Uanews.life

Позначка: криза

  • Чому в Україні важко знайти конструкторів, стоматологів і автоелектриків

    Чому в Україні важко знайти конструкторів, стоматологів і автоелектриків

    Тривала війна, мобілізація та значний відтік населення за кордон спричинили серйозну кризу на ринку праці в Україні. Одним із проявів цієї кризи є складнощі з пошуком кваліфікованих спеціалістів у низці професій.

    За даними дослідження платформи OLX Робота, у жовтні 2024 року найважче було знайти конструкторів на виробництві. На 39 вакансій припало лише 60 відгуків. Незважаючи на це, роботодавці пропонують доволі високу медіанну зарплату – 28 750 грн, що суттєво перевищує середню зарплату по країні, яка за даними Держстату у другому кварталі становила 20 964 грн.

    Другою складною вакансією стала позиція стоматолога. При медіанній зарплаті у 30 000 грн на платформі OLX було лише 197 відгуків на 110 вакансій.

    Схожі труднощі виникають із пошуком автоелектриків, попит на яких залишається стабільно високим уже другий рік. На 149 вакансій у жовтні було лише 296 відгуків, хоча зарплата цих спеціалістів зросла до 35 000 грн, у порівнянні з 27 500 грн торік.

    У сфері краси та здоров’я також спостерігається дефіцит кадрів. Наприклад, для вакансій тренерів (медіанна зарплата 17 500 грн) було лише 290 відгуків на 107 вакансій.

    Ще однією проблемною позицією стала роль технолога у виробництві. На 67 відкритих вакансій було лише 204 відгуки, при цьому середня зарплата становить 22 500 грн.

    Чому фахівці ігнорують вакансії?

    Аналітики OLX Робота зазначають, що низький інтерес до цих спеціальностей зумовлений кількома факторами:

    • Специфічні вимоги до кваліфікації. Багато вакансій потребують не лише технічних навичок, але й практичного досвіду, що обмежує кількість претендентів.
    • Умови праці. Наприклад, у виробничій сфері часто потрібна готовність працювати у складних умовах або за ненормованим графіком.
    • Загальна ситуація на ринку. Війна та економічні виклики впливають на міграцію фахівців, особливо молодих спеціалістів, які обирають роботу за кордоном.

    Можливості для шукачів

    Дефіцит кадрів водночас відкриває нові можливості для спеціалістів. Менша конкуренція дозволяє кандидатам обирати кращі умови працевлаштування, зокрема вищі зарплати або комфортніші графіки.

    Експерти радять роботодавцям переглядати підходи до пошуку персоналу: інвестувати у навчання новачків, пропонувати гнучкі умови роботи та адаптувати заробітні плати до рівня, який відповідає реаліям сучасного ринку.

  • 22% безхатченків в Україні – внутрішні біженці

    22% безхатченків в Україні – внутрішні біженці

    За даними дослідження, проведеного благодійною організацією «Depaul Україна», 22% опитаних безхатченків в Україні виявилися внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Це підкреслює складність ситуації для людей, які опинилися в кризі через війну та інші соціально-економічні фактори.

    2021 року, за рік до повномасштабного вторгнення, згідно з даними Міністерства соціальної політики, більше ніж 50 тис. осіб було офіційно зареєстровано як бездомних. Свіжих даних не збирали, а деякі експерти вважають, що навіть довоєнну цифру сильно занижено.

    У всякому разі, масштаби бездомності різко зросли внаслідок війни. Немає сумнівів, що бездомних в Україні зараз сотні тисяч, і мільйони людей перебувають у зоні ризику, але через брак достовірних даних назвати точну цифру неможливо.

    Серед причин бездомності в Україні респонденти називають цілу низку чинників. Зазвичай згадуються такі перехресні чинники, як звільнення, травма, розрив сімейних чи інших стосунків, виселення та залежність. Деяким людям нікуди було йти після виходу з в’язниці, дитячого будинку, лікарні або звільнення з армії. Багато опитаних сказали, що стали бездомними за одну ніч – прямий наслідок повномасштабного вторгнення. Люди розповідають про те, що їхні домівки були зруйновані обстрілами, або про те, що їм довелося тікати з прифронтових та окупованих територій.

  • Україна готується до енергетичної кризи, чому влада не вирішує проблеми в енергетиці?

    Україна готується до енергетичної кризи, чому влада не вирішує проблеми в енергетиці?

    Наше джерело повідомляє, що проблеми в енергетиці не розв’язуються, а бюджетні кошти, які виділяються державою, просто освоюються чиновниками, які впевнені, що росіяни все одно знищать у майбутньому відремонтований енергетичний об’єкт.

    Це загрожує тим, що Україна реально увійде в зимовий період із 40% дефіцитом енергетики. Найбільше постраждають від цього прості жителі, які сидітимуть по 8-12 годин на добу без світла, опалення та водопостачання. Але ще один ризик, про який не говорять – це вихід з ладу систем і комунікацій ЖКГ через постійні перебої зі світлом.

    Радимо вам підготуватися до найгіршого сценарію, оскільки на Банковій його хочуть використати в міжнародному піар кейсі проти Росії.

    Зараз відновлювати генеруючі потужності буде важко. Окрім питання фінансування, все впирається у відсутність часового ресурсу. Україні одночасно потрібно дуже швидко працювати у двох напрямках.

    1. Відновлення пошкоджених блоків ТЕС і ГЕС (де це можливо). За деякими оцінками, до зими Україна зможе відновити до 2 ГВт теплової генерації та 1 ГВт потужностей ГЕС. Це приблизно стільки ж, скільки Україна змогла відновити минулого року.
    2. Нарощування можливостей розподіленої генерації. Володимир Зеленський заявив, що існує план з будівництва до 1 ГВт розподілених потужностей уже в 2024-му і 4 ГВт у найближчі роки. За оцінками “Укренерго”, термінова потреба України становить 5-6 ГВт нових маневрових потужностей.

    Утім, ані держава за допомогою міжнародних партнерів, ані український бізнес не встигнуть до зими запустити ні 1 ГВт, ні навіть 500 МВт нових газогенеруючих потужностей. До початку опалювального сезону вдасться запустити лише частину газопоршневих установок, які вже перебувають на фінальних стадіях проектування і монтажу. За оцінками Олексія Кучеренка, народного депутата України, екс-міністра з питань ЖКГ, до кінця року реально запустити від 100 до 250 МВт потужностей. Однак цього абсолютно недостатньо, щоб швидко вирішити проблему дефіциту е/е.

    Головною перешкодою є “природні” технічні процедури. Проектування, замовлення обладнання та монтаж уже отриманого займають у середньому до півроку і довше, де найтриваліший етап – його виробництво. Газопоршневі установки за найгарнішого збігу обставин можна встановити за кілька місяців (невеликої потужності) або півроку, вони досить прості в монтажі та обслуговуванні – виробники продають уже готові агрегати розміром зі стандартний контейнер. Своєю чергою, газотурбінні потужності набагато складніші під час проєктування і монтажу, термін їхнього запуску займає від 12 до 18 місяців. Досвіду їх використання в Україні практично немає.

    Крім того, західні виробники одномоментно не мають на складах того обсягу обладнання, який необхідний Україні. Отже, його потрібно додатково замовляти і чекати на продукцію приблизно 6 місяців та/або по всьому світу шукати б/в установки (вони коштуватимуть у середньому вдвічі дешевше за нові).

    З огляду на критичну ситуацію зараз необхідно створити надзвичайний штаб для планування та координації зусиль органів центральної та місцевої влади, а також приватних компаній.

    До початку зимового сезону Україна не встигне відновити всю пошкоджену генерацію і ввести на заміну знищеної нові розподілені потужності. Очікується, що через дефіцит в енергосистемі обмеження для споживачів застосовуватимуться ще тривалий час. Наразі це пов’язано з тим, що влітку ГЕС традиційно знижують виробіток, а кілька блоків АЕС перебувають у ремонті. Навіть якщо до зими працюватимуть усі 9 енергоблоків АЕС, то дефіцит в енергосистемі залишатиметься значним через зростання енергоспоживання в холодний період. За різними оцінками, дефіцит може становити 3-5 ГВт.

    З урахуванням того, що й агресор не припинятиме обстріли, зараз важко передбачити, якою буде реальна ситуація в енергосистемі перед початком опалювального сезону. Крім енергетики, потрібно враховувати й ризики, пов’язані з продовженням обстрілів інфраструктури ПСГ.

  • Українська економіка на межі кризи: війна, валютний курс та соціальні виклики

    Українська економіка на межі кризи: війна, валютний курс та соціальні виклики

    Українська економіка продовжує неухильно скочуватися в кризу через війну, якій не видно кінця. З 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара 38,69 грн/$ до 39,47 грн/$. А також збільшив за останні 5 тижнів загальний обсяг продажу долара з резервів відразу на 69% – з $1,7 млрд (попередні 5 тижнів) до $2,9 млрд. Уже зараз готівковий долар підскочив у банках до понад 40 грн, і це ще не межа. Підвищення військових витрат, потенційне вилучення коштів із соціальних статей бюджету неодмінно викличе новий виток інфляції та девальвації, тому до зими курс гривні може просісти ще більше.

    Адже не можна не відзначити, що в умовах постійних обстрілів промислових підприємств, енергетичних об’єктів, налагодити нормальне функціонування фірм як виробничої, так і невиробничої сфери, неможливо. Так, директор найбільшого металургійного заводу “Криворіжсталь” Мауро Лонгобардо у своєму інтерв’ю розповів, що після одного з останніх російських ударів по Кривому Рогу комбінат відновлював виробництво 10 днів, і якби на підприємстві запалили доменну піч, то вона вийшла б з ладу. Друга проблема – дефіцит кадрів: підприємство, отримавши повістки з військкоматів, вручає їх своїм співробітникам, що стає відштовхувальним фактором для залучення нових кадрів. З урахуванням того, що цього року 1,5 тис. заводчан планують мобілізувати, адміністрації доведеться найняти 3 тис. нових працівників, що є непростим завданням.

    Україна вже перебуває в положенні повністю дотаційної економіки – уся соціальна сфера, зарплати, пенсії, медицина, освіта залежать від надходжень з боку Заходу. А останній її дає виключно в кредит, не бажаючи входити в становище і реструктуризувати. Зазначимо, що дефіцит бюджету тільки цього року становить рекордні $43,9 млрд, а, за зізнанням глави Мінфіну, наступного року він і зовсім збільшиться ще на $12 млрд. До того ж “партнери” постійно домагаються від нашого уряду зменшення соціальних видатків, а це тільки примножить злидні для простих українців.

    Зібране ж усередині країни до останньої копійки йде виключно на військові витрати. Тож що довше триватиме війна, то гірше для громадян і країни загалом. Чи зможе Україна протягнути за такого розвитку подій протягом двох-трьох років – питання далеко не риторичне.

  • Український бізнес на грані кризи: економічні труднощі та державний тиск викликають занепокоєння

    Український бізнес на грані кризи: економічні труднощі та державний тиск викликають занепокоєння

    Економічна ситуація в Україні продовжує неблагополучну тенденцію, і бізнес висловлює своє незадоволення владою, вважаючи, що підприємства закриваються через невдалі кроки влади, а також через дії силових структур. Заяви Кабміну щодо покращення ситуації у економіці не відповідають реальності, вважають учасники бізнес-середовища.

    Дослідження Інституту економічних досліджень і політичних консультацій свідчить, що очікування бізнесу на найближчі два роки погіршилися. Кількість підприємств, які планують розширити свою діяльність, зменшилася, а частка тих, хто очікує скорочення, зросла. Також вивчено відношення бізнесу до держави, і виявилося, що значна частина вважає державу не партнером, а регулятором чи навіть перешкодою.

    Податковий індекс Європейської бізнес асоціації підтверджує недовіру українських компаній до податкової системи. За даними дослідження, 40% підприємств вважають систему оподаткування перешкодою для розвитку бізнесу. Фіскальний тиск отримав високий бал, і лише обмежена кількість підприємців не відчули цього тиску.

    Аналітик Анатолій Амелін з “Українського інституту майбутнього” наголошує, що у країні вже немає економіки, а зростання, яке фіксується, є результатом інфляції. Він також вказує на відтік бізнесменів за кордон, оскільки в Україні вони стикаються із загрозами і спробами вилучення грошей.

  • Україні загрожує дефолт у 2024: фінансова криза, відмова західного фінансування та ризики для економіки

    Україні загрожує дефолт у 2024: фінансова криза, відмова західного фінансування та ризики для економіки

    У 2024 році Україні загрожує дефолт через значний зовнішній борг, майже $40 мільярдів дефіциту бюджету та серйозну економічну та інфраструктурну кризу.

    На початку 2024 року Україна стикається з відсутністю західного фінансування, оскільки ні Європа, ні США не виділили необхідні мільярди для підтримки економіки, соціального забезпечення та оборонних витрат. У результаті український бюджет порожній, а власних коштів немає.

    Якщо найближчим часом не буде отримано фінансування, Київ може опинитися в ситуації, коли немає коштів навіть на виплату зарплат та пенсій. Міністр економіки Юлія Свириденко наголошує на загрозі затримки виплат, що може вплинути на понад півмільйона держслужбовців, 1,4 мільйона вчителів та 10 мільйонів пенсіонерів.

    При цьому невизначені перспективи отримання Україною фінансування від заходу в 2024 році. У США, де виборчий рік, популярність президента Байдена та демократів, що підтримують Україну, знаходиться на історичному мінімумі. Тенденція схожа в Європі. Вибори президента у США в 2024 році стануть визначальним моментом для фінансування України у майбутньому.

    Згідно з ухваленим бюджетом, Україні потрібно $41 мільярд від союзників: $18 мільярдів від ЄС, $8,5 мільярдів від США, $5,4 мільярдів від МВФ, $1,5 мільярдів від інших банків та $1 мільярд від Великобританії. Головним ризиком для української економіки у 2024 році є недостатнє фінансування державного бюджету. Це може призвести до девальвації гривні, особливо з урахуванням відмови Національного банку від фіксованого курсу долара. Влада може бути змушена затримувати виплати пенсій та зарплат, а також знизити курс гривні до 50 гривень за долар. Це, в свою чергу, може призвести до масових протестів, схожих на Майдан-3, і сприяти міграції економічно активного населення.