Археологічна експедиція у місті Володимир на Волині віднайшла рідкісну знахідку, яку вже охрестили «Скарбом купця». Цей скарб датується князівською добою та був виявлений у історичному урочищі «Апостольщина» на території Окольного міста, що колись відігравало важливу роль у торговельному та адміністративному житті регіону. Керівник розкопок Віктор Баюк повідомив, що знахідка має виняткову наукову цінність і відкриває нові сторінки історії середньовічного Волині.
«Скарб купця» складається з різноманітних предметів, які свідчать про активні торгові контакти місцевих купців з іншими регіонами Східної Європи. До нього входять срібні та золоті прикраси, монети різного походження, предмети побуту та торговельного призначення. Кожен із артефактів дозволяє дослідникам відтворити економічні та культурні взаємозв’язки, а також рівень добробуту купців того часу.
573 цілі скляні браслети, центр виробництва яких у добу Русі знаходився в Києві;
9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;
масивний хрест-енколпіон, ймовірно частина облачення священника високого рангу;
18 ромбічних пряжок, оформлених технікою псевдозернь;
5 срібних скроневих кілець;
свинцеві накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола;
щитковий срібний перстень;
бронзовий кістень;
пломби із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та інші речі або їхні фрагменти.
За словами Віктора Баюка, знайдені цілі скляні браслети є безпрецедентними для археологічних досліджень Києво-Руської держави. Раніше археологи знаходили переважно уламки таких прикрас. У Національному музеї історії України зберігається лише близько 30 таких цільних браслетів.
573 браслети поділяються на 109 типів і відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті) та діаметром (від 4,0 до 5,9 см). Деякі серії налічують по 5–31 екземпляр, інші зустрічаються поодиноко або по 2–5 штук.
Знахідка розташована у схованці під підлогою споруди середини XIII століття. Археологи припускають, що майстер з Києва міг сховати прикраси під час навали, сподіваючись повернутись за ними, проте загинув, а будівля була знищена під час монголо-татарської навали Батия наприкінці зими 1241 року. Прикраси пролежали в землі майже 800 років, поки їх не виявили археологи.