Позначка: Іран

  • США витратили майже 80% ракет THAAD

    США витратили майже 80% ракет THAAD

    Армія США суттєво скоротила запаси ракет-перехоплювачів для ключових систем протиповітряної оборони після війни з Іраном. За даними американських ЗМІ, військове керівництво вже попереджає, що резерви окремих видів боєприпасів досягли небезпечно низького рівня, що може вплинути на здатність країни реагувати на нові загрози.

    Про це повідомляє CNN.

    За інформацією видання, найбільше скоротилися запаси ракет для системи THAAD. Посилаючись на двох обізнаних співрозмовників, CNN зазначає, що з початку війни з Іраном американські військові використали майже 80% ракет THAAD від довоєнного запасу. Також було витрачено приблизно половину ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    За оцінками Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), до початку бойових дій із Іраном США мали близько 452 ракет THAAD та приблизно 2200 ракет Patriot. Таким чином, нинішній рівень запасів викликає занепокоєння серед американських військових і союзників Вашингтона.

    Особливу стурбованість висловлюють країни Перської затоки, які значною мірою покладаються на американські системи протиповітряної оборони для захисту від можливих іранських ракетних та безпілотних атак. За словами кількох американських посадовців, дефіцит ракет може суттєво обмежити можливості США та їхніх партнерів у разі нової ескалації конфлікту.

    Як зазначає CNN, питання виснаження запасів високоточної зброї стало одним із ключових факторів під час обговорення можливих нових ударів по Ірану. Саме через побоювання щодо нестачі боєприпасів президент США Дональд Трамп, за інформацією видання, вирішив відмовитися від запланованої ескалації минулими вихідними.

    Журналісти наголошують, що це вже щонайменше другий випадок за останні тижні, коли високопосадовці адміністрації Трампа під час обговорення військових сценаріїв висловлювали серйозне занепокоєння через швидке скорочення запасів критично важливих боєприпасів.

    Напередодні агентство Reuters також повідомляло, що під час війни з Іраном американські військові використали майже всі наявні високоточні далекобійні ракети окремих типів. Зокрема, йшлося про значне скорочення запасів ракет ATACMS, PrSM і Tomahawk.

    Водночас, за словами міністра фінансів США Скотта Бессента, Вашингтон і Тегеран перебувають за крок до можливої мирної домовленості, якщо сторонам вдасться узгодити механізми контролю над судноплавством в Ормузькій протоці. Раніше у ЗМІ також з’являлася інформація, що Іран нібито пом’якшив частину своїх вимог у межах переговорного процесу.

  • У США сталася одна з наймасштабніших кібератак на водопостачання

    У США сталася одна з наймасштабніших кібератак на водопостачання

    У Сполучених Штатах зафіксували масштабну хвилю кібератак на системи водопостачання та водовідведення щонайменше у 12 штатах. Попри успішний злам окремих об’єктів критичної інфраструктури, американська влада запевняє, що якість питної води не постраждала, а випадків її забруднення не виявлено.

    Про це повідомляє Axios.

    За даними видання, ця кампанія стала однією з наймасштабніших кібератак проти муніципальної інфраструктури водопостачання США за останні роки. Зловмисникам вдалося отримати доступ до систем керування, які в багатьох випадках взагалі не мали бути підключені до інтернету. Це свідчить про серйозні прогалини у захисті критично важливої інфраструктури та недотримання базових вимог кібербезпеки.

    Найбільше від атак постраждав штат Міннесота, де хакери вивели з ладу десятки систем водопостачання. У низці населених пунктів виникли тимчасові перебої в роботі обладнання та знизився тиск у мережі. Через це місцева влада рекомендувала жителям кип’ятити воду як запобіжний захід. Водночас офіційні служби наголосили, що жодних підтверджених випадків забруднення питної води не зафіксовано.

    До розслідування інцидентів залучені Федеральне бюро розслідувань (ФБР), Агентство з кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA), а також Агентство з охорони довкілля США (EPA). Офіційно відповідальних за кібератаки поки що не названо, однак американські чиновники та експерти розглядають версію про можливу причетність хакерських угруповань, пов’язаних з Іраном.

    Фахівці зазначають, що серія атак вкотре продемонструвала вразливість американської системи водопостачання. Значна частина об’єктів використовує застарілі системи автоматизованого керування, а недостатнє фінансування модернізації та кіберзахисту робить їх потенційною мішенню для зловмисників.

    Після інцидентів до роботи долучилися групи добровольців із кібербезпеки, які допомагають місцевим водоканалам посилювати захист критично важливих систем, проводити аудит безпеки та усувати виявлені вразливості.

    Нагадаємо, раніше міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що системи водопостачання можуть стати однією з ключових цілей російських атак. За його словами, ворог прагне завдати удару по критичній інфраструктурі, щоб створити гуманітарну кризу, посилити тиск на українське суспільство та змусити державу до капітуляції.

  • США майже вичерпали запаси ключових ракет через війну з Іраном

    США майже вичерпали запаси ключових ракет через війну з Іраном

    Армія США за п’ять місяців війни з Іраном суттєво скоротила запаси високоточних далекобійних ракет. За даними джерел Reuters, американські військові використали майже весь наявний арсенал ракет ATACMS і PrSM, а також значну частину крилатих ракет Tomahawk. Це викликає занепокоєння щодо готовності Сполучених Штатів до можливих конфліктів з іншими потенційними противниками.

    Про це повідомляє Reuters.

    За словами трьох співрозмовників агентства, США використали практично весь запас ракет класу “земля-земля” ATACMS та новітніх Precision Strike Missile (PrSM), які поступово мають замінити попередню систему. Точну кількість боєприпасів, що залишилися на складах, джерела не називають.

    Ракети ATACMS і PrSM вважаються одними з найважливіших засобів далекобійного ураження американської армії. Вартість кожної з них перевищує один мільйон доларів, а їхні запаси мають стратегічне значення не лише для операцій на Близькому Сході, а й для потенційного стримування Китаю та Росії.

    Як зазначає Reuters, однією з причин швидкого виснаження арсеналу стало рішення адміністрації президента Дональда Трампа мінімізувати використання пілотованої авіації під час ударів по території Ірану, натомість покладаючись на високоточні ракети великої дальності.

    Співрозмовники агентства висловлюють побоювання, що затяжний конфлікт призвів до суттєвого скорочення стратегічних запасів озброєння, що може обмежити можливості США реагувати на інші потенційні військові загрози.

    Водночас у Білому домі запевняють, що ситуація перебуває під контролем. Президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати мають “набагато більше боєприпасів, ніж будь-яка інша країна світу”, а американський оборонно-промисловий комплекс працює рекордними темпами для поповнення запасів.

    Речник Пентагону Шон Парнелл також наголосив, що американські збройні сили забезпечені всіма необхідними засобами для виконання поставлених завдань у будь-який момент.

    За інформацією Reuters, дефіцит торкнувся не лише наступального озброєння. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), у період із лютого по липень США використали близько 65% запасів ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

    Крім того, запаси ракет для комплексів THAAD, за оцінками аналітиків, скоротилися щонайменше на 38% порівняно з початком бойових дій. За словами двох джерел Reuters, ці оцінки відповідають внутрішнім даним американських військових.

    Ще одним проблемним напрямком стали крилаті ракети Tomahawk. Одне із джерел агентства стверджує, що США вже використали трохи менше половини світового запасу цих ракет, які запускаються переважно з кораблів ВМС. Reuters зазначає, що не змогло незалежно підтвердити цю інформацію.

    На тлі скорочення арсеналів компанія Raytheon вже досягла попередньої багаторічної домовленості з Пентагоном щодо розширення виробництва ракет Tomahawk для відновлення стратегічних запасів.

    За словами співрозмовників Reuters, військове командування США протягом кількох тижнів попереджало президента про стрімке скорочення запасів окремих видів озброєння, зокрема ракет Patriot. Водночас один із американських чиновників заперечив, що саме ця проблема стала причиною відмови від нового масштабного удару по Ірану, пояснивши рішення політичними факторами та позицією партнерів США в країнах Перської затоки.

    Нагадаємо, наприкінці липня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон поки не ухвалив рішення щодо надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot.

  • Напружена розмова на похороні Грема: Зеленський і Нетаньягу обмінялися різкими репліками — що сталося у Вашингтоні

    Напружена розмова на похороні Грема: Зеленський і Нетаньягу обмінялися різкими репліками — що сталося у Вашингтоні

    Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу провели у Вашингтоні першу особисту розмову майже за три роки. Вона відбулася не в Білому домі й не в межах запланованих двосторонніх переговорів, а перед поминальною службою за сенатором Ліндсі Гремом у Вашингтонському національному соборі. Коротке відео їхнього спілкування швидко розійшлося соцмережами, а The Washington Post звернула увагу, що лідери, судячи з кадрів, могли обмінятися доволі різкими репліками. Водночас достеменно встановити зміст розмови неможливо: звук на відео відсутній, а Київ та Єрусалим публічно її не коментували.

    Саме ця обставина є ключовою для оцінки епізоду. На записі видно, що Зеленський і Нетаньягу говорять емоційно, активно жестикулюють і зберігають серйозні вирази обличчя. Проте наприкінці розмови обидва посміхаються і потискають руки. The Times of Israel описав контакт як «досить серйозний, але щирий» і підтвердив, що це була перша особиста зустріч двох політиків із вересня 2023 року. Востаннє вони, за інформацією видання, розмовляли телефоном у січні 2025-го.

    Розмова на похороні відбулася після кількох днів суперечливих повідомлень щодо можливості повноцінної зустрічі Зеленського і Нетаньягу у Вашингтоні. Haaretz із посиланням на українське джерело писав, що офіс ізраїльського прем’єра спочатку сам запропонував провести переговори, але пізніше пояснив відмову надто щільним графіком. За іншою версією, яку також наводило видання, ініціатива виходила від української сторони, однак Ізраїль так і не підтвердив готовність провести двосторонню зустріч.

    The Times of Israel ще в день візиту повідомляв, що офіси двох лідерів намагалися домовитися про переговори на тлі спільної загрози з боку Ірану. Зрештою формальну зустріч так і не організували. Тому короткий контакт у соборі фактично став єдиною можливістю для Зеленського і Нетаньягу поговорити особисто під час одночасного перебування у столиці США.

    Додаткової уваги епізоду надало те, що обидва лідери прибули до Вашингтона в момент, коли одночасно потребують від адміністрації Дональда Трампа критично важливих військових ресурсів. Зеленський приїхав до США з акцентом на протибалістичну оборону, ракети-перехоплювачі та розширення оборонної співпраці. Перед зустріччю з Трампом він прямо назвав антибалістичний захист пріоритетом номер один. Зустріч у Білому домі відбулася 28 липня перед похороном Грема, і сторони обговорювали, серед іншого, можливість виробництва Україною власних перехоплювачів для Patriot.

    Нетаньягу того самого дня також провів окрему зустріч із Трампом. Прем’єр Ізраїлю назвав її однією з найкращих за весь час їхнього спілкування і повідомив, що серед головних тем був Іран. За його словами, сторони демонстрували «повну співпрацю» і координували питання, пов’язані з недопущенням появи в Тегерана ядерної зброї.

    Саме ця паралель стала основою для висновку The Washington Post про своєрідну «гру з нульовою сумою» між двома союзниками США. І Україна, і Ізраїль залежать від американських систем ППО, перехоплювачів, високотехнологічного озброєння та політичної підтримки Вашингтона. На тлі воєн у Європі та на Близькому Сході запаси певних типів озброєнь США не є необмеженими, а тому будь-яке рішення про передачу додаткових ракет одному союзнику потенційно впливає на можливості підтримки іншого. У цьому контексті навіть коротка емоційна розмова Зеленського й Нетаньягу виглядає значно важливішою, ніж просто випадкова зустріч на церемонії.

    Водночас між Україною та Ізраїлем є й очевидний простір для співпраці. Обидві держави стикаються з іранськими технологіями та озброєнням. Росія широко використовує іранські ударні безпілотники та їхні модифікації у війні проти України, тоді як Ізраїль безпосередньо протистоїть Ірану та його регіональним союзникам. За кілька годин до розмови Зеленського і Нетаньягу міністри закордонних справ України Андрій Сибіга та Ізраїлю Гідеон Саар також контактували між собою та обговорювали, зокрема, загрозу з боку Ірану. Саар запросив українського колегу відвідати Ізраїль.

    Однак українсько-ізраїльські відносини впродовж повномасштабної війни залишалися складними. Київ неодноразово розраховував на більш активну військову підтримку з боку Ізраїлю, особливо у сфері протиповітряної оборони. Ізраїльська влада при цьому роками уникала передачі Україні частини своїх ключових систем, пояснюючи це власними безпековими потребами та необхідністю враховувати регіональні ризики.

    Саме тому повідомлення про те, що повноцінна зустріч у Вашингтоні не відбулася, стало помітним дипломатичним сигналом. The Times of Israel у окремому аналізі навіть охарактеризував поведінку Нетаньягу щодо України як «холодне плече», зазначивши, що обидві держави фактично протистоять спільній російсько-іранській осі та мають чимало сфер для потенційної співпраці, включаючи боротьбу з дронами.

    Втім, робити висновок про серйозний конфлікт між Зеленським та Нетаньягу лише на основі кількасекундного відео було б некоректно. Навіть The Washington Post використовує обережне формулювання, що лідери «судячи з усього» обмінялися різкими репліками. The Times of Israel, навпаки, наголошує, що розмова була серйозною, але коректною, а завершилася посмішками та рукостисканням. Офіційні представники обох країн зміст контакту не розкрили.

    Поминальна служба за Ліндсі Гремом сама по собі стала незвичним дипломатичним майданчиком. Сенатор, який раптово помер 11 липня у віці 71 року, був одним із найпослідовніших американських прихильників і України, і Ізраїлю. За кілька днів до смерті він відвідав Київ та продовжував просувати жорсткі санкції проти Росії. Одночасно Грем залишався одним із найактивніших прихильників Ізраїлю та виступав за сильну американську присутність у світових конфліктах. Саме тому на його похороні одночасно опинилися Зеленський, Нетаньягу, Трамп та інші впливові політики.

    Смерть Грема для України має окреме політичне значення. Associated Press зазначало, що Київ втратив одного з найважливіших союзників у найближчому оточенні Трампа — політика, який міг напряму доносити українську позицію до президента США та роками наполягав на жорсткішій політиці щодо Кремля.

    Тож епізод між Зеленським і Нетаньягу варто розглядати ширше за саму міміку двох лідерів. Обидва прибули до Вашингтона боротися за увагу Трампа та критичні для своїх країн ресурси, обидва мають власний складний порядок денний щодо Ірану, і водночас їхні держави мають спільні безпекові інтереси. Чи була коротка розмова справжньою суперечкою, наразі невідомо. Підтверджено лише те, що тон виглядав серйозним, формальна двостороння зустріч не відбулася, а після кількох хвилин спілкування Зеленський і Нетаньягу розійшлися, потиснувши один одному руки. Саме тому говорити про дипломатичний скандал поки рано — але і випадковим цей контакт на тлі нинішньої боротьби за американську підтримку назвати складно.

  • США готуються до нової ескалації з Іраном: посольства закликали американців залишати Близький Схід

    США готуються до нової ескалації з Іраном: посольства закликали американців залишати Близький Схід

    Сполучені Штати посилили попередження для своїх громадян на Близькому Сході на тлі нового загострення навколо Ірану. Американські дипломатичні представництва в Ізраїлі, Йорданії, Іраку та низці інших країн регіону 1 серпня закликали громадян США розглянути можливість виїзду або бути готовими швидко залишити регіон у разі подальшої ескалації.

    У попередженнях дипломатичних установ наголошується, що безпекова ситуація на Близькому Сході залишається складною та може змінитися практично без попередження. Американцям рекомендують бути особливо пильними, стежити за офіційними повідомленнями та враховувати ризик скасування авіарейсів, тимчасового закриття повітряного простору й інших транспортних обмежень.

    Посольство США в Йорданії, зокрема, попередило, що через підвищену напруженість зберігається можливість «непередбаченої ескалації». Американцям, які вже перебувають на Близькому Сході, рекомендували розглянути можливість від’їзду або принаймні мати готовий план виїзду на випадок погіршення ситуації.

    Громадянам США, які наразі перебувають за межами регіону, своєю чергою рекомендують серйозно переглянути плани подорожей на Близький Схід або транзиту через нього. Це особливо важливо з огляду на можливі перебої в роботі авіакомпаній.

    Окреме попередження стосується американців у Йорданії: їм рекомендували не наближатися до американських військових об’єктів у країні. Цей заклик пов’язаний із ризиком нових атак на тлі протистояння США та Ірану.

    При цьому йдеться не про оголошення масової організованої евакуації американських громадян. Формулювання дипломатичних установ передбачає насамперед самостійний виїзд комерційним транспортом, поки така можливість зберігається. Тобто Вашингтон фактично закликає американців не чекати моменту, коли через бойові дії або закриття повітряного простору залишити країни регіону стане значно складніше.

    Загроза існує вже кілька місяців

    Нинішнє попередження з’явилося не на порожньому місці. Державний департамент США ще раніше підвищив рівень небезпеки для низки держав Близького Сходу через збройне протистояння з Іраном.

    Наприклад, для Об’єднаних Арабських Еміратів діє третій рівень рекомендацій — Reconsider Travel, тобто американцям радять переглянути необхідність поїздок. Ще 2 березня Держдепартамент наказав неосновному персоналу уряду США та членам сімей американських держслужбовців залишити ОАЕ через загрозу збройного конфлікту.

    Аналогічні заходи застосовувалися щодо Бахрейну. Держдепартамент пояснював їх загрозою тероризму та збройного конфлікту, а неосновному персоналу і членам сімей американських службовців також наказали виїхати.

    Серйозні обмеження діють і щодо Кувейту. Американська влада попереджає про загрозу збройного конфлікту, а можливості уряду США надавати консульську допомогу своїм громадянам там залишаються обмеженими через безпекові ризики.

    Схожа ситуація склалася в Омані. Держдепартамент рекомендує переглянути поїздки до країни через ризик тероризму та збройного конфлікту. У березні Вашингтон також наказував частині американського дипломатичного персоналу та їхнім родинам залишити країну.

    Таким чином, нинішнє звернення посольств стало черговим етапом заходів безпеки, які США поступово посилювали протягом останніх місяців.

    Ризик для авіасполучення

    Однією з головних практичних загроз для цивільних залишається авіасполучення. У разі різкого загострення ситуації окремі держави можуть оперативно закрити свій повітряний простір, а авіакомпанії — скасувати рейси або змінити маршрути.

    Американські дипломатичні представництва прямо попереджають громадян про можливі скасування рейсів і періодичне закриття повітряного простору. Частина перевізників у регіоні вже раніше відкладала відновлення звичайного розкладу або скасовувала окремі маршрути.

    Саме тому громадянам США рекомендують постійно перевіряти статус рейсів безпосередньо в авіакомпаній та стежити за роботою аеропортів.

    Для Вашингтона це особливо чутливе питання. Під час попередніх етапів протистояння США та Ірану через атаки й закриття аеропортів американській владі вже доводилося організовувати допомогу громадянам, які не могли самостійно залишити окремі держави регіону.

    США вже попереджали про глобальну небезпеку

    Державний департамент також підтримує загальне попередження для американців за кордоном. У ньому громадянам рекомендується проявляти підвищену обережність через нестабільну міжнародну безпекову ситуацію.

    Офіційна система Держдепартаменту передбачає чотири рівні небезпеки для подорожей. Третій рівень означає рекомендацію переглянути необхідність поїздки через серйозні ризики, а четвертий — повністю відмовитися від неї через потенційну загрозу життю та обмежені можливості американського уряду допомогти громадянам у надзвичайній ситуації.

    Нинішня хвиля попереджень показує, що Вашингтон розглядає можливість нового загострення на Близькому Сході як достатньо серйозну, щоб громадяни США заздалегідь підготувалися до можливих перебоїв із транспортом і швидкого від’їзду.

    Водночас сам факт таких рекомендацій ще не означає, що рішення про нову масштабну військову операцію вже ухвалене. Дипломатичні попередження часто видаються превентивно, коли ризик різкої зміни ситуації оцінюється як підвищений.

    Проте масштаб нинішнього звернення та одночасні рекомендації кількох американських представництв свідчать: у Вашингтоні не виключають сценарію, за якого ситуація може погіршитися досить швидко. Саме тому американцям фактично радять використати час, коли комерційне авіасполучення ще працює, та заздалегідь визначитися з маршрутом виїзду.

    На цьому тлі найближчі дні можуть стати визначальними для подальшого розвитку ситуації навколо Ірану та всього Близького Сходу.

  • Іран вимагає компенсації від України: чому знову згадали трагедію рейсу МАУ PS752

    Іран вимагає компенсації від України: чому знову згадали трагедію рейсу МАУ PS752

    Після інциденту з іранським судном у Каспійському морі офіційний Тегеран зажадав від України відшкодування збитків. На цьому тлі в українському інформаційному просторі знову порушили питання відповідальності Ірану за збиття літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 у 2020 році.

    Таку позицію у своїй авторській колонці для «Апострофа» висловив військовий експерт та співголова громадської ініціативи «Права справа» Дмитро Снєгирьов.

    За останніми повідомленнями, Іран після телефонної розмови міністра закордонних справ Аббаса Арагчі з главою МЗС України Андрієм Сибігою заявив про необхідність компенсації за пошкодження свого торговельного судна у Каспійському морі. Українська сторона наголосила, що її дії були спрямовані виключно на самооборону від російської агресії та закликала Тегеран припинити будь-яку військову підтримку Росії.

    Снєгирьов вважає, що такі вимоги виглядають суперечливо, оскільки Іран досі не забезпечив повного виконання міжнародних вимог щодо відповідальності за катастрофу рейсу PS752.

    Нагадаємо, 8 січня 2020 року поблизу Тегерана був збитий літак Boeing 737-800 авіакомпанії МАУ, який виконував рейс PS752 до Києва. Загинули всі 176 людей, які перебували на борту. Через кілька днів іранська влада визнала, що літак був уражений двома ракетами сил протиповітряної оборони, пояснивши це людською помилкою під час періоду підвищеної бойової готовності.

    У своїй колонці експерт ставить під сумнів офіційну версію Ірану про випадковість інциденту. Він звертає увагу на технічні характеристики зенітного комплексу «Тор-М1», відмінності між цивільним літаком і крилатою ракетою, а також на роботу систем розпізнавання повітряних цілей. На його думку, ці фактори викликають додаткові запитання щодо обставин трагедії.

    Снєгирьов також нагадує, що після катастрофи Україна, Канада, Велика Британія та Швеція створили Міжнародну координаційну групу для домагання відповідальності Ірану. За його словами, переговорний процес був фактично припинений після того, як Тегеран відмовився визнавати міжнародно-правову відповідальність у повному обсязі.

    Окремо автор згадує рішення канадського суду, який за позовами родичів загиблих присудив стягнення компенсації з Ірану. Водночас виконання цього рішення залишається складним через необхідність пошуку та арешту іранських активів за кордоном.

    На думку Снєгирьова, нинішні вимоги Ірану щодо компенсації за інцидент у Каспійському морі не можуть розглядатися окремо від питання відповідальності за збиття рейсу PS752. Він вважає, що справедливе розслідування трагедії та притягнення винних до відповідальності залишаються необхідною умовою для відновлення довіри та дотримання норм міжнародного права.

    Українська влада офіційно не пов’язувала вимоги Ірану щодо компенсації із справою рейсу PS752. Водночас Київ продовжує наполягати на тому, що Тегеран має припинити підтримку Росії та виконати свої міжнародно-правові зобов’язання щодо катастрофи українського пасажирського літака.

  • Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Світові ціни на нафту 30 липня продемонстрували зниження, попри різке загострення ситуації на Близькому Сході та нові військові удари в регіоні. Інвестори дедалі більше зосереджуються не на політичних заявах чи ескалації конфлікту, а на тому, чи впливають бойові дії на реальні поставки нафти через ключові транспортні маршрути.

    Про це повідомляє Reuters.

    Під час торгів ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 96 центів, або 1,06%, до 89,78 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate (WTI) втратила 64 центи, або 0,76%, опустившись до 83,82 долара за барель.

    Зниження котирувань відбулося після різкого стрибка цін напередодні. У середу, 29 липня, нафтовий ринок відреагував зростанням на заяву президента США Дональда Трампа, який пригрозив Ірану “дуже сильним” ударом після ракетної атаки, здійсненої Тегераном по американській військовій базі в Йорданії.

    Додатковим фактором напруженості стали спільні авіаудари США та Саудівської Аравії по підтримуваних Іраном воєнізованих формуваннях в Іраку. За інформацією Reuters, це стало першим випадком, коли Ер-Ріяд відкрито приєднався до американської військової операції у відповідь на атаки безпілотників, які, за даними Вашингтона, були спрямовані проти саудівської нафтової інфраструктури.

    Попри це, учасники ринку не поспішили продовжувати скупку нафти. Аналітики пояснюють, що останнім часом інвестори дедалі менше реагують лише на геополітичні заголовки. На їхню думку, короткострокові стрибки цін, викликані військовими подіями чи політичними заявами, швидко згасають, якщо конфлікт не призводить до реального скорочення світових поставок енергоносіїв.

    Експерти зазначають, що головним фактором для нафтового ринку залишається безперервність експорту сировини з країн Перської затоки. Саме тому інвестори уважно стежать за ситуацією навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світової торгівлі нафтою.

    За даними Reuters, попри майже повне закриття Ормузької протоки через безпекову ситуацію, постачання сирої нафти з регіону наразі продовжується. Це дозволяє ринку уникнути дефіциту сировини та стримує подальше зростання цін.

    Водночас експерти не виключають, що ситуація може швидко змінитися. Якщо бойові дії або нові атаки призведуть до перебоїв у роботі нафтової інфраструктури чи блокування транспортних маршрутів, ринок може знову відреагувати різким подорожчанням енергоносіїв.

    Чергове загострення на Близькому Сході розпочалося після того, як Корпус вартових ісламської революції завдав удару по американських військових у Йорданії. У відповідь США разом із Саудівською Аравією атакували підтримувані Іраном угруповання в Іраку, які, за твердженням американської сторони, останніми днями здійснювали спроби атакувати нафтові об’єкти королівства.

    Після обстрілу американської бази президент США Дональд Трамп виступив із жорсткою заявою, пообіцявши завдати Ірану потужного удару. Це ще більше посилило побоювання щодо можливої ескалації конфлікту в регіоні, який забезпечує значну частину світового експорту нафти.

    Попри напружену геополітичну ситуацію, ринок поки що демонструє стриману реакцію. Інвестори очікують подальшого розвитку подій і насамперед оцінюють, чи вплине конфлікт на глобальні поставки енергоносіїв, адже саме цей фактор залишається визначальним для формування світових цін на нафту.

  • Axios розкрило, хто допоміг схилити Сенат США до підтримки “пекельних санкцій” проти Росії

    Axios розкрило, хто допоміг схилити Сенат США до підтримки “пекельних санкцій” проти Росії

    Президент України Володимир Зеленський та президент Фінляндії Александр Стубб відіграли важливу роль у тому, щоб переконати американських сенаторів підтримати законопроєкт про нові масштабні санкції проти Росії. Як повідомляє Axios із посиланням на власні джерела, саме їхні аргументи допомогли змінити позицію частини законодавців напередодні процедурного голосування в Сенаті США.

    За інформацією видання, перед першим процедурним голосуванням щодо законопроєкту про нові санкції проти Росії та Ірану серед сенаторів-демократів існували сумніви щодо підтримки документа. Основне занепокоєння стосувалося положень, які надають президенту США Дональду Трампу широкі повноваження щодо запровадження нових мит.

    Попри загальну підтримку посилення тиску на Росію, частина демократів побоювалася, що механізм застосування тарифів може бути використаний не лише проти країн, які купують російські енергоносії, а й щодо союзників Сполучених Штатів, що потенційно матиме економічні наслідки.

    Як зазначає Axios, саме під час зустрічей із сенаторами Володимир Зеленський та президент Фінляндії Александр Стубб навели аргументи на користь як санкційного пакета, так і передбачених ним мит. За словами співрозмовників видання, обидва лідери наголошували, що Росія поступово втрачає свої позиції, а посилення економічного тиску може суттєво прискорити цей процес і змусити Кремль змінити свою політику.

    Джерела Axios стверджують, що ці аргументи виявилися достатньо переконливими для низки сенаторів, які до цього не визначилися зі своєю позицією. У результаті процедурне голосування отримало необхідну підтримку.

    Після переговорів із законодавцями Володимир Зеленський був присутній у Сенаті під час голосування. Український президент спостерігав за підрахунком голосів із галереї залу засідань, а після оголошення результатів подякував сенаторам за підтримку.

    Нагадаємо, процедурне голосування у Сенаті США відкрило шлях до подальшого розгляду законопроєкту про так звані “пекельні санкції” проти Росії та Ірану, одним із головних авторів якого був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Документ передбачає нові обмеження проти російських посадовців, фінансового сектору, “тіньового флоту”, а також можливість запровадження високих мит щодо країн, які продовжують купувати російські нафту, газ та інші енергоносії.

    Під час свого візиту до Вашингтона Зеленський також зустрівся з більш ніж 60 американськими сенаторами, обговоривши подальшу військову підтримку України, санкційний тиск на Росію та перспективи дипломатичного врегулювання війни. Президент України наголосив, що новий санкційний пакет є важливим не лише як інструмент економічного тиску на Кремль, а й як сигнал єдності для союзників України.

    Наразі законопроєкт ще не набув чинності. Попереду на нього чекає фінальне голосування в Сенаті, яке американські законодавці планують провести до початку серпневої перерви. Після цього документ має розглянути Палата представників США, і лише після проходження всіх законодавчих процедур він може бути підписаний президентом та набути чинності.

  • Іран був готовий вдарити по українському порту, але відмовився від ескалації

    Іран був готовий вдарити по українському порту, але відмовився від ескалації

    Іран після атаки на своє комерційне судно в Каспійському морі розглядав можливість завдати ракетного удару по одному з українських морських портів, однак зрештою відмовився від такого сценарію. Як повідомляє The New York Times із посиланням на джерела, рішення не загострювати конфлікт було ухвалене після дипломатичних контактів між Києвом і Тегераном та консультацій із міжнародними партнерами.

    За інформацією видання, у суботу українські сили завдали удару по іранському комерційному вантажному судну в Каспійському морі. Внаслідок атаки загинув один цивільний моряк, ще один член екіпажу отримав поранення.

    Після інциденту українська сторона звинуватила Іран і Росію у взаємній підтримці військових операцій. У відповідь офіційний Тегеран заявив, що залишає за собою право на відповідь.

    За словами співрозмовників The New York Times, знайомих із розвідувальними оцінками, іранське керівництво розглядало можливість запуску балістичної ракети з невеликою бойовою частиною по території України. Джерела стверджують, що удар мав бути радше символічним і завдати обмежених руйнувань, демонструючи готовність Тегерана відповісти на атаку.

    Інші чиновники, на яких посилається видання, зазначили, що потенційною ціллю міг стати один із українських портів на Чорному морі. Водночас вони наголосили, що будь-який ракетний удар Ірану по території України означав би різку ескалацію конфлікту та створив би нові ризики для безпеки регіону з огляду на союзницькі відносини між Тегераном і Москвою.

    Як зазначає The New York Times, спочатку в Ірані розглядали можливість відповісти власною військовою операцією, однак західні дипломати попереджали, що реакцію України в такому випадку передбачити було б складно.

    У неділю міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі назвав атаку на судно порушенням Статуту ООН і заявив, що вона “не може залишитися без відповіді”. За його словами, напад мав на меті втягнути європейські країни у протистояння між Іраном і Сполученими Штатами.

    Переломним моментом, за даними видання, стала телефонна розмова між міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою та Аббасом Аракчі, яка відбулася у вівторок. Після переговорів глава іранської дипломатії повідомив, що український міністр пояснив атаку на судно як ненавмисний інцидент.

    Після цього Аракчі заявив, що Іран не прагне подальшої ескалації, однак очікує компенсації за завдані збитки та наголосив на неприпустимості нападів на іранських громадян і майно.

    Того ж дня глава МЗС Ірану провів переговори з високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас. За інформацією The New York Times, сторони обговорили можливі шляхи зниження напруженості та недопущення подальшої ескалації.

    Аналітик Мехді Рахматі, якого видання характеризує як близького до урядових кіл Ірану, повідомив, що всередині іранського керівництва існували різні підходи до реагування на інцидент. Частина посадовців виступала за військову відповідь, тоді як інші закликали утриматися від відкриття нового фронту.

    За словами Рахматі, прихильники стриманості наголошували, що Україна має значний бойовий досвід та користується підтримкою західних союзників, тому нове військове протистояння не відповідало б інтересам Ірану. Саме ці аргументи, як стверджує The New York Times, зрештою переважили, що дозволило сторонам перейти до дипломатичних контактів замість подальшої ескалації конфлікту.

  • Переговори під загрозою: Іран відкинув план Омана щодо Ормузької протоки та висунув власні умови

    Переговори під загрозою: Іран відкинув план Омана щодо Ормузької протоки та висунув власні умови

    Іран відмовився підтримати запропонований Оманом план спільного контролю над Ормузькою протокою, що може суттєво ускладнити відновлення переговорного процесу між Тегераном і Вашингтоном. За даними The Wall Street Journal, розбіжності щодо майбутнього одного з найважливіших морських торговельних маршрутів світу стали новою перешкодою на шляху до деескалації напруженості в регіоні.

    Як повідомляє видання, Оман, який має вихід до Ормузької протоки та межує з Іраном через цей стратегічний водний шлях, запропонував тимчасову модель рівномірного розподілу зон контролю між двома країнами. Ініціатива мала стати одним із кроків до відновлення безпечного судноплавства та створення умов для подальших дипломатичних переговорів між Іраном і США.

    Однак Тегеран відкинув запропонований варіант. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив, що запропонована схема не відповідає безпековим інтересам країни. За його словами, Іран готовий перейти до наступного етапу переговорів лише за умови, якщо Оман погодиться із зустрічною пропозицією Тегерана.

    Іранська сторона наполягає, щоб вхідний маршрут для суден повністю проходив під контролем Ірану, тоді як лише частина вихідного маршруту могла б залишитися під контролем Омана. У Тегерані вважають, що саме така модель здатна гарантувати національну безпеку країни.

    Гарібабаді пояснив, що запропонований Оманом рівний розподіл транзитних маршрутів не усуває головних ризиків для Ірану. За його словами, останні події продемонстрували, що Ормузька протока може використовуватися для проходження американських військових кораблів, які, як стверджує Тегеран, брали участь в операціях проти іранської території. Саме тому іранська влада вважає необхідним отримати ширші повноваження щодо контролю над судноплавством.

    Водночас американські джерела різко розкритикували позицію Ірану. Один із представників США заявив, що вимоги Тегерана є необґрунтованими та виходять за межі міжнародного права. За його словами, Ормузька протока є міжнародним водним шляхом, а тому жодна держава не має права одноосібно контролювати або обмежувати транзит через неї.

    За інформацією The Wall Street Journal, після припинення взаємних ударів між США та Іраном минулої п’ятниці активізувалися дипломатичні контакти за посередництва регіональних партнерів. Однією з ідей було запровадження 10-денного режиму припинення вогню, який міг стати першим кроком до ширших переговорів. Однак відмова Ірану від компромісного плану Омана викликала розчарування серед країн-посередників і поставила під сумнів перспективи подальшого діалогу.

    Напередодні низка міжнародних ЗМІ повідомляла, що Оман та Іран продовжують консультації щодо відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку. Оманська сторона висловлювала сподівання, що найближчим часом вдасться оголосити про прогрес у переговорах.

    Раніше агентство Reuters також повідомляло, що Оман представив Ірану окремий варіант врегулювання, який передбачав запровадження платного проходження суден через Ормузьку протоку. Згідно з цією пропозицією, Іран мав би отримувати частину доходів від транзиту, а країни Перської затоки були готові розглядати можливість функціонування такого механізму. Водночас нинішня відмова Тегерана від компромісного підходу може ускладнити не лише дипломатичний процес, а й подальші домовленості щодо безпеки одного з ключових маршрутів світової торгівлі.