Uanews.life

Позначка: Іран

  • Сибіга провів розмову з главою МЗС Ірану після погроз на адресу України

    Сибіга провів розмову з главою МЗС Ірану після погроз на адресу України

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з очільником іранського зовнішньополітичного відомства Аббасом Аракчі після заяв Тегерана про можливу відповідь на дії України. Українська сторона наголосила, що не зацікавлена у подальшій ескалації та прагне вирішувати суперечливі питання шляхом прямого дипломатичного діалогу.

    За словами Сибіги, розмова була відвертою. Він підкреслив, що навіть у складних і напружених ситуаціях дипломатія залишається одним із головних інструментів комунікації між державами.

    Міністр запевнив іранського колегу, що всі дії України спрямовані виключно на захист держави від російської агресії. Київ не ставить за мету завдавати шкоди цивільному судноплавству або мирним людям.

    «Я ще раз підкреслив, що всі дії України спрямовані виключно на захист нашої країни від російської агресії і ніколи не були спрямовані проти цивільних суден чи людей», — заявив глава українського МЗС.

    Окремою темою розмови стали заяви іранської сторони щодо загибелі громадянина Ірану та пошкодження судна під час інциденту в Каспійському морі. Сибіга наголосив, що першопричиною небезпечних подій у регіоні залишається війна Росії проти України.

    За його словами, Москва використовує різні транспортні маршрути та цивільну інфраструктуру для забезпечення своїх військових потреб. Саме російська агресія створює загрозу для стабільності, безпеки та судноплавства.

    «Наша мета — протистояти російській агресії, яка є першопричиною всіх інцидентів, і саме Росія несе повну відповідальність за всі провокації та жертви», — наголосив Сибіга.

    Український дипломат також закликав Тегеран утриматися від кроків, які могли б призвести до подальшого загострення. Він окремо порушив питання підтримки, яку Іран надає Росії у війні проти України.

    Київ неодноразово заявляв, що співпраця Тегерана з Москвою сприяє продовженню бойових дій та збільшує кількість жертв серед мирного населення. Українська сторона закликає Іран припинити будь-яке сприяння російській військовій машині.

    «Ця війна є незаконною і має закінчитися. Наша позиція залишається незмінною: Європа та Близький Схід заслуговують на стабільність, безпеку та мир», — підсумував очільник МЗС України.

    Напруження між Києвом і Тегераном посилилося після того, як 26 липня іранська сторона звинуватила Україну в атаці на цивільне судно у Каспійському морі. За твердженням Ірану, внаслідок інциденту загинув один моряк, ще одна людина отримала поранення.

    Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив про успішні результати далекобійних ударів у Каспійському регіоні. Він зазначив, що однією з цілей стало судно, яке використовувалося для перевезення військових вантажів до Росії.

    У Військово-морських силах ЗСУ після цього наголосили, що логістичні об’єкти, які забезпечують військові потреби Росії, можуть розглядатися як законні військові цілі. Водночас офіційний Київ заявляє, що намагається уникати ударів по цивільних об’єктах і мирному населенню.

    Телефонна розмова між Сибігою та Аракчі стала першою прямою дипломатичною реакцією України на останні заяви Тегерана. Київ продемонстрував готовність пояснювати свою позицію та водночас закликав Іран не ставати учасником подальшого розширення війни.

  • «Я запитаю про це Путіна»: Трамп зробив гучну заяву після звинувачень Зеленського щодо допомоги Ірану

    «Я запитаю про це Путіна»: Трамп зробив гучну заяву після звинувачень Зеленського щодо допомоги Ірану

    Президент США Дональд Трамп заявив, що особисто звернеться до президента Росії Володимира Путіна із запитанням про можливу передачу Москвою Ірану супутникових знімків американських військових баз на Близькому Сході. Таку заяву американський лідер зробив під час спілкування з журналістами на борту президентського літака Air Force One після того, як його попросили прокоментувати слова президента України Володимира Зеленського.

    Напередодні Зеленський заявив, що українська розвідка та її партнери мають інформацію про те, що Росія може передавати Ірану супутникові знімки та інші розвідувальні матеріали, які потенційно можуть використовуватися для планування ударів по американських військових об’єктах у регіоні Близького Сходу. Український президент наголосив, що така співпраця між Москвою та Тегераном створює додаткові загрози для міжнародної безпеки та свідчить про поглиблення військово-технічного партнерства двох країн.

    Під час розмови з представниками преси журналісти поцікавилися у Трампа, чи має Вашингтон підтвердження цієї інформації та як Білий дім планує реагувати у разі, якщо повідомлення підтвердяться.

    У відповідь президент США заявив, що не готовий робити остаточні висновки без перевірки фактів.

    «Ми з’ясуємо, чи це правда. Я запитаю про це Путіна. Ми з’ясуємо», – сказав Трамп.

    Водночас американський президент висловив сумнів щодо масштабів можливої допомоги Росії Ірану. За його словами, навіть якщо така співпраця мала місце, вона нібито не стала визначальним фактором.

    Трамп зазначив, що, на його думку, така підтримка «не мала великого впливу», оскільки, за його словами, Сполучені Штати «добряче розгромили» Іран. Ця заява прозвучала на тлі триваючих дипломатичних контактів Вашингтона з Тегераном, про які президент США також повідомив журналістам.

    За словами Трампа, між США та Іраном зараз тривають «хороші переговори», а шанси на досягнення певних домовленостей він оцінює як достатньо високі. Президент США наголосив, що має «достатньо часу» для врегулювання іранського питання дипломатичним шляхом.

    Заява американського президента стала продовженням дискусії навколо можливого військового співробітництва між Росією та Іраном, яке останніми роками дедалі частіше опиняється у центрі уваги західних спецслужб.

    Ще раніше американські медіа повідомляли, що розвідувальні органи США перевіряють інформацію про можливу допомогу Росії Ірану під час атак іранських безпілотників на американські об’єкти у Перській затоці. За даними джерел, слідство також аналізує інформацію про ймовірну передачу розвідувальних матеріалів та іншу підтримку, яка могла використовуватися для планування операцій.

    Крім цього, західні ЗМІ повідомляли, що Росія могла сприяти відновленню іранського ракетного потенціалу після періоду перемир’я зі Сполученими Штатами. Також з’являлася інформація про можливу передачу Тегерану окремих розвідувальних даних, хоча офіційного підтвердження цих повідомлень наразі немає.

    Водночас тема взаємин Москви та Тегерана вже неодноразово ставала предметом заяв самого Дональда Трампа. Раніше він говорив, що довіряє запевненням російського президента Володимира Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна про те, що вони не постачають Ірану зброю. Однак після нових повідомлень про можливу передачу супутникових даних американський президент заявив про необхідність отримати пояснення безпосередньо від Кремля.

    Заява Зеленського пролунала на тлі загального загострення ситуації навколо Близького Сходу та активного обговорення ролі Росії у підтримці Ірану. Український президент наголошував, що співпраця між Москвою та Тегераном виходить далеко за межі традиційного військово-технічного партнерства та може створювати загрозу не лише Україні, а й союзникам США.

    Поки що Білий дім не повідомляв, коли саме може відбутися розмова Дональда Трампа з Володимиром Путіним і чи включатиме вона питання можливої передачі супутникових матеріалів Ірану. Також не оприлюднено жодних офіційних висновків американських спецслужб щодо достовірності інформації, озвученої президентом України.

    Водночас слова Трампа свідчать про те, що адміністрація США принаймні публічно не відкидає необхідності перевірити озвучені Києвом дані. Чи підтвердяться підозри щодо участі Росії у передачі розвідувальної інформації Ірану, наразі залишається відкритим питанням. Сам президент США заявив, що має намір з’ясувати це безпосередньо у російського лідера.

  • Іран погрожує Україні балістикою: які ракети можуть долетіти та чи здатна ППО їх зупинити

    Іран погрожує Україні балістикою: які ракети можуть долетіти та чи здатна ППО їх зупинити

    Після різких заяв Тегерана на адресу України та погроз «відповісти» за удар по судну в Каспійському морі військові аналітики знову оцінили можливості іранського ракетного арсеналу. За їхніми висновками, частина балістичних ракет середньої дальності, що перебувають на озброєнні Ірану, теоретично здатна досягти території України безпосередньо з пускових позицій у самому Ірані. Найбільшу загрозу становлять ракети сімейств Ghadr, Emad, Sejjil та Khorramshahr, дальність польоту яких становить від близько 2 000 до 4 000 кілометрів.

    Обговорення цієї теми активізувалося після різкого загострення відносин між Києвом і Тегераном. Іран звинуватив Україну в ударі по іранському комерційному судну в Каспійському морі, заявивши, що атака «не залишиться без відповіді». Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі назвав інцидент порушенням міжнародного права, а окремі представники іранської влади та провладні медіа відкрито пригрозили Україні застосуванням балістичних ракет.

    Які ракети Іран може використати

    За оцінками Defense Express, Іран має кілька типів балістичних ракет середньої дальності, здатних уражати цілі далеко за межами Близького Сходу.

    До них належать:

    • Ghadr — дальність польоту до близько 2 000 км;
    • Emad — модернізована ракета із заявленою дальністю до 2 000 км;
    • Sejjil — твердопаливна балістична ракета із дальністю близько 2 000 км;
    • Khorramshahr — найпотужніша ракета цього класу, для якої в різних оцінках вказують дальність до 4 000 км.

    Саме Khorramshahr вважається найбільш небезпечною для України. За даними аналітиків, її дальність дозволяє запускати ракету безпосередньо з території Ірану без необхідності наближати пускові установки до українських кордонів. Залежно від місця запуску потенційно під загрозою можуть опинитися різні українські міста.

    Чому Khorramshahr викликає найбільше занепокоєння

    Окрему увагу експерти приділяють бойовій частині ракети Khorramshahr.

    За інформацією Defense Express, Іран уже демонстрував варіант цієї ракети з касетною бойовою частиною, яка після входження в атмосферу розділяється на десятки окремих суббоєприпасів. Саме подібна конфігурація значно ускладнює роботу систем протиракетної оборони, адже після розділення необхідно перехоплювати не одну ціль, а велику кількість окремих бойових елементів.

    Чи впорається українська ППО

    Фахівці наголошують, що питання перехоплення іранських балістичних ракет середньої дальності є одним із найскладніших.

    Попри те, що комплекси Patriot вже неодноразово доводили свою ефективність проти російських балістичних ракет, їхні можливості щодо окремих типів ракет середньої дальності залишаються обмеженими. Результат перехоплення залежить від швидкості цілі, висоти польоту, траєкторії та здатності бойового блоку маневрувати.

    Аналітики зазначають, що для максимально ефективної протидії подібним загрозам необхідні спеціалізовані системи стратегічної протиракетної оборони.

    Йдеться насамперед про:

    • американську систему THAAD;
    • ізраїльські комплекси Arrow-2 та Arrow-3;
    • американські морські ракети-перехоплювачі SM-3.

    Саме такі системи використовувалися США та Ізраїлем під час відбиття масштабних атак Ірану на ізраїльську територію.

    Чи зберіг Іран достатній запас ракет

    Водночас експерти звертають увагу, що потенціал іранського ракетного арсеналу вже суттєво скоротився.

    Під час нещодавнього протистояння з Ізраїлем Тегеран використав значну кількість балістичних ракет середньої дальності. Крім того, Ізраїль і США завдали серії ударів по пускових установках, виробничих підприємствах, складах та інших об’єктах ракетної програми Ірану в межах операції Epic Fury. Це, на думку аналітиків, помітно знизило можливості країни щодо масованого застосування такого озброєння.

    Чому тема знову стала актуальною

    Нова хвиля обговорень виникла після того, як Іран звинуватив Україну в атаці на комерційне судно в Каспійському морі. За твердженням Тегерана, внаслідок удару загинув один моряк, ще кілька людей дістали поранення. Українська сторона заявила, що уразила судна, які використовувалися для перевезення військових вантажів, пов’язаних з Іраном. Після цього іранське керівництво пригрозило відповіддю, а окремі представники влади заявили, що територія України перебуває в зоні досяжності іранських балістичних ракет.

    Попри ці погрози, військові експерти закликають не робити поспішних висновків. Теоретична дальність польоту ракет ще не означає неминучість їхнього застосування, адже рішення про удар залежить не лише від технічних можливостей, а й від політичних, військових та міжнародних наслідків такого кроку. Водночас сама поява подібних заяв свідчить про ризик подальшої ескалації та актуалізує питання посилення української системи протиракетної оборони.

  • Зеленський перед поїздкою до США зробив важливі заяви про ППО, мобілізацію та Іран

    Зеленський перед поїздкою до США зробив важливі заяви про ППО, мобілізацію та Іран

    Президент України Володимир Зеленський напередодні офіційного візиту до Сполучених Штатів дав велике інтерв’ю британському телеканалу Sky News, у якому окреслив головні виклики, що стоять перед Україною. Серед ключових тем – критична нестача ракет для систем протиповітряної оборони, підготовка до складного осінньо-зимового періоду, необхідність посилення міжнародної підтримки та можливі зміни у підходах до мобілізації.

    Головний пріоритет – додаткові системи ППО

    Президент наголосив, що сьогодні найбільшою потребою України залишаються ракети-перехоплювачі та системи протиповітряної оборони для захисту міст від масованих російських атак.

    За словами Зеленського, Росія значно збільшила використання балістичних ракет, а наявних запасів засобів ППО недостатньо для ефективного захисту українського неба.

    Він повідомив, що планує обговорити це питання під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом, а також із європейськими союзниками.

    Президент також зазначив, що війна на Близькому Сході вплинула на розподіл військової допомоги, через що Україна зіткнулася з дефіцитом окремих систем протиповітряної оборони.

    Україну може чекати важка зима

    Окремо Зеленський попередив про ризики нового масштабного російського наступу на енергетичну інфраструктуру.

    За його словами, Росія продовжує нарощувати виробництво ракет та ударних безпілотників, що створює додаткові загрози для енергетичної системи України напередодні опалювального сезону.

    Саме тому президент закликав партнерів прискорити постачання систем ППО та фінансової допомоги, необхідної для підготовки до зими.

    Зеленський заявив про необхідність нових підходів до мобілізації

    Під час інтерв’ю глава держави також торкнувся питання мобілізації.

    Він зазначив, що восени Росія може збільшити чисельність своїх військ приблизно на 500 тисяч військовослужбовців, що вимагатиме від України відповідної реакції.

    За словами президента, державі необхідно виробити нові підходи до мобілізації.

    Водночас Зеленський не уточнив, про які саме зміни йдеться, наголосивши лише, що рішення мають бути виваженими та узгодженими між усіма відповідальними державними інституціями.

    Президент назвав Іран учасником війни проти України

    Коментуючи міжнародну ситуацію, Зеленський заявив, що Іран фактично вже бере участь у війні проти України.

    Президент пояснив, що йдеться не лише про постачання ударних безпілотників Shahed, а й про передачу Росії технологій та ліцензій на їх виробництво.

    Він також нагадав про військову допомогу Москві з боку Північної Кореї, яка, за його словами, постачає ракети, боєприпаси та інші ресурси.

    Питання миру в інтерв’ю майже не звучало

    Попри значну увагу до міжнародної підтримки України, тема можливих мирних переговорів практично не порушувалася.

    Політологи, яких опитав Фокус, вважають, що таким чином Київ демонструє своїм союзникам незмінність позиції: головним пріоритетом залишаються військова допомога, посилення санкцій проти Росії та зміцнення української оборони.

    На думку експертів, інтерв’ю стало своєрідним політичним сигналом напередодні переговорів у США, де президент України планує обговорити із союзниками питання додаткового фінансування, постачання зброї, систем Patriot та подальшої підтримки України в умовах триваючої війни.

  • Зеленський відповів на погрози Ірану: «Вони вже напали на Україну»

    Зеленський відповів на погрози Ірану: «Вони вже напали на Україну»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що не вважає погрози Ірану чимось принципово новим, оскільки Тегеран фактично вже бере участь у війні проти України. За його словами, це сталося ще тоді, коли Іран передав Росії ударні безпілотники Shahed, технології їх виробництва та інше озброєння.

    Про це глава держави сказав в інтерв’ю Sky News, відповідаючи на запитання щодо останніх заяв Ірану про можливу відповідь Україні.

    «Якщо Іран із першого року війни дав Росії нові технології, тисячі дронів Shahed, а потім ще й ліцензії на їх виробництво, хіба це не напад на нас? Я думаю, що так», – наголосив Зеленський.

    Президент додав, що Україна не зацікавлена у відкритті нового фронту, однак повинна чесно оцінювати ситуацію. За його словами, Іран і Північна Корея вже стали учасниками війни, постачаючи Росії зброю та військову допомогу.

    Зеленський також нагадав, що КНДР передала Москві артилерійські боєприпаси, ракети та направила до Росії військових. Саме тому, підкреслив він, Київ «не може довіряти цим людям» і має бути готовим до можливого посилення загроз.

    Заява президента пролунала після різкого загострення відносин між Києвом і Тегераном. Іран звинуватив Україну в атаці на судно в Каспійському морі, заявивши про загибель одного моряка та поранення ще одного. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі пригрозив відповіддю, а окремі іранські державні медіа заявили про можливість ударів по території України балістичними ракетами.

    Україна неодноразово заявляла, що саме постачання Іраном дронів Shahed і технологій їх виробництва дозволило Росії суттєво наростити атаки по українських містах та енергетичній інфраструктурі. За словами Зеленського, ці дії є достатнім доказом того, що Тегеран давно перестав бути лише стороннім спостерігачем війни.

  • У Трампа виникли проблеми з фінансуванням війни проти Ірану

    У Трампа виникли проблеми з фінансуванням війни проти Ірану

    Адміністрація президента США Дональда Трампа зіткнулася зі складнощами у фінансуванні військової кампанії проти Ірану. Новий пакет додаткових витрат фактично заблокований у Конгресі, через що Білий дім змушений шукати альтернативні джерела фінансування. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.

    За словами одного зі співрозмовників агентства, ситуація навколо нового пакета фінансування ще більше загострила відносини між адміністрацією президента та американськими законодавцями. Попри важливість питання для Білого дому, Дональд Трамп, як стверджують джерела Bloomberg, майже не веде активної роботи з конгресменами, щоб забезпечити підтримку необхідних видатків.

    Водночас у самому Конгресі також не поспішають схвалювати нове фінансування. Законодавці побоюються, що тривале військове протистояння з Іраном може ще більше посилити економічний тиск на американців. Однією з головних причин занепокоєння називають зростання цін на енергоносії, яке вже відчувають споживачі.

    За інформацією Bloomberg, додатковий вплив на економічну ситуацію можуть мати й глобальні тарифи, нещодавно оголошені адміністрацією Трампа. На думку експертів, поєднання військових витрат, торговельної політики та нестабільності на енергетичних ринках створює додаткові ризики для американської економіки.

    Попри це, сам президент США демонструє оптимізм. Під час виступу на мітингу в штаті Джорджія він заявив, що ціни на нафту згодом почнуть знижуватися і можуть навіть стати нижчими, ніж були до початку нинішньої кризи. Трамп закликав американців проявити терпіння, зазначивши, що для досягнення результату потрібен певний час.

    Як зазначає Bloomberg, колишні американські посадовці пояснюють упевненість президента його переконанням у тому, що військовий потенціал Ірану може бути суттєво послаблений упродовж кількох тижнів. Один із союзників Трампа також повідомив агентству, що глава Білого дому вважає: Тегеран недооцінює можливості США швидко розпочати та завершити військову кампанію.

    Водночас, за словами джерел, попри нинішню впевненість Трампа у можливості уникнути подальшої ескалації конфлікту, ще зовсім недавно він не виключав сценарію завдання наймасштабніших ударів по Ірану. Це свідчить про те, що адміністрація США продовжує розглядати різні варіанти розвитку подій, хоча політичні та фінансові перепони всередині країни дедалі більше впливають на її можливості реалізувати свої плани.

  • Трамп схвалив 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією

    Трамп схвалив 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією

    Адміністрація президента США Дональда Трампа схвалила масштабну 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією, яка відкриває для королівства можливість розвивати власну атомну енергетику та збагачувати уран без приєднання до так званого “золотого стандарту” міжнародного контролю Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Відповідне рішення вже викликало активні дискусії серед американських політиків та міжнародних експертів, які попереджають про можливі ризики для безпеки Близького Сходу. Про це повідомляють CNN та The Wall Street Journal.

    Згідно з домовленостями, угода діятиме протягом 30 років і передбачає передачу американськими компаніями технологій, інженерного досвіду та технічної підтримки для розвитку цивільної атомної програми Саудівської Аравії. Білий дім планує найближчим часом офіційно направити документ до Конгресу США. За інформацією американських ЗМІ, адміністрація розраховує, що документ без суттєвих труднощів пройде необхідну процедуру схвалення, оскільки противники угоди не мають достатньої кількості голосів для її блокування.

    Раніше команда Трампа відкладала ухвалення остаточного рішення через побоювання щодо можливого загострення ситуації навколо Ірану, а також через ризик політичного спротиву в американському парламенті. Після тривалих переговорів адміністрація все ж вирішила підтримати домовленість, яка є частиною ширшої стратегії Вашингтона щодо зміцнення партнерства із країнами Перської затоки.

    Одним із найбільш суперечливих аспектів угоди стала можливість Саудівської Аравії самостійно збагачувати уран. Хоча технологія використовується для виробництва палива для атомних електростанцій, вона також може бути застосована для створення матеріалів, необхідних для виробництва ядерної зброї. Саме тому експерти з нерозповсюдження ядерної зброї висловлюють занепокоєння, що такий крок може спровокувати нову гонку озброєнь у регіоні.

    Для мінімізації ризиків документ передбачає низку обмежень. Реалізація проєкту відбуватиметься поетапно. На першому етапі спільна американсько-саудівська команда оцінить економічну доцільність будівництва відповідної інфраструктури. Надалі американські спеціалісти самостійно споруджуватимуть необхідні об’єкти, а найбільш чутливі технології не передаватимуться Ер-Ріяду. Крім того, протягом перших десяти років Саудівській Аравії заборонено розробляти власні технології зі збагачення урану, а також закуповувати аналогічні рішення в інших країнах.

    Водночас документ не передбачає приєднання Саудівської Аравії до Додаткового протоколу МАГАТЕ, який вважається міжнародним “золотим стандартом” контролю за мирним використанням атомної енергії. У Ер-Ріяді пояснюють відмову політичними та релігійними міркуваннями. Зокрема, саудівська влада побоюється, що розширені повноваження міжнародних інспекторів можуть призвести до доступу до особливо чутливих об’єктів, включно з королівськими резиденціями чи священним містом Мекка.

    Натомість сторони домовилися про окремий двосторонній механізм контролю, який частково повторює міжнародні процедури, однак не містить положень, неприйнятних для саудівського керівництва. Водночас ці умови ще має розглянути та ратифікувати Рада керівників МАГАТЕ.

    Особливе занепокоєння нова угода викликає в Ізраїлі, який традиційно виступає проти отримання арабськими державами можливостей для здійснення повного ядерного циклу. Побоювання посилюються через нестабільну ситуацію навколо іранської ядерної програми. Раніше кронпринц Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман заявляв, що якщо Іран створить ядерну зброю, королівство також прагнутиме отримати аналогічний потенціал для забезпечення власної безпеки.

    Нова угода стала черговим етапом політики адміністрації Дональда Трампа, спрямованої на поглиблення стратегічного партнерства зі країнами Перської затоки. Раніше президент США вже оголосив про багатомільярдні домовленості з Об’єднаними Арабськими Еміратами, а тепер співпраця із Саудівською Аравією виходить на новий рівень, поєднуючи економічні інтереси, енергетичну співпрацю та питання регіональної безпеки.

  • Трамп відкрив Саудівській Аравії шлях до збагачення урану: чим небезпечна нова ядерна угода

    Трамп відкрив Саудівській Аравії шлях до збагачення урану: чим небезпечна нова ядерна угода

    Президент США Дональд Трамп схвалив угоду про цивільне ядерне співробітництво із Саудівською Аравією, яка може відкрити королівству шлях до створення власних потужностей зі збагачення урану. Домовленість розрахована на 30 років, передбачає участь американських компаній у розвитку саудівської атомної енергетики та найближчим часом має бути передана на розгляд Конгресу США.

    Про рішення американського президента повідомило агентство Associated Press із посиланням на двох поінформованих співрозмовників. Вони не мали повноважень публічно обговорювати документ, який на момент появи повідомлення ще не був офіційно представлений Білим домом. За інформацією агентства, угоду можуть оголосити найближчим часом.

    Одним із найбільш суперечливих положень є можливість спорудження на території Саудівської Аравії підприємства зі збагачення урану. Таке рішення мають ухвалювати після проведення спільного американо-саудівського дослідження. При цьому домовленість не означає, що завод почнуть будувати автоматично, однак уперше створює для Ер-Ріяда правову й технологічну основу для розвитку відповідних потужностей.

    Навіщо Саудівській Аравії атомна енергетика

    Саудівська влада офіційно пояснює інтерес до ядерної енергетики економічною модернізацією та бажанням зменшити залежність внутрішнього енергоспоживання від нафти.

    Королівство залишається одним із найбільших виробників і експортерів нафти у світі, однак значну частину сировини використовує для виробництва електроенергії. Перехід на атомну енергетику може дозволити Саудівській Аравії спрямовувати більше нафти на експорт, диверсифікувати енергетичний баланс і підтримати реалізацію програми економічної трансформації Vision 2030.

    Угода також відкриває перед американськими компаніями можливість отримати багатомільярдні контракти на будівництво реакторів, постачання обладнання, ядерного палива та обслуговування енергетичної інфраструктури.

    За оцінками американських медіа, серед потенційних учасників проєкту може бути компанія Westinghouse. Для Вашингтона це можливість зміцнити позиції американської атомної промисловості та не допустити, щоб саудівські замовлення отримали компанії з Китаю, Росії, Франції чи Південної Кореї.

    Чому збагачення урану викликає тривогу

    Збагачення урану використовується для виробництва палива для атомних електростанцій, однак та сама технологічна база може застосовуватися для поступового отримання матеріалу значно вищого рівня збагачення.

    Саме тому держави, які прагнуть отримати американські ядерні технології, часто погоджуються на додаткові обмеження щодо самостійного збагачення урану та переробки відпрацьованого ядерного палива.

    Найвідомішим прикладом є угода США з Об’єднаними Арабськими Еміратами. Вона отримала назву «золотого стандарту», оскільки Абу-Дабі добровільно відмовився від збагачення урану та переробки палива на власній території. У випадку із Саудівською Аравією такої прямої відмови, за даними американських медіа, немає.

    Це викликає занепокоєння у частини американських законодавців і фахівців із нерозповсюдження ядерної зброї. Вони побоюються, що створена за цивільною програмою інфраструктура за певних політичних обставин може бути використана для військових цілей.

    Додаткової гостроти дискусії надають попередні заяви спадкового принца Саудівської Аравії Мохаммеда бін Салмана. Він публічно допускав, що королівство намагатиметься отримати ядерну зброю, якщо її створить Іран.

    Угода може не передбачати Додаткового протоколу МАГАТЕ

    Ще одним суперечливим моментом є відсутність у домовленості зобов’язання Саудівської Аравії приєднатися до Додаткового протоколу Міжнародного агентства з атомної енергії.

    Додатковий протокол не замінює стандартну угоду про гарантії, а розширює можливості МАГАТЕ перевіряти, чи не веде держава незадекларованої ядерної діяльності. Він надає інспекторам більше інформації, ширший доступ до об’єктів і додаткові інструменти для перевірки мирного характеру ядерної програми.

    Саудівська Аравія є учасницею Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та формально зобов’язалася не створювати атомну бомбу. Водночас американська сторона традиційно намагалася закріпити у двосторонніх ядерних угодах додаткові гарантії, які виходять за межі базових міжнародних зобов’язань.

    За інформацією AP і Reuters, нинішній проєкт не містить частини захисних положень, на яких раніше наполягали США. Зокрема, не очікується включення вимоги про обов’язкове застосування Додаткового протоколу МАГАТЕ.

    Угоду розглядатиме Конгрес

    Перед набуттям чинності документ мають подати до Конгресу США відповідно до процедури, передбаченої розділом 123 американського Закону про атомну енергію.

    Такі домовленості створюють правові умови для передачі іншим державам американських ядерних технологій, обладнання та матеріалів. Після внесення документа Конгрес отримує визначений період для його розгляду. За попередньою інформацією, Палата представників і Сенат матимуть 90 днів, щоб спробувати заблокувати угоду.

    Водночас зупинити домовленість буде непросто. Американським законодавцям доведеться ухвалити відповідні резолюції, а для подолання ймовірного президентського вето може знадобитися підтримка двох третин обох палат.

    Очікується, що головними питаннями під час розгляду стануть умови збагачення урану, можливість переробки відпрацьованого палива, механізми американського контролю та відсутність розширених інспекцій МАГАТЕ.

    Чому рішення виглядає суперечливим на тлі Ірану

    Угоду схвалено на тлі гострого протистояння США та Ірану, в центрі якого вже багато років перебуває саме питання збагачення урану.

    Вашингтон звинувачує Тегеран у розвитку потенціалу, який може бути використаний для створення ядерної зброї. Іран наполягає, що його програма має мирний характер і спрямована на енергетику та наукові дослідження.

    Дозвіл Саудівській Аравії розвивати власні збагачувальні потужності може викликати звинувачення у подвійних стандартах: США жорстко обмежують іранське збагачення, але готові допустити подібні можливості у свого стратегічного партнера.

    Критики також попереджають, що ядерні можливості Ер-Ріяда можуть підштовхнути інші держави регіону до перегляду власної політики. Це створює ризик нової технологічної та військово-політичної конкуренції на Близькому Сході.

    Окреме занепокоєння викликає оборонна співпраця Саудівської Аравії з Пакистаном, який уже володіє ядерною зброєю. Хоча підтверджень передачі саудитам військових ядерних технологій немає, сама наявність тісних безпекових зв’язків посилює побоювання щодо майбутнього регіонального балансу.

    Що змінює рішення Трампа

    Для Саудівської Аравії домовленість означає великий дипломатичний успіх. Королівство протягом років відмовлялося погоджуватися на повну заборону збагачення урану й домагалося права самостійно розвивати паливний цикл.

    Попередні американські адміністрації також намагалися пов’язати ядерну угоду з нормалізацією відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем. Нинішня домовленість, за інформацією американських медіа, може не містити такої обов’язкової умови.

    Адміністрація Трампа, ймовірно, розглядає угоду як спосіб утримати Саудівську Аравію в орбіті американського впливу, підтримати власну атомну промисловість і не допустити посилення Китаю чи Росії на саудівському енергетичному ринку.

    Проте остаточні умови стануть відомі лише після офіційного оприлюднення документа. Поки що ключові подробиці ґрунтуються на повідомленнях джерел AP, Reuters та інших американських медіа. Білий дім на момент появи перших публікацій офіційно не представив повного тексту угоди.

    Саме від положень щодо рівня збагачення, контролю за ядерними матеріалами, інспекцій і можливості припинення співпраці залежатиме, чи стане нове партнерство звичайним енергетичним проєктом, чи створить небезпечний прецедент для подальшого поширення чутливих ядерних технологій на Близькому Сході.

  • Посередники запропонували США та Ірану 10-денне перемир’я: Трамп опинився перед вирішальним вибором, — Axios

    Посередники запропонували США та Ірану 10-денне перемир’я: Трамп опинився перед вирішальним вибором, — Axios

    Президент США Дональд Трамп опинився перед одним із найскладніших рішень за час нового загострення конфлікту з Іраном. На тлі безперервних бойових дій та взаємних ударів регіональні посередники запропонували Вашингтону й Тегерану 10-денне припинення вогню, яке могло б стати першим кроком до відновлення переговорів та відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства. Водночас Білий дім паралельно продовжує підготовку до можливого масштабного військового сценарію, якщо дипломатичні зусилля проваляться. Про це повідомляє Axios із посиланням на американських, ізраїльських та регіональних посадовців.

    За інформацією видання, зараз у Вашингтоні розглядають два базові сценарії розвитку подій. Перший передбачає погодження короткострокового десятиденного перемир’я, яке має створити умови для відновлення переговорів між США та Іраном, а також забезпечити безпечне проходження торговельних суден через Ормузьку протоку. Другий сценарій полягає у переході до масштабної спільної військової кампанії США та Ізраїлю, покликаної змусити Тегеран погодитися на американські умови шляхом подальшого силового тиску.

    За словами двох джерел Axios, пропозицію щодо тимчасового припинення бойових дій передали Катар, Єгипет, Пакистан, Оман та інші держави, які останніми тижнями виконують роль головних посередників між Вашингтоном і Тегераном. План передбачає десятиденну паузу у бойових діях, протягом якої мають бути відновлені морські перевезення через Ормузьку протоку та розпочатися консультації щодо довгострокових домовленостей між сторонами.

    Ормузька протока залишається одним із ключових вузлів світової економіки. Через неї проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та значна частина експорту скрапленого природного газу. Після загострення конфлікту між США та Іраном рух суден через протоку суттєво скоротився, що викликало різке зростання цін на нафту та занепокоєння на світових фінансових ринках.

    Американські посадовці повідомили Axios, що адміністрація Дональда Трампа уважно аналізує запропонований механізм припинення вогню. Водночас Вашингтон уже звернувся до ізраїльського керівництва із проханням утриматися від дій, які могли б остаточно закрити можливість для дипломатичного врегулювання. Незважаючи на це, у Білому домі не виключають, що переговори можуть завершитися безрезультатно. Саме тому США одночасно нарощують військову присутність на Близькому Сході.

    За останні дні Пентагон перекинув до регіону десятки винищувачів, стратегічних літаків-заправників та інші сили, необхідні для проведення масштабної військової операції. За інформацією Axios, ізраїльська армія також перебуває у стані підвищеної бойової готовності й розглядає можливість переходу до ширшої скоординованої кампанії разом із американськими військами вже найближчими днями, якщо політичне керівництво двох країн ухвалить відповідне рішення.

    Водночас журналісти звертають увагу, що десять ночей поспіль американських авіаударів не дозволили повністю досягти головної стратегічної мети — позбавити Іран можливості впливати на ситуацію в Ормузькій протоці. Саме тому дипломатичний варіант залишається актуальним навіть попри продовження бойових дій. За задумом посередників, десятиденна пауза дала б можливість сторонам відновити судноплавство, стабілізувати ситуацію в регіоні та повернутися до реалізації попереднього меморандуму про взаєморозуміння, який останнім часом фактично опинився на межі зриву.

    Один із регіональних дипломатів повідомив Axios, що посередники прямо поінформували Вашингтон і Тегеран про необхідність “періоду охолодження”, який дозволив би знизити рівень напруженості та створити умови для нових переговорів. Проте, за словами джерел видання, наразі жодна зі сторін офіційно не погодилася на запропоновану схему. І США, і Іран, схоже, прагнуть максимально посилити власні переговорні позиції за рахунок подальших військових ударів, перш ніж переходити до будь-яких домовленостей.

    Reuters також підтверджує, що іранська сторона отримала пропозицію про десятиденне припинення вогню. За словами високопоставленого іранського чиновника, документ передбачає використання короткої паузи для відновлення дипломатичних контактів та спроби повернутися до проміжної угоди, укладеної сторонами раніше. Водночас Тегеран поки що офіційно не оголосив про свою позицію щодо цієї ініціативи.

    Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном. За даними Axios, навіть попри взаємні удари дипломатичні канали не припиняли роботу. Представники Катару, Єгипту, Пакистану та інших держав регулярно передають сторонам нові пропозиції та координують можливі варіанти деескалації. При цьому остаточне рішення щодо переходу до переговорного процесу значною мірою залежить від президента США Дональда Трампа.

    Ситуація ускладнюється тим, що останніми днями конфлікт значно розширився. За інформацією міжнародних медіа, причиною нового загострення стали іранські атаки в районі Ормузької протоки та загибель американських військовослужбовців. Після цього США різко посилили авіаційні удари по військовій інфраструктурі Ірану, а Тегеран продовжив відповідати атаками на американські інтереси та союзників у регіоні. Через це ризик переходу конфлікту до повномасштабної регіональної війни залишається надзвичайно високим.

    Аналітики зазначають, що найближчі кілька днів можуть стати визначальними для всього Близького Сходу. Якщо сторони підтримають ініціативу посередників, це створить можливість для відновлення переговорів та часткової стабілізації ситуації навколо Ормузької протоки. Якщо ж дипломатичні зусилля проваляться, США та Ізраїль можуть перейти до нової масштабної військової операції проти Ірану, що здатне суттєво розширити географію конфлікту та вплинути на світову економіку, енергетичні ринки й безпекову ситуацію далеко за межами Близького Сходу.

  • США готуються до масштабнішої війни з Іраном: WP дізналася про проблеми Пентагону

    США готуються до масштабнішої війни з Іраном: WP дізналася про проблеми Пентагону

    Сполучені Штати можуть готуватися до розширення військової кампанії проти Ірану, однак Пентагон стикається з дедалі серйознішими обмеженнями у власних ресурсах. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на американських посадовців та джерела, обізнані з внутрішніми дискусіями в адміністрації США. За їхніми словами, попри наміри Вашингтона посилити військовий тиск на Тегеран, американські збройні сили відчувають нестачу систем протиповітряної оборони, далекобійних боєприпасів і можливостей для швидкого нарощування угруповання в регіоні.

    За даними видання, новий виток ескалації стався після загибелі американських військовослужбовців унаслідок іранських атак. Спочатку Центральне командування США (CENTCOM) повідомило про двох загиблих під час удару по американській військовій базі в Йорданії. Згодом військові заявили, що на місці атаки були знайдені останки ще однієї людини, а окремо підтверджено загибель американського військового в Іраку під час контрольованого знешкодження боєприпасу від збитого іранського безпілотника. Таким чином, кількість загиблих американських військових унаслідок останніх подій зросла щонайменше до трьох, тоді як доля ще одного військовослужбовця певний час залишалася невизначеною.

    Президент США Дональд Трамп після нової хвилі ударів заявив, що американські війська завдали потужної відповіді Ірану.

    «Ми знову дуже сильно вдарили їх сьогодні ввечері, і зробили це на честь наших великих патріотів», — цитує президента The Washington Post.

    У Центральному командуванні США пояснили, що остання серія авіаударів була спрямована на іранські військові об’єкти, які, за твердженням Вашингтона, використовувалися для атак на комерційні судна та цивільних моряків у районі Ормузької протоки. Ударів зазнали склади ракет і безпілотників, системи ППО, берегові військові об’єкти та логістична інфраструктура.

    Водночас джерело The Washington Post, знайоме з перебігом внутрішніх консультацій, стверджує, що адміністрація США розглядає сценарій значно ширшої військової кампанії.

    «США планують більш широку війну», — сказав співрозмовник газети.

    Разом із цим співрозмовник видання попередив про серйозні проблеми, з якими вже стикається американська армія. За його словами, Пентагон активно перекидає додаткову авіацію та сили до регіону, однак ресурси не є безмежними.

    «У нас недостатньо засобів протиповітряної оборони, далекобійних боєприпасів і можливостей безпечно нарощувати присутність. Я не впевнений, що Білий дім повністю усвідомлює масштаби цієї проблеми», — наводить WP слова американського посадовця.

    Аналітики зазначають, що нинішня ескалація фактично зруйнувала попередні домовленості між Вашингтоном і Тегераном. Лише кілька тижнів тому сторони намагалися втримати режим припинення бойових дій, однак серія взаємних ударів, атаки на американські бази, обстріли союзників США та нові авіаційні операції призвели до стрімкого погіршення ситуації. За оцінками експертів, обидві сторони вже перетнули низку так званих «червоних ліній», що значно підвищує ризик переходу конфлікту у фазу повномасштабної війни.

    Останніми днями бойові дії вийшли далеко за межі території Ірану. Тегеран здійснив атаки на американські військові об’єкти в Йорданії, Кувейті та Бахрейні, тоді як США продовжують завдавати ударів по військовій інфраструктурі Ірану. Крім того, конфлікт дедалі сильніше впливає на безпеку судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших маршрутів світової торгівлі нафтою.

    Експерти, яких цитує The Washington Post, вважають, що хоча військовий потенціал Ірану був суттєво послаблений попередніми ударами, країна й надалі зберігає значний запас ракет і безпілотників, здатних завдавати ударів по американських базах і союзниках США на Близькому Сході. Саме тому навіть масштабніше залучення американських сил не гарантує швидкого завершення конфлікту.

    На цьому тлі дедалі більше уваги привертають внутрішні дискусії у Вашингтоні щодо готовності США до тривалого військового протистояння. Якщо інформація The Washington Post відповідає дійсності, адміністрація США одночасно розглядає варіанти подальшої ескалації та стикається з питанням, чи вистачить наявних запасів озброєння й засобів ППО для підтримки масштабної кампанії без ризику послаблення інших стратегічних напрямків.