Uanews.life

Позначка: Києво-Печерська лавра

  • «Україна має право бути собою»: Зеленський зробив символічну заяву у серці Києва до Дня Конституції України

    «Україна має право бути собою»: Зеленський зробив символічну заяву у серці Києва до Дня Конституції України

    Президент України Володимир Зеленський у День Конституції України взяв участь в урочистих заходах, які відбулися на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Саме це місце глава держави обрав для свого звернення до українців у день 30-ї річниці ухвалення Основного Закону держави. Локація мала особливий символізм, адже нещодавно Києво-Печерська лавра постраждала внаслідок чергової російської атаки.

    Разом із президентом у заходах взяла участь перша леді Олена Зеленська. Також на церемонії були присутні українські військовослужбовці, рятувальники, представники духовенства, дипломатичного корпусу, державні діячі, митці, спортсмени та президенти України попередніх років.

    Розпочинаючи промову, Зеленський нагадав про російський удар по території Києво-Печерської лаври в ніч на 15 червня. За словами президента, тоді було пошкоджено Успенський собор, а загалом від початку повномасштабної війни Росія вже атакувала 740 релігійних споруд на території України.

    «Рівно 30 років тому зведено важливу опору самостійності нашої держави, коли українці перестали жити за старим, а головне – чужим законом, і повною мірою почали будувати нове життя. Своє життя на нових засадах і нових принципах, головний з яких – це право України бути собою: суверенною, неподільною, незалежною. Це фундаментальні речі нашого Основного Закону – Конституції України», – наголосив президент.

    Глава держави підкреслив, що Конституція залишається одним із головних символів української державності та незалежності. За його словами, саме вона визначає фундаментальні цінності українського народу, які сьогодні захищають військові, рятувальники, медики, волонтери та мільйони громадян.

    Під час урочистостей Зеленський також відзначив державними нагородами військовослужбовців, діячів культури, освітян, спортсменів, науковців, волонтерів та представників інших професій, які зробили вагомий внесок у розвиток України та її захист під час війни.

    Окрему увагу президент приділив темі духовної спадщини країни. Він наголосив, що Росія цілеспрямовано атакує не лише цивільну інфраструктуру, а й історичні пам’ятки, храми та культурні об’єкти, намагаючись знищити українську ідентичність. Саме тому проведення урочистостей у Києво-Печерській лаврі стало ще одним символом незламності української держави.

    Цьогоріч День Конституції має особливе значення, адже Україна відзначає 30 років із дня ухвалення Основного Закону. Конституцію було прийнято Верховною Радою 28 червня 1996 року після безперервного майже добового засідання парламенту. Документ закріпив суверенітет України, визначив демократичний устрій держави, права і свободи громадян, а також основні принципи функціонування органів влади.

    Напередодні ювілейної дати президент також вніс до Верховної Ради законопроєкт про створення Українського національного пантеону, а в День Конституції продовжив серію державних заходів, присвячених пам’яті українських героїв та зміцненню національної єдності.

    У своєму зверненні Зеленський наголосив, що сьогодні Конституція України захищається не лише законом, а й щоденною боротьбою українських військових на фронті. Саме тому право українського народу бути незалежним, суверенним і вільним залишається головною цінністю держави навіть в умовах повномасштабної війни.

    Виступ президента у Києво-Печерській лаврі став центральною подією державних урочистостей з нагоди Дня Конституції України та ще раз підкреслив зв’язок між історичною спадщиною країни, її духовними символами та сучасною боротьбою за незалежність.

  • Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    У Києві завершили першочергові аварійно-відновлювальні роботи на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври, який зазнав пошкоджень під час масованої російської атаки на столицю в ніч на 15 червня. Протягом понад тижня рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій працювали над тим, щоб убезпечити одну з найважливіших українських святинь від подальшого руйнування через дощі та несприятливі погодні умови.

    Про завершення першочергового етапу відновлення повідомив голова ДСНС України Андрій Даник. За його словами, станом на 23 червня роботи з консервації покрівлі виконані повністю.

    «Першочергові аварійні роботи завершені на 100 відсотків. Для осушення будівельних конструкцій та внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати», – повідомив очільник ДСНС.

    Успенський собор є головним храмом Києво-Печерської лаври та однією з найцінніших архітектурних і духовних пам’яток України. Його історія бере початок ще у XI столітті. Собор був зруйнований під час Другої світової війни, а наприкінці 1990-х років його відновили. Сьогодні храм входить до комплексу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», який внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

    Пошкодження собору стали наслідком чергової масованої атаки Росії на Київ у ніч на 15 червня. Тоді ворог застосував ударні безпілотники та ракети по столиці та інших регіонах України. Один із вибухів стався поблизу території Лаври. Внаслідок потужної вибухової хвилі та падіння уламків були пошкоджені конструкції Успенського собору, зокрема покрівля та окремі елементи будівлі.

    Відразу після фіксації пошкоджень до робіт залучили спеціалістів ДСНС. Основним завданням стала термінова консервація даху, адже відкриті ділянки могли призвести до потрапляння вологи всередину храму та подальшого руйнування історичних конструкцій, фресок і внутрішнього оздоблення.

    За словами представників рятувальної служби, роботи проводилися у складних умовах. Через триваючі повітряні тривоги та ризик повторних атак фахівцям доводилося працювати максимально швидко та обережно. Особливу складність становив і статус об’єкта, адже кожен елемент історичної споруди потребує особливо делікатного підходу.

    Для ліквідації наслідків удару ДСНС залучила значні сили та ресурси. На об’єкті працювали понад 100 рятувальників різних спеціалізацій. Також використовувалося більше 25 одиниць спеціальної та важкої техніки, включно з висотними механізмами та обладнанням для проведення аварійно-рятувальних робіт на історичних спорудах.

    Наразі аварійні роботи на покрівлі завершені, однак ліквідація наслідків обстрілу триває. Усередині храму продовжують працювати теплові гармати та спеціальне обладнання для осушення приміщень. Фахівці контролюють рівень вологості у конструкціях, щоб не допустити появи грибка, пошкодження настінного живопису та інших елементів культурної спадщини.

    Голова ДСНС Андрій Даник подякував усім співробітникам служби, які брали участь у рятуванні пам’ятки.

    «Наші рятувальники виконали надзвичайно важливу роботу. Йдеться не лише про будівлю, а про частину української історії, культури та духовності. Ми зробили все можливе, щоб зберегти цю спадщину для майбутніх поколінь», – зазначив він.

    Російські атаки на об’єкти культурної спадщини неодноразово ставали предметом міжнародного засудження. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, з початку повномасштабного вторгнення Росії сотні пам’яток культурної спадщини зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Серед них музеї, храми, історичні будівлі та архітектурні комплекси.

    Окрему увагу пошкодженню Успенського собору приділила і Служба безпеки України. Раніше СБУ повідомила, що встановлює всі обставини атаки та тип безпілотників, якими російські війська завдали удару по району Києво-Печерської лаври.

    Попри складну безпекову ситуацію, українські фахівці продовжують роботи зі збереження культурної спадщини навіть під час війни. Завершення аварійного ремонту даху Успенського собору стало важливим кроком для збереження однієї з найвідоміших святинь країни, яка має не лише національне, а й світове значення.

    Наразі спеціалісти оцінюють загальний обсяг пошкоджень та визначають подальші етапи реставраційних робіт. Остаточне відновлення собору може потребувати додаткового часу та ресурсів, однак першочергову загрозу для історичної споруди вже вдалося усунути.

  • ООН фіксує тривожний рекорд: травень став найважчим місяцем для цивільних в Україні

    ООН фіксує тривожний рекорд: травень став найважчим місяцем для цивільних в Україні

    Травень 2026 року став найтрагічнішим місяцем для цивільного населення України з квітня 2022 року через різке зростання інтенсивності російських повітряних атак. Про це заявив помічник генерального секретаря ООН з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохаммед Халед Хіарі під час екстреного засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, наголосивши, що масштаби втрат свідчать про подальшу ескалацію війни та погіршення гуманітарної ситуації.

    За словами представника ООН, останні дані Управління Верховного комісара ООН з прав людини фіксують суттєве зростання кількості загиблих і поранених серед мирного населення. У травні внаслідок російських обстрілів та повітряних ударів загинули щонайменше 274 цивільні особи, ще 1763 отримали поранення. Хіарі підкреслив, що це найвищий місячний показник втрат серед цивільних з початку повномасштабного вторгнення за більш ніж два роки, що свідчить про нову хвилю інтенсифікації бойових дій.

    Він наголосив, що загальна картина втрат серед цивільного населення України залишається вкрай важкою. За підтвердженими даними ООН, з початку повномасштабної агресії Росії загинули щонайменше 16 126 цивільних осіб, серед них 796 дітей. Поранення отримали 46 590 людей, включно з 2835 дітьми. Водночас представник ООН підкреслив, що реальні цифри, ймовірно, значно вищі через обмежений доступ до частини територій, де тривають активні бойові дії або тимчасова окупація.

    Мохаммед Халед Хіарі зазначив, що зростання кількості жертв безпосередньо пов’язане з посиленням російських повітряних атак по українських містах, інфраструктурі та житлових кварталах. За його словами, цивільне населення продовжує нести основний тягар війни, тоді як міжнародне гуманітарне право вимагає чіткого розмежування між військовими та цивільними об’єктами та їхнього захисту за будь-яких умов.

    Під час виступу він закликав до негайної деескалації ситуації та повернення до дипломатичних зусиль, спрямованих на досягнення повного та безумовного припинення вогню. Представник ООН наголосив, що подальше продовження бойових дій лише збільшуватиме кількість жертв та руйнувань, а також ускладнюватиме перспективи досягнення справедливого і сталого миру відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй.

    Окремо Хіарі підкреслив, що міжнародна спільнота має посилити зусилля для захисту цивільного населення та забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Він наголосив, що будь-які удари по об’єктах цивільної інфраструктури, включно з культурною та релігійною спадщиною, є неприйнятними та потребують належної міжнародної реакції.

    Екстрене засідання Ради Безпеки ООН було скликано 22 червня на запит України після чергового масованого удару Росії, який стався в ніч на 15 червня. Тоді російські війська атакували українські міста десятками ракет різних типів та сотнями ударних безпілотників. Внаслідок обстрілів були пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та культурної спадщини, зокрема у Києві постраждала Києво-Печерська лавра. Влучання ворожого дрона в Успенський собор спричинило масштабну пожежу, яка знищила понад 80% покрівлі храму, а загалом на території заповідника було зафіксовано руйнування щонайменше 19 об’єктів культурної спадщини.

    У ході засідання представники ООН вкотре наголосили, що захист цивільного населення є ключовим обов’язком усіх сторін конфлікту відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Водночас Організація Об’єднаних Націй закликала до негайного припинення атак, які призводять до загибелі мирних жителів, та до відновлення переговорного процесу, який міг би зупинити подальшу ескалацію війни.

    Таким чином, за оцінками ООН, травень 2026 року став одним із найкривавіших етапів повномасштабної війни, що триває в Україні, і продемонстрував небезпечну тенденцію до зростання кількості жертв серед цивільного населення на тлі посилення російських атак.

  • США в ООН поставили Росії ультиматум щодо війни

    США в ООН поставили Росії ультиматум щодо війни

    Сполучені Штати Америки закликали Російську Федерацію негайно повернутися до переговорів та укласти мирну угоду з Україною, наголосивши, що подальше затягування війни лише погіршує становище Москви. З такою заявою під час екстреного засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй виступив заступник постійного представника США при ООН Ден Негрі.

    Виступ американського дипломата став одним із найгучніших під час засідання, скликаного на прохання України після чергової масштабної російської атаки. Негрі підтвердив, що Вашингтон залишається непохитним у підтримці українського народу та продовжить допомагати Україні захищати свою свободу, незалежність і територіальну цілісність.

    Представник США різко засудив російські удари по цивільній інфраструктурі, житлових районах та об’єктах культурної спадщини. Особливу увагу він звернув на атаки, які завдали шкоди території Києво-Печерської лаври, підкресливши, що подібні дії є неприпустимими та становлять загрозу не лише для України, а й для світової культурної спадщини.

    За словами Негрі, війна триває надто довго і щодня приносить нові людські жертви. Саме тому, наголосив він, настав час переходити від бойових дій до реальної дипломатії та шукати шлях до припинення війни.

    Американський дипломат також послався на позицію президента США Дональда Трампа, яку той озвучив під час саміту країн «Групи семи». За словами Негрі, глава Білого дому чітко дав зрозуміти, що Росія повинна погодитися на мирну угоду та припинити війну.

    «Як чітко заявив президент Трамп під час саміту G7 минулого тижня, Росія повинна укласти угоду. Час не на боці Москви», — заявив представник Сполучених Штатів.

    Окрему частину свого виступу Негрі присвятив втратам, яких зазнає Росія внаслідок затяжної війни. За його словами, російська армія щомісяця втрачає близько 40 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими. Такі масштаби втрат, наголосив дипломат, свідчать про надзвичайно високу ціну, яку Кремль продовжує платити за своє рішення вести війну проти України.

    Крім людських втрат, Росія стикається зі зростаючими економічними проблемами. Представник США заявив, що російська економіка перебуває у складному становищі через наслідки війни, міжнародні санкції та дедалі більші витрати на військову кампанію. На його думку, ці фактори лише посилюватимуть тиск на Москву в найближчі місяці.

    Водночас Негрі звернув увагу на здатність України адаптуватися до викликів війни та впроваджувати інноваційні рішення на полі бою. За його словами, українські сили демонструють високий рівень технологічної гнучкості та ефективності, що дозволяє успішно протистояти чисельно переважаючому противнику.

    Американський дипломат підкреслив, що подальша ескалація не здатна принести жодній зі сторін бажаного результату. На його переконання, єдиним шляхом до припинення людських страждань та відновлення стабільності залишається дипломатичне врегулювання.

    «Дипломатія і переговори, а не подальше кровопролиття, є єдиною відповіддю. Ніщо інше не зупинить ці безглузді вбивства», — наголосив Ден Негрі.

    Екстрене засідання Ради Безпеки ООН було скликано 22 червня на запит України після масованого комбінованого удару Росії в ніч на 15 червня. Тоді окупанти випустили по українських містах десятки ракет різних типів та сотні ударних безпілотників. Унаслідок атаки були пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та культурної спадщини, а також постраждали мирні жителі.

    Під час засідання представники низки держав-членів ООН вкотре наголосили на необхідності припинення російської агресії та дотримання норм міжнародного права. США ж використали майданчик Ради Безпеки для того, щоб ще раз публічно підкреслити свою підтримку України та закликати Кремль до негайних переговорів.

    Заява про те, що «час не на боці Москви», стала одним із найжорсткіших сигналів на адресу Росії з боку Вашингтона за останній час. У США переконані, що продовження війни лише збільшуватиме втрати Росії на фронті, поглиблюватиме економічні труднощі та посилюватиме міжнародну ізоляцію країни. Саме тому, наголосив Ден Негрі, Кремль має якнайшвидше обрати шлях дипломатії та погодитися на мирну угоду, яка дозволить зупинити війну та врятувати тисячі людських життів.

  • Росію можуть виключити з ЮНЕСКО: у Європі вибухнула гучна петиція

    Росію можуть виключити з ЮНЕСКО: у Європі вибухнула гучна петиція

    Французька волонтерська організація Unis Pour L’Ukraine («Об’єднані за Україну») ініціювала петицію з вимогою виключити Російську Федерацію зі складу ЮНЕСКО. Ініціатива з’явилася на тлі чергової ескалації російських атак на Україну, зокрема обстрілів Києва, які призвели до пошкодження об’єктів культурної спадщини та релігійних пам’яток, що перебувають під захистом міжнародного права.

    За інформацією організаторів, петицію було запущено після серії ударів, унаслідок яких постраждали культурні об’єкти столиці, включно з територією одного з найважливіших духовних і історичних комплексів України — Києво-Печерська лавра. Саме її Успенський собор зазнав пошкоджень під час однієї з атак, що викликало широкий міжнародний резонанс і нову хвилю критики на адресу Росії з боку правозахисних і культурних організацій.

    Ініціатори петиції наголошують, що Києво-Печерська лавра є не просто архітектурною чи релігійною пам’яткою, а символом української та європейської культурної спадщини світового рівня. У зверненні вона порівнюється з такими знаковими об’єктами, як Нотр-Дам де Парі, підкреслюючи її унікальну цінність для історії та духовної ідентичності.

    Автори документа стверджують, що регулярні російські удари по житлових кварталах, об’єктах цивільної інфраструктури, а також культурних і релігійних пам’ятках, які охороняються міжнародним правом, є системним порушенням базових норм міжнародного гуманітарного права. У тексті петиції згадуються Статут Організації Об’єднаних Націй, Гаазька конвенція 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, а також фундаментальні принципи ЮНЕСКО, що передбачають збереження культурної спадщини як спільного надбання людства.

    Окремо підкреслюється, що участь Росії в міжнародних інституціях, які базуються на принципах миру, співпраці та захисту культурної спадщини, створює, на думку авторів, небезпечний прецедент безкарності та підриває довіру до цих організацій. У зверненні йдеться про необхідність не лише політичної, а й інституційної реакції, яка б відповідала масштабу руйнувань та системності атак.

    У петиції зазначається, що її підписанти — представники громадянського суспільства України та Франції — вимагають негайного виключення Російської Федерації з ЮНЕСКО, а також перегляду її участі в інших міжнародних організаціях, які функціонують на основі міжнародного права, прав людини та захисту культурної спадщини. Ініціатори підкреслюють, що йдеться про принципову позицію щодо неприпустимості руйнування культурних цінностей під час воєнних дій.

    Поштовхом до запуску петиції також стали наслідки масштабних атак, у результаті яких постраждали не лише об’єкти в Києві, а й низка важливих культурних інституцій по всій Україні. Серед них — фондосховища Музею народної архітектури та побуту України в Пирогові, Мистецький арсенал, кіностудія імені Олександра Довженка, Палац мистецтв України, а також низка культурних установ у Дніпрі та Харкові. Усі ці об’єкти мають значну історичну та мистецьку цінність, а їх пошкодження розглядається як удар не лише по Україні, а й по світовій культурній спадщині загалом.

    Після останніх атак українська Національна комісія у справах ЮНЕСКО різко засудила дії Росії, наголосивши на необхідності посилення міжнародного тиску та недопущення участі держави-агресора в ключових органах ЮНЕСКО. У своїй заяві комісія закликала міжнародну спільноту до більш рішучих кроків, спрямованих на захист культурної спадщини та припинення практики її знищення під час війни.

    Окремо українська сторона звернулася до керівництва Секретаріату ЮНЕСКО із вимогою надати чітку та жорстку реакцію на удари по культурних об’єктах. Представники української дипломатії наголосили, що міжнародні інституції, покликані захищати культурну спадщину, повинні не лише фіксувати руйнування, а й чітко називати винних у їхньому спричиненні.

    Водночас ЮНЕСКО оприлюднило заяву, в якій засудило удар по Києво-Печерській лаврі як об’єкту світової спадщини, однак у документі не було прямо зазначено, що відповідальність за атаку несе Росія. Така формулювання викликала різку реакцію з боку Міністерства закордонних справ України, де заяву організації назвали недостатньо чіткою та такою, що не відповідає масштабам події.

    Речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що організація, яка має мандат на захист культурної спадщини, повинна прямо називати джерело загрози, особливо коли йдеться про руйнування об’єктів світового значення. За його словами, відсутність чіткої позиції послаблює авторитет ЮНЕСКО та ставить під сумнів її здатність ефективно виконувати свою місію в умовах війни.

    На тлі цих подій петиція французької організації продовжує поширюватися в соціальних мережах і серед громадських ініціатив у Європі. Її автори закликають міжнародну спільноту не обмежуватися деклараціями, а перейти до практичних рішень, які б посилили відповідальність держав за знищення культурної спадщини та порушення міжнародного права.

  • Трамп переглянув позицію щодо України після показу фото Лаври

    Трамп переглянув позицію щодо України після показу фото Лаври

    Під час саміту G7 у Франції президент України Володимир Зеленський представив президенту США Дональду Трампу серію фотографій, на яких зафіксовано наслідки російського удару по Києво-Печерській лаврі, зокрема пожежу та пошкодження архітектурного комплексу, що має статус однієї з найвизначніших духовних святинь України та об’єктів світової культурної спадщини. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів на полях саміту.

    За даними видання, знімки охоплених вогнем золотих куполів і зруйнованих елементів монастирського комплексу справили помітний емоційний вплив на американського президента, який, за словами співрозмовників, уважно реагував на демонстрацію наслідків атаки. Декілька дипломатів зазначають, що саме цей епізод став одним із найбільш обговорюваних моментів неформальних зустрічей між лідерами країн «Групи семи», оскільки він безпосередньо продемонстрував гуманітарні та культурні наслідки війни, які виходять за межі суто військової статистики.

    Як повідомляють джерела Politico, ключову роль у формуванні загальної дипломатичної стратегії під час саміту відіграв президент Франції Emmanuel Macron, який як господар заходу координував порядок денний і намагався вибудувати підхід до американської делегації з урахуванням політичних пріоритетів Дональда Трампа. За даними співрозмовників, французька сторона заздалегідь готувала сценарії комунікації, спрямовані на те, щоб поєднати гуманітарні аргументи з логікою «політики сили», яку, як відомо, підтримує Трамп у міжнародних питаннях.

    У матеріалі зазначається, що демонстрація фотографій стала частиною ширшої дипломатичної роботи, спрямованої на посилення позицій України у фінальних документах саміту G7. За словами одного з європейських дипломатів, американському президенту намагалися показати не лише масштаби руйнувань, а й стратегічний контекст війни, підкреслюючи, що Росія дедалі частіше завдає ударів по цивільній інфраструктурі та об’єктах культури, не досягаючи при цьому значних успіхів на фронті.

    Окремо співрозмовники Politico підкреслюють, що підхід до переконання американської сторони був багаторівневим і включав як особисті емоційні аргументи, так і політичні розрахунки. Під час робочих вечерь і неформальних обговорень лідери G7 намагалися формувати спільну позицію щодо війни в Україні, акцентуючи увагу на тому, що Росія, попри тривалі бойові дії, не досягає стратегічних цілей і зазнає значних втрат, тоді як Україна зберігає стійкість і підтримку союзників.

    Водночас у публікації наголошується, що дипломатичний процес на саміті супроводжувався складними політичними балансами, оскільки позиція США щодо війни в Україні залишається чутливою до внутрішньополітичних факторів і може змінюватися залежно від подальших консультацій у Вашингтоні. Європейські дипломати визнають, що досягнуті домовленості потребують постійного закріплення і не гарантують довгострокової стабільності політичних рішень.

    Попри це, за підсумками зустрічей у рамках G7 було ухвалено низку узгоджених заяв щодо посилення підтримки України, зокрема у сфері оборонного співробітництва та розвитку виробництва озброєнь. Окремо обговорювалася можливість розгортання виробництва ракет-перехоплювачів безпосередньо на території України, що може суттєво посилити її систему протиповітряної оборони.

    Додатково, за даними медіа, американська сторона сигналізувала про готовність до подальшого тиску на Росію у координації з союзниками, однак остаточна реалізація цих намірів залежатиме від подальших політичних рішень та розвитку ситуації на міжнародній арені.

  • Удар по святині сколихнув Ватикан: Папа Лев XIV терміново звернувся до світу

    Удар по святині сколихнув Ватикан: Папа Лев XIV терміново звернувся до світу

    Папа Римський Лев XIV виступив із емоційною заявою щодо війни в Україні після чергової масштабної атаки Росії, внаслідок якої було пошкоджено одну з головних православних святинь країни – Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Понтифік закликав світову спільноту до молитви за припинення війни, висловив співчуття родинам загиблих та наголосив на необхідності досягнення справедливого і тривалого миру.

    Заяву глава Католицької церкви оприлюднив у соціальній мережі X після того, як світ облетіли кадри наслідків російського удару по Києву та пошкодження об’єктів культурної та духовної спадщини України.

    «Надходять тривожні новини про війну в Україні, яка продовжує розширюватися. Є багато невинних жертв, загинули рятувальники, а церкви та об’єкти культурної спадщини зруйновані вогнем. Я солідарний з усіма, хто оплакує своїх близьких, з пораненими та з тими, хто серед насильства продовжує мужньо служити життю», – написав Папа Римський.

    Понтифік окремо закликав вірян усього світу молитися за завершення війни та пошук дипломатичного виходу з конфлікту.

    «Молімося разом, щоб ця війна закінчилася. Просімо Господа відкрити шляхи до діалогу, погасити ненависть і зробити можливим справедливий і тривалий мир», – наголосив Лев XIV.

    Заява Папи пролунала на тлі одного з найрезонансніших російських ударів останніх тижнів. У ніч на 15 червня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по Україні. Основний удар припав на Київ, де були пошкоджені житлові будинки, об’єкти інфраструктури та культурні пам’ятки.

    Особливий резонанс викликала атака на територію Києво-Печерської лаври – об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однієї з найвизначніших духовних святинь України.

    За інформацією української влади, внаслідок прямого влучання виникла масштабна пожежа на території Успенського собору. Полум’я охопило дах історичної споруди, через що будівля зазнала серйозних пошкоджень.

    На щастя, святині, реліквії та богослужбові предмети вдалося евакуювати до того, як вогонь поширився всередині храму. На місці працювали рятувальники ДСНС, які кілька годин боролися з вогнем та ліквідовували наслідки атаки.

    Пошкодження Успенського собору викликало хвилю обурення як в Україні, так і за її межами. Представники культурної спільноти назвали удар черговим свідченням систематичного знищення Росією української культурної спадщини.

    Особливо гостро ситуацію сприйняли через те, що Києво-Печерська лавра є не лише релігійним центром, а й пам’яткою світового значення, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО.

    На тлі міжнародного резонансу віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що держава відновить пошкоджений Успенський собор після завершення оцінки збитків та проведення необхідних експертиз.

    Тим часом у суспільстві активно обговорюється реакція різних релігійних структур на удар по святині. Зокрема, увагу привернула офіційна заява Української православної церкви, в якій було повідомлено про пошкодження собору, однак без прямого засудження дій Російської Федерації.

    Це викликало критику з боку частини громадськості, яка очікувала більш чіткої позиції щодо атаки на одну з головних православних святинь країни.

    Попри руйнування, життя у Лаврі поступово повертається до звичного ритму. Уже 17 червня після завершення першочергових робіт із ліквідації наслідків обстрілу для відвідувачів знову відкрили Церкву Спаса на Берестові, яка входить до складу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

    Заява Папи Римського Лева XIV стала однією з найгучніших міжнародних реакцій на російську атаку по Лаврі. Вона вкотре привернула увагу світової спільноти не лише до гуманітарних наслідків війни, а й до загрози для культурної та духовної спадщини України.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні українських церков, храмів, монастирів, музеїв та історичних пам’яток зазнали пошкоджень або були зруйновані внаслідок бойових дій та обстрілів. Міжнародні організації неодноразово наголошували, що такі дії можуть розцінюватися як порушення норм міжнародного гуманітарного права.

    Слова Папи про необхідність «відкрити шляхи до діалогу» та «зробити можливим справедливий і тривалий мир» пролунали в момент, коли війна в Україні залишається однією з головних тем світової політики, а міжнародні посередники продовжують шукати шляхи до припинення бойових дій.

    Однак поки дипломатичні зусилля тривають, Україна продовжує втрачати людей, а її історичні та духовні пам’ятки залишаються під загрозою нових атак.

  • Понад пів мільярда збитків: стало відомо, коли почнуть відновлювати Києво-Печерську лавру після удару РФ

    Понад пів мільярда збитків: стало відомо, коли почнуть відновлювати Києво-Печерську лавру після удару РФ

    Києво-Печерська лавра, яка є однією з головних духовних святинь України та входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнала серйозних пошкоджень під час масованої російської атаки в ніч проти 15 червня. Внаслідок удару виникла масштабна пожежа в Успенському соборі, а попередні збитки вже оцінюють у понад 500 мільйонів гривень.

    Після трагедії до заповідника прибули керівники держави, уряду та профільних відомств, щоб особисто оцінити масштаби руйнувань та визначити подальші кроки для порятунку історичної пам’ятки.

    За словами прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, російські війська цілеспрямовано вдарили по об’єкту світового культурного значення.

    «Успенський собор Києво-Печерської лаври – це спадщина ЮНЕСКО. Росіяни прицільно влучили в цей об’єкт. Це ще один приклад того, коли вони не можуть щось захопити – вони це просто знищують», – наголосила глава уряду.

    Свириденко повідомила, що уряд уже готує рішення про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету для проведення першочергових робіт із консервації та подальшого відновлення пошкоджених конструкцій.

    За попередньою інформацією, найцінніша частина внутрішнього оздоблення собору дивом вціліла. Зокрема, не постраждав знаменитий іконостас. Водночас найбільших руйнувань зазнав дах храму, через що виникла загроза подальшого пошкодження внутрішніх приміщень через опади та погодні умови.

    Президент України Володимир Зеленський також особисто відвідав Києво-Печерську лавру та оглянув наслідки російського удару.

    Під час візиту глава держави заявив, що Кабінет Міністрів невідкладно ухвалить рішення про фінансування відновлювальних робіт.

    «Зараз прем’єр-міністр проведе засідання уряду, щоб виділити з резервного фонду швидкі гроші для максимально оперативного відновлення. Головне зараз – зберегти те, що вдалося вберегти після удару, а вже потім переходити до повноцінної реставрації», – зазначив Зеленський.

    За словами генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка, одразу після влучання ситуація була критичною.

    Існувала реальна загроза втрати значної частини історичного оздоблення храму, а також унікальних елементів архітектури, які неможливо відновити в первісному вигляді.

    Наразі рятувальники ДСНС завершили основні роботи з ліквідації пожежі та перейшли до демонтажу аварійних конструкцій.

    Фахівці працюють над встановленням тимчасового захисту покрівлі, щоб запобігти подальшому руйнуванню будівлі. Після завершення цих робіт розпочнеться детальне обстеження пошкоджених елементів та підготовка проєкту реставрації.

    За попередніми оцінками експертів, лише стартова сума збитків перевищує 500 мільйонів гривень. Остаточна цифра може виявитися значно більшою після проведення повної технічної експертизи.

    Окремо оцінюватиметься шкода, завдана культурній спадщині та історичним елементам комплексу, адже багато з них мають не лише матеріальну, а й унікальну історичну цінність.

    Після російського удару хвиля підтримки надійшла і від українського бізнесу. Великі компанії та благодійні фонди вже оголосили про готовність долучитися до фінансування відновлення святині.

    У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій зазначають, що роботи проходитимуть у кілька етапів. Перший передбачає консервацію та захист будівлі від подальших руйнувань. Другий – проведення аварійно-відновлювальних робіт. Третій етап включатиме повноцінну реставрацію пошкоджених архітектурних елементів.

    Точні терміни завершення відновлення наразі не називаються. Експерти наголошують, що роботи на об’єктах рівня ЮНЕСКО потребують спеціальних погоджень, залучення реставраторів та проведення складних досліджень.

    Удар по Києво-Печерській лаврі вже викликав широкий міжнародний резонанс. Представники української влади називають атаку черговим злочином Росії проти світової культурної спадщини та наголошують, що відповідальність за руйнування історичних пам’яток має стати окремим предметом міжнародного розслідування.

    Попри значні пошкодження, українська влада запевняє: святиню буде відновлено, а всі необхідні кошти для першочергових робіт держава готова виділити вже найближчим часом.

  • «МЗС розкритикувало ЮНЕСКО через заяву про удар по Києво-Печерській лаврі

    «МЗС розкритикувало ЮНЕСКО через заяву про удар по Києво-Печерській лаврі

    Міністерство закордонних справ України жорстко відреагувало на офіційну заяву Організації ООН з питань освіти, науки і культури (UNESCO), у якій йшлося про пошкодження Києво-Печерської лаври, однак, на думку Києва, не було прямо зазначено, що удар завдала Російська Федерація. Українська дипломатія назвала таку позицію міжнародної організації неприйнятною, а речник МЗС Георгій Тихий у своїй заяві охарактеризував її як «абсурдну», підкресливши, що структура, яка має мандат на захист культурної спадщини у світі, не повинна уникати чіткого визначення відповідального за руйнування.

    За словами представника українського зовнішньополітичного відомства, проблема полягає не лише у формулюваннях, а у принциповій здатності міжнародних інституцій називати агресора прямо. Він звернув увагу на те, що ЮНЕСКО, реагуючи на удар по одному з найважливіших духовних і культурних символів України, фактично уникає вказівки на Росію як на джерело атаки. У цьому контексті Тихий наголосив, що подібна обережність підриває довіру до організації, яка має бути одним із ключових глобальних механізмів захисту культурної спадщини під час воєн і збройних конфліктів.

    Йдеться про удар по території Києво-Печерської лаври, яка входить до складу об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра». Комплекс є одним із найважливіших історичних і духовних центрів України та має особливий статус у міжнародному культурному просторі. Саме тому будь-які пошкодження цієї пам’ятки викликають широкий міжнародний резонанс і стають предметом обговорення не лише на рівні України, а й у структурах ООН.

    У МЗС України наголошують, що у ситуації, коли об’єкти світової спадщини зазнають руйнувань унаслідок бойових дій, міжнародні організації мають діяти максимально чітко і недвозначно, оскільки мова йде не лише про дипломатичні формулювання, а про фіксацію відповідальності за воєнні злочини та руйнування культурних цінностей. Георгій Тихий підкреслив, що відсутність прямого називання Росії у подібних заявах створює враження розмитості відповідальності, що є неприпустимим у випадку систематичних атак на цивільну та культурну інфраструктуру.

    Українська Національна комісія у справах ЮНЕСКО також раніше виступила із закликами до міжнародної спільноти зайняти більш жорстку позицію щодо участі Росії в роботі ключових органів організації. У Києві наголошують, що країна-агресор не повинна мати можливості впливати на рішення структури, яка займається захистом культурної спадщини, особливо в умовах, коли ця спадщина зазнає прямих атак під час війни.

    У своїх заявах українська сторона також звертає увагу на необхідність посилення політичного, економічного та правового тиску на Російську Федерацію з боку міжнародної спільноти. Київ наполягає, що лише рішучі та скоординовані дії можуть зупинити подальше руйнування культурних і освітніх об’єктів, а також забезпечити притягнення винних до відповідальності.

    Після хвилі критики ЮНЕСКО оприлюднила оновлену заяву, в якій уже прямо засудила удар по Києво-Печерській лаврі та наголосила, що атака відбулася в контексті ескалації війни після вторгнення Російської Федерації в Україну. В організації також заявили про готовність надати підтримку українським органам влади у фіксації пошкоджень культурних та освітніх установ, а також у визначенні невідкладних заходів реагування в межах свого мандата.

    Попри це, у Києві вважають, що реакція міжнародної структури залишається недостатньо чіткою та запізнілою, а дипломатична обережність у формулюваннях не відповідає масштабам руйнувань, яких зазнає українська культурна спадщина під час повномасштабної війни. Українська сторона продовжує наполягати на тому, що міжнародні інституції повинні не лише фіксувати наслідки атак, а й однозначно називати відповідальних за них, адже це є ключовим елементом міжнародного правосуддя та історичної відповідальності.

  • Після ударів по Лаврі та музеях Україна звернулася до ЮНЕСКО

    Після ударів по Лаврі та музеях Україна звернулася до ЮНЕСКО

    Національна комісія України у справах ЮНЕСКО засудила масовані російські удари по об’єктах культурної спадщини та мистецьких інституціях України, зокрема по Києво-Печерській лаврі, музеях і театрально-освітніх закладах. Українська сторона закликала міжнародну спільноту посилити тиск на Росію та обмежити її участь у ключових структурах ЮНЕСКО.

    Про це йдеться в офіційній заяві, оприлюдненій Міністерством закордонних справ України.

    У заяві наголошується, що Києво-Печерська лавра є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та перебуває під особливим захистом відповідно до Гаазької конвенції 1954 року та Другого протоколу до неї.

    Українська сторона підкреслює, що удари по культурних об’єктах є порушенням норм міжнародного гуманітарного права та фактично спрямовані на знищення історичної ідентичності та культурної пам’яті держави.

    Нацкомісія ЮНЕСКО навела перелік закладів, які зазнали пошкоджень унаслідок російських атак, серед них:

    • Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»
    • Національний палац мистецтв «Україна»
    • Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
    • Будинок органної та камерної музики у Дніпрі
    • Харківський художній музей
    • Національна кіностудія імені Олександра Довженка

    Зокрема, у кіностудії імені Довженка повідомляється про втрату значної частини історичних матеріалів, включно з унікальними костюмами, що мали культурну та музейну цінність.

    Українська сторона заявляє, що удари по культурних об’єктах є частиною системної практики, спрямованої на руйнування культурного середовища країни.

    Комісія закликала міжнародну спільноту не залишатися осторонь та посилити політичний, економічний і правовий тиск на Російську Федерацію.

    «Закликаємо міжнародну спільноту припинити толерувати ці злочини, посилити політичний, економічний та правовий тиск на державу-агресора та вжити рішучих заходів для якнайшвидшого припинення російської агресії», — йдеться у заяві.

    Окремо Національна комісія звернулася до керівництва Секретаріату ЮНЕСКО з вимогою надати чітку та жорстку реакцію на атаки Росії.

    Йдеться про застосування всього інструментарію організації, зокрема:

    • Виконавчої ради ЮНЕСКО
    • Комітету з охорони культурних цінностей у разі збройного конфлікту
    • Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

    Україна також наполягає на направленні міжнародних експертів ЮНЕСКО до пошкоджених об’єктів для фіксації руйнувань та підготовки незалежної оцінки наслідків атак.

    У ніч на 15 червня Росія здійснила чергову масовану атаку по Києву та іншим регіонам України. За останніми даними, загинули п’ятеро людей, ще близько 35 отримали поранення.

    У столиці зафіксовано пошкодження вівтарної частини Успенського собору Києво-Печерської лаври, пожежу на території Національного комплексу «Мистецький арсенал», а також руйнування на кіностудії імені Олександра Довженка.

    Експерти наголошують, що пошкодження культурних об’єктів мають довгострокові наслідки, оскільки стосуються не лише матеріальної інфраструктури, а й унікальних архівів, музейних колекцій та творчих фондів, які неможливо швидко відновити.

    Києво-Печерська лавра, як один із найстаріших монастирських комплексів Східної Європи, має виняткове значення для світової культурної спадщини та є символом української історії.

    Україна продовжує закликати міжнародні організації посилити механізми реагування на руйнування культурної спадщини під час війни. Водночас питання участі Росії в структурах ЮНЕСКО залишається предметом дискусій на міжнародному рівні.

    Очікується, що найближчими тижнями тема захисту культурної спадщини України буде винесена на розгляд низки міжнародних платформ.