Uanews.life

Позначка: контрабанда

  • ВАКС зобов’язав САП розслідувати схеми постачання ліків «Фармаку» в РФ та на окуповані території

    ВАКС зобов’язав САП розслідувати схеми постачання ліків «Фармаку» в РФ та на окуповані території

    Вищий антикорупційний суд зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру внести дані до ЄРДР та розпочати розслідування щодо АТ «Фармак» (ЄДРПОУ 00481198/00130426). Рішення ухвалене після того, як САП безпідставно відмовилася реєструвати кримінальне провадження, попри викладені у заяві докази можливих масштабних злочинних схем.

    Йдеться про підозри у тому, що фармацевтична компанія могла організувати складну логістичну систему для постачання своєї продукції до Росії та на тимчасово окуповані території «Л/ДНР». За даними заявників, маршрути проходили через Білорусь, Європейський Союз, Молдову та Туреччину. Особливу увагу слідство приділяє препарату «Амізон», торгову марку якого контролює «Фармак».

    Окрема лінія розслідування стосується можливого експорту напівфабрикатів із подальшим пакуванням уже на території РФ. Такий механізм міг дозволити компанії приховувати прямі поставки, а водночас забезпечувати надходження податків та митних зборів до бюджетів Росії та окупаційних утворень на Донбасі. Правники вбачають у цьому ознаки фінансування тероризму та сприяння державі-агресору.

    За інформацією заявників, оплата цих операцій могла здійснюватися в криптовалюті для уникнення контролю з боку банківської системи.

    Слідство також вивчає можливі канали виведення коштів через афілійовані компанії та офшорні структури. Йдеться про укладання контрактів із пов’язаними підприємствами за завищеними цінами, що могло дозволити легалізувати необліковані доходи.

    Окремим епізодом є ймовірна монополізація дистрибуційних каналів. За даними заявників, продаж продукції «Фармаку» концентрувався переважно через двох дистриб’юторів — СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» та ТОВ «Бадм». Така практика, якою, за інформацією джерел, керував топменеджер компанії Костюк В.Г., могла створити умови для встановлення завищених цін на ключові лікарські засоби.

    Це суперечить, зокрема, рішенням РНБО від 30.01.2025 та 14.02.2025, а також Декларації про зниження цін, підписаній «Фармак» разом з іншими провідними виробниками.

    Після рішення ВАКС САП має розпочати повноцінне досудове розслідування. Його результати можуть вплинути на всю фармацевтичну сферу України, оскільки мова йде про один із найбільших гравців ринку та ймовірні системні порушення, що завдавали шкоди національній безпеці.

  • На Волині викрили масштабну незаконну плантацію тютюну

    На Волині викрили масштабну незаконну плантацію тютюну

    Правоохоронці Волині викрили масштабний незаконний бізнес з вирощування та обробки тютюну, організований 53-річним мешканцем Володимирського району та його двома синами. Про це 4 грудня повідомила пресслужба Західного регіонального управління Держприкордонслужби.

    За даними слідства, родина без необхідних документів вирощувала тютюн на близько 40 га землі, орендованої в Поромівській громаді. Продукцію продавали без сплати податків і зборів. На території господарств було встановлено обладнання для ферментації тютюну та його зберігання, а також лінії для фасування сировини.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили майже дев’ять тонн тютюну, техніку для збору та транспортування врожаю, промислові сушарки та обладнання для обробки продукції. Орієнтовна вартість вилученого становить понад 11 млн грн.

    Досудове розслідування триває за ч. 2 ст. 204 (незаконне виготовлення підакцизних товарів) та ч. 2 ст. 212 (ухилення від сплати податків) Кримінального кодексу України. Підозрюваним загрожує від трьох до п’яти років ув’язнення з конфіскацією майна.

  • Митника Закарпатської митниці визнано винним у хабарництві

    Митника Закарпатської митниці визнано винним у хабарництві

    Ужгородський міськрайонний суд визнав головного державного інспектора митного поста «Павлово» Закарпатської митниці Сергія Ляхіна винним у хабарництві. Суд призначив йому штраф у розмірі 51 тис. грн та позбавив права протягом двох років обіймати посади у митних і податкових органах.

    Як зазначається у вироку, 21 листопада суд встановив, що у січні 2021 року Ляхін зустрівся з місцевим жителем, який діяв під контролем правоохоронців, і вимагав від нього 80 доларів за кожен ящик сигарет, переправлений потягом до Словаччини через пункт пропуску «Павлово – Матьовце». За 12 ящиків хабар склав 960 доларів.

    Під час судового засідання митник не визнав своєї провини і заявив, що не допомагав відправляти сигарети, а отримане «дякую» після відправки потяга вважав провокацією правоохоронців.

    Суд, однак, дослідив протоколи допитів свідків, аудіозаписи розмов та документи, які зафіксували вручення Ляхіну 1 тис. мічених доларів. На підставі цих доказів суддя Василь Бедьо визнав митника винним.

    За даними НАЗК, у 2024 році Сергій Ляхін отримав на митниці 468 тис. грн та 121 тис. грн пенсії. У власності його дружини перебувають земельна ділянка та два будинки в Ужгороді, один із яких ще не введений в експлуатацію. На вирок можуть подати апеляцію.

  • БЕБ спіймало шахраїв, що переправляли автомобілі для ЗСУ на продаж

    БЕБ спіймало шахраїв, що переправляли автомобілі для ЗСУ на продаж

    На Львівщині правоохоронці викрили схему незаконного ввезення автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги для Збройних сил України. Як повідомляє Бюро економічної безпеки, група осіб організувала продаж автівок через онлайн-майданчики, обходячи митні платежі.

    За даними слідства, до угруповання входили керівники кількох благодійних фондів та організацій. Під час перетину кордону вони декларували автомобілі як гуманітарну допомогу для армії, подаючи на митницю документи з неправдивими даними. Насправді автівки потрапляли на продаж третім особам через онлайн-платформи оголошень.

    Детективи БЕБ провели контрольну закупівлю одного з автомобілів, що підтвердила незаконну схему. Оплату отримала особа, яка не мала жодного стосунку до благодійної діяльності.

    У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки за місцем проживання фігурантів, на території автосервісу та у транспортних засобах. Було вилучено майно на понад 4,3 млн грн, серед якого майже 3 млн грн готівкою, 4 автомобілі та імітаційні купюри на суму 9 500 доларів.

    Слідство триває, встановлюються всі учасники схеми та їхні причетності до незаконної діяльності.

  • Україна скасовує податкові пільги через вимоги МВФ, але тіньова економіка й надалі «з’їдає» мільярди

    Україна скасовує податкові пільги через вимоги МВФ, але тіньова економіка й надалі «з’їдає» мільярди

    Україна скасовує податкові пільги, щоб виконати вимоги Міжнародного валютного фонду для отримання нової програми обсягом $8 млрд. Зокрема, йдеться про запровадження ПДВ для самозайнятих ФОПів із річним доходом понад 1 млн грн та ліквідацію порогу безмитного ввезення посилок вартістю до 150 євро. Це рішення стало одним із найпомітніших у пакеті фіскальних змін.

    На тлі таких нововведень гостро постає питання ефективності боротьби з тіньовою економікою, яка, за оцінками економістів, сягає понад 30% ВВП і щороку призводить до втрат бюджету на десятки мільярдів гривень. Експерти звертають увагу, що замість збільшення навантаження на малий бізнес державі варто зосередитися на системних схемах у ключових секторах економіки.

    У центрі критики опинилося Бюро економічної безпеки, яке регулярно звітує про боротьбу з акцизними злочинами, порушеннями у сфері імпорту, контрабандою та нелегальним гральним бізнесом. Водночас найпотужніші гравці тіньового ринку, за словами експертів, часто залишаються поза реальним контролем.

    Одним із таких прикладів називають діяльність онлайн-казино FavBet, що пов’язується з громадянином РФ Андрієм Матюхою. Попри багаторічні підозри в роботі без ліцензій, кримінальні провадження та мільйонні збитки для бюджету, пов’язані з FavBet структури продовжують працювати. Дії БЕБ щодо них, за оцінками джерел, носять переважно формальний характер.

    Схожа ситуація спостерігається й навколо онлайн-казино Pin-Up, яке згадувалося у розслідуваннях про схеми міскодингу, що дозволяли приховувати реальні фінансові обороти.

    Ще одним напрямком, що приносить бюджету величезні збитки, є тютюнова контрабанда. Попри періодичні повідомлення про викриття підпільних виробництв, низка ключових підприємств продовжує уникати уваги правоохоронців.

    За даними джерел на ринку, один із таких об’єктів — фабрика у Гощі (ТОВ «Українське тютюнове виробництво»), яку пов’язують зі схемами фіктивного знищення сировини та випуску продукції без закупівлі акцизних марок. У цих операціях фігурують представники впливової групи, яку в галузі називають «монаківцями».

    Окремо експерти нагадують про паливний сектор: мережа «БРСМ-Нафта» у минулих розслідуваннях згадувалася у зв’язку з використанням спирту як нелегальної бензинової добавки. За оцінками, це призвело до недонадходжень до бюджету приблизно на 5 млрд грн.

    Аграрна галузь також залишається одним із найбільш проблемних секторів. За даними фінансових аналітиків, китайська компанія COFCO роками підозрюється у схемах з фіктивним зерном, маніпуляціях з ПДВ та масштабних податкових «скрутках». Лише ці операції, за оцінками, обходять бюджету в до 50 млрд грн щороку.

    Попри численні сигнали та розслідування, реальних усунень у роботі схеми не відбулося.

    Аналітики попереджають: без реального посилення контролю над тіньовими секторами податкові нововведення можуть мати обмежений ефект. Замість збільшення надходжень є ризик подальшого тиску на легальний малий бізнес, тоді як системні гравці продовжуватимуть працювати за старими правилами.

  • Експосадовець митниці Сергій Звягінцев збудував мережу контрабанди та фіктивних інвойсів

    Експосадовець митниці Сергій Звягінцев збудував мережу контрабанди та фіктивних інвойсів

    Система, вибудувана Сергієм Звягінцевим, перетворила митницю на окремий тіньовий бізнес-напрям, де контрабанда оформлювалася майже як офіційна послуга. Під його керівництвом виникла розгалужена мережа, що працювала одночасно на кількох регіональних митницях — передусім Львівській та Закарпатській, але фактично охоплювала й інші напрямки. Основою схеми були занижені інвойси, фіктивні декларації та компанії-прокладки з нульовими активами, через які проходили значні партії товарів.

    Базовий принцип був простий: товар, що реально коштує умовні 50 тисяч доларів, декларувався як вантаж на 10–20 тисяч. Інколи інвойси штучно «опускали» ще нижче — в 4–5 разів. Після перетину кордону документи переписувалися, що дозволяло вводити товар у цивільний обіг без сплати належних митних платежів. Техніка, одяг, побутове приладдя та інші комерційні позиції фактично оформлювалися як дрібні консигнації або товар із мінімальною вартістю.

    Ключовим елементом були фірми-прокладки — юридичні особи без активів, персоналу та оборотів, створені виключно для оформлення таких вантажів. Через ці «транзитні» компанії за короткий час проходили мільйонні обсяги імпорту. Після завершення циклу фірму закривали або переводили в статус «сплячої», щоб уникнути будь-якого податкового та бухгалтерського аналізу.

    Не менш важливою частиною схеми був фактичний контроль над оглядовими зонами. Машини пропускалися без реальних оглядів, інколи декларувалися як «порожні», попри очевидний вантаж. Митники різних регіонів працювали синхронно: від інспекторів, які погоджували занижені інвойси, до керівництва, яке забезпечувало прикриття для безперебійності процесу.

    У результаті митні органи перетворилися на інструмент організованої злочинної діяльності, яка роками завдавала державі мільйонних збитків. Система Звягінцева існувала не як випадкові епізоди контрабанди, а як стабільно працююча вертикаль, що забезпечувала проходження будь-яких вантажів — від дрібних «сірим» імпортерам до великих комерційних партій, які не проходили належного контролю.

    Попри масштабність схем, силові структури тривалий час їх ігнорували або зводили реакцію до формальних перевірок. Це дозволило мережі існувати роками, набуваючи обертів і фактично створюючи паралельну систему митного «оформлення» поза законом.

  • На кордоні з Румунією спіймали українку з 100 тис. доларів під одягом

    На кордоні з Румунією спіймали українку з 100 тис. доларів під одягом

    Митники Чернівецької області виявили на кордоні з Румунією жінку, яка намагалася незаконно вивезти з України 100 тис. доларів готівкою. Інцидент стався у пункті пропуску «Порубне-Сірет».

    48-річна громадянка України примотала валюту скотчем до живота та намагалася перетнути кордон пішки. За словами жінки, вона сподівалася, що великі гроші під одягом не помітять. Сума, яку вона намагалася вивезти, еквівалентна приблизно 4,2 млн грн.

    За фактом порушення складено протокол за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Якщо провину громадянки доведуть у суді, їй загрожує штраф від 50 до 100% від суми грошей та конфіскація готівки в державний бюджет.

    Нагадаємо, за чинним Митним кодексом України дозволено перевозити через кордон готівку до 10 тис. євро або еквівалент у іншій валюті без письмового декларування. Суми понад ліміт підлягають обов’язковому декларуванню на митному пості.

  • Заступника голови Закарпатської ОВА Білецького звинувачують у схемах з лісами, тендерами та прикритті контрабанди

    Заступника голови Закарпатської ОВА Білецького звинувачують у схемах з лісами, тендерами та прикритті контрабанди

    Закарпатська область опинилася у центрі низки гучних корупційних скандалів, у фокусі яких — заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький. Йому закидають причетність до системних оборудок, що охоплюють незаконний виїзд військовозобов’язаних, знищення лісів, тіньові будівельні проєкти та участь у фінансових схемах, пов’язаних з компаніями з російським корінням.

    Попри війну та режим мобілізації, Закарпаття утримує першість за кількістю незаконних виїздів чоловіків через систему «Шлях». За інформацією джерел, підписи заступників Білецького відігравали ключову роль у масовому оформленні документів для ухилянтів. Паралельно в області фіксується активізація контрабанди — сфери, яку вже багато років називають однією з найбільш криміналізованих у регіоні.

    Особливе обурення викликають проєкти вітрової енергетики у високогірній частині Карпат. Під керівництвом Білецького просувається будівництво близько 30 вітрових електростанцій, що супроводжується масштабною вирубкою лісів. Екологи та активісти називають ці дії варварством, яке суперечить нормам Земельного кодексу та загрожує природним екосистемам Карпат.

    На цьому тлі ще однією резонансною темою стало стабільне отримання тендерів компанією ТОВ «ШБУ-77» (ЄДРПОУ 41412376). Фірму пов’язують із російським бізнесменом Олегом Дерипаскою, який перебуває під міжнародними санкціями. Таким чином, бюджетні кошти на дороги опиняються у компанії з російським впливом.

    Схеми, що приписуються Білецькому, торкаються й ринку нерухомості. Зокрема, ТОВ «Коралфенікс» (ЄДРПОУ 42837404), засновану його «колишньою» дружиною, пов’язують із Валерієм Пересоляком — фігурантом санкцій РНБО, якого називали одним із ключових контрабандистів. До співвласників цього бізнесу залучено й неповнолітнього сина Іллю Білецького, що виглядає як спроба приховати реальні активи чиновника.

    Джерела також повідомляють про поновлення проєктів, пов’язаних із Владиславом Каськівим — колишнім посадовцем, причетним до корупційних скандалів. Йдеться, зокрема, про відновлення будівництва гірськолижного курорту в селі Пилипець.

    Тіньова мережа, яку пов’язують з оточенням Білецького, включає низку юросіб — «Карпатські Золоті Горішки» (40280546), «Мілкор Сервіс» (43608683), «ЮНП» (36732176), «Новем» (43965130) та АТ «Естейт Фінанс» (45529156). Вони використовуються як ланцюг для відкатів та легалізації коштів, що виводяться з регіональних проєктів.

    Окремі питання залишаються і щодо особистих статків чиновника. Білецький не може пояснити походження 400 тисяч доларів, за які у 2007 році було придбано цегельний завод у селі Нанково. Його розлучення у 2016 році називають фіктивним: після документального розриву стосунків він продовжив жити з ексдружиною, а майно оформлювалося переважно на неї.

    У переліку активів родини також фігурує квартира в елітному ЖК Taryan Towers у Києві, оформлена на його сина Дмитра. Офіційні доходи Білецького та його родини не підтверджують можливість придбання такого майна.

    Скандали навколо діяльності заступника голови Закарпатської ОВА набирають обертів, а громадськість очікує на реакцію правоохоронних органів та перевірку джерел походження статків посадовця.

  • Білоруський бізнесмен Артур Гранц фігурує у розслідуванні про мільярдні схеми контрабанди та гемблінгу

    Білоруський бізнесмен Артур Гранц фігурує у розслідуванні про мільярдні схеми контрабанди та гемблінгу

    В Україні викривають масштабну злочинну мережу, діяльність якої пов’язують із громадянином Білорусі Артуром Гранцом — бізнесменом, відомим як співвласник мережі магазинів дьюті-фрі та неформальний куратор гемблінгового бренду Vbet. За даними джерел, схема охоплює контрабанду підакцизних товарів, ухилення від сплати податків і легалізацію коштів через підконтрольні компанії та онлайн-казино.

    Ключовим елементом схеми є використання структури, оформленої як бізнес безмитної торгівлі. Компанії «Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 14285992) та «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 36953886), що пов’язані з Гранцом, нібито реалізовують підакцизні товари пасажирам в аеропортах. Фактично ж, за даними розслідування, продукція вивозиться до нелегальних точок збуту в Україні та контрабандним шляхом потрапляє до країн ЄС. Розрахунки здійснюються готівкою, що дає можливість штучно формувати податковий кредит і продавати його іншим компаніям для зменшення податкових зобов’язань.

    Окрему роль у схемі відіграє гемблінговий сегмент під брендом Vbet, який в Україні працює через ТОВ «ВБЕТ Україна» (ЄДРПОУ 43904440). За даними джерел, оперативне управління мережею здійснювалося через керівників компанії, які пов’язувалися з Гранцом. Серед них згадують колишнього директора Гіоргі Гігішвілі та чинного керівника Олександра Блохіна. Слідство вказує на системні маніпуляції з програмним забезпеченням онлайн-казино, що дозволяло занижувати виплати та завищувати збитки користувачів, у результаті чого реальні прибутки суттєво відрізнялися від офіційної звітності.

    Ще один механізм, описаний у матеріалах, — міскодинг. За цією схемою транзакції з азартних ігор, яким у міжнародній класифікації відповідає код 7995, змінювалися на код комп’ютерних ігор (7994) або звичайні перекази. Це дозволяло мінімізувати податкове навантаження та легалізувати значні обсяги коштів, зокрема ті, що могли бути виведені в напрямку РФ та окупованих територій.

    Схема, пов’язана з Артуром Гранцом, охоплює одразу кілька секторів — від дьюті-фрі до онлайн-гемблінгу — та, за оцінками джерел, приносила її учасникам мільярдні прибутки. Серед установ, пов’язаних із перевіркою цих фактів, називають податкові та правоохоронні органи. Офіційних коментарів від компаній і Гранца наразі немає.

  • Прокуратура припинила діяльність шести організаторів незаконного переправлення на Закарпатті

    Прокуратура припинила діяльність шести організаторів незаконного переправлення на Закарпатті

    На Закарпатті правоохоронці постійно виявляють нелегальні схеми переправлення чоловіків мобілізаційного віку до країн ЄС. Лише за цей тиждень було припинено три маршрути втечі, оголошено підозри шістьом організаторам і попереджено ще шістьох ухилянтів. Сума, на якій намагалися збагатитися зловмисники, становить 33 тисячі доларів США, повідомляє Закарпатська обласна прокуратура.

    Правоохоронці наголошують, що ці дії становлять серйозну загрозу для життя. Переходи через гори, ліси та річку Тиса у зимовий період можуть призвести до переохолодження, травм, втрати орієнтації і навіть летальних випадків. Попри це, організатори продовжують пропонувати свої «послуги» за великі гроші.

    Зокрема, на Мукачівщині 41-річний чоловік намагався організувати втечу киянина за 11 тисяч доларів. На Ужгородщині 42-річний мешканець Перечина з сином і двома спільниками проводили ухилянтів через гори за суму від 7 до 12,5 тисяч доларів. На Берегівщині 45-річний чоловік перевозив двох осіб до кордону з Румунією за 1 тисячу доларів.

    Крім того, прокурори направили до суду два епізоди: 23-річного чоловіка, який за 500 доларів супроводжував ухилянтів лісовими маршрутами, та 31-річного організатора і лікаря-інфекціоніста, які готували фіктивні медичні довідки для перетину КПП «Тиса».

    Прокуратура закликає громадян не шукати легких шляхів через кордон і не платити зловмисникам, адже це ставить під загрозу життя і свободу.