Uanews.life

Позначка: міжнародна допомога

  • ЄС може посилити умови кредиту Україні на €90 млрд — Bloomberg

    ЄС може посилити умови кредиту Україні на €90 млрд — Bloomberg

    Європейський Союз розглядає можливість посилення умов надання Україні кредиту обсягом 90 млрд євро, і частину виплат можуть прив’язати до виконання податкових реформ. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними джерел агентства, у центрі обговорень — перегляд чинного пільгового податкового режиму для українського бізнесу. Йдеться про систему, яка була створена для фізичних осіб-підприємців і малого бізнесу та дозволяє сплачувати приблизно 5% від виручки замість стандартного оподаткування.

    Міністерство фінансів України та міжнародні донори вважають, що така модель у нинішніх умовах війни створює додаткове навантаження на бюджет, викривлює конкуренцію та сприяє збереженню значного тіньового сектору економіки.

    У межах нових пропозицій обговорюється варіант, за якого компанії з доходом понад 4 млн гривень, що користуються пільговою системою, можуть бути зобов’язані сплачувати 20% податку на додану вартість.

    Водночас у ЄС підкреслюють, що ці можливі зміни стосуватимуться лише частини ширшого пакета допомоги, який розрахований на два роки і включає близько 60 млрд євро на оборонну підтримку України. Інша частина фінансування передбачена у межах макрофінансової допомоги та програми Ukraine Facility для бюджетних витрат.

    У Європейській комісії заявили, що робота над меморандумом про взаєморозуміння, який визначить умови фінансування України, триває. Там також зазначили, що всі програми реформ узгоджуються з Міжнародним валютним фондом, а мета полягає у зміцненні економіки України та прискоренні її інтеграції до ЄС.

    Водночас, за оцінками Bloomberg, нові вимоги можуть спричинити внутрішню політичну напругу в Україні, оскільки запропоновані податкові зміни є соціально чутливими і можуть викликати опір як у суспільстві, так і в політичному середовищі.

    Попри це, у публікації зазначається, що навіть у разі відтермінування частини рішень Україні в перспективі доведеться реформувати податкову систему відповідно до європейських стандартів у межах процесу вступу до ЄС, зокрема поступово скорочувати податкові пільги.

    Раніше повідомлялося, що перший транш «військової» частини кредиту ЄС у 90 млрд євро становитиме 6 млрд євро і може надійти Україні вже в червні. Ці кошти планують спрямувати на закупівлю дронів українського виробництва, а наступні виплати можуть включати боєприпаси, безпілотники та засоби протиповітряної оборони.

  • Німеччина визнає несподівану вигоду від війни в Україні: що отримує Берлін

    Німеччина визнає несподівану вигоду від війни в Україні: що отримує Берлін

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова підтримка України у війні проти Росії приносить Берліну не лише політичні та стратегічні результати, а й відчутні практичні вигоди, зокрема у сфері технологій та оборонних інновацій.

    Про це він сказав під час круглого столу за участі представників урядів України та Німеччини, а також німецького оборонного та промислового сектору. Його заяву цитує DW.

    Пісторіус наголосив, що Україна в умовах повномасштабної війни змогла стрімко розвинути власні оборонні технології, особливо у сферах безпілотних систем і кіберзахисту.

    За його словами, цей досвід є унікальним, адже українські розробки створюються і вдосконалюються безпосередньо в умовах бойових дій, що дозволяє швидко адаптувати технології до реальних загроз.

    «Україна – це країна, яка з необхідності розвинула неймовірний потенціал у сфері інновацій та оперативності. Вони розробляють технології не в лабораторних умовах, а – у буквальному сенсі – на полі бою», – зазначив міністр.

    Фактично, за словами Пісторіуса, це робить Україну важливим партнером для європейських країн у сфері розвитку сучасних оборонних рішень.

    Окремо глава німецького оборонного відомства повідомив про плани посилити присутність Німеччини в Україні. Зокрема, Міністерство оборони ФРН має намір направити до німецького посольства в Києві додаткових військових аташе.

    Вони виконуватимуть роль контактних осіб для розширення співпраці між оборонними відомствами двох країн, а також сприятимуть координації спільних проєктів.

    Цей крок розглядається як частина ширшої стратегії поглиблення партнерства у сфері безпеки та оборони, яке активізувалося після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    Під час зустрічі також обговорювалися економічні та промислові аспекти співпраці. Міністерка економіки Німеччини Катеріна Райхе заявила про намір створити спеціальне координаційне бюро.

    Його завданням стане підтримка німецьких компаній, які планують співпрацювати з українським оборонним та технологічним сектором. Очікується, що це спростить комунікацію між бізнесом двох країн і пришвидшить реалізацію спільних проєктів.

    Таким чином, співпраця виходить за межі виключно державного рівня і поступово залучає приватний сектор, який зацікавлений у використанні українського досвіду в умовах війни.

    Паралельно з оборонними ініціативами, у Німеччині готують довгострокове фінансування допомоги Україні. Міністр фінансів Ларс Клінгбайль повідомив, що проєкт бюджету Німеччини на 2027 рік передбачатиме продовження значної фінансової підтримки Києва.

    За попередніми планами, Німеччина має намір надати Україні 11,6 млрд євро у 2027 році. Надалі передбачається щорічне фінансування на рівні 8,5 млрд євро у період з 2028 по 2030 роки.

    Ці цифри, за словами німецьких урядовців, демонструють довгостроковий характер підтримки України з боку Берліна, яка розглядається як елемент європейської безпеки.

    Пісторіус раніше також підкреслював, що українські оборонні технології вже виходять за межі країни та користуються попитом у світі. Йдеться, зокрема, про інновації у сфері дронів, систем спостереження та кіберзахисту.

    У Німеччині вважають, що цей досвід може бути інтегрований у європейську оборонну промисловість, що посилить її конкурентоспроможність.

    На початку квітня міністр оборони України Михайло Федоров провів телефонну розмову з Пісторіусом, під час якої сторони обговорили запуск нових спільних оборонних проєктів. Очікується, що частина з них буде реалізована вже найближчим часом.

    Таким чином, співпраця між Україною та Німеччиною у сфері оборони поступово переходить у більш структурований та системний формат, що охоплює як державні інституції, так і приватний сектор.

  • Німеччина передасть Україні енергообладнання для 3 млн людей

    Німеччина передасть Україні енергообладнання для 3 млн людей

    Німеччина оголосила про масштабне посилення енергетичної підтримки України: цієї весни країна передасть десятки мобільних когенераційних установок і котелень, які зможуть забезпечити теплом понад 3 мільйони людей під час наступного опалювального сезону. Про це повідомив посол Німеччини в Україні Гайко Томс під час конференції Ukraine Energy Coordination Group.

    За словами дипломата, нове обладнання є частиною довгострокової стратегії підтримки української енергетичної системи, яка зазнала значних пошкоджень через російські ракетні та дронові атаки. Мобільні енергоустановки дозволяють швидко розгортати локальні джерела тепла та електроенергії, що особливо важливо в умовах зруйнованої або перевантаженої інфраструктури.

    Томс наголосив, що головна мета цієї допомоги — підготовка України до зими та підвищення стійкості системи теплопостачання в умовах війни. Він підкреслив, що такі установки можуть працювати автономно, забезпечуючи енергією лікарні, школи, житлові квартали та критичну інфраструктуру навіть у разі масштабних відключень.

    Окремо посол зазначив, що загальний обсяг енергетичної допомоги Німеччини Україні вже сягнув близько 1,2 млрд євро. Із цієї суми 560 млн євро було спрямовано до Фонду підтримки енергетики України, де Німеччина залишається найбільшим донором серед міжнародних партнерів.

    Фонд використовується для термінового відновлення зруйнованих енергетичних об’єктів, закупівлі обладнання, а також фінансування ремонтних робіт на електростанціях, підстанціях і тепломережах. Це дозволяє українській енергосистемі швидше реагувати на наслідки атак і відновлювати роботу критичної інфраструктури.

    Крім цивільної енергетичної підтримки, Берлін продовжує активну допомогу у сфері безпеки. Німеччина планує фінансувати постачання сотень ракет для систем протиповітряної оборони Patriot missile system, які відіграють ключову роль у захисті українського неба від російських ракетних атак. Також у найближчі роки передбачено передання додаткових пускових установок IRIS-T, які вже показали високу ефективність у перехопленні повітряних цілей.

    Окрім цього, Німеччина оголосила про виділення ще 230 млн євро цивільної допомоги Україні. Частина цих коштів буде спрямована безпосередньо на енергетичні потреби — відновлення пошкоджених мереж, модернізацію обладнання та забезпечення стабільного теплопостачання в зимовий період.

    У Берліні визнають, що потреби України залишаються значними, адже російські атаки систематично руйнують об’єкти генерації та розподілу електроенергії. Саме тому, за словами посла, міжнародна підтримка має бути не лише оперативною, а й довгостроковою.

    Водночас Томс закликав інші країни-партнери посилити участь у відновленні української енергосистеми, наголосивши, що стабільне енергопостачання є критично важливим для виживання цивільного населення та функціонування держави в умовах війни.

    Україна, зі свого боку, продовжує готувати енергосистему до нових викликів. Енергетики працюють над встановленням резервних потужностей, модернізацією мереж і впровадженням децентралізованих рішень, які дозволяють швидше реагувати на пошкодження.

    Очікується, що постачання німецького обладнання розпочнеться вже найближчими місяцями і триватиме поетапно до початку опалювального сезону, щоб мінімізувати ризики дефіциту тепла взимку.

  • $150 млрд для України: допомога “Рамштайн”

    $150 млрд для України: допомога “Рамштайн”

    Коаліція держав у форматі Рамштайн за чотири роки роботи надала Україні військової допомоги на суму понад 150 мільярдів доларів. Про це повідомило Міністерство оборони України з нагоди четвертої річниці створення цього міжнародного механізму координації підтримки, яка відзначається 26 квітня.

    Формат “Рамштайн” був створений у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну як платформа для регулярної координації оборонної допомоги. Його учасниками стали понад 50 країн із Європи, Північної Америки, Азії та інших регіонів, які спільно визначають пріоритети постачання озброєння, боєприпасів, техніки та систем військової підтримки для України.

    У Міністерстві оборони наголошують, що саме в межах рішень, ухвалених під час зустрічей “Рамштайну”, Україна отримала найбільш критично важливі види озброєння, які суттєво вплинули на перебіг бойових дій та обороноздатність держави.

    Серед переданого озброєння — сучасні системи протиповітряної оборони NASAMS, Patriot missile system та IRIS-T, які відіграють ключову роль у захисті українських міст і критичної інфраструктури від російських ракетних та дронових атак.

    Окрему роль у посиленні сухопутних військ відіграли поставки основних бойових танків Leopard 2 та M1 Abrams. Ці машини значно підвищили мобільність і вогневу міць українських підрозділів на фронті, особливо під час контрнаступальних операцій.

    Важливим компонентом допомоги стали реактивні системи залпового вогню HIMARS, які дозволили Україні завдавати високоточних ударів по ворожих складах боєприпасів, командних пунктах і логістичних вузлах на значній глибині фронту.

    Крім того, партнери передали самохідні артилерійські установки PzH 2000, бронетранспортери M113, а також бойову авіацію, зокрема винищувачі F-16 Fighting Falcon і Dassault Mirage 2000, які поступово інтегруються в систему української оборони.

    У Міноборони зазначають, що загальний обсяг допомоги, наданої через формат “Рамштайн”, уже перевищив 150 мільярдів доларів. Окремо ще близько 5 мільярдів доларів було спрямовано через додаткову ініціативу PURL, яка дозволяє прискорювати постачання критично необхідного озброєння.

    Українська сторона підкреслює, що формат став ключовим інструментом міжнародної координації військової підтримки. Завдяки регулярним зустрічам міністрів оборони та військових керівників країн-учасниць забезпечується оперативне реагування на потреби України на полі бою.

    Окремо наголошується, що “Рамштайн” дозволив перейти від ситуативної допомоги до системного постачання озброєння. Це включає не лише передачу техніки, але й навчання українських військових, ремонт озброєння, забезпечення боєприпасами та розвиток оборонної інфраструктури.

    У Міноборони підкреслюють, що саме завдяки цій координації Україна змогла суттєво посилити свої оборонні спроможності у найкритичніші періоди війни, зокрема під час масованих ракетних атак та активних бойових дій на фронті.

    Формат “Рамштайн” залишається одним із ключових елементів міжнародної підтримки України, а його подальша робота, за словами українських посадовців, буде зосереджена на посиленні протиповітряної оборони, забезпеченні довгострокових поставок озброєнь та розвитку оборонно-промислового партнерства між Україною та союзниками.

  • Гривня під тиском: чому дорожчають долар і євро та чого чекати від курсу до кінця 2026 року

    Гривня під тиском: чому дорожчають долар і євро та чого чекати від курсу до кінця 2026 року

    Після кількох тижнів коливань українська гривня частково відіграла втрати, однак іноземні валюти залишаються на високих рівнях. Євро у квітні перевищував позначку 52 гривні, а долар піднімався вище 44 гривень, що стало одним із найвищих значень за останній період. Попри незначне зниження наприкінці місяця, ринок залишається напруженим, а очікування — обережними.

    Фахівці пояснюють ситуацію одразу кількома факторами. Частина експертів вважає, що різкого обвалу гривні не відбулося, а йдеться радше про контрольовані коливання. Зокрема, Сергій Фурса наголошує, що зміни курсу в межах кількох відсотків є природною реакцією ринку і не потребують пошуку глибоких причин.

    Втім, інші економісти вказують на більш комплексну картину. За словами Олександр Паращій, на валютний ринок вплинули геополітичні ризики, зокрема напруження на Близькому Сході та зростання світових цін на енергоносії. Україна значною мірою залежить від імпорту енергоресурсів, тому подорожчання нафти і газу автоматично підсилює попит на валюту.

    Додатковим чинником стала невизначеність щодо міжнародного фінансування. Йдеться про масштабний пакет допомоги від Європейського Союзу, який певний час перебував під питанням. Будь-які сумніви щодо стабільності зовнішнього фінансування одразу впливають на настрої інвесторів і валютний ринок.

    Коли ситуація з фінансовою підтримкою частково прояснилася, гривня змогла трохи зміцнитися. Це вкотре підтверджує, що курс національної валюти в умовах війни тісно пов’язаний із міжнародною допомогою та загальною довірою до економіки.

    Що стосується найближчих перспектив, експерти очікують відносної стабілізації. За оцінками Андрій Забловський, курс долара найближчим часом коливатиметься в межах приблизно 43,8–44,3 гривні. Водночас ситуація з євро залишається менш передбачуваною, оскільки його курс залежить не лише від внутрішніх факторів, а й від співвідношення до долара на світових ринках.

    До кінця 2026 року більшість прогнозів сходяться в одному: гривня, ймовірно, продовжить повільну девальвацію. Оптимістичний сценарій передбачає курс долара на рівні до 45 гривень, тоді як більш стримані оцінки допускають підвищення до 45–45,5 гривні. Це означає, що різких стрибків поки не очікується, але поступове ослаблення національної валюти залишається базовим сценарієм.

    Курс євро залежатиме від глобальної економічної ситуації. Якщо європейська валюта зміцнюватиметься відносно долара, в Україні це може призвести до зростання курсу понад 53 гривні. У разі зворотної динаміки євро може опуститися до рівня близько 50 гривень.

    Важливим фактором і надалі залишатиметься геополітика. Будь-яке загострення на міжнародній арені, зміни цін на енергоносії або коливання фінансової допомоги Україні можуть швидко змінити ситуацію на валютному ринку. Саме тому експерти радять розглядати поточні прогнози як умовні, а не гарантовані.

    Гривня наразі перебуває у стані контрольованої нестабільності. Ринок реагує як на внутрішні економічні процеси, так і на глобальні події. До кінця року ключовим трендом, імовірно, залишиться помірна девальвація без різких обвалів, якщо не виникнуть нові сильні зовнішні шоки.

  • 1,3 млн доларів: Швеція виділила кошти на порятунок унікальних артефактів Хортиці

    1,3 млн доларів: Швеція виділила кошти на порятунок унікальних артефактів Хортиці

    Швеція виділила 1,3 мільйона доларів на збереження археологічної спадщини Національного заповідника Хортиця. Фінансування спрямоване через ЮНЕСКО і має на меті врятувати унікальні історичні об’єкти, які стали доступними після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році.

    Як повідомили представники місцевої влади, йдеться про археологічні знахідки, які десятиліттями перебували під водою. Після спаду рівня води вони опинилися на поверхні та відкрили нові можливості для досліджень, але водночас — і ризики втрати через погодні умови, ерозію та відсутність належного захисту.

    Фахівці наголошують, що ситуація є унікальною: з одного боку, відкрилися раніше недоступні пам’ятки, з іншого — вони потребують негайної консервації. Саме на це і спрямоване міжнародне фінансування.

    У межах проєкту планується провести археологічні дослідження, зафіксувати знайдені об’єкти, а також забезпечити їх збереження для майбутніх поколінь. Частина коштів піде на створення умов для роботи дослідників і захисту пам’яток від руйнування.

    За словами представників української сторони, підтримка міжнародних партнерів у сфері культури є надзвичайно важливою в умовах війни. Адже поряд із захистом територій Україна змушена боротися і за збереження своєї історичної спадщини.

    Особливе значення має саме Хортиця — один із ключових символів української історії та козацької культури. Заповідник зберігає численні археологічні пам’ятки різних епох, зокрема пов’язані з періодом Запорозької Січі.

    Після підриву Каховської ГЕС російськими військами у 2023 році рівень води в Дніпрі суттєво знизився, що оголило значні площі дна. Саме там археологи почали знаходити унікальні об’єкти, які раніше були недоступні для дослідження.

    Водночас ці знахідки є вразливими до швидкого руйнування. Без належного догляду вони можуть бути втрачені через природні фактори або людське втручання.

    У міськраді підкреслили, що нинішній проєкт — це не лише про науку, а й про збереження національної пам’яті.

    «В умовах війни така підтримка — це шанс дослідити і зберегти те, що десятиліттями було приховане і сьогодні стало частиною нашої історії», — зазначили представники влади.

    Експерти додають, що співпраця з ЮНЕСКО відкриває можливості для ширшого міжнародного залучення до збереження української культурної спадщини. Це також підсилює глобальну увагу до наслідків руйнування інфраструктури та впливу війни на культурні об’єкти.

    Фінансування з боку Швеції є важливим кроком у збереженні археологічної спадщини України. Воно дозволить не лише врятувати унікальні знахідки, а й закласти основу для подальших досліджень, які можуть суттєво доповнити знання про історію регіону.

  • ЄС наближається до рішення щодо 90 млрд для України та санкцій проти РФ

    ЄС наближається до рішення щодо 90 млрд для України та санкцій проти РФ

    У Європейському Союзі розпочався фінальний етап ухвалення рішень щодо масштабного фінансового пакета для України та нового санкційного тиску на Росію. Йдеться про зміну багаторічного бюджету ЄС на 2021–2027 роки, яка передбачає кредит у розмірі 90 млрд євро для України, а також про погодження 20-го пакета санкцій проти РФ.

    Процедура ухвалення запущена в межах Комітет постійних представників ЄС за письмовим механізмом, який дозволяє затвердити рішення без додаткових засідань міністрів. Після політичного погодження послами 27 держав-членів ЄС стартував процес фінального підписання документів.

    За словами трьох європейських дипломатів, обидва рішення вже отримали одноголосну підтримку на рівні постійних представників. Це означає, що жодна з країн не заблокувала пакет на політичному етапі, що є критично важливим для його подальшого затвердження.

    Письмова процедура передбачає, що кожна з 27 держав-членів ЄС має або підтвердити згоду своїм підписом, або офіційно висловити заперечення із поясненням причин. У разі відсутності заперечень документ автоматично вважається ухваленим.

    Наразі процедура триватиме до 12:00 23 квітня (13:00 за київським часом), однак її можуть завершити раніше, якщо всі держави-члени поставлять свої підписи без зауважень. У такому разі рішення набудуть чинності одразу після завершення формальної перевірки.

    Фінансовий блок передбачає кредит для України в обсязі 90 млрд євро, який є частиною довгострокової підтримки ЄС у межах стабілізації української економіки в умовах війни.

    Паралельно ухвалюється 20-й пакет санкцій проти Росії, спрямований на посилення економічного та індивідуального тиску. Хоча деталі санкцій офіційно не розкриваються до завершення процедури, попередні пакети ЄС зазвичай включали обмеження щодо енергетичного сектору, фінансових установ, логістики та експорту технологій.

    Окремі держави ЄС пов’язують фінальне погодження з енергетичними питаннями, зокрема постачанням російської нафти через нафтопровід Дружба (нафтопровід). Йдеться про Угорщину та Словаччину, які очікують стабілізації поставок перед остаточним підписанням документів.

    Раніше міністр закордонних справ Словаччини заявляв, що Братислава готова підтримати санкційний пакет лише після відновлення постачання нафти. Угорщина також неодноразово пов’язувала свою позицію щодо фінансової допомоги Україні з енергетичними гарантіями.

    За даними дипломатів, ці технічні та політичні нюанси можуть вплинути на швидкість завершення процедури, але не змінюють загального результату — пакет має широку підтримку всіх країн ЄС.

    Попри можливі затримки, у Брюсселі зберігається оптимізм щодо швидкого фінального ухвалення. Глава європейської дипломатії Кая Каллас раніше заявляла, що рішення щодо фінансової допомоги Україні може бути затверджене протягом 24 годин.

    Після завершення письмової процедури рішення вважаються остаточно ухваленими без додаткових політичних раундів узгодження. Це дозволить ЄС перейти до практичної імплементації як кредитної програми для України, так і нового санкційного пакета проти Росії.

    Таким чином, найближчі дні можуть стати ключовими для одночасного просування двох стратегічних напрямків політики ЄС — довгострокової фінансової підтримки України та подальшого посилення санкційного тиску на Росію.

  • У ЄС обговорюють €90 млрд для України: Угорщина і Словаччина висунули умови

    У ЄС обговорюють €90 млрд для України: Угорщина і Словаччина висунули умови

     

     

  • Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) фактично поставили паузу в одному з найрезонансніших податкових питань — можливому запровадженні податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців. За підсумками перемовин у Вашингтоні сторони дійшли висновку, що ця ідея є надто чутливою як з економічної, так і з політичної точки зору, тому наразі її реалізація не розглядається як пріоритет. Натомість Україна разом із міжнародними партнерами зосереджується на пошуку альтернативних джерел наповнення державного бюджету, зокрема в контексті формування фінансової політики на 2027 рік.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко після участі у весняних зборах МВФ та Світового банку. За її словами, українська делегація провела низку консультацій із представниками фонду та європейських інституцій, під час яких вдалося донести позицію уряду щодо ризиків такого кроку. Вона наголосила, що МВФ із розумінням поставився до аргументів української сторони, визнавши, що запровадження ПДВ для ФОПів може викликати негативну реакцію в суспільстві та не знайти підтримки в парламенті.

    Питання оподаткування ФОПів залишається одним із найчутливіших у податковій політиці України, адже воно безпосередньо зачіпає сотні тисяч підприємців, які працюють у сфері торгівлі, послуг, ІТ та малого виробництва. У попередні місяці уряд розглядав можливість введення ПДВ для підприємців із певним рівнем доходу, що відповідало б європейській практиці, однак ця ініціатива викликала значний спротив з боку бізнесу. Представники малого бізнесу неодноразово заявляли, що такі зміни ускладнять ведення діяльності, збільшать адміністративне навантаження та можуть призвести до зростання цін для споживачів.

    Крім того, політична складова також стала важливим фактором. У Верховній Раді не сформувалося достатньої підтримки для ухвалення відповідного законопроєкту. Зокрема, представники парламентської більшості відкрито заявляли, що документ не готовий до розгляду, навіть попри те, що він розглядався як один із елементів співпраці з МВФ у межах програми фінансової підтримки. У підсумку уряд змушений був шукати більш збалансовані рішення, які б дозволили зберегти довіру міжнародних партнерів, не створюючи додаткового тиску на внутрішній ринок.

    У ході переговорів у Вашингтоні сторони погодилися, що в умовах повномасштабної війни Україна потребує гнучкішого підходу до реалізації структурних реформ. Це означає, що ключовим пріоритетом залишається макрофінансова стабільність, а не формальне виконання всіх вимог у встановлені строки. Саме тому питання ПДВ для ФОПів було відкладене, а натомість розпочато роботу над альтернативними інструментами наповнення бюджету.

    Серед таких інструментів уже розглядаються кілька напрямів. Зокрема, уряд схвалив законодавчі ініціативи щодо оподаткування цифрових платформ, що має на меті залучити до бюджету кошти від діяльності міжнародних онлайн-сервісів. Також обговорюються зміни до правил оподаткування міжнародних поштових відправлень, що може зменшити можливості для ухилення від податків у сфері електронної комерції. Окремо розглядається питання продовження дії військового збору як одного з ключових джерел фінансування оборонних потреб держави.

    Експерти зазначають, що відмова від негайного запровадження ПДВ для ФОПів не означає повної відмови від реформування податкової системи. Україна й надалі має зобов’язання перед міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази та гармонізації законодавства з європейськими нормами. Водночас нинішній підхід демонструє прагнення уряду знайти баланс між необхідністю наповнення бюджету та підтримкою малого бізнесу, який залишається важливою складовою економіки.

    Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України, адже фінансова допомога фонду є одним із ключових джерел підтримки економіки в умовах війни. Саме тому уряд намагається зберегти довіру партнерів, водночас адаптуючи реформи до реальних умов. У цьому контексті відмова від ПДВ для ФОПів виглядає як приклад компромісного рішення, яке дозволяє уникнути соціальної напруги та економічних ризиків.

    Очікується, що найближчим часом уряд представить нові пропозиції щодо податкової політики, які враховуватимуть як вимоги міжнародних партнерів, так і потреби українського бізнесу. Таким чином, дискусія навколо оподаткування ФОПів не завершена, але переходить у нову фазу — пошуку ефективних і водночас прийнятних для суспільства рішень.

  • Україні відтермінували виплату частини держборгу до 2035 року

    Україні відтермінували виплату частини держборгу до 2035 року

    Україна отримає додатковий фінансовий простір для бюджетних витрат після домовленості про відтермінування виплат за частиною державного та гарантованого державою боргу. Згідно з підписаним меморандумом, виплати основної суми боргу фактично будуть перенесені на період після 2035 року.

    Як повідомляє Міністерство фінансів України, відповідний документ про взаєморозуміння підписав очільник відомства Сергій Марченко разом із представниками країн «Групи семи» та Паризького клубу кредиторів.

    До переліку держав, які погодили відтермінування боргових зобов’язань України, входять Канада, Франція, Німеччина, Японія, Італія, Нідерланди, Велика Британія, США та Республіка Корея. Домовленість стосується платежів, які Україна мала розпочати здійснювати з лютого 2026 року.

    Згідно з умовами меморандуму, обслуговування та погашення відповідної частини боргу відтерміновується до кінця лютого 2030 року. Це узгоджується з новою програмою співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

    При цьому основне навантаження щодо погашення переноситься ще далі: виплати тіла боргу та накопичених відсотків мають розпочатися у 2035 році. Планується, що процес повернення триватиме до 2039 року та здійснюватиметься рівними піврічними платежами.

    Таким чином, Україна отримує довгострокове відтермінування значної частини фінансових зобов’язань перед міжнародними кредиторами.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що така домовленість є критично важливою для стабільності державних фінансів у середньостроковій перспективі. Вона дозволяє зменшити борговий тиск на бюджет і спрямувати вивільнені кошти на ключові потреби держави.

    «Відтермінування платежів створює можливість спрямувати фінансові ресурси на першочергові потреби — оборону, соціальну сферу та відновлення економіки», — зазначив Сергій Марченко.

    Подібні боргові рішення є частиною ширшої міжнародної підтримки України з боку західних партнерів у межах фінансової стабілізації під час війни. Йдеться про координацію дій між урядами країн-кредиторів та міжнародними фінансовими інституціями, зокрема МВФ.

    Фінансові експерти зазначають, що реструктуризація та відтермінування виплат дозволяє Україні уникнути пікового боргового навантаження у найближчі роки, коли значна частина державних витрат спрямовується на оборону та відновлення інфраструктури.

    Водночас довгостроковий ефект таких домовленостей залежатиме від економічної ситуації після завершення активної фази війни та темпів відновлення української економіки.

    Фактично Україна отримує більше десятиліття фінансової «паузи» щодо частини боргових виплат. Це дає змогу планувати бюджет із меншим тиском на видаткову частину та зберігати ресурс для критичних сфер.

    Однак після 2035 року країна має повернутися до виконання зобов’язань, включно з накопиченими відсотками, що створюватиме довгострокове бюджетне навантаження.

    Таким чином, рішення партнерів є компромісом між поточною підтримкою України та майбутніми фінансовими зобов’язаннями, які залишаються відкладеними у часі.