Uanews.life

Позначка: енергетична криза

  • Світло вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило нові графіки на 10 жовтня

    Світло вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило нові графіки на 10 жовтня

    У суботу, 10 жовтня, у частині регіонів України продовжать діяти графіки відключень електроенергії через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Водночас режим обмежень для населення зміниться: замість цілодобових погодинних відключень їх планують застосовувати з 06:00 до 23:59. Для промисловості та бізнесу обмеження потужності залишаться чинними протягом усієї доби.

    Про це ввечері 9 жовтня повідомила НЕК «Укренерго». Інформацію про запланований режим також оприлюднили 24 Канал та TrueUA.

    За даними енергетиків, погодинні відключення для побутових та інших категорій споживачів передбачені в обсязі від однієї до двох черг.

    Це означає, що у визначені години оператори систем розподілу вимушено обмежуватимуть електропостачання окремих груп споживачів, щоб зменшити навантаження на пошкоджену енергосистему.

    Водночас у компанії попередили, що ситуація може змінюватися залежно від стану обладнання, обсягів доступної електроенергії та наслідків нових російських обстрілів.

    Коли вимикатимуть світло 10 жовтня

    Згідно з оголошеним «Укренерго» режимом, для побутових споживачів графіки погодинних відключень застосовуватимуть із 06:00 до 23:59.

    Обмеження діятимуть не по всій Україні одночасно, а в окремих регіонах, де ситуація з електропостачанням залишається складною.

    Для промислових підприємств і бізнесу графіки обмеження потужності передбачені з 00:00 до 23:59.

    Таким чином, у нічні години для населення планується певне послаблення режиму відключень, хоча для комерційних споживачів обмеження залишаються цілодобовими.

    Важливо: проміжок із 06:00 до 23:59 не означає, що кожна оселя залишатиметься без світла майже 18 годин. Це загальний період, протягом якого можуть застосовуватися відключення. Конкретна тривалість залежатиме від черги, регіону та оперативних розпоряджень енергетиків.

    Також одна або дві черги відключень не означають одну чи дві години без електроенергії. Черга — це група споживачів, на яку поширюються обмеження за визначеним графіком.

    Чому Україна знову повернулася до відключень

    Основною причиною залишається пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських ракетних і безпілотних атак.

    Протягом останніх днів російські війська неодноразово завдавали ударів по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії.

    Це створює додаткові труднощі для енергетиків, оскільки навіть за наявності достатньої генерації пошкоджені мережі можуть не дозволяти передавати електроенергію споживачам у необхідних обсягах.

    Особливо складною залишається ситуація в регіонах, де внаслідок атак пошкоджено високовольтне та розподільче обладнання.

    Впродовж 9 жовтня в частині України застосовували посилені обмеження електропостачання. Для окремих споживачів їхній обсяг збільшували до 2,5 черги замість раніше запланованих двох.

    На цьому тлі повідомлення про скорочення періоду погодинних відключень 10 жовтня стало певним пом’якшенням запланованого режиму, хоча повністю відмовитися від обмежень енергосистема поки не може.

    Росія атакувала два енергооб’єкти ДТЕК на Дніпропетровщині

    Додаткове навантаження на енергосистему спричинили нові удари російських військ по Дніпропетровській області.

    За інформацією компанії ДТЕК, увечері 8 жовтня близько 20:00 ударні безпілотники типу Shahed атакували один з енергетичних об’єктів підприємства «ДТЕК Дніпровські електромережі».

    Унаслідок вибуху пошкоджено вікна адміністративної будівлі та виникло займання трави на території об’єкта.

    Наступного ранку, 9 жовтня, приблизно о 05:36 російські війська атакували інший енергооб’єкт реактивним безпілотником.

    Цього разу було пошкоджено енергетичне обладнання, стався витік оливи та пожежа.

    На щастя, працівники компанії не постраждали.

    Попри обстріли, енергетики продовжують ремонтні роботи. За повідомленням ДТЕК, протягом двох діб фахівцям вдалося відновити електропостачання для 11,9 тисячі родин у 18 населених пунктах Дніпропетровської області.

    Докладніше про наслідки атак повідомляється на офіційному сайті ДТЕК.

    Від екстрених відключень до погодинних графіків

    Ще вранці 9 жовтня в Києві та частині Київської області діяли аварійні відключення електроенергії.

    У таких умовах звичайні графіки не застосовуються, оскільки енергетики повинні оперативно обмежувати навантаження, щоб запобігти масштабнішим аваріям.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про ситуацію в столиці у матеріалі «Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють».

    Проблеми з електропостачанням виникали також 6 жовтня, коли «Укренерго» після зміни ситуації в енергосистемі повернуло погодинні відключення в окремих регіонах.

    Про це видання писало в публікації «Світло почнуть вимикати вже з 15:00: „Укренерго“ повертає графіки».

    Повернення до планових графіків після аварійних відключень дозволяє споживачам краще організувати побут та роботу. Проте це не означає повного відновлення енергосистеми.

    Якщо ситуація погіршиться, диспетчери можуть знову застосувати аварійні заходи.

    Де перевірити свою чергу та актуальний графік

    В «Укренерго» наголошують, що конкретні години відключень потрібно перевіряти через офіційні ресурси місцевих операторів систем розподілу.

    Саме обленерго отримують диспетчерські команди та формують графіки для конкретних адрес.

    У Києві та Київській області інформацію можна перевірити через сервіси ДТЕК, в інших регіонах — на сайтах і офіційних сторінках відповідних операторів.

    Енергетики також закликають українців ощадливо споживати електроенергію після її відновлення.

    Зокрема, рекомендується не вмикати одночасно кілька потужних приладів, оскільки різке збільшення навантаження може створювати додаткові проблеми для обладнання.

    Доцільно завчасно заряджати телефони, павербанки та інші необхідні пристрої, особливо якщо відключення відбуваються кілька разів на добу.

    Чи можуть змінити графіки протягом 10 жовтня

    В «Укренерго» попереджають, що оголошений напередодні режим не є остаточним на всі години наступного дня.

    Тривалість і масштаб відключень можуть коригувати залежно від оперативної ситуації в енергосистемі.

    На це впливають наслідки російських атак, стан пошкодженого обладнання, можливості передачі електроенергії та рівень споживання.

    Тому навіть за наявності попередньо оприлюдненого графіка можливі зміни.

    Станом на вечір 9 жовтня заплановано, що 10 жовтня погодинні відключення для населення в частині регіонів діятимуть із 06:00 до 23:59, а для промисловості та бізнесу обмеження потужності залишаться цілодобовими.

    Енергетики закликають стежити за офіційними оновленнями, адже стабільність електропостачання найближчими днями залежатиме від стану пошкодженої інфраструктури та подальшої безпекової ситуації.

  • У Києві відкривають пункти незламності через проблеми з енергетикою

    У Києві відкривають пункти незламності через проблеми з енергетикою

    У Києві розпочали розгортання додаткових пунктів незламності через складну ситуацію з електропостачанням після російських атак на енергетичну інфраструктуру. Найбільше проблем наразі фіксують у трьох районах столиці, де мешканці зіткнулися з аварійними відключеннями світла.

    Про це 9 жовтня повідомила Київська міська державна адміністрація.

    За рішенням міської влади, додаткові пункти незламності розгортають в Оболонському, Подільському та Святошинському районах столиці. Відповідні доручення отримали голови районних державних адміністрацій.

    Пункти повинні забезпечити мешканцям можливість зарядити мобільні телефони, павербанки та інші необхідні електронні пристрої.

    Рішення ухвалили на тлі екстрених відключень електроенергії, які 9 жовтня знову запровадили у Києві та частині Київської області. Через пошкодження енергетичного обладнання звичайні погодинні графіки в окремих районах не діють.

    Ситуацію ускладнюють наслідки попередніх російських ударів, через які в столиці виникали перебої з роботою громадського транспорту та водопостачанням.

    Водночас президент Володимир Зеленський 9 жовтня розкритикував міську владу Києва за, за його словами, майже повне невиконання необхідних заходів у межах Плану стійкості.

    Після цієї заяви у КМДА повідомили, що держава розблокувала платежі за частиною проєктів, пов’язаних із підвищенням енергетичної стійкості столиці.

    У міській адміністрації наголошують, що пункти незламності мають бути забезпечені обладнанням, необхідним для допомоги населенню під час відсутності електроенергії.

    При цьому розгортання пунктів не означає офіційного прогнозу щодо тривалості відключень. Точні терміни стабілізації електропостачання наразі не оголошені.

    Мешканцям столиці рекомендують стежити за повідомленнями КМДА та енергетичних компаній. Актуальні адреси доступних пунктів незламності можна перевірити через офіційний державний сервіс.

  • Після ударів РФ Зеленський узявся за київську владу: хто відповість за провал Плану стійкості

    Після ударів РФ Зеленський узявся за київську владу: хто відповість за провал Плану стійкості

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував столичну владу через незадовільне виконання Комплексного плану стійкості Києва. На тлі масштабних російських ударів по енергетичній інфраструктурі та перебоїв із електропостачанням глава держави заявив про майже повне невиконання міською владою необхідних заходів.

    Про це Зеленський повідомив 9 жовтня за підсумками селекторної наради за участі військового командування та представників уряду.

    За словами президента, під час наради обговорили наслідки російських атак, відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів та виконання регіональних планів стійкості.

    Особливу увагу приділили ситуації у столиці.

    «Гальмування робіт абсолютно неприпустиме, і відповідальність Міністерства інфраструктури та обласних адміністрацій є персональною. Окремо визначили завдання щодо Києва — через майже повне невиконання міською владою необхідних кроків», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що внаслідок російських ударів пошкоджено значну кількість енергомереж та об’єктів передачі електроенергії.

    Наразі ремонтні бригади працюють цілодобово, намагаючись відновити стабільне електропостачання.

    За словами глави держави, українська сторона також переглянула актуальні потреби в енергетичному обладнанні та додаткових засобах протиповітряної оборони. Міністерство закордонних справ та Офіс президента готують відповідні звернення до міжнародних партнерів.

    Критика столичної влади пролунала на тлі серйозних перебоїв з електропостачанням Києва. Після російських атак у місті запроваджували екстрені відключення, виникали проблеми з водопостачанням і роботою громадського транспорту.

    Водночас конкретного переліку невиконаних міською владою заходів президент у наведеній заяві не оприлюднив.

    Що передбачає План стійкості Києва

    Комплексний план стійкості столиці спрямований на підготовку міста до російських атак, можливих енергетичних криз та проходження опалювального сезону 2026–2027 років.

    Документ передбачає захист об’єктів критичної інфраструктури, встановлення резервних джерел живлення, розвиток додаткової генерації та забезпечення стабільної роботи систем теплопостачання і водопостачання.

    Як повідомляло Міністерство розвитку, 5 серпня Рада національної безпеки і оборони розглянула стан виконання регіональних планів і затвердила План стійкості Києва.

    Міська влада раніше заявляла про реалізацію окремих заходів, зокрема встановлення когенераційного обладнання та створення резервної системи теплопостачання.

    У серпні мер Києва Віталій Кличко звітував про підготовку міста до зими. За його словами, попередню вартість заходів Плану стійкості скоротили з 67 млрд грн приблизно вдвічі, переглянувши пріоритети та доступні фінансові ресурси.

    Водночас раніше Кличко наголошував, що реалізація частини заходів потребує спільних рішень із державними органами та відповідного фінансування.

    Отже, між центральною та міською владою зберігаються розбіжності щодо виконання Плану стійкості й розподілу відповідальності.

    Скандал довкола Плану стійкості виник не вперше

    Раніше «Ненька інфо» вже повідомляла про претензії до підготовки документа.

    У матеріалі «Проєкт плану стійкості Києва міг бути створений за допомогою ШІ — джерела» видання з посиланням на власні джерела писало про можливе використання штучного інтелекту під час підготовки проєкту документа. Ця інформація залишалася твердженням джерел, а не доведеним фактом.

    Крім того, на початку жовтня стало відомо, що Київрада вирішила створити тимчасову контрольну комісію для перевірки використання бюджетних коштів і виконання робіт у межах Плану стійкості.

    Тепер питання реалізації документа знову опинилося в центрі уваги через критичну ситуацію в енергосистемі.

    Президент вимагає прискорити роботи та визначити персональну відповідальність за їх виконання. Водночас публічних висновків незалежної перевірки, які б підтверджували конкретний відсоток невиконання Плану стійкості Києва, у наведених повідомленнях немає.

  • Угорщина топить баржі заради порятунку АЕС: Дунай обмілів до критичного рівня

    Угорщина топить баржі заради порятунку АЕС: Дунай обмілів до критичного рівня

    Угорщина вдалася до незвичайної екстреної операції, щоб не допустити повної зупинки атомної електростанції «Пакш» через рекордне обміління Дунаю. Влада вирішила затопити дві великі баржі поблизу станції, аби штучно підняти рівень води та зберегти можливість її забору для систем охолодження. Паралельно на дні річки споруджують спеціальний підводний бар’єр. Ситуація настільки серйозна, що АЕС, яка за нормальних умов є одним із головних джерел електроенергії країни, зараз працює приблизно на чверть своєї потужності. Про це повідомляє Bloomberg.

    Причиною кризи стала тривала посуха та надзвичайно низький рівень Дунаю. Проблема охопила значну частину басейну річки та вже вдарила по енергетиці одразу кількох держав Центральної та Східної Європи. Угорська АЕС «Пакш» використовує воду Дунаю для охолодження, тому подальше падіння рівня річки безпосередньо загрожує можливості експлуатації енергоблоків.

    Ще наприкінці липня ситуація стала критичною. За даними World Nuclear News, рівень Дунаю поблизу станції опустився на 28 сантиметрів нижче попереднього антирекорду 2018 року. Оператор наголошував, що проблема полягає не в тому, що в річці взагалі немає достатнього об’єму води для відведення тепла, а в тому, що рівень води став занадто низьким для нормальної роботи насосного обладнання.

    Через це виробництво електроенергії на «Пакші» різко скоротили. За останніми даними, станція працює приблизно на 25% своєї номінальної потужності. Ситуація може погіршитися вже найближчим часом: якщо вода продовжить відступати, під загрозою опиниться одна з двох турбін, які ще залишаються в роботі.

    У Дунай вирішили затопити дві 80-метрові баржі

    Для порятунку станції угорська влада вдалася до екстраординарного рішення — затоплення двох барж завдовжки приблизно 80 метрів кожна. Їх мають використати як тимчасову перешкоду для течії, щоб локально підняти рівень води поблизу водозабору АЕС.

    За даними Reuters, розрахунок полягає на тому, що така конструкція дозволить підняти воду приблизно на 20 сантиметрів і виграти критично важливий час для роботи станції.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що після початку робіт рівень води біля насосної станції вже збільшився приблизно на сантиметр.

    Проте затоплені баржі — лише тимчасове рішення. Паралельно фахівці споруджують на дні Дунаю спеціальний поріг, який має сповільнити потік і створити необхідний підпір води. Для будівництва планують використовувати тисячі тонн каміння.

    За інформацією Reuters, завершення повноцінної підводної конструкції може зайняти кілька тижнів. У перспективі вона має бути значно ефективнішою за баржі та дозволити підвищити рівень води біля станції приблизно на метр. Саме тому затоплення суден розглядають насамперед як аварійний захід, який повинен допомогти АЕС протриматися до завершення основних робіт.

    «Пакш» забезпечує значну частину електроенергії Угорщини

    Можлива зупинка станції стала б серйозним ударом для угорської енергосистеми. Номінальна потужність АЕС становить близько 2 ГВт, і за нормальної роботи вона забезпечує близько половини внутрішнього виробництва електроенергії Угорщини.

    Зараз виробництво скоротилося приблизно до 485–500 МВт, тобто станція фактично втратила близько трьох чвертей своєї звичайної потужності.

    Особливо небезпечним для енергосистеми може стати вечірній період, коли виробництво сонячних електростанцій різко падає, а споживання залишається високим. У разі повного відключення «Пакша» Будапешту доведеться значно збільшувати імпорт електроенергії.

    При цьому сусідні держави також потерпають від посухи, тому можливості регіонального енергетичного ринку не безмежні.

    Румунії вже не вдалося врятувати свою АЕС

    Наскільки серйозною може стати проблема, демонструє ситуація нижче за течією Дунаю — у Румунії.

    Там через рекордно низький рівень води довелося повністю зупинити атомну електростанцію «Чернавода». Перший реактор станції відключили ще наприкінці липня, а в середині серпня почалося контрольоване відключення другого. Таким чином країна втратила АЕС, яка зазвичай забезпечує приблизно 20% її електроенергії.

    Румунська влада також намагалася буквально змінити рух Дунаю, щоб врятувати станцію. Серед заходів були днопоглиблювальні роботи, перенаправлення водного потоку, вибухові роботи та використання навантажених камінням барж. Однак цього виявилося недостатньо.

    Після зупинки «Чернаводи» Румунія змушена активніше покладатися на імпорт електроенергії та інші джерела генерації. Влада також закликала населення та бізнес скорочувати споживання в години пікового навантаження.

    Посуха перетворюється на проблему для атомної енергетики Європи

    Ситуація на Дунаї демонструє вразливість великих теплових та атомних електростанцій до тривалих періодів посухи. Реактори можуть залишатися технічно справними, однак для стабільної роботи станцій необхідний достатній обсяг води для систем охолодження та конденсації пари.

    У випадку «Пакша» проблема наразі пов’язана насамперед із можливістю забору води через надзвичайно низький рівень річки. Саме тому Угорщина фактично намагається локально перебудувати русло Дунаю, щоб не допустити першої повної зупинки станції через обміління річки.

    І Угорщина, і Румунія зараз зіткнулися з однією проблемою: тривала спека та дефіцит опадів різко скоротили стік Дунаю. Причому наслідки вже виходять далеко за межі атомної енергетики — низький рівень води створює проблеми для судноплавства, сільського господарства та інших галузей, залежних від найбільшої річкової системи Центральної Європи.

    Для Угорщини найближчі дні стануть вирішальними. Якщо затоплення барж та спорудження тимчасового бар’єра дадуть необхідний ефект, «Пакш» зможе продовжити роботу хоча б на обмеженій потужності. Якщо ж рівень Дунаю знову опуститься нижче критичної позначки, країна може повторити румунський сценарій — із повною зупинкою атомної генерації та різким зростанням залежності від імпортної електроенергії.

  • Європі загрожує дефіцит газу взимку: запаси впали до мінімуму

    Європі загрожує дефіцит газу взимку: запаси впали до мінімуму

    Запаси природного газу в країнах Європейського Союзу опустилися до рівня, який може створити додаткові ризики для енергетичної безпеки блоку напередодні опалювального сезону. Наразі європейські газові сховища заповнені значно менше, ніж у середньому за останні роки, а особливе занепокоєння викликає ситуація в Німеччині, яка має найбільші потужності зі зберігання газу в ЄС.

    Про це пише Politico.

    За даними видання, традиційна модель підготовки Європи до зими цього року опинилася під тиском. У нормальних умовах трейдери та комунальні підприємства протягом літа закуповують природний газ за відносно низькими цінами, закачують його до підземних сховищ, а взимку використовують або продають його в період підвищеного попиту. Такий підхід дозволяє ринку одночасно забезпечувати необхідні запаси та отримувати прибуток від сезонної різниці цін.

    Однак цього року ситуація змінилася. Вартість газу в літній період виявилася вищою, ніж очікували учасники ринку, що зробило активне поповнення сховищ менш привабливим з економічної точки зору. На ситуацію вплинули одразу кілька факторів, серед яких геополітична нестабільність, війна на Близькому Сході та зміни клімату.

    За останніми даними, газові сховища країн Євросоюзу заповнені приблизно на 58% від загальної місткості. Це приблизно на 16% нижче за середній рівень заповнення за останні п’ять років. Крім того, нинішній показник є найнижчим для цього періоду з 2011 року.

    Такий рівень запасів викликає занепокоєння напередодні холодного сезону, адже взимку споживання газу традиційно різко збільшується. Насамперед це стосується опалення житлових будинків, роботи промислових підприємств та виробництва електроенергії в окремих країнах.

    Водночас у Європейській комісії не вважають, що Євросоюзу безпосередньо загрожує фізична нестача газу цієї зими. Представники ЄК заявляють, що блок має достатньо інструментів для забезпечення енергетичної безпеки та продовжує стежити за ситуацією на ринку.

    Однак окремі аналітики оцінюють перспективи більш обережно. За розрахунками енергетичної компанії Rapidan, до листопада європейські газові сховища можуть бути заповнені лише приблизно на 65% від їхньої загальної місткості.

    Якщо такий сценарій справдиться, Європі буде складніше виконати встановлені перед початком опалювального сезону цілі щодо накопичення газу. Аналітики зазначають, що для прискорення закачування ЄС може знадобитися підвищити ціну, яку він готовий платити за природний газ. Це зробило б європейський ринок привабливішим для постачальників і стимулювало б додаткові обсяги поставок.

    Водночас вищі ціни на газ створюють іншу проблему. Якщо європейські країни будуть змушені активніше конкурувати за обмежені обсяги палива на світовому ринку, це може призвести до подальшого подорожчання газу. У результаті збільшаться витрати не лише держав та енергетичних компаній, а й промисловості та домогосподарств.

    Особливе місце в цій ситуації займає Німеччина. За останніми даними, у серпні її газові сховища були заповнені лише приблизно на 47% від загальної національної місткості. Це, за даними Politico, найнижчий рівень заповнення з моменту початку ведення відповідної статистики.

    Ситуація в Німеччині має значення далеко за межами самої країни. Газові сховища ФРН є одними з найбільших у Європі, а їхня сумарна місткість становить понад 20% від загальної місткості сховищ у всьому Євросоюзі.

    Саме тому проблеми з накопиченням газу в Німеччині можуть вплинути на весь європейський енергетичний ринок. Якщо Берлін не зможе достатньо швидко наростити запаси, йому доведеться активніше закуповувати газ у період, коли попит зростатиме. Це може створити додатковий тиск на ціни та посилити конкуренцію між європейськими державами за поставки.

    Politico називає Німеччину однією з найбільш вразливих країн ЄС у цьому питанні саме через масштаб її економіки та розмір газової інфраструктури. Будь-які серйозні перебої з постачанням або недостатній рівень запасів у ФРН можуть мати наслідки для сусідніх держав, оскільки європейський газовий ринок значною мірою взаємопов’язаний.

    У разі дефіциту Німеччина може бути змушена активніше купувати газ на спотовому ринку. Якщо одночасно зростатиме попит в інших європейських країнах, це може спричинити подальше підвищення цін у всьому блоці.

    Попри це, німецьке Міністерство енергетики наразі не пішло на пряме втручання в роботу ринку. Відомство визнало, що поточний рівень запасів є історично низьким, однак відмовилося зобов’язувати державні компанії закуповувати газ за нинішніми цінами.

    Таким чином, Берлін фактично залишає рішення про темпи закупівлі газу учасникам ринку, розраховуючи на подальше поповнення сховищ упродовж найближчих місяців.

    Для Європи ситуація є особливо складною через те, що після початку повномасштабної війни Росії проти України ЄС значно скоротив залежність від російського трубопровідного газу. Європейські країни збільшили імпорт скрапленого природного газу, наростили поставки з Норвегії та інших країн і намагалися диверсифікувати джерела енергопостачання.

    Однак така диверсифікація не усуває ризику цінових коливань. Європа конкурує за скраплений газ із країнами Азії, а будь-які геополітичні конфлікти, перебої з видобутком чи транспортуванням енергоресурсів можуть швидко позначитися на вартості палива.

    Додатковим фактором невизначеності залишається ситуація на Близькому Сході. Будь-яке загострення в регіоні може впливати на глобальні енергетичні ринки та збільшувати вартість транспортування і постачання енергоресурсів.

    Водночас остаточні наслідки нинішнього рівня запасів залежатимуть від погоди взимку. Теплий сезон може дозволити Європі пройти опалювальний період без серйозних проблем, тоді як тривала холодна погода різко збільшить споживання газу та посилить тиск на запаси.

    Тому нинішній рівень заповнення сховищ не означає автоматичного виникнення дефіциту взимку. Однак низькі запаси залишають Європу з меншим запасом міцності у випадку різкого похолодання, перебоїв із постачанням або нового стрибка цін на світовому ринку.

    Раніше генеральний директор найбільшого європейського постачальника природного газу Equinor заявляв, що Європа, ймовірно, не встигне заповнити газові сховища до 80% до початку зими. Такий рівень традиційно розглядається як важливий орієнтир для підготовки до опалювального сезону.

    Крім того, нещодавно повідомлялося про зміни в структурі газового імпорту окремих країн Європи. Зокрема, Бельгія збільшила залежність від імпорту російського скрапленого природного газу на тлі змін на світовому енергетичному ринку та наслідків війни на Близькому Сході.

    Таким чином, Європа входить у другу половину літа з помітно нижчими, ніж зазвичай, запасами природного газу. Безпосередньої загрози нестачі палива Єврокомісія наразі не бачить, проте ситуація залишатиметься залежною від темпів закачування газу, світових цін, доступності імпортних поставок та погодних умов у холодний період. Особливу увагу в найближчі місяці буде прикуто до Німеччини, оскільки її газові сховища мають величезне значення для стабільності всього європейського енергетичного ринку.

  • Румунію рятує українська електроенергія: через посуху зупинився блок АЕС «Чернаводе»

    Румунію рятує українська електроенергія: через посуху зупинився блок АЕС «Чернаводе»

    Румунська державна атомна компанія Nuclearelectrica почала закуповувати електроенергію українського походження, щоб компенсувати дефіцит, який виник після вимушеної зупинки першого енергоблока АЕС «Чернаводе». Електроенергія надходить через молдовську державну компанію Energocom, яка виступає посередником у транскордонній торгівлі. Причиною аварійного для енергоринку сценарію стала не технічна несправність реактора, а рекордне обміління Дунаю через тривалу посуху.

    Nuclearelectrica ще 27 липня офіційно повідомила інвесторам, що енергоблок №1 буде контрольовано зупинений і від’єднаний від національної енергосистеми Румунії вранці 28 липня. Компанія прямо пов’язала рішення з «дуже низьким, безпрецедентним рівнем Дунаю», спричиненим сильною посухою. Зупинку провели відповідно до процедур АЕС для ситуацій із критично низьким рівнем води.

    Для атомної станції вода Дунаю має принципове значення — вона використовується у системах охолодження. Коли річковий рівень опускається нижче безпечних параметрів, оператор не може просто продовжувати виробництво на повній потужності, оскільки це створювало б ризик для роботи обладнання. У Nuclearelectrica наголошували, що рішення було превентивним і не означало проблем із ядерною безпекою, персоналом або довкіллям.

    Ситуація стала особливо болючою для румунської енергосистеми через те, що АЕС «Чернаводе» є одним із головних джерел базової генерації країни. Станція має два реактори типу CANDU, кожен потужністю приблизно 700 МВт. За нормальних умов Nuclearelectrica забезпечує близько п’ятої частини виробництва електроенергії в Румунії. Тому навіть тимчасова втрата одного блоку одразу створює помітний дефіцит, який доводиться компенсувати іншою генерацією або імпортом.

    На цьому тлі Nuclearelectrica залучила електроенергію з України через Energocom. У румунській компанії пояснили, що нинішня взаємодія спирається на партнерство, яке сторони розвивають із 2023 року. Тоді було підписано меморандум про взаєморозуміння, спрямований на зміцнення регіональної енергетичної стійкості. Тепер механізм фактично запрацював у зворотному напрямку: раніше Румунія допомагала підтримувати енергетичну безпеку Молдови, а нині українська електроенергія через молдовського трейдера допомагає самій Румунії.

    Важливе уточнення: формулювання про прямий імпорт Nuclearelectrica «з України» дещо спрощує схему. За даними міжнародних та румунських медіа, закупівлю організовано через державну молдовську компанію Energocom, яка забезпечує передачу української електроенергії до румунського ринку. Тобто Україна є джерелом електроенергії, а Energocom — торговельною ланкою в угоді.

    Проблеми Румунії не обмежилися лише одним реактором. Екстремальна спека і посуха змусили уряд терміново шукати способи знизити споживання. Прем’єр Іліє Боложан закликав великих промислових споживачів переносити частину роботи на години, коли виробництво сонячної електроенергії є максимальним. На тлі дефіциту автомобільні виробники Dacia та Ford тимчасово скорочували або зупиняли частину виробничих операцій, щоб полегшити навантаження на систему.

    Ситуація стала настільки серйозною, що румунські військові та інженери вдалися до нестандартного рішення. 2–3 серпня на Дунаї провели контрольовані підривні роботи: частину скельної породи видалили, щоб перенаправити більше води до водозабору АЕС «Чернаводе» та забезпечити роботу реактора, який залишався в експлуатації. Reuters повідомляв, що паралельно споруджувалася тимчасова дамба для підтримання необхідного рівня води.

    Це вже не локальна проблема Румунії. Нинішня посуха охопила значну частину Центральної та Південно-Східної Європи і створила проблеми одразу для кількох енергосистем. У Сербії низький рівень Дунаю скоротив виробіток гідроелектростанцій та обмежив судноплавство. В Угорщині АЕС «Пакш», яка зазвичай забезпечує близько половини електроенергії країни, також була змушена різко знизити потужність через проблеми з водою.

    Саме тому нинішній експорт української електроенергії до Румунії має символічне значення. Протягом попередніх років ситуація переважно виглядала навпаки: після масштабних російських атак на українські ТЕС, ГЕС, підстанції та мережі Україна сама була змушена збільшувати імпорт електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови.

    Тепер інтеграція української енергосистеми з континентальною Європою дозволяє працювати в обидва боки. Після синхронізації української та молдовської енергосистем із мережею ENTSO-E у березні 2022 року технічні можливості транскордонної торгівлі поступово розширювалися. Завдяки цьому Україна може імпортувати електроенергію в моменти власного дефіциту, але водночас продавати її сусідам, коли у системі є доступний профіцит.

    Це важливо і з економічної точки зору. Експорт електроенергії створює додатковий дохід для української енергетики, яка за роки війни зазнала багатомільярдних збитків. Водночас такі поставки можливі лише тоді, коли вони не ставлять під загрозу внутрішнє забезпечення українських споживачів.

    Сама Румунія поки не очікує швидкого повернення до звичного режиму. Стан Дунаю залишається критичним, а погодні прогнози не гарантують швидкого відновлення його рівня. Румунський уряд попереджав, що обмежені можливості імпорту та низька гідрогенерація можуть підтримувати напруження на ринку ще певний час.

    Ситуація навколо «Чернаводе» водночас показує дедалі серйозніший виклик для європейської атомної енергетики. Атомні електростанції вважаються стабільним джерелом низьковуглецевої базової генерації, однак частина з них залежить від великих річок для охолодження. Тривалі посухи, рекордні температури води та падіння річкових рівнів можуть дедалі частіше змушувати операторів обмежувати виробництво саме в ті періоди, коли через спеку попит на електроенергію особливо високий.

    Для Румунії українська електроенергія стала одним із інструментів, що дозволяє пройти цей період без різкого порушення балансу системи. Для України ж ситуація демонструє, наскільки змінилася роль її енергосистеми після приєднання до європейської мережі: навіть під час повномасштабної війни вона здатна не тільки отримувати допомогу від сусідів, а й за сприятливого балансу сама підтримувати країни ЄС у кризовий момент.

  • Крим без пального: окупаційна влада просить “запастися терпінням”

    Крим без пального: окупаційна влада просить “запастися терпінням”

    Окупаційна влада тимчасово захопленого Криму заявила про збереження гострого дефіциту пального на півострові та фактичну неможливість оперативного збільшення його постачання найближчим часом. На тлі погіршення ситуації мешканцям запропонували “запастися терпінням”, що викликало додаткове занепокоєння серед населення, яке вже стикається з перебоями в роботі транспорту та комунальної інфраструктури.

    Про це повідомив у своєму Telegram-каналі так званий “глава” окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов, коментуючи ситуацію на паливному ринку півострова. За його словами, найближчим часом суттєвого збільшення обсягів пального в продажу очікувати не варто, однак при цьому він намагається публічно запевняти, що критичної загрози для життєдіяльності регіону нібито немає.

    Аксьонов стверджує, що громадський транспорт і комунальні служби “повністю забезпечені паливом” та повинні працювати у штатному режимі без змін у графіках. Водночас на місцях ситуація виглядає інакше: транспортні підприємства Севастополя раніше повідомляли, що отримують лише близько чверті від необхідних обсягів пального, через що частину автобусних маршрутів уже довелося скоротити або повністю скасувати. Це створює нерівномірне транспортне навантаження та додаткові труднощі для мешканців, особливо в години пік.

    Попри офіційні заяви про стабільність, сам Аксьонов визнав, що отримує численні звернення громадян щодо перебоїв у роботі громадського транспорту, зокрема випадків, коли автобуси та тролейбуси не виходять на маршрути. Він заявив, що реагує на всі скарги та намагається вирішувати проблеми в “ручному режимі”, фактично підтверджуючи нестабільність системи управління перевезеннями в регіоні.

    Паралельно в Криму загострюється і ситуація з електропостачанням. Окупаційна адміністрація повідомляє про численні скарги від населення щодо нібито “нерівномірного розподілу електроенергії”. Аксьонов пояснює це поєднанням технічних проблем і наслідків “протидії противнику”, а також станом окремих підстанцій. Він також заявив про плани знайти “технічні рішення” для стабілізації енергопостачання, однак конкретних строків або механізмів не озвучив.

    Напруження в енергетичній системі регіону посилилося після нічних атак безпілотників 29 червня, коли в низці тимчасово окупованих територій, зокрема в Криму, окремих районах Херсонської області та Донецька, фіксувалися масштабні відключення електроенергії. Після цього окупаційні структури заявили про створення оперативних штабів для “регулювання розподілу” електрики, однак місцеві мешканці продовжують повідомляти про перебої.

    Проблеми з пальним у Криму є частиною ширшої кризи, яка охопила одразу кілька регіонів Росії. За даними російських медіа, обмеження на продаж пального вже запроваджені більш ніж у тридцяти регіонах, а в Криму та Севастополі вільний продаж бензину фактично призупинено, оскільки АЗС переведені на забезпечення лише екстрених та державних потреб. Це призводить до закриття частини автозаправних станцій, включно з мережевими об’єктами, та формування дефіциту в роздрібному сегменті.

    На тлі цих процесів у Росії також фіксуються системні проблеми в логістиці та перевезеннях, які впливають на стабільність постачання пального як усередині країни, так і на зовнішніх маршрутах. Попри це, російське керівництво продовжує заявляти, що наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі не є критичними, водночас визнаючи необхідність посилення захисту енергетичних об’єктів.

    Ситуація в Криму залишається нестабільною, а поєднання дефіциту пального, перебоїв у транспорті та проблем з електропостачанням посилює соціальну напругу на півострові, який уже тривалий час функціонує в умовах обмежених ресурсів та залежності від централізованих постачань з Росії.

  • Світові резерви тануть: війна США та Ірану спричинила найбільший нафтовий дефіцит за десятиліття

    Світові резерви тануть: війна США та Ірану спричинила найбільший нафтовий дефіцит за десятиліття

    Світовий нафтовий ринок переживає наслідки однієї з найбільших енергетичних криз сучасності. За оцінками аналітичної компанії Kpler, через майже чотиримісячне припинення постачань із Близького Сходу світ недоотримав близько 1,15 мільярда барелів нафти. Навіть попри відновлення судноплавства через Ормузьку протоку після укладення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном, експерти попереджають: наслідки кризи можуть відчуватися ще багато місяців, а ризик нового стрибка цін на енергоносії залишається високим. Про це повідомляє CNN.

    Ормузька протока вважається одним із найважливіших транспортних коридорів світової енергетики. Через неї традиційно проходить значна частина експорту нафти та зрідженого природного газу з країн Перської затоки. Після початку масштабного конфлікту між США та Іраном судноплавство в регіоні фактично було паралізоване, що призвело до різкого скорочення світових поставок енергоносіїв. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у піковий період конфлікту було заблоковано понад 14 мільйонів барелів нафти на добу, що становило близько 14% світового попиту.

    Наслідки цієї ситуації виявилися значно серйознішими, ніж очікували багато аналітиків на початку конфлікту. Загальні втрати ринку перевищили 1,15 мільярда барелів нафти, а стратегічні резерви багатьох країн опинилися на мінімальних рівнях за останні десятиліття. Зокрема, стратегічні запаси держав-членів Міжнародного енергетичного агентства впали до найнижчого рівня з 1990 року. У США стратегічний нафтовий резерв скоротився до найнижчої позначки за останні 43 роки, а комерційні запаси наблизилися до так званого рівня операційного стресу.

    Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 заявив, що за наявних темпів споживання наявних запасів могло б вистачити приблизно на чотири тижні. Хоча ця оцінка викликала дискусії серед експертів, вона продемонструвала масштаби проблеми, з якою зіткнулася світова економіка.

    Після підписання меморандуму між Вашингтоном і Тегераном та відкриття Ормузької протоки ринок відреагував стрімким падінням цін. Якщо в розпал конфлікту вартість нафти марки Brent перевищувала 126 доларів за барель, то після повідомлень про відновлення судноплавства ціни опустилися нижче позначки 80 доларів. Проте фахівці застерігають, що це може бути передчасний оптимізм.

    За словами керівниці глобальної сировинної стратегії RBC Capital Markets Геліми Крофт, ринок фактично випередив реальний розвиток подій. Вона наголосила, що відкриття протоки не означає автоматичного повернення до довоєнної ситуації. Для повного відновлення поставок необхідно провести розмінування морських шляхів, повернути танкерний флот до регіону, відновити видобуток нафти та перезапустити логістичні ланцюги. Цей процес може тривати місяцями.

    Додатковою проблемою стали пошкодження нафтопереробних і газових об’єктів. За оцінками галузевих експертів, під час конфлікту було виведено з ладу понад 3,5 мільйона барелів на добу нафтопереробних потужностей. Частина підприємств зазнала прямих пошкоджень, а деякі були зупинені з міркувань безпеки. Відновлення окремих об’єктів може тривати роками та потребуватиме десятків мільярдів доларів інвестицій.

    Попри поступове повернення поставок, міжнародні експерти попереджають про тривалий «ефект похмілля» для нафтового ринку. За оцінками інвестиційної компанії Ninety One, глобальні запаси сирої нафти скоротилися більш ніж на один мільярд барелів, і на їх відновлення можуть знадобитися роки. Це означає, що будь-які нові геополітичні потрясіння або перебої з поставками можуть знову спричинити різке зростання цін.

    Водночас Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що вже у 2027 році світовий ринок може перейти до значного профіциту. За його оцінками, після повного відновлення експорту з Близького Сходу пропозиція нафти може перевищити попит більш ніж на 5 мільйонів барелів на добу. Це дозволить поступово поповнити виснажені резерви та створити нові стратегічні запаси. Однак до цього моменту ринок ще має пройти складний етап відновлення.

    Частина аналітиків налаштована менш песимістично. Вони зазначають, що хоча запаси й скоротилися, вони все ще перебувають поблизу рівнів минулого року, а ринок поступово адаптується до нових умов. Проте навіть ці експерти визнають, що повне повернення до стабільності потребуватиме часу та залежатиме від того, наскільки успішно виконуватимуться домовленості між США та Іраном.

    Таким чином, відкриття Ормузької протоки стало лише першим кроком до подолання найбільшої нафтової кризи останніх років. Світовий ринок уже втратив понад мільярд барелів нафти, стратегічні резерви скоротилися до багаторічних мінімумів, а відновлення повноцінних поставок може розтягнутися на тривалий період. Саме тому багато експертів вважають, що енергетичні наслідки війни на Близькому Сході світ відчуватиме ще не один рік.

  • Вода може різко подорожчати через мільярдні борги держави

    Вода може різко подорожчати через мільярдні борги держави

    Тарифи на водопостачання та водовідведення в Україні можуть істотно зрости у разі, якщо центральна влада не компенсує багатомільярдну заборгованість перед підприємствами галузі. Про це заявила Асоціація міст України (АМУ), попередивши, що ситуація у сфері водоканалів наближається до критичної межі та може безпосередньо вплинути на вартість базових комунальних послуг для населення по всій країні.

    У зверненні правління АМУ, оприлюдненому на офіційному сайті організації, наголошується, що ключовою причиною фінансового дисбалансу у водопостачанні стала тривала невідповідність між фактичними витратами підприємств і тарифами, які встановлювалися раніше. Протягом останніх років тарифи на воду залишалися незмінними понад чотири роки, тоді як витрати водоканалів суттєво зросли через подорожчання електроенергії, пального, реагентів для очищення води, обладнання, запасних частин, а також підвищення заробітних плат працівників критичної інфраструктури.

    За оцінками АМУ, така ситуація призвела до формування значної заборгованості з різниці між економічно обґрунтованими тарифами та фактично затвердженими. Загальний обсяг боргу наразі оцінюється приблизно у 7 мільярдів гривень. Ці кошти, як зазначають у асоціації, мали б компенсуватися з державного бюджету, однак відповідного механізму або фінансування не було забезпечено в повному обсязі, що поставило підприємства водопостачання у складне фінансове становище.

    У зверненні підкреслюється, що водоканали в Україні є об’єктами критичної інфраструктури, які працюють в умовах постійних викликів, пов’язаних із війною. Багато підприємств змушені самостійно відновлювати пошкоджені або зруйновані мережі, забезпечувати резервне живлення через перебої з електропостачанням, а також підтримувати стабільне водопостачання навіть під час аварійних відключень. Усе це потребує додаткових фінансових ресурсів, яких підприємства наразі не мають.

    Асоціація міст України звернулася до центральної влади та президента із закликом ініціювати повне погашення заборгованості з державного бюджету. На думку представників організації, саме держава має взяти на себе відповідальність за накопичений борг, який виник унаслідок попередніх рішень щодо тарифної політики та регулювання галузі.

    В АМУ наголошують, що без термінового фінансового втручання ситуація може розвиватися у двох негативних напрямках: або подальше накопичення боргів підприємств і погіршення стану інфраструктури, або вимушене підвищення тарифів на місцях. У другому випадку рішення про зростання вартості води можуть ухвалювати органи місцевого самоврядування, які вже зараз попереджають про обмежені можливості компенсувати дефіцит коштів.

    Окрему увагу в асоціації звертають на нещодавні законодавчі зміни, зокрема закон №4777-IX, який передбачає удосконалення функціонування енергетичних ринків та посилення енергетичної стійкості. Документ, що набув чинності у березні, передав частину повноважень щодо встановлення тарифів на воду органам місцевого самоврядування. Водночас, як зазначають в АМУ, закон не передбачив чіткого механізму компенсації різниці в тарифах, яка накопичувалася протягом попередніх років.

    Представники асоціації вважають, що таким чином фінансове навантаження фактично було перекладене на місцеві громади, які не мають достатніх ресурсів для покриття багатомільярдних боргів. Це, на їхню думку, створює ризик нерівномірного підвищення тарифів у різних регіонах України та посилення соціальної напруги серед населення.

    У зверненні також зазначається, що водопостачальні підприємства працюють у надзвичайно складних умовах воєнного часу. Пошкодження енергетичної інфраструктури, перебої з електропостачанням та необхідність резервних систем живлення додатково збільшують витрати галузі. Попри це, тарифи для населення залишалися незмінними, що ще більше поглибило фінансовий розрив.

    У разі відсутності компенсації з державного бюджету, як підкреслюють в АМУ, органи місцевого самоврядування можуть бути змушені ухвалювати рішення про перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення. Це означатиме пряме зростання витрат для домогосподарств, підприємств та бюджетних установ, які користуються послугами водоканалів.

    В Асоціації міст України закликають центральну владу розглянути ситуацію як системну кризу у сфері житлово-комунального господарства та невідкладно ухвалити рішення щодо фінансового врегулювання заборгованості. У зверненні підкреслюється, що йдеться не лише про економічне питання, а й про забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури, від якої залежить життєдіяльність міст і громад по всій Україні.

    Ситуація з тарифами на воду, за оцінками експертів, може стати одним із ключових викликів для уряду та місцевої влади у найближчий період, оскільки поєднує у собі фінансові, соціальні та інфраструктурні ризики.

  • США вперше стали найбільшим експортером нафти у світі, обігнавши Росію

    США вперше стали найбільшим експортером нафти у світі, обігнавши Росію

    Сполучені Штати Америки вперше в сучасній історії вийшли на перше місце у світі за обсягами експорту нафти, обігнавши традиційних лідерів ринку — Саудівську Аравію та Російську Федерацію. Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані аналітичної компанії Vortexa та власні розрахунки щодо глобальних енергетичних потоків.

    Згідно з оприлюдненою статистикою, у травні Сполучені Штати експортували приблизно 10,5 мільйона барелів нафти на добу. Це дозволило їм впевнено закріпитися на першій позиції серед світових експортерів. Для порівняння, Росія за той самий період експортувала близько 7 мільйонів барелів на добу, тоді як Саудівська Аравія — близько 5,9 мільйона барелів.

    Аналітики зазначають, що цей результат є безпрецедентним з точки зору глобального енергетичного балансу, оскільки ще кілька десятиліть тому США були одним із найбільших імпортерів нафти у світі та значною мірою залежали від постачання з інших регіонів, насамперед Близького Сходу.

    Історично ситуація була кардинально іншою: у 1970-х роках Сполучені Штати пережили енергетичні кризи, зокрема нафтове ембарго ОПЕК у 1973 році, яке суттєво вплинуло на економіку країни. Тоді США розглядалися як одна з найбільш вразливих країн у глобальній системі постачання нафти.

    Перелом у ситуації почався у 2010-х роках, коли в США відбувся стрімкий розвиток технологій видобутку сланцевої нафти та газу. Завдяки технологіям гідророзриву пласта та горизонтального буріння країна змогла різко наростити внутрішній видобуток, що поступово перетворило її з імпортера на експортера енергоносіїв.

    Додатковим важливим фактором стало рішення 2015 року про скасування багаторічної заборони на експорт сирої нафти, яка діяла близько 40 років і була запроваджена після нафтових криз 1970-х. Це відкрило для американських компаній можливість повноцінно виходити на світові ринки та конкурувати з традиційними нафтовими державами.

    Поступове нарощування експорту також підтримувалося розвитком інфраструктури: розширенням терміналів для експорту нафти, модернізацією портів на узбережжі Мексиканської затоки та зростанням приватних інвестицій у нафтогазовий сектор. США стали одним із головних центрів глобального нафтового трейдингу, а американська нафта — важливою складовою світових цінових індикаторів.

    У матеріалі Reuters також зазначається, що на зміну розподілу сил вплинули геополітичні фактори. Зокрема, скорочення експорту Саудівської Аравії пов’язують із війною в регіоні Перської затоки, зокрема протистоянням з Іраном, що вплинуло на стабільність постачання.

    Водночас російський нафтовий експорт зазнає тиску через міжнародні санкції, обмеження доступу до західних ринків, а також коливання попиту з боку ключових покупців в Азії. Додатковим фактором стали удари по енергетичній інфраструктурі та логістичних маршрутах, що ускладнює стабільність постачання та збільшує витрати на транспортування.

    Аналітики відзначають, що світовий нафтовий ринок поступово входить у фазу перерозподілу впливу, де традиційні експортери втрачають частину своєї частки, а США зміцнюють позиції як головного постачальника. Це також змінює механізми формування цін на нафту та посилює роль американських компаній у глобальній енергетичній архітектурі.

    Окремо звертається увага на те, що структурні зміни в енергетиці США пов’язані не лише з технологічним проривом, але й із довгостроковою державною політикою енергетичної незалежності, яка послідовно реалізується протягом останніх двох десятиліть.

    На цьому тлі Росія продовжує втрачати частину своєї традиційної ринкової позиції. Зокрема, повідомляється про зниження стабільності цін на російську нафту марки Urals, яка знову почала торгуватися з дисконтом на ключових ринках, зокрема в Індії, після періоду відносної стабільності.

    Також на глобальному ринку фіксується зниження ціни на іранську нафту для китайських покупців, що свідчить про загальне посилення конкуренції серед постачальників та тиск на маржинальність переробних підприємств.

    У підсумку, вихід США на перше місце у світовому експорті нафти експерти розглядають як один із найважливіших зсувів у глобальній енергетичній системі за останні десятиліття, який має довгострокові наслідки для ринків, геополітики та енергетичної безпеки у світі.