необхідністю реформування ТЦК, і наразі Міноборони готує відповідні зміни.

    Гончаренко підкреслив, що деякі дії, які мали місце в ТЦК, є неприпустимими. Він згадав випадок у Вишгороді, коли водій автомобіля був підданий агресивним діям з боку представників ТЦК. За словами народного депутата, такі ситуації повинні бути виключені, а система реформована. Іван Гаврилюк зазначив, що Міноборони працює над змінами, щоб уникнути подібних інцидентів у майбутньому.

    Щодо демобілізації, то Гончаренко також поділився інформацією, що законопроєкт, який регулює питання термінів служби та демобілізації, вже існує в певному вигляді. Однак він зауважив, що цей документ не буде внесений на розгляд, поки не буде достатньої кількості резервів, які зможуть замінити демобілізованих військових. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль не дав чіткої відповіді на питання про готовність законопроєкту, але підкреслив, що він на етапі підготовки.

  • В Україні хочуть декриміналізувати порно

    В Україні хочуть декриміналізувати порно

    Народний депутат України Данило Гетманцев заявив про намір домагатися включення до порядку денного Верховної Ради законопроєкту щодо декриміналізації порнографії. За його словами, чинна правова база, яка прирівнює комерційне створення порнографічного контенту до кримінального правопорушення, є застарілою та не відповідає сучасним реаліям.

    “Сплачено 59 мільйонів гривень ПДФО та військового збору. Це дуже важливі гроші для країни у війну і ми вдячні дівчатам за їхню відповідальну позицію та внесок в перемогу”, – написав він у себе в Тelegram-каналі.

    Гетманцев зазначив, що той факт, що моделі не сплатили податок своєчасно, не може бути підставою для кримінального переслідування, якщо податки сплачено. За його словами, правоохоронці такий підхід розділяють.

    “Окремо по переслідуванню по ст.301 КК (“Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів” – УНІАН). Мені здається, що фестиваль лицемірства, коли суспільство однією рукою “морально засуджує”, а іншою бере гроші на армію, або коли творців контенту переслідують його користувачі, треба завершувати”, – написав депутат.

    Він додав, що буде наполягати на включенні законопроєкту колег про декриміналізацію цієї статті до порядку денного парламенту.

    Декриміналізація порнографії – що відомо

    У листопаді у Верховній Раді було зареєстровано законопроект, яким передбачено скасувати кримінальну відповідальність за зняття і поширення дорослими людьми відео інтимного характеру.

    За словами народного депутата Ярослава Железняка, згідно з проєктом закону, кримінальна відповідальність залишиться виключно за порно без згоди (порнопомста, deep fake), екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія) та порно з дітьми і розповсюдження серед дітей.

  • Новий законопроєкт може спричинити дефіцит ліків

    Новий законопроєкт може спричинити дефіцит ліків

    Міністерство охорони здоров’я, під керівництвом Віктора Ляшка, провело нараду з фармацевтичним сектором щодо обговорення поправок до законопроєкту №11493. Запропоновані зміни викликали хвилю обурення серед учасників ринку та експертів через ризик подорожчання ліків і створення дефіциту в найвразливіших регіонах країни.

    Основні положення

    1. Обмеження закупівлі до 20% від обсягу виробника
      Ця поправка покликана запобігти монополізації, але на практиці може викликати дефіцит препаратів. Особливо критично це може позначитися на прифронтових територіях, де доступність ліків і так є проблемою.
    2. Запровадження єдиного електронного каталогу
      Хоча це має підвищити прозорість ціноутворення, експерти попереджають про можливе зростання бюрократії, що затримуватиме постачання ліків і спричинить подорожчання препаратів через додаткові витрати бізнесу.
    3. Квоти на постачання критичних ліків
      Встановлення обмежень на вакцини, інсулін та антибіотики може створити перерви в постачанні, що загрожує життю пацієнтів, особливо у віддалених і прифронтових зонах.
    4. Заборона маркетингових договорів
      Виробники більше не зможуть надавати знижки аптекам, що призведе до неможливості запропонувати покупцям вигідні ціни. Багато аптек у малих містах, де рентабельність бізнесу низька, можуть закритися.

    Поправки викликали майже одностайну критику з боку фармацевтичних компаній, дистриб’юторів та аптечних мереж. На їхню думку, запропоновані зміни несуть значні соціальні ризики: від зростання цін до дефіциту ліків, що вдарить по найвразливіших верствах населення.

    “Замість того, щоб покращити доступ до ліків, ми можемо отримати зворотний ефект — порожні полиці та черги в аптеках,” — прокоментував представник однієї з аптечних мереж.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко закликав учасників ринку подавати свої пропозиції до законопроєкту, пообіцявши врахувати їх у фінальній версії. Ця позиція була позитивно сприйнята учасниками наради, які висловили сподівання на врахування інтересів галузі та пересічних громадян.

    Що далі?

    Поправки до законопроєкту №11493 є лише одним із кроків реформування системи охорони здоров’я. Втім, без врахування думки учасників ринку та ретельного аналізу можливих наслідків, ці зміни можуть призвести до зворотного ефекту, погіршивши доступність медичних препаратів для мільйонів українців.