Uanews.life

Позначка: Києво-Печерська лавра

  • Суд зобов’язав НАБУ відкрити справу проти ексміністра Ткаченка

    Суд зобов’язав НАБУ відкрити справу проти ексміністра Ткаченка

    Солом’янський районний суд Києва зобов’язав Національне антикорупційне бюро України відкрити кримінальне провадження проти колишнього міністра культури Олександра Ткаченка. Відповідна ухвала стала результатом скарги адвоката Києво-Печерської лаври, яку очолює митрополит УПЦ МП Павло (Лебідь).

    Позивачі вимагають розслідувати нібито нецільове використання бюджетних коштів у розмірі 1,9 млн гривень, а також неекономне витрачання ще 29,5 млн гривень. У скарзі фігурують не лише ексміністр Ткаченко, але й його колишній заступник Ростислав Карандєєв та посадовці Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра”.

    Раніше НАБУ відмовилося відкривати провадження, не побачивши ознак кримінального правопорушення. Проте суд вирішив, що відомості, викладені у скарзі, потребують перевірки в рамках кримінального процесу, і зобов’язав детективів зареєструвати справу.

    Публічна ініціатива йде від представників УПЦ МП, які на тлі багаторічного конфлікту навколо користування приміщеннями Лаври звинувачують представників державної влади у порушеннях. Сам Олександр Ткаченко наразі не коментував рішення суду.

    Рішення суду ще не означає доведення провини, але вимагає від правоохоронців розпочати офіційне розслідування. НАБУ має внести дані до ЄРДР та розпочати перевірку фактів, викладених у скарзі.

  • Начальник юрвідділу Лаври Іван Прокопенко опинився у центрі скандалу

    Начальник юрвідділу Лаври Іван Прокопенко опинився у центрі скандалу

    У Київській області розгортається скандал, який може мати наслідки не лише для окремої судової справи, а й для репутації однієї з головних духовно-культурних святинь України – Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра”.

    У центрі уваги – Іван Ігорович Прокопенко, адвокат і чинний начальник юридичного відділу Лаври, якого звинувачують у грубому порушенні адвокатської етики – зокрема, в тому, що він зрадив інтереси свого клієнта після отримання від нього значної матеріальної вигоди.

    Суть справи

    Йдеться про провадження № 361/8358/24, що розглядається у Броварському міськрайонному суді Київської області. Позивачем виступає ОСББ “МОНА”, відповідачем  Багмут Роман, а адвокат Прокопенко представляє сторону позивача.

    Іван Прокопенко протягом щонайменше шести років представляв броварського забудовника Романа Багмута, який виступав відповідачем у  справі.

    Як стало відомо з матеріалів, доступних стороні захисту, за свою багаторічну юридичну допомогу Прокопенко отримав від Багмута квартиру в місті Бровари площею 104,6м².

    Однак після того, як  Роман Багмут виїхав до США, Іван Прокопенко, не зволікаючи, зайняв протилежну позицію — і вже в новій справі представляє інтереси сторони, позиція якої прямо суперечить інтересам свого попереднього і, ймовірно, чинного клієнта.

    Конфлікт інтересів і норми етики

    Ситуація що склалася – реальний конфлікт інтересів, прямо заборонений ст. 8 Правил адвокатської етики України, яка зобов’язує адвоката не використовувати довірену раніше інформацію проти клієнта та не діяти в суміжних справах на шкоду його інтересам.

    Така поведінка адвоката – відверта зрада довіри. І що показово: цю “зраду” здійснює посадовець, який наразі відповідає за правовий захист Києво-Печерської Лаври – національної святині та об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО.

    Виникає закономірне питання: якщо юрист, що мав би захищати інтереси державного заповідника, без докорів сумління здає свого клієнта після отримання винагороди у вигляді квартири, що завадить йому в майбутньому діяти так само й щодо самої Лаври?

    Цей факт має бути невідкладно розглянутий дисциплінарними органами адвокатури, а також керівництвом Міністерства культури. Йдеться не лише про правопорушення, а про репутаційні ризики для Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра”.

  • Звільнення Максима Остапенка: зачистка культурної сфери набирає обертів?

    Звільнення Максима Остапенка: зачистка культурної сфери набирає обертів?

    21 травня 2025 року міністерство культури звільнило Максима Остапенка з посади генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Це рішення стало черговим кроком у низці скандалів довкола культурної спадщини України та викликало гостру реакцію як в експертному середовищі, так і серед громадськості.

    Міністерство культури та стратегічних комунікацій оприлюднило дев’ять причин звільнення. У їхньому переліку — нібито неефективне управління, незадовільний стан об’єктів Лаври, наявність представників УПЦ МП у Нижній Лаврі, проблеми з реставрацією, «неприродний червоний колір» стін на виставці про Мазепу, а також питання незаконної торгівлі та діяльності кав’ярні. Сам Остапенко відкидає всі звинувачення, називаючи їх політично вмотивованими, абсурдними і частиною кампанії дискредитації.

    За його словами, йому запропонували “піти по-тихому”: оформити відпустку з подальшим переходом на неіснуючу посаду. Коли ж він відмовився, наказ про звільнення був вручений буквально на капоті автомобіля. Документ, стверджує Остапенко, навіть не мав підпису міністра.

    Що закидає міністерство? І як відповідає Остапенко

    Остапенко наголошує, що частина звинувачень — свідоме перекручування фактів. Наприклад, звинувачення в «недостатньому протистоянні московському впливу» він назвав маніпуляцією, адже закон про заборону московських релігійних організацій набув чинності лише за день до його звільнення. Щодо реставраційних робіт — він наводить приклади проєктів, що реалізовувались благодійним коштом, а відсутність державного фінансування ставить під сумнів саме міністерство.

    Так само звинувачення в «червоному кольорі» стін на виставці про Мазепу він назвав несмішним фарсом, адже червоний — типовий бароковий колір, а саму експозицію реалізували коштом меценатів. Кав’ярня, яку поставили йому в провину, за його словами, була встановлена на прохання відвідувачів і мала лише три столики.

    Зачистка або контроль?

    Остапенко відкрито говорить про системну “зачистку сфери”, яка, на його думку, триває і в інших ключових культурних установах. Серед прикладів — конфлікти довкола заповідника «Софія Київська», музею Другої світової війни, Пирогова, музею Майдану.

    Особливо небезпечною він вважає ситуацію довкола самобудів та планів майбутньої забудови території Лаври. За його словами, лише за роки оренди Нижньої лаври УПЦ МП було зведено 36 незаконних споруд. У 2024 році, як стверджує Остапенко, заповіднику вдалося оформити всю землю за собою — і це могло стати «спусковим гачком» для його звільнення, адже він відкрито вимагав скасування ще чинного «Плану організації території» 2013 року, який дозволяє забудову Лаври понад 20 об’єктами, включно з семиповерховим готелем.

    Реакція громадськості і наслідки

    Одразу після звільнення Остапенка активізувались культурні спільноти. ГО «Коаліція дієвців культури» оголосила про збір підписів за відставку міністра Миколи Точицького. Обурення викликало й те, що разом із директором було згорнуто кілька важливих міжнародних проєктів, серед яких — реставраційний договір із Чехією на 34 мільйони гривень.

    Остапенко тим часом заявив, що планує відновити службу в ЗСУ, щойно відновиться після звільнення. Але його боротьба з корупцією у сфері охорони культурної спадщини, схоже, тільки починається.

    Українське суспільство потребує не лише охорони пам’яток, а й прозорості в управлінні ними. І поки посадовці сперечаються про «червоні стіни» — хтось планує нові поверхи на святій землі.

  • Графіті Бенксі з’явилося в Києво-Печерській лаврі

    Графіті Бенксі з’явилося в Києво-Печерській лаврі

    Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» став новим місцем зберігання відомого графіті всесвітньо відомого британського художника Бенксі під назвою «Жінка в протигазі». Це рішення було прийняте не лише для того, щоб зберегти роботу, але й надати їй додаткового символічного значення, підкреслюючи дух свободи та протесту.

    За словами представників заповідника, Києво-Печерська лавра після звільнення від російського впливу стала майданчиком для культурних ініціатив, що об’єднують сучасне мистецтво та давню історію. Розташоване у відкритих фондах, графіті буде доступним для відвідувачів поруч із реліквіями та старовинними експонатами. Представники Лаври називають роботу Бенксі символом протесту проти війни та російських злочинів, актуальним нагадуванням про складнощі, які доводиться долати Україні.

    Поряд з роботою Бенксі буде виставлено давньоруське графіті XI століття — плінфа з малюнком, що карикатурно зображає одного з будівничих Успенського собору. Ця стародавня робота, як і графіті Бенксі, передає людський протест і непокору. Заповідник підкреслює паралелі між сучасним мистецтвом і давніми малюнками, нагадуючи, що графіті завжди залишалося способом вираження опору.