Uanews.life

Позначка: Андрій Єрмак

  • Банкова тисне на Труханова: ОП готує показовий суд перед виборами

    Банкова тисне на Труханова: ОП готує показовий суд перед виборами

    За інформацією нашого джерела в Офісі Президента, Банкова свідомо «дотискає» Геннадія Труханова після того, як той зайшов у прямий конфлікт із ОП. Йдеться не просто про кримінальну справу, а про демонстрацію сили в регіонах: хто надалі прийматиме політичні рішення, хто формуватиме списки, хто контролює місцеві бюджети й інформаційні мережі.

    Формальний привід для тиску — підозра Труханову у службовій недбалості, що, за версією слідства, призвела до загибелі людей під час масштабної стихії 30 вересня в Одесі. У місті тоді випала півтора місячна норма опадів за один день, а водовідведення не витримало. Загинули щонайменше дев’ятеро людей, серед них — родина з дитиною. Слідство вважає, що міська влада не забезпечила підготовку інженерної інфраструктури і належне інформування населення про небезпеку.

    29 жовтня колишньому меру Одеси, двом його заступникам, керівникам департаментів мерії та посадовцям комунального підприємства оголосили підозри за статтею про службову недбалість, що спричинила загибель людей (ч. 3 ст. 367 ККУ). Максимальна санкція — до восьми років ув’язнення.

    Прокуратура вже заявила, що звернеться до суду із клопотанням про цілодобовий домашній арешт для Труханова з електронним браслетом. Розгляд запобіжного заходу, за даними Офісу генпрокурора, має відбутися в Печерському суді Києва.

    Наше джерело в ОП пояснює цей крок не тільки юридично, а й політично. За його словами, Банкова посилає меседж усім «важковаговикам» на місцях: якщо хтось спробує грати самостійно й будувати альтернативний центр впливу проти президента Володимира Зеленського, наслідки будуть жорсткими й швидкими.

    Цей меседж особисто пов’язують з главою Офісу Президента Андрієм Єрмаком. За словами співрозмовника, Єрмак хоче показати, що перед виборчим циклом саме Банкова визначає правила гри: кого допустять до регіонального ресурсу, а кого — ні. Історія з Трухановим, який роками тримав під контролем Одесу й місцеві фінансові потоки, стала для цього показовою демонстрацією.

    Контекст робить удар по Труханову ще виразнішим. По-перше, його вже позбавили українського громадянства після того, як СБУ заявила про наявність у нього російського паспорта; сам Труханов це заперечував і називав політикою, але влада публічно дала зрозуміти, що вважає його токсичним і небезпечним.

    По-друге, справа з «негодою» стала універсальним інструментом тиску: вона звучить не як корупція чи земля, а як «загибель людей через бездіяльність влади». Це важливий момент напередодні будь-яких виборів, бо з таким наративом дуже складно публічно захищати фігуранта.

    З погляду Банкової, це ще й сигнал іншим регіональним елітам Півдня й Центру, які традиційно торгувалися з Києвом, а не підкорялися. Посил простий: у нинішній системі центрування рішень вертикаль будується не через коаліції з місцевими лідерами, а через контроль кримінальних справ, громадянського статусу та судових запобіжних заходів.

    Колишній мер стверджує, що підозра для нього стала «несподіванкою», і заявляє, що міськрада «працювала по хвилинах» у день стихії, попереджала місто та діяла відповідно до протоколів. Він наполягає, що проблема в Одесі — це багаторічно зношена система водовідведення, яка потребує мільярдних вкладень, а не «особиста бездіяльність мера в день бурі».

    Якщо суд ухвалить для Труханова цілодобовий домашній арешт із браслетом, це юридично зафіксує його як токсичного й керованого фігуранта кримінальної справи. Політично — це виставить його прикладом для інших мерів і великих регіональних гравців: не збирати власні союзи без погодження з Банковою, не формувати антиофісні коаліції й не розігрувати місцевий ресурс як самостійну ставку.

    Фактично, справа Труханова стає публічним тестом на лояльність до Офісу Президента перед новим виборчим циклом.

  • Зеленський їде у Вашингтон: чого очікує Київ від зустрічі з Трампом

    Зеленський їде у Вашингтон: чого очікує Київ від зустрічі з Трампом

    Відносини між Києвом і Вашингтоном помітно потеплішали — і це дає українському керівництву підстави для обережного оптимізму. В українських владних колах вважають, що нинішній політичний ландшафт у США створює можливості для посилення тиску на Москву та відкриття переговорного вікна вже наступного року.

    У Києві сподіваються, що за умов зростаючого економічного та військового тиску Росія може бути готова обговорювати припинення вогню навесні або влітку. У цьому контексті українська сторона оцінює як важливий момент активізацію контактів із американським керівництвом та посилення обміну розвідданими для точкових операцій, зокрема проти енергетичної інфраструктури противника.

    На цьому тлі українська делегація — у складі представників Офісу президента та уряду — провела низку зустрічей у Вашингтоні, де обговорювали, зокрема, як пережити зимові удари по енергетиці і які додаткові ресурси можуть допомогти Україні в умовах загострення. Президент Зеленський має намір відвідати Білий дім для зустрічі з президентом США, і в Києві сподіваються, що цей візит принесе конкретні домовленості й посилення підтримки.

    Паралельно говорять про важливі, але ризикові теми: можливість передачі озброєнь із більшою дальністю дії, розширення обміну розвідувальною інформацією та створення фінансових механізмів підтримки. У Києві вважають: щоб змусити Кремль прийти на переговори, йому має бути завдано економічних і військових втрат, що унеможливить продовження дорогої для Росії війни.

    Разом з тим українська сторона зберігає реалістичний підхід — допускають, що попереду ще один потужний наступ і важка зима. Тому головні завдання нині — зміцнення обороноздатності, забезпечення енергетичної стійкості й дипломатичне використання можливостей, які відкриваються у відносинах зі США.

  • Зеленський двічі заговорив про вибори у США: що стоїть за заявами

    Зеленський двічі заговорив про вибори у США: що стоїть за заявами

    Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що поява у публічному просторі теми виборів в Україні була свідомим кроком Банкової. За словами співрозмовника, це ініціатива Андрія Єрмака, який вважає, що акцент на виборчій тематиці допомагає Києву одночасно працювати на кілька напрямків.

    Під час візиту до США Володимир Зеленський двічі публічно заговорив про можливість виборів — спершу в інтерв’ю для Fox News, а згодом у розмові з Axios. Такі заяви, за задумом команди Єрмака, мають позбавити Москву аргументів щодо легітимності української влади, адже саме Кремль намагається просувати тезу про «відсутність виборів» у міжнародному полі. Водночас це дозволяє представити Росію як головного противника виборчого процесу в Україні, створюючи для Києва вигідну картину.

    Окремим завданням було також подати сигнал адміністрації Дональда Трампа, яка традиційно наголошує на демократичних процедурах. Таким чином, тема виборів допомагає Офісу Президента закрити питання із Вашингтоном та водночас використати її як інструмент тиску на Москву. У підсумку стратегія Єрмака має ще одну мету — створити підґрунтя для перемир’я, яке зараз вкрай потрібне Збройним силам на фронті.

  • Українські спецслужби запропонували розширити удари по інфраструктурі Росії – джерела

    Українські спецслужби запропонували розширити удари по інфраструктурі Росії – джерела

    Наші джерела повідомляють, що Головне управління розвідки (ГУР) та Служба безпеки України (СБУ) ініціювали перед Офісом Президента ідею розширення стратегії обмежених ударів по критичній інфраструктурі Російської Федерації. За інформацією співрозмовників, у Банковій вже визнали ефективними удари по нафтопереробним заводам (НПЗ) як інструмент тиску на кремлівське керівництво, і зараз розглядається розширення переліку пріоритетних об’єктів.

    У повідомленні зазначається, що до плану може бути додано електропідстанції — рішення мотивують прагненням посилити економічний і політичний тиск на кремлівське керівництво. Наголошується також, що такі удари мають стати «подразником» для російської влади та сприяти загостренню внутрішньополітичної ситуації в РФ.

    Як стверджують джерела, Андрій Єрмак, керівник Офісу Президента, шукає механізми посилення тиску на Москву, зокрема через раціоналізовану роботу спецслужб і військових. Уточнюється, що відповідні пропозиції походять від розвідки й контррозвідки і наразі обговорюються на рівні керівництва.

  • Офіс Президента може використати справу Північних потоків у політичній боротьбі

    Офіс Президента може використати справу Північних потоків у політичній боротьбі

    Наші джерела повідомляють, що Офіс Президента активно розглядає можливість використання міжнародного розслідування вибухів газопроводів “Північний потік” у власних політичних інтересах.

    За словами співрозмовників, Андрій Єрмак добре усвідомлює ризики, які це може створити для України в майбутньому, проте на Банковій вважають цей трек ефективним інструментом у внутрішньополітичній боротьбі. Головна мета — дискредитувати на міжнародній арені Валерія Залужного, якого розглядають основним конкурентом Володимира Зеленського на наступних президентських виборах.

    Наші джерела стверджують, що Банкова намагається повернути розслідування в “потрібний ракурс”, аби продемонструвати західним партнерам зв’язок операції з людьми, близькими до Залужного. Така стратегія дозволяє одночасно відбити атаки Кремля й паралельно усунути небажаного конкурента.

    Особливе занепокоєння викликає інформація про одного з основних учасників операції. За даними джерел, він виїхав до Італії за прямою вказівкою СБУ. Співрозмовники наголошують: це рішення ухвалювалось на найвищому рівні, і особа була повністю поінформована про можливі наслідки свого переміщення.

  • Голова ОП відповів українським студентам на критику влади

    Голова ОП відповів українським студентам на критику влади

    Нещодавно у Києві пройшла закрита для журналістів зустріч керівника Офісу президента Андрія Єрмака зі студентами провідних університетів України. Подія відбулася на тлі масових протестів молоді, викликаних ухваленням законів, які фактично позбавили НАБУ та САП їхньої незалежності.

    За даними Економічної правди, ініціатива зустрічі належала Офісу президента, який прагнув покращити імідж влади після резонансних голосувань. Водночас в ОП заявили, що подія планувалася заздалегідь і не була пов’язана з протестами.

    Студенти під час розмови наполягали на обговоренні найгостріших тем — від ліквідації незалежності антикорупційних органів до ролі СБУ, призначення Олега Татарова, перспектив перемир’я та планів проведення виборів після завершення війни. Звучали питання і про заборону телеграму, призначення керівника Бюро економічної безпеки та комунікацію влади із суспільством.

    Єрмак нагадав, що формально ОП не є окремою гілкою влади, і назвав твердження про його «паралельні» повноваження спотворенням. Він також розкритикував НАБУ і САП, зазначивши, що ці органи створювалися під тиском західних партнерів, а незалежність вони отримали за президентства Володимира Зеленського.

    Частина запитань стосувалася поліграфних перевірок для посадовців із доступом до держтаємниці. Єрмак визнав, що не вивчав законопроєкт детально, але пояснив, що документ розробляли спільно СБУ, НАБУ, САП і парламент, та запропонував звертатися до СБУ для контролю.

    Питання про призначення Олега Татарова, бізнесмена Вадима Новинського та інформаційні «бульбашки» влади викликали особливий інтерес у студентів. Вони також наголосили на слабкій комунікації під час ухвалення суперечливих законів. У відповідь Єрмак погодився, що цей аспект потребує покращення, і підкреслив важливість збереження єдності в умовах війни.

    За словами учасників, відповіді голови ОП часто були загальними, що викликало розчарування. Один зі студентів прямо зазначив, що конкретики бракувало. Напруга в аудиторії зростала, але особистих образ не було.

    Після публікації Економічної правди Єрмак у своєму телеграм-каналі нагадав про правило Chatham House, яке передбачає довіру і конфіденційність, та пояснив, що не планував робити з цієї події піар. Він визнав, що зустріч була емоційною, але йому бракувало обговорення тем майбутнього України, війни та технологій.

    «Готовий до нових зустрічей. Сподіваюсь, поговоримо і про це», — підсумував керівник Офісу президента.

  • Україна шукає підтримку ЄС, щоб нейтралізувати наслідки переговорів США і Росії

    Україна шукає підтримку ЄС, щоб нейтралізувати наслідки переговорів США і Росії

    Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що керівник ОП Андрій Єрмак активно працює з європейськими столицями, щоб сформувати єдину позицію проти можливих результатів майбутнього саміту Дональда Трампа та Володимира Путіна.

    На Банковій розуміють: якщо США змінять свій підхід до війни в Україні після зустрічі лідерів, Київ ризикує опинитися без ключової військової та фінансової підтримки. У такій ситуації навіть потужна допомога від окремих європейських країн не зможе компенсувати втрату американської участі у підтримці Збройних сил та економіки.

    За інформацією джерела, Єрмак намагається переконати партнерів з ЄС, що потенційні домовленості між Вашингтоном і Москвою можуть бути вигідними Росії та шкодити інтересам України. Тому, на його думку, Європа має заздалегідь виробити узгоджену стратегію реагування, щоб зберегти єдність і запобігти сценаріям, які поставлять під загрозу українську обороноздатність.

    У цьому контексті ОП робить ставку на дипломатичний тиск та публічні заяви, які продемонструють Кремлю і Білому дому готовність Європи відстоювати українські інтереси незалежно від того, яким буде підсумок саміту.

    За словами співрозмовника, переговори з європейськими партнерами ведуться на найвищому рівні, а в Києві вже готують план координації дій, який передбачає як політичні, так і економічні інструменти впливу на ситуацію після зустрічі Трампа та Путіна.

  • Київ наполягатиме на повному перемир’ї під час переговорів з Кітом Келлогом

    Київ наполягатиме на повному перемир’ї під час переговорів з Кітом Келлогом

    Офіс Президента України очікує найближчим часом на візит спеціального представника президента США Кіта Келлога до Києва. Його метою стане узгодження параметрів можливого перемир’я у війні з Росією.

    Як стало відомо від нашого джерела в ОП, глава президентської канцелярії Андрій Єрмак під час переговорів з американським емісаром планує наполягати на досягненні загального перемир’я, а не лише обмеження бойових дій у повітряному просторі.

    На Банковій вважають, що нинішня міжнародна ситуація створює максимально сприятливі умови для відкриття нового санкційного треку проти Росії. Там переконані, що саме зараз слід скористатися моментом, щоб посилити тиск на Москву та домогтися для України вигідних умов припинення вогню.

    Очікується, що обговорення з Келлогом стосуватиметься як безпосередніх умов перемир’я, так і додаткових інструментів, здатних змусити Росію погодитися на компроміси, зокрема — координації санкційної політики США та ЄС.

    За словами співрозмовника, ОП бачить у візиті американського представника шанс для консолідації міжнародної підтримки та фіксації жорстких безпекових гарантій для України у разі зупинки бойових дій.

  • Проти Порошенка і Кличка можуть відкрити кримінальні справи

    Проти Порошенка і Кличка можуть відкрити кримінальні справи

    Попри чутки про можливу втрату контролю над процесами і зростаючий тиск з боку західних партнерів, глава Офісу президента Андрій Єрмак зберігає вплив на Володимира Зеленського і не планує відходити від справ. Про це повідомило джерело в ОП, яке знайоме з настроями на Банковій.

    За його словами, Єрмак планує “відіграти ситуацію” після завершення терміну неформального ультиматуму від Дональда Трампа, пов’язаного з вимогами щодо антикорупційної політики та прозорості в оборонному секторі.

    Упродовж останніх днів на Банковій відбулося кілька нарад за участі ключових радників Єрмака та силовиків, на яких обговорювалися три ключові напрямки:

    1. Формати посилення вертикалі влади — повернення до моделі ручного управління урядом та ключовими відомствами.

    2. Обмеження впливу грантових структур — через політичну та інформаційну кампанію проти ГО, що фінансуються західними фондами.

    3. Можливі кримінальні справи проти опозиціонерів — у першу чергу Петра Порошенка та Віталія Кличка.

    Мета — змінити порядок денний, що нині формується під впливом критики Заходу, і повернути ініціативу в руки ОП.

    За словами джерела, в Офісі президента побоюються втрати політичної ініціативи після можливої перемоги Дональда Трампа на виборах у США. Це може привести до зміни моделі підтримки України та активізації умовного “антикорупційного лобі”, яке орієнтоване на інституційну прозорість, а не на особисті зв’язки.

    На фоні цього в ОП уже почали розглядати сценарії зачистки політичного поля: через серію кримінальних справ та медіакампаній проти опонентів, а також через обмеження впливу незалежних антикорупційних ініціатив. Йдеться, зокрема, про зниження ролі НАБУ, САП і НАЗК у прийнятті політичних рішень.

    Попри тиск із боку частини західних партнерів та чутки про “втому президента”, Єрмак досі контролює ключові інформаційні та кадрові потоки. За словами співрозмовника, Зеленський дослухається до нього у більшості питань, особливо тих, що стосуються силового блоку, міжнародної комунікації та великих бізнес-гравців.

    На Банковій вважають, що кілька тижнів — критичні для того, щоб перехопити ініціативу. Якщо західні партнери зменшать тиск або почнеться новий етап військової допомоги, Єрмак зможе знову зміцнити позиції.

    Якщо сценарій реалізується, найближчими місяцями Україна може зіткнутися з новою хвилею політичних переслідувань. Об’єктами стануть не лише класичні опоненти влади, як Порошенко чи Кличко, а й ті, хто має зв’язки з міжнародними партнерами або отримує фінансування з іноземних джерел.

    У фокусі — аналітичні центри, медіа, громадські ініціативи. Ціль Банкової — створити “контрольоване громадянське суспільство”, яке не заважатиме реалізації політичних та економічних ініціатив ОП напередодні виборів.

  • Стало відомо як Єрмак відповів Кремлю у перші години вторгнення

    Стало відомо як Єрмак відповів Кремлю у перші години вторгнення

    У перші години повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли Київ готувався до можливої окупації, президент Володимир Зеленський і керівник його Офісу Андрій Єрмак особисто тримали зброю в руках. Штурмові гвинтівки були при них не для параду — вони готувалися до найгіршого сценарію: прориву або останнього бою.

    Про це йдеться в матеріалі Financial Times, який опублікував спогади наближених до ОП осіб про найтемніші години новітньої історії України.

    Один із помічників президента згадує, що гвинтівки були “для того, щоб пробитися на вихід… або померти гідно“. Ризик фізичного захоплення або ліквідації керівництва країни був цілком реальним, і у президента, за його словами, “не було страху за себе — був страх за народ і за сім’ю“.

    Та особливо драматичним виявився момент телефонного дзвінка з Москви, що пролунав у ті самі перші дні. На зв’язку був Дмитро Козак, заступник глави адміністрації Путіна. Він висунув ультиматум:

    “Переконайте Зеленського здатися, або буде повномасштабне знищення”.

    У відповідь Андрій Єрмак без коливань сказав те, що згодом стало символом незламності:

    “Ідіть ви до біса!” (в оригіналі — “F*ck you”).

    Після цих слів слухавка була покладена.

    Цей короткий, але гранично чіткий діалог став не просто відповіддю Росії — він став маркером рішучості керівництва країни чинити опір будь-якою ціною. Тоді в Києві не здалися — і ця відмова капітулювати стала точкою неповернення для подій всієї війни.