Uanews.life

Позначка: застава

  • 1040 фейкових рішень і TikTok-реклама: як суддя Савицький вивозив чоловіків за кордон

    1040 фейкових рішень і TikTok-реклама: як суддя Савицький вивозив чоловіків за кордон

    Суддя Білгород-Дністровського суду Сергій Савицький, який фігурує у справі про масштабну схему незаконного виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану, може уникнути арешту, якщо внесе заставу у розмірі 1,5 мільйона гривень. Таке рішення 3 квітня ухвалив Вищий антикорупційний суд.

    Савицького взяли під варту, однак суддя Маркіян Галабала передбачив альтернативу — звільнення під заставу. У разі її внесення, Савицькому заборонять залишати Одеську область, зобов’яжуть повідомляти про зміну місця проживання, здати закордонні паспорти, утримуватись від спілкування з фігурантами справи та носити електронний браслет.

    Це вже не перша спроба обрати запобіжний захід для підозрюваного. Раніше ВАКС встановив заставу понад 2 мільйони гривень, однак Савицький її не вніс. Через це прокуратура звернулась до суду з новим клопотанням — цього разу про взяття під варту.

    За версією слідства, суддя Савицький разом із працівниками суду та адвокатами створив схему ухилення від мобілізації. За підробленими рішеннями суду чоловіки нібито самостійно виховували дітей, що дозволяло їм отримати право на виїзд з України. Усі «рішення» ухвалювалися без участі сторін — просто за схемою.

    Вартість одного такого фальшивого документа становила 3500 доларів. Загалом Савицький та його спільники винесли 1040 подібних рішень. Для приховування діяльності використовували бек-офіс в адвокатському бюро, а рекламу послуг розміщували навіть у TikTok та Telegram.

    Розслідування триває, однак покарання за подібні схеми досі залишається питанням політичної та суспільної волі — особливо, коли йдеться про представників судової системи.

  • ВАКС засудив екс-заступника директора “Київської спадщини”, але звільнив від ув’язнення

    ВАКС засудив екс-заступника директора “Київської спадщини”, але звільнив від ув’язнення

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення у справі про корупційну схему, пов’язану з депутатом Київської міської ради Владиславом Трубіциним. Суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між екс-заступником директора комунального підприємства «Київська спадщина» Дмитром Ковальчуком та прокуратурою.

    Вирок передбачає 6 років позбавлення волі із забороною обіймати державні та муніципальні посади протягом трьох років. Однак Ковальчук одразу ж отримав випробувальний термін на 1 рік, що фактично звільняє його від ув’язнення. Також у нього конфіскували дві земельні ділянки у Бориспільському районі Київської області.

    Згідно з умовами угоди, Ковальчук зобов’язався перерахувати на потреби ЗСУ 1,3 млн грн. Частину цієї суми – 893 тис. грн – суд уже передав армії із застави, внесеної під час розгляду справи.

    Саме ця справа стала однією з найгучніших корупційних схем у Києві. За версією слідства, депутат Київради Владислав Трубіцин організував схему, через яку отримував хабарі від підприємців за розміщення малих архітектурних форм (МАФів). До злочинного механізму були залучені посадовці комунальних підприємств та наближені до депутата особи.

    У лютому 2022 року НАБУ та САП затримали Ковальчука та інших фігурантів під час отримання чергового хабаря. Трубіцину вдалося уникнути затримання, і зрештою він втік за кордон, залишивши своїх поплічників у Києві.

    Наразі колишнього депутата Київради розшукують, проте повернення його до України залишається під питанням. Як показує практика, навіть відкриті кримінальні справи та обвинувачення у корупції не завжди стають перепоною для тих, хто вчасно залишає країну.

  • Ексчиновниці МСЕК Крупі визначили заставу у 230 мільйонів

    Ексчиновниці МСЕК Крупі визначили заставу у 230 мільйонів

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив арешт ексголови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Водночас суд визначив рекордну суму застави – 230 мільйонів гривень.

    Про це повідомили у ВАКС після засідання 20 березня.

    Слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів – до 18 травня 2025 року.

    Втім, якщо Крупа знайде необхідну суму, вона зможе вийти на свободу, але з рядом обмежень:

    • з’являтися за викликом слідчих, прокурорів та суду;
    • не залишати межі Хмельницького без дозволу правоохоронців;
    • не контактувати з працівниками МСЕК та пацієнтами, чиї справи фігурують у розслідуванні;
    • повідомляти про зміну місця проживання;
    • здати закордонний паспорт.

    Скандал довкола Тетяни Крупи розгорівся після того, як 5 жовтня 2024 року Державне бюро розслідувань (ДБР) провело обшуки у її маєтку. В результаті слідчі виявили понад 6 мільйонів доларів готівкою.

    Крупу підозрюють у створенні масштабної корупційної схеми з незаконним оформленням груп інвалідності. Зокрема, йдеться про видачу фіктивних довідок в обмін на хабарі.

    Через два дні після обшуків, 7 жовтня, суд відправив Крупу до СІЗО. А вже 10 жовтня її син Олександр Крупа подав у відставку з посади начальника Управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області.

    Крім того, у ході розслідування з’ясувалося, що до схеми могли бути причетні 50 прокурорів Хмельницької області, включно з тодішнім обласним прокурором Олексієм Олійником.

    Поки що Тетяна Крупа залишається у СІЗО. Якщо їй вдасться знайти гроші на заставу, це стане однією з найбільших сум, внесених в історії ВАКС. Водночас антикорупційні органи продовжують розслідування та шукають інших учасників корупційної схеми.

  • ВАКС призначив 2 мільйони гривень застави директору компанії, що розробляла систему «Дзвін»

    ВАКС призначив 2 мільйони гривень застави директору компанії, що розробляла систему «Дзвін»

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для директора компанії, яка займалася розробкою військової інформаційної системи «Дзвін». Юрію Пастухову визначено заставу у розмірі 2 мільйони гривень. Відповідне рішення було прийняте судом, а сам підозрюваний або інші особи мають п’ять днів для внесення коштів.

    Окрім застави, суд наклав на Пастухова низку зобов’язань. Він не має права залишати Київ та область без дозволу суду, повинен утриматися від контактів зі свідками, здати закордонні паспорти та носити електронний браслет.

    Судове засідання відбулося в закритому режимі на підставі клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

    Нагадаємо, що 19 лютого Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП заявили про викриття корупційної схеми в рамках розробки системи управління ЗСУ «Дзвін». За даними слідства, через махінації держава втратила 246 мільйонів гривень.

    Система, яка мала б стати ключовою для координації військових операцій, виявилася неефективною і несумісною з аналогічними системами країн-членів НАТО. Водночас Міністерство оборони, попри критику, продовжувало виділяти мільйони гривень на її розробку.

    Журналісти Bihus.Info та слідчі НАБУ встановили, що проєкт «Дзвін» використовувався для розкрадання державних коштів.

    Наразі розслідування триває. ВАКС уже ухвалив рішення щодо інших фігурантів справи. Очікується, що найближчим часом можуть бути висунуті нові підозри.

  • Заставу за голову АМКУ Павла Кириленка вніс бізнесмен з неоднозначною репутацією

    Заставу за голову АМКУ Павла Кириленка вніс бізнесмен з неоднозначною репутацією

    За голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого негативу усунули незаконному збагаченню, внесли заставу у 30 мільйонів гривень. За інформацією ЗМІ, кошти надійшли від компанії, бенефіціаром якої є бізнесмен Едуард Мкртчан.

    Про це пише Absolution Leaks.

    Гроші за Кириленка внесла компанія ТОВ «Керамет». Власником 75% фірми є ТОВ «Астрелла Кепітал», кінцевим бенефіціарним власником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан.

    Це син Олега Мкртчана, колишнього мільярдера, який раніше був одним із власників та генеральним директором промислової корпорації «Індустріальний союз Донбасу». З 2019 року Олег Мкртчан відбуває тюремне покарання у Росії, суд визнав його винним у шахрайстві в особливо великому розмірі.

    «Керамет» та інші компанії з цієї групи беруть участь в державних закупівлях та аукціонах (наприклад, «Укрзалізниці» та «Нафтогазу України») і за деякими з них вже були помічені ознаки ймовірного порушення антиконкурентного законодавства. Дотримання якого контролює АМКУ, який очолює Павло Кириленко.

  • ВАКС узяв під варту заступника голови КМДА: застава — 15 мільйонів гривень

    ВАКС узяв під варту заступника голови КМДА: застава — 15 мільйонів гривень

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про взяття під варту заступника голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Петра Оленича. Водночас суд визначив альтернативу у вигляді застави в розмірі 15 мільйонів гривень.

    Про це повідомляє Absolution leaks.

    Крім того, заарештовані ще кілька посадовців та депутатів Київради, яких підозрюють у корупційних схемах, пов’язаних із земельними питаннями та містоплануванням.

    Хто ще потрапив під арешт:

    • Депутатка Київради Олена Марченко – суд визначив їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 50 мільйонів гривень застави.
    • Голова постійної комісії Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайло Терентьєв – його заарештували з альтернативою застави у 19,98 мільйона гривень.
    • Ще трьох фігурантів справи суд також взяв під варту. Розмір застав для них становить 8 мільйонів, 7 мільйонів та 4,5 мільйона гривень відповідно.

    Петро Оленич, якого заарештували до 6 квітня, обіймає посаду заступника голови КМДА та відповідає за земельні питання і містобудування у Києві. Раніше правоохоронці повідомили, що розслідують корупційні схеми у сфері земельних відносин, які могли завдати значних збитків бюджету столиці.

    Застава у 50 мільйонів гривень для депутатки Олени Марченко стала однією з найбільших у цій справі, що може свідчити про серйозність висунутих їй підозр.

    Судові засідання у цій справі тривають, і поки що посадовці залишаються під вартою. Якщо вони не внесуть застави, залишаться під арештом щонайменше до квітня.

    Нагадаємо, національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводить слідчі дії у бізнесмена Дениса Комарницького, який вважається ключовою фігурою в будівельній сфері столиці.

  • Чиновниці МСЕК Тетяні Крупі зменшили заставу

    Чиновниці МСЕК Тетяні Крупі зменшили заставу

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для голови Хмельницької медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Термін перебування під арештом продовжено до 23 березня 2025 року. Водночас розмір застави зменшено зі 280 до 260 мільйонів гривень.

    Керівниця Хмельницької МСЕК опинилася у центрі уваги правоохоронців ще в жовтні 2024 року. Тоді під час обшуків у її помешканні були виявлені $6 млн готівкою, коштовності та елітні брендові речі. Спроба сховати сліди незаконного збагачення перетворилася на фарс: чиновниця намагалася викинути через вікно дві сумки із $500 тис.

    Справу Крупи доповнили дивні оборудки з нерухомістю. У 2017 році вона отримала у дар магазин, оцінений у 200 тис. грн, а під час війни продала його вже за 18 млн грн — майже у 90 разів дорожче.

    23 січня 2025 року слідчий суддя частково задовольнила клопотання детективів НАБУ. Очільниця МСЕК залишиться під вартою, проте може вийти на свободу, якщо внесе заставу у розмірі 260 млн грн.

    За умовами застави Крупа буде зобов’язана:

    • прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;
    • повідомляти про зміну місця проживання;
    • не залишати межі Хмельницького без дозволу;
    • здати паспорт для виїзду за кордон.

    Однак, враховуючи обсяг знайдених коштів, зібрати необхідну суму для застави для неї може виявитися цілком реалістичним.

    Цей випадок яскраво ілюструє масштаби корупції в органах, покликаних займатися соціальними проблемами. Суспільство з нетерпінням очікує на обвинувальний вирок у цій справі. Водночас Крупа, як і будь-яка підозрювана, згідно зі ст. 62 Конституції України, вважається невинуватою, доки її провину не доведено в суді.

  • Суд дозволив Коболєву виїзд за кордон, залишивши заставу в 107 млн грн

    Суд дозволив Коболєву виїзд за кордон, залишивши заставу в 107 млн грн

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення не продовжувати обов’язки, покладені на ексголову правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, якого підозрюють у незаконному отриманні премії в розмірі 229 млн грн. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).

    “У зв’язку з тим, що термін дії обов’язків, покладених на колишнього голову правління НАК “Нафтогаз України”, закінчувався 12.11.2024, прокурор САП 01.11.2024 звернувся до суду з клопотанням про їх продовження. Проте наступні судові засідання, на яких суд мав розглянути вказане клопотання, а саме 05.11.2024 та 08.11.2024, не відбулись за ініціативою суду. Натомість 01.11.2024 головуючий колегії суддів надав дозвіл вказаному обвинуваченому на виїзд за кордон з 04.11.2024 по 25.11.2024″, – повідомили УНН у САП.

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура, як зазначається, 08.11.2024 та 11.11.2024 направила на адресу ВАКС листи з вимогою розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу до закінчення його строку.

    “Проте додаткове засідання так і не було призначено. Як наслідок, строк дії обов’язків, покладених на обвинуваченого, сплив”, – зазначили у САП.

    У відомстві зауважили, що на обвинуваченого до 12.11.2024 було покладено такі обов’язки: повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками; здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

    “На сьогодні в обвинуваченого наявний запобіжний захід лише у вигляді застави в розмірі 107 млн грн. Наразі вирішується питання щодо звернення до суду з клопотанням про повторне накладення процесуальних обов’язків на обвинуваченого”, – вказали у САП.

    19 січня 2023 року колишньому голові правління НАК “Нафтогаз України” Андрію Коболєву повідомили про підозру у зловживанні своїм службовим становищем, забезпечивши собі виплату премій вище за максимально допустиму на понад 229 млн гривень.

    У вересні минулого року ВАКС зменшив розмір застави Андрію Коболєву з 229,25 млн гривень до 107,12 млн гривень.

  • За Валентина Резніченка внесено 30 мільйонів застави

    За Валентина Резніченка внесено 30 мільйонів застави

    У справі про масштабні зловживання у сфері будівництва та ремонту доріг Дніпропетровської області за ексголову Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентина Резніченка внесено заставу в розмірі 30 мільйонів гривень. Про це повідомили речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис і представниця Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк у коментарі для «Української правди».

    Судовий процес щодо Резніченка триває з обговоренням запобіжного заходу. Хоча прокурори наполягали на арешті з можливістю внесення застави у 40 мільйонів гривень, суд вирішив встановити її на рівні 30 мільйонів. Наразі САП розглядає можливість оскарження цього рішення.

    Нагадаємо, що 16 вересня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу для Резніченка. Окрім застави, на нього також покладено низку обов’язків, що обмежують його пересування та діяльність під час слідства.

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили масштабну корупційну схему у сфері ремонту та будівництва доріг на Дніпропетровщині, у якій ключову роль відігравав Валентин Резніченко. Згідно з даними слідства, внаслідок зловживань державний бюджет зазнав збитків на понад 286 мільйонів гривень.

    Основним фігурантом справи, окрім Резніченка, є його колишній заступник Андрій Коломоєць та керівник департаменту житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної адміністрації. Вони разом збільшили фінансування дорожніх робіт у період з березня по вересень 2022 року, направивши значні суми до компанії «Будінвест Інжиніринг», яка отримала 65% від загального обсягу фінансування доріг у 2022 році.

    Слідство припускає, що значна частина коштів, які були передані «Будінвест Інжиніринг», виведена на фіктивні компанії, пов’язані з керівниками Дніпропетровської ОВА. Це дозволило учасникам схеми привласнити сотні мільйонів гривень з державного бюджету, які мали б бути використані на поліпшення інфраструктури області.

  • Колишній топ-менеджер ПриватБанку Володимир Яценко намагається уникнути відповідальності

    Колишній топ-менеджер ПриватБанку Володимир Яценко намагається уникнути відповідальності

    Володимир Яценко, колишній заступник голови правління ПриватБанку, продовжує привертати увагу завдяки своїм юридичним баталіям і новим амбіціям. Як колишній топ-менеджер фінустанови, Яценко постійно перебуває в центрі скандалів і судових розглядів, пов’язаних із великомасштабними фінансовими махінаціями.

    Після того як з ПриватБанку було виведено 8,2 млрд грн, Яценко спробував замести сліди, прагнучи уникнути відповідальності. Нещодавно стало відомо, що він намагається перехопити контроль над зерновим терміналом “Бориваж”, що може стати новим етапом у його спробах повернутися на великі фінансові майданчики.

    Яценко, як і багато інших колишніх посадовців ПриватБанку, мав численні юридичні битви. Він спочатку намагався довести, що його та страхову компанію “Інгосстрах”, що банкрутує “Бориваж”, не пов’язані із ПриватБанком, сподіваючись уникнути відповідальності за виведення коштів. Судова практика показала, що Верховний Суд відмовив у цьому проханні.

    Окрім цього, Яценко намагався оскаржити націоналізацію банку, але згодом відмовився від цієї ідеї. Інший цікавий аспект його юридичної історії стосується спроби втекти до Відня для лікування. Державна авіаційна служба України не дозволила йому залишити країну, що призвело до тривалих судових баталій. Спочатку Яценко виграв справу про незаконність зміни маршруту польоту, але згодом суди підтвердили правомірність дій авіаційної служби.

    Ще одним важливим моментом у судовій історії Яценка стало виявлення спеціального чату в месенджері, де він намагався організувати втечу представниці банку, яка могла мати компрометуючу інформацію. Це стало частиною розслідування виведення коштів з ПриватБанку.

    Нещодавно Яценко також спробував повернути заставу в понад 52 млн грн, внесену за нього “ФІНТЕХ БЕНД” (monobank), обіцяючи використати ці кошти для виробництва БПЛА “Довбуш”. Проте суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) не повірив у його наміри.