Uanews.life

Позначка: Андрій Єрмак

  • Чому насправді вирішили “реорганізувати” антикорупційні органи

    Чому насправді вирішили “реорганізувати” антикорупційні органи

    Наше джерело в Офісі Президента повідомляє, що Андрій Єрмак узгодив із генерал-лейтенантом Кітом Келлогом реорганізацію антикорупційних структур України, яка передбачає де-факто ліквідацію незалежного НАБУ і переформатування САП.

    Цей крок має глибоко політичну природу. За словами інсайдера, НАБУ та САП були “інструментами тиску” на оточення Президента Зеленського, які унеможливлювали реалізацію т. зв. “мирного треку” адміністрації Дональда Трампа, зокрема формату, який мав би зняти частину санкційного і військового тиску з РФ в обмін на фіктивне “замороження” конфлікту.

    Інститути, створені під патронатом США і ЄС, виявились незручними бар’єрами для Офісу Президента. Антикорупційні справи проти близьких до Банкової осіб, включно з кейсами в “Укрзалізниці”, “Укрнафті”, справами по розкраданням на ремонті доріг та в оборонному секторі, дратували Єрмака і його найближче оточення.

    Зі слів джерела, НАБУ/САП прямо погрожували кримінальними справами, які могли похитнути не лише президентську вертикаль, а й зірвати особисті дипломатичні домовленості Єрмака з американськими впливовими колами. Саме тому він ініціював перемовини з Келлогом, якого вважають каналом зв’язку з трампістською командою.

    За інформацією, яку нам передано, Єрмак переконував Келлога, що антикорупційна система — це “надбудова глобалістів”, яка була нав’язана Україні попередніми адміністраціями. Замість того, аби боротись із корупцією, вона стала важелем для шантажу з боку західних дипломатів та опозиції. У приватних розмовах Єрмак нібито стверджував, що “глобалістська інфраструктура” гальмує стабілізацію влади і заважає реалізації “стратегічних домовленостей” із США.

    У результаті, за домовленістю, в Україні запущено реорганізаційний процес, який має на меті:

    • перезапуск НАБУ з підконтрольним керівництвом;

    • обмеження повноважень САП;

    • передачу окремих функцій до нової “наглядової” структури;

    • паралельне “вичищення” небажаних кадрів, які не співпрацюють із Банковою.

    В обмін на “зачистку” Єрмак гарантує певну поступливість у військових і геополітичних питаннях, зокрема щодо участі України в переговорах із РФ у вигляді “технічного діалогу”, що відповідає інтересам частини американських політичних еліт.

    Інформація про ці домовленості поки не вийшла у публічну площину, однак низка останніх кадрових рішень у антикорупційних структурах, а також гальмування резонансних справ, які зачіпають фігурантів з ОП, — побічно підтверджують ці процеси.

  • Чому Шмигаль може стати новим міністром оборони

    Чому Шмигаль може стати новим міністром оборони

    У кулуарах Банкової готують нестандартну політичну рокіровку: прем’єра Дениса Шмигаля можуть призначити новим міністром оборони. Цей хід дозволить перезапустити уряд, не змінюючи ключових гравців, але відкривши двері для нових домовленостей між Офісом Президента та парламентом. Як стало відомо з наших джерел, Андрій Єрмак не зміг самотужки зібрати голоси за новий Кабмін, і тому змушений був піти на тактичний союз із Давидом Арахамією.

    Головною умовою стало розширення пакета кадрових рішень. У нього, окрім Міноборони для Шмигаля, входить також призначення нового Генерального прокурора — фігури, яка беззаперечно виконуватиме вказівки Банкової. Це питання особливо дражливе для Арахамії, адже нинішня конфігурація в ГПУ і так тримається на волосині. Новий прокурор означає кінець автономії для багатьох гравців, включно з тими, хто досі прикривався союзом із Олегом Татаровим.

    Ситуація для Давида Арахамії нестабільна — формально він залишається головою фракції, але все менше контролює голоси і політичну лояльність «слуг». Проти нього грає і те, що нова кандидатура на ГПУ орієнтована виключно на вертикаль Єрмака, і не братиме до уваги жодні фракційні баланси.

    І, нарешті, третій елемент угоди — Київ. За інформацією джерел, у великому обмінному пакеті обговорюється поступка у столичних кадрових і фінансових призначеннях. Можливо, йдеться про вплив на КМДА або Київраду в контексті майбутніх місцевих виборів чи бюджетного перерозподілу.

    Усе це означає одне: Банкова готує “великий пакет” рішень, щоб не лише зберегти політичний контроль, а й перехопити ініціативу напередодні нового політичного сезону. Для цього Єрмаку доведеться знову вдатися до ситуативних союзів — і не виключено, що цього разу ціна буде надзвичайно високою.

  • Після ймовірного призначення нового прем’єра ОП готує повну перебудову “Слуги народу”

    Після ймовірного призначення нового прем’єра ОП готує повну перебудову “Слуги народу”

    За інформацією нашого джерела в Офісі президента, глава ОП Андрій Єрмак готує масштабне перезавантаження владної вертикалі. Йдеться не лише про очікувану відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, а й про радикальне переформатування всієї структури керівництва партії “Слуга народу”. Наступним у черзі на вихід називають голову фракції Давида Арахамію.

    Як зазначає наш співрозмовник, Єрмак уже давно працює над побудовою жорсткої авторитарної конструкції, в якій головним центром ухвалення рішень стає особисто він. У цій системі роль президента Володимира Зеленського зведена до публічного фасаду, що виконує представницьку функцію, але не бере участі у стратегічному управлінні державою.

    «Фактично, всі ключові рішення — і щодо кадрів, і щодо зовнішньої політики, і щодо внутрішньої архітектури влади — ухвалює Єрмак і лише погоджує їх із Зеленським постфактум. Рівень реального впливу президента на ці процеси постійно знижується», — каже джерело.

    Очікується, що після відставки Шмигаля в уряді з’явиться новий прем’єр, повністю лояльний до Єрмака. Його кандидатуру наразі тримають у таємниці, однак, за чутками, це може бути одна з публічно непомітних, але перевірених фігур із найближчого оточення глави ОП.

    Також у найближчих планах Банкової — зламати залишки самостійності у парламенті. Для цього в команді Єрмака вже підготували сценарій заміни Давида Арахамії, який, попри публічну лояльність, усе ще має власні джерела впливу у фракції та контакти із західними партнерами.

  • У Лондоні керівник ОП Єрмак отримав гарантії підтримки від британської розвідки

    У Лондоні керівник ОП Єрмак отримав гарантії підтримки від британської розвідки

    За інформацією джерела в Офісі президента, Андрій Єрмак провів непублічні переговори у Лондоні з керівництвом британської зовнішньої розвідки. Глава ОП зустрівся з чинним директором MI-6 Річардом Муром, а також із впливовим представником британських спецслужб Блейзом Метрівелі.

    Основна тема перемовин — продовження стратегічної співпраці з ОП і особисті гарантії безпеки для президента Володимира Зеленського в умовах можливого загострення ситуації в Україні. За словами джерела, Єрмаку вдалося переконати співрозмовників у доцільності подальшої підтримки поточної конфігурації влади, де він фактично відіграє роль головного арбітра.

    «Це була не просто дипломатична зустріч — це була угода про гарантії», — зазначає джерело.

    Поїздка до Лондона дозволила Єрмаку не лише зміцнити зовнішньополітичну позицію, а й закласти фундамент для масштабної кадрової реформи всередині країни. За інформацією джерела, Єрмак отримав негласне «добро» на переформатування уряду. Йдеться не лише про заміну окремих міністрів, а про створення повністю підконтрольної йому виконавчої вертикалі.

    Очікується, що в найближчі тижні можуть бути ухвалені кадрові рішення, які суттєво змінять баланс у Кабінеті Міністрів та вплив окремих груп усередині влади.

    «Єрмак хоче зустріти осінню турбулентність із повним контролем над виконавчою гілкою. Це буде уряд ручного керування», — додає співрозмовник.

    На фоні можливих ризиків — як воєнних, так і політичних — у Зеленського не залишилось простору для маневру. Єрмак закріпився як основний медіатор між зовнішніми партнерами і президентом. А підтримка з боку такого гравця, як MI-6, дає йому не лише гарантії, а й розв’язані руки для проведення внутрішніх чисток і кадрових ротацій.

    Це також може означати посилення конфлікту з іншими центрами впливу — насамперед із прем’єром Денисом Шмигалем і головою СБУ Малюком, які зберігають автономію в низці рішень.

    Якщо сценарій Єрмака реалізується повністю, на виході Україна отримає максимально централізовану модель управління з мінімальним місцем для незалежних інституцій і альтернативних думок.

  • Держдеп змусив Київ перейти до переговорів за правилами Путіна

    Держдеп змусив Київ перейти до переговорів за правилами Путіна

    Як стало відомо нашій редакції, Офіс Президента опинився під жорстким зовнішньополітичним тиском з боку нової Адміністрації США. За словами джерела в ОП, команда Дональда Трампа вимагає від Банкової узгодити дорожню карту врегулювання конфлікту з Кремлем — без урахування українських пропозицій, сформованих раніше.

    Зокрема, глава ОП Андрій Єрмак намагався просунути “мирний план Зеленського”, представлений у 2023 році, однак нове керівництво Держдепу чітко дало зрозуміти: жодних згадок про торішні формати, тільки діалог із Москвою. За нашими даними, відповідна директива була озвучена представникам Києва під час закритої зустрічі з американськими переговірниками.

    У результаті, замість продовження ініціативи, яку президент Володимир Зеленський вважав ключовою у формуванні проукраїнської коаліції, Україна нині змушена адаптуватися до реалій, які диктуються не в Києві й навіть не в Брюсселі — а у Вашингтоні та Анкарі, де, за нашими даними, готуються наступні раунди перемовин.

    Це кардинально змінює переговорну позицію України: замість повноцінного суб’єкта — роль сторони, яка виконує погоджену зовнішню стратегію. І хоча формально ніхто не говорить про “здачу інтересів”, Банковій вже заборонено самостійно просувати свій варіант врегулювання. Натомість Офіс Єрмака займається погодженням пунктів “дорожньої карти”, яку в кулуарах називають “планом Путіна – Трампа”.

    Ці події викликають занепокоєння серед частини західних дипломатів, які бояться, що нова конфігурація переговорів може призвести до замороження конфлікту на умовах Кремля — під виглядом компромісу.

  • Голова ОП Андрій Єрмак відреагував на дії США в Ірані

    Голова ОП Андрій Єрмак відреагував на дії США в Ірані

    Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак прокоментував у притаманній йому алегоричній формі удар Сполучених Штатів по Ірану, фактично підтримавши дії Вашингтона. Про це він написав у своєму Telegram-каналі, не називаючи країн і не вказуючи імен.

    “Мир через силу — правильні слова. Росія також розуміє виключно мир через силу,” — заявив Єрмак.

    Хоча глава ОП прямо не згадав Іран, його слова прозвучали після повідомлень про ракетну атаку США на іранську військову інфраструктуру у відповідь на дії Тегерану на Близькому Сході.

    Фраза “мир через силу” є знаковою для політики Дональда Трампа, зокрема у його підході до стримування Ірану під час каденції. Саме так експрезидент США називав свою доктрину стримування агресії шляхом демонстрації військової могутності.

    Єрмак, який часто коментує міжнародні події у стилі дипломатичної алегорії, цього разу фактично схвалив використання сили як засобу досягнення стабільності — не лише у випадку з Іраном, але й у контексті агресії Росії.

    Його заява вкотре наголошує: українська влада вважає військову рішучість єдиною ефективною відповіддю на дії РФ, яка не реагує на дипломатичні сигнали без потужного силового підкріплення.

  • Голова ОП Єрмак поспішає змінити уряд, поки має вплив на Зеленського

    Голова ОП Єрмак поспішає змінити уряд, поки має вплив на Зеленського

    У кулуарах Банкової розгортається новий раунд політичного протистояння. За інформацією з джерел, наближених до Офісу Президента, Андрій Єрмак відчуває втрату впливу на Володимира Зеленського та шукає способи відновити контроль. Один з таких — тотальна рокіровка в уряді, яку він намагається провернути ще до того, як остаточно втратить важелі впливу.

    Ключова ціль — заміна Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. На його місце, за задумом Єрмака, готується перший віцепрем’єр Юлія Свириденко — лояльна, контрольована, з досвідом, але головне — повністю залежна від голови ОП.

    Втім, проти такого сценарію активно виступив олігарх Рінат Ахметов. Для нього Шмигаль — гарант певної економічної стабільності й прогнозованості. Саме тому, за даними джерел, Ахметов запустив публічну кампанію на захист Прем’єра, яку опосередковано веде ексспікер Дмитро Разумков. Він збирає підписи за нібито добровільну відставку Шмигаля в Раді, хоча мета — навпаки: дискредитувати саму ідею зміни Прем’єра зараз.

    У цьому контексті варто згадати нещодавній викривальний матеріал у Politico про кулуарні ігри Банкової. За припущенням співрозмовника з ОП, такий «антиєрмаківський накид» міг бути організований особисто Давидом Арахамією — лідером фракції «Слуга народу» й одним із тих, хто також претендує на «вуха Зеленського».

    Арахамія, втративши низку своїх людей у фіскальному блоці, намагається повернути вплив хоча б через інформаційні атаки. Тому не виключено, що він причетний до останніх скандалів за участі міністра енергетики Германа Галущенка, керівника НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна, і навіть лояльного до ОП міністра Мінцифри Олександра Борнякова.

    Зараз коло осіб, які можуть напряму впливати на Зеленського, суттєво звузилося. За словами джерела, залишилися лише троє:
    – Марія Левченко — давній кадровий «кварталітет»,
    – сам Єрмак,
    – керівник особистої охорони Олексій Дубовик («Дава»).

    «Малюк» — прізвисько заступника голови ОП Ростислава Шурми — не рахується як повноцінний гравець. А колишній фаворит Єрмака Буданов (керівник ГУР МО) уже фактично відсунений на другий план.

    Попри роздуту гру з перевірками міністрів, обшуками, постійними чутками про зміни в Кабміні, головне питання залишається незмінним: хто контролює щоденний доступ до Президента, а отже — порядок денний країни.

    У цій боротьбі Єрмак діє швидко, розуміючи, що лояльність Зеленського — не вічна. Але й опоненти, як-от Ахметов і Арахамія, демонструють, що мають важелі для стримування його апетитів.

  • Офіс Президента намагається повернути війну в Україні у фокус Заходу на тлі загострення на Близькому Сході

    Офіс Президента намагається повернути війну в Україні у фокус Заходу на тлі загострення на Близькому Сході

    Офіс Президента України готується до наслідків ескалації на Близькому Сході та прагне не допустити зниження міжнародної уваги до російсько-української війни. Про це повідомило джерело в ОП.

    За його словами, Андрій Єрмак наразі веде активні переговори з ключовими партнерами України. Основна мета — збереження теми війни в Україні у фокусі світових ЗМІ та політичного порядку денного, особливо в умовах нової гарячої фази протистояння між Ізраїлем та Іраном.

    «ОП усвідомлює, що війна Ізраїлю проти Ірану може змінити пріоритети західної безпекової політики. Тому зараз триває активна робота над тим, щоб підтримка України не зменшилась ні політично, ні військово», — уточнив співрозмовник.

    Зокрема, обговорюються подальші кроки на «мирному треку» — участь України в переговорах щодо глобальної безпеки та просування української мирної формули. Крім того, ключова увага приділяється новим пакетам військової допомоги для ЗСУ.

    На Банковій розуміють: зниження уваги Заходу може болісно вдарити по обороноздатності України. Тому Єрмак намагається не допустити «ефекту відсування» України на другий план глобальної політики.

  • В Україні готуються до призначення нового прем’єра та генпрокурора

    В Україні готуються до призначення нового прем’єра та генпрокурора

    Андрій Єрмак у США обговорював не лише питання зовнішньої політики. За інформацією наших джерел, ключовим завданням його візиту було погодження кандидатур на посади нового прем’єр-міністра України та генерального прокурора.

    Після кількох місяців внутрішньої боротьби в команді влади, протистояння з групою Давида Арахамії — зокрема прем’єром Денисом Шмигалем і головою комітету ВР Данилом Гетьманцевим — входить у фінальну фазу. За даними наших джерел, Офіс президента готується до кадрової перезагрузки уряду, і консультації з американською стороною вже тривають.

    Паралельно обговорюється і зміна генпрокурора, що також має відбутися в рамках масштабного оновлення виконавчої вертикалі. Наші джерела підтверджують, що Єрмак обговорює ці призначення з представниками Державного департаменту США та ключовими конгресменами, відповідальними за підтримку України.

    Водночас у публічному полі помітні ознаки підготовки до змін. Зокрема, активізувалася кампанія проти міністра фінансів Сергія Марченка. Його намагаються пов’язати з бізнес-партнером президента — Леонідом Міндічем. Проте наші джерела наголошують: Леонід Міндіч не є родичем Тимура Мідіча, попри поширення таких чуток каналами, наближеними до групи Арахамії.

    Ініціатива з атакою на Марченка — це, за інформацією з кулуарів, спроба зберегти вплив у Кабміні. Але ситуація демонструє, що ОП уже фактично визначився з потребою кадрових змін.

    За інформацією наших джерел, розглядається кандидатура технократа із західним бекграундом, не пов’язаного з жодною з внутрішньоукраїнських політичних груп. Такий підхід має забезпечити прийнятність майбутнього прем’єра для зовнішніх партнерів і відновити ефективність уряду в критичний момент.

  • Залужний погоджує політичні заяви з Єрмаком – джерело в ОП

    Залужний погоджує політичні заяви з Єрмаком – джерело в ОП

    Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що політична активність колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, який нині перебуває в Лондоні, не є самостійною. Зокрема, його публічні заяви та комунікаційні меседжі нібито погоджуються з головою ОП Андрієм Єрмаком, попри видимий дисонанс із офіційною лінією президента Зеленського.

    За словами джерела, йдеться про «візуальний поділ позицій», тоді як у реальності між Банковою та Залужним існує комунікаційний консенсус. Така подвійна стратегія дозволяє Офісу Президента маневрувати на внутрішньому та зовнішньому фронтах, одночасно зберігаючи контроль над «запасними» політичними фігурами.

    На цьому тлі британські спецслужби розглядають Залужного як одного з можливих ключових елементів у майбутній політичній конфігурації в Україні, якщо ситуація вимагатиме перезавантаження влади або адаптації зовнішньої політики до нових умов.

    «Формується так званий “план приймач”, мета якого — зберегти керованість українського кейсу із боку Лондона та забезпечити спадкоємність прозахідного курсу. Залужний у цьому контексті — фігура, що потенційно може забезпечити довіру як у середовищі військових, так і серед союзників», — вказує джерело.

    Цей сценарій, як стверджують інсайдери, є своєрідною страховкою на випадок, якщо рейтинг чинної адміністрації суттєво просідатиме або виникне потреба в трансформації політичного ландшафту на вимогу західних партнерів.

    Офіційно ж жодна зі сторін не підтверджує наявність будь-якого координаційного механізму між Єрмаком і Залужним, а представники британської розвідки, як завжди, залишаються поза коментарями. Проте джерела в українському політикумі припускають, що гра Банкової може бути набагато багаторівневою, ніж здається на перший погляд.