Uanews.life

Позначка: історія

  • «Велика глибока вода»: історик розкрив давнє значення слова «Дніпро»

    «Велика глибока вода»: історик розкрив давнє значення слова «Дніпро»

    Назва річки Дніпро має глибоке історичне коріння, яке сягає скіфських часів. Про це у своєму відео на YouTube розповідає український історик Олександр Алфьоров. За його словами, топонім виник ще понад дві тисячі років тому й дійшов до наших днів майже без змін, залишаючись свідченням стародавніх культурних нашарувань на теренах сучасної України.

    Скіфи, кочовий народ, що населяв південну частину України в I тисячолітті до нашої ери, використовували мову східноіранської групи. Саме з неї й походить назва «Дніпро». Як пояснює Алфьоров, слово «дн» або «дан» перекладається як «вода», а «апр» – «глибока». Тобто «Дніпро» можна тлумачити як «велика глибока вода» – надзвичайно точний опис однієї з найповноводніших річок Європи.

    Такі самі мовні конструкції можна знайти й в інших топонімах України. Наприклад, «Дністер» з тієї ж іранської мовної групи означає «південна вода». А назва річки «Дон» – «велика вода». Це свідчить про широку поширеність і вплив давніх іраномовних культур на географічні назви у Східній Європі.

    Протягом тисячоліть Дніпро мав і багато інших назв. У добу Київської Русі його величали «Славутич» – ріка слов’янської слави. Давні греки, які засновували колонії на узбережжі Чорного моря, називали його «Борисфен» – «ріка з півночі». Ці імена відображали не лише географічні орієнтири, а й культурні контексти відповідної епохи.

    Знання про справжнє походження назви Дніпра важливе не лише для фахівців, а й для ширшої публіки. Вони вказують на глибокі етнокультурні зв’язки української землі з її найдавнішими мешканцями. Це ще один доказ того, що Україна має не лише багату історію, а й глибоке коріння в європейську цивілізацію.

  • Києву приписали 1500 років через політичне замовлення СРСР

    Києву приписали 1500 років через політичне замовлення СРСР

    Твердження про те, що Києву понад півтори тисячі років, є міфом, сформованим у радянські часи з політичних міркувань. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла наукова співробітниця Музею історії Києва Наталія Пінчук.

    За її словами, широко розтиражована ідея про заснування столиці України у V столітті з’явилася завдяки “державному замовленню”, реалізованому академіком Петром Толочком у 1980-х роках. Приводом стало відкриття археологами залишків поселення на Старокиївській горі. Там дійсно знайшли кераміку й ремісничі вироби, однак, як наголошує Пінчук, називати це поселення містом – некоректно.

    «Потрібна була красива дата. Під неї виділили мільйон рублів, а вік Києва визначили як 1500 років. Цей ювілей відзначили на рівні ЮНЕСКО, але рішення мало політичний, а не науковий характер», – пояснила дослідниця.

    У рамках святкувань радянська влада здійснила низку масштабних реконструкцій у столиці: відновили Золоті ворота, реставрували Маріїнський палац, відкрили Музей історії Києва. Саме тоді й закріпився популярний нині міф.

    Науковиця також наголосила: попри легендарність оповіді про засновників Києва — братів Кия, Щека, Хорива та сестру Либідь — подібні історії не виникають на порожньому місці, проте їх не слід сприймати буквально.

    Окремо Пінчук згадала ще одну відому легенду — про апостола Андрія Первозванного, який нібито провів ніч на київських пагорбах і передрік, що на цьому місці постане велике місто. Сьогодні тут розташована Андріївська церква, яка стала одним із символів Києва.

    Київ дійсно був центром Київської Русі, або «матір’ю міст руських», що підтверджує Повість минулих літ. Але місто сформувалося лише в останній чверті IX століття — тобто значно пізніше за Париж чи Лондон.

    «Київ не старший за європейські столиці. Париж існував ще до нашої ери, а Лондон виник у першому столітті нашої ери», — підсумувала Пінчук.

  • На Контрактовій площі у Києві з’явилася нова мініскульптура

    На Контрактовій площі у Києві з’явилася нова мініскульптура

    У Києві з’явилася нова мініскульптура в межах туристичного арт-проєкту «Шукай!». Цього разу вона присвячена Київським контрактам — легендарним ярмаркам, що проводилися на Контрактовій площі, яка й отримала свою назву саме завдяки цій події. Про це повідомила засновниця проєкту Юлія Бевзенко.

    Історія, яку можна побачити

    Мініскульптура встановлена біля Контрактового будинку — історичної споруди, де в XVIII–XIX століттях підприємці з усієї Європи укладали торговельні угоди. Бронзова композиція зображує прилавок, на якому підписується контракт — символ епохи, коли Київ уперше набув статусу міжнародного економічного центру.

    Юлія Бевзенко зазначила, що нова скульптура вшановує Київ як місто підприємництва, грошей, зв’язків і вільного обміну ідеями.

    Контрактова як центр ділового життя

    Контрактовий ярмарок, який проводили взимку, став знаковою подією для Подолу. Саме в цю пору року ґрунтові дороги замерзали, і до міста можна було легко дістатися саньми. На кілька тижнів Київ перетворювався на гігантський ринок — місце, де сходилися не лише товари, а й впливи, культури, стилі ведення бізнесу.

    У ті часи Контрактова площа була серцем ділового Києва, а Контрактовий будинок — справжнім епіцентром домовленостей і рішень, що змінювали економічний ландшафт регіону.

    Скульптура стала черговим експонатом інтерактивного міського квесту «Шукай!», що поєднує елементи історії, туризму й урбаністики.

  • У тесті для суддів питатимуть про скіфів, ханів і Зеленського

    У тесті для суддів питатимуть про скіфів, ханів і Зеленського

    Уже цього літа близько 1800 кандидатів на посади суддів в Україні складатимуть новий тест — на знання історії української державності. Як повідомляє канал Bankova Mail, Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) оприлюднила перелік тем і орієнтовні відповіді, що викликали чимало подиву серед експертів і громадськості.

    Іспит, який триватиме 40 хвилин, міститиме 40 запитань із переліку у понад 700. Але замість фокусування на юридичних аспектах державотворення, в тесті опинились доволі несподівані теми — скіфський цар Атей, беклярбек Ногай, дівани кримських ханів, діяльність ОУН, сеймова система Речі Посполитої та навіть “революційне значення” поеми Ліни Костенко Русалка Дністрова.

    Серед прикладів запитань:
    – “Як князь Лев Данилович використовував васально-союзницькі відносини з беклярбеком Ногаєм?”
    – “Які функції мав діван у Кримському ханстві за династії Ґереїв?”
    – “Яку губернію на Лівобережжі ліквідували в XVIII столітті?”

    Окрема увага у тесті приділена діяльності президентів України. Примітно, що позитивно оцінюється лише одна адміністрація — та, що “впровадила цифровізацію та виграла безпрецедентно”, тобто команда Володимира Зеленського. Іспит включає питання про застосунок “Дія” і цифрову реформу останніх років.

    Натомість історичні події Другої світової війни, період окупації 1941–1944 років, а також тематика передумов сучасної війни на сході України у тесті майже не згадуються. Це вже викликало зауваження з боку парламентських комітетів і громадських організацій.

    У Верховній Раді критикують підхід до підготовки: за словами одного з депутатів, структура тесту більше схожа на “курс історичного факультету з політичним підтекстом”, аніж на професійне оцінювання майбутніх суддів.

    У ВККС відповідальність за підготовку тесту переклали на Національну школу суддів. Там підтвердили, що питання сформовано згідно із замовленням комісії, проте методика підготовки кандидатів досі залишається непрозорою.

    Кандидати, за оцінками експертів, змушені будуть використовувати платні мобільні додатки з відповідями, аби підготуватись до таких специфічних питань. Утім, підґрунтя до цього створили зміни до закону про суддів, які наприкінці 2024 року підписав президент Зеленський. Автором ініціативи був Артем Татаров — саме він раніше запропонував спростити тестування на IQ, натомість додавши історичну складову.

    Таким чином, майбутній суддя має не лише розуміти правові засади, а й знати, як функціонував кримськотатарський діван, що робила ОУН у тилу ворога та яка реформа діджиталізації відбулася в останні роки.

    Чи справді це зробить суддів більш обізнаними в контексті української державності — покаже практика. Але вже зараз експерти називають тест “гібридом ідеології, історії та політичного піару”.

  • Цікаві факти про найтепліше свято травня – День матері

    Цікаві факти про найтепліше свято травня – День матері

    У 2025 році українці святкуватимуть День матері 11 травня — у другу неділю травня, як і в більшості країн світу. Перехід на новий церковний календар не впливає на цю дату, адже вона не пов’язана з релігійними святами.

    Ідея вшановувати матерів має глибоке коріння. У Стародавній Греції вшановували Рею, матір багатьох богів, а в Римській імперії – богиню Кібелу. Та сучасна історія свята почалася в США понад століття тому завдяки Анні Джарвіс з Філадельфії. Вона прагнула вшанувати свою матір — Анну Марію Рівз-Джарвіс, яка боролася за реформи в охороні здоров’я.

    У 1910 році День матері вперше офіційно відзначили у штаті Вірджинія, а вже 1914 року президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом. Ідея швидко поширилася по всьому світу, хоча в Європі подібні традиції існували ще раніше.

    В Україні вперше День матері відзначили у 1929 році, наслідуючи приклад української діаспори в Канаді. Свято активно підтримували громадські організації — «Пласт», «Просвіта», «Рідна школа». Проте в 1939 році радянська влада заборонила його. Повернення до традиції відбулося лише на початку 2000-х, і з того часу українці щороку святкують День матері офіційно.

    Хоча більшість держав святкує День матері в травні, у багатьох країнах дати відрізняються:

    • У Великій Британії та Ірландії — в четверту неділю Великого посту

    • У Грузії — 3 березня

    • У Норвегії — в другу неділю лютого

    • У Південній Кореї — 8 травня як День батьків

    • У деяких країнах Азії та Африки — 21 березня у день весняного рівнодення

    • У Молдові та Азербайджані — 8 березня разом із Міжнародним жіночим днем

    У християнських країнах свято часто пов’язане з культами Богородиці. Наприклад, у середньовічній Англії родини відвідували службу в «материнській церкві», після чого діти дарували матерям квіти.

    Цікаві факти про День матері

    • У другу неділю травня в усьому світі здійснюється понад 120 мільйонів телефонних дзвінків — більше, ніж у будь-який інший день року.

    • Приблизно 25% усіх квітів, які продаються протягом року, купують саме до Дня матері.

    • Слово «мама» є універсальним, адже звук «ма» — один із перших, які вимовляють немовлята.

    • Анна Джарвіс, ініціаторка свята, згодом виступила проти його комерціалізації. Вона вважала, що суть втрачається за подарунками, квітами й листівками.

    • Символом свята є гвоздики. Анна Джарвіс пропонувала білі гвоздики як знак чистоти, але згодом популярність здобули червоні квіти.

    День матері — це нагадування про важливість турботи, вдячності та любові до тих, хто дає нам життя.

  • 5 квітня: День совісті, супу та першої Конституції України

    5 квітня: День совісті, супу та першої Конституції України

    5 квітня в Україні та світі відзначають одразу кілька пам’ятних дат — День створення першої Конституції України, Міжнародний день совісті та навіть Міжнародний день супу. У церковному календарі сьогодні вшановують мученика Феодула-читця, який прийняв смерть за віру.

    Що сьогодні за церковне свято

    5 квітня в церковному календарі – день пам’яті Феодула-читця. Він був читцем у старця Агафопода, жив в Фессалоніках. Це було за часів правління двох імператорів: Діоклетіана і Максиміана. Якось він уві сні побачив чоловіка в світлому одязі, який вручив йому якийсь предмет. Прокинувшись, Феодул побачив, що тримає в руках перстень з зображенням Сина Божого. Він одразу зрозумів, що на нього чекає подвиг мученика. Так і сталося. Під час гонінь християн старця Агафопода і читця Феодула кинули в море, де вони й померли.

    Що не можна робити 5 квітня

    • В жодному разі не сваріться і не лайтесь.
    • Не можна робити будь-які операції, які пов’язані з зовнішністю.
    • Заборонено робити спонтанні покупки.

    Народні прикмети і традиції на 5 квітня

    Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

    • дивилися, який сьогодні день: почути спів глухарів — до сонячних днів;
    • з настанням 5 квітня вірили, що вітер вже дме теплом;
    • ще не прилетіли ластівки — буде холодна погода;
    • на березі багато соку — до дощового літа;
    • сильні дощі вказують на великий урожай.

    Наші пращури саме на Феодула починали відчиняти вікна, щоб впустити в оселю тепле повітря. Також за народними повір’ями цей святий мученик захищає від нечисті. Для цього промовляли у відчинене вікно спеціальні молитви.

    Іменини: як назвати дитину, яка народилася 5 квітня

    Які сьогодні іменини: Олексій, Георгій, Єгор, Марк, Микола, Платон, Семен.

    Талісманом людини, народженої 5 квітня, є діамант. Камені з воістину чарівною дією. Здавна вірили, що діаманти допомагають привести до ладу нервову систему, врівноважити емоції та утихомирити гнів.

    Цього дня народилися:

    • 1882 рік — теоретик українського монархізму XX століття В’ячеслав Липинський;
    • 1975 рік — український хокеїст Сергій Климентьєв;
    • 1993 рік — офіцер Збройних сил України. Учасник російсько-української війни, Герой України Аль Шамі Фарес Недаль.

    Пам’ятні дати 5 квітня

    Календар важливих подій в Україні та світі за 5 квітня:

    • 56 рік до н.е. — у Луці проходить урочиста зустріч тріумвірів Гая Юлія Цезаря, Марка Ліцинія Красса і Гнея Помпея;
    • 919 рік — починається друге вторгнення фатімідів до аббасидського Єгипту;
    • 1340 рік — арабський флот розбиває іспанську ескадру в Гібралтарській протоці;
    • 1398 рік — німці вибивають піратів (віталійських братів) з острова Готланд;
    • 1536 рік — імператор Священної Римської імперії Карл V влаштовує собі останній в історії тріумф (урочистий в’їзд до Риму);
    • 1614 рік — в Королівстві Англія починає засідати “тухлий парламент”, який назвуть так через те, що він не ухвалить жодних законопроєктів;
    • 1710 рік — у османському місті Бендери укладають договір між гетьманом Запорозького війська, старшиною й українським козацтвом;
    • 1722 рік — нідерландський мореплавець Якоб Роггевен відкриває острів Пасхи;
    • 1792 рік — Джордж Вашингтон вперше в історії США застосовує президентське вето;
    • 1793 рік — Жан-Поль Марат стає президентом якобінського клубу;
    • 1815 рік — починається виверження вулкана Тамборо (Тамбора) на острові Сумбава (нині Індонезія);
    • 1818 рік — війна за незалежність Чилі: армія Хосе де Сан-Мартіна та Бернардо О’Гіґґінса перемагає іспанських роялістів;
    • 1913 рік — Нільс Бор завершує першу з трьох статей, що сформували успішну атомну модель, на якій побудована стара квантова теорія;
    • 1919 рік — французькі окупаційні війська залишають Одесу;
    • 1933 рік — указ, підписаний Ф. Д. Рузвельтом, забороняв американцям володіти золотом;
    • 1941 рік — британські війська вступають до Аддис-Абеби, столиці окупованої фашистською Італією Абісинії;
    • 1945 рік — починається грузинське повстання на острові Тексел (Голландія);
    • 1951 рік — перше застосування апарату штучного кровообігу під час відкритої кардіотомії в Міннеаполісі, Міннесота;
    • 1956 рік — американські хіміки Маршалл Гейтс-молодший та Гільг Чуді здійснюють повний синтез морфіну;
    • 2001 рік — Верховна Рада ухвалює Кримінальний кодекс України;
    • 2005 рік — Аскар Акаєв складає з себе повноваження президента Киргизії;
    • 2017 рік — в Німеччині в складі Бундесверу засновують новий рід військ — кібервійська, 13500 службовців.

    Який сьогодні день в Україні і світі

    5 квітня в Україні святкують День створення першої Конституції. Саме цього дня 1710 року гетьман Пилип Орлик під час козацьких зборів біля Тягині склав перший конституційний договір нашої держави. Він був написаний староукраїнською та латинською мовами. Документ містив 16 статей, в яких визначалися права та обов’язки членів Війська Запорізького.

    Також 5 квітня Міжнародний день совісті. Свято було створене для підкреслення важливості совісті в сучасному суспільстві. Цей день заохочує окремих людей та уряди країн задуматися над своїми діями та думками. День був заснований за ініціативи Генеральної Асамблеї ООН 2019 року.

    А ще 5 квітня День неонатолога. Професійне свято лікарів, які є першими, з ким знайомиться малюк після народження. Це важливий та складний розділ педіатрії, хоча як клінічна медицина є відносно молодим. Неонатологія почала активно розвиватися лише в другій половині XX століття.

    5 квітня святкують Міжнародний день дитячої йоги. Глобальна подія, яка була створена для ознайомлення дітей та їхніх батьків з трансформаційною практикою йоги. Свято було засноване за ініціативи Терези Пауер, яка є відомою викладачкою дитячої йоги та авторкою книжок. Засноване свято 2016 року і завжди відбувається в першу п’ятницю квітня.

    Також 5 квітня Міжнародний день супу. Невідомо коли і де саме зварили перший суп, але дослідники вважають, що ця страва виникла дуже давно. Про це свідчить глиняний глибокий посуд, датований понад 20 тисячами років, що був знайдений в Китаї.

  • Благовіщення Пресвятої Богородиці: історія, значення та традиції свята

    Благовіщення Пресвятої Богородиці: історія, значення та традиції свята

    Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з дванадцяти найбільших християнських свят, яке має особливе значення для всіх вірян. Воно входить до числа неперехідних свят і щороку відзначається 25 березня (за новим календарем). Це свято символізує початок спасіння людства та є однією з найважливіших подій у християнському календарі.

    Назва “Благовіщення” походить від слова “благовість”, що означає “добра звістка”. В цей день згадується подія, описана в Євангелії від Луки, коли архангел Гавриїл з’явився Діві Марії в місті Назареті та сповістив їй, що вона стане матір’ю Сина Божого – Ісуса Христа. Це було початком втілення Божого плану спасіння людства.

    Цікаво, що в перші століття християнства Благовіщення мало інші назви: “Сповіщення”, “Зачаття Христа”, “Початок спокутування”. Остаточно його офіційна назва утвердилася в VII столітті.

    У чому зміст свята Благовіщення

    Пресвята Богородиця до 14 років виховувалася при храмі, а потім мусила вийти заміж, оскільки батьки її на той час уже померли. Однак Марія дала Богові обітницю залишитися назавжди Дівою. Тому священники заручили її з далеким родичем, вісімдесятирічним старцем Йосифом, щоб він піклувався про неї й охороняв її дівоцтво.

    У день Благовіщення Діва Марія читала Священне Писання, коли їй з’явився архангел Гавриїл і сказав: “Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою! Благословенна Ти між жонами”. Тим самим він повідомив, що саме вона стане Матір’ю Божого Сина.

    Здивована Марія запитала ангела, як може народитися син у тієї, яка не знала чоловіка. На що архангел Гавриїл зазначив: “Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, тому й святе, що народиться, назветься – Син Божий!”. Збагнувши волю Божу, Пресвята Діва відповіла: “Я раба Господня, нехай буде мені згідно зі словом твоїм”.

    В Назареті, на тому місці, де Архангел Гавриїл благовістив Діву Марію, побудований храм в пам’ять Благовіщення Богородиці.

    Традиції Благовіщення

    У день Благовіщення Пресвятої Богородиці, як і в інші великі церковні свята, кожному вірянину слід постаратися відкласти свої справи й піти до храму помолитися.

    Попри те, що в цей час триває багатоденний Великий піст, церковний устав дозволяє у день Благовіщення поласувати стравами з риби та морепродуктів.

    Загалом свято Благовіщення потрібно провести в гарному настрої, з радістю і вдячністю, з сім’єю та друзями. Цього дня не варто сперечатися, лихословити, обманювати, сердитися і дратуватися, а також займатися важкою роботою (на Благовіщення навіть пташка гніздо не в`є).

    Прикмети і звичаї на Благовіщення

    В народі Благовіщення одержало назву “третьої зустрічі весни” (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж “турбувати” землю вважалося великим гріхом.

    До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір’я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни. У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: “Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив”. Господар випускає на волю, на сонце також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір’я — “щоб чули весну і самі про себе дбали”. Пасічники цього дня виставляють на двір вулики.

    На Благовіщення, казали, досить тільки торкнутися якого насіння, чи зерна, щоб воно зараз же втратило свою сходову силу і ніколи не заплідниться. Не можна, казали, також підкладати того дня і яйця під курку, бо зробляться бовтунами, або вилупляться з них каліки.

    У церкві цього дня святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її у мед, “щоб бджоли роїлися”, а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви — “щоб дощова хмара ниви не минала”; проскуру заривають у землю, “щоб град посіву не побив”. Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.

    Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок — будеш вродливою.

  • 20 лютого: День Героїв Небесної Сотні та важливі події в історії України

    20 лютого: День Героїв Небесної Сотні та важливі події в історії України

    Сьогодні в Україні відзначають одразу кілька важливих подій, що мають історичне, суспільне та духовне значення. Це день, який нагадує нам про боротьбу за свободу, справедливість та цінність людського життя.

    Кого вшановує церква

    20 лютого в церковному календарі – день пам’яті святого преподобного Льва, єпископа Катанського. Він народився приблизно 720 року в Равенні, Візантійська імперія, і став ченцем. Пізніше його призначили архідіаконом у єпископстві Реджіо. Після смерті єпископа Савіна 765 року Лев був обраний єпископом міста Катанія на Сицилії. Як єпископ Лев відомий своєю добротою і милосердям. Він дбав про сиріт, бідних, вдів, хворих і подорожніх, годуючи їх і одягаючи за кошти церковних маєтків і лікував їх молитвами. Лев також відомий своїми дивотворними даруваннями. Однією з найвідоміших подій його життя було протистояння з чарівником Іліодором. Іліодор виконував магічні трюки, що вражали народ, але Лев зміг його зупинити і зрештою змусити його відмовитися від магії. Святий Лев помер 20 лютого 789 року. Його мощі зберігаються в Римі.

    Що не можна робити 20 лютого

    • Алкогольні напої забороняється пити.
    • Не слід починати нові справи, особливо важливі.
    • Не варто давати жодних обіцянок.

    Народні прикмети і традиції на 20 лютого

    Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

    • дивилися, який сьогодні день: зграя воронів літає високо в небі — чекайте на снігопад;
    • йде сніг з дощем — скоро буде відлига;
    • ясний день — до неврожайного року;
    • північний вітер вказує на швидке потепління.

    Цього дня наші предки влаштовували останні катання на санках з гірки. Вважалося, хто довше проїде, той цього року знайде своє справжнє щастя.

    Іменини: як назвати дитину, яка народилася 20 лютого

    Хто сьогодні відзначає іменини: Антон, Василь, Давид, Денис, Іван, Гнат, Лев, Микола, Сергій, Федір, Ярослав.

    Талісманом людини, народженої 20 лютого, є корал. Вважається, що мінерал добре впливає на самопочуття. Також корал позитивно впливає на психіку людини.

    Цього дня народилися:

    • 1905 рік — український письменник, член уряду УНР у вигнанні Улас Самчук;
    • 1921 рік — лейтенант ЧА, хорунжий УПА, командир сотні “Східняки”, член Закордонного Представництва УГВР, член Видавничого комітету “Літопис УПА”, Лицар Золотого Хреста бойової заслуги 1 класу Микола Савченко-“Миколенко”;
    • 1978 рік — підполковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (посмертно) Дмитро Васильєв.

    Пам’ятні дати 20 лютого

    Календар важливих подій в Україні та світі за 20 лютого:

    • 1649 рік — Богдан Хмельницький починає переговори з поляками про визначення кордонів Запорізького війська;
    • 1666 рік — засновують Монреаль — одне з найбільших канадських міст;
    • 1811 рік — уряд Австрії оголошує про банкрутство у зв’язку з неможливістю впоратися з інфляцією після наполеонівських воєн;
    • 1816 рік — у Римі відбувається прем’єра опери Джоаккіно Россіні “Севільський цирульник”;
    • 1872 рік — на П’ятій авеню в Нью-Йорку відкривається будівля Музею мистецтва Метрополітен;
    • 1872 рік — у США отримують патент на електричний ліфт;
    • 1922 рік — Віленський сейм ухвалює приєднати Вільнюс і частину південно-східної Литви до Польщі;
    • 1939 рік — лідер Ірландії Еймон де Валера заявляє, що його країна буде дотримуватися нейтралітету під час майбутньої війни;
    • 1940 рік — вперше на екранах з’являється знаменита пара — Том і Джеррі;
    • 1960 рік — на сцені рідної школи в Сіетлі відбувається перший виступ майбутнього гітариста-віртуоза Джимі Гендрікса;
    • 1962 рік — американський космонавт Джон Ґленн тричі облітає Землю зі швидкістю 27 000 км/год в кораблі “Френдшип-7” (Friendship 7);
    • 1992 рік — Верховна Рада України постановляє святкувати День Незалежності України 24 серпня;
    • 1992 рік — засновують англійську Прем’єр-лігу, що прийшла на зміну Футбольній лізі;
    • 1999 рік — в аеропорту Нью-Йорка затримують колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренко;
    • 2002 рік — засновують українську видавництво “Видавничий дім „Школа“” (видавництво, Харків);
    • 2014 рік — під час протистояння Євромайдану і злочинної влади президента Януковича на Інститутській вулиці вбивцями з “Беркуту” були розстріляні активісти, загиблих згодом назвали “Небесною сотнею”;
    • 2014 рік — вторгненням російського спецназу на територію АРК розпочинається російсько-українська війна.

    Який сьогодні день в Україні і світі

    20 лютого в Україні День Героїв Небесної Сотні. Це державний пам’ятний день в Україні, який було встановлено указом президента України 11 лютого 2015 року.

    Зима 2013–2014 років стала переламним моментом в історії України. Масові акції протесту, що розпочалися в листопаді 2013 року після відмови тодішньої влади від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, переросли у масштабний рух опору проти корупції, узурпації влади та порушення прав громадян.

    Найкривавіші події відбулися від 18 до 20 лютого 2014 року, коли силовики відкрили вогонь по протестувальниках на вулиці Інститутській у Києві. Внаслідок цього загинули понад 100 осіб, яких згодом назвали Героями Небесної Сотні. Серед них були українці різного віку, соціального статусу та професій, а також громадяни інших країн.

    День Героїв Небесної Сотні – це нагадування про ціну свободи та гідності, про відданість тих, хто віддав своє життя за європейське майбутнє України.

    Також 20 лютого День соціальної справедливості в Україні. Це міжнародний день, запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН 2007 року для привернення уваги до питань рівності, боротьби з бідністю, забезпечення прав людини та гідної праці. Соціальна справедливість передбачає рівні можливості для всіх людей незалежно від їхнього походження, статі, віку чи соціального статусу. В Україні цей день акцентує увагу на соціальних проблемах та необхідності реформ у сфері соціального захисту.

    А ще 20 лютого Всесвітній день холангіокарциноми. Цей день спрямований на підвищення обізнаності про холангіокарциному – рідкісний та агресивний тип раку жовчних проток. Холангіокарцинома – це злоякісна пухлина, що розвивається в жовчних протоках, які транспортують жовч від печінки до тонкого кишківника. Хвороба часто діагностується на пізніх стадіях через неспецифічні симптоми, що ускладнює лікування.

    20 лютого Міжнародний день антропології. Припадає щорічно на третій четвер лютого. Це професійне свято, започатковане Американською антропологічною асоціацією (AAA) 2015 року, щоб популяризувати антропологію та її значення у сучасному світі. Антропологія – це наука, що вивчає походження, розвиток, культуру, поведінку та біологічні особливості людини. Цей день – чудова нагода замислитися над тим, що робить нас людьми та як культура впливає на наше життя.

    Також 20 лютого Міжнародний День людей, які перемогли алкоголізм. Це неофіційне, але важливе свято, яке присвячене тим, хто зміг подолати алкогольну залежність і повернувся до здорового життя. Алкогольна залежність є хронічним захворюванням, яке впливає на фізичний та психічний стан людини, руйнує сім’ї, кар’єру та соціальні зв’язки. Важливим кроком до одужання є усвідомлення проблеми та прийняття рішення змінити своє життя.

    А ще 20 лютого Всесвітній день управління інформацією. Припадає щороку на третій четвер лютого. Це професійне свято, яке привертає увагу до важливості ефективного управління інформацією в сучасному цифровому світі. Управління інформацією (Information Governance) охоплює стратегії, політики та технології, що допомагають організаціям ефективно зберігати, використовувати, захищати та утилізувати інформацію. Це стосується як фізичних документів, так і цифрових даних.

    20 лютого День початку російської агресії проти України. Ця дата офіційно визнана в Україні як день початку збройної агресії Російської Федерації, що розпочалася 2014 року із захоплення Криму. Саме цього дня 2014 року Росія розпочала операцію з окупації Криму, що підтверджено офіційними документами, зокрема медалями “За повернення Криму”, випущеними в РФ із зазначенням дати початку агресії – 20 лютого 2014 року. Це сталося ще до так званого “референдуму” та офіційного введення російських військ. Ця дата нагадує, що російська агресія триває, а боротьба України за незалежність і територіальну цілісність є важливою для всього демократичного світу.

    Також 20 лютого Міжнародний день куріння люльки. Це свято об’єднує любителів куріння тютюнової люльки по всьому світу, підкреслюючи культуру, традиції та спільноту цього хобі. Свято започатковане 2008 року Міжнародною асоціацією курців люльки (IPSD – International Pipe Smokers’ Day). Мета – не просто популяризація куріння люльки, а нагадування про традиції, повагу та спілкування, які історично супроводжують цей ритуал.

  • День святого Валентина: історія найромантичнішого свята

    День святого Валентина: історія найромантичнішого свята

    14 лютого — це день, коли серця закоханих б’ються швидше, вулиці наповнюються романтикою, а магазини прикрашаються червоними серцями. День святого Валентина святкують у всьому світі, і його популярність не поступається Дню святого Миколая. Але звідки ж походить це свято, і які цікаві традиції існують у різних країнах?

    Історія свята

    Достеменна історія цього свята досі невідома, проте у більшості переказів та легенд його “винуватцем” називають ранньохристиянського мученика Валентина — єпископа з італійського міста Терні (місто розташоване неподалік Риму – ред.), який жив у III столітті.

    Згідно з цією версією, святкування Дня закоханих почалося в Римській імперії у 270 році до нашої ери, за часів царювання Клавдія II (268-270 рр.). Під час ведення війни Клавдій начебто не хотів, щоб солдати вступали в шлюб, бо вважав, що одруження робить їх слабкими та обтяжує сімейним побутом.

    Однак священнослужитель, на ім’я Валентин таємно вінчав закоханих. Коли правитель про це дізнався, єпископа схопили, піддали жорстким тортурам і згодом обезголовили за “антидержавницьку” діяльність. У ніч перед стратою, яка відбулася 14 лютого між 269 року, він написав дівчині, ймовірно, дочці тюремного наглядача, з якою подружився в ув’язненні, любовного листа у віршованій формі та підписав його: “Твій Валентин”. Згодом такі листи отримали назву “валентинки”.

    У 496 році Папа Геласій I заснував День пам’яті Святого Валентина, якого вшановують 14 лютого. Вважається, що він зробив це, аби витіснити язичницьке свято римських “люперкаліїв”, яке щорічно відзначалося 15 лютого. Натомість образ святого Валентина мав підкреслити духовний вимір кохання між чоловіком та жінкою.

    У XIV столітті священника Валентина канонізували за благі діяння. Відтоді День Святого Валентина широко святкується у святому світі, в тому числі й в Україні. Проте Православна церква України заявила, що День Святого Валентина “не відповідає фактам з реального життя святого Валентина” та не належить до православної традиції.

    “Відповідно до однієї з найпопулярніших легенд, святий Валентин “вінчав закохані пари попри заборону жорстокого імператора Клавдія II”… Однак ця легенда містить значну помилку в хронології подій, адже за часів життя святого Валентина у III столітті взагалі ще не існувало особливого обряду церковного вінчання”, — кажуть в ПЦУ.

    Там нагадали, що православна церква вшановує кількох святих, на ім’я Валентин. Святого, з яким пов’язують День закоханих, відомий у церковному календарі як святий Валентин Інтерамський (Італійський) з міста Терні. Однак у православній традиції його згадують зовсім в інший день — 12 серпня. А свято 14 лютого, як зазначають у ПЦУ, пов’язане з язичницьким святкуванням римських часів, яке супроводжувалося жертвопринесенням на честь родючості та материнства.

    “Тому масова культура, власне, поєднала пам’ять християнського святого з язичницькими мотивами, які були поширені раніше, а згодом перетворила це ще і на комерцію, спонукаючи купувати подарунки”, — йдеться у заяві.

    ПЦУ також закликає проявляти любов щодня, а не дарувати символічні матеріальні подарунки раз на рік.

    Давні традиції святкування

    Прообразом Дня святого Валентина вважають язичницьке свято Луперкалії (від лат. lupus — “вовк”). Це давньоримське свято родючості, назване на честь богині “божевільного” кохання та шлюбу Юнони і бога Фавна (Луперк — одне з його прізвиськ), покровителя стад, лісів полів та родючості.

    Під час луперкалій приносили в жертву цапів та кіз. Зі шкур забитих тварин робили батоги, з якими оголені чоловіки йшли у місто та били ними усіх зустрічних, зокрема жінок. Одружені жінки охоче дозволяли себе бити, вважаючи, що це лікує їх від безпліддя та гарантує легкі пологи.

    Дівчата писали листи кохання та кидали їх у величезну урну. Хлопці мали витягнути один листа і почати залицятися до дівчини, чий лист їм дістався.

    А в стародавній Греції свято закоханих називалося Панурга. У цей день влаштовували ритуальні ігри на честь божества Пана (у римській традиції – бога Фавна – ред.), який вважався покровителем стад, полів і родючості. Бога зображали у вигляді маленького веселуна, що грає на сопілці та переслідує прекрасних німф своєю любов’ю. Чоловіки та жінки писали записки з ім’ям коханої людини та носили її в рукаві протягом тижня.

    День святого Валентина в Європі почали широко відзначати орієнтовно з XIII століття, а до України це свято прийшло лише з середини 90-х.

    Як святкують у різних країнах

    Хоча свято закоханих носить яскраво виражений романтичний характер, проте подарунки та традиції його святкування у різних країнах різняться. Наприклад, у Франції найкращим подарунком у цей день вважають ювелірні прикраси і коштовності, а в Данії – засушені білі квіти. В Італії свято називається солодким днем, тому італійці дарують один одному солодощі та торти, прикрашені голубами та сердечками.

    У Фінляндії 14 лютого відзначають Днем друга, тому у цей день жителі країни вітають зі святом не тільки своїх коханих, але й кращих друзів. Також фіни у цей відзначають жіночий день, на кшталт свята 8 Березня.

    А ось, наприклад, у Кореї неодружені, які не отримали подарунка на День святого Валентина, йдуть до ресторану для одиноких та їдять там чорну локшину, аби відсвяткувати свою самотність.

    У Голландії в цей день жінка може зробити пропозицію чоловікові, якого вона вподобала. Якщо ж чоловік відмовляє, то він має подарувати їй шовкову сукню. А в Канаді чоловікові за відмову жінці може загрожувати штраф або ґрати.

    На Ямайці День закоханих є днем боротьби із соромом та боязкістю. В країні існує традиція, за якою там проводяться “голі весілля”, коли з одягу на нареченій і нареченому залишаються лише обручки. В Англії дарують подарунки та любовні послання не тільки коханим людям, але й домашнім улюбленцям – собакам, кішкам і навіть коням.

    Проте є країни, де свято закоханих досі заборонене. Йдеться, зокрема про Іран та Саудівську Аравію. Влада цих країн вважає, що це свято пропагує сексуальну розбещеність. Тому тих, хто не дослухається до офіційних рекомендацій, карають чималими штрафами.

    ТОП-5 цікавих фактів

    • 14 лютого збігається з низкою інших свят та знаменних дат. Так, у цей день святкують Міжнародний день дарування книг і День комп’ютерника (в цей день в 1946 році був продемонстрований перший електронний комп’ютер ENIAC I), а також день заснування YouTube (сервіс був засновний 14 лютого 2005 року трьома працівниками американської компанії PayPal: Чадом Герлі, Стівеном Чені та Джаведом Карімом – ред.). А в Німеччині 14 лютого святкують День душевного здоров’я.
    • В американському штаті Небраска є місто Валентин. Багато хто вважає, що місто назвали з нагоди першого потяга, який прибув сюди саме 14 лютого. Насправді ж місто має назву Едварда Кімбл Валентайна, політика-республіканця Небраски (1 червня 1843 – 11 квітня 1916 рр.).
    • Символом Дня закоханих є червоні троянди. За легендою, богиня кохання Афродіта, поспішаючи до коханого, стала на кущ білих троянд, поранила ногу і її божественна кров пофарбувала їх в червоний колір. З того часу червоні троянди є символом кохання та пристрасті. За приблизними підрахунками, щороку у переддень свята та 14 лютого у світі продається приблизно 50 мільйонів троянд.
    • У День Святого Валентина у 2009 році у столиці Мексики був побитий рекорд за кількістю пар, які одночасно цілувалися. У заході взяли участь майже 40 тисяч закоханих.
  • День бабака 2025: чи доведеться чекати весни ще шість тижнів

    День бабака 2025: чи доведеться чекати весни ще шість тижнів

    Цьогорічний лютий принесе не лише День усіх закоханих, а й традиційне “метеорологічне” свято – День бабака. 2 лютого мільйони людей у США, Канаді та деяких європейських країнах знову звернуть увагу на маленького пухнастого гризуна, щоб дізнатися, коли чекати весняного тепла.

    Як бабак прогнозує погоду?

    День бабака – це своєрідне народне передбачення погоди, що своїм корінням сягає ще в Давній Рим. Колись для цього використовували їжаків, а згодом традиція трансформувалася: в Німеччині передбачення довірили борсукам, а в США й Канаді – бабакам.

    Прогноз відбувається за простою схемою:

    • бабак вилазить із нори;
    • якщо бачить свою тінь – повертається спати, що означає ще шість тижнів зими;
    • якщо тіні немає – весна не забариться.

    За іронією долі, саме сонячний день віщує затяжну зиму, а похмурий – раннє потепління.

    Як святкують День бабака?

    У США це свято набуло майже національного масштабу. Феєрверки, паради й численні телерепортажі створюють атмосферу справжнього фестивалю. Головна подія розгортається в містечку Панксатоні (штат Пенсільванія), де “працює” найвідоміший бабак-прогнозист – Панксатоні Філ.

    Проте не всі радіють цій традиції: зоозахисники наголошують, що різке пробудження є стресом для тварини, і закликають до більш гуманного підходу.

    Голлівудський вплив: чому “День бабака” – це ще й кіношний термін?

    Світову популярність святу принесла культова комедія “День бабака” (1993). У фільмі журналіст Філ Коннорс (грає Білл Мюррей) застряє в часовій петлі й змушений проживати 2 лютого знову і знову, доки не зміниться сам.

    Саме завдяки цій стрічці вислів “День бабака” став синонімом одноманітності, рутини та повторюваних ситуацій.

    Чи є День бабака в Україні?

    Так, і навіть має своїх “метеорологів”. Погоду в Україні зазвичай передбачали львівські бабаки Маруся та Міша, а також їхній харківський колега Тимко.

    Після 2023 року головним українським бабаком-синоптиком став Тимко, який пережив окупацію Харківщини. Його прогноз із нетерпінням чекають і цього року.

    Тож 2 лютого всі погляди будуть звернені на бабаків. Чи прийде весна раніше, чи доведеться чекати ще шість тижнів – покаже тінь пухнастих метеорологів!