Uanews.life

Позначка: Китай

  • Трамп попросив Сі Цзіньпіна допомогти завершити війну в Україні

    Трамп попросив Сі Цзіньпіна допомогти завершити війну в Україні

    Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп під час особистої зустрічі з головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном звернувся до нього із закликом допомогти у припиненні війни Росії проти України та використати вплив Пекіна на Москву для відновлення переговорного процесу між сторонами. Про це повідомляє South China Morning Post із посиланням на джерела, обізнані з перебігом закритих переговорів між американським і китайським лідерами.

    За інформацією видання, під час обговорення міжнародних питань Трамп порушив тему російсько-української війни та висловив занепокоєння відсутністю прогресу в дипломатичному врегулюванні конфлікту. Американський президент заявив Сі Цзіньпіну, що переговорний процес між Києвом і Москвою фактично зайшов у глухий кут, а перспективи досягнення домовленостей залишаються невизначеними. У зв’язку з цим він попросив китайського лідера сприяти поверненню президента Росії Володимира Путіна до активного діалогу з президентом України Володимиром Зеленським.

    Джерела South China Morning Post стверджують, що Трамп наголосив на важливості залучення всіх впливових міжнародних гравців до пошуку шляхів припинення війни. На його думку, Китай залишається однією з небагатьох держав світу, яка має достатній політичний та економічний вплив на Кремль і може відіграти помітну роль у просуванні дипломатичних ініціатив.

    Співрозмовники видання зазначають, що цей заклик став показовим сигналом того, наскільки серйозно Вашингтон розглядає потенційну участь Пекіна у врегулюванні одного з наймасштабніших воєнних конфліктів сучасності. Попри численні розбіжності між США та Китаєм у питаннях торгівлі, технологічної конкуренції, ситуації навколо Тайваню та безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні, американська адміністрація вважає, що без участі Китаю досягти стійкого миру в Україні буде значно складніше.

    За оцінками аналітиків, звернення Трампа до Сі Цзіньпіна може свідчити про прагматичний підхід нової американської адміністрації до міжнародної дипломатії. Після повернення до Білого дому у 2025 році Трамп неодноразово наголошував, що завершення війни в Україні є одним із його головних зовнішньополітичних пріоритетів. Він регулярно заявляв про необхідність активізації дипломатичних контактів і пошуку нових механізмів для припинення бойових дій.

    У матеріалі South China Morning Post зазначається, що прохання Трампа стало фактичним визнанням важливості Китаю як одного з ключових глобальних гравців, без якого сучасні міжнародні кризи дедалі важче врегульовувати. Видання наголошує, що звернення президента США демонструє очевидне прагнення Вашингтона залучити Пекін до власних миротворчих зусиль та використати китайські канали комунікації з російським керівництвом.

    Китай від початку повномасштабної війни займає особливу позицію щодо конфлікту. Пекін офіційно заявляє про нейтралітет і підтримку мирного врегулювання шляхом переговорів. Китайські посадовці неодноразово закликали до припинення вогню та політичного діалогу, наголошуючи на необхідності врахування інтересів усіх сторін. Водночас країни Заходу регулярно критикують Китай за відсутність прямого засудження російського вторгнення та за збереження тісних економічних зв’язків із Москвою.

    Останніми роками відносини між Росією та Китаєм суттєво поглибилися. Москва та Пекін розширили співпрацю у сферах енергетики, торгівлі, інфраструктурних проєктів та міжнародної політики. Після запровадження масштабних західних санкцій проти Росії Китай став одним із найважливіших торговельних партнерів РФ, що значно посилило його вплив на російську економіку. Саме тому багато західних дипломатів та експертів вважають, що китайське керівництво має потенційні можливості для впливу на позицію Кремля щодо переговорного процесу.

    Зустріч Трампа та Сі Цзіньпіна відбулася 14 травня під час візиту президента США до Пекіна. Переговори стали однією з найважливіших подій у двосторонніх відносинах після повернення Трампа до влади. Лідери обговорили широкий спектр питань, включаючи економічну співпрацю, торговельні суперечки, міжнародну безпеку та регіональні конфлікти. Окреме місце серед тем переговорів посіла війна Росії проти України.

    Після завершення візиту Трамп публічно підтвердив, що питання України справді було порушене під час переговорів із китайським лідером. Однак тоді президент США не став розкривати деталей дискусії, обмежившись загальними коментарями щодо необхідності досягнення миру та припинення кровопролиття. Лише тепер, завдяки інформації джерел South China Morning Post, стали відомі подробиці звернення американського президента до керівництва КНР.

    На тлі триваючих бойових дій дипломатичний трек залишається одним із ключових напрямів міжнародних зусиль щодо врегулювання конфлікту. Останні переговорні ініціативи між Україною та Росією не призвели до проривних результатів, а сторони продовжують дотримуватися принципово різних підходів до умов можливого миру. Саме тому міжнародні посередники та впливові держави дедалі активніше шукають нові формати взаємодії, здатні відновити змістовний діалог між Києвом і Москвою.

    Експерти зазначають, що потенційна участь Китаю у мирному процесі може стати одним із важливих факторів майбутніх дипломатичних зусиль. Водночас вони наголошують, що будь-який прогрес залежатиме не лише від позиції Пекіна, а й від готовності безпосередніх сторін конфлікту до компромісів та пошуку політичного рішення.

    Поки що офіційних коментарів китайської сторони щодо прохання Трампа не надходило. Також невідомо, чи планує Пекін найближчим часом виступати з новими ініціативами щодо врегулювання війни в Україні. Проте сама поява інформації про такий заклик свідчить про те, що питання російсько-української війни залишається одним із центральних пунктів міжнародного порядку денного та предметом обговорення на найвищому світовому рівні.

  • Санкції штовхають Росію до масштабного технологічного шпигунства — AP

    Санкції штовхають Росію до масштабного технологічного шпигунства — AP

    Санкції проти Росії спровокували нову хвилю активізації її розвідувальних і кібершпигунських операцій, спрямованих на крадіжку західних технологій та оборонних розробок. Про це повідомляє Associated Press із посиланням на західні спецслужби та експертів у сфері безпеки.

    За даними співрозмовників агентства, російські структури останнім часом значно розширили масштаби операцій із незаконного отримання технологій. Йдеться про створення мереж фіктивних компаній у різних юрисдикціях, використання посередників, а також залучення кіберзлочинців і хакерських угруповань, які працюють над викраденням технічної документації, промислових даних і оборонних секретів західних країн. Частина цієї інформації, за оцінками спецслужб, може надалі використовуватися не лише для розвитку російського військово-промислового комплексу, а й для потенційних атак на критичну інфраструктуру.

    Західні аналітики пов’язують зростання такої активності з багаторічним санкційним тиском, який суттєво обмежив доступ Росії до сучасного обладнання, високотехнологічних компонентів і наукових розробок у США та Європі. Після початку повномасштабної війни проти України ці обмеження стали ще жорсткішими, що змусило Москву шукати альтернативні, часто нелегальні канали отримання технологій.

    Представники спецслужб країн Північної Європи підтверджують, що Росія діє дедалі більш цілеспрямовано і системно. Зокрема, за словами заступника керівника операцій Служби безпеки Швеції Крістоффера Веделіна, російські агенти «чітко розуміють свої потреби» і докладають значних зусиль для отримання передових промислових технологій, включно з високоточними верстатами, обладнанням для виробництва та дослідженнями у сфері подвійного призначення.

    Окрему увагу Москва приділяє оборонній промисловості. У Швеції, за даними розвідки, російські структури намагаються отримати доступ до технологій сучасного озброєння, включно з розробками винищувачів типу Gripen. Крім того, фіксуються спроби придбати або викрасти камери, лазерні системи та інші високотехнологічні компоненти цивільного призначення, які можуть бути адаптовані для використання у військових системах.

    Директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус зазначив, що стратегічна мета Росії полягає в тому, щоб не допустити технологічного відставання від Заходу в найближчі десятиліття. За його словами, Москва активно полює на широкий спектр розробок — від космічних і квантових технологій до арктичних і морських інновацій, які мають критичне значення для військових і стратегічних програм.

    Окремо він підкреслив, що Росія потребує не лише нових технологій, а й оновлення програмного забезпечення та доступу до сучасних комп’ютерних систем, зокрема для промислового обладнання та оборонного виробництва. Усе це, за його словами, свідчить про глибоку технологічну залежність російської економіки від зовнішніх ресурсів, яку Москва намагається компенсувати будь-якими доступними методами.

    Паралельно з промисловим шпигунством Росія активно розвиває кібератаки проти європейських компаній і об’єктів критичної інфраструктури. За словами Крістоффера Веделіна, мета таких операцій полягає не лише у викраденні даних, а й у створенні потенціалу для майбутніх деструктивних дій у момент, коли це буде політично або стратегічно вигідно.

    Як приклад він навів атаку на шведську електростанцію, під час якої, за даними розвідки, пов’язані з Росією структури намагалися вивести об’єкт з ладу. Хоча спробу було виявлено і зупинено, інцидент розглядається як сигнал про ескалацію диверсійної активності. За оцінками шведських спецслужб, цей випадок також мав на меті вплинути на політичні настрої в Європі, зокрема щодо підтримки України.

    Водночас у розвідспільноті країн Балтії та Північної Європи зазначають, що санкційний тиск уже створює серйозні внутрішні проблеми для російської економіки. Голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін заявив, що дедалі агресивніша поведінка Москви може бути ознакою зростаючого економічного тиску та занепокоєння щодо стабільності фінансової системи РФ.

    За оцінками фінських та естонських спецслужб, приблизно третина внутрішнього валового продукту Росії нині спрямовується на військові потреби, що суттєво обмежує інвестиції в інші сектори економіки. Паралельно бюджетний дефіцит продовжує зростати значно швидшими темпами, ніж очікувалося під час планування.

    Розвіддані також свідчать про погіршення настроїв у російському державному апараті: чиновники стають більш обережними та менш впевненими в довгостроковій економічній стабільності. Це, за оцінками аналітиків, може свідчити про поступове накопичення системних ризиків усередині російської економіки.

    Водночас значна частина критичних технологій продовжує надходити до Росії через треті країни, попри санкційні обмеження. За даними західних структур, Китай відіграє ключову роль як транзитний центр для постачання напівпровідників, електроніки та обладнання подвійного призначення, необхідного для військової промисловості РФ.

    Окремі розслідування в Європі, зокрема в Німеччині, вже викрили масштабні схеми нелегального постачання технологій до Росії. Йдеться про тисячі відправлень на десятки мільйонів євро, які могли використовуватися для підтримки російського оборонного сектору.

    Таким чином, за оцінками Associated Press і західних розвідувальних служб, санкційний тиск не лише обмежує доступ Росії до технологій, а й підштовхує її до дедалі більш агресивних, ризикованих і системних спроб їх отримання через шпигунство, кібероперації та глобальні схеми обходу обмежень.

  • Китай будує гігантський військовий комплекс для ядерного стримування

    Китай будує гігантський військовий комплекс для ядерного стримування

    Китай розгортає масштабне будівництво нового військового комплексу у віддаленому пустельному регіоні на північному заході країни, який, за оцінками західних експертів, може бути частиною довгострокової стратегії посилення ядерного стримування та гарантування здатності до удару у відповідь у разі потенційного конфлікту зі США. Про це повідомляє Reuters із посиланням на супутникові знімки та аналіз військових експертів.

    За даними розвідки відкритих джерел, Пекін упродовж останніх років системно розширює інфраструктуру поблизу ізольованих ядерних шахт у районі Хамі. Саме там, як вважається, розміщуються китайські міжконтинентальні ракети великої дальності. Новий комплекс охоплює величезні території пустелі та включає мережу стартових майданчиків, підземних укріплених бункерів, командних центрів, об’єктів зв’язку та логістичних вузлів.

    Аналітики зазначають, що загалом у регіоні вже зведено понад 80 стартових майданчиків, а також кілька великих багатофункціональних споруд незвичної геометричної форми — зокрема так звані «восьмикутні комплекси», які стали ключовим об’єктом уваги супутникової розвідки. Ці структури, за оцінками експертів, можуть виконувати одразу кілька функцій: від розміщення мобільних ракетних установок до управління операціями стратегічного рівня.

    Окремі дослідники припускають, що ці об’єкти також можуть бути задіяні для розміщення систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, а також супутникового зв’язку та координації ядерних сил. На супутникових знімках видно, що комплекси мають розвинену інфраструктуру: житлові блоки для персоналу, великі майданчики для військової техніки, укріплені склади боєприпасів і захищені підземні сховища.

    За словами наукового співробітника аналітичного центру Pacific Forum Олександра Нейла, масштаби будівництва є безпрецедентними та охоплюють тисячі квадратних кілометрів пустельної території. Він наголошує, що темпи розширення інфраструктури свідчать про довгострокову стратегічну програму, спрямовану на модернізацію та диверсифікацію ядерного потенціалу Китаю.

    Окрему увагу аналітиків привернув другий великий вузол інфраструктури, розташований ближче до полігону Лоп-Нур — відомого як історичний центр китайських ядерних випробувань. За даними супутникових спостережень, там фіксуються ознаки активного використання території як навчального та випробувального майданчика: пошкоджені будівлі, сліди вибухових робіт, а також макети західних бойових літаків, які можуть використовуватися для тренувальних сценаріїв.

    Ще одна група об’єктів, зведених у межах комплексу, представлена великими багатофункціональними спорудами, що мають характерну восьмикутну форму. За даними експертів Федерації американських вчених, ці споруди можуть бути елементами нової архітектури китайських стратегічних сил, поєднуючи функції командних центрів, укриттів та вузлів оперативного управління.

    Директор проєкту з ядерної інформації Федерації американських вчених Ганс Крістенсен зазначив, що масштаби робіт є «безпрецедентними» і такими, яких раніше не фіксували у відкритих джерелах спостереження. За його словами, це може свідчити про суттєве переосмислення Китаєм власної ядерної доктрини та ролі наземного компоненту стратегічних сил.

    За оцінками військових аналітиків, головна мета створення такого комплексу полягає у підвищенні виживаності ядерного арсеналу Китаю в разі першого удару та забезпеченні гарантованої здатності до нанесення удару у відповідь. Таким чином, нова інфраструктура розглядається як елемент концепції «ядерного стримування другого удару», яка є ключовою у глобальному балансі сил між великими державами.

    Водночас експерти підкреслюють, що подібне масштабне будівництво може впливати на стратегічну стабільність у відносинах між Китаєм і США, оскільки посилення ядерної інфраструктури традиційно викликає реакцію у вигляді нових оборонних програм і перегляду військових доктрин.

    Офіційний Пекін публічно не коментує деталі інфраструктурного будівництва, наголошуючи лише на «модернізації оборонних можливостей» та необхідності захисту національної безпеки в умовах зростаючих глобальних викликів.

  • Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Американські конгресмени Джим Гаймс та Річард Блюменталь заявили, що послаблення нафтових санкцій США проти Росії не дало очікуваного ефекту для американської економіки, але водночас дозволило Кремлю заробити додаткові мільярди на експорті енергоносіїв.

    Про це політики заявили під час брифінгу у Києві.

    За словами конгресмена-демократа Джима Гаймса, адміністрація США розраховувала, що тимчасові винятки із санкцій допоможуть стримати зростання цін на пальне у Сполучених Штатах, однак цього не сталося.

    “Це не мало жодного відчутного впливу на ціну нафти. Все, що відбулося, — Росія отримала додаткові прибутки, а Китай зміг збільшити закупівлі російської нафти”, — наголосив Гаймс.

    Він додав, що разом із сенатором Річардом Блюменталем планує звернутися до міністра фінансів США Скотта Бессента після повернення до Вашингтона, аби переконати адміністрацію переглянути політику послаблення санкцій.

    “Ми скажемо прямо: це лише збагачує Росію та дозволяє Китаю накопичувати енергоресурси”, — заявив конгресмен.

    Сенатор Річард Блюменталь також різко розкритикував механізм винятків із санкцій, який Вашингтон запровадив навесні 2026 року. За його словами, Конгрес може ініціювати окремий законопроєкт, який заборонятиме адміністрації надалі пом’якшувати нафтові обмеження щодо Росії.

    Крім того, Блюменталь виступив за введення санкцій проти країн, які продовжують активно купувати російські енергоносії.

    “Я хочу бачити санкції проти покупців російської нафти та газу — насамперед Індії та Китаю”, — підкреслив сенатор.

    Послаблення санкцій проти російської нафти США запровадили після загострення ситуації на Близькому Сході. Наприкінці лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, після чого Тегеран перекрив Ормузьку протоку — ключовий маршрут для світового нафтового експорту.

    На цьому тлі ціни на нафту різко зросли. Вартість Brent піднімалася до близько 100 доларів за барель, а ціни на бензин у США перевищили 4,5 долара за галон.

    Саме для стабілізації ринку адміністрація США дозволила частині російської нафти залишатися на світовому ринку, попри санкційний режим. Виняток із санкцій діє 30 днів і вже двічі продовжувався — у квітні та травні.

    Втім, критики такого підходу переконані: економічний ефект для США виявився мінімальним, тоді як Росія отримала можливість наростити нафтовий експорт та збільшити валютні надходження в умовах війни проти України.

    За даними аналітиків, додаткові прибутки від експорту енергоносіїв допомагають Кремлю фінансувати військові витрати та компенсувати частину втрат від міжнародних санкцій.

    Тим часом у США дедалі активніше обговорюють необхідність жорсткішого контролю за обходом санкцій, зокрема через треті країни та “тіньовий флот”, який використовується для транспортування російської нафти.

  • Скандал у Радбезі ООН: США не видали візу заступнику Лаврова, Москва звинуватила Вашингтон у порушенні правил

    Скандал у Радбезі ООН: США не видали візу заступнику Лаврова, Москва звинуватила Вашингтон у порушенні правил

    США відмовили у видачі візи заступнику міністра закордонних справ Росії Олександру Алімову, який мав прибути до Нью-Йорка для участі в засіданні Ради Безпеки ООН. Через це в Москві заявили про порушення Вашингтоном зобов’язань як країни, що приймає штаб-квартиру Організації Об’єднаних Націй.

    Про інцидент повідомив постійний представник Росії при ООН Василь Небензя під час засідання Радбезу, яке відбувалося під головуванням міністра закордонних справ Китаю Ван Ї.

    За словами Небензі, Олександр Алімов, який у російському МЗС курує питання, пов’язані з ООН, мав бути присутнім на засіданні на запрошення китайської сторони. Російський дипломат заявив, що Москва нібито неодноразово намагалася переконати США видати посадовцю візу, але зрештою дозвіл на в’їзд так і не був наданий.

    Небензя назвав ситуацію «кричущим проявом неповаги» до головування Китаю в Раді Безпеки ООН. Він також заявив, що США, як країна перебування штаб-квартири ООН, повинні забезпечувати доступ представникам усіх держав-членів до заходів організації.

    Йдеться про угоду між США та ООН щодо штаб-квартири організації в Нью-Йорку. Вона передбачає, що американська сторона має сприяти в’їзду представників держав-членів для участі в роботі ООН. Водночас Сполучені Штати і раніше обмежували доступ окремим іноземним посадовцям, посилаючись на питання безпеки або санкційні обмеження.

    В ООН після інциденту заявили, що очікують від країни перебування видачі віз усім особам, яким необхідно брати участь у роботі організації. Речник генерального секретаря ООН Фархан Хак наголосив, що це є стандартною позицією секретаріату.

    За інформацією Reuters, візу для участі в цьому ж засіданні, ймовірно, не отримав і міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі. Через це він не перебував у Нью-Йорку та не зміг провести заплановану зустріч із генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем.

    Засідання Ради Безпеки ООН, на якому виник скандал, було присвячене дотриманню Статуту ООН і зміцненню багатосторонньої співпраці. Саме цю тему виніс Китай у межах свого головування в Радбезі.

    Під час виступу Ван Ї заявив, що світ потребує «оживлення» принципів Статуту ООН на тлі зростання кількості конфліктів і нестабільності. Він попередив, що глобальна безпекова система входить у небезпечний період.

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш також заявив, що світ нині переживає найбільшу кількість конфліктів від моменту створення ООН у 1945 році. За його словами, міжнародна система стикається з новими й непередбачуваними ризиками для миру та безпеки.

    Росія використала засідання для критики США та західних країн. Небензя заявив, що Статут ООН нібито перебуває під серйозним тиском, а країни Заходу застосовують подвійні стандарти для збереження власного домінування.

    Окремо російський представник розкритикував Німеччину та Японію за посилення оборонної політики. Він назвав їхню «ремілітаризацію» небезпечною тенденцією та заявив, що це нібито підриває міжнародний порядок, сформований після Другої світової війни.

    Водночас сама Росія продовжує повномасштабну війну проти України, розпочату у 2022 році, та регулярно використовує майданчики ООН для просування власних тез про «першопричини» агресії. Раніше Небензя вже озвучував у Радбезі російські умови для так званої мирної угоди з Україною, повторюючи заяви Кремля про НАТО та нібито «утиски» російськомовних.

    Інцидент із візою для Алімова став новим епізодом дипломатичної напруги між Москвою та Вашингтоном. Для Росії він став приводом звинуватити США у політизації роботи ООН, тоді як американська сторона публічно не пояснила причин відмови.

    Ситуація також наклалася на загострення навколо Ірану. За повідомленнями Reuters, Тегеран звинуватив США у порушенні режиму припинення вогню після американських ударів, які Вашингтон назвав оборонними. На цьому тлі відсутність іранського міністра в Нью-Йорку лише посилила дипломатичну напругу навколо засідання Радбезу.

    Таким чином, засідання, яке мало бути присвячене зміцненню багатосторонності та ролі Статуту ООН, перетворилося на чергову арену взаємних звинувачень між великими державами. Москва використала відмову у візі для політичної атаки на США, а сам інцидент знову порушив питання про те, як має працювати ООН у країні, яка одночасно є її господарем і одним із головних учасників глобальних конфліктів.

  • Китай відреагував на погрози Росії ударами по Києву

    Китай відреагував на погрози Росії ударами по Києву

    Китай зробив чергову публічну заяву у відповідь на нові погрози з боку Росії щодо можливих масованих ударів по Києву, знову обмежившись традиційною риторикою про необхідність деескалації та якнайшвидшого повернення сторін до переговорного процесу. Офіційний Пекін утримався від будь-яких прямих оцінок заяв Москви, а також не прокоментував їхній зміст по суті, повторивши загальні формулювання, які Китай використовує з початку повномасштабної війни проти України.

    Про це заявила речниця Міністерства закордонних справ КНР Мао Нін під час чергового брифінгу для представників медіа. Вона наголосила, що позиція Пекіна щодо війни Росії проти України залишається “послідовною, чіткою та незмінною”, а головним і фактично єдиним шляхом врегулювання конфлікту Китай вважає політичний діалог і переговори між усіма залученими сторонами.

    За словами речниці, Міністерство закордонних справ КНР і надалі закликає до стриманості та уникнення будь-яких дій, які можуть призвести до подальшої ескалації бойових дій. Вона підкреслила, що “лише діалог і переговори є єдиним життєздатним способом для врегулювання конфлікту”, коментуючи останні різкі заяви з боку Москви щодо можливих ударів по українській столиці Київ.

    Водночас у Пекіні не уточнили, які саме кроки можуть бути зроблені для практичного сприяння деескалації, і не відповіли прямо на запитання журналістів щодо можливого вивезення китайських дипломатів із Києва або посилення заходів безпеки для дипломатичних місій. Ця відсутність конкретики вкотре підкреслила обережну та вивірену позицію Китаю, який уникає будь-яких заяв, що могли б бути сприйняті як підтримка однієї зі сторін конфлікту.

    Офіційно Китай продовжує декларувати нейтральність у війні Росії проти України, регулярно закликаючи до “політичного врегулювання” та “деескалації ситуації”, але при цьому не підтримує західні ініціативи щодо посилення тиску на Росію. Така позиція Пекіна залишається незмінною вже протягом тривалого часу і часто викликає критику з боку окремих міжнародних партнерів України, які вважають її недостатньо чіткою щодо визначення відповідальності за війну.

    Попри офіційні заяви про нейтралітет, Росія залишається одним із ключових політичних та економічних партнерів Китаю, а їхня співпраця продовжує поглиблюватися на тлі міжнародної ізоляції Москви. У свою чергу західні країни неодноразово висловлювали занепокоєння щодо такої взаємодії, закликаючи Пекін відігравати більш активну роль у стримуванні подальшої ескалації війни та впливі на дії російського керівництва.

  • Трамп вимагає передати іранський уран США або знищити його

    Трамп вимагає передати іранський уран США або знищити його

    Президент США Дональд Трамп виступив із новою жорсткою заявою щодо іранської ядерної програми, заявивши, що запаси високозбагаченого урану мають бути або негайно передані Сполученим Штатам для подальшого знищення, або ліквідовані безпосередньо на території Ірану під міжнародним контролем.

    Про це американський лідер написав у своїй соцмережі Truth Social на тлі активізації переговорів між Вашингтоном і Тегераном щодо потенційної нової угоди навколо іранської ядерної програми.

    “Збагачений уран (ядерний пил!) буде або негайно переданий Сполученим Штатам, щоб його доставили у США та знищили, або, що краще, у взаємодії та координації з Ісламською Республікою Іран, знищений на місці”, – написав Трамп.

    За словами президента США, контроль за процесом мають здійснювати міжнародні спостерігачі, зокрема Міжнародне агентство з атомної енергії або інша аналогічна структура.

    Заява Трампа пролунала на тлі нового етапу перемовин між США та Іраном, які останніми тижнями стали значно інтенсивнішими через напруження навколо Ормузької протоки та ризик подальшої ескалації на Близькому Сході.

    Напередодні глава Білого дому заявив, що Вашингтон не буде “поспішати з укладенням угоди” з Тегераном, однак наголосив, що американська блокада іранських портів залишатиметься “в повній силі” доти, доки сторони не досягнуть домовленостей щодо ядерної програми.

    За інформацією Axios, США та Іран наблизилися до погодження меморандуму про 60-денне продовження режиму припинення вогню та тимчасову деескалацію. Документ нібито передбачає повторне відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства, а також продовження переговорів щодо майбутнього іранської ядерної програми.

    Проєкт домовленостей також містить положення про відмову Ірану від прагнення створити ядерну зброю, початок переговорів щодо обмеження окремих елементів ядерної програми та вивезення запасів високозбагаченого урану за межі країни.

    Утім, згодом стало відомо, що Тегеран не погодився передавати свої запаси високозбагаченого урану Сполученим Штатам у межах потенційної угоди. Іранська влада, ймовірно, розглядає ці запаси як один із ключових важелів у переговорах із Заходом і не хоче втрачати контроль над стратегічними матеріалами.

    Водночас джерела телеканалу Al Arabiya повідомили, що Іран готовий розглянути варіант вивезення високозбагаченого урану зі своєї території лише за умови, якщо його передадуть Китаю, а не американській стороні. Таким чином Тегеран, ймовірно, намагається знайти компроміс, який дозволить знизити міжнародний тиск, але уникнути прямої передачі матеріалів Вашингтону.

    Ситуація навколо іранської ядерної програми залишається одним із головних джерел міжнародної напруги. Західні держави протягом багатьох років звинувачують Іран у прагненні створити ядерну зброю під прикриттям цивільної ядерної програми. Тегеран ці звинувачення відкидає та наполягає, що його діяльність має виключно мирний характер.

    Після виходу США з ядерної угоди у 2018 році під час першої каденції Трампа відносини між Вашингтоном і Тегераном різко погіршилися. Відтоді Іран значно збільшив рівень збагачення урану, що викликало занепокоєння США, країн Європи та союзників Вашингтона на Близькому Сході.

    Особливе занепокоєння міжнародної спільноти викликають саме запаси високозбагаченого урану, які потенційно можуть бути використані для створення ядерної зброї у разі ухвалення відповідного політичного рішення керівництвом Ірану.

    На тлі нових заяв Трампа експерти не виключають, що переговори між США та Іраном можуть перейти у ще більш напружену фазу, оскільки питання контролю над іранським ураном залишається одним із найбільш суперечливих пунктів потенційних домовленостей між сторонами.

  • ЗМІ: Іран може передати високозбагачений уран Китаю в межах ядерної угоди

    ЗМІ: Іран може передати високозбагачений уран Китаю в межах ядерної угоди

    Іран нібито розглядає можливість вивезення зі своєї території запасів високозбагаченого урану за умови, що вони будуть передані Китаю як стороні-гаранту. Про це повідомляють джерела видання Al Arabiya, а також інформаційне агентство Reuters.

    За даними журналістів, Тегеран висуває цю умову в межах переговорного процесу зі США щодо можливої нової ядерної угоди. Іран прагне отримати гарантії того, що його ядерні матеріали після вивезення не опиняться під контролем західних країн і не можуть бути використані як інструмент політичного тиску. Саме тому як потенційного зберігача або кінцевого отримувача урану розглядається Китай, який Іран вважає більш нейтральним та політично прийнятним партнером.

    Паралельно, як повідомляє Reuters, у Досі тривають багатосторонні консультації за участі іранської делегації та міжнародних посередників, зокрема прем’єр-міністра Катару. Переговори охоплюють одразу кілька чутливих напрямів — від контролю за ядерними матеріалами до ситуації навколо Ормузької протоки, яка є ключовим маршрутом світових поставок нафти та газу.

    Окремо обговорюється можливість часткового розмороження іранських активів за кордоном. За задумом переговорників, це може стати елементом “пакетної угоди”, яка передбачатиме поступове зниження напруженості в регіоні та відновлення певних економічних каналів для Тегерана в обмін на обмеження його ядерної програми.

    За інформацією джерел, у США розглядають варіант тимчасового меморандуму, який передбачає 60-денне вікно для переговорів і певне послаблення конфронтації. У межах цього періоду сторони мають спробувати узгодити базові параметри нової ядерної домовленості, включно з контролем за збагаченим ураном та гарантіями нерозповсюдження ядерної зброї.

    Утім, переговорний процес залишається вкрай крихким. Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не має наміру поспішати з укладенням угоди та продовжить тиск на Іран до моменту досягнення конкретних і перевірюваних домовленостей. Окремо він наголосив, що блокада іранських портів і санкційний режим залишатимуться чинними.

    У медіа також нагадують, що попередні переговорні пропозиції вже передбачали можливість вивезення іранських запасів високозбагаченого урану та зобов’язання Тегерана не наближатися до створення ядерної зброї. Однак навіть у межах цих проєктів угод сторони не змогли дійти остаточного компромісу.

    Згодом з’являлася інформація, що Іран відмовився погоджуватися на передачу своїх запасів урану в межах попередніх рамкових домовленостей. Це підкреслює глибокі розбіжності між сторонами, попри продовження переговорів і залучення міжнародних посередників.

    Аналітики відзначають, що пропозиція передати уран саме Китаю може бути спробою Ірану змінити баланс довіри в переговорах і зменшити залежність від західних механізмів контролю. Водночас така модель потребує узгодження одразу з кількома глобальними гравцями, що ускладнює досягнення остаточної угоди.

  • З Ормузької протоки відновився вихід танкерів з нафтою та СПГ – Reuters

    З Ормузької протоки відновився вихід танкерів з нафтою та СПГ – Reuters

    Після майже тримісячної паузи в одному з найважливіших морських енергетичних коридорів світу почалося поступове відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Танкери зі скрапленим природним газом (СПГ) та сирою нафтою знову виходять із Перської затоки та прямують до азійських ринків, зокрема до Китаю та Пакистану.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані компаній з відстеження суден LSEG та Kpler.

    За даними агентства, відновлення руху відбувається після майже трьох місяців фактичного блокування або різкого скорочення транзиту через загострення безпекової ситуації в регіоні. Причиною стали наслідки збройного конфлікту на Близькому Сході, зокрема американо-ізраїльської операції проти Ірану, яка розпочалася 28 лютого і різко підвищила ризики для цивільного судноплавства.

    Ормузька протока залишається критично важливою точкою глобальної енергетичної логістики. Через неї зазвичай проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Будь-яке обмеження руху в цьому районі одразу впливає на світові ціни на енергоносії, страхові тарифи для суден і маршрути постачання для Азії та Європи.

    Після відновлення руху першими у протоку почали виходити газовози, які тривалий час залишалися у режимі очікування або були змушені затримати розвантаження.

    Одним із ключових суден став танкер СПГ Fuwairit під прапором Багамських Островів. Він перетнув Ормузьку протоку в понеділок після завантаження у катарському порту Рас-Лаффан наприкінці березня. Судно рухається до Пакистану, де його розвантаження очікується 26 травня. Експерти зазначають, що такі поставки мають критичне значення для енергосистеми країни, яка значною мірою залежить від імпорту СПГ.

    Інший газовоз, Al Rayyan, також успішно залишив район Перської затоки та прямує до Китаю. Його прибуття очікується наприкінці червня. Китай залишається одним із найбільших імпортерів скрапленого газу у світі, тому відновлення регулярних поставок через протоку є для нього стратегічно важливим.

    Паралельно з газовим сегментом активізувався і нафтовий експорт. Супертанкер Eagle Verona вийшов із Ормузької протоки в суботу та взяв курс на китайський порт Нінбо. Очікується, що судно прибуде 12 червня. Танкер ходить під прапором Сінгапуру та зафрахтований трейдинговою компанією Unipec, що входить до структури найбільшого нафтопереробного концерну Азії Sinopec.

    За даними Reuters, судно перевозить близько 2 мільйонів барелів іракської сирої нафти сорту Basrah. Вантаж було завантажено ще 26 лютого, але подальший рух затримався через різке погіршення безпекової ситуації в регіоні.

    Eagle Verona також входив до групи танкерів, для яких раніше Малайзія зверталася до Ірану з проханням дозволити транзит. З цієї групи п’ять суден уже залишили Перську затоку, тоді як ще два залишаються заблокованими в регіоні та очікують дозволу на вихід.

    Окремо повідомляється, що минулого тижня ще три великотоннажні нафтові танкери (VLCC) змогли покинути Перську затоку та вирушили до Китаю і Південної Кореї, маючи на борту приблизно 6 мільйонів барелів сирої нафти.

    До початку ескалації ситуації в регіоні судноплавний трафік через Ормузьку протоку становив у середньому від 125 до 140 проходжень суден на добу. Після загострення конфлікту значна частина цього потоку була зупинена або перенаправлена, що спричинило накопичення сотень суден у Перській затоці.

    За оцінками галузевих аналітиків, нині близько 20 тисяч моряків залишаються фактично заблокованими на бортах суден у регіоні, очікуючи дозволу на вихід або зміну маршруту.

    Фахівці попереджають, що навіть часткове відновлення руху не означає повної стабілізації. Страхові ставки для суден у регіоні залишаються високими, а судновласники продовжують враховувати ризики раптової ескалації. Водночас поступове відкриття протоки може знизити тиск на світові ціни на нафту та СПГ, які різко зросли під час блокування.

    Аналітики підкреслюють, що Ормузька протока залишається одним із найбільш чутливих стратегічних вузлів світової енергетичної системи, де будь-які політичні або військові загострення миттєво трансформуються у глобальні економічні наслідки.

  • Китай відправив астронавтів у річну місію перед висадкою на Місяць у 2030 році

    Китай відправив астронавтів у річну місію перед висадкою на Місяць у 2030 році

    Китай здійснив новий крок у своїй масштабній місячній програмі, відправивши трьох астронавтів на орбітальну станцію “Тяньгун” у межах місії, яка має стати ключовим етапом підготовки до пілотованої висадки на Місяць до 2030 року. Один із членів екіпажу проведе на орбіті цілий рік, що стане однією з найдовших космічних експедицій в історії.

    Про це повідомляє Reuters.

    Космічний корабель Шеньчжоу-23 стартував у неділю о 23:08 за місцевим часом із космодрому Цзюцюань, розташованого в пустельному районі на північному заході Китаю. Запуск відбувся за допомогою ракети-носія Чанчжен-2F Y23, яка є основною пілотованою ракетою китайської космічної програми.

    До складу екіпажу увійшли командир місії Чжу Янчжу, пілот Чжан Юаньчжи та спеціаліст із корисного навантаження Лі Цзяїн. Двоє з них представляють загін астронавтів Народно-визвольної армії Китаю, а Лі Цзяїн став одним із небагатьох цивільних учасників китайської космічної програми.

    Особливу увагу місія привернула через те, що один із астронавтів залишиться на орбітальній станції Тяньгун на цілий рік. Китайська влада поки не повідомляє, хто саме виконуватиме цю довготривалу експедицію. Рішення мають ухвалити пізніше в Управлінні програми пілотованих космічних польотів Китаю.

    Метою річного перебування в космосі є дослідження впливу тривалих місій на організм людини в умовах, максимально наближених до майбутніх польотів на Місяць і Марс. Китайські науковці планують вивчати втрату кісткової маси, атрофію м’язів, наслідки тривалого впливу космічної радіації, зміни у роботі серцево-судинної системи та психологічний стан людини в умовах ізоляції.

    Reuters зазначає, що під час польоту також проведуть низку біомедичних експериментів, включно з дослідженнями штучних людських ембріонів у космосі. Китай називає це першим подібним науковим проєктом у світі. Вчені хочуть оцінити, як умови мікрогравітації та космічної радіації можуть впливати на розвиток людських клітин.

    Експедиція “Шеньчжоу-23” стане однією з найдовших космічних місій в історії. Вона поступатиметься лише рекорду російського космонавта, який у 1995 році провів у космосі приблизно 14,5 місяця безперервно.

    Ще одним важливим завданням місії стане перше для Китаю швидке автономне зближення та стикування з базовим модулем станції “Тяньгун”. У Пекіні вважають цю технологію критично важливою для майбутньої висадки на Місяць, адже аналогічні маневри будуть необхідні під час стикування космічних кораблів на місячній орбіті.

    Китайська місячна програма вважається одним із найамбітніших космічних проєктів сучасності. Влада країни поставила завдання здійснити пілотовану висадку на Місяць до 2030 року, і для цього зараз активно створюється нове покоління космічної техніки.

    Зокрема, Китай проводить випробування важкої ракети Чанчжен-10, яка має доставляти астронавтів до Місяця. Паралельно розробляються новий космічний корабель Менчжоу та місячний посадковий модуль Ланьюе.

    За даними Reuters, Пекін опинився у надзвичайно жорстких часових рамках, оскільки до запланованої висадки на Місяць залишається менше чотирьох років. Китайським інженерам необхідно створити нове апаратне та програмне забезпечення, провести численні випробування і забезпечити безпечну інтеграцію всіх систем.

    Нинішній запуск відбувся на тлі загострення космічного суперництва між Китай та США. Обидві країни прагнуть першими закріпитися на Місяці та отримати доступ до його потенційних ресурсів, зокрема рідкісних металів і покладів гелію-3, який у майбутньому може використовуватися як паливо для термоядерної енергетики.

    NASA планує провести власну пілотовану висадку на Місяць уже у 2028 році в межах програми Artemis. Таким чином США мають намір повернути астронавтів на поверхню Місяця на два роки раніше за Китай.

    У квітні 2026 року NASA вже здійснило перший за останні десятиліття пілотований політ навколо Місяця. У межах місії Artemis II четверо астронавтів облетіли супутник Землі та віддалилися від планети далі, ніж будь-які люди до цього часу.

    Китай також активно демонструє власні успіхи. У 2024 році країна першою у світі змогла доставити на Землю зразки ґрунту зі зворотного боку Місяця за допомогою роботизованої місії, що стало важливим технологічним проривом.

    Окрему роль у сучасних космічних перегонах відіграє приватний сектор. 22 травня компанія SpaceX, заснована Ілон Маск, успішно провела черговий випробувальний політ ракети Starship. Саме її NASA планує використовувати для доставки астронавтів на поверхню Місяця в межах програми Artemis.

    Аналітики зазначають, що новий запуск “Шеньчжоу-23” демонструє прагнення Китаю не лише наздогнати США у космосі, а й перетворитися на одну з головних космічних держав світу. Пекін дедалі активніше інвестує у пілотовані польоти, орбітальні станції, місячні місії та технології далекого космосу, розглядаючи космічну програму як важливий елемент глобального політичного та технологічного впливу.