Європейський Союз ухвалив 20-й пакет санкцій, що передбачає значні обмеження на імпорт газового конденсату з російських проектів, таких як «Ямал СПГ». Цей крок має на меті зменшити енергетичні доходи Кремля, що стало ще більш актуальним після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році. Нові обмеження почнуть діяти з 1 січня 2027 року, що надає країнам ЄС час для адаптації своїх енергетичних ринків.
Відомо, що газовий конденсат, який є побічним продуктом виробництва скрапленого природного газу, використовується в нафтохімічній промисловості, а також для виготовлення пального. До введення санкцій цей ресурс забезпечував Росії стабільні доходи, незважаючи на обмеження в інших секторах. За оцінками аналітиків, у 2024 році обсяги експорту газового конденсату з Росії до ЄС перевищували мільйон тонн, що приносило Кремлю мільярдні доходи в євро.
Цей пакет санкцій є логічним продовженням вже розпочатих заходів щодо зменшення залежності Європи від російських енергоносіїв, які почалися з заборони імпорту російського вугілля та поступового обмеження поставок нафти. У Брюсселі підкреслили, що енергетична політика ЄС зазнала кардинальних змін, адже до війни Росія займала істотну частку енергетичного імпорту, тоді як зараз її частка зведена до мінімуму.
Крім заборони на імпорт газового конденсату, новий пакет також розширює санкції на окремі російські нафтопереробні підприємства та компанії, що займаються видобутком і транспортуванням енергоресурсів. Однією з ключових цілей є запобігання обходу санкцій, зокрема через так званий «тіньовий флот», що використовувався для таємного транспортування російських енергоносіїв.
В рамках стратегії REPowerEU, ЄС планує відмовитися від російського газу до кінця 2027 року, запроваджуючи додаткові обмеження на довгострокові контракти вже з 2026 року. Ця політика, на думку європейських посадовців, не лише скорочує доходи Кремля, а й підвищує енергетичну безпеку самого Євросоюзу, зменшуючи вразливість залежності від одного постачальника.
У відповідь на нові санкції в Росії висловили занепокоєння, зазначивши, що це може негативно позначитися як на російській економіці, так і на глобальних енергетичних ринках. Москва пообіцяла вжити заходів у відповідь, не уточнюючи їхню природу.
Експерти відзначають, що поступове розширення санкцій у енергетичному секторі створює тривалий тиск на російський бюджет, адже експорт енергоносіїв залишається одним з основних джерел валютних надходжень. Це може призвести до подальшого зменшення доходів державного бюджету РФ та ускладнити фінансування військових витрат.
Таким чином, новий санкційний пакет ЄС є важливим кроком у системній політиці економічного тиску на Росію, спрямованій на поступове виключення її з ключових енергетичних ринків Європи та зменшення фінансових ресурсів для ведення війни проти України.