Категорія: Ексклюзив

  • Олег Ширяєв – дивовижна історія справжнього патріота України

    Олег Ширяєв – дивовижна історія справжнього патріота України

    Сьогодні під наш погляд потрапила особистість Олега Ширяєва, який нещодавно отримав нагороду “За мужність”, як учасник війни, проте важливо пам’ятати чим Олег займався до повномасштабного вторгнення і чому вирушив на фронт із в’язниці.

    Почнемо з простого – офіційної біографії:

    Ширяєв Олег Вікторович – один із засновників руху «Східний корпус», командир роти особливого призначення «Східний корпус», майор міліції. У серпні 2015 р. звільнився з лав МВС та розпочав громадську та політичну діяльність. У серпні 2020 року Ширяєв став куратором проросійського руху «Патріоти — за життя», який у червні 2020 року представив народний депутат від політичної партії «Опозиційна платформа — За життя» Ілля Ківа.

    Олег Ширяєв народився 28 вересня 1986 року у селищі Місцево, Московська область. 1989 року родина переїхала до України.

    • З 1993 по 2003 рік Олег навчався у Люботинській загальноосвітній школі №4. У шкільні роки займався спортом: боротьбою, боксом, карате.

    • 2003 року Ширяєв почав здобувати вищу освіту в Харківському національному університеті ім. С. Кузнеца на факультеті: “Облік та аудит”, за спеціальністю “Контроль та ревізія”. 2008 року став магістром, захистивши дипломну роботу на тему: “Аудит кредитних операцій банків”. Виступав за збірну університету із самбо.

    • З 2016 до 2017 року навчався на юридичному факультеті Університету внутрішніх справ.

    Родина

    Олег Ширяєв одружений із 2009 року, подружжя виховує двох дітей.

    Кар’єра

    • Олег розпочав свою кар’єру ще під час навчання в університеті, 2007 року влаштувався в Акціонерне товариство “Державний Ощадний банк України” на посаду економіста.

    • Олег із 2007 р. входить до складу правої організації “Патріот України”, де проходив спортивну та ідеологічну підготовку. “Патріоти України” шукали нелегальних мігрантів, які незаконно жили у Харкові та спільно з правоохоронцями ліквідували наркоточки.

    • З 2008 до 2009 року Ширяєв проходив термінову службу у Повітряних силах ЗСУ.

    • Після служби в армії Олег Ширяєв почав професійно займатися спортивними єдиноборствами: джіу-джитсу та греплінг, отримував призові місця на багатьох турнірах. Також, став співорганізатором турніру “Іду на ви!”, в якому беруть участь найкращі спортсмени та чемпіони з бойових мистецтв.

    • З червня 2008 року після термінової служби повернувся до Харкова, де був керівником відділення в Акціонерному товаристві “Державний Експортно-Імпортний банк України”.

    • З 2012 до 2014 року Олег обіймав посаду регіонального керівника у комерційному банку “Аксіома”.

    • 20 квітня 2016 року Олега Ширяєва призначили радником губернатора Харківської області з питань зв’язків з громадськістю та територіальної оборони на громадських засадах.

    • З жовтня 2019 року став адвокатом, його нагородили “Подякою” від організації адвокатів Харківської області із захисту конституційних прав громадян України.

    Східний Корпус

    На початку 2014 року Олег Ширяєв разом із іншими активістами створили “Східний Корпус”. Рух був необхідний Харкову заради боротьби проти “Антимайдану”. До “Східного Корпусу” входили спортсмени, здатні протистояти проросійським провокаторам.

    У 2015 році Ширяєв та “Східний Корпус” пройшли військовий вишкіл та вперше поїхали на російсько-українську війну, в першу лінію оборони Маріуполя. Командиром роти був призначений Олег Ширяєв у званні капітан міліції. Олег керував підрозділом під час визволення села Широкине. Влітку 2015 року “Східний Корпус” під командуванням Ширяєва зупинили окупантів поблизу Гранітного.

    З 2016 року Олег Ширяєв відкрив реабілітаційний центр для учасників АТО, де ветерани безкоштовно отримували кваліфіковану допомогу психологів, реабілітологів, та могли отримати допомогу у працевлаштуванні.

    Пізніше створив охоронну агенцію “Східний Корпус”, в якій працевлаштовувалися ветерани АТО.

    11 вересня 2018 року рух “Східний Корпус” саморозпустився через арешт лідера, та пресинг з боку правоохоронної системи.

    Відкладемо момент співпраці з Ківою на потім, адже причина з якої Східний корпус сам розпустився – досить цікава:

    У суботу, 8 вересня 2018 року, на територію елеватора у Занках (Зміївський район, Харківської області) прийшли невідомі, назвавши себе новими господарями. Співробітники фермерського господарства Суворого з того часу не можуть потрапити на роботу.

    Конфлікт тривав кілька днів, у результаті 11 вересня поліцейські не змогли стримати конфлікт, почалася стрілянина на території “Фермерського господарства Строгого А. Ф.”.

    За офіційною інформацією прес-служби ГУ Нацполіції у Харківській області, в результаті постраждали семеро людей – шість чоловіків та працівник районної поліції, який отримав тілесні ушкодження.

    Як розповів KHARKIV.Today з місця події керівник сусіднього фермерського господарства Віктор Проскурін, невідомі підірвали гранату, що прибули сьогодні, готується штурм елеватора.

    “Швидше за все, їх найняв рейдер. Дані про нього з’явилися в Реєстрі в п’ятницю, 7 вересня. Солоніцивський нотаріус вніс зміни до Реєстру, після чого фермерське господарство Строгого стало належати Маруняк, зареєстрованій у Донецькій області. Рейдерське захоплення врожаю йде і на моєму підприємстві, коли титушки забирають прямо з комбайна врожай соняшнику. Поліція нічого зробити не може. Сьогодні поранили заступника начальника Зміївського відділу поліції, його швидка забрала непритомна. Поліції навіть зброю не видають”, – розповів фермер.

    Голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун розповів, що 8 вересня група зі 150 осіб спортивної статури у балаклавах заїхала на територію елеватора, який належить ФГ “Строгого О.Ф” у Зміївському районі. Одночасно на поля підприємства заїхала сільськогосподарська техніка та розпочала збирання врожаю.

    У поліції повідомили, що підприємство намагалися заволодіти через махінації з документами. Зокрема, невідомі особи надали державному реєстратору підроблені документи, внаслідок чого змінили керівника підприємства.

    За словами Дикуна, 7 вересня нотаріус Олександр Драгін на підставі підроблених документів про перехід права власності на корпоративні права вніс запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно, згідно з яким було змінено назву ФГ “Строгого О.Ф.” на ФМ “Слобожанські поля”.

    Його володаркою стала Олена Маруняк, зареєстрована у Горлівці. Згідно з підробленими документами, Олександр Строгий нібито передав їй свою частку, чого насправді не сталося.

    Війна у Занках йшла за новий елеватор потужністю 85 000 тонн, а також новий врожай. На елеваторі зберігається близько 20 тисяч тонн зернових культур нового врожаю.

    “Обладнання” була настільки гучною, що звітувати перед журналістами довелося Арсену Авакову.

    Аваков заявив, що шеврони АТОшників не звільнять осіб, які порушують закон, від покарання. Про це він сказав, коментуючи рейдерське захоплення фермерського господарства у Харківській області.

    “На жаль, у цій акції брала участь деяка кількість людей, які мають репутацію АТОшників, які воювали в тих чи інших підрозділах Збройних сил, Національної гвардії, Національної поліції, – сказав він. – Жодні шеврони в минулому, жодні заслуги в минулому не звільнять людей, які здійснюють такі злочини від покарання”.

    Аваков також заявив, що позиція МВС “дуже жорстка” і незалежно від “історій” порушників підхід буде незмінним.

    “Жодної альтернативної сили, яка регулюватиме законність, у тому числі в господарській сфері, ми не потерпимо”, – сказав міністр.

    Також він анонсував затримання одного із керівників структури, яка проводила рейдерське захоплення.

    “У минулому це досить відома людина, яка керувала ротою національної поліції “Східний корпус” Олег Ширяєв”, – пояснив Аваков і додав, що сьогодні йому оголосять про підозру.

    “Ми також розглядаємо адекватність дій місцевого голови поліції: як це сталося, як це допустили”, – додав міністр.

    17 вересня Ширяєва відправили із СІЗО, але просидів він там 2 місяці та вийшов під заставу в один мільйон гривень

    Зрозумівши, що в патріотичному таборі Ширяєв з такою плямою на репутації вже мало чого досягне, сталося цікаве – екс-командир “Східного корпусу” Олег Ширяєв став куратором всеукраїнського руху “Патріоти – за життя”. Почалося це 2020 року.

    Про якість цієї організації можете судити зі слів глави: «Я особисто проводжу добір. Насамперед — це біографія. Я віддаю перевагу відставним правоохоронцям. Відставники поліції, спецпідрозділів “Сокола”, “Беркуту”. Це ті люди, які мають усвідомлення честі, совісті, дисципліни та порядку. У нас одне завдання — створити умови, за яких у нашій країні закон буде законом, а людина буде захищена, мінімізувати рівень хаосу та свавілля, яке сьогодні відбувається на наших вулицях», — розповідав Ілля Ківа про те, як потрапляють до лав організації.

    А які коментарі давав сам Ширяєв: «Дуже вигідно зараз обзивати нас “спортсменами”, “титушками”, “Оплотом”. Це проста пропаганда. Ті люди, які це кажуть – справді нас бояться. Так, ми маємо спортсменів. Але це не 90% і навіть не 50. Це десь, може, 30%. Ми також маємо звичайних робітників, юристів».

    І в цій “ОЗУ” Ківи Олег виявився досить корисним – обмовити “Нацкорпус” не кожен зважиться.

    Наприкінці літа 2019 року правоохоронці виявили у Харківській області склад зброї: майже п’ять кілограмів тротилу, 2300 різних боєприпасів, майже 62 тисячі набоїв різного калібру та безліч допоміжних військових засобів.

    Як говорили тоді джерела у правоохоронних органах, до нього міг мати відношення Олег Ширяєв. Сам Ширяєв у коментарі це заперечував, а його керівник Ілля Ківа додав, що він уже дав свідчення у цій справі.

    «Ширяєв уже дав свідчення ще по кількох складах, і зараз дає свідчення в Генпрокуратурі та головному слідчому управлінні ще про десятки таких складів, які свого часу Білецький разом із Коротким «Боцманом» (Сергій Коротких — білорус, колишній азовець, права рука Андрія Білецького, – ред.) вивозили із зони антитерористичної операції», – сказав Ківа.

    “На початку свого шляху “Нацкорпус” ставив перед собою дуже важливу мету та ідеали. Це мене приваблювало. Було багато соціальних проектів, спортивних програм, вони захищали батьківщину — це безперечно. Але керівництво “Нацкорпусу” згодом змінило своїм ідеалам. Вони обрали фінансову сторону. Запит на такі силові організації на політичному ринку досить високий, і вони просто продавалися. Коли я побачив, як вони на цьому русі заробляють, у мене виникли певні розбіжності з ними і я пішов», — сказав Олег Ширяєв.

    Водночас у «Національному корпусі» запевняли, що Ширяєва свого часу вигнали з організації нібито через його пристрасть до грошей.

    «Після того, як виявили, що ця людина не має жодного стосунку ні до націоналізму, ні до патріотизму, а виключно — до заробляння грошей за рахунок імені організації та патріотичних прапорів, ми з ним попрощалися», — розповів керівник штабу «Нацкорпусу». Максим Жорін.

    Але довго “Патріотам за життя” вести свою відверто проросійську діяльність не дали, вже влітку 2021 року правоохоронні органи розпочали обшуки та арешти, ось до прикладу фото з одного їх обшуків “патріотів”:

    Але одним наклепом Ківа з Ширяєвим незабаром не обмежилися і ворожнеча перейшла до насильства:

    Весною 2021 року, в Харкові стріляли у представника Національного корпусу Артема Мошенського – з пораненням у шию його госпіталізували пише Кореспондент.

    Лідер Нацкорпусу Максим Жорін у Telegram підтвердив те, що пораненим виявився представник Нацкорпусу, а також звинуватив у нападі Олега Ширяєва, який, за його словами, є одним із кураторів “титушок” Іллі Ківи.

    У свою чергу, Ширяєв у Facebook заперечує свою причетність до стрілянини і заявляє, що винних потрібно шукати серед своїх.

    Місцевий мешканець розповів, що надавав першу допомогу пораненому та бачив, як біг нападник. За його словами, стрілець був середнього віку, у кепці, футболці, шортах, кросівках.

    Як пише ТСН, постріли почув один із місцевих мешканців. Чоловік кинувся до місця події, де побачив пораненого. Випадковий свідок викликав поліцію та медиків, і до їхнього приїзду затискав рану потерпілого.

    “Я почув звуки і вийшов з-за рогу. Це буквально 2 секунди пройшло часу. Я тримав рану і чекав на швидку допомогу. Він на тренування збирався. Це він мені розповів: “Я намагався їхати на тренування”. Я з ним говорив, щоб він не знепритомнів. І питав його. Він намагався виїхати”, – заявив очевидець.

    Стрілку вдалося втекти. Інші місцеві жителі стверджують, що нападник був у панамці, картатій сорочці та синіх штанях, а в руках тримав пакет.

    І як ви вже зрозуміли цим невідомим стрільцем виявився Ширяєв – СБУ, оголосили Ширяєву підозру у злочині.

    “Чоловік отримав удар кастетом, що призвело до тяжких наслідків, і ножове поранення… Самі фактично задокументували себе, зняли на відео, частково виклали у відкритий доступ”, – сказав на брифінгу 3 серпня начальник Управління Служби безпеки України в Харківській області Роман Дудін.

    У справі є свідок – водій постраждалого, який, за словами Дудіна, жив на території непідконтрольної Україні Горлівки та у липні дав СБУ свідчення, що підтверджують причетність Ширяєва до злочину.

    “Ширяєву було оголошено підозру. Тобто до одного епізоду, який у нього був, якщо не помиляюся, у 2018 році, додався епізод, який відбувся у 2021 році. Ширяєв створив групу з підконтрольних собі осіб, які отримували фактично заробітну плату за те , що виконували ті чи інші завдання. З того відео, матеріалів, які ми маємо, про що ми можемо говорити, це дестабілізація ситуації в харківському регіоні”, – повідомив начальник УСБУ.

    Мотиви нападу 19 березня начальник УСБУ пояснив так: “Вони очікували, що буде відповідь. Для чого? Щоб у політичному контексті розповісти про те, чи обґрунтувати своє існування перед політичною партією, яку вони представляють (назву партії Дудін не назвав. – Ред.), та розповісти про те, що в Україні є фашизм, нацизм, громадян України утискують. Це групи, які працювали на дестабілізацію”.

    «І після цього можна заявляти – на території Російської Федерації, інших країн – про політичний тиск та нездатність захисту Україною політичних прав та свобод громадян. Це фактично була провокація», – каже Дудін.

    Ширяєва було затримано в ніч на 6 липня. Як повідомили у прокуратурі, це пов’язано з нібито його неявкою до слідчого у справі 2018 року щодо рейдерського захоплення елеватора на Харківщині, в якому він підозрюється.

    Згодом йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    А вже влітку соратнику депутата Іллі Ківи Олегу Ширяєву 3 серпня оголосили про 2 нові підозри. Слідчі знайшли причину вважати його причетним до нападу з ножем на людину у березні 2020 року.

    Про це журналістам розповіли у прокуратурі Харківської області.

    Тоді зловмисник разом зі спільником спочатку побив потерпілого, а потім завдав ножового поранення.

    Ймовірно, йдеться про напад, який стався біля закладу Riva Park Shale. Тоді після інциденту оприлюднили відео, де чути голос, схожий на голос Ширяєва.

    А вже 2021 року Ширяєву висунули підозри у масових заворушеннях, хуліганстві, знищенні майна правоохоронця та нанесенні тяжких тілесних ушкоджень. І за елеватор, і за патріотів так би й сидів Ширяєв, якби не повномасштабне вторгнення Росії.

    Зі статті від 7 березня 2022 року дізнаємося, що Ширяєв опинився на волі на підставі ініціативи Президента України про звільнення осіб, які мають значний бойовий досвід у зоні АТО у 2014-2015 роках.

    А вже у червні 2023 року Ширяєв отримав нагороду.

    Молодший сержант Олег Ширяєв удостоєний ордену “За мужність” ІІІ ступеня.

    Нагороди військовим надав Президент України Володимир Зеленський. Відповідний указ опубліковано 24 травня на сайті глави держави.

    Зокрема, орденом “За мужність” ІІІ ступеня нагороджено молодшого сержанта Олега Ширяєва. Він служить у 228-му батальйоні тероборони.

    “Президент підписав указ про нагородження державними нагородами бійців мого підрозділу! Дякую! Світла пам’ять тим, хто не дожив до цього моменту. Ви назавжди в строю. Служимо українському народу!”, – написав Олег Ширяєв у своєму Facebook.

    Взагалі з Ширяєвим чим цікава історія, то це тим, що в той час як більшість бойових офіцерів спецназу балаклав не знімає, і публічності уникає, то Олен навпаки любить у своєму інстаграм хвалитися фотографіями з військово-політичним керівництвом України, ніби хвалячись своїм високим”. статусом”.

    Судя по его такой медийной активности, уж не планирует ли он завтра оказаться в Верховной Раде? Или мы увидим в его лице нового министра внутренних дел?

  • Адвокат Микола Голодняк намагається відновити українське громадянство співробітнику ФСБ!

    Адвокат Микола Голодняк намагається відновити українське громадянство співробітнику ФСБ!

    ФСБ, як і раніше, зберігає величезний вплив в Україні. Інакше як можна пояснити той факт, що прямо під носом у СБУ співробітник ФСБ проводить вербування топа Мін’юсту, перераховує тому майже мільйон доларів, і коли в інтернет потрапляють дані про агента російської спецслужби – їх відразу видаляють. Щоправда, і українські паспорти агента ФСБ також анулюють.

    Історія ця розпочалася у травні 2023 року, коли голова департаменту виконавчої служби Максим Кисельов написав заяву до Національної поліції України про те, що з холодного криптогаманця у нього зникли кошти у сумі 647 000 USDT.

    У крадіжці він звинуватив Олега Громова, пояснивши поліції, що вони раніше були друзями.

    Заграла зовсім новими фарбами ця неймовірно правдива інформація, коли стало відомо, що громадянин України Громов Олег Іванович 1966 року народження, зовсім і не Громов, і не громадянин України Романовський Дмитро Вікторович 1969 року народження, а агент ФСБ – Андрєєв Дмитро Петрович!

    Агента ФСБ Андрєєва було закинуто в Україну на хвилі початку військового конфлікту у 2014, тоді ж його і легалізували відразу за 2 паспортами.

    Завдяки тому, що інформація потрапила до ЗМІ, всі українські паспорти Громова/Романовського були анульовані міграційною службою. Навіть попри те, що потім інформацію зі ЗМІ видалили.

    І ось тут стало дуже цікаво!

    Виявилося, що нібито шахрай Громов/Романовський, перед тим, як нібито вкрав нажиті непосильною працею криптоактиви в сумі 647000 USDT у кришталево чесного чиновника Мін’юсту, перевів з біржі Binance з акаунту, зареєстрованого на паспортні дані Громова, Директору Департаменут виконавчої служби Міністерства Юстиції України більше ніж 700 000 USDT!

    Це є незаперечним фактом і будь-який бажаючий може побачити це відстеживши ланцюжок платежів!

    Враховуючи той факт, що у відомстві Кисельова ухвалюють рішення про арешт майна російських бізнесменів, які потрапили під санкції, спробуймо з 25000 разів вгадати, за які такі послуги агент ФСБ перерахував тому 700000 доларів США?

    Набагато складніше відповісти на інше питання, що саме спонукало адвоката Миколу Голодняка, який після нещодавнього відвідування МінЮсту, де мав зустріч із Максимом Кисельовим, розпочати через Адміністративний суд відновлювати українські паспорти агента ФСБ?

    Цікаво, яку суму рахунку за свої послуги виставив адвокат російській спецслужбі, за відновлення документів офіцеру ФСБ в Україні під час критичної фази війни?

    Чи можна вважати цю суму ціною продажу батьківщини чи це щось інше?

  • Ярослав Бондаренко – піарник Кличка та Порошенка чи звичайний медіа-шантажист?

    Ярослав Бондаренко – піарник Кличка та Порошенка чи звичайний медіа-шантажист?

    Нібито журналіст, волонтер і нібито творець “Миротворця” Ярослав Бондаренко, сьогодні не лише улюблений піарник Петра Порошенка та Віталія Кличка, а й головна його зброя з поливання брудом президента України Володимира Зеленського.

    Зі сторінок сайтів своїх медіа він веде війну із Зеленським і зовсім не погано заробляє знімаючи за плату матеріали, які ганьблять честь і гідність його жертв. Середній чек цього підприємця 1500 євро за зняття поста та 6000 євро за блокування негативу на рік.

    Чому євро, а чи не доларів? Бо за першої нагоди справжній патріот України втік із країни зі своєю коханкою.

    З яких сайтів обстрілює фекаліями медіа-простір наш герой?

    Ось відомий нам список:

    108.in.ua
    glavcom.info
    stopkor.info
    spilno.net
    politeka.org
    from-ua.info
    sprotyv.org
    fakty.org
    akcenty.life
    jay.com.ua
    doslova.com
    kievtime.com
    vgolos.info
    defence-line.org
    karrespondent.com
    vip-avto.com.ua

    Сайти були найчастіше створені на домені схожому за назвою з розкрученим брендом, або Бондаренко підбирає покинуті домени.

    Як розпочинався творчий шлях нашого любителя брудних історій?

    За наказом свого патрона, у спробі зробити собі ім’я,Бондаренко, зображуючи патріота, був відряджений до батальйону”Київ-2″. Там справжній герой війни стояв на блокпосту, де перевіряв громадян, які проїжджали, на предмет наявності у них сторінки в ВК та їх посади на сторінці. Так він нібито ловив шпигунів. Ідея була безглузда, але начальство влаштовувала.

    Більше інформації про подвиги Бондаренка можна дізнатися з інтерв’ю його товариша по службі:

    “Сладкая парочка” Игорь Савчук и Ярослав Бондаренко: разоблачение «миротворцев»

    Загалом, поки всі воювали, наш полум’яний патріот бухав на блокпосту, зображуючи героя війни.

    А бухав він міцно, бо від природи боягуз і сама ідея, що фронт недалеко дуже хвилювала його. Тому від автомобіля свого він далеко не уникав. Щоб у разі появи ворога – змитися.

    Ось один із протоколів, що підтверджує факт алкоголізму за кермом:

    Подейкують, що того вечора, коли патрульні зупинили Ярослава Бондаренка п’яним за кермом, він дзвонив до Антона Геращенка з метою відмазатися. Враховуючи токсичність цієї парочки, пан Геращенко відхрестився від Бондаренка, і тому впаяли штраф у 3400 грн.

    У 2019 Бондаренко намагався потрапити в депутати з ОВО No 160. Позиціонує себе як інтернет-блогер, співпрацював із каналами «Прямий» та «ZIK», входить до пулу Петра Порошенка. Брав участь у рейдерських захопленнях будівництв та агробізнесу.

    Боротьба з ворогами Порошенка

    Бондаренко дуже любить своїх господарів, і у всіх своїх блогах на ФБ, Ютубі, Телеграмі всіляко нахвалює Кличка та Порошенка, незмінно поливаючи брудом “прихильників ЗЕ-режиму”, а також постійно постить, супроводжує медійно всі заходи своїх роботодавців.

    Незабуваючи, звичайно ж, і себе коханого на фото відзначити.
    Незабуваючи, звичайно ж, і себе коханого на фото відзначити.

    Медіабомба Порошенко

    21 листопада 2021 року Ярослав Бондаренко брав активну участь в акції на “Алеї Героїв Небесної Сотні” де відверто наривався вигукнувши поруч із президентом Володимиром Зеленським: “Ганьба!” і “Ганьба малоросам і державним предателям!”.

    Пізніше придумав історію про те, що його шантажують і вимагають видалити всі свої блоги:

    Офіційно я не знаю, хто ці люди і що вони хочуть. Мені ніхто не дзвонить по телефону, хоча мої контакти правоохоронці мають. Схоже, це все на якесь “закошмарення”. Мені постійно дзвонять, зокрема через мої розслідування, а також погрожують або просять видалити якесь розслідування. І пролунав дзвінок і було сказано – говорили російською, номер прихований – “ми пропонуємо вам видалити ваш ютуб-канал, даємо три години, якщо ні, то будуть наслідки”.

    Коллега Савчук

    Працює Бондаренко не один. Варто згадати про його колегу Ігоря Савчука, такого ж фахівцяза брудними інформаційними технологіями.

    Біографія Савчука досить цікава.

    Щоправда в ній немає того дивовижного факту, що Ігор Савчук справжній Гуру!

    Але це не так цікаво, як те, що всі свої інтерв’ю, що просвітлюють, Гуру давав російським ЗМІ.

    А якщо ми пригадаємо, що секти на кшталт кришнаїтів та “Білого братства”, це проекти ФСБ, і у розвиток із мережі Москва вкладала величезні гроші, то висновки, до яких ми прийдемо, будуть дуже невтішними.

    Складається відверте враження, що сьогодні зброєю Порошенка та Кличка, які борються за владу, стали відверто кремлівські технології.

    Завдання Бондаренка – розколоти суспільство, максимально розкладати його та постійно знаходити ґрунт для нових конфліктів.

    Бондарено, слід зазначити, ще й чудовий провокатор, який активно підтримується в російських ЗМІ за свої витівки.

    Про що, безумовно, ми розповімо докладніше в наступних наших матеріалах.

  • Що може порадити міністру охорони здоров’я психічнохвора радниця?

    Що може порадити міністру охорони здоров’я психічнохвора радниця?

    Ідея проходження психічного огляду чиновників і нардепів набуває все більш струнких обрисів після знайомства з дуже цікавою особистістю Наталії Одарій-Захар’євої.

    Ви тільки вдумайтесь! Смертельно хвора на дистрофію мозку або Енцефалопатію Наталія Одарій-Захар’єва роками займалася охороною здоров’я в Одеській області, а сьогодні обіймає посаду радниці міністра та директора Українського медичного Центру реабілітації матері та дитини МОЗ України.

    Що може порадити міністру охорони здоров'я психічнохвора радниця?

    Діагностували це захворювання у Наталії Одарій-Захар’євої у 2016 році, про що свідчить цей документ:

    Використовуючи своє службове пані Одарій-Захар’єва отримала діагноз, який дозволив їй отримати ІІ групу інвалідності з психіатричного захворювання, та відповідне грошове пенсійне забезпечення.

    Звучить досить прозаїчна схема обдурювання держави.

    Ось тільки є сумнів, що причиною діагнозу була мізерна пенсія.

    Свій творчий шлях Одарій-Захар’єва розпочала у 2004 році, коли закінчила Одеський медуніверситет за спеціальністю “сестринська справа”.

    10 років опрацювала Одарій-Захар’єва в Одеському психоневрологічному диспансері (1998 – 2008), освоюючи основи професії. Щоправда, ніде не сказано на яких посадах чи статусі.

    У 2008 році вона закінчила Європейський університет за спеціальністю менеджер-економіст, а також фахівець із державного управління в однойменній академії.

    З 2008 працювала на різних посадах в Управлінні охорони здоров’я Одеської Обласної Державної Адміністрації, а з 11 грудня 2020 року Наталія Одарій-Захар’єва вступила на посаду голови управління офіційно.

    За 3 роки на посаді Одарій-Захар’єва була корисною п’яти головам Одеської обласної державної адміністрації. І нікого з них не збентежило, що їхній головний медик – має інвалідність через хворобу голови!

    Так без жодного конкурсу зайшла вона на посаду в.о. головного медика області, коли керівником був Максим Куцій. Залишалася в.о. за В’ячеслава Овечкіна.

    Офіційно і знову без жодного конкурсу вступила на посаду за Сергія Гриневецького. Обслуговувала інтереси Максима Марченка, і не змогла втриматись за Олега Кіпера.

    Самого Кіпера у звільненні хворого на голову головного лікаря жодної заслуги немає.

    Навпаки, він був тим, хто допоміг їй провернути угоду із фактичним рейдерством Онкоцентру. Інше питання, що він не став відмовляти їй, коли вона принесла заяву про звільнення за власним бажанням. По суті, він дав їй піти, як особливо цінному свідку в махінаціях із землею.

    Чим же займалася головний лікар області 3 роки на посаді?

    Наталя примудрилася скоротити ліжковий фонд психіатрії на Одещині – він скоротився з 2900 до 1500 ліжок. При цьому понад 400 осіб, які взагалі не мають родичів, житла та пенсій – просто викинули на вулицю.

    У розпал війни, у 2022 році Одарій-Захар’єва передала в приватні руки, в оренду на 49 років 3 корпуси хіміотерапії обласного онкоцентру, де раніше лікувалися онкохворі.

    Одарій-Захар’єва героїчно “оптимізувала” схему харчування в лікарнях, знищивши харчоблоки, створивши власну монопольну фірму.

    За бюджетні гроші пані Наталя купила собі дорогу Toyota Camry XV70 і Ford Transit для покатушек комісій департаменту області.

    Вигадала схему, в якій тендери на пальне виграла фірма із заправками, що знаходяться за 150 кілометрів від станцій швидкої допомоги. В результаті підписання такого контракту машинам “швидкої”, щоб заправитися, треба було їхати 150 км в один бік і 150 в інший.

    Одарій-Захар’єва запровадила найжорстокішу систему поборів із головлікарів у регіоні.

    При цьому звільнила всіх, хто відмовлявся працювати з нею в одній команді, і не став брати участь у крадіжці бюджетних грошей.

    І не дивлячись на такий поважний перелік “досягнень”, в обласній прокуратурі проти неї було порушено лише одне кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем на користь третіх осіб при передачі майна онкоцентру в приватні руки.

    Але й ця справа так і лишилася без розгляду.

    Чому?

    Тому що чоловік Одарій-Захар’єва – співробітник прокуратури Одеської області Олександр Борисович Захар’єв. У 2014-2015 роках він очолював прокуратуру Білгород-Дністровського району, яка вважається найжирнішою з усіх районних прокуратур. Захар’єв неодноразово потрапляв у скандали, пов’язані із фальсифікацією справ у ДТП.

    Наприклад, саме він допоміг відмазати від відповідальності студентку (мабуть, непросту) одеського Медіна – Юлію Федяшину, яка в ДТП покалічила людину.

    На сьогодні дама, яка володіє офіційною довідкою про серйозну психічну недугу, стала радником міністр МОЗ Ляшко з допуском до держтаємниці!

    Взяв її в радники Ляшко тому, що розуміє, що Одарій-Захар’єва єдиний чиновник у країні, яка може красти державні гроші відкрито – не соромлячись. Бо через хворобу не може відповідати за свої дії та вчинки – вона непідсудна! А тому фактично не може бути на будь-якій керівній посаді.

    Наталія Одарій-Захар’єва не може нести будь-якої відповідальності, у тому числі кримінальної, за вчинені нею злочинні дії, оскільки з таким діагнозом вона неосудна згідно із законом.

    Але саме це схоже. дуже навіть влаштовує міністра Ляшка.

    І тут виникає питання в його компетентності, ну чи осудності. Як може чиновник такого рівня допустити до роботи хвору на голову людину? Невже ніхто не перевірив документи чиновниці такого рівня? Міністр взагалі розуміє рівень ризиків від порад хворої на голову людини? Чи це навпаки спричинило її останнє працевлаштування?

    Інше питання, як Одарій-Захар’єва пройшла спецперевірку?

    Про причини, через які Ляшко забув запитати її довідку про стан психічного здоров’я ми можемо здогадатися. Але чому і як так вийшло, що вона не повідомила СБУ про свою недугу? Хтось взагалі розуміє, що навіть недбале приховування даних, яке могло призвести до численних жертв – це натуральний злочин?

    Цікаво, хто в результаті покарає, за те, що доступ до держтаємниці отримала хвора на голову жінка?

  • Глава виконавчої служби Мін’юсту Максим Кисельов отримав мільйон доларів від співробітника ФСБ

    Глава виконавчої служби Мін’юсту Максим Кисельов отримав мільйон доларів від співробітника ФСБ

    Директора Департаменту виконавчої служби Міністерства Юстиції України Кисельова Максима можливо завербовано ФСБ РФ і він отримав від них близько мільйона доларів США з початку повномасштабного вторгнення в Україну

    Новий поворот у справі про крадіжку криптоактивів у сумі 647000 USDT у Директора департаменту виконавчої служби України.

    У травні 2023 року Максим Кисельов написав заяву в Національну поліцію України про те, що з холодного криптогаманця у нього зникли кошти в сумі 647000 USDT. У крадіжці він звинуватив свого близького друга Олега Громова, з яким, з його ж слів, він спілкувався практично щодня і вів спільно криптобізнес, займаючись виведенням готівкових коштів за кордон.

    Використовуючи службове становище і зв’язки в правоохоронних органах Кисельов Максим дуже швидко домігся порушення кримінальної справи на свого друга Громова Олега, а також через суд накладення арешту на все його майно. Шантажуючи і погрожуючи Громову О. і вимагаючи від нього гроші.

    Після проведення досудового слідства виявилося, що Громова Олега незаконно документовано паспортом України на підставі того, що з такою самою фотографією в базах ДМС України значився ще один громадянин України Романовський Дмитро Вікторович 31.05.1969 р.н. Усі українські паспорти Громова О. були анульовані міграційною службою.

    Усе почало сходитися. Дрібний шахрай Громов Олег, користуючись довірою топ-чиновника, вкрав у нього криптоактиви в сумі 647000 USDT, які той нажив непосильною працею і хотів їх використати для допомоги своїй дружині та дітям, які живуть з початку війни в Іспанії на своїй віллі.

    Кримінальна справа йшла до логічного завершення Суд, вирок, конфіскація майна. Правда повинна була восторжествувати. Топ-чиновнику Кисельову Максиму після продажу майна Громова О. мали повернути гроші, які, як він заявив, у нього вкрали…

    Уся ця інформація почала поступово просочуватися в пресу, набуваючи суспільного резонансу. Журналісти почали проводити власні розслідування. Стали з’являтися статті, що Громов-Романовський не просто шахрай, а кадровий офіцер ФСБ РФ. І дружні стосунки з Директором Департаменту виконавчої служби Кисельовим М. носили не такий простий і безкорисливий характер.

    До рук журналістів потрапив номер криптогаманця Кисельова М. з якого, як він заявив у нього, вкрали гроші в сумі 647000 USDT

    Журналісти, замовивши незалежну експертизу, з’ясували дивовижні факти. Усі суми, понад 700000 USDT, які надійшли на криптогаманець Кисельова М., були перераховані йому тим самим Громовим-Романовським з біржі Бінанс з акаунта, зареєстрованого на паспортні дані Громова, тобто Громов за якісь послуги заплатив топ-чиновнику 700000 доларів США. Це є незаперечним фактом і будь-хто охочий може побачити це в блокчейні. Приховати чи фальсифікувати це неможливо.

    Журналісти розслідувачі почали далі з’ясовувати хто ж це все ж таки такий Громов-Романовський, який так щедро спонсорував топ-чиновника Мін’юсту Кисельова М., та чи справді мала місце банальна крадіжка як заявив Кисельов М.

    Використовуючи свої джерела, до рук журналістів потрапило службове посвідчення з фотографією дуже схожою на Громова-Романовського, але вже з прізвищем Андрєєв Дмитро Петрович, підполковник ФСБ. Можливо, це простий збіг і людина на посвідченні дуже схожа на нашого шахрая Громова? Але чи не занадто багато збігів, які несуть загрозу національній безпеці України?

    Дуже цікаво дізнатися, за які такі послуги ФСБ перерахувало 700000 доларів США чинному топ-чиновнику Мін’юсту Кисельову М. на посаді, прирівняній до заступника міністра Юстиції? Який і нині успішно обіймає свою посаду і, можливо, на платній основі виконує доручення ворогів нашої країни.

    Це вже питання до слідства, до НАБУ і не ручного, яке діятиме за вказівкою Кисельова, а до справжнього неупередженого слідства для з’ясування всіх обставин цієї справи.

    На першу вимогу НАБУ, СБУ та інших правоохоронних органів ми готові надати експертизу криптогаманця топ-чиновника Кисельова М.

  • Корпорація Cargill вела переговори з кадировцями для вивезення зерна з тимчасово окупованих територій

    Корпорація Cargill вела переговори з кадировцями для вивезення зерна з тимчасово окупованих територій

    Американська корпорація Cargill, для вивозу зерна з елеваторів на тимчасово окупованих територіях Запорізької області, вела перемовини з кадировцями та бойовиками ДНР.

    Перемовини велись за посередництва мелітопольських агро бізнесменів Сергія та Людмили Желєвих, які після окупації міста перейшли на бік РФ. Детально про схему вивезення українського зерна з окупованих територій в матеріалі журналістів розслідувачів видання НЕНЬКА ІНФО

    По інформації журналістів, на елеваторах окупованих територій знаходилось зерно корпорації Cargill на суму близько 200 мільйонів доларів США. Після захоплення Маріуполя терористичними військовими угрупованнями, так званими “Кадировцями” та бойовиками ДНР, корпорація Cargill розпочала діалог з терористами щодо вивезення належного їй зерна із зони бойових дій. Діалог з “Кадировцями” відбувався за посередництва зрадника Сергія Желева, який для організації схеми надав власного адвоката Андрія Безуха.

    Нагадуємо, американська аграрна корпорація Cargill Inc залишилась працювати в РФ після повномасштабного вторгнення і навіть рекордно збільшила виручку за результатами 2022 року до 129,2 млрд рублів. В середині 2023 року Cargill Inc припинили експорт російського зерна, але заявили про намір розвивати інші напрямки бізнесу в РФ.

  • Після повернення з “полону” Іван Федоров уникає проходження поліграфу та “чистить” Вікіпедію

    Після повернення з “полону” Іван Федоров уникає проходження поліграфу та “чистить” Вікіпедію

    Після призначення Івана Федорова на посаду голови Запорізької обласної військової адміністрації, Федоров змушений був відповідати на звинувачення в “здачі” Мелітополя.

    Під час пресконференції 8 лютого 2024 року журналісти заявили, що в соцмережах Івана Федорова часто звинувачують у нібито здачі Мелітополя та Запоріжжя. “Якби сьогодні повернутися у 24 лютого та відповісти на запитання, чи зробили б ми з командою інакше, ніж зробили тоді, у мене абсолютно точна відповідь — так. Тому що на той момент ми не очікували, що ворогу знадобиться всього 8 годин, щоб дістатися від Криму до Мелітополя. Ніхто не розраховував, що в нас виникнуть складнощі з підривом мостів у Чонгарі та в Мелітополі ще з трьома мостами. Ніхто не розраховував, що о 16 годині останній військовий покине місто Мелітополь, а силові структури — ще раніше. На той момент ми були недосвідчені. Але попри це, ми з командою не залишили місто й залишилися з жителями рівно настільки, наскільки могли”, — заявив Федоров.

    Разом з тим, журналісти видання НЕНКА ІНФО в матеріалі: “Іван Федоров: “фейковий” полон, корупція та “російська” гадалка. Кому ОП довірив захист Запорізької області” приводять факти з біографії Івана Федорова, які можуть свідчити про співпрацю Федорова з окупаційними військами РФ під час знаходження в окупованому Мелітополі.

    Варто відзначити, що посилання на матеріали журналістського розслідування видання НЕНКА ІНФО, команда Івана Федорова видалила зі сторінки чиновника у Вікіпедії, про що збереглись відповідні скріни.

    Скріни зі сторінки Вікіпедії Івана Федорова

    Скріни зі сторінки Вікіпедії Івана Федорова

    Скріни зі сторінки Вікіпедії Івана Федорова

    Скріни зі сторінки Вікіпедії Івана Федорова
    Скріни зі сторінки Вікіпедії Івана Федорова
  • Іван Федоров: “фейковий” полон, корупція та “російська” гадалка. Кому ОП довірив захист Запорізької області

    Іван Федоров: “фейковий” полон, корупція та “російська” гадалка. Кому ОП довірив захист Запорізької області

    Рішення Володимира Зеленського про призначення Івана Федорова головою Запорізької ОВА викликало неоднозначну реакцію суспільства. Зокрема Федорову пригадують корупційні скандали, історію з російською гадалкою Оленою Лоран, та стверджують, що російський полон Федорова був “фейковим”.

    Стосовно участі Івана Федорова у корупційних схемах, маємо відзначити, що вся сім’я Федорова так чи інакше була інтегрована у владні структури Мелітополя через батька – Сергія Федорова. Федоров-старший мав дружні відносини з тодішнім мером Дмитром Сичовим, за протекції якого зайняв посаду головного лікаря, а згодом став депутатом міської ради Мелітополя. Після депутатства Сергій Федоров стає власником дорогого медичного обладнання, зокрема томографів, які встановлюються на території комунальних та державних медзакладів міста.

    Штучно створена Сергієм Федоровими монополія на послуги медичної діагностики у Мелітополі робить сім’ю Федорових буквально мільйонерами. За допомогою цих грошей та зв’язків у 2010 році Сергій Федоров зміг провести у міськраду Мелітополя свого сина Івана Федорова від Партії Регіонів.

    У квітні 2011 року, 22-річний Іван Федоров разом зі своїм колишнім однокласником Олександром Щербаковим заснували ТОВ “Візард Груп”. Компанія встановила модульні котельні, які поставляли теплову енергію по суттєво завищеним тарифам в медичні та навчальні заклади міста без жодних тендерів. Після відкриття кримінального провадження №12015080140000706 у 2015 році (з матеріалами можна ознайомитись на сайті ЄДРСР) Федоров-Щербаков формально відійшли від управління компанією, а справу з часом “зам’яли”.

    Варто відзначити, що Іван Федоров разом з іншим регіоналом Сергієм Мінько контролювали практично всі корупційні потоки в Мелітополі: комунальні підприємства, перевезення, тендери, вивіз відходів. Але більш за все запам’ятався Федоров “комунальним рекетом”, через підконтрольне ТОВ “Тепло-Мелітополь”, яке фактично монополізувало надання послуг з централізованого теплопостачання та встановлювало “драконівські” тарифи для населення.

    Про корупційні схеми, скупку комерційної нерухомості та відмивання коштів родиною Федорових писали місцеві ЗМІ. В тому числі, багато цікавої та різнопланової інформації стосовно Федорова можна знайти на місцевому інсайдерському телеграм-каналі “Вазелін”.

    Разом з тим, в контексті нещодавнього призначення Івана Федорова, вважаємо за необхідне нагадати корупційний скандал пов’язаний зі спробою Федорова у 2023 році завищити кошторис на будівництво льодової арени в Мелітополі на 56 мільйонів гривень. Абсурдність ситуації заключалась в тому, що за будівництво льодової арени держава розрахувалась, а кошторис збільшували уже після окупації Мелітополя росіянами.

    За ініціативи Івана Федорова з бюджет України мав заплатити за будівництво в окупованому Мелітополі
    За ініціативи Івана Федорова з бюджет України мав заплатити за будівництво в окупованому Мелітополі

    По ініціативі Івана Федорова 56 мільйонів гривень з державного бюджету мали перейти на рахунки афілійованого з Федоровим-Мінько ТОВ “Мелсіті”. Після розголосу в ЗМІ Казначейство України заблокувало платіж, а схемою зацікавились компетентні органи.

    Стосовно схеми фінансування з Держбюджету України витрат на тимчасово окупованих територіях Запорізької області за участі Івана Федорова, можемо навести ще один приклад, коли 4 200 000 гривень були виділені на закупівлю обладнання для анестезії та реанімації в уже окупованому Енергодарі. Згідно даних системи Prozorro обидва медицинські апарати були придбані після окупації міста. Виконавцем в схемі виступив Сергій Селевич, поставлений по квоті Федорова-Мінько директором Енергодарської медико-санітарної частини.

    Нагадаємо, що 4 березня російські окупаційні війська зайшли до Енергодару, а 7 квітня 2022 р. енергодарська СМСЧ оголосила прямий аукціон на придбання апаратів для анестезії S7100 зі стовідсодковою передоплатою. Таким чином мільйони гривень з держбюджету пішли на закупівлю дорогого медичного обладнання для потреб міста в окупації. Разом з тим, скоріш за все фізичної поставки апаратів до окупованої території не відбулось, так як це в принципі неможливо, тож в даному випадку мова йде про банальне розкрадання коштів держбюджету. Тож, як показує практика, схема повністю “робоча”.

    Скрін з системи Prozorro щодо закупівлі медичного обладнання для окупованого Енергодару
    Скрін з системи Prozorro щодо закупівлі медичного обладнання для окупованого Енергодару

    Крім корупційного кейсу, журналістів нашого видання зацікавила історія з “фейковим полоном мера Федорова”. Нагадуємо, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, Мелітополь без опору перейшов під окупаційну владу РФ. Мера міста Івана Федорова, по версії яку він сам озвучив, взяли у полон і до обміну 6 діб тримали у місцевому СІЗО.

    Варто відзначити, що аналіз інтерв’ю Івана Федорова відразу після полону показує ряд нестиковок. Перше, це відмінний фізичний стан Федорова: після перегляду відео складається враження, що Федоров імовірніше повернулась з курорту, чим з полону.

    Зокрема, відсутні сліди від кайданок чи мотузок на запястьях. Також Федоров в інтерв’ю українським медіа стверджував, що на обмін його везли «з мішком на голові», але це не завадило йому описати всі деталі дороги, такі як швидкість руху, назви населених пунктів та кількість російських солдат, що супроводжували його на різних етапах обміну.

    Фото Івана Федорова після “полону”

    Фото Івана Федорова після “полону”
    Фото Івана Федорова після “полону”

    Продовжуючи наше розслідування, ми зв’язались з людьми з близького оточення Івана Федорова, яким вдалось виїхати з окупованого Мелітополя на підконтрольні Україні території. На умовах анонімності, нам підтвердили, що Іван Федорів узагалі не був у полоні.

    Після заходу росіян до Мелітополя однією із перших була захоплена будівля мерії. Федоров, разом з невеликою кількістю “наближених”, переїхав у ДК “Шевченко (площа Перемоги, 4), де і знаходився увесь час “полону”. При цьому Федоров мав нормальний діалог з російськими військовими. За словами очевидців вони були частими гостями в його кабінеті. Іван Федоров пробував домовитись залишити собі посаду мера Мелітополя, але посада дісталась проросійській Галині Данильченко. Після чого, за інформацією наших джерел, у Федорова виникла ідея з “полоном”, щоб легітимізувати своє повернення на підконтрольну Україні територію.

    Варто відзначити, що в окупованому Мелітополі росіяни відразу конфісковували нерухомість та бізнес усіх про українських чиновників. При цьому будинок і бізнес Федорова не зачіпали. Більше того, бізнес Федорова, в тому числі томографи, працював у Мелітополі ще біля року (до весни 2023) а дохід від нього переводили Федорову на підконтрольну територію.

    В контексті зв’язків Івана Федорова з військовими РФ на ТОТ Запорізької області, варто також згадати кейс власників “Мелітопольського олійноекстракційного заводу”, колаборантів Людмили та Сергія Желєвих. Наразі подружжя Желевих перереєстрували завод в РФ, відкрито співпрацюють з окупаційними військами та отримали російське громадянство. Нагадаємо, Іван Федоров стверджував ніби-то Сергія Желева взяли у полон, що виявилося фейком, який був спростуваний МЗС Болгарії, де Сергій Желевий працював консулом.

    Довірена особа Сергія Желева, адвокат Андрій Безух, який згідно реєстрів РФ був зазначений як керівник “Мелітопольського олійноекстракційного заводу”, наразі знаходиться в Запоріжжі, серед близького оточення Івана Федорова. Згідно даних запорізького інсайдерського телеграм каналу Вазелін, в Запоріжжя Безух повернувся з міста Русе (Болгарія), після того як за дорученням Сергія Желева допоміг корпорації Cargill організувати схему по вивезенню захопленого бойовиками українського зерна з елеваторів ТОТ.

    Нагадаємо, що Cargill продовжує працювати і в Україні, і в РФ, а свою позицію щодо війни висловили в коментарі Російському Forbes. Разом з тим, Мелітополь був фактично захоплений не регулярною армією РФ, а бійцями незаконних терористичних формувань ДНР та “чеченськими” батальйонами. Власне з ними, за посередництва Сергія Желева, та за участі адвоката Андрія Безуха корпорація Cargill вела перемовини щодо вивозу зерна, що згідно міжнародного законодавства може розглядатись як “фінансування тероризму”.

    Також за інформацією ТГ каналу Вазелін, на фото вище юридичні особи пов’язані з Іваном Федоровим, що залишились працювати у Мелітополі після окупації.

    Скріни витягу реєстрів РФ зміни структури власників та керівників Мелітопольського олійноекстракційного заводу
    Скріни витягу реєстрів РФ зміни структури власників та керівників Мелітопольського олійноекстракційного заводу

    Нагадуємо, історія з “полоном” Федорова відбулась у перші дні війни, коли Україна знаходилась в критичній ситуації. До прикладу, з Києва була евакуйована більша частина спецслужб, а голова СБУ Баканов узагалі виїхав з країни та відмовлявся повертатись. В ситуації, коли співробітники розвідки та контррозвідки були вивезені з Києва, дійсно могла залишитись без уваги історія з “полоном” мера провінційного містечка. Ще цікава деталь, Іван Федоров після полону відмовився проходити поліграф, без пояснення причин відмови.

    Також в контексті призначення Івана Федорова цікавий кейс “російської гадалки Олени Лоран” (Алена Лоран), послугами якої користувався Федоров. В РФ існує практика, коли “гадалки”, які консультують політиків та ТОП чиновників контролюються ФСБ. Тим паче, що Олена Лоран публічно озвучувала проросійські наративи про перемогу російської армії і розпад України, та фіксувала усе спілкування з Федоровим. Але нас в даному кейсі зацікавила інша деталь: Федоров допоміг виїхати Олені Лоран разом з дітьми до Криму, “як до безпечного місця”. Чому саме Крим, а не Київ чи Львів для Івана Федорова “безпечне місце” важко уявити.

    Неоднозначний бекграунд голови Запорізької ОВА Івана Федорова піднімає ряд питань, в тому числі з урахуванням активних спроб наступу РФ в бік Запоріжжя. І першим має бути питання про проходження Федоровим поліграфа.

  • Чому главком ЗСУ Олександр Сирський приховує від українців своїх російських родичів

    Чому главком ЗСУ Олександр Сирський приховує від українців своїх російських родичів

    Після призначення Володимиром Зеленським свого “улюбленця” Олександра Сирського Головнокомандуючим ЗСУ, українці почали активно шукати в мережі інформацію про нового главкома. Здивування викликала відсутність у біографічних даних генерал-полковника Олександра Сирського інформації про батьків, які як виявилось проживають в РФ.

    Так, на офіційній сторінці Олександра Сирського у Вікіпедії, указана тільки частина родини: дружина — Тамара Іванівна Харченко і два сини Антон та Олександр. Але ні слова про батьків та рідного брата. Разом з тим, журналісти знайшли, що батьки Сирського, разом з його рідним братом Олегом проживають у російському місті Володимирі, являються активними сторонниками “політики Путіна” та підтримують збройну агресію РФ проти України.

    Батько українського Главкома, кадровий російський військовий у званні полковника, наразі у відставці. Рідний брат Сирського, Олег працює охоронцем у Володимирі. Зі слів Олега, з Олександром вони давно не спілкуються.

    Батьки та рідний брат Олександра Сирського проживають в РФ
    Батьки та рідний брат Олександра Сирського проживають в РФ

    Журналісти також звернули увагу на соціальні мережі матері Головнокомандуючого ЗСУ Людмили Сирської, яка підтримує СВО та Путіна, а також зневажливо відгукується про Україну та українців.

    Батьки Сирського підтримують Путіна та “СВО”, зокрема в соціальних мережах

    Батьки Сирського підтримують Путіна та “СВО”, зокрема в соціальних мережах

    Наявність родинних зв’язків українського Главкома викликає ряд морально-етичних питань. В першу чергу: як Сирський поведе себе у разі необхідності давати команди на ураження ворожих об’єктів у російському Володимирі, де проживають його батьки. По інформації наших джерел з Генштабу, питання про наявність близьких родичів у РФ, хоч і не завадило військовій кар’єрі, але усе таки є “чутливим” для Олександра Сирського. Мабуть тому Олександр Станіславович так старанно приховує дану інформацію від українців.

  • Сергій Токарєв: як власник російського казино Cosmolot отримав доступ до української “Дії”

    Сергій Токарєв: як власник російського казино Cosmolot отримав доступ до української “Дії”

    Поки очільник Мінцифри Михайло Федоров п’є каву з “хорошим русскім” Сергієм Токарєвим в Києві, батько Токарєва п’є чай в Кремлі.

    Російський бізнесмен Сергій Токарєв, який являється співвласником онлайн казино Cosmolot та First, виріс у впливовій московській родині. Батько Сергія – Токарєв Олександр Васильович має хороші звя’зки в Кремлі. Зокрема, Токарєва старшого пов’язують з Павлом Бородіним, який у свій час допоміг прийти до влади Володимиру Путіну.

    Олександр Токарев разом з Павлом Бородіним входять до складу Опікунської ради Міждержавного союзу міст-героїв. Цей орган заснований у 2004 році для широкої інтеграції Росії, України, Білорусі та невизнаної частини Абхазії.

    Скріншот складу Опікунської ради Міждержавного союзу міст-героїв, до складу якої входить батько Сергія Токарєва

    Сергій Токарєв, незважаючи на тісне спілкування з українською бізнес елітою та дружбу з очільником Мінцифри Михайлом Федоровим, продовжує вести напів легальний гемблінговий бізнес в РФ, володіє там нерухомістю та парком дорогих авто. З 2016 року він 172 рази літав до Москви, а також відвідував анексований Крим в обхід українського державного кордону — рейс 1634-SU компанії “Аерофлот” з Токарєвим на борту регулярно літав з Шереметьєво до Сімферополя в серпні 2016.

    Офіційно, із майна в РФ у Токарєва є як мінімум три квартири, дві в Іжевську і одна в Удмуртській області. У його власності Range Rover (А976ВР777), Mazda ТОURI (С082АХ177) і Mazda 3 (М791ТТ177) та Audi RS6 Avant Performance потужністю 605 кінських сил на урядових номерах (А028МО99). Цікаво, що номери цієї серії розшифровуються як адміністрація Москви або Московської області і належать в основному працівникам мерії.

    Показово, що незважаючи системні контакти з представниками української влади та підтримку української армії ніяких “заходів впливу” відносно громадянина Росії та його близьких родичів в РФ не послідувало. Нагадаємо, в РФ саджають в тюрьму навіть за “неправильний” репост в соціальних мережах, тому важко повірити, що фінансування української армії пройшло б для Токаєва та його родичів безслідно. Відповідно, діяльність Сергія Токарєва повністю влаштовує росіян, і скоріш за все, санкціонована Кремлем.

    Також цікавим фактом з біографії Сергія Токарєва є його робота на російського православного олігарха Костянтина Малофєєва, власника медіа-холдингу “Царьград” та фігуранта міжнародного санкційного списку. Для Малофєєва Токарєв, як і Максим Кріппа, працював над просуванням казино “Вулкан” та “Вулкан.бет”. У Росії цей бізнес заборонено і він перебуває під жорстким контролем ФСБ, однак Малофєєву ніхто не заважає, адже крім “правильної патріотичної риторики” та захисту інтересів православної церкви Малофєєва курує Друга служба ФСБ.

    І якщо через Максима Кріппу ведеться скупка українських медиа активів для розвитку проекту “Царьград Україна”, то схоже, що у Сергія Токарєва інше завдання: інтеграція до української бізнес та ІТ-спільноти.

    Звісно, Сергій Токарєв може представити роботу на Малофєєва як “помилку молодості” адже хто не помиляється. Але є нюанс: незважаючи на декларації про допомогу українській армії, насправді Токарєв обкрадає солдат на передовій. Так, засновник Traffic Devils Олександра Слобоженко зізнався, що його компанія переправляла рекламний трафік онлайн казино Cosmolot на позиції наших бійців на передовій.

    Зрозуміти логіку Сергія Токарєва як бізнесмена можна, але факт “виманювання” зарплат наших бійців, повністю нівелює весь оплачений в пресі піар як Сергія Токаєва, так і бренду Cosmolot.

    Також виникають питання щодо участі Токарєва в українських державних проектах, таких як Diia City. І проблема навіть не у ризиках, пов’язаних з імовірністю витоку даних громадян України до РФ, а скоріш з можливостями Токарєва інтегрувати людей Малафєєва до міжнародних безпекових проектів в сфері IT.