Uanews.life

Позначка: експорт

  • Зеленський підписав закон для «промислового безвізу» з ЄС

    Зеленський підписав закон для «промислового безвізу» з ЄС

     

     

  • Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Український ринок оборонних технологій у 2025 році досяг $6,8 млрд, а найбільшим сегментом залишилося виробництво безпілотників. За оцінками KSE Institute, підготовленими спільно з Brave1 і Defence Builder, обсяг ринку БпЛА за рік зріс на 137% — до $6,3 млрд.

    У структурі ринку саме дрони формують основну частку оборонного tech-виробництва. Якщо у 2022 році виробництво БпЛА оцінювали лише у $0,1 млрд, то у 2023 році цей показник зріс до $0,4 млрд, у 2024-му — до $2,7 млрд, а в 2025-му — вже до $6,3 млрд. Таким чином, за три роки сегмент збільшився у 60+ разів.

    Реальний обсяг ринку є ще більшим, оскільки значна частина закупівель проходить поза офіційною статистикою — через благодійні фонди, прямі контракти військових підрозділів і власне виробництво бригад.

    Окрім дронів, найшвидше у 2025 році зростав сегмент наземних роботизованих комплексів. Його обсяг збільшився на 488% — до $252 млн. Ще одним швидкозростаючим напрямом стали системи радіоелектронної боротьби: їхній ринок зріс на 215% і досяг $220 млн.

    Змінилася і структура ринку дронів. Якщо у 2022–2023 роках його основу складали переважно розвідувальні безпілотники, то у 2024–2025 роках домінуючу частку зайняли FPV-дрони, deep strike-системи та перехоплювачі.

    Паралельно зростає індустріальна база. У 2026 році виробничий потенціал оборонної промисловості України оцінюється приблизно у $55 млрд, а понад 70% витрат на закупівлю озброєння у 2025 році було спрямовано на українських виробників. Вітчизняна промисловість уже забезпечує понад половину потреб Сил оборони.

    Кількість defence tech-компаній стрімко зросла і оцінюється приблизно у 1200 підприємств — більш ніж удвічі більше, ніж у 2023 році. Їхня сукупна виробнича спроможність обчислюється десятками мільярдів доларів.

    Фізичні обсяги виробництва також різко збільшилися: з приблизно 800 тисяч дронів у 2023 році до близько 2 млн у 2024-му, а у 2025 році виробництво оцінюється на рівні до 5 млн одиниць, з яких більшість становлять FPV-дрони.

    Зростає і практичне застосування нових технологій. Наземні роботизовані системи у 2026 році вже використовуються тисячами місій, а кількість підрозділів, які їх застосовують, за короткий період збільшилася у кілька разів.

    Інвестиційна активність також зростає: у 2025 році українські defence tech-компанії залучили щонайменше $129 млн інвестицій і грантів, при цьому фактичні обсяги можуть бути вищими через закриті угоди.

    На глобальному фоні Україна одночасно залишається одним із найбільших імпортерів озброєнь і швидко нарощує власне високотехнологічне виробництво, що формує нову модель оборонної економіки.

    Загалом український defence tech за роки повномасштабної війни перетворився на один із найдинамічніших секторів економіки, де ключовими драйверами є швидкість розробки, адаптація до бойових умов і масштабування виробництва.

  • Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Попри часткове пом’якшення санкцій з боку США, Росії не вдалося наростити обсяги відвантаження нафти через власні морські порти. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, у березні 2026 року експорт російської нафти знизився до 3,46 млн барелів на добу проти 3,49 млн б/с у лютому. Аналогічне скорочення зафіксовано і в сегменті нафтопродуктів — до 2,19 млн б/с із 2,21 млн б/с місяцем раніше.

    Ключовими причинами падіння стали інфраструктурні обмеження та перебої в роботі портів. Найбільш суттєве просідання зафіксовано у портах Приморськ та Усть-Луга.

    Зокрема, у Приморську наприкінці березня обсяги відвантаження різко скоротилися з понад 1,1 млн барелів на добу до 732 тис. б/с. Усть-Луга також продемонструвала значне падіння: експорт нафти знизився до 105 тис. б/с у період 25–31 березня порівняно з 471 тис. б/с тижнем раніше.

    Крім того, у цьому порту наприкінці місяця фактично припинилися відвантаження нафтопродуктів.

    У СЗР наголошують, що навіть за умов часткового зняття санкцій внутрішні проблеми інфраструктури залишаються ключовим фактором, який обмежує експортні можливості Росії.

  • Україна отримала $10,8 млрд торгового дефіциту за два місяці

    Україна за перші два місяці 2026 року отримала торговий дефіцит у розмірі 10,8 мільярда доларів. Про це повідомив економічний експерт Данило Монін, наголосивши на різкому дисбалансі між імпортом та експортом.

    За його словами, країна наразі значно більше купує товарів за кордоном, ніж продає. Лише на початку року дефіцит зріс ще на 3,4 мільярда доларів, що свідчить про прискорення негативної динаміки.

    Монін попереджає, що у разі збереження таких темпів за підсумками року торговий дефіцит може досягти 70 мільярдів доларів. Раніше експерт оцінював цей показник на рівні 60 мільярдів.

    Окремо він звернув увагу на зміну структури фінансування економіки. За відсутності достатнього обсягу зовнішніх кредитів для держави зросла роль торгових кредитів, які фактично частково компенсують дефіцит.

    За оцінками експерта, саме ці інструменти у лютому дозволили тимчасово згладити дисбаланс у зовнішній торгівлі.

    Водночас така ситуація несе ризики для економіки. Монін припускає, що значний торговий дефіцит може призвести до зниження економічного зростання приблизно на 1% ВВП.

    Експерти наголошують, що подальший розвиток ситуації залежатиме від динаміки експорту, доступу до зовнішнього фінансування та загального стану світових ринків.

  • НАБУ викрило схему вивезення зерна ДПЗКУ на 28 мільйонів доларів

    НАБУ викрило схему вивезення зерна ДПЗКУ на 28 мільйонів доларів

    В Україні викрили масштабну схему заволодіння зерном АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». За даними слідства, держава втратила понад 105 тисяч тонн продукції на суму 28,8 мільйона доларів, що на момент оборудки становило близько 776 мільйонів гривень. Зерно було вивезене за кордон і реалізоване іноземним покупцям.

    Про це повідомили у Національному антикорупційному бюро України та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. За їхньою інформацією, до організації схеми причетна група осіб, серед яких колишній голова правління держкорпорації, екскерівник департаменту трейдингу, власник іноземної компанії, довірена особа представника цієї компанії та ще один учасник. Трьох фігурантів уже затримали, найближчим часом суд має обрати їм запобіжні заходи.

    Слідство встановило, що схема діяла ще у 2021 році. Керівництво ДПЗКУ уклало чотири контракти з іноземною компанією на постачання фуражної кукурудзи загальним обсягом понад 100 тисяч тонн. За умовами договорів передбачалася повна передоплата, однак цю вимогу фактично обійшли.

    Ключову роль у реалізації оборудки відіграли коносаменти — документи, що підтверджують право власності на вантаж. Оригінали цих документів опинилися у покупця, що дозволило йому розвантажити судна без здійснення оплати, а також розпоряджатися зерном і перепродавати його третім особам за кордоном.

    Водночас у державної корпорації залишилися лише копії коносаментів із підробленими підписами та печатками, що створювало видимість контролю над товаром. Фактична оплата за поставлену продукцію на рахунки компанії не надходила.

    За даними правоохоронців, викрадене зерно реалізували компаніям з Ірану, Туреччини та Єгипту. Отримані кошти учасники схеми переказували через низку банківських операцій, змішували з легальними доходами та вкладали у підконтрольні підприємства, зокрема через придбання сировини та активів.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо привласнення майна в особливо великих розмірах, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та підроблення документів. Максимальні санкції передбачають до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Розслідування триває.

  • Суд у Миколаєві стягнув майже 5 млн грн за експорт сої через фіктивну компанію

    Суд у Миколаєві стягнув майже 5 млн грн за експорт сої через фіктивну компанію

    У Миколаєві суд розглянув справу про незаконний експорт сільськогосподарської продукції та зобов’язав керівника місцевого підприємства сплатити майже 5 мільйонів гривень до бюджету. Йдеться про використання підроблених документів та фіктивного іноземного контрагента.

    За даними матеріалів справи, у 2021 році компанія здійснила відвантаження значної партії соєвих бобів морським транспортом. У документах як покупець була зазначена іноземна фірма, нібито зареєстрована в Угорщині, а контракт — підписаний її керівником.

    Однак згодом перевірка із залученням міжнародних партнерів показала, що особа, яка фігурувала у документах як директор іноземної компанії, на момент укладення угоди вже не мала жодного стосунку до цього підприємства. За інформацією слідства, чоловік підписував документи, не усвідомлюючи їхнього змісту, і фактично не керував жодною компанією.

    Українське підприємство, яке здійснювало експорт, також мало ознаки фіктивності. Воно не вело повноцінної господарської діяльності, не подавало звітності та не мало необхідної інфраструктури для здійснення подібних операцій.

    Правоохоронці дійшли висновку, що схема була спрямована на виведення коштів за кордон без повернення валютної виручки в Україну та ухилення від сплати податків.

    Суд визнав директора підприємства винним у порушенні митних правил. Оскільки товар вже був вивезений за межі країни, конфіскувати його неможливо, тому застосовано іншу норму — стягнення його вартості.

    У результаті загальна сума фінансових санкцій склала майже 5 мільйонів гривень. Вона включає як штраф, так і компенсацію вартості експортованої продукції.

    Справу розглядали за відсутності обвинуваченого, який був представлений адвокатом. Захист намагався закрити провадження через строки давності, однак суд не погодився з цими аргументами.

    Фахівці зазначають, що подібні схеми з використанням фіктивних іноземних компаній залишаються однією з поширених проблем у сфері експорту агропродукції. Вони призводять до втрат бюджету та ускладнюють контроль за валютними надходженнями.

  • Україна веде перемовини про постачання дронів-перехоплювачів Саудівській Аравії

    Україна веде перемовини про постачання дронів-перехоплювачів Саудівській Аравії

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Саудівської Аравії провів нічну зустріч у Джидді зі спадкоємним принцом Мухаммадом бін Салманом. Про це повідомляють джерела, обізнані з перебігом переговорів.

    За їхніми даними, зустріч відбулася у вузькому колі. У переговорах також взяли участь начальник Генерального штабу Андрій Гнатов, міністр оборони Рустем Умєров та постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.

    Ключовою темою розмови стала оборонно-технологічна співпраця. Зокрема, сторони обговорили можливість укладення угоди щодо постачання дронів-перехоплювачів та інших рішень для захисту повітряного простору, однак йдеться не про допомогу Україні, а навпаки — про передачу технологій та продукції українського виробництва Саудівській Аравії.

    За інформацією джерел, угода може передбачати експорт українських розробок у сфері безпілотників та систем протиповітряної оборони. Йдеться про напрям, у якому Україна за час війни суттєво наростила компетенції та виробничі можливості.

    Офіційні деталі переговорів наразі не розголошуються, однак підписання відповідних домовленостей, за попередніми даними, може відбутися найближчим часом.

    Експерти зазначають, що подібна співпраця може відкрити для України нові можливості на ринку оборонних технологій, зокрема на Близькому Сході, де зростає попит на сучасні системи захисту повітряного простору.

  • З окупованого Маріуполя до Туреччини: як вивозять українське зерно

    З окупованого Маріуполя до Туреччини: як вивозять українське зерно

    Російська компанія «Ника» протягом 2023–2024 років експортувала до Туреччини понад 54 тисячі тонн пшениці, яка, за даними журналістського розслідування, була вивезена з окупованого Маріуполя. Частина цієї продукції потрапила до турецької компанії «Erisler», яка має тривалу історію та співпрацює з міжнародними структурами, зокрема Всесвітньою продовольчою програмою ООН. Про це йдется у розслідуванні “Слідство.Інфо”.

    Як зазначається у розслідуванні, агропродукція фактично походить із території України, однак у документах її оформлювали як російську. Для цього використовувалася схема з перевантаженням зерна через російські порти, що дозволяло змінювати країну походження.

    Власник компанії-експортера Роман Гуров також пов’язаний із виробництвом безпілотників. Його підприємство «Робоавиа», яке перебуває під санкціями України та США, виготовляє розвідувальні та ударні дрони, що використовуються у війні проти України. Водночас його родина контролює і бізнес із торгівлі зерном.

    За даними російської митниці, у 2023 році компанія «Ника» експортувала 15,5 тисячі тонн пшениці, а вже у 2024 році цей обсяг зріс майже вчетверо — до 59,5 тисячі тонн. У деклараціях при цьому зазначалося, що продукція вироблена на підприємствах у Маріуполі, який окупаційна влада подає як російське місто.

    Окремі поставки здійснювалися через судно «Alfa M», яке перебуває під українськими санкціями. Зерно спочатку відправляли до російського порту Темрюк, де оформлювали документи, а вже звідти — до Туреччини. У митних деклараціях походження вантажу змінювали, що фактично приховувало його українське джерело.

    Експерти наголошують, що такі дії є порушенням міжнародного права, адже вивезення продукції з окупованих територій відбувається без дозволу України та без належного митного оформлення. За їхніми словами, це свідчить про системну практику маскування походження товарів.

    Турецька сторона раніше заявляла, що не допускає торгівлі незаконно вивезеним зерном і перевіряє походження продукції. Однак розслідування свідчить, що такі поставки все ж могли відбуватися через складні логістичні схеми та зміну документів.

    Окрему увагу викликає і той факт, що продукція з цього зерна, зокрема борошно, може потрапляти назад на український ринок у вигляді готових товарів.

    За оцінками українських розвідників і міжнародних джерел, Росія могла вивезти мільйони тонн зерна з окупованих територій з початку повномасштабної війни, що створює серйозні економічні втрати для України та виклики для глобальної продовольчої безпеки.

  • Тіньовий ринок сигарет в Україні: НАБУ вийшло на топпосадовців ДПСУ

    Тіньовий ринок сигарет в Україні: НАБУ вийшло на топпосадовців ДПСУ

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому керівнику Держприкордонслужби Сергію Дейнеці у справі про незаконний експорт цигарок до Європейського Союзу. За даними слідства, топпосадовці ДПСУ регулярно отримували хабарі за сприяння перевезенню тютюнових виробів через державний кордон.

    За інформацією НАБУ, для реалізації схеми використовувалися автомобілі, зареєстровані у Чехії та Австрії, якими пересувалися родичі дипломатів. Це дозволяло уникати митного контролю. За проїзд однієї машини брали від 3 до 5 тисяч євро. Лише у жовтні 2023 року кордон перетнули 23 автомобілі, а керівництво ДПСУ отримало хабарів на 69 тисяч євро. Загалом протягом липня–листопада 2023 року посадовці отримали близько 204 тисяч євро неправомірної вигоди за 68 автомобілів.

    Детективи НАБУ зафіксували, як посадовці розподіляли ці гроші між собою та іншими учасниками схеми. У матеріалах справи є записи переговорів, де йдеться про конкретні суми відкатів та порядок їх розподілу.

    Слідство кваліфікувало дії підозрюваних за ч. 4 ст. 27 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання службовою особою неправомірної вигоди. Санкція передбачає позбавлення волі на 8–12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

    Експерти оцінюють обсяги тіньового ринку сигарет в Україні понад 5 млрд штук на рік, що призводить до щорічних втрат державного бюджету приблизно на 24,2 млрд грн. Основним джерелом контрабанди є великі тютюнові фабрики, зокрема Львівська та Закарпатська, а також менші виробники, які релокувалися на Тернопільщину.

    Незаконний експорт цигарок — лише частина системи тіньових потоків на кордоні. Так, під час обшуків на Волинській митниці вилучено понад 850 тисяч доларів, які пов’язані з розмитненням вживаних автомобілів. За оцінками джерел, сіра каса на Львівській, Закарпатській та Волинській митницях може сягати 10 млн доларів на рік.

    Аналітики зазначають, що справа Дейнека може бути частиною «прибирання» впливових осіб від грошових потоків, пов’язаних із топпосадовцями. Водночас експерти сумніваються, що це суттєво вплине на існуючі контрабандні схеми.

  • ЄС планує збільшити квоти на українську агропродукцію

    ЄС планує збільшити квоти на українську агропродукцію

    Рада ЄС 13 жовтня планує ухвалити рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як повідомила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, нові квоти стосуватимуться 21 з 34 позицій, які нині підпадають під обмеження.

    За її словами, обсяги будуть значно більшими за ті, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій. Очікується, що рішення набуде чинності через 15 днів після ухвалення.

    В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

    За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

    Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.