У Державній думі Росії вперше від початку повномасштабного вторгнення настільки відкрито заговорили про неспроможність російської економіки витримати затяжну війну проти України. Резонансну заяву зробив депутат Держдуми від КПРФ Ренат Сулейманов, який фактично визнав неминучість глибокої економічної кризи через колосальні витрати на армію та військово-промисловий комплекс.
За словами російського парламентаря, нині витрати на оборону та силові структури вже поглинають близько 40% федерального бюджету РФ.
«Цілком очевидно, що економіка не витримає тривалого продовження СВО. Про яке розширення, інвестиції, капіталовкладення можна говорити? Ні танки, ні снаряди не мають споживчої вартості: економіка їх виробляє, але населенням вони спожиті бути не можуть», — заявив Сулейманов.
Російський депутат визнав, що робота військових заводів лише тимчасово створює ілюзію економічної активності та зайнятості населення. Водночас, за його словами, величезні вливання у військовий сектор провокують інфляцію, скорочення соціальних витрат і дедалі сильніше виснажують бюджет країни.
Особливу увагу Сулейманов звернув на наслідки, з якими Росія може зіткнутися після завершення бойових дій. За його словами, повернення понад мільйона військових із фронту стане серйозним викликом для ринку праці, який уже зараз не здатний забезпечити достатню кількість робочих місць та стабільних зарплат.
Крім того, депутат визнав, що утримання та відновлення окупованих територій України потребуватиме колосальних фінансових ресурсів, яких у російському бюджеті фактично немає.
Аналітики звертають увагу, що такі заяви особливо показові з огляду на попередню позицію самого Сулейманова. На початку великої війни він підтримував радикальну риторику Кремля, вимагав від України «безумовної капітуляції» та схвалював проведення масової мобілізації у 2022 році.
Тепер же поява критичних заяв навіть серед представників російської влади свідчить про посилення внутрішньої напруги на тлі економічних проблем, санкцій та затяжної війни.
За даними російських і західних аналітиків, економічна ситуація у РФ останніми місяцями помітно погіршується. Російська економіка стикається одразу з кількома системними проблемами: дефіцитом бюджету, високою інфляцією, браком кадрів, падінням митних надходжень та зростанням податкового навантаження.
Раніше українська розвідка повідомляла, що російська промисловість уперше за час повномасштабної війни продемонструвала негативну динаміку. За підсумками першого кварталу 2026 року прогнозується падіння ВВП РФ приблизно на 0,6%.
Додатковий тиск на економіку чинять міжнародні санкції, проблеми з логістикою та величезні витрати на війну. Російська влада дедалі більше змушена спрямовувати ресурси на оборонний сектор, скорочуючи фінансування цивільних програм та соціальної сфери.
За оцінками аналітиків, нинішня модель російської економіки дедалі більше залежить від воєнного виробництва. Однак така система не створює довгострокового економічного розвитку, оскільки військова продукція не генерує реального підвищення добробуту населення.
На цьому тлі у Росії посилюється суспільна втома від війни. Російські медіа та експерти повідомляють про зростання невдоволення через інфляцію, подорожчання товарів, дефіцит кадрів та поступове погіршення рівня життя.
Аналітики також пов’язують появу більш критичних заяв у російському політикумі з підготовкою до майбутніх виборів до Держдуми. На тлі економічних труднощів частина російських еліт починає обережно дистанціюватися від найбільш агресивної риторики Кремля.
Попри це, офіційна влада РФ продовжує заявляти про готовність вести війну «стільки, скільки буде потрібно». Водночас дедалі більше економістів та навіть окремих представників російської політичної системи визнають, що затяжне виснаження може стати для російської економіки критичним.
