Позначка: завершення війни

  • Путін уникає зустрічі із Зеленським не просто так: висновок ISW

    Путін уникає зустрічі із Зеленським не просто так: висновок ISW

    Росія продовжує демонструвати небажання вести прямі переговори з Україною на найвищому рівні, а послідовні відмови Кремля від зустрічі президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним свідчать про відсутність реальної зацікавленості Москви у припиненні війни. Саме такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму новому звіті.

    Експерти вважають, що дії Кремля демонструють незмінність стратегічної мети Росії — домогтися умов, які фактично означатимуть капітуляцію України, а не пошук взаємоприйнятного мирного врегулювання.

    Новий етап дипломатичних зусиль України розгорнувся під час саміту G7, де президент України Volodymyr Zelenskyy провів переговори з президентом США Donald Trump.

    Під час зустрічі сторони обговорили можливість створення нового переговорного формату за участю України, Росії та Сполучених Штатів. Однією з ідей, яку просуває Київ, стало проведення переговорів на території США.

    За словами Зеленського, такий формат може значно ускладнити для Кремля можливість уникати діалогу.

    Український президент повідомив, що ще 14 червня обговорював із Трампом перспективу організації прямої зустрічі на американській території. На переконання Києва, проведення переговорів у США може створити додатковий міжнародний тиск на Москву та зменшити простір для дипломатичних маневрів Кремля.

    Особливу увагу привернула заява Дональда Трампа, який під час саміту наголосив, що Росія повинна укласти угоду з Україною для завершення війни.

    Ця позиція пролунала на тлі активізації міжнародних дипломатичних зусиль щодо пошуку можливих шляхів врегулювання найбільшого збройного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни.

    У Києві вважають, що до початку наступної зими існує можливість сформувати новий переговорний майданчик, який дозволить просунутися до політичного врегулювання.

    Втім, головною проблемою залишається позиція Кремля.

    Аналітики ISW нагадують, що нинішня ініціатива не є першою спробою України організувати особисту зустріч між Зеленським і Путіним.

    Зокрема, 4 червня президент України направив відкритий лист російському лідеру із пропозицією розпочати прямі переговори між главами держав.

    Однак Москва фактично проігнорувала цю пропозицію.

    Крім того, раніше українська сторона пропонувала провести переговори на полях міжнародних заходів, зокрема під час саміту G7. Проте і ці ініціативи не отримали позитивної відповіді з боку Кремля.

    В Інституті вивчення війни вважають, що така поведінка не є випадковою.

    На думку аналітиків, систематичні відмови від зустрічей на найвищому рівні свідчать про небажання Росії розглядати компромісні варіанти завершення війни.

    Експерти наголошують, що Кремль продовжує демонструвати прихильність до максималістських цілей, які включають суттєве обмеження суверенітету України та реалізацію політичних вимог Москви.

    У своєму звіті ISW прямо зазначає, що регулярне уникнення переговорів із Зеленським демонструє відсутність готовності Росії припиняти війну на умовах, відмінних від фактичної капітуляції України.

    Водночас українська сторона продовжує наполягати на необхідності прямого діалогу між лідерами держав.

    У Києві переконані, що лише переговори на найвищому рівні можуть створити умови для реального політичного врегулювання та припинення бойових дій.

    На цьому тлі важливу роль може відігравати позиція США.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому міжнародні партнери уважно стежать за тим, якою буде американська стратегія щодо війни в Україні.

    Останні заяви президента США про необхідність укладення угоди між Києвом і Москвою були позитивно сприйняті європейськими союзниками України.

    Втім, аналітики зазначають, що будь-який переговорний процес матиме шанси на успіх лише за умови готовності обох сторін брати в ньому участь.

    Поки що дії Кремля демонструють протилежне.

    На думку ISW, Росія продовжує використовувати дипломатію переважно як інструмент політичного тиску, не демонструючи реальної готовності до компромісів.

    Саме тому чергові відмови Москви від зустрічі Зеленського та Путіна експерти розглядають як ще одне підтвердження того, що Кремль не відмовився від своїх початкових стратегічних цілей у війні проти України.

    У таких умовах міжнародні посередницькі зусилля, зокрема з боку США та європейських партнерів, залишаються важливими для підтримки дипломатичного каналу комунікації. Однак, як зазначають аналітики, ключовим фактором залишається готовність Росії перейти від ультиматумів до реальних переговорів, чого наразі не спостерігається.

  • У Кремлі заявили, що війна могла завершитися ще торік: кого звинуватив Лавров

    У Кремлі заявили, що війна могла завершитися ще торік: кого звинуватив Лавров

    Росія продовжує демонструвати небажання завершувати війну проти України на умовах міжнародного права та суверенітету української держави. Черговим підтвердженням цього стали заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, який фактично повторив ультимативні вимоги Кремля та спробував перекласти відповідальність за продовження війни на Сполучені Штати та Україну.

    В інтерв’ю RT Arabic глава російського зовнішньополітичного відомства заявив, що війна нібито могла б завершитися значно раніше, якби Вашингтон активно просував домовленості між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним. За словами Лаврова, під час зустрічі в Анкориджі Путін нібито погодився на пропозиції Трампа щодо припинення бойових дій та початку політичного врегулювання конфлікту.

    «Якби США справді серйозно просували свою ініціативу, ми вже давно сиділи б за столом переговорів, а військові дії були б припинені», – заявив російський міністр.

    Ця заява пролунала на тлі нещодавнього виступу державного секретаря США Марко Рубіо в Конгресі, де він визнав, що перспективи завершення війни найближчим часом залишаються невизначеними. Рубіо зазначив, що сторони наразі не демонструють достатньої готовності до компромісів, а найбільші сумніви викликає саме позиція Росії.

    Лавров також висловив невдоволення заявами генерального секретаря НАТО Марка Рютте, який під час візиту до Києва вкотре підтвердив, що двері Альянсу для України залишаються відкритими. Російський дипломат заявив, що Москва категорично не погоджується з таким підходом і вважає перспективу членства України в НАТО неприйнятною.

    Однак найбільшу увагу привернула не критика Заходу, а фактичне підтвердження ультиматумів Кремля щодо територіальних поступок з боку України. Напередодні помічник президента РФ Юрій Ушаков прямо заявив, що Росія готова повернутися до переговорного процесу лише за умови виходу українських військ із Донбасу. За його словами, без такого кроку подальші переговори не мають сенсу.

    В Україні ці заяви розцінили як черговий доказ того, що Росія не прагне реального миру. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко наголосив, що Кремль продовжує використовувати переговорну риторику як інструмент політичного та військового тиску.

    «Росія офіційно визнала, що завершувати війну не планує, оскільки Україна відмовляється виходити зі своєї землі. Жодного справжнього миру Кремль не пропонує. Йдеться лише про спробу отримати нові території без бою та створити умови для подальшої агресії», – зазначив Коваленко.

    Подібної позиції дотримуються й західні аналітичні центри. Зокрема, експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) неодноразово наголошували, що вимоги Москви щодо передачі контролю над неокупованими територіями Донбасу свідчать про намір Росії використати переговори для досягнення військових цілей політичним шляхом.

    На думку аналітиків ISW, погодження на такі умови створило б для Кремля можливість закріпити свої позиції та підготуватися до нових етапів війни. Саме тому подібні пропозиції не можуть розглядатися як реальний мирний план.

    Останніми тижнями Кремль дедалі частіше озвучує схожі меседжі. Речник президента РФ Дмитро Пєсков раніше заявляв, що війна триватиме доти, доки Україна не ухвалить «необхідні рішення». У Москві під цими рішеннями фактично розуміють відмову від частини українських територій, нейтральний статус держави та відмову від євроатлантичної інтеграції.

    Водночас Київ неодноразово заявляв, що не розглядатиме сценаріїв, які передбачають передачу українських земель або обмеження суверенних прав держави. Президент України Володимир Зеленський наголошував, що будь-які переговори можуть вестися лише на основі міжнародного права, Статуту ООН та принципу територіальної цілісності.

    На тлі дипломатичних заяв Росія продовжує активні бойові дії вздовж усієї лінії фронту. За даними Генерального штабу ЗСУ, найбільш напружена ситуація залишається на Покровському, Лиманському та Новопавлівському напрямках. Крім того, російська армія нарощує використання ударних безпілотників та ракетних атак по українських містах.

    Саме тому багато міжнародних експертів вважають нинішню риторику Кремля не сигналом до миру, а частиною інформаційної кампанії, покликаної переконати західних партнерів України у необхідності тиску на Київ.

    Показово, що одночасно із заявами про мир російські посадовці продовжують наполягати на територіальних поступках з боку України. Це дозволяє багатьом спостерігачам робити висновок: Кремль не змінив своїх стратегічних цілей і досі розглядає переговорний процес як один із інструментів досягнення військових та політичних результатів.

    Тож останні висловлювання Сергія Лаврова лише підтвердили те, про що українська влада та західні союзники говорять уже тривалий час: Росія готова говорити про мир лише на умовах, які передбачають поступки з боку України, але не демонструє готовності відмовитися від власних ультиматумів чи агресивної політики.

  • Українців заплутали прогнозами про кінець війни: від миру восени до сценарію на десятиліття

    Українців заплутали прогнозами про кінець війни: від миру восени до сценарію на десятиліття

    Останніми днями в Україні різко побільшало заяв, інсайдів і прогнозів щодо можливого завершення війни. Одні політики говорять про шанс зупинити гарячу фазу вже до листопада, західні медіа пишуть про підготовку до ще кількох років протистояння, а окремі європейські політики попереджають, що війна може тривати значно довше. Через це в суспільстві виник інформаційний хаос: українці чують абсолютно різні сценарії й не розуміють, до чого насправді готуватися.

    Першою хвилю обговорень запустила інформація про закриту зустріч президента Володимира Зеленського з фракцією «Слуга народу». Після неї частина депутатів повідомила, що під час розмови обговорювали можливість завершення гарячої фази війни до листопада 2026 року. Йшлося не про повний мирний договір із Росією, а саме про потенційне припинення активних бойових дій за умови гарантій безпеки та зміни ситуації на фронті.

    Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що президент говорив про сценарій завершення гарячої фази до листопада, якщо Україна отримає необхідні гарантії безпеки. Інші парламентарі підтверджували, що тема війни та можливих переговорів справді була однією з головних, однак наголошували: чіткої дати завершення бойових дій ніхто не називав.

    Паралельно з’явилася протилежна за змістом інформація. Британське видання The Economist написало, що Зеленський нібито наказав готуватися до ще двох-трьох років війни. В Офісі президента це спростували та назвали такі повідомлення недостовірними. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що насправді Зеленський говорив про концентрацію зусиль на найближчих шести місяцях, а не про підготовку до багаторічної війни.

    Ще песимістичніший прогноз озвучила колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Вона припустила, що війна може завершитися лише через десять років, і висловила сподівання, що після цього Україна залишиться незалежною, вільною та суверенною державою.

    Такі різні прогнози пояснюються тим, що політики, військові та аналітики говорять про різні речі. Одні мають на увазі завершення гарячої фази бойових дій, інші — повне політичне врегулювання, а треті — довготривале протистояння з Росією навіть після можливого перемир’я.

    Найреалістичнішим зараз виглядає проміжний сценарій. Україна може намагатися використати найближчі місяці для посилення позицій на фронті, отримання нової допомоги від союзників і тиску на Росію. Якщо Кремль не зможе досягти значних успіхів у літній кампанії, восени справді може з’явитися вікно для переговорів або заморожування активних бойових дій.

    Однак це не означатиме повного завершення війни. Навіть у разі перемир’я Росія, найімовірніше, продовжить кібератаки, інформаційні операції, диверсії та політичний тиск на Україну. Саме тому дедалі більше українських експертів закликають не чекати «швидкого миру» у класичному розумінні.

    Останні дії Зеленського також свідчать, що влада готується до складного періоду. Президент звернувся до Дональда Трампа та Конгресу США з проханням посилити українську ППО, зокрема системами Patriot і ракетами PAC-3. Крім того, Зеленський провів зустрічі з лідерами парламентських фракцій, зокрема з Петром Порошенком. Це може свідчити про спробу внутрішньої політичної консолідації перед вирішальним етапом війни.

    Отже, суперечливі прогнози не обов’язково означають хаос у владі. Вони радше показують, що Україна одночасно готується до кількох сценаріїв: можливого зниження інтенсивності бойових дій, продовження війни ще на роки або тривалого протистояння з Росією навіть після припинення вогню.

    Головний висновок — простого прогнозу сьогодні не існує. Гаряча фаза війни може завершитися раніше, ніж багато хто очікує, але сама загроза з боку Росії залишатиметься для України ще дуже довго.

  • «Частина територій може бути втрачена»: Мерц озвучив жорсткий сценарій миру для України

    «Частина територій може бути втрачена»: Мерц озвучив жорсткий сценарій миру для України

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що в межах можливих мирних переговорів між Україною та Росією Києву, ймовірно, доведеться погодитися на втрату частини територій. За його словами, такий сценарій може стати ціною припинення війни та подальшого руху України до Європейського Союзу.

    Мерц припустив, що у певний момент Україна може підписати угоду про припинення вогню, а згодом — і мирний договір із Росією. У цьому контексті він зазначив, що частина територій може залишитися поза контролем України. Водночас він підкреслив, що такі рішення мають отримати підтримку українського суспільства.

    На його думку, у разі ухвалення подібних домовленостей влада повинна винести питання на загальнонаціональний референдум. Він також зазначив, що одночасно з таким рішенням українське керівництво могло б представити його як крок до європейської інтеграції.

    Окремо Мерц звернув увагу на перспективи вступу України до ЄС. Він застеріг від надмірно оптимістичних очікувань щодо швидких термінів, наголосивши, що під час війни членство в Євросоюзі є неможливим.

    За його словами, навіть попередньо озвучені дати вступу є нереалістичними. Він підкреслив, що Україна повинна відповідати суворим критеріям, зокрема у сферах верховенства права та боротьби з корупцією.

    Як альтернативу швидкому членству Мерц запропонував розглянути проміжні формати інтеграції. Серед них — участь України як спостерігача в окремих інституціях Європейського Союзу. Такий підхід, за його словами, вже отримав підтримку частини європейських лідерів.

    Водночас питання майбутнього України в ЄС залишається відкритим. За наявною інформацією, передумови для початку переговорів про вступ уже сформовані, і вони можуть розпочатися найближчим часом. Проте чіткі строки повноправного членства досі не визначені.

    Паралельно в Європі обговорюються альтернативні формати співпраці у сфері безпеки. Зокрема, йдеться про можливість інтеграції України до європейських оборонних структур, що дозволило б посилити взаємодію з партнерами ще до повноцінного вступу до ЄС або НАТО.

    Заява Мерца викликала резонанс, оскільки вона фактично окреслює один із найскладніших сценаріїв завершення війни — компроміс, пов’язаний із територіальними втратами. Експерти зазначають, що подібні оцінки відображають реалістичний, але політично чутливий підхід до можливих переговорів.

    У підсумку слова німецького канцлера підкреслюють складність майбутніх рішень для України. Баланс між територіальною цілісністю, завершенням війни та європейською інтеграцією залишається одним із ключових викликів для держави.

  • Новий раунд переговорів в Абу-Дабі: чи готовий Путін змінити позицію

    Новий раунд переговорів в Абу-Дабі: чи готовий Путін змінити позицію

    Сьогодні в Абу-Дабі розпочинається черговий раунд переговорів щодо завершення війни в Україні. Попри те, що загальна перспектива для Києва залишається складною і суперечливою, цього разу з’явилися ознаки, які можуть дати відповідь на ключове питання — чи справді російський лідер Володимир Путін готовий розглядати реальне мирне врегулювання, а не імітацію процесу.

    За оцінками джерел, знайомих із перебігом переговорів, нинішній раунд виглядає більш багатообіцяючим, ніж попередні. За їхніми словами, відчувається зміна тональності з боку російської делегації, яка раніше зводила діалог до формальних заяв і затягування процесу.

    Один з американських експертів із зовнішньої політики, який консультував українську сторону, визнає: попередні раунди переговорів були надзвичайно виснажливими та безрезультатними. За його словами, раніше будь-які заяви про «конструктивність» виглядали відверто відірваними від реальності. Водночас тепер він фіксує більш серйозне ставлення російської сторони до самого процесу переговорів і обережно припускає, що шанси на припинення війни навесні все ж існують.

    Колишній високопоставлений український чиновник, коментуючи перебіг перемовин, був значно стриманішим у прогнозах. Водночас і він визнав, що з боку Росії відбулася певна зміна настроїв і стилю роботи за столом переговорів. За його словами, представники російської делегації цього разу більше зосереджені на практичних питаннях, а не на ідеологічних лекціях про «першопричини» конфлікту.

    Йдеться, зокрема, про керівників російської військової розвідки, які, за оцінкою співрозмовника, поводяться прагматично та професійно, детально опрацьовуючи конкретні параметри можливих домовленостей. Це помітно контрастує з риторикою, яку традиційно озвучували політичні представники Кремля на чолі з міністром закордонних справ та самим Путіним.

    В українських колах не виключають, що така трансформація позиції Росії може бути пов’язана зі змінами в Європі. Зокрема, Кремль уважно стежить за тим, як європейські країни нарощують оборонне виробництво, дедалі серйозніше говорять про загальноєвропейську систему безпеки та намагаються зменшити залежність від Сполучених Штатів. Мирна угода або завершення війни могли б суттєво послабити цей імпульс, адже європейським лідерам стало б значно важче переконувати своїх виборців у необхідності подальшого збільшення оборонних витрат.

    Разом із тим, у Києві та серед західних аналітиків не відкидають і більш цинічний сценарій. Зміна тону Москви може бути спробою зіграти на очікуваннях адміністрації Дональда Трампа та знизити рівень тиску на Росію. При цьому всередині самої РФ мир без очевидної «перемоги» виглядатиме проблемно для Кремля, який уже заплатив за війну величезну економічну і людську ціну.

    Як зазначають експерти, Путіну практично нічого представити російському суспільству як однозначний результат цих витрат. Тому будь-яка мирна угода, в якій він не зможе проголосити тріумф, створює серйозні внутрішні ризики для режиму. Саме це, на думку аналітиків, і залишається головним стримуючим фактором для справжнього завершення війни.

  • США і Україна погодили 22 умови для завершення війни

    США і Україна погодили 22 умови для завершення війни

    В Лондоні відбулись важливі переговори, під час яких українська та американська сторони погодили перелік з 22 конкретних дій, які можуть лягти в основу дипломатичного завершення війни з Росією. Про це в ефірі Fox News повідомив спеціальний представник президента США Кіт Келлог.

    За словами Келлога, частина пропозицій викликала спротив в української делегації, однак сторони досягли конструктивної згоди:

    “Українцям сподобалися не всі [пункти], але це нормально. Переговори – це завжди компроміс. Нам комфортно з тим, де ми зараз перебуваємо”.

    Келлог також прокоментував заяву глави МЗС РФ Сергія Лаврова про нібито неминучу перемогу Росії, назвавши це “далеким від реальності”.

    “РФ не виграє цю війну. Вони втратили сотні тисяч солдатів, просуваються на метри, а не кілометри. Українці героїчно борються на своїй землі”.

    Американський дипломат зазначив, що ситуація на фронті та в міжнародній політиці істотно змінилася — Україна зміцнює позиції, а європейські союзники готові активізувати підтримку, навіть без участі США.

    “Європейці під керівництвом Британії та Франції готові підхопити ініціативу, якщо буде потрібно. Росія повинна усвідомити зміну обставин”.

    На думку Келлога, військового вирішення війни не існує. Обидві сторони мають прийняти необхідність переговорів.

    “Єдиний шлях — дипломатичний. Українці це вже зрозуміли після минулого тижня. І росіяни повинні це зрозуміти”.

    23 квітня в Лондоні пройшла зустріч між представниками України, Великої Британії, Франції, Німеччини та США. Не обійшлося без політичних ускладнень — держсекретар США Марко Рубіо та спецпредставник Стів Віткофф відмовились від участі. Проте Келлог наголосив, що підсумки переговорів були “позитивними”.

  • “100-денний план Трампа” для України: що стало відомо

    “100-денний план Трампа” для України: що стало відомо

    У мережі активно обговорюють нові подробиці так званого “100-денного плану Трампа” щодо України. Інформація просочилася у ЗМІ і викликала бурхливу реакцію як у політичних колах, так і серед громадськості. План, який нібито підготувала адміністрація президента США Дональда Трампа, стосується ключових аспектів двосторонніх відносин і може суттєво вплинути на майбутнє України.

    ▪️Січень-лютий: телефонні переговори Трампа з путіним та обговорення плану з українською владою.
    ▪️Лютий-березень: Зеленський має скасувати указ про заборону переговорів із путіним. Заплановано зустріч Трампа, Зеленського та путіна для узгодження мирного плану.
    ▪️20 квітня: перемир’я на Великдень по всій лінії фронту. Виведення українських військ із Курської області.
    ▪️Кінець квітня: запуск міжнародної конференції для укладання мирної угоди за посередництва США, Китаю, ЄС та глобального півдня. Обмін полоненими “всіх на всіх”.
    ▪️До 9 травня: декларація завершення війни та скасування військового стану в Україні.
    ▪️Серпень-жовтень: проведення президентських, парламентських та місцевих виборів.

    Що увійде до мирної угоди:

    ▪️Україна декларує нейтралітет, відмову від НАТО і збереження армії з підтримкою США.
    ▪️Вступ України до ЄС до 2030 року та повоєнне відновлення за рахунок ЄС.
    ▪️Суверенітет рф над окупованими територіями не визнається, але Україна відмовляється від повернення силою.
    ▪️Поступове скасування санкцій проти рф та відновлення імпорту російських енергоносіїв до ЄС.
    ▪️Припинення переслідувань УПЦ та російської мови, допуск “проросійських” партій до виборів.
    ▪️Питання про миротворчий контингент з Європи залишається спірним і вимагає додаткових консультацій.

    Цей план нібито було передано через європейських дипломатів. Справжність документа офіційно не підтверджено.

    Нагадаємо, у The Times назвали чотири реалістичні сценарії завершення війни в Україні. Найгірший з них передбачає, що російський правитель Путін може не погодитися на мирні переговори, а Київ втратити військову підтримку від США. Війна в Україні має лише чотири реалістичні сценарії завершення бойових дій. Є як погані варіанти, так і хороші. Утім всі вони передбачають спільну основу — Україна дуже потребує підтримки президента США Дональд Трампа.

  • Україна готується до переговорів з адміністрацією Дональда Трампа

    Україна готується до переговорів з адміністрацією Дональда Трампа

    Міністерство закордонних справ України заявило про підготовку до українсько-американських контактів на високому рівні, яку планують провести після інавгурації обраного президента США Дональда Трампа, що відбудеться 20 січня. Про це під час пресконференції складається речник МЗС Георгій Тихий.

    Наша позиція дуже проста: ми всі в Україні хочемо завершити війну справедливо для України, і ми бачимо, що Трамп теж налаштований рішуче на припинення війни. Тому головне, що ми зараз чекаємо – на зустріч президента Трампа з Зеленським, тому що для нас головне спільно працювати з Америкою заради миру. Ми готуємося до контактів українсько-американських на високому рівні одразу після інавгурації

    – заявив Тихий.

    Обраний президент США Дональд Трамп заявив, що не запрошував Президента України Володимира Зеленського на свою інавгурацію 20 січня, але готовий його прийняти.

    Президент Володимир Зеленський, коментуючи свій можливий приїзд на інавгурацію президента США Дональда Трампа, заявив, що він не може приїздити в гості без запрошення.

  • Дональд Трамп визнає труднощі у виконанні своїх передвиборчих обіцянок закінчити війну в Україні

    Дональд Трамп визнає труднощі у виконанні своїх передвиборчих обіцянок закінчити війну в Україні

    Обраний президент США Дональд Трамп, який під час своєї передвиборчої кампанії заявляв про наміри швидко завершити війну в Україні та підтримати американську економіку шляхом запровадження нових тарифів, зіткнувся з першими реальними викликами. Як повідомляє видання The Hill, після перемоги на виборах у листопаді Трамп визнав, що реалізація його масштабних обіцянок може бути значно складнішою, ніж передбачалося.

    Трамп неодноразово заявляв, що завершить конфлікт між Україною та Росією за короткий термін. У вересневих дебатах він сказав, що війна може бути завершена, ще до того, як він офіційно стане президентом. Однак у своїх подальших заявах Трамп наголошував, що вирішити ситуацію в Україні буде складніше, ніж знизити напруженість на Близькому Сході.

    На прес-конференції у своєму маєтку Мар-а-Лаго Трамп зазначив, що врегулювання конфлікту потребуватиме готовності президента України Володимира Зеленського та правителя Росії Володимира Путіна до укладення компромісів. Водночас він не уточнив, які саме поступки мають зробити обидві сторони.

    Президент України Володимир Зеленський у своєму інтерв’ю Fox News висловив думку, що Трампу буде “просто” вплинути на Путіна. “Він сильніший. Сполучені Штати сильніші. Економіка сильніша”, – заявив Зеленський.

    Економічні обіцянки та тарифи

    Серед ключових обіцянок Трампа було зниження цін на продукти шляхом збільшення енергопостачання. Він часто критикував адміністрацію Байдена за високу інфляцію та заявляв, що зниження вартості товарів буде одним із його пріоритетів.

    Проте у своїх пізніших інтерв’ю Трамп був обережнішим щодо цих заяв. В інтерв’ю журналу Time він зазначив: “Важко збити речі, які піднялися”.

    Демократи звинуватили Трампа в порушенні своїх обіцянок ще до початку президентства. Сенаторка Елізабет Воррен написала на платформі X: “Кандидат Трамп пообіцяв знизити ціни на продукти, але тепер, здається, навіть не збирається намагатися”.

    Попри амбітні заяви щодо України та економіки, реалізація обіцянок Трампа стикається з численними викликами. На тлі заяв про складнощі в регулюванні глобальних конфліктів і економічної політики, критики відзначають, що передвиборча риторика Трампа може відрізнятися від реальних дій.

    “Мирний план Трампа”: що про нього відомо

    Як повідомляв раніше УНІАН, західні ЗМІ з посиланням на обізнані джерела писали, що “мирний план” обраного президента США може передбачати відмову України від вступу до НАТО на 20 років і замороження лінії фронту без повернення територій. За словами джерел, Трамп поки не знає, як він переконає президента Росії Володимира Путіна і президента України Володимира Зеленського сісти за стіл переговорів.

    Директор Мережі нових геополітичних досліджень Михайло Самусь вважає, що обраний президент США Дональд Трамп може підписати два окремі меморандуми з російським диктатором Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським. Він також висловив думку, що Трамп спробує заморозити війну, бо закінчити її неможливо.

    А от колишній посол України у США Олег Шамшур сказав, що можна лише здогадуватися і робити припущення, якими будуть основні елементи мирного плану Трампа. “Чесно кажучи, те, що ми знаємо, абсолютно не додає не те що оптимізму, а вганяє в такий глибокий песимізм”, – зазначив Шамшур.

  • Половина американців виступає за найшвидше завершення війни в Україні – результати опитування

    Половина американців виступає за найшвидше завершення війни в Україні – результати опитування

    Нове соціологічне опитування, проведене в США, показало, що значна частина американців підтримує якнайшвидше завершення війни в Україні. Близько 50% респондентів вважають, що необхідно активізувати зусилля, спрямовані на припинення конфлікту, навіть якщо це значило певні поступки з боку України.

    50% опитаних компанією Gallup заявили, що потрібно «домогтися швидкого завершення конфлікту, навіть якщо це означає, що Україна не поверне всі свої землі». Влітку 2022 року таких був 31%.

    Водночас 48% за те, щоб продовжувати допомагати Україні відвоювати території (було 66%).

    «Це знаменує собою відхід від попередніх досліджень, коли більшість американців підтримували боротьбу за повну перемогу», – йдеться в релізі Gallup.

    Також найбільша частка опитаних – 37% – вважають, що США дають «занадто багато» Україні. Тих, що впевнений, що нинішніх поставок достатньо або занадто мало, виявилося менше (31% і 30%).

    Прихильників швидкого закінчення війни більше серед республіканців.

    При цьому 68% дорослого населення США кажуть, що ні Росія, ні Україна нині не виграють війну.

    Раніше Інститут Рейгана провів опитування, за яким 59% американців виступають за переговори України з Росією ціною поступки Києвом своїх територій.