Uanews.life

Позначка: будівництво

  • Підряд на реконструкцію крематорію у столиці на 160 мільйонів отримала маловідома фірма

    Підряд на реконструкцію крематорію у столиці на 160 мільйонів отримала маловідома фірма

    Київський крематорій втретє оголосив закупівлю на реконструкцію кремаційного обладнання й нарешті підписав договір. Вартість робіт становитиме майже 160 мільйонів гривень, а підряд отримає маловідома столична компанія “Блу Скай Тек”, що раніше виконувала лише невеликі бюджетні контракти.

    Наприкінці листопада 2025 року Ритуальна служба СКП “Київський крематорій” уклала угоду з ТОВ “Блу Скай Тек” на реконструкцію кремаційного обладнання з повною заміною печей за адресою вул. Байкова, 16 у Голосіївському районі. Згідно з даними в електронній системі Prozorro, вартість договору становить 156,9 мільйона гривень. Роботи планують завершити до кінця 2026 року.

    У межах реконструкції передбачено заміну печей, оновлення газопостачання, ремонт покрівлі та асфальтобетонного покриття. Цей проєкт готували ще з березня 2024 року, коли Крематорій замовив його розробку у ТОВ “Європроєктбудсервіс” за 3,2 мільйона гривень.

    Втім, реалізація робіт неодноразово зривалася. У березні та липні 2025 року Ритуальна служба двічі оголошувала закупівлю на реконструкцію, однак жодну з них не вдалося завершити. Першу скасували через відсутність подальшої потреби, другу — через відхилення всіх пропозицій учасників, включно з пропозицією “Блу Скай Тек”. Лише третя спроба завершилася підписанням договору.

    ТОВ “Блу Скай Тек” зареєстроване в Києві у 2017 році. Статутний капітал фірми — 1 тисяча гривень. Основна діяльність — виробництво будівельних металевих конструкцій. Власником і керівником значиться Максим Гелюх, зареєстрований у Макіївці Донецької області, що перебуває в окупації з 2014 року.

    За даними Clarity Project, компанія брала участь у 12 публічних закупівлях і має підписані контракти на суму 157,4 мільйона гривень. Жоден із попередніх її підрядів не був співставний з нинішнім — найдорожчим до цього був договір з НЕК “Укренерго” на ремонт обладнання в адмінбудівлі вартістю 132 тисячі гривень.

    Ритуальну службу СКП “Київський крематорій” тимчасово очолює Ігор Тітаренко. Установа підпорядковується Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, керівником якого є Дмитро Науменко.

  • Відновлення по-черкаськи: ОДА підписала угоду на 47,9 млн грн для будинку в Умані з цінами, завищеними вдвічі

    Відновлення по-черкаськи: ОДА підписала угоду на 47,9 млн грн для будинку в Умані з цінами, завищеними вдвічі

    Департамент будівництва Черкаської ОДА на чолі з Ігорем Табурцем 2 вересня уклав новий контракт на 47,89 млн грн із ТОВ «Буд Кепітал Групп» щодо реконструкції будинку в Умані на вул. Захисників України, 25 — того самого, в який у квітні 2023 року влучила ракета Х-101. Унаслідок того удару загинуло 23 людини, серед них шестеро дітей.

    Це вже друга угода на цей об’єкт. Перша була підписана у листопаді 2023 року з ПП «Уманьрембуд 2» на 67,82 млн грн, а пізніше додатково — ще на 23,5 млн грн без тендеру. Загалом компанія вже отримала 42,75 млн грн.

    З урахуванням нового контракту загальна вартість робіт перевищить 110 млн грн, тобто близько 1,1 млн грн за кожну з 99 квартир. Для порівняння, середня ціна двокімнатної квартири у пристойному стані на вторинному ринку Умані — 25–35 тисяч доларів, що в рази менше за кошторис «відновлення».

    Найбільше запитань викликають ціни матеріалів:

    • металопластикові вікна — 8 641 грн/м²
      (ринок — 4 386–5 220 грн/м²)

    • утеплювач Izovat Fasad 100 мм — 7 690 грн/м³
      (ринок — 3 140–3 783 грн/м³)

    • полівінілацетатна дисперсія — 379 грн/кг
      (ринок — 146–148 грн/кг)

    Лише на цих трьох позиціях потенційна переплата становить щонайменше 4 млн грн — і це без урахування десятків інших завищених у кошторисі матеріалів.

    У тендері брав участь також «Уманьрембуд 2», що вже працював на цьому ж об’єкті, однак його пропозицію відхилили через формальні недоліки у гарантійних документах та паперах на техніку.

    Натомість перемогу отримало «Буд Кепітал Групп» — компанія, у якій, судячи з кошторисів, вікна коштують удвічі дорожче від ринку, а утеплювач — майже вдвічі.

    Контракт підписали в.о. директора департаменту Олександр Мацко та уповноважений представник департаменту Євгеній Аладін. Фінансовий розподіл: 40,73 млн грн — державний бюджет, 8,64 млн грн — місцевий бюджет.

    Понад рік мешканці зруйнованого будинку в Умані чекають на обіцяне житло. Тим часом влада Черкащини укладає нові договори на будівництво із завищеними цінами, що шокують навіть будівельний ринок.

    Переплата у 4 млн грн — це:

    • 160 FPV-дронів, або

    • 8 автомобілів для ЗСУ, або

    • кілька повноцінних будинків у невеликих громадах.

    Проте, здається, для чиновників важливішими стали «вікна по 8,6 тисяч за метр».

  • Будівництво без будівництва: чиновники й підрядники списували кошти через фальшиві акти виконаних робіт

    Будівництво без будівництва: чиновники й підрядники списували кошти через фальшиві акти виконаних робіт

    На будівництві водопроводів у Миколаївській та Дніпропетровській областях діяла масштабна корупційна схема, у якій поєдналися інтереси високопосадовців, відповідальних за контроль будівництва, та лояльних підрядних компаній. За даними слідчих, керівники підрядних структур системно підробляли будівельну документацію, а посадовці Міністерства розвитку громад та територій, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури та місцевих адміністрацій забезпечували її легалізацію та оплату.

    У центрі схеми — фальсифікація актів виконаних робіт КБ-2В і довідок КБ-3. Саме ці документи є ключовими для визначення обсягу робіт та підставою для перерахування коштів підрядникам. За версією слідства, підрядники масово завищували обсяги, включали етапи, які фактично не виконувались, та використовували фіктивні або недійсні підписи технічного нагляду. Усі ці папери подавалися як офіційні й ставали підставою для багатомільйонних оплат із державного та місцевих бюджетів.

    До схеми були залучені посадовці структур, які за законом зобов’язані контролювати достовірність документації. Йдеться про представників Міністерства розвитку громад та територій під керівництвом міністра Олексія Кулеби; посадових осіб Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яким керує Сергій Сухомлин; службовців Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на чолі з Андрієм Донченком; а також посадовців Миколаївської ОВА, підпорядкованих голові області Віталію Кіму. Саме їх погодження та відсутність будь-яких зауважень дозволяли фіктивним актам проходити всі етапи контролю.

    Підрядні компанії — зокрема ТОВ «Автомагістраль-Південь» і ТОВ «Шляховик-97» — систематично подавали на оплату підроблені акти, складені заднім числом. У документах містилися завідомо неправдиві дані: неіснуючі поставки матеріалів, завищені у рази обсяги робіт, відображення етапів, які ніколи не здійснювалися. Підписи технічного нагляду часто не збігалися з підписами реальних інженерів або виконувалися сторонніми особами.

    Коли правоохоронці намагалися витребувати документацію через судові ухвали, окремі посадовці блокували такі запити або штучно затягували перевірки. Це створювало умови для безперешкодного виведення бюджетних коштів та подальшого знищення доказів.

    У реальності значна частина робіт, зазначених у фіктивних актах, виконана не була. Проте саме ці документи ставали формальною підставою для перерахування мільйонних сум підрядникам — коштів, які мали йти на будівництво критичної інфраструктури, але натомість осідали у приватних руках.

    Розслідування триває. Слідчі встановлюють повний перелік учасників, суму завданих збитків та масштаби корупційної мережі, яка охопила одразу декілька регіонів та державних структур.

  • Запуск метро на Виноградар під питанням: у КМДА та метрополітені озвучують різні терміни

    Запуск метро на Виноградар під питанням: у КМДА та метрополітені озвучують різні терміни

    Обіцянка мера Києва Віталія Кличка про запуск метро на Виноградар у 2026 році суперечить прогнозам самого київського метрополітену. На це звернула увагу громадська організація «Пасажири Києва», проаналізувавши виступи транспортних посадовців на засіданні профильної комісії Київради.

    Під час обговорення керівник КП «Київський метрополітен» Віктор Вигівський повідомив, що у 2026 році планується завершити лише основні конструкції станції «Мостицька». Для запуску руху необхідно добудувати ще одну станцію — «Проспект Правди». За його словами, орієнтовний термін введення об’єкта в експлуатацію — 2027 рік, і він може зміститися через фінансові труднощі та воєнний стан.

    Ці слова різко дисонують із заявою міського голови Віталія Кличка, зробленою під час сесії Київради 9 жовтня. Тоді мер запевнив, що вже у 2026 році щонайменше одна станція метро на Виноградарі буде відкрита для пасажирів.

    У «Пасажирах Києва» наголошують: різні позиції посадовців створюють дезінформацію для мешканців та формують нереалістичні очікування. Будівництво продовжує затягуватися, а об’єктивних підтверджень можливості запуску у 2026 році немає.

    Запуск метро на Виноградар залишається одним із ключових інфраструктурних проєктів столиці. Проте через нестабільне фінансування та розбіжності в офіційних заявах люди досі не мають чіткого розуміння, коли нова лінія стане реальністю.

  • Реконструкція Інституту серця МОЗ: завищені ціни та підозрілі тендери

    Реконструкція Інституту серця МОЗ: завищені ціни та підозрілі тендери

    Державне некомерційне підприємство «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» оголосило торги на реконструкцію будівлі «А» вартістю 1,32 млрд грн. На торгах наразі лідирує ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» із пропозицією 1,05 млрд грн. Компанія розробляла проєкт реконструкції та мала детальне знання кошторису, що викликає питання щодо прозорості торгів.

    Експертна оцінка кошторису показала суттєве завищення цін на матеріали. Арматура, металопластикові вікна, теплоізоляційні плити та керамічна плитка коштують на 21–40% дешевше на ринку. Орієнтовна переплата лише на цих позиціях сягає 6,5 млн грн.

    Тендерні умови були складними та вибірковими: учасники мали надати детальну технічну документацію на десятках сторінок, підтвердження постачання від виробника, чинний договір на вивезення будівельних відходів та п’ять сертифікатів ISO. Дешевшого конкурента – «Укрбуд-Проєкт-Реконструкція» – відхилили через формальні невідповідності.

    ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» зареєстроване у 2020 році та належить Юрію Ромашко. Компанія отримала державних підрядів на 1,37 млрд грн, більшість без конкурентних торгів, включно з підрядами на будівництво захисних споруд на атомних станціях. Підряди «Кантріінвестбуду» фігурували у «плівках Міндіча» – записах НАБУ про відкатні схеми при закупівлях «Енергоатому».

    Реконструкція будівлі «А» Інституту серця передбачає створення відділення інноваційної кардіонейрореабілітації та інтенсивної терапії до кінця 2027 року. Очолює Інститут Борис Тодуров, уповноважена особа з закупівель – Аліна Сухомлин.

  • Кам’янське витратить 220 млн грн на житло для переселенців – підряд без конкуренції

    Кам’янське витратить 220 млн грн на житло для переселенців – підряд без конкуренції

    Кам’янська міська рада замовила реконструкцію нежитлової будівлі під житло для внутрішньо переміщених осіб на суму 220,45 млн грн у ТОВ «Мастертрейдконсалт». Роботи планують завершити до кінця 2026 року, облаштувавши 56 квартир та приміщення загального користування.

    Завдання підрядника включає демонтаж, оновлення фасаду, покрівлі, заміну вікон і дверей, внутрішнє облаштування приміщень та монтаж інженерних мереж: опалення, вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання та системи пожежної безпеки. Також заплановано благоустрій території: тротуари, освітлення, дитячі та спортивні майданчики, озеленення.

    При цьому аналіз кошторису показав суттєве завищення цін на будівельні матеріали. Наприклад, розчинову суміш Ceresit CT 87 White Flexible закупили по 63 грн/кг, тоді як у Дніпрі її можна купити по 31–35 грн/кг. Переплата на окремих позиціях перевищує 6 млн грн. Також середньомісячна зарплата робітників закладена на рівні 23 885 грн, хоча реальні ринкові показники становлять 30–40 тис. грн, що створює ризик виплат у конвертах із маржі.

    Підрядник отримав договір без конкуренції, оскільки на відкриті торги ніхто не прийшов. Для участі у тендері компанія мала погодитися на відтермінування платежу до 120 днів та особисто оглянути об’єкт реконструкції.

    ТОВ «Мастертрейдконсалт», зареєстроване у 2020 році, раніше вже фігурувало у розслідуваннях про «відкати» в Кам’янському. З 2021 року компанія отримала державних підрядів на 285 млн грн, найбільше саме від нинішнього замовника.

  • Ремонт гуртожитку Львівської політехніки подорожчав: університет підписав новий контракт на 13 млн

    Ремонт гуртожитку Львівської політехніки подорожчав: університет підписав новий контракт на 13 млн

    Національний університет «Львівська політехніка» уклав ще одну угоду на додаткові роботи у гуртожитку №3 на вул. Карпинця, 27. Згідно з оприлюдненою 18 листопада інформацією у системі Prozorro, вартість нового договору становить 13,62 млн грн.

    Це вже другий масштабний контракт на ремонт цієї будівлі. Перший, підписаний у вересні, передбачав роботи на 38 млн грн. Обидві угоди укладені з ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”, ЛТД».

    Що передбачає новий договір

    Фінансування другого підряду частково здійснюється в межах державного проєкту Європейського інвестиційного банку «Вища освіта України», іншу частину покриватиме університет.

    Із загальних 13,62 млн грн:

    • 9,57 млн грн підуть на будівельні роботи;

    • 4,05 млн грн — на закупівлю обладнання.

    Понад 7,26 млн грн буде профінансовано у 2025 році, решта — у 2026-му. Термін завершення всіх робіт — 12 лютого 2026 року.

    Основні роботи, які виконає підрядник

    Підрядник має завершити повний комплекс робіт:

    • утеплення та оздоблення фасадів і цоколю;

    • монтаж алюмінієвих конструкцій і підвіконь;

    • встановлення пожежних сходів;

    • ремонт та утеплення покрівлі й надбудови;

    • облаштування тротуарів, доріжок, бордюрів і водовідведення;

    • монтаж систем вентиляції та кондиціонування;

    • роботи з водопостачання та каналізації;

    • прокладання електромереж;

    • встановлення автоматизованої системи енергомоніторингу.

    Компанія надала банківську гарантію на 340 тис. грн — 2,5% від вартості контракту. Документація передбачає штрафи та можливість розірвання договору у разі порушень.

    Хто виконує роботи

    ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”, ЛТД» працює понад 30 років. Новим власником у 2022 році став Олег Кузик, після чого компанія різко активізувалася на ринку держзакупівель. Станом на літо 2025 року вона отримала державних контрактів на 1,32 млрд грн.

    Компанія фігурує в низці скандальних історій: зокрема, журналісти фіксували завищення вартості робіт на десятки мільйонів гривень. Після публічного резонансу та втручання громадських організацій ціни у деяких тендерах були знижені.

    У червні 2025 року директор компанії Олег Кузик отримав підозру в ухиленні від сплати 8,1 млн грн податків. Компанія відшкодувала збитки у межах досудового розслідування.

  • Київ у жовтні підписав бюджетних контрактів на 6,15 млрд: найбільше заробив «Київавтодор»

    Київ у жовтні підписав бюджетних контрактів на 6,15 млрд: найбільше заробив «Київавтодор»

    У жовтні 2025 року столиця уклала понад 7,2 тисячі договорів за публічними закупівлями на загальну суму 6,15 млрд гривень. Найбільше коштів — понад 58% — Київ традиційно спрямував на дорожні та будівельні роботи. Лідером із освоєння бюджету другого місяця поспіль стала комунальна корпорація «Київавтодор», яка підписала контрактів майже на 1 млрд гривень.

    За даними BI.Prozorro, саме дорожні та інфраструктурні проєкти сформували основну частину витрат. Два найбільші договори стосувалися капремонту частини вулиці Міської та реконструкції шляхопроводу на вулиці Рейгана. Ці роботи отримали підрядники, відомі давньою співпрацею з «Київавтодором», а їхня вартість знову викликає питання щодо ефективності використання бюджетних коштів.

    Найдорожчим контрактом став капітальний ремонт відрізка вулиці Міської довжиною лише 1,75 км. Його ціна — 501,77 млн гривень, тобто понад 286 млн за кілометр. Виконавцем обрали «Онур Конструкціон Інтернешнл» — турецьку компанію, що вже багато років отримує найбільші столичні дорожні підряди.

    «Онур» має давню історію роботи з київськими структурами: з 2016 року між компанією та «Київавтодором» укладено 17 угод на понад 5,4 млрд гривень. Попри високі обсяги фінансування, співпраця не раз ставала предметом кримінальних розслідувань — слідчі підозрювали завищення вартості робіт, використання старих матеріалів і виведення бюджетних коштів у готівку.

    Другим великим підрядом став ремонт шляхопроводу на вул. Рейгана через колії швидкісного трамваю. Контракт на 238 млн грн отримала компанія «Ростдорстрой» — структура, пов’язана з оточенням ексмера Одеси Геннадія Труханова. Договір підписали без конкуренції — лише через три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства.

    Ще один контракт перевищив 120 млн гривень і стосувався демонтажу цеху №5 заводу «Більшовик». Саме він стоїть на шляху завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу. Перша спроба демонтувати будівлю у 2023 році за 91 млн провалилася, роботи не виконали. Восени 2025-го столиця вирішила повторити конкурс — і цього разу вартість зросла до 121,12 млн грн. Підряд отримав консорціум «Промбуд Технолоджи», створений лише за два тижні до оголошення тендеру, а підписати договір вдалося лише через суд.

    Управління освіти Шевченківського району уклало контракт на реконструкцію будівель дитсадка №155 з облаштуванням укриття — на 222,65 млн грн. Печерська РДА підписала договір на будівництво укриття для школи №181 вартістю 207,15 млн грн. Такі об’єкти залишаються серед найбільш фінансово затратних у системі столичної освіти.

    Паралельно підприємство «Київавтошляхміст» замовило протиаварійні роботи на шляхопроводі по вулиці Олександри Екстер — ще майже 155 млн гривень.

    Друга за обсягом стаття витрат — електроенергія. На неї витрачено 371,63 млн гривень, з яких 317 млн — закупівля для КП «Київпастранс».

    Третє місце серед витрат зайняли транспортні засоби: загалом 222,9 млн грн, більшість — купівля 30 самоскидів для «Київавтодору» майже на 210 млн грн.

    У жовтні в закупівлях столиці брали участь 473 розпорядники коштів. Найактивнішим замовником стала комунальна корпорація «Київавтодор», що уклала шість договорів на загальну суму 953 млн грн. Саме ця структура традиційно посідає перше місце за обсягом коштів, які місто спрямовує на дорожню інфраструктуру.

    За даними YouControl, головним підрядником жовтня став «Онур Конструкціон Інтернешнл», який отримав контрактів на понад пів мільярда гривень лише за один місяць. Компанія має тривалий досвід участі у великих дорожніх тендерах по всій Україні та вже уклала договорів на 84 млрд грн у різних регіонах.

    Аналітики наголошують, що структура київських витрат фактично не змінюється: більшість коштів і надалі отримують ті самі кілька компаній, які багато років домінують у сфері дорожнього будівництва. Попри корупційні скандали, провалені тендери чи кримінальні провадження, підрядники продовжують отримувати багатомільйонні контракти.

    У жовтні столиця знову фактично повторила тенденцію попередніх місяців: основні витрати — дороги, укриття, енергетика і комунальна техніка. При цьому вартість окремих об’єктів зростає, а конкуренція на тендерах часто мінімальна або відсутня.

  • Науковці створили деревину, що міцніша за сталь і легша в п’ять разів

    Науковці створили деревину, що міцніша за сталь і легша в п’ять разів

    Вчені з Кіотського університету представили унікальний матеріал — вирощену в лабораторії деревину, яка перевищує сталь за міцністю на одиницю маси і водночас в п’ять разів легша. Цей інноваційний матеріал вже розглядають як потенційну заміну металів та бетону у будівництві, транспорті, авіації та навіть космічних проектах.

    В основі матеріалу — целюлозні нановолокна (CNF), витягнуті з рослинної біомаси, такої як солома, тирса та сільськогосподарські відходи. Волокна обробляють на нанорівні, ущільнюють та з’єднують природною смолою на основі лігніну під високим тиском, створюючи монолітний блок з високою щільністю, термостійкістю та водозахистом.

    Новий матеріал не є фанерою, композитом чи стружковою плитою. Він ближчий до біологічного карбонового волокна, має однорідну структуру, стійку до деформацій, температурних перепадів та механічних навантажень. Експериментальні зразки показали міцність на розрив, що перевищує м’яку сталь, при масі на 80% меншій за метал.

    Важливою перевагою є оброблюваність: матеріал можна пиляти, фрезерувати, свердлити, різати лазером і навіть друкувати 3D, не втрачаючи його механічних властивостей.

    Першими полігонами для CNF-деревини стали японські архітектурні бюро та дослідницькі лабораторії. Ведуться розробки сейсмостійких будівель, легких мостів та модулів житлової забудови. Матеріал також поглинає вібрації та шум, що особливо важливо у густонаселених містах.

    У автопромі CNF використовують у двигунах: кришки моторних відсіків показали зниження ваги на 25% та підвищення теплової стійкості, що дозволило економити до 11% палива та зменшити викиди CO₂.

    Японські вчені спільно з JAXA створили перший у світі дерев’яний супутник LignoSat, який згоряє в атмосфері без залишку металевого сміття, що вирішує проблему космічного забруднення.

    Вирощена деревина виробляється з відходів сільського господарства, не потребує видобутку руд чи хімічно небезпечних смол. Під час виробництва матеріал поглинає вуглекислий газ, є біорозкладним і безпечним для природи.

    Японський уряд уже запустив багатомільярдну програму для заміни сталі та бетону у державній інфраструктурі. Планується використання CNF-деревини у будівництві залізниць, мостів, модульного житла та інших об’єктів, що зробить інфраструктуру легшою, тихішою та екологічнішою.

  • Яготинська громада отримає новий полігон та сортувальну лінію для відходів

    Яготинська громада отримає новий полігон та сортувальну лінію для відходів

    Поблизу міста Яготин на Київщині планують звести сучасний полігон для твердих побутових відходів. Об’єкт передбачатиме не лише майданчик для зберігання сміття, а й сортувальну лінію для переробки відходів потужністю 270–300 тисяч кубометрів на рік.

    Крім того, на території полігону облаштують адміністративний корпус, КПП, пожежне депо на дві машини, склад пально-мастильних матеріалів, очисні споруди для води, а також системи збору фільтрату та знешкодження біогазу. Такі заходи мають забезпечити безпечне функціонування полігону та захист довкілля.

    Проєкт будівництва полігону згадується в оголошенні електронної системи публічних закупівель Prozorro. Замовником виступає комунальне підприємство Яготинської міської ради “Комунальник”. Аукціон для визначення виконавця розробки проєктної документації заплановано на 18 листопада 2025 року. На ці роботи виділено 4,8 млн гривень, а готові документи очікують отримати до 25 грудня 2025 року.

    Полігон планують розташувати за межами села Райківщина, що всього за пів кілометра від Яготина. Проєкт включатиме під’їзну дорогу, ділянки для складування сміття, сортувальну лінію, адміністративний корпус, пожежне депо, а також системи захисту ґрунтових вод і довкілля.

    Завдяки новому об’єкту місцева громада отримає сучасне та безпечне місце для переробки та зберігання побутових відходів.