Uanews.life

Позначка: Донеччина

  • Російський наступ захлинувся? У травні окупанти захопили лише 14 км², попри рекордну кількість штурмів — DeepState

    Російський наступ захлинувся? У травні окупанти захопили лише 14 км², попри рекордну кількість штурмів — DeepState

    У травні 2026 року російська армія продемонструвала найнижчі темпи територіального просування за останні три роки повномасштабної війни. За даними аналітичного проєкту DeepState, за місяць окупаційним військам вдалося просунутися лише на 14 квадратних кілометрів української території. При цьому кількість штурмових дій з боку РФ залишалася надзвичайно високою, що свідчить про значне зниження ефективності наступальних операцій російської армії.

    Аналітики наголошують, що травень став одним із найменш результативних місяців для російських військ із другої половини 2023 року. За попередніми оцінками, загальна площа територій, які могли перейти під контроль противника, становить близько 14 км². Водночас у DeepState застерігають, що через особливості оновлення карти та затримки у фіксації змін на лінії фронту остаточні цифри можуть бути дещо скориговані.

    Особливу увагу експерти звертають на те, що низькі результати були зафіксовані на тлі рекордної активності російських військ. За підрахунками аналітиків, протягом травня на фронті відбулося понад 7 тисяч штурмових дій, що приблизно на 37,5% більше порівняно з попередніми місяцями. Тобто Росія фактично збільшила інтенсивність наступу, але не змогла перетворити кількість атак на реальні територіальні здобутки.

    Військові оглядачі пояснюють таку ситуацію кількома факторами. Насамперед українські Сили оборони суттєво вдосконалили систему виявлення та знищення штурмових груп противника за допомогою безпілотників. Значну роль відіграє розвиток дронових підрозділів, які забезпечують постійний контроль над полем бою та ускладнюють приховане пересування російських військ.

    Останні місяці російська армія дедалі частіше використовує тактику малих штурмових груп. Якщо раніше атаки здійснювалися за підтримки бронетехніки та значних піхотних підрозділів, то нині окупанти нерідко намагаються просуватися групами по кілька осіб або навіть поодинці. Така тактика покликана знизити втрати від ударів українських дронів та артилерії, однак водночас значно зменшує ефективність наступальних дій.

    За оцінками військових експертів, російське командування також продовжує використовувати інфільтраційну тактику, коли невеликі групи військових намагаються непомітно проникнути в тил українських позицій або закріпитися в посадках і зруйнованих будівлях. Однак українські підрозділи значно покращили виявлення таких спроб, що не дозволяє противнику розвивати локальні успіхи.

    Додатковим фактором стала висока інтенсивність ударів по російській логістиці. Українські безпілотники та далекобійні засоби ураження регулярно атакують склади боєприпасів, командні пункти та маршрути постачання окупаційних військ. Це змушує російське командування витрачати дедалі більше ресурсів на забезпечення фронту та ускладнює проведення масштабних наступальних операцій.

    Попри загальне уповільнення просування, окремі ділянки фронту залишаються надзвичайно напруженими. Зокрема, складна ситуація зберігається в районі Костянтинівки на Донеччині. Російські війська продовжують активно застосовувати керовані авіабомби, артилерію та ударні безпілотники для руйнування міської інфраструктури та тиску на українську оборону.

    Аналітики наголошують, що низькі темпи окупації не означають зменшення загрози. Навпаки, Росія продовжує концентрувати значні сили на кількох напрямках і намагається компенсувати відсутність проривів інтенсивними обстрілами українських міст та сіл поблизу лінії фронту.

    Водночас травнева статистика підтверджує тенденцію, яку українські та західні військові аналітики фіксують уже кілька місяців. Попри чисельну перевагу в живій силі та значні ресурси, російська армія дедалі частіше стикається з проблемою виснаження наступального потенціалу. Для захоплення навіть невеликих територій противник змушений витрачати значну кількість особового складу, техніки та боєприпасів.

    На думку експертів, якщо нинішня динаміка збережеться й надалі, Росії буде дедалі складніше досягати суттєвих результатів на полі бою. Однак остаточні висновки щодо ситуації на фронті можна буде зробити лише після аналізу даних за червень та літню кампанію загалом, адже саме цей період традиційно вважається найбільш активним для проведення наступальних операцій.

  • Три ФАБи по житлових будинках: Росія влаштувала новий кривавий удар по Донеччині, є поранені

    Три ФАБи по житлових будинках: Росія влаштувала новий кривавий удар по Донеччині, є поранені

    Російські війська продовжують посилювати авіаційний терор прифронтових міст Донеччини. Вдень 1 червня окупанти завдали чергового удару по Дружківці, застосувавши одразу три керовані авіабомби ФАБ-250 з модулями планування та корекції (УМПК). Усі боєприпаси влучили в район житлової забудови, пошкодивши багатоквартирні будинки та поранивши мирних мешканців. За попередніми даними, постраждали п’ятеро цивільних віком від 20 до 68 років.

    Про атаку повідомила Донецька обласна прокуратура. За інформацією слідства, російська авіація скинула на місто три авіабомби ФАБ-250 із системою УМПК — спеціальним модулем, який перетворює звичайну авіабомбу на керований плануючий боєприпас. Завдяки такій технології російські літаки можуть завдавати ударів по українських містах із великої відстані, не входячи до зони ураження української протиповітряної оборони.

    Унаслідок удару люди отримали мінно-вибухові травми, осколкові поранення, забої та струси головного мозку. Усім постраждалим надається медична допомога. Частину потерпілих госпіталізували, їхній стан уточнюється. Також пошкоджено щонайменше п’ять багатоквартирних житлових будинків, де вибуховою хвилею вибило вікна, пошкодило фасади та балкони.

    За процесуального керівництва Краматорської окружної прокуратури відкрито кримінальне провадження за статтею про воєнний злочин. Правоохоронці документують наслідки атаки та збирають докази чергового удару по цивільній інфраструктурі.

    Для Дружківки такі атаки вже стали майже щоденною реальністю. Місто розташоване приблизно за 15 кілометрів від Костянтинівки та перебуває в зоні постійної загрози російських ударів. Через близькість до лінії фронту у громаді діють жорсткі безпекові обмеження, а раніше влада завершила евакуацію дітей із населеного пункту. За даними Донецької ОВА, у місті досі залишаються десятки тисяч цивільних мешканців.

    Останніми тижнями Дружківка неодноразово опинялася під масованими обстрілами. Лише 24 травня російські війська скинули ФАБ-250 на багатоповерховий будинок у місті. Тоді загинула 70-річна жінка, ще п’ятеро людей отримали поранення. Удар повністю зруйнував частину житлового будинку та спричинив масштабні руйнування.

    Ще раніше, 21 травня, окупанти атакували Дружківку трьома авіабомбами ФАБ-250 та FPV-дронами. Того дня загинули четверо цивільних, а ще п’ятеро зазнали поранень різного ступеня тяжкості. Серед жертв були чоловіки віком від 33 до 62 років. Один із постраждалих перебував у важкому стані.

    Аналітики зазначають, що застосування авіабомб із модулями УМПК стало однією з головних загроз для прифронтових міст України у 2025–2026 роках. Росія активно використовує такі боєприпаси для ударів по Костянтинівці, Краматорську, Дружківці, Покровську та інших населених пунктах Донеччини. ФАБ-250 не є новою зброєю — це радянська фугасна авіабомба вагою 250 кілограмів, однак після оснащення модулем планування вона перетворюється на високоточний боєприпас із дальністю польоту в десятки кілометрів.

    За оцінками військових експертів, саме масове використання КАБів стало одним із ключових інструментів російського тиску на міста поблизу лінії фронту. Вони завдають значних руйнувань житловим кварталам навіть без прямого влучання у будинок, адже потужна вибухова хвиля пошкоджує інфраструктуру в радіусі сотень метрів.

    На тлі активізації російських авіаударів українська влада вкотре закликає мешканців прифронтових громад евакуюватися до безпечніших регіонів. Водночас місцева влада та рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки чергового удару по Дружківці, допомагати постраждалим та документувати черговий воєнний злочин Росії проти цивільного населення України.

  • Комбат, якого Росія забула: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та публічно розгромив міфи Кремля

    Комбат, якого Росія забула: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та публічно розгромив міфи Кремля

    Майже два роки один із найбільш відомих російських офіцерів, який брав участь у війні проти України, залишається в українському полоні. Йдеться про майора Тимура Абдурахманова, більш відомого за позивним «Шаман» або «Шайтан», колишнього командира добровольчого батальйону «Алга» у складі 72-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ. Попри свій статус, військовий досі не потрапив до жодного обміну полоненими, хоча від моменту його захоплення минуло вже 22 місяці.

    Історія Абдурахманова привернула увагу після публікації великого інтерв’ю та відеоматеріалів, у яких російський офіцер розповів про війну, ставлення командування до особового складу та власний досвід перебування у полоні. Особливого резонансу набула його відверта критика офіційних наративів Кремля та визнання того, що заявлені Москвою цілі так званої «спеціальної військової операції» не мають нічого спільного з реальністю.

    Тимур Абдурахманов потрапив у полон під час боїв поблизу Андріївки на Бахмутському напрямку восени 2023 року. Саме тоді підрозділи 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ завдали нищівної поразки російській 72-й мотострілецькій бригаді. Українські військові тоді повідомляли про ліквідацію кількох командирів батальйонів, а командир «Алги» опинився у полоні. Факт його захоплення підтвердили українські військові та самі російські джерела.

    На момент полону Абдурахманов уже виконував обов’язки заступника командира бригади та розраховував на присвоєння звання підполковника. Для російської армії його втрата стала доволі болючою, адже офіцер належав до числа кадрових військових із профільною освітою та бойовим досвідом.

    Майбутній комбат народився у 1990 році в Узбекистані в родині військових. За національністю він лезгин. Його батько служив офіцером зв’язку та дослужився до звання підполковника, а брат нині проходить службу у структурах Росгвардії. Сам Абдурахманов закінчив Єкатеринбурзьке суворовське військове училище та Казанське вище танкове командне училище, яке завершив із відзнакою.

    Особливе місце у його біографії займає батальйон «Алга». Підрозділ був сформований у Татарстані у 2022 році як один із так званих «добровольчих» батальйонів для участі у вторгненні в Україну. Вже у 2023 році «Алга» зазнала катастрофічних втрат під Вугледаром, а згодом — у боях за Бахмутський напрямок. За даними російських незалежних журналістів та аналітиків, батальйон неодноразово опинявся у складних ситуаціях через помилки командування та невдале планування операцій.

    Після потрапляння в український полон російський офіцер майже рік уникав публічних інтерв’ю. Згодом він пояснив це небажанням ставати інструментом будь-якої пропаганди. Однак після тривалого часу перебування в полоні погодився розповісти про власне бачення війни.

    У своїх заявах Абдурахманов фактично поставив під сумнів офіційні пояснення Кремля щодо причин вторгнення в Україну. За його словами, він не побачив жодних ознак тих загроз, про які роками говорила російська пропаганда. Натомість офіцер охарактеризував події як окупацію українських територій та визнав масштаб руйнувань, які принесла війна.

    Не менш різко він висловився щодо підходів російського військового керівництва до ведення бойових дій. За словами полоненого, особовий склад часто розглядається лише як ресурс для виконання завдань незалежно від втрат. Він також описав тактику масованого вогневого знищення населених пунктів, після чого російська сторона заявляє про їхнє «звільнення».

    Одним із найбільш показових моментів інтерв’ю стала розповідь про його поранення під час боїв за Андріївку. За словами самого Абдурахманова, коли він отримав поранення, частина підлеглих відмовилася евакуювати свого командира, вважаючи його приреченим. Саме після цього офіцер опинився у руках українських військових.

    Українські бійці, які брали участь у його захопленні, неодноразово зазначали, що були здивовані присутністю командира такого рівня безпосередньо на передових позиціях. Відповідно до військових статутів, командир батальйону зазвичай керує підрозділом із командно-спостережного пункту на значній відстані від лінії бойового зіткнення. Тому випадки потрапляння у полон офіцерів такого рангу залишаються поодинокими.

    Ще одним аспектом, який викликав обговорення, стали умови його перебування у полоні. Абдурахманов, який є мусульманином, повідомив, що має можливість безперешкодно здійснювати релігійні обряди, зокрема п’ятиразовий намаз. За його словами, адміністрація місця утримання не перешкоджає виконанню релігійних практик.

    Чому Росія не включає майора до списків на обмін, офіційно не пояснюється. Водночас експерти припускають, що причиною може бути як його публічна позиція, так і небажання російської сторони повертати офіцера, який відкрито критикує військове керівництво та ставить під сумнів офіційну версію подій.

    Історія Тимура Абдурахманова стала одним із найбільш резонансних прикладів серед високопоставлених російських військових, які опинилися в українському полоні. Вона привертає увагу не лише через його статус, а й через відверті свідчення про внутрішні проблеми російської армії, величезні втрати на фронті та реальність війни, яка часто кардинально відрізняється від того, що транслюється російському суспільству через державні медіа.

  • Генштаб: Сили оборони зупинили Сизранський НПЗ і уразили низку ключових об’єктів РФ

    Генштаб: Сили оборони зупинили Сизранський НПЗ і уразили низку ключових об’єктів РФ

    Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив зупинку роботи Сизранського нафтопереробного заводу на території Росії, а також ураження низки важливих командних пунктів, логістичних вузлів, складів боєприпасів та засобів управління російських окупаційних військ у межах комплексних дій Сил оборони.

    Про це йдеться у офіційному повідомленні Генштабу ЗСУ, оприлюдненому в Telegram.

    За даними українського військового командування, у період 25 травня та в ніч на 26 травня 2026 року Сили оборони України здійснили низку скоординованих ударів по об’єктах противника як на тимчасово окупованих територіях України, так і в глибині території Російської Федерації. У Генштабі наголошують, що ці дії спрямовані на послаблення системи управління, логістики та матеріально-технічного забезпечення російських військ.

    Зокрема, підтверджено ураження командного пункту російських підрозділів у районі Очеретиного Донецької області, який, за попередніми оцінками, використовувався для координації дій на окремих напрямках фронту. Також зафіксовано ураження пункту управління полку російських військ у районі Верхньої Криниці Запорізької області, що могло вплинути на керування підрозділами на південному напрямку.

    Окремо українські сили завдали ударів по об’єктах, пов’язаних із застосуванням безпілотних систем противника. Йдеться про пункти управління дронами російських військ у районах Нестерянки на Запоріжжі та Новогродівки на Донеччині. У Генштабі зазначають, що такі об’єкти відіграють ключову роль у веденні розвідки, коригуванні вогню та здійсненні ударів по українських позиціях, тому їхнє виведення з ладу має оперативне значення.

    Крім того, ураження зазнали склад безпілотних літальних апаратів противника, а також склад матеріально-технічних засобів у районі Новопетриківки на Донеччині. Ще один склад забезпечення, за даними Генштабу, було уражено безпосередньо в Донецьку. Також повідомляється про ураження залізничної цистерни з паливно-мастильними матеріалами в районі Дебальцевого, що могло ускладнити постачання пального для російських підрозділів на цьому напрямку.

    Окремим блоком у повідомленні Генштабу йдеться про результати попередніх ударів по території Російської Федерації. Зокрема, підтверджено зупинку роботи Сизранського нафтопереробного заводу в Самарській області, по якому українські сили завдали удару 21 травня. Підприємство є частиною російської нафтопереробної інфраструктури, що забезпечує паливом як цивільний сектор, так і окремі логістичні потреби.

    Також 25 травня було уражено лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Ярославль”, де, за даними Генштабу, пошкоджено обладнання та частину резервуарних ємностей. Подібні об’єкти використовуються для транспортування та зберігання нафтопродуктів, що є критично важливими для функціонування енергетичного сектору РФ.

    Крім того, підтверджено ураження 24 травня російської радіолокаційної станції 1Л125 “Ніобій-СВ” у районі Ярська на тимчасово окупованій території Луганської області. За оцінками військових, такі системи забезпечують виявлення повітряних цілей і відіграють важливу роль у протиповітряній обороні російських військ.

    У Генеральному штабі ЗСУ підкреслили, що Сили оборони України продовжують системно реалізовувати заходи, спрямовані на зниження наступального потенціалу РФ, порушення її логістичних ланцюгів та ускладнення управління військами на різних рівнях. У відомстві наголосили, що подібні операції є частиною загальної стратегії стримування російської агресії та послаблення її військових можливостей.

    Військові також зазначили, що удари по об’єктах забезпечення та управління суттєво ускладнюють здатність російської армії підтримувати інтенсивність бойових дій, зокрема через перебої в постачанні пального, озброєння та засобів зв’язку.

    Раніше повідомлялося, що після серії атак українських безпілотників низка великих нафтопереробних підприємств у центральних регіонах Росії була змушена скоротити або повністю зупинити виробництво, що вплинуло на внутрішній паливний ринок країни.

  • ЗСУ завдали серії ударів по армії РФ: уражено командний пункт, переправи та вузли управління дронами

    ЗСУ завдали серії ударів по армії РФ: уражено командний пункт, переправи та вузли управління дронами

    Сили оборони України продовжують системні удари по військовій інфраструктурі Росії та окупаційних військ. 18 травня українські підрозділи уразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Тьоткіного Курської області РФ, а також низку інших важливих військових об’єктів противника.

    Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

    За даними українського командування, удару було завдано по командно-спостережному пункту ворога, який використовувався для координації дій російських підрозділів на прикордонному напрямку.

    Крім того, українські військові уразили пункти управління безпілотними системами російської армії у районах Олександрівки Херсонської області та Біловодів на Сумщині.

    У Генштабі наголосили, що також було знищено дві понтонно-мостові переправи противника на тимчасово окупованій території Донецької області. Такі переправи російські війська активно використовують для перекидання особового складу, техніки, боєприпасів та забезпечення логістики на складних ділянках фронту.

    Окремо українські сили завдали ударів по місцях зосередження живої сили окупантів у районах Січневого Дніпропетровської області та Родинського на Донеччині.

    У Генштабі заявили, що Сили оборони й надалі системно знищуватимуть військову інфраструктуру РФ та окупаційних військ задля послаблення російської армії й зриву її бойових можливостей.

    «Сили оборони України й надалі системно вживатимуть заходів для повного припинення збройної агресії РФ проти України», — наголосили у командуванні.

    Останніми тижнями Україна значно активізувала удари по військових і логістичних об’єктах Росії та окупаційних сил. Особливу увагу ЗСУ приділяють командним пунктам, системам управління дронами, складам боєприпасів, паливній інфраструктурі та військовим аеродромам.

    Напередодні Сили оборони також уразили низку стратегічних об’єктів на території РФ. Зокрема, повідомлялося про удари по нафтопереробному заводу «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» та нафтоперекачувальній станції «Ярославль-3».

    Крім того, СБУ повідомляла про ураження підприємства військово-промислового комплексу у Московській області, кількох нафтових об’єктів та військового аеродрому «Бельбек» в окупованому Криму.

    Українська влада наголошує, що удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі мають не лише військовий, а й стратегічний економічний ефект. Ураження нафтопереробних заводів, логістики та командних центрів ускладнює забезпечення російської армії та знижує її можливості вести затяжну війну.

    На цьому тлі в Міністерстві оборони України раніше заявили, що «війна повертається туди, звідки прийшла», коментуючи регулярні удари безпілотників по російських регіонах і військових об’єктах.

    Водночас російська влада останніми місяцями дедалі частіше повідомляє про атаки дронів у прикордонних та центральних областях РФ. Частина російських військових об’єктів, які раніше вважалися недосяжними, тепер регулярно потрапляє під удари.

    Аналітики зазначають, що знищення пунктів управління БпЛА має особливе значення, адже саме дрони залишаються одним із головних інструментів російських атак по українських містах та позиціях Сил оборони.

  • Російський наступ буксує під Костянтинівкою: ЗСУ контратакують, а плани Кремля щодо Донбасу тріщать по швах

    Російський наступ буксує під Костянтинівкою: ЗСУ контратакують, а плани Кремля щодо Донбасу тріщать по швах

    Російська армія продовжує весняно-літній наступ на Донеччині, однак темпи просування окупантів залишаються значно нижчими від очікувань Кремля. На ключових ділянках фронту українські Сили оборони не лише стримують штурми, а й проводять контратаки, змушуючи російські підрозділи зупинятися або перегруповуватися. Особливо складною для росіян залишається ситуація на Костянтинівському та Слов’янському напрямках, які Москва розглядає як критично важливі для подальшої спроби захоплення всієї Донеччини.

    Про це йдеться у новому звіті американського аналітичного центру Institute for the Study of War (ISW).

    За даними аналітиків, українські військові нещодавно просунулися до центральної частини села Закітне, розташованого на північний схід від Слов’янська. Геолокаційні кадри, оприлюднені 13 травня, свідчать про успішні дії Сил оборони в районі, який російські війська намагаються використати як один із плацдармів для подальшого тиску на Слов’янсько-Краматорську агломерацію.

    Водночас російські сили активізували атаки в районі Рай-Олександрівки, Миколаївки та Оріхуватки. Російські військові блогери, пов’язані з Кремлем, відкрито визнають, що без захоплення Рай-Олександрівки просування у напрямку Слов’янська практично неможливе. Саме цей населений пункт окупанти вважають важливим українським укріпрайоном, який перекриває подальший шлях до великої міської агломерації Донбасу.

    Аналітики ISW зазначають, що російські війська намагаються бити по українській логістиці поблизу каналу Сіверський Донець – Донбас, використовуючи артилерію, авіацію та дрони. Проте навіть за умов значної концентрації сил Москва не змогла досягти швидких проривів.

    Окрему увагу у звіті приділено Костянтинівському напрямку, який російське командування визначило одним із головних пріоритетів кампанії 2026 року. Саме Костянтинівка є важливим логістичним вузлом і частиною так званого «поясу фортець» Донеччини — системи міст, які формують основу української оборони на сході.

    Попри інтенсивні штурми, окупанти не можуть закріпити успіх. Геолокаційні матеріали за 13 травня показують, як українські військові завдають ударів по російських позиціях у західній частині Костянтинівки. За словами українського військового оглядача Костянтин Машовець, Росія стягнула значні сили для захоплення Костянтинівсько-Дружківської агломерації, однак більшість російських підрозділів досі залишаються за межами міста.

    Машовець зазначає, що окупанти використовують тактику малих штурмових груп, намагаючись проникати в місто дрібними підрозділами. Водночас під контролем росіян перебуває менш ніж 10% території Костянтинівки. За його словами, українські контратаки в районах Іллінівки, Берестка та поблизу Часового Яру фактично зірвали попередню спробу ворога прорватися до центральної та західної частин міста.

    Навіть російські воєнні блогери визнають, що українські сили ефективно знищують скупчення російських військ поблизу Костянтинівки та завдають серйозних втрат штурмовим підрозділам. Це суттєво уповільнює темпи російського наступу. За оцінкою Машовця, російські війська на цьому напрямку вже понад місяць просуваються максимум на один кілометр за тиждень.

    В ISW вважають, що нинішні темпи просування росіян і складний рельєф Донеччини ставлять під сумнів здатність Москви захопити всю область військовим шляхом навіть у середньостроковій перспективі. Аналітики наголошують, що Кремль намагається створити інформаційне враження одночасного наступу на багатьох напрямках, однак реальні результати залишаються обмеженими.

    Складною для росіян залишається й ситуація на Куп’янському напрямку. Українські оператори безпілотників продовжують полювання на російських дронщиків та логістичні маршрути ворога. За словами представників українських підрозділів, Сили оборони поступово розширюють так звану «зону ураження» в російському тилу, що ускладнює перекидання резервів і забезпечення окупаційних військ.

    На Покровському напрямку російські війська також не змогли досягти помітного просування. Український 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ повідомив про успішний удар по скупченню особового складу 51-ї загальновійськової армії РФ поблизу Рівного на схід від Покровська. За попередніми даними, російська армія втратила щонайменше 30 військових.

    Крім того, українські військові фіксують зміну російської тактики. Якщо раніше окупанти активно використовували механізовані штурми, то зараз дедалі частіше застосовують невеликі мобільні групи, мотоцикли та дрони. Причиною цього є великі втрати бронетехніки та ефективна робота українських FPV-дронів.

    Речниця 56-та окрема мотопіхотна Маріупольська бригада Ольга Косенко заявила, що російське командування поставило своїм військам завдання вийти на околиці Краматорська до 30 травня. Втім, у Силах оборони називають ці плани нереалістичними. За словами Косенко, подібні накази Кремль віддає регулярно, однак реальні темпи просування окупантів не відповідають масштабам поставлених цілей.

    Військовий експерт Роман Світан вважає, що навіть за умови концентрації значних ресурсів Росії знадобляться щонайменше кілька масштабних військових кампаній, аби спробувати захопити Слов’янсько-Краматорську агломерацію. За його словами, йдеться не про окремі міста, а про глибоку систему оборони, до якої входять Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка, Дружківка та інші населені пункти Донеччини.

    Світан наголошує, що Слов’янськ залишається ключовим вузлом усієї оборони сходу України. Саме тому російські війська намагаються тиснути на цей напрямок не лише військово, а й інформаційно та психологічно, прагнучи виснажити українську оборону та змусити Київ піти на поступки.

    На думку експерта, нинішні темпи наступу Росії свідчать про те, що навіть до кінця 2026 року Кремль навряд чи зможе повністю захопити Донеччину військовим шляхом без колосальних втрат і нової масштабної мобілізації.

  • Росія поставила дедлайн до 30 травня: окупанти готують новий ривок до Краматорська — що кажуть у ЗСУ

    Росія поставила дедлайн до 30 травня: окупанти готують новий ривок до Краматорська — що кажуть у ЗСУ

    Російські війська готують нову хвилю штурмів на Краматорському напрямку та, за даними української розвідки, отримали завдання вийти на околиці Краматорськ до 30 травня. Про це повідомила речниця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Ольга Косенко в ефірі “Армія – Медіа Сил оборони України”.

    За її словами, нині активність окупантів на цьому напрямку тимчасово знизилася, однак це не означає послаблення загрози. Росіяни використовують паузу для накопичення техніки, перекидання резервів та підсилення своїх підрозділів.

    Зокрема, у зоні відповідальності 56-ї бригади ворог намагається посилити угруповання двома новими батальйонами. Основний тиск, за попередніми даними, очікується в районах населених пунктів Майське та Віролюбівка.

    «Крім накопичення важкої техніки, ворог намагається підсилити свої підрозділи двома свіжими батальйонами», — повідомила Косенко.

    Водночас у ЗСУ ставляться до планів Росії скептично. Українські військові наголошують, що подібні “дедлайни” російське командування встановлює регулярно, однак реальна ситуація на полі бою часто не відповідає гучним заявам Кремля.

    «Скоріше за все, усе закінчиться як завжди: командування на місцях відзвітує про “успіхи”, яких фактично не буде», — зазначила речниця.

    Паралельно російська армія змінює тактику ведення наступу. Військовослужбовець Сил територіальної оборони ЗСУ Олександр Мусієнко заявив, що РФ фактично розгорнула масштабний весняно-літній наступ одразу на кількох напрямках фронту.

    За його словами, головна мета противника — постійно виснажувати українську оборону ударами по різних ділянках, змушуючи ЗСУ тримати резерви у напрузі та шукати слабкі місця для прориву.

    Особливий акцент окупанти зараз роблять на масовому використанні дронів та керованих авіабомб (КАБів), поєднуючи їх із піхотними штурмами та атаками десантних підрозділів.

    «Противник намагається збільшувати кількість дронів і КАБів та поєднувати це зі штурмами піхоти і десантників», — пояснив Мусієнко.

    На тлі так званого “перемир’я” російські війська також активно проводять ротації та підтягують резерви. Раніше речник ОСУВ “Хортиця” Віктор Трегубов повідомляв, що росіяни використовують тимчасове зниження інтенсивності боїв для відновлення наступального потенціалу.

    Тим часом аналітики DeepState фіксують активізацію ворога на Покровському напрямку, де російським силам вдалося розширити зону контролю поблизу Новоолександрівки.

    Напруженою залишається ситуація і на Слов’янсько-Лиманському напрямку, де окупанти намагаються “розхитати” українську оборону та створити умови для подальшого просування.

    Водночас українське командування наголошує, що всі дії противника перебувають під контролем Сил оборони, а російські спроби прориву супроводжуються значними втратами живої сили та техніки.

  • 36 штурмів заради 1 км²: Росія сповільнила просування, але не зменшила тиск

    36 штурмів заради 1 км²: Росія сповільнила просування, але не зменшила тиск

    Російські війська у квітні 2026 року дещо зменшили темпи захоплення територій України, однак ці результати були досягнуті ціною ще більшої інтенсивності бойових дій. За даними аналітичного проєкту DeepState, армія РФ окупувала 141 квадратний кілометр української території, що на 11,9% менше, ніж у березні, коли цей показник становив 160 км².

    Попри це, кількість штурмових дій не лише не зменшилась, а навпаки — зросла на 2,2%. Це означає, що російські сили витрачають більше ресурсів і живої сили для досягнення навіть обмежених результатів. У середньому, за підрахунками аналітиків, для захоплення лише одного квадратного кілометра території окупантам потрібно провести близько 36 штурмів.

    Такий показник свідчить про суттєве зниження ефективності наступальних дій російської армії. Для порівняння, аналітики наводять приклад міста Костянтинівка на Донеччині, площа якого становить близько 66 км². За нинішніх темпів це означає, що російським військам знадобилося б приблизно пів місяця безперервних атак, зосереджених лише на одному напрямку, щоб повністю захопити подібне місто — що в реальних умовах фронту практично неможливо.

    Найбільше просування у квітні було зафіксовано в Донецька область — 53 км², що становить 36% від усіх захоплених територій. Водночас це майже вдвічі менше, ніж у березні, і у 6,5 раза менше, ніж у грудні 2025 року, коли темпи наступу були значно вищими. Це свідчить про поступове виснаження наступального потенціалу РФ на ключовому напрямку.

    Другим за інтенсивністю просування став північний напрямок. У Сумська область російські сили просунулися на 44 км², що становить 30% від загального показника. Також бойові дії залишаються активними на Харківська область (22%) та Запорізька область (12%).

    Водночас Сили оборони України демонструють локальні успіхи. Зокрема, у Дніпропетровська область площа територій, які перебувають під контролем російських військ, зменшилася зі 105 км² до 98 км². Загалом за останні три місяці українським військовим вдалося скоротити зону окупації в цьому регіоні на 89 км² — із 187 км² у січні до нинішніх показників.

    Раніше Володимир Зеленський заявляв, що російські війська ставили за мету захопити такі міста Донеччини, як Дружківка, Костянтинівка та Покровськ до кінця квітня. Однак фактичні результати наступу свідчать, що ці плани реалізувати не вдалося.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголошував, що Росія не відмовляється від своїх стратегічних цілей і продовжує намагатися просунутися не лише на Донбасі, а й на інших напрямках. Водночас аналітики підкреслюють: попри інтенсивність атак, російські війська стикаються з дедалі більшими труднощами, пов’язаними як із логістикою, так і з опором українських сил.

    Подібну оцінку дає і Інститут вивчення війни, який зазначає, що Кремль не відмовився від максималістських територіальних амбіцій, але темпи їх реалізації значно уповільнилися. Це може свідчити про перехід війни у фазу виснаження, де ключову роль відіграє не швидкість просування, а здатність утримувати позиції та ресурси.

    Експерти звертають увагу, що зростання кількості штурмів при зниженні результативності є ознакою серйозних проблем у російській армії. Зокрема, йдеться про великі втрати особового складу, нестачу техніки та складнощі з координацією дій на фронті. У таких умовах навіть незначне просування потребує непропорційно великих зусиль.

    Водночас українські сили продовжують адаптуватися до нових умов війни, активно використовуючи оборонні укріплення, дрони та високоточну зброю. Це дозволяє не лише стримувати наступ, а й поступово відвойовувати окремі ділянки.

    Ситуація на фронті залишається складною та динамічною. Попри зниження темпів просування, Росія продовжує чинити потужний тиск на українські позиції. Однак зростання «ціни» кожного квадратного кілометра свідчить про те, що війна дедалі більше переходить у фазу, де вирішальним фактором стає витривалість сторін, а не швидкість наступу.

    Таким чином, квітневі дані демонструють важливу тенденцію: російський наступ не зупинився, але його ефективність суттєво знизилася. І це може мати ключове значення для подальшого розвитку подій на фронті.

  • Українські військові просунулися під Вовчанськом: атаки РФ не дали результату

    Українські військові просунулися під Вовчанськом: атаки РФ не дали результату

    Російські війська продовжують наступальні дії одразу на кількох напрямках, зокрема на Сумщині та сході України, однак без значного просування. Водночас українські сили мають локальні успіхи, зокрема у Харківській області. Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

    За оцінками аналітиків, більшість російських штурмів закінчуються невдачею, попри інтенсивність бойових дій.

    Зокрема, упродовж 3–4 квітня російські війська намагалися наступати на півночі Сумської області поблизу Грабовського, що на південний схід від Сум, однак без зафіксованого просування.

    На Харківському напрямку окупанти продовжують спроби відтіснити українські сили від кордону та наблизитися до Харкова. Бої тривали поблизу Вовчанська, Липців та інших населених пунктів.

    Водночас українські військові досягли успіху — зафіксовано просування у південно-західній частині Вовчанська. Крім того, на Куп’янському напрямку ЗСУ покращили свої позиції. Геолокаційні дані свідчать про просування у північній частині Куп’янська на тлі активних атак противника.

    У Донецькій області російські війська продовжують наступальні дії з метою повного захоплення регіону. Бої тривали на Слов’янському, Костянтинівському та Покровському напрямках, однак безрезультатно. Також не дали результату спроби інфільтрації поблизу Костянтинівки.

    Українські сили також просунулися в районі Олександрівки. Водночас атаки російських військ поблизу Покровська, Добропілля та Новопавлівки не мали успіху.

    На півдні, у Запорізькій області, російська армія продовжувала атакувати в районах Гуляйполя та Оріхова, однак також без просування.

    Окремо аналітики зазначають, що українські військові розширюють так звану «кіл-зону», контролюючи переміщення противника на відстані до 20–30 кілометрів від лінії фронту.

    На Херсонському напрямку російські війська також здійснювали наступальні дії, проте ситуація на фронті залишилася без суттєвих змін.

  • Ворог просунувся на Бахмутському напрямку і захопив нові населені пункти

    Ворог просунувся на Бахмутському напрямку і захопив нові населені пункти

    Російські війська окупували два населені пункти у Донецькій області та продовжують просування на Бахмутському напрямку. Про це повідомляє моніторинговий проєкт DeepState.

    За їхніми даними, під контроль окупантів перейшли села Свято-Покровське та Васюківка, розташовані в Бахмутському районі. Обидва населені пункти мають тактичне значення для подальшого просування російських сил у цьому секторі фронту.

    Крім того, аналітики зафіксували просування російських підрозділів поблизу Різниківки та Бондарного. Йдеться про локальні зміни лінії фронту, які можуть свідчити про спроби ворога закріпитися на нових позиціях.

    Також у DeepState уточнили лінію зіткнення поблизу населеного пункту Пазено в Бахмутському районі, що вказує на подальшу динаміку бойових дій у цьому регіоні.

    Офіційних коментарів від Генерального штабу Збройних сил України щодо цієї інформації наразі не оприлюднено. Водночас ситуація на сході України залишається напруженою, а Бахмутський напрямок — одним із ключових осередків бойових дій.