Uanews.life

Позначка: закупівлі

  • Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Україна створила потужну вітчизняну оборонну промисловість, яка тепер виробляє тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та безпілотників. Водночас міжнародне видання The New York Times з посиланням на внутрішні урядові аудити та експертні оцінки пише про системні проблеми у сфері державних закупівель озброєнь, зокрема — про випадки підписання контрактів не з найнижчими учасниками торгів і про сумніви у прозорості частини платежів.

    Загальна сума розбіжностей між найнижчими пропозиціями та фактично укладеними контрактами, згідно з аудиторськими матеріалами, становила щонайменше 5,4 млрд грн (приблизно 129 млн дол.). Аудитори не знайшли прямих звинувачень у розтраті коштів, проте низку справ передано до правоохоронних органів для додаткової перевірки.

    Критики наголошують на кількох проблемних трендах: укладення контрактів із компаніями, що пропонували дорожчі умови; передоплати за поставки, які були затримані або виконані не в повному обсязі; а також широкий залучення посередників, які отримували націнки замість прямих закупівель у виробників. Колишній радник агентства Тамерлан Вахабов в інтерв’ю виданню зазначав, що «в умовах воєнного стану відсутня політична воля робити все правильно», і що переплати відбувалися «з невідомих причин».

    У відповідь керівництво Агентства з оборонних закупівель наголошує: нижчі пропозиції іноді відхиляли через невідповідність вимогам якості, строкам постачання або іншим критеріям. Директор агентства Арсен Жумаділов повідомив, що частина проблем спонукала відомство експериментувати з новими моделями закупівель, зокрема створенням онлайн-ринку, де командири можуть замовляти безпілотники безпосередньо у постачальників «в один-два кліки». За словами посадовця, це має зменшити бюрократію і підвищити прозорість постачань.

    Аудити, які перевіряли період від початку 2024 року до березня 2025 року, не дали підстав для звинувачень у систематичній крадіжці, але виявили численні процедурні ризики: використання посередників у великій частці контрактів, відсутність документально підтверджених виробничих потужностей у деяких підрядників, а також випадки неповних або затриманих поставок. Частина закупівель здійснювалась через посередників із типовою націнкою близько 3%, що також викликало запитання в аудиторів.

    На тлі швидкого зростання внутрішнього озброєння важливо не лише масштабувати виробництво, а й посилити контроль за закупівлями — щоб уникнути марних витрат і зберегти довіру донорів та платників податків. Запровадження електронного ринку і інших інноваційних механізмів закупівель розглядають як крок у правильному напрямі, але наголошують, що нові інструменти мають супроводжуватися жорсткою перевіркою постачальників і публічним звітуванням про витрати.

  • Київпастранс переплатив за електроенергію — слідство називає суму 47,2 млн грн

    Київпастранс переплатив за електроенергію — слідство називає суму 47,2 млн грн

    За даними столичної прокуратури, 3 жовтня правоохоронці повідомили про підозри 14 особам у зв’язку з багатомільйонними зловживаннями в комунальній сфері Києва; загальні збитки бюджету, за висновками слідства, сягають майже 73 млн грн. Серед підозрюваних — 12 посадовців комунальних підприємств та районних адміністрацій і два керівники підрядних організацій.

    Найбільші збитки, як повідомляють у відомстві, зафіксовані в КП «Київпастранс»: начальниця управління цього підприємства нібито не провела моніторинг цін перед закупівлею електроенергії, унаслідок чого місто переплатило 47,2 млн грн. Другий за масштабами епізод пов’язаний із Департаментом муніципальної безпеки КМДА — його директору інкримінують недбале невиконання контролю при закупівлі спецавтомобілів і обладнання, що спричинило переплату майже 11 млн грн.

    У КП «Київзеленбуд» слідство виокремлює кілька епізодів: колишньому генеральному директору, головному агроному та керівнику підрядного товариства інкримінують розтрату 4,8 млн грн під час робіт із ліквідації амброзії. Окрім того, ексначальник відділу та підрядник підозрюються у розтраті 800 тис. грн під час благоустрою парку «Орлятко» в Солом’янському районі.

    У Солом’янському КП «ШЕУ» встановлено переплату близько 2 млн грн при закупівлі дорожньої солі; схожий інцидент у КП «ШЕУ Голосіївського району» призвів до збитків у 1,4 млн грн через поставки солі неналежної якості. Колишньому начальнику КП «ШЕУ Подільського району» інкримінують закупівлю антипаркувальних стовпчиків на 1,5 млн грн, які не відповідали вимогам ДСТУ.

    У сфері охорони здоров’я, за версією слідства, начальник служби КО «Київмедспецтранс» разом із підрядниками заволодів 1,9 млн грн, виділених на запчастини для машин швидкої допомоги. Також повідомлено про підозру начальнику управління Голосіївської РДА у розтраті майже 1 млн грн під час ремонту паркінгу, а в Солом’янській РДА — керівнику управління і представнику підрядної організації — через завищену вартість робіт з ремонту даху школи (понад 500 тис. грн збитків).

    Окремо розслідується епізод у Святошинському психоневрологічному інтернаті: посадовцю інкримінують розтрату майже 700 тис. грн під час капітального ремонту гібридної сонячної електростанції.

    Кожен випадок, як наголошують правоохоронці, розслідується в рамках окремих кримінальних проваджень; підозри оголошені за різними статтями Кримінального кодексу, зокрема за розтратою майна, службовою недбалістю та підробленням документів. Тривають слідчо-оперативні заходи з метою встановлення всіх причетних і визначення розміру завданих збитків та шляхів їх відшкодування.

  • У Кропивницькому розслідують переплату на 19 млн грн при закупівлі автобусів для «Електротрансу»

    У Кропивницькому розслідують переплату на 19 млн грн при закупівлі автобусів для «Електротрансу»

    У Кропивницькому поліція розслідує гучну закупівлю автобусів комунальним підприємством «Електротранс», яка могла обійтися місту майже на 19 мільйонів гривень дорожче.

    За даними слідства, кожен уживаний автобус Mercedes-Benz Citaro O 530 G, з пробігом до 800 тисяч кілометрів, комунальники придбали за 4,41 млн грн. У той час митна вартість техніки становила лише 2,43 млн грн. Таким чином переплата склала близько 1,97 млн грн за кожну одиницю транспорту, а загальна — майже 19 млн грн, що дорівнює 43% від вартості контракту.

    Як з’ясували журналісти «Антикорупційного виміру», у липні 2024 року КП «Електротранс» замовило десять автобусів у ТОВ «Торговий дім Літан» на суму 44,07 млн грн через систему «Прозорро». При цьому пропозицію конкурента з новішими автобусами відхилили.

    Розслідуванням займаються слідчі Кіровоградської поліції, які відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.364 КК України (зловживання службовим становищем, вчинене групою осіб). Фігурантами є директор «Електротрансу» Олександр Шкуруп та начальник управління транспорту міськради Віктор Житник.

    Додатково встановлено, що під час торгів було подано три комерційні пропозиції. Однак одна з них надійшла з електронної адреси, якою користувалося саме КП «Електротранс». Це може свідчити про підробку документації та імітацію конкуренції.

    ТОВ «Торговий дім Літан», засноване підприємцями Олегом Суховим та Дмитром Науменком з Дніпра, є постійним постачальником транспорту для комунальних підприємств по всій Україні. Станом на липень 2024 року компанія мала 97 контрактів на понад 1,1 млрд грн.

    Слідчі вже отримали доступ до електронної пошти постачальника та комунального підприємства, щоб перевірити переписку та підтвердити можливу змову між учасниками закупівлі.

  • Скандальні закупівлі Державного центру зайнятості: 80 млн на сервери і клінінг від охоронців

    Скандальні закупівлі Державного центру зайнятості: 80 млн на сервери і клінінг від охоронців

    Державний центр зайнятості під керівництвом Юлії Жовтяк опинився в центрі скандалу через сумнівні тендери на десятки мільйонів гривень. Розслідування журналістів СтопКору показало, що закупівлі техніки та послуг ставлять під сумнів прозорість використання бюджетних коштів.

    У 2023 році Центр уклав контракт із компанією ТОВ “ІТ Ескорт” на постачання серверного обладнання на суму майже 80 млн грн. Більшість коштів — понад 55 млн грн — було сплачено відразу після підписання договору. Журналісти звернули увагу, що компанія раніше мала проблеми з виконанням аналогічних угод. Досі невідомо, що саме поставлено та в якому стані обладнання. За цим фактом відкрито кримінальне провадження — слідчі перевіряють можливу змову між посадовцями Центру та підрядником.

    Менше ніж за пів року після цієї закупівлі були оголошені ще чотири тендери на майже 60 млн грн. Серед переможців опинилася охоронна фірма, яка змінила профіль діяльності на клінінговий бізнес. У документації навіть залишився старий логотип компанії, що раніше спеціалізувалася на охороні.

    Паралельно Центр продовжує витрати на оновлення комп’ютерної техніки. Влітку був оголошений ще один тендер на закупівлю персональних комп’ютерів, а раніше укладали контракт на 2,5 млн грн за монітори. Все це відбувається на тлі війни та обмеженого бюджету країни, що викликає сумніви в доцільності таких витрат.

    У коментарі журналістам Юлія Жовтяк запевнила, що всі доходи та майно задекларовані, готівка — це накопичення за багато років, а НАЗК не виявило порушень.

    Тим часом суспільство ставить питання: поки країна бореться на фронті, хто контролює фінансові потоки всередині державної системи зайнятості, і чи не перетворюється боротьба за гроші на новий фронт всередині держави.

  • У Міноборони викрили розкрадання на 25 мільйонів під час закупівель для ЗСУ

    У Міноборони викрили розкрадання на 25 мільйонів під час закупівель для ЗСУ

    За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора встановлено факти розкрадання бюджетних коштів під час державних закупівель для потреб Збройних Сил України. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на ОГП.

    Слідство з’ясувало, що у грудні 2024 року директор приватного товариства поставив Міністерству оборони України 18 тисяч захисних балістичних окулярів-масок.

    Перші зразки пройшли лабораторні випробування з негативними результатами. Втім, службові особи Міноборони не ініціювали повторних перевірок у сертифікованих лабораторіях. Постачальник натомість надав позитивні протоколи від іншої організації, після чого начальник спеціалізованого підрозділу Міноборони затвердив партію як якісну.

    Зрештою окуляри передали військовій частині, а компанія-постачальник отримала бюджетні кошти.

    За даними слідства, держава зазнала збитків на суму понад 25,7 млн грн.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 (привласнення чи розтрата майна в особливо великих розмірах) та ч. 4 ст. 425 (недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки) КК України. Одного з фігурантів затримано, вирішується питання про запобіжний захід.

    Перевіряється причетність інших посадових осіб Міноборони.

  • Ексчиновнику Міноборони оголосили підозру через збитки на 340 млн грн

    Ексчиновнику Міноборони оголосили підозру через збитки на 340 млн грн

    Працівники ДБР повідомили про підозру колишньому виконуючому обов’язки керівника одного з департаментів Міністерства оборони України, що відповідав за закупівлі та ресурсне забезпечення.

    За даними слідства, влітку 2023 року посадовець допустив грубі порушення під час закупівель паливно-мастильних матеріалів для потреб війська. Зокрема, до вартості контрактів було неправомірно включено податок на додану вартість.

    У межах 19 державних угод на суму понад 2 млрд грн армія придбала мастильні засоби, нафту та дистилятори для техніки спеціального призначення. Унаслідок цього держава зазнала збитків більш як 340 млн грн.

    Колишньому посадовцю повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 ККУ — недбале ставлення до військової служби. Санкція статті передбачає покарання у вигляді до 8 років позбавлення волі.

    До суду буде подано клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту. Водночас відомо, що він уже відшкодував близько 330 млн грн із завданих збитків.

    Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

  • Київський онкоцентр відновить ПЕТ/КТ-дослідження завдяки новому обладнанню за 80 млн грн

    Київський онкоцентр відновить ПЕТ/КТ-дослідження завдяки новому обладнанню за 80 млн грн

    Комунальне некомерційне підприємство «Київський міський клінічний онкологічний центр» замовило комбінований томограф ПЕТ-КТ Discovery IQ виробництва GE Medical Systems, Llc (США) за 80 мільйонів гривень. Постачальником стала компанія ТОВ «Протек Солюшнз Україна», яка належить швейцарській «Протек Солюшнз» і пов’язана з українськими бізнесменами Федором Кірпенком та Наталею Тугай.

    Договір укладено 4 серпня за результатами тендеру у системі «Прозорро». Обладнання має бути доставлене, змонтоване, протестоване і введене в експлуатацію до 20 грудня 2025 року. Постачальник зобов’язаний також провести інструктаж персоналу онкоцентру, гарантія на апарат — один рік. Закупівля здійснена за власні кошти закладу, без державного чи міжнародного фінансування.

    ПЕТ/КТ — критично важливе обладнання для діагностики онкологічних захворювань в Україні, де такі дослідження є обмеженими. До повномасштабного вторгнення вони проводилися у Київському онкоцентрі, «Феофанії» та приватному «Лісоді». Після 2022 року «Лісод» припинив роботу в цьому напрямку, а влітку 2025 року й «Феофанія», і онкоцентр тимчасово зупинили обстеження через регламентні роботи.

    Закупівля нового томографа дозволить відновити обстеження, які можуть рятувати життя пацієнтів. Це лише друга закупівля ПЕТ/КТ через «Прозорро» з моменту запуску системи у 2016 році. Першу провела «Феофанія» у 2022 році, придбавши аналогічний апарат Siemens Biograph mCT S за 76,5 млн грн.

    У тендері брали участь дві компанії: переможець — «Протек Солюшнз Україна» з пропозицією 80 млн грн та «Кінд Інтерслух Київ» із пропозицією 84,5 млн грн за систему Siemens Biograph Trinion EP2 CT64. Формальна економія склала 5%.

    Керівник «Протек Солюшнз Україна» — Андрій Скрипко. Федір Кірпенко раніше входив до ради директорів данської «Protech solutions K/S» та володіє компанією «Інтегрейтед Медікал Груп». Наталю Тугай пов’язують з оточенням бізнесмена Миколи Кузьми.

    Для участі в торгах учасники мали надати документи, що підтверджують досвід постачання аналогічного обладнання, ліцензії на роботу з джерелами іонізуючого випромінювання, сертифікати відповідності та підтвердження від виробника. Скарг на умови тендеру не надходило.

    Закупівля має стати важливим кроком до відновлення повноцінної роботи відділення діагностики онкоцентру та забезпечення доступу пацієнтів до сучасних методів обстеження.

  • Виробника РЕБ Contra Drone викрили у використанні криптовалюти для відмивання грошей

    Виробника РЕБ Contra Drone викрили у використанні криптовалюти для відмивання грошей

    Український виробник засобів радіоелектронної боротьби під торговельною маркою Contra Drone опинився в центрі гучного скандалу. Як повідомляє канал “Джокер”, компанія використовує криптовалюту для відмивання коштів, отриманих з державних контрактів.

    Йдеться про ФОП Андрія Яковчука та ТОВ “Флай-Груп Україна”, співвласниками якої є мешканець Києва Тимофій Юрков та сам Яковчук із міста Нетішин. Статутний капітал компанії, що регулярно перемагає у тендерах Міноборони та силових структур, складає всього кілька тисяч гривень. Водночас Юрков, як і Яковчук, має власний ФОП.

    За даними джерел, Яковчук активно бере участь у закупівлях обладнання РЕБ для Сил оборони України, а кошти з контрактів виводяться через підконтрольні ФОП на низку криптогаманців.

    Фінансові потоки вражають: за документами, родина Яковчука витратила 1 млн грн на відпочинок у Європі, а ще 932 тис. грн — на закордонні поїздки.

    Попри скромні офіційні показники компанії, її діяльність тісно пов’язана з оборонними закупівлями, а суми державних контрактів сягають мільйонів гривень. Використання криптовалют у таких схемах ускладнює відстеження руху коштів і відкриває можливості для приховування кінцевих бенефіціарів.

    Ситуація викликає запитання не лише щодо прозорості витрачання бюджетних грошей під час війни, а й щодо ефективності контролю з боку правоохоронних органів, які мали б запобігати таким зловживанням.

  • НАБУ викривло корупційні схеми братів Пересуньків в столичних закупівлях

    НАБУ викривло корупційні схеми братів Пересуньків в столичних закупівлях

    У Києві триває операція «Чисте місто», під час якої детективи НАБУ викрили низку схем із бюджетними коштами, пов’язаних із посадовцями КМДА та депутатами Київради. Зокрема, увагу привернули тендери комунального підприємства «Центр комунікації Києва», де кожен п’ятий тендер виграють компанії братів Пересуньків.

    «Центр комунікації Києва» щорічно отримує майже 13 мільйонів гривень на висвітлення діяльності міської влади. Штат підприємства налічує 45 працівників, які отримали за 2024 рік 9,5 млн грн зарплати, зокрема понад 3 млн грн премій. Втім, журналісти виявили, що більшість офісів, які пов’язані з роботою цього Центру, майже порожні або працюють у напіврежимі, а активність заходів — мінімальна.

    Аналіз 92 тендерів показав, що 65 з них стосувалися рекламних послуг, а майже кожен п’ятий тендер вигравала компанія ТОВ «Медіахаб» братів Пересуньків та ФОП Роман Пересунько. Загалом за період з середини 2023 по 2025 рік ці структури отримали майже 4 мільйони гривень столичних коштів. Цікаво, що компанія не має власної друкарні і переадресовує роботи субпідрядникам, отримуючи свій відсоток, що викликає запитання про ефективність такої схеми.

    Журналісти також зафіксували сумнівні обставини навколо деяких тендерів, коли конкуренти відхилялися через «порушення в документації», що призводило до перемоги компаній братів Пересуньків. Зокрема, в одному випадку ФОП Іщков з Одеси не подав документи вчасно, а в іншому — компанія «Інновекс» була відхилена через «невідповідність».

    Роман Пересунько раніше працював над просуванням англомовного медіа The Gaze, що фінансується з держбюджету, і за цей проєкт отримав понад 2,2 млн грн. За словами експертів, тендер містив численні порушення, а результати роботи мали сумнівну ефективність.

    Особливе занепокоєння викликає проведення тендерів на рекламу у воєнний час — наприклад, на просування послуг ЖКГ або міської гарячої лінії, які викликають критику щодо пріоритетності витрат.

    Влада реагує на розслідування стримано: Держаудитслужба пообіцяла врахувати інформацію у подальших перевірках, а АМКУ обмежився стандартними коментарями. Представники братів Пересуньків відмовилися коментувати ситуацію на камеру.

    На фоні гучних затримань у КМДА питання корупційних схем із бюджетом Києва залишається актуальним і викликає суспільний резонанс.

  • Компанії нардепа Шахова блокують закупівлі систем оповіщення по всій країні

    Компанії нардепа Шахова блокують закупівлі систем оповіщення по всій країні

    Компанії, пов’язані з народним депутатом Сергієм Шаховим, системно блокують закупівлі систем оповіщення в українських громадах. За останні роки контрольовані фірми — ТОВ «Укрзалізничавтоматика», ТОВ «Укртрансзв’язок» та ТОВ «Екобудбезпека» — зірвали десятки тендерів, в яких переможцями мали стати альтернативні виробники, зокрема українська компанія «Бранд Майстер Плюс».

    Схема розпочалась після провалу спроби пролобіювати закупівлю польського обладнання DIGITEX. У відповідь пов’язані з Шаховим фірми почали атакувати всі закупівлі, де перемагав «Бранд Майстер Плюс», який пропонує аналогічні за функціоналом рішення, але в рази дешевше. Оскарження відбувається за формальними підставами, часто надуманими або юридично маніпулятивними. Мета — зірвати процедуру, змусити замовника переграти тендер і виграти час для свого “правильного” постачальника.

    Паралельно на тендерах активізувалося просування обладнання ТОВ «Укртрансзв’язок», яке подається як «еквівалент з кращими характеристиками». Але перевірки показують, що:

    • компанія не має власного виробництва;

    • відсутня документація, яка підтверджує сертифікацію чи випробування;

    • пристрої зібрані кустарно з дешевих китайських компонентів;

    • замовники не можуть отримати ані технічну підтримку, ані гарантійне обслуговування.

    Незважаючи на ці очевидні ризики, «Укртрансзв’язок» наполегливо просувається до перемоги — завдяки ручному впливу на тендерні комітети та зірваним альтернативним закупівлям.

    Методи боротьби виходять далеко за межі права. Як повідомляють учасники тендерів і посадовці громад, що проводили закупівлі:

    • на них здійснювався тиск через анонімні або пов’язані ЗМІ;

    • подавалися численні скарги до поліції та прокуратури;

    • поширювались маніпулятивні матеріали з фальшивими звинуваченнями;

    • у деяких випадках лунали прямі погрози.

    Загальний результат — знищення конкуренції, параліч закупівель і створення штучної монополії на критично важливу сферу — системи оповіщення.

    На фоні повномасштабної війни та ризиків для цивільного населення, такі дії не лише підривають безпеку громад, а й вказують на кричущу безкарність політичного впливу на держзакупівлі.