Uanews.life

Позначка: міжнародна допомога

  • Україна отримала майже 63 млрд гривень міжнародної допомоги у лютому

    Україна отримала майже 63 млрд гривень міжнародної допомоги у лютому

    До загального фонду державного бюджету України у лютому 2026 року надійшло 222,6 млрд гривень податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Основними джерелами наповнення залишаються внутрішні податкові надходження та міжнародна фінансова підтримка.

    Найбільшу частину доходів забезпечила Державна податкова служба — 91 млрд гривень. Ще 63,8 млрд гривень надійшло від митних платежів, що формуються за рахунок імпортних операцій та зовнішньоекономічної діяльності.

    Водночас вагому частку бюджету становила міжнародна допомога. У лютому Україна отримала 62,9 млрд гривень у вигляді грантів від міжнародних партнерів, які спрямовуються передусім на фінансування соціальних видатків та підтримку стабільності державних фінансів в умовах війни.

    Для порівняння, у січні 2026 року доходи загального фонду державного бюджету були вищими і становили 241,2 млрд гривень. Зокрема, обсяг міжнародної допомоги тоді перевищував 101,4 млрд гривень, що суттєво вплинуло на загальний рівень надходжень на початку року.

    Таким чином, у лютому спостерігається певне зниження бюджетних доходів порівняно з попереднім місяцем, насамперед через менший обсяг зовнішнього фінансування. Водночас стабільні податкові та митні надходження свідчать про збереження внутрішньої дохідної бази держави.

  • Відновлення водопостачання Бучанської громади довірили компанії, пов’язаній з одеськими політиками

    Відновлення водопостачання Бучанської громади довірили компанії, пов’язаній з одеськими політиками

    У селищі Ворзель Бучанської громади планують збудувати нову насосну станцію водопостачання вартістю понад 91 млн гривень. Проєкт має стати ключовим елементом відновлення інфраструктури, зруйнованої під час російської окупації Київщини. Втім, підряд на виконання робіт отримала компанія, керівництво якої фігурує у кримінальному провадженні щодо можливого привласнення бюджетних коштів.

    Замовником будівництва виступило комунальне підприємство «Бучасервіс», яке 16 лютого 2026 року уклало договір із ТОВ «Емпайр Буд Індастрі». Вартість контракту становить 91,51 млн гривень. Роботи планують розпочати у березні та завершити до кінця року.

    Йдеться про спорудження насосної станції другого підйому із резервуарами чистої води та системою знезалізнення продуктивністю до 6 тисяч кубометрів води на добу. Об’єкт має забезпечити стабільне водопостачання для мешканців Бучі та Ворзеля, де після бойових дій значна частина свердловин і водогонів втратила працездатність, а наявні джерела води фактично вичерпали свій ресурс.

    Ідея будівництва цієї станції з’явилася ще у 2021 році, однак реалізацію відклали. До проєкту повернулися вже після деокупації регіону. Фінансування забезпечує уряд Королівства Данії в межах міжнародної програми відновлення. Загальний пакет допомоги передбачає створення нової системи водопостачання із десятьма свердловинами, що має покрити потреби понад 70 тисяч мешканців громади.

    Разом із тим увагу викликає підрядник робіт. ТОВ «Емпайр Буд Індастрі» було зареєстроване у 2019 році в Одесі, а нині має київську юридичну адресу. Компанією володіє та керує Володимир Байрачний — уродженець тимчасово окупованого Донецька.

    Саме Байрачний разом із інженером технічного нагляду Сергієм Полупаном є обвинуваченим у справі щодо можливого заволодіння бюджетними коштами під час реконструкції каналізаційного колектора у Полтаві. Слідство оцінює ймовірні збитки державі у 1,8 млн гривень. Обом фігурантам раніше було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

    Аналітичні дані також свідчать про зв’язки компанії з бізнес-групою родини Круків — впливових одеських підприємців і політиків. Засновником фірми був Ілля Махно, який мав спільний бізнес із структурами цієї родини. Один із її представників, Юрій Крук, нині є депутатом Одеської обласної ради від партії «Довіряй ділам», яку пов’язують із підсанкційним мером Одеси Геннадієм Трухановим.

    Для «Емпайр Буд Індастрі» контракт у Ворзелі став найбільшим бюджетним підрядом за весь час діяльності. Загалом компанія уклала державних договорів більш ніж на 170 млн гривень.

    Будівництво насосної станції є критично важливим для відновлення Бучанської громади після руйнувань війни. Водночас передача стратегічного інфраструктурного проєкту підряднику з кримінальним минулим та політичними зв’язками знову піднімає питання прозорості використання міжнародної допомоги, яка надходить Україні на відбудову.

  • У звіті Конгресу США згадали Міндіча серед фігурантів справи «Енергоатому»

    У звіті Конгресу США згадали Міндіча серед фігурантів справи «Енергоатому»

    У міжвідомчій доповіді Конгресу США згадується бізнесмен Тимур Міндіч, якого названо колишнім партнером президента Володимира Зеленського у бізнесі. У документі зазначається, що він фігурує у розслідуванні щодо можливого розкрадання коштів, пов’язаних із міжнародною допомогою Україні.

    Уривок зі звіту оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко.

    У документі зазначено, що серед фігурантів розслідування у справі державної компанії «Енергоатом» фігурують Тимур Міндіч, ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов, міністр енергетики та міністр юстиції. Також вказується, що згодом Міндіч залишив територію України, а міністр юстиції, колишній міністр енергетики та керівник Офісу президента подали у відставку.

    У звіті йдеться про можливу корупційну схему в «Енергоатомі» на суму не менше 100 мільйонів доларів. У документі наголошується, що компанія не лише забезпечує близько половини електроенергії в Україні, а й бере участь у розподілі міжнародної допомоги, спрямованої на підтримку енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак.

    Автори доповіді звертають увагу на те, що будь-які корупційні ризики у сфері управління міжнародною допомогою можуть негативно впливати на довіру партнерів та ефективність відновлення критичної інфраструктури.

  • Схеми з розкрадання міжнародної допомоги мером Ніжина Олександром Кодолою дійшли до Прем’єра

    Схеми з розкрадання міжнародної допомоги мером Ніжина Олександром Кодолою дійшли до Прем’єра

    За інформацією нашого джерела, наразі “Ніжинський кейс” з розкраданням міжнародної допомоги на відновлення енергетики мером Олександром Кодолою знаходиться на столі Прем’єра Юлії Свириденко.

    Нагадаємо, Ніжин опинився в центрі безпрецедентного фінансового скандалу, який вже вийшов за межі Чернігівщини: остання ревізія Державної аудиторської служби (ДАСУ) викрила системні зловживання, що можуть коштувати місту майбутнього. На кону не лише репутація мера Олександра Кодоли, а й подальше фінансування всієї громади з державного бюджету.

    Поки Ніжинська мерія активно хизувалась отриманням 459 мільйонів гривень допомоги від Данії, Японії та США, реальність виявилася набагато цинічною. У той час як західні партнери на тлі гуманітарної катастрофи фінансують генератори та ліки, чиновники місцевого УЖКГ, за даними джерел, виписували собі премії у розмірі до 310%. Загальна сума «преміальних» порушень вже склала 2,6 млн грн.

    Проте справжній шок у аудиторів викликала безпекова складова. Будівництво захисної споруди для гімназії №6, на яке виділили 4,7 млн грн, перетворилося на фарс. Замість заглибленого сховища, що відповідає нормам ДБН, на поверхні з’явилася конструкція, яку місцеві називають просто «будкою».

  • Мер Ніжина Олександр Кодола просить мільйони в уряду, поки аудитори знаходять «розпил» на місцях

    Мер Ніжина Олександр Кодола просить мільйони в уряду, поки аудитори знаходять «розпил» на місцях

    За інформацією наших джерел, у кулуарах Ніжинської міської ради паніка після останньої ревізії Держаудитслужби (ДАСУ), яка виявила значні фінансові розтрати бюджетних коштів та міжнародної допомоги.

    Як повідомляє джерело, мер Ніжина Олександр Кодола причетний до розкрадання допомоги міжнародних партнерів та активно намагається зам’яти скандал. Водночас, за інформацією джерела, “справа вже в прокуратурі”.

    Нагадаємо, Ніжинська мерія активно хизувалась цифрами отриманої міжнародної допомоги від Данії, Японії, США та ще десятка країн в розмірі 459 мільйонів гривень.

    Водночас, поки західні партнери на фоні гуманітарної катастрофи фінансують закупку генераторів та ліків для Ніжина, місцеві чиновники (УЖКГ) виписують собі премії в розмірі до 310%.

    За інформацією джерела, сума порушень “на преміях” склала 2,6 млн грн.

    Також, за інформацією нашого джерела у Ніжинській міськраді, перевірка аудиторів виявила порушення при будівництві захисної споруди для гімназії №6.

    Так, за інформацією джерела, побудована  за 4,7 млн гривень захисна споруда, яка за документами мала бути “заглиблена”, фактично має вигляд “будки на поверхні”.

    “Це не просто корупція, це підстава під удар дітей, на безпеку яких іноземні фонди виділяють кошти”, – зазначає джерело.

  • Україна переглянула умови проєкту “мирного плану”

    Україна переглянула умови проєкту “мирного плану”

    Україна внесла суттєві правки до одного з пунктів проєкту так званого “мирного плану”, про який останніми днями активно пишуть західні медіа. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на високопоставленого американського чиновника.

    За інформацією видання, у початковому варіанті документа йшлося про перевірку всієї міжнародної допомоги, яку отримує Україна. Така норма, ймовірно, була спрямована на виявлення можливих корупційних ризиків. Однак у новій версії проєкту цей пункт зник: замість нього з’явилося положення про “повну амністію” для всіх сторін за дії, вчинені під час війни.

    Американські посадовці, за даними WSJ, зазначають, що умови проєктованої угоди ще потребують остаточного узгодження з Києвом. Прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що Рустем Умеров, секретар Ради національної безпеки і оборони України, позитивно оцінив “більшу частину плану” під час останніх переговорів.

    Видання також зазначає, що європейські лідери працюють над власною зустрічною пропозицією щодо завершення війни. За словами дипломатів, ЄС прагне сформувати альтернативний документ, який, на їхню думку, буде більш вигідним для Києва. Європейську позицію намагаються донести Україні, але офіційний Київ поки що не взяв на себе зобов’язань підтримати нову ініціативу.

    У статті підкреслюється, що Європа сподівається завершити роботу над своєю пропозицією “у найближчі дні”.

  • Держборг України перевищив 8 трлн гривень: у Мінфіні пояснили причини

    Держборг України перевищив 8 трлн гривень: у Мінфіні пояснили причини

    Станом на 30 вересня 2025 року державний та гарантований державою борг України становив 8 024,1 млрд грн, або 194,2 млрд дол. США. У вересні борговий портфель зріс на 78,4 млрд грн (≈1,63 млрд дол.), повідомили в Міністерстві фінансів.

    У структурі зобов’язань переважає зовнішній компонент: 6 063,2 млрд грн (75,6%) або 146,8 млрд дол. США. Внутрішній борг становить 1 960,9 млрд грн (24,4%) або 47,5 млрд дол. США. Збільшення у вересні відбулося насамперед за рахунок зовнішніх ресурсів — пільгового фінансування ЄС, Світового банку та урядів країн-партнерів. Водночас внутрішній борг за місяць скоротився на 0,3 млрд грн.

    У Мінфіні підкреслили, що завдяки міжнародній підтримці та зваженій борговій політиці вдається знижувати вартість обслуговування та подовжувати строки погашення зобов’язань. Це має пом’якшити тиск на бюджет у середньостроковій перспективі та забезпечити прогнозованість виплат на тлі воєнних ризиків.

  • У Львові намагалися завищити вартість матеріалів для укриття ліцею майже на 9 мільйонів

    У Львові намагалися завищити вартість матеріалів для укриття ліцею майже на 9 мільйонів

    Бюро економічної безпеки у Львівській області викрило суттєве завищення вартості будівельних матеріалів під час будівництва укриття для Львівського ліцею імені Героїв Крут. За результатами перевірки фахівці встановили, що ціни у кошторисі перевищували ринкові на 8,6 мільйона гривень.

    Під час аналізу документації виявилося, що частина матеріалів у проєкті оцінена значно дорожче, ніж насправді коштує на ринку. Після цього БЕБ звернулося до місцевої влади з рекомендацією скоригувати суму договору. Замовник дослухався, і вартість будівництва була знижена, що дозволило уникнути нецільового використання коштів міжнародної допомоги.

    За даними системи Prozorro, йдеться про тендер на будівництво укриття для ліцею, який реалізується у межах програми Ukraine Facility — фінансової ініціативи ЄС для підтримки України. Загальна сума робіт становила майже 55 мільйонів гривень, з яких понад 46 мільйонів мали профінансувати коштом Євросоюзу.

    Підрядником будівництва стала компанія ТОВ «Компанія інстал груп» зі Старого Самбора. Договір із нею підписали 13 серпня цього року на суму 45,2 мільйона гривень із ПДВ, а завершення робіт заплановано до кінця 2025 року.

    Варто зазначити, що це вже не перший випадок, коли у проєктах будівництва для цього ж ліцею виявляють завищення. Ще в червні 2025 року журналісти повідомляли про ціни на кондиціонери, завищені у 18 разів, а також на інші матеріали, що перевищували ринкові показники у десять разів.

    Завдяки оперативному реагуванню вдалося запобігти розтраті понад 8 мільйонів гривень міжнародних коштів, призначених для забезпечення безпеки дітей.

  • МВФ: Українська війна може тривати до 2026 року

    МВФ: Українська війна може тривати до 2026 року

    Міжнародний валютний фонд підтвердив економічний прогноз для України на 2025 рік, однак застеріг, що поліпшення показників стримується через триваючу війну та атаки Росії на критичну інфраструктуру. Голова Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер зазначив, що очікування продовження війни до 2026 року залишаються ключовим фактором обережного економічного прогнозування.

    В оновленому жовтневому Огляді світової економіки МВФ залишив прогноз зростання реального ВВП України на рівні 2% у 2025 році та 4,5% у 2026-му. Водночас Фонд скоригував очікування щодо державного боргу: за підсумками наступного року він становитиме 108,6% ВВП, що трохи нижче за попередню оцінку у 110%.

    За словами Каммера, МВФ врахував позицію українського уряду, який визнає, що війна триватиме довше, а також наслідки російських ударів по енергосистемі, що гальмують економічне відновлення.

    Він особливо наголосив на важливості структурних реформ — боротьбі з корупцією, посиленні інституцій та підвищенні ефективності врядування. Це, на думку МВФ, стане основою для подальших переговорів про реструктуризацію боргу та просування України до членства в ЄС.

    Окремо Каммер звернув увагу на необхідність мобілізації внутрішніх доходів. Попри значну допомогу від міжнародних донорів, Україна повинна посилити можливості самостійного фінансування бюджету, зокрема через податкову реформу.

    Раніше повідомлялося про тиск з боку МВФ щодо контрольованої девальвації гривні в межах підготовки до нового пакету фінансової підтримки.

  • Канада виділяє 92 млн грн на зміцнення кіберстійкості України

    Канада виділяє 92 млн грн на зміцнення кіберстійкості України

    Канада надасть Україні 92 мільйони гривень на розвиток цифрової безпеки та захист критичної інфраструктури. Про це повідомили у Міністерстві цифрової трансформації України.

    Фінансування буде спрямовано на реалізацію стратегічних ініціатив, спрямованих на підвищення рівня кіберстійкості держави. Зокрема, кошти використають для:

    • захисту критичної інфраструктури,

    • протидії кібератакам і загрозам,

    • створення систем раннього виявлення та реагування на інциденти,

    • закупівлі сучасного обладнання для кіберзахисту.

    У МЗС Канади наголосили, що під час війни стабільна робота цифрових державних сервісів і критичної інфраструктури має вирішальне значення.

    «Канада підтримує Україну в багатьох сферах, зокрема у сфері кібербезпеки. Ця допомога — не лише реакція на теперішні виклики, а й інвестиція в довгострокову цифрову стійкість України», — зазначили в канадському уряді.

    Канада вже визначила шість пріоритетних проєктів для фінансування. Серед них — підтримка Державної судової адміністрації України, Чорнобильської АЕС та Державної прикордонної служби України.

    З початку повномасштабного вторгнення Україна постійно зазнає кібератак, спрямованих на державні установи, енергетичну та військову інфраструктуру. Міжнародна підтримка допомагає посилити цифрову оборону та запровадити сучасні технології кіберзахисту.