У Київській області виявлено та ліквідовано два нелегальних склади, де зберігалися значні обсяги запчастин для важкого військового озброєння, зокрема для протиповітряних оборонних комплексів (ППО) та артилерії.
Інформацію про це оприлюднили представники Служби безпеки України та Національної поліції, які спільно провели операцію з розкриття цих складів.
Мова йде про понад 3,5 тис. комплектуючих для зенітно-ракетних комплексів ППО та артилерійських систем, а також двигунів для бронемашин.
Слідство встановило, що вилучені запчастини для важкого озброєння незаконно зберігалися топменеджментом місцевої фірми, яка торгує спеціалізованим обладнанням для ракетно-артилерійського озброєння та бронетехніки. Зловмисники планували збути деталі без обліку та внесення до офіційних документів. Завдяки оперативному реагуванню СБУ оборудку було завчасно викрито і заблоковано.
“У межах кримінального провадження за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності”, – йдеться в повідомлені СБУ.
У відомстві нагадали, що у серпні 2023 року правоохоронці викрили цих же фігурантів на спробі продажу 80 танкових двигунів до ЗСУ за втричі завищеною вартістю. Зловмисникам загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна. Комплексні заходи проводили за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.
Існує дуже мало доказів того, що західна зброя, яка постачається в Україну, потрапляє на чорний ринок у Європі.
Про це йдеться у звіті аналітичного центру “Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності” (GI-TOC) у Швейцарії.
Ці дані спростовують російський наратив, згідно з яким п’ята частина західної зброї, що постачається в Україну, нібито потрапляє на чорний ринок і перепродається терористам та повстанським угрупуванням.
“Ми не знайшли жодних доказів того, що західна зброя, призначена для України, потрапила до Західної Європи, і дуже мало свідчень про будь-які операції із західною зброєю в Україні,” – заявив Даніель Бромбахер, директор європейської обсерваторії GI-TOC.
“Зброя, що постачається Заходом, перебуває в надійних руках,” – додав він.
Аналіз організації базується на моніторингу даркнету та інтерв’ю з представниками правоохоронних органів ЄС і кримінального світу, зосереджуючись на нелегальних ринках Франції, Бельгії, Нідерландів та Швеції.
Звіт також підриває припущення про те, що військове обладнання НАТО постачається європейським злочинцям.
Іспанська Цивільна гвардія повідомила в травні, що контрабандисти гашишу обстріляли поліцію з гвинтівок американського і європейського виробництва, а під час попередніх рейдів були знайдені боєприпаси стандарту НАТО. Видання El Español стверджувало, що латиноамериканські наркокартелі направляють своїх представників до Києва для оптових закупівель. Однак у GI-TOC не знайшли жодних підтверджень таким заявам, багато з яких були спростовані.
У жовтні 2022 року керівник фінської організованої злочинності заявив ЗМІ, що банди контрабандою переправляли західну зброю, призначену для України, до Фінляндії, Данії, Швеції та Нідерландів. Це твердження було спростоване представником поліції.
Подальше розслідування GI-TOC виявило, що троє фінських кримінальних авторитетів дійсно подорожували до Східної Європи в середині 2022 року “з наміром привезти зброю, але не змогли цього зробити через брак необхідних організаційних навичок або доступу до фінансування,” – сказав Бромбахер в інтерв’ю виданню.
Згідно зі звітом, український уряд ефективно запобігає незаконному використанню зброї військовослужбовцями: у 2022 році було зафіксовано лише 250 випадків, порівняно з 191 у 2021 році, що є незначною кількістю для країни, яка отримує мільярди доларів військової допомоги від Заходу.
Ціни на боєприпаси РСЗВ зросли майже в 7,5 разів з 900 до 4.700$.
Як ми багато разів інсайдили, військові конфлікти розігнали ціни на зброю і боєприпаси, що змушує Україну купувати все в 3-5, а то й у 8 разів дорожче.
Якість зброї при цьому падає, а нові кредити на 60% видали під збройові контракти, які виконають протягом 3-х років. Захід насичує свій ВПК за рахунок війни.
Ми отримуємо менше зброї гіршої якості за вищі ціни. Ось так країну заганяють у борги.
У Києві поскаржилися на багаторазове подорожчання озброєнь для ЗСУ.
Про це 16 червня розповів в інтерв’ю The Sunday Times засновник і екс-директор українського “Агентства оборонних закупівель” Володимир Пікузо.
За його словами, вартість однієї ракети для РСЗВ “Град” зросла з 2022 року з 900 до 6000 доларів. Пікузо заявив, що посередники і спекулянти користуються тим, що Україні доводиться закуповувати озброєння за будь-якою ціною.
За його даними, наразі на покриття потреби ЗСУ в озброєннях потрібно близько 200 млрд доларів.
При цьому сам Пікузо раніше був звільнений з посади директора компанії через корупцію. Як ми і припускали, ситуацію це не виправило.
Прикордонник на Закарпатті, помітивши двох порушників, виконав два попереджувальних постріли в повітря, але це не зупинило їх. Коли надійшла допомога, зловмисники вже перетнули державний кордон України та вкрали зброю у співробітника ДПСУ.
Інцидент стався на ділянці ОВС “Ділове” — ОІПС “Богдан”. Згідно з повідомленням журналіста Віталія Глаголи в телеграм-каналі, два чоловіки, які намагалися незаконно перетнути кордон між Україною та Румунією, після виявлення себе через сигнальну міну, атакували одного з прикордонників.
“Після того, як прикордонник помітив двох чоловіків біля кордону, він виконав два попереджувальних постріли в повітря. Однак, замість того, щоб зупинитися, порушники напали на прикордонника і відібрали у нього пістолет “Форт 12 Р”. Під час втечі порушники здійснили п’ять пострілів у бік прикордонника, але, на щастя, не влучили”, — відзначив Глагола.
За даними репортера, зловмисникам вдалося уникнути зачіпки прикордонників і втекти через державний кордон разом зі зброєю ще до прибуття підмоги.
В даний момент проводиться розслідування цього інциденту. Поліція Закарпатської області поки що утримується від коментарів щодо цієї події, проте тема порушення державного кордону була відзначена у зведеннях правоохоронців за останню добу.
Зокрема, правоохоронці провели обшуки у організаторів схеми незаконного переправлення військовозобов’язаних через державний кордон. За оперативними даними, канали переправлення функціонували в Тячівському та Берегівському районах, використовуючи як сухопутні, так і водні маршрути з використанням човнів.
Під час проведення обшуку у підозрюваних правоохоронці виявили та вилучили чотири гумові човни та весла до них, бінокль, сім елітних автомобілів, 12 мобільних телефонів і суму валюти.
Тим часом, кількість осіб, які намагаються уникнути призову до військової служби, залишається стабільною, і часті спроби уникнути мобілізації, наприклад, перепливання річки Тиси, закінчуються трагічно: багато військовозобов’язаних гинуть.
Українські військові таємно передислокували підрозділи до Харківської області, щоб підготуватися до очікуваного наступу російських військ. Про це повідомляє Sky News. Згідно з інформацією, військові 57-ї бригади, які наразі відбивають російські атаки на Вовчанськ, були перекинуті на північ Харківської області ще 4-5 травня. Однак самі бійці вважають, що це варто було зробити раніше, щоб мати більше часу на підготовку.
Як розповів журналістам артилерист Олександр, перш ніж російська піхота перетнула кордон, війська РФ близько 3-х годин обстрілювали українські позиції з артилерії.
«Перед штурмом ми вже били по цілях на території РФ, тому що знали, що вони там збираються. Вони нахабно збиралися. Перші кілька днів росіяни штурмували наші позиції колонами по 30-50 солдатів. Ми били по них”, – розповідає військовий.
За словами видання, зараз артилеристам не вистачає боєприпасів, інакше вони завдали б армії РФ набагато більше шкоди. Перевага росіян за вистріляними снарядами становить 5:1.
У Вінницькій області відбувся інцидент на кордоні, під час якого прикордонники відкрили вогонь по людині, що намагалася нелегально перейти кордон, аби потрапити до Молдови.
Про це журналістам повідомили джерела в правоохоронних органах.
«Подія трапилася вчора близько 15:00. У селищі Болган прикордонники помітили чоловіка, який намагався перетнути кордон поза пунктом пропуску. Під час затримання чоловік чинив опір. Він ударив одного з прикордонників, потім використав газовий балончик і намагався відібрати табельну зброю у військовослужбовця. Під час опору під час затримання один із солдатів зробив два попереджувальні постріли, після чого вистрілив по ногах чоловікові”, – розповідає джерело версію подій від прикордонників.
Він також додав, що затриманий виявився жителем Києва 1990 року народження. Після затримання його доставили в лікарню міста Крижопіль.
«За цим фактом відкрито дві кримінальні справи. Одна за перешкоджання представникам влади, у цій справі чоловікові загрожує до двох років позбавлення волі. Другу справу відкрило ДБР проти прикордонників за фактом перевищення службових повноважень”, – каже джерело.
Нагадаємо, що це вже не перший випадок, коли прикордонники відкривають вогонь по людях, які намагаються нелегально перейти кордон.
Раніше на кордоні було застрелено людину в Закарпатській області.
Українські виробники зброї збільшують обсяги поставок озброєння для Збройних сил України. За даними Міністерства оборони України, понад 70% угод на закупівлю товарів оборонного призначення, підписаних “Агенцією оборонних закупівель”, спрямовані на вітчизняних виробників. Ця інформація стала відомою в результаті робочої поїздки президента України Володимира Зеленського до Хмельницької області 4 травня.
“У 2024 році 70% від загальної суми угод, укладених Агенцією оборонних закупівель, стосується українських виробників озброєння, боєприпасів та військової техніки. Наприклад, майже усі кошти, спрямовані на придбання безпілотних літальних апаратів, були спрямовані на вітчизняних виробників”, — зазначила керівник “Агенції оборонних закупівель” Марина Безрукова.
Міністерство оборони України підтверджує намір продовжувати надавати перевагу українським виробникам при оборонних закупівлях. За їх словами, чим більше виробництва зброї для захисту країни від російських загроз буде здійснено в Україні, тим краще.
Раніше повідомляли про можливість входу американських оборонних підприємств на український ринок. Проте для цього необхідно створити відповідні умови.
Відомий волонтер, голова фонду “Повернись живим” Тарас Чмут, зазначив, що українські оборонні підприємства можуть виробляти втричі більше продукції, ніж держава може фінансувати. Тому експорт зброї на міжнародний ринок стане вирішальним кроком для вирішення цієї ситуації. Отримані кошти зможуть бути спрямовані на придбання озброєння, яке не виробляється в Україні.
Початок поставок перших партій зброї до України викликає очікування в американських чиновників, що нове озброєння допоможе країні виграти час для поповнення Збройних сил та посилення оборони перед очікуваним наступом Росії. Цю інформацію передає The Washington Post.
Представник оборонного відомства США, який бажав залишитися анонімним, відзначив, що нова допомога дозволить Україні краще справлятися з російськими атаками як на фронті, так і в повітрі, і ефективніше захищати як військових, так і цивільне населення. Однак він підкреслив, що часу мало, і його не можна втрачати марно.
Зараз, коли битва в Конгресі завершилася, американські чиновники планують зосередитися на інших невідкладних проблемах України, зокрема, на боротьбі за мобілізацію додаткових військ. Вони розуміють, що кадровий дефіцит стає все більшим завданням і визнають, що необхідно знайти спосіб надихнути більше українських чоловіків вирушати на передову.
Український депутат, який бажав залишитися анонімним, вважає, що заявлення президента Зеленського про 31 000 загиблих солдатів з 2022 року значно занижує реальну кількість жертв. За його словами, це може бути спробою не надто наголошувати проблему та полегшити кампанію по мобілізації.
Офіційні особи зазначають, що програма підготовки українських військових американськими військовими в Європі сповільнилася через виснаження кадрового резерву. Чиновники вважають необхідним фізично зміцнити лінії оборони перед очікуваним наступом Росії та сподіваються, що нове озброєння, включаючи протитанкові та протипіхотні міни, допоможе у цьому.
Де чекати найзапекліших боїв та яка військова техніка матиме вирішальне значення для кожної зі сторін?
Аналізуємо перспективи бойових дій та описуємо загальний розвиток подій російсько-української війни у найближчі місяці.
Фактор авіації
АВТОР ФОТО,МІНОБОРОНИ РФ
Підпис до фото,Пілот російського “Грача” Су-25
Як серйозний фактор на поле бою повернулася авіація РФ — йдеться вже не тільки про дії Су-24 чи Су-34 по Харкову чи прикордонню Сумщини, а й про скидання чавунних бомб “Грачами” Су-25 на Часів Яр – тобто, безпосередньо на лінії фронту.
Часто російські бомби сходять не там, але більшість все ж долітає до приблизної цілі.
І зараз росіяни обмежені навіть не кількістю бортів, а кількістю корегованих бомб.
Швидко та надійно запобігти загрозі від російської авіації не вийде навіть за умови появи у ЗСУ перших F-16.
У російських пілотів більше льотного досвіду протягом багатьох років, більш досвідчені наземні служби, ніж швидко перенавчені українські, більше злітно-посадкових смуг у європейській частині РФ.
А також є літаки ДРЛC (дальнього радіолокаційного стеження) – хоча Україна й збила два з них і, ймовірно, пошкодила ще кілька під час капремонту на землі. Але ці борти піднімуться у повітря, коли почнеться боротьба за ініціативу в небі.
АВТОР ФОТО,МІНОБОРОНИ РФ
Підпис до фото,Бомби ФАБ-500 з універсальними модулями планування та корекції (УМПК) на російському Су-34
Тому швидка протидія російській авіації навряд чи можлива – ескадрильї західних літаків прибуватимуть в Україну поступово, а пілоти готуються протягом 10-місячних циклів. І вводити у бій ці літаки також будуть поступово.
Але робити засідки з малих висот на носіїв бомб, збивати крилаті ракети та дрони-камікадзе, що прорвалися через українську ППО, проводити розвідувальні місії, “роздавати” РЕБ та нести протикорабельні ракети все ж буде краще на західних літаках з інтегрованими шоломними прицілами та бортовими РЛС.
F-16 у будь-якому разі суттєво новіші від Міг-29, якими зараз воюють Повітряні сили ЗСУ.
Дрони та удари по тилу
АВТОР ФОТО,МІНОБОРОНИ РФ
Підпис до фото,Запуск російського розвідувального дрона Supercam
Загрозою з повітря залишаються і російські дрони-розвідники Supercam та Zala, які часто працюють в оперативному тилу ЗСУ біля третьої лінії оборони – вони мають нову оптику (можливо, іранську) та зав’язані на оптичний канал, щоб не потрапляти під тиск РЕБ.
Саме за їхніми “очима” прилітають балістичні ракети – “Іскандери” чи їхні північнокорейські аналоги, нерідко касетні.
Це бувало і раніше – наприклад, удар у Покровську по потягу під час завантаження чи дальні удари “Ланцетами” по літаках на аеродромах.
Але останнім часом кількість ударів по українському тилу помітно зросла.
АВТОР ФОТО,МІНОБОРОНИ РФ
Підпис до фото,Удар по українській вертолітній групі
“Прилітає” по шляхопроводах, залізничних мостах і всьому, що схоже на розташування українських військ.
Періодично росіяни повторно б’ють по тих же місцях, щоб були втрати у рятувальників ДСНС.
Пострадянський протиповітряний арсенал України для ЗРК “Оса”, “Стріла” чи комплексів “Тунгуска” з ракетами з наведенням по фотоелементу або з підривом неконтактних підривників біля цілі добре показав себе у цій війні проти різноманітних дронів. Але ці тисячі ракет, що дісталися Україні від СРСР, закінчуються.
Так само вичерпується запас “Стінгерів” після атак сотень крилатих ракет, “Шахедів”, “Орланів” та інших розвідувальних дронів. Те, ще отримала Україна, можна орієнтовно оцінити в 5-7 років виробництва цих ПЗРК станом до 2022 року.
АВТОР ФОТО,ГЕНШТАБ ЗСУ
Підпис до фото,Переносний зенітно-ракетний комплекс FIM-92 Stinger
При цьому, навіть США використовують зараз “зворотний інжиніринг” та відновлення списаних ПЗРК, щоб поповнити складські запаси, доки нове виробництво вийде на запланований рівень.
А поки є дефіцит із засобами ППО, все більше російських безпілотників проникає в тактичний та оперативний тил ЗСУ і може наводити високоточну зброю та балістику.
Допомога Заходу
АВТОР ФОТО,МІНОБОРОНИ ФРН
Підпис до фото,Німеччина відновила виробництво снарядів для зенітних танків “Гепард” у 2023 році, але на максимальні потужності воно має вийти цього літа
Західна допомога Україні, попри політичні труднощі, продовжується.
Треба розуміти, що США не знімають Київ з балансу, попри запеклість власної внутрішньополітичної боротьби. Тому рано чи пізно питання з американською допомогою має вирішитися – хоча б у вигляді кредиту з можливістю списання чи з іншим механізмом.
Паралельно зараз на Заході укладаються контракти на боєприпаси, у Німеччині відновлюється виробництво “розумних мін”, а завод снарядів 35х228 мм для “Гепардів” вийде на планову потужність у середині 2024 року.
Так само йде робота з локалізації виробництва “Байрактарів” в Україні.
Ці безпілотники успішно зарекомендували себе під час повномасштабного вторгнення, і їх продовжують застосовувати для різних задач.
Хоча за нинішніх умов вони все ж ефективніші як розвідники-коригувальники або навіть як носії РЛС з АФАР, тобто як радіолокаційні станції з “активною фазованою антенною решіткою” – пристроєм, що може одночасно моніторити повітряний простір, робити картографію та ставити електронні перешкоди супротивнику. Саме таку модернізацію зараз роблять поляки з італійським обладнанням.
Залишається і “коаліція дронів”, в рамках якої Франція, Німеччина, Британія та інші країни-важковаговики надсилають Україні сотні дронів-камікадзе та розвідувальних апаратів.
Європа розширяє виробництва пускових установок для PATRIOT – українські батареї та “Європейський небесний щит” (проєкт посилення ППО європейських країн НАТО – Ред.) вимагатимуть потужностей та фахівців.
Окрім того, Польща, Німеччина, Румунія, Іспанія та Нідерланди збираються купити до 1 тис. ракет PAC-2 GEM-T з можливістю “працювати” по балістичних цілях з неконтактним підривником.
АВТОР ФОТО,ГЕНШТАБ ЗСУ
Підпис до фото,Снаряди та ППО – головні потреби ЗСУ зараз
Щодо снарядів, то є перспективи отримати 1,5 млн 155-мм боєприпасів від країн ЄС, зокрема і за рахунок “чеської ініціативи”.
Водночас тут пригадується, що у 1990-х арсенали США з прицілом на війну з Радянським Союзом складали 10 млн штук 155-мм снарядів – тож, ймовірно, ці запаси все ще можна знаходити.
Сьогодні у Європі чотири країни випускають 155-мм снаряди: Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo).
У фінів, наприклад, замовлення розписані на шість років уперед – купуєш сьогодні, а черга розрахована до 2030 року.
У всіх виробників снарядів обсяги значно зростають, інвестиції йдуть.
А це індикатор, що європейська промисловість насправді працює і готується працювати на підтримку України.
Останні пакети допомоги від Німеччини є найкращим барометром того, що відбувається у партнерів України – 130 БМП Marder модернізованих до версії “1А3” та кілька сотень дронів поїхали на підсилення ЗСУ.
Воєнна промисловість Росії
АВТОР ФОТО,ТЕЛЕКАНАЛ “РОССИЯ 24”
Підпис до фото,Виробництво ударних дронів на Тамбовському хлібзаводі
Але паралельно і росіяни продовжують мобілізувати свій тил – у їхніх новинах йдуть нескінченні повідомлення, що колишні заводи західних компаній в РФ почали виробляти порох, а хлібзаводи – дрони.
Звичайно, у такому виробництві будуть дефекти, зриви термінів та інші нюанси.
Утім, техніка й озброєння все одно активно надходять в російську армію.
Запуск до 500 “Шахедів” на місяць та 180 ударів керованими бомбами на добу – це також індикатор тенденцій у війні.
У соцмережах з’являються відео екіпірування вбитих російських солдатів – у них є цифрові рації, вже непогані аптечки, нічні приціли, керамічні плити бронежилетів, наколінники. І це у піхоти, а не спецпризначенців.
Відчутна різниця з мобілізованими зразка 2022 року зі джгутами Есмарха.
Росіяни адаптуються до війни та при цьому оснащують свою армію.
У таких умовах Україні треба щосили “бігти, щоб залишатися на місці”.
Здатність мобілізувати тил і вести тотальну війну, а не висіти лише на ресурсах ЄС та США, може багато значити для майбутнього України.
Адже йдеться про фундаментальні для України речі – навіть не про те, чий буде Вугледар чи Токмак. А про виживання.
Якщо Росія зможе наступати вглиб України – вона буде це робити.
Якщо росіяни зможуть перетворювати Херсон чи Харків на руїни бомбами з УМПК та реактивною артилерією – вони будуть це робити.
Ракетні удари
АВТОР ФОТО,МІНОБОРОНИ РФ
Підпис до фото,“Іскандер-М” з балістичною ракетою
Очевидними планами росіян на цю літню кампанію будуть масові пуски ударних дронів та залпи балістики із зосередженням по одній цілі.
Як це вже було зі Зміївською чи Трипільською ТЕС – банально виснажити ППО в одному секторі й вдарити ракетами по конкретній цілі, виводячи її з ладу на багато місяців.
Тут мета росіян – удар по енергетиці з впливом на економіку та ВПК України в той час, коли вона починає інтенсифікувати виробництво власних озброєнь.
Москва хоче вплинути на це, руйнуючи енергетику, оскільки її зимова кампанія обстрілів по розосереджених заводах була менш ефективною – Україна продовжує виробництво далекобійних безпілотників, морських надводних дронів та САУ.
Напрямки наступу
Часів Яр та його висоти є воротами на Костянтинівку й далі до Слов’янсько-Краматорської агломерації.
Противник там має можливість ховатися в руїнах Бахмута і накопичувати сили, а також працювати з-за міста бомбами.
Він намагатиметься вибити ЗСУ біля Кліщіївки та форсувати канал Сіверський Донець-Донбас.
Росіяни не відмовилися від плану вийти тут із щільної забудови й далі вирватися на оперативний простір.
А наступ на Куп’янськ – це боротьба за логістику.
Якщо ЗСУ там відіб’ються, то це вже буде загроза російським лініям – у навколишніх лісах буде важко викопати три лінії бетонних укріплень.
Нарешті ділянка фронту Кремінна-Сватове – це важлива артерія, “передпілля” залізничної гілки на Старобільськ.
Росіяни хочуть просунутися тут, щоб ЗСУ не били залізницю “Хаймарсами” та дронами.
Росіяни витрачають величезні ресурси в атаках на села та посадки в цьому району і до Куп’янська. Вони намагаються відсунути високоточне озброєння ЗСУ від окупованої залізниці.
Крім того, армія РФ кілька разів з минулого року намагалася просунутися під Вугледаром, регулярно залишаючи там десятки одиниць техніки, включно як з танками Т-72Б3 випуску 2022 року, так і старими Т-55.
АВТОР ФОТО,ГЕНШТАБ ЗСУ
Підпис до фото,Росіяни продовжують втрачати бронетехніку, але не зупиняють спроби наступу на кількох напрямках
Тобто йтиме позиційна війна у стратегічно важливих секторах – велику роль відіграватимуть не лише інженерні укріплення, а й наявність військового “валового продукту”: мін, важкого піхотного озброєння, вагонів снарядів.
Як готуватися тилу
АВТОР ФОТО,МІНОБОРОНИ УКРАЇНИ
Саме тому буде важливою мобілізація українського тилу.
Можливо, буде сенс просити у союзників верстати та проводити реформу ПТУ (наприклад, у першу зміну там навчатимуться студенти, а в дві інші йтиме виробництво для ВПК).
Інший варіант – децентралізація та перенесення виробництва до передмість. Організувати на одному підприємстві виробництво лише корпусів та лиття, на іншому – підривників, а збирати все це на десятках невеликих майданчиків.
Ще один теоретичний варіант – перенесення виробництва та створення у Східній Європі робочих місць для українських біженців.
Загалом військове виробництво в умовах війни цілком реальне – німці під час Другої світової нарощували ВПК під стратегічними бомбардуваннями союзників і могли виробляти сотні тисяч тонн бомб на рік.
І йшлося тоді не про удари 20 ракет на тиждень – це вдавалося робити під час багатомісячних бомбардувань виробництв із десятками прямих влучань у цехи.
А Україні зараз потрібно буквально все – “викруткове” складання вантажівок, різноманітні боєприпаси, міни для мінометів і керовані міни, різні паліативні пускові установки ППО під ракети “повітря-повітря” пристосовані для пусків з землі, сотні далекобійних дронів і десятки ракет (наприклад, “Нептуни” для стрільби не тільки по морю, а й по землі).
З фронтових відео помітно, що під час атак російських танків їх накривають або артилерійським вогнем, або FPV-дронами, а пусків ПТРК, протитанкових ракетних комплексів, не так і багато.
Хоча всі умови для них у степах є. Однак запасів не так багато – і це попри великі арсенали США та країн ЄС.
Але фаза “війни на виснаження” така, що закінчитися може все.
Тому Україна має залежати не від внутрішньої політики інших країн, а зробити все, щоб максимально виробляти вдома те, виробляти реалістично.
А те, що не вдасться робити в Україні, – купувати в кредит, реекспортувати та скуповувати зброю у країн Перської затоки з доплатою за терміновість.
АВТОР ФОТО,ГЕНШТАБ ЗСУ
Підпис до фото,Літо-2024 буде непростим як для української армії, так і для всієї України
Росія справді програла ту “швидку” війну проти України, яку планувала в 2022 році. Але Кремль прагне або заморозити ситуацію, провести роботу над помилками й спробувати знову.
Або банально передавити ЗСУ власними ресурсами на полі бою – людськими хвилями та масивами техніки.
Паралельно вони накопичують ракети для ударів по тилу та ЖКГ.
І оснащують нові підрозділи – танкові та артилерійські бригади та полки (нехай на основі застарілих гаубиць Д-1 і танків Т-55, але це все одно зброя).
Москва налаштована на затяжну кампанію – можливо, техніки у росіян вистачить лише до кінця року (з огляду на кількість “гольф-карів” та інших неочікуваних машин, які вони зараз використовують через нестачу штатної бронетехніки).
Але Кремль, схоже, поставив все на кін цієї війни. І росіяни готові витратити всі свої ресурси на роки уперед, аби зайняти максимум українських територій.
Тому у війні ще нічого не вирішено та нічого не закінчено.
“Україна йде до поразки”, – з таким заголовком вийшла стаття в газеті Politico. Видання пише, що лінія фронту ЗСУ цього літа може впасти.
“Картина, що виникла після десятків інтерв’ю з політичними лідерами, військовими і простими громадянами, являла собою скочування країни до катастрофи” – вважає газета.
Військові в приватному порядку визнають, що цього літа неминучі нові втрати. Питання тільки в тому, наскільки серйозними вони будуть, пише видання.
Кілька високопоставлених офіцерів “намалювали похмурий прогноз того, що лінія фронту може завалитися цього літа”, коли Росія почне очікуваний наступ.
Вони висловили побоювання тим, що рішучість України може бути ослаблена – “оскільки моральний дух у збройних силах підірваний запеклою нестачею припасів”.
У бесідах із журналістами “українські політики визнали, що суспільні настрої погіршуються”.
У розмові з Politico міністр закордонних Кулеба заявив, що “Україна потрапила в порочне коло: необхідну їй зброю не надають або затримують; потім західні союзники скаржаться, що Київ відступає, що знижує ймовірність того, що вони відправлять додаткову допомогу в майбутньому”.
