14 квітня в Берліні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з українським президентом Володимиром Зеленським обговорив питання українських біженців, що живуть у Німеччині. У результаті німецько-українських консультацій було зазначено, що обидві країни мають намір активізувати співпрацю для полегшення повернення українців, які знайшли притулок у Німеччині, до рідної країни. Також Берлін висловив підтримку ініціативам України, спрямованим на зменшення виїзду чоловіків призивного віку до Європейського Союзу.
Однак важливо відзначити, що слова Мерца отримали різні інтерпретації в медіа. У офіційних документах уряду Німеччини йдеться про сприяння поверненню українців, але не вказується на будь-які конкретні механізми для примусового повернення або автоматичного позбавлення статусу всіх чоловіків призовного віку. Немає також жодного ухваленого рішення щодо негайної депортації цієї категорії осіб.
Виступаючи на пресконференції, Мерц акцентував увагу на нових угодах у сфері оборони між Німеччиною та Україною. Серед них — питання, що стосуються протиповітряної оборони, далекобійних систем, дронів та артилерійських боєприпасів. Німеччина проголосила себе найважливішим двостороннім партнером України на 2026 рік. Інформаційні агентства Reuters і Associated Press повідомили, що в рамках візиту обидві сторони уклали угоди про розширення оборонної співпраці та спільне виробництво дронів, що свідчить про продовження підтримки Німеччиною української армії.
Тема повернення українських чоловіків у Німеччині не є новою для уряду Мерца. Вже на пресконференції 20 березня 2026 року канцлер заявляв, що молоді чоловіки мають бути потрібні своїй країні, а не залишатися в Німеччині. Тому теперішнє висловлювання є логічним продовженням офіційної позиції.
Важливим фактором є правовий контекст: більшість українців у Німеччині перебувають під тимчасовим захистом, запровадженим через війну. Німеччина підтвердила, що документи на проживання, видані до 1 лютого 2026 року, автоматично продовжені до 4 березня 2027 року. Рада ЄС також затвердила продовження тимчасового захисту для українців до цієї дати, що означає, що зміни в правовому режимі мають бути узгоджені на європейському рівні.
Станом на кінець лютого 2026 року в Німеччині проживали 1 267 475 осіб під тимчасовим захистом, що становить 28,8% від загальної кількості таких випадків в ЄС. Загалом у Європі під цим статусом перебувало 4,4 млн українців, з яких приблизно чверть складали чоловіки.
Цікаво, що в Німеччині дійсно зросла кількість українських чоловіків працездатного та призовного віку. За даними німецького Федерального відомства у справах міграції та біженців, на березень 2026 року в країні перебувало приблизно 1,34 млн українців, з яких близько 349,5 тис. були чоловіками віком 18-63 роки. Ця статистика, хоча й не була частиною пресконференції, ілюструє політичну значущість питання для Берліна.
Політичний підпис заяви Мерца є очевидним: питання міграції залишається чутливим у Німеччині, і уряд вже демонструє більш жорсткий підхід до інших категорій біженців. Слова про українських чоловіків слугують сигналом для виборців про контроль над міграцією, а також для української влади — про необхідність підвищення відповідальності щодо мобілізації.
Проте наразі немає детального плану дій, який би пояснював, як саме Німеччина має намір обмежити кількість українських чоловіків, що шукають притулку. Тому нинішні заяви більше свідчать про політичний намір до співпраці з Києвом, ніж про конкретні дії щодо масового повернення.
Таким чином, основна суть заяви Мерца полягає в тому, що Німеччина прагне підтримувати повернення українців додому і зменшити виїзд чоловіків призивного віку до ЄС. Однак наразі йдеться про політичний курс, а не про вже ухвалене рішення про примусове повернення всіх українських чоловіків із Німеччини. На тлі продовження режиму тимчасового захисту до березня 2027 року ця тема, імовірно, стане предметом подальших обговорень у Берліні та Брюсселі.