Uanews.life

Позначка: контрабанда

  • Тіньовий ринок сигарет в Україні: НАБУ вийшло на топпосадовців ДПСУ

    Тіньовий ринок сигарет в Україні: НАБУ вийшло на топпосадовців ДПСУ

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому керівнику Держприкордонслужби Сергію Дейнеці у справі про незаконний експорт цигарок до Європейського Союзу. За даними слідства, топпосадовці ДПСУ регулярно отримували хабарі за сприяння перевезенню тютюнових виробів через державний кордон.

    За інформацією НАБУ, для реалізації схеми використовувалися автомобілі, зареєстровані у Чехії та Австрії, якими пересувалися родичі дипломатів. Це дозволяло уникати митного контролю. За проїзд однієї машини брали від 3 до 5 тисяч євро. Лише у жовтні 2023 року кордон перетнули 23 автомобілі, а керівництво ДПСУ отримало хабарів на 69 тисяч євро. Загалом протягом липня–листопада 2023 року посадовці отримали близько 204 тисяч євро неправомірної вигоди за 68 автомобілів.

    Детективи НАБУ зафіксували, як посадовці розподіляли ці гроші між собою та іншими учасниками схеми. У матеріалах справи є записи переговорів, де йдеться про конкретні суми відкатів та порядок їх розподілу.

    Слідство кваліфікувало дії підозрюваних за ч. 4 ст. 27 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання службовою особою неправомірної вигоди. Санкція передбачає позбавлення волі на 8–12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

    Експерти оцінюють обсяги тіньового ринку сигарет в Україні понад 5 млрд штук на рік, що призводить до щорічних втрат державного бюджету приблизно на 24,2 млрд грн. Основним джерелом контрабанди є великі тютюнові фабрики, зокрема Львівська та Закарпатська, а також менші виробники, які релокувалися на Тернопільщину.

    Незаконний експорт цигарок — лише частина системи тіньових потоків на кордоні. Так, під час обшуків на Волинській митниці вилучено понад 850 тисяч доларів, які пов’язані з розмитненням вживаних автомобілів. За оцінками джерел, сіра каса на Львівській, Закарпатській та Волинській митницях може сягати 10 млн доларів на рік.

    Аналітики зазначають, що справа Дейнека може бути частиною «прибирання» впливових осіб від грошових потоків, пов’язаних із топпосадовцями. Водночас експерти сумніваються, що це суттєво вплине на існуючі контрабандні схеми.

  • На Буковині прикордонники затримали жінок із золотом на понад 2,7 млн гривень

    На Буковині прикордонники затримали жінок із золотом на понад 2,7 млн гривень

    На Буковині прикордонники затримали двох жінок, які намагалися незаконно перемістити через кордон золото на суму понад 2,7 мільйона гривень. Про це повідомили у Державній прикордонній службі України.

    Інцидент стався у пункті пропуску «Порубне», що на кордоні з Румунією. Спільно з митниками прикордонники виявили спробу вивезення дорогоцінних виробів. Жінки прямували пішки до Румунії та намагалися приховати золоті злитки та прикраси під одягом.

    Під час огляду у правопорушниць знайшли чотири литі злитки вагою по 100 грамів кожен, а також десять золотих ланцюжків загальною вагою 36 грамів. Вартість вилученого попередньо оцінили у понад 2,7 мільйона гривень.

    Наразі тривають перевірки та встановлення всіх обставин справи, зокрема походження та законність власності дорогоцінних металів.

  • Львівські митники затримали контрабанду Apple на 35 млн грн

    Львівські митники затримали контрабанду Apple на 35 млн грн

    На Львівщині митники затримали партію контрабанди товарів Apple вартістю понад 35 млн грн, зокрема 501 телефон, серед яких переважно iPhone 17 Pro, 16 Pro Max та 15 Pro Max. Техніка була захована під підлогою вантажного автомобіля.

    Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев у своєму телеграм-каналі заявив, що затримані товари пов’язані із мережею магазинів «Ябко». За його словами, це мала партія великого потоку контрабанди, а придбати її у офіційного дистриб’ютора група не могла. Водночас нардеп наголосив, що правоохоронці протягом двох років не можуть встановити походження товару.

    У відповідь компанія «Ябко» відкинула будь-який зв’язок із контрабандною технікою. У офіційній заяві мережі підкреслюється, що жодним вироком суду не встановлено фактів контрабанди з боку «Ябко», а публічні звинувачення завдають шкоди діловій репутації компанії.

    Крім того, «Ябко» повідомило, що у 2025 році оборот офіційно розмитненої продукції компанії склав 1 680,55 млн грн (без ПДВ), а податки, сплачені при імпорті, становили 332,4 млн грн.

    Справу наразі розслідують українські правоохоронні органи, а походження затриманої контрабанди залишається предметом перевірки.

  • У Хмельницькому викрили організатора нелегального імпорту медикаментів

    У Хмельницькому викрили організатора нелегального імпорту медикаментів

    Поліція Хмельницької області викрила та припинила діяльність організованого злочинного угруповання, яке займалося контрабандою лікарських засобів та їх незаконним продажем через інтернет.

    За даними правоохоронців, учасники схеми налагодили нелегальне ввезення медикаментів на територію України з Індії та Туреччини. Після цього препарати реалізовувалися через онлайн-платформи та спеціально створені вебресурси. Для маскування незаконного походження продукції зловмисники використовували підроблене маркування відомої торговельної марки, що вводило покупців в оману.

    Організатором протиправної діяльності виявився мешканець Хмельницького. Він залучив до схеми ще сімох осіб, кожен із яких мав чітко визначену роль. Частина учасників відповідала за логістику та доставку препаратів, інші вели фінансовий облік і координували робочі процеси. Окремі фігуранти займалися створенням рекламного контенту для сайтів і сторінок у мережі, а також здійснювали так звані холодні дзвінки потенційним клієнтам з метою збуту медикаментів.

    У ході слідчих дій правоохоронці задокументували факти незаконного обігу лікарських засобів та використання фальсифікованого бренду. Наразі тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин злочину, обсягів реалізованої продукції та кола осіб, які могли бути причетні до протиправної діяльності.

    Правову кваліфікацію діям учасників угруповання буде надано після завершення досудового розслідування.

  • Кандидат у голови Держмитниці Станіслав Балуєв фігурує у скандалах із майном і контрабандою

    Кандидат у голови Держмитниці Станіслав Балуєв фігурує у скандалах із майном і контрабандою

    Станіслав Балуєв, який входить до переліку 38 кандидатів на посаду голови Державної митної служби України, опинився в центрі низки скандалів, пов’язаних із деклараціями, порушеннями службової дисципліни та негативною оцінкою його роботи на посаді керівника Закарпатської митниці. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА».

    За даними антикорупційних активістів, у 2021 році Балуєв офіційно розірвав шлюб, після чого припинив декларувати майно своєї дружини. Водночас фактичне розлучення виглядає сумнівним. Колишня дружина посадовця Наталія Балуєва у 2025 році продовжує публікувати у соцмережах спільні сімейні фото з відпусток в Іспанії та Словенії. Окрім цього, вона регулярно викладає знімки з будинку Балуєва в Ужгороді, що свідчить про спільне проживання та ведення спільного побуту після формального розлучення.

    Також відомо, що суд позбавив Наталію Балуєву права керування транспортними засобами через водіння у стані алкогольного сп’яніння. Цей факт також зафіксований у судових матеріалах.

    Окремі питання виникали і до діяльності самого Балуєва на посаді керівника Закарпатської митниці. Перевірка Служби безпеки України встановила порушення вимог щодо охорони державної таємниці. Такі дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

    Крім того, у 2019 році робота Балуєва отримала офіційно негативну оцінку. Тоді президент Володимир Зеленський публічно закликав звільнити керівників митниць у чотирьох західних областях України через проблеми з контрабандою. На той момент саме Станіслав Балуєв очолював Закарпатську митницю. За результатами оцінювання його службової діяльності він отримав лише 1,4 бала та був звільнений з посади.

    Спроби Балуєва оскаржити негативну оцінку та звільнення в судовому порядку не дали результатів — суди відмовили у задоволенні його позовів.

    Наразі, попри цей бекграунд, Станіслав Балуєв залишається серед претендентів на посаду голови Державної митної служби, що викликає запитання щодо критеріїв добору кандидатів і реального очищення митної системи.

  • Двох мешканців Тячівщини затримали за спробу переправити чоловіка до Румунії

    Двох мешканців Тячівщини затримали за спробу переправити чоловіка до Румунії

    На Закарпатті правоохоронці ліквідували канал незаконного переправлення військовозобов’язаних чоловіків через українсько-румунський кордон. Про це повідомляє Державна прикордонна служба України.

    Співробітники Мукачівського прикордонного загону спільно з працівниками кримінальної поліції Рахівського райвідділу та Тячівського МРВ СБУ за процесуального керівництва Тячівської окружної прокуратури затримали двох жителів Тячівського району на околиці міста Хуст.

    За даними слідства, підозрювані намагалися переправити до Румунії 24-річного жителя Житомирської області. Клієнта вони знайшли через один із телеграм-каналів і пообіцяли організувати незаконний перетин кордону через річку Тиса. Вартість послуг зловмисники оцінили у 8 тисяч доларів США.

    Правоохоронці задокументували факт передачі коштів, після чого обох фігурантів затримали в порядку ст. 208 КПК України. Їм повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 332 КК України — незаконне переправлення осіб через державний кордон.

    У разі доведення вини підозрюваним загрожує позбавлення волі на строк від семи до дев’яти років. Слідчі дії тривають для встановлення інших можливих учасників схеми.

  • Тіньова економіка в Україні сягнула сотень мільярдів: БЕБ називає ключові схеми

    Тіньова економіка в Україні сягнула сотень мільярдів: БЕБ називає ключові схеми

    Директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський окреслив головні тіньові практики, через які державний бюджет щороку недоотримує сотні мільярдів гривень. Йдеться про масштабні схеми — від нелегального ринку підакцизних товарів до конвертаційних центрів і зарплат «у конвертах», — які продовжують залишатися найбільш латентною частиною економічних злочинів в Україні.

    За словами Цивінського, лише контрафакт і нелегальний обіг підакцизної продукції щороку забирають у держави понад 50 мільярдів гривень. До цього додаються порушення митних правил, маніпуляції з експортно-імпортними операціями та контрабанда, які формують ще близько 150 мільярдів гривень втрат. Окремим сегментом залишається діяльність конвертаційних і транзитних центрів — за оцінками БЕБ, це ще 40–50 мільярдів гривень тіні.

    Найбільший обсяг недонадходжень, наголошує керівник Бюро, пов’язаний з ухиленням від сплати податків через виплату зарплат «у конвертах» та використання ФОП як інструменту оптимізації. Цей сегмент, за попередніми оцінками, становить до 250–300 мільярдів гривень на рік. «Дуже важко порахувати те, що не враховане. Але попередні підрахунки такі», — зазначив Цивінський.

    Він підкреслив, що ці схеми не просто зменшують доходи держави — вони формують паралельну економіку, яка не підконтрольна державним інституціям. За задумом БЕБ, стратегічне завдання органу — спільно з іншими службами «витягти» ці сотні мільярдів із тіні та повернути їх у бюджет.

    Цивінський також звернув увагу на різницю між публічними закупівлями, які вже перебувають у полі зору журналістів та правоохоронців, і прихованими податковими маніпуляціями. На його думку, суспільство часто бачить лише ті зловживання, які мають конкретну цифру та конкретний об’єкт — наприклад, завищену вартість будівництва дороги чи ремонту. Але значно менші шанси привернути увагу має «фантомна» частина — кошти, які не надійшли до бюджету взагалі.

    «Ви ніколи не побачите того, що туди не надійшло. Це як фантом. А туди не надійшло в сотні разів більше, ніж те, на чому було зосереджено увагу суспільства», — підсумував очільник БЕБ, наголосивши, що саме ця латентна сфера є найскладнішою, але й найважливішою для роботи правоохоронців.

  • Фірма родича прокурора монополізує харчові тендери у Харкові: схема родини Омарових

    Фірма родича прокурора монополізує харчові тендери у Харкові: схема родини Омарових

    У Харкові вже багато років зберігається монополія на постачання продуктів до навчальних і медичних закладів, і пов’язана вона з родиною чинного прокурора області Аміля Омарова. За офіційними даними, ключову роль у цій схемі відіграє дядько прокурора, Шахін Анвер огли, засновник та директор ТОВ «Фірма «Хазар» ЛТД». Його дружина, ФОП Омарова Сехрана Фікрет кизи, також долучена до сімейного бізнесу.

    «Хазар» системно виграє тендери на постачання продуктів, попри те що ціни компанії стабільно перевищують ринкові у півтора раза. Конкурентів відсікають за формальними причинами, зокрема через нібито «відсутність досвіду роботи з освітніми установами». Паралельно родина розбудувала мережу підставних фірм, які беруть участь у торгах, створюючи видимість конкуренції.

    Схема приносила суттєві прибутки, навіть коли до закладів освіти постачалися прострочені чи неякісні продукти. У судовому реєстрі зафіксовано, що у 2013 році Міністерство економічного розвитку наклало на «Хазар» санкції за контрабандне ввезення товарів з Туреччини, заборонивши компанії зовнішньоекономічну діяльність. Уникнути кримінальної відповідальності дозволила декриміналізація контрабанди урядом Януковича.

    Турецький вектор бізнесу забезпечував інший родич, Мурад Омаров, брат Шахіна. Він заснував компанію «Харівест-ВНЗ» та був деканом підготовчого факультету для іноземців у ХНУРЕ. Схема передбачала подвійні платежі від турецьких студентів, які надходили через почесного консула України в Ізмірі Четіна Гюверджина. Останній також допомагав у переміщенні контрабандних товарів, що зрештою опинялися у харківських освітніх закладах.

    До корупційного впливу підключалися й інші члени родини. Третій брат, Азад Омаров, очолював обласну та регіональну інспекцію ЖКГ, а його син Аміль Омаров нині є прокурором Харківської області. За даними джерел, прокурор активно втручався у ситуації, де зачіпали інтереси його родичів. Коли Мурада Омарова тимчасово відсторонили від посади проректора ХНУРЕ на час перевірки, племінник негайно звернувся до міліції з вимогою з’ясувати причини такого рішення.

    Попри регулярні скандали навколо якості продуктів та вартості закупівель, «Хазар» продовжує утримувати вплив на ринку бюджетного харчування у Харкові. Лише після зміни керівництва ХНУРЕ і проведення незалежного аудиту частину схем вдалося зламати: ціни були знижені, а постачання вдалося вирівняти за якістю.

    Ситуація з діяльністю родини Омарових свідчить про системну проблему: поєднання бізнес-інтересів і посадової влади створює корупційні ризики, які десятиліттями залишаються неврегульованими.

  • Понад 300 млрд грн у тіні: БЕБ про головні джерела втрат бюджету

    Понад 300 млрд грн у тіні: БЕБ про головні джерела втрат бюджету

    Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський окреслив ключові «тіньові схеми», через які держава щороку втрачає сотні мільярдів гривень. За його словами, саме ці напрямки формують найбільші обсяги недонадходжень до державного бюджету та залишаються серйозним викликом для фінансової безпеки країни.

    Серед лідерів за обсягами втрат Цивінський назвав контрафакт і нелегальну торгівлю підакцизними товарами. За попередніми оцінками, через ці схеми бюджет щороку недоотримує понад 50 мільярдів гривень. Ще масштабнішими є порушення митних правил, тіньові експортно-імпортні операції та контрабанда — йдеться приблизно про 150 мільярдів гривень на рік.

    Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

    Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

    Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

    Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

    Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.

  • Нелегальна техніка, ухилення від податків і зв’язки з РФ: що відомо про масштабну схему імпорту електроніки

    Нелегальна техніка, ухилення від податків і зв’язки з РФ: що відомо про масштабну схему імпорту електроніки

    В Україні набирає розголосу масштабна схема імпорту та реалізації електроніки, яка, за даними джерел у правоохоронних органах, може охоплювати великих учасників ринку — мережу Comfy, компанію «ASBIS-Україна» та низку афілійованих онлайн-магазинів і ФОПів, що спеціалізуються на продажі техніки Apple та популярної електроніки. Йдеться про комплексну систему ухилення від оподаткування, контрабанди і використання криптовалют для розрахунків.

    За інформацією джерел, координаторами схеми називають Ігоря Хижняка, Світлану Гуцул та Кирила Пахомова, які нібито контролюють ланцюг компаній — від офіційних дистриб’юторів до «сірих» інтернет-магазинів. Серед фірм, які фігурують у діяльності групи, — ТОВ «ASBIS-Україна», ТОВ «Комфі Трейд», а також бренди «iPeople», «iStore», «Техно Їжак» і десятки дрібних ФОПів.

    За даними співрозмовників, головна частина схеми полягає у ввезенні техніки через «зелений коридор» на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, часто без декларування або з істотним заниженням вартості. Це дозволяє уникати сплати мита та ПДВ, створюючи нерівні умови на ринку та завдаючи збитків державному бюджету.

    Після перетину кордону товар розподіляється між мережевими магазинами та афілійованими онлайн-майданчиками, де продається як «офіційна продукція», хоча не завжди має сертифікати відповідності. За інформацією джерел, частина розрахунків здійснюється готівкою, на банківські картки фізичних осіб або в криптовалюті USDT, що ускладнює фінансовий моніторинг і може свідчити про приховування доходів.

    Окрему увагу викликають можливі зв’язки окремих учасників схеми з Росією. Зокрема, за оперативними даними, «ASBIS-Україна», яка є офіційним дистриб’ютором Apple, може бути причетною до постачання техніки до РФ через треті країни. Також фігурує інформація про те, що одна зі співвласниць Comfy, Світлана Гуцул, має кіпрське та українське громадянство і раніше перереєстровувала бізнес у тимчасово окупованому Донецьку за російським законодавством, сплачуючи податки на користь країни-агресора.

    Виявлені схеми стосуються не лише імпорту, але й внутрішньої організації праці. За даними джерел, у Comfy до 90% персоналу оформлено як ФОПи з мінімальною зарплатою близько 1500 грн, тоді як основні виплати нібито здійснюються «у конвертах». Це дозволяє уникати сплати ЄСВ та податку на доходи фізичних осіб.

    Поки офіційні органи не робили публічних заяв щодо розслідування цієї мережі, однак на ринку очікують на перевірки та можливі кримінальні провадження. Масштаби тіньових потоків, за оцінками експертів, можуть обчислюватися сотнями мільйонів гривень на місяць, що ставить під загрозу не лише конкуренцію на ринку техніки, а й бюджет країни.