Uanews.life

Позначка: НАТО

  • Європа не знає, як захистити Україну без американської підтримки — The New York Times

    Європа не знає, як захистити Україну без американської підтримки — The New York Times

    Європейські держави публічно демонструють рішучу підтримку України, однак у них немає власної стратегії щодо припинення війни без економічного та політичного тиску США на Росію. Це створює ризики, оскільки позиція президента США Дональда Трампа щодо українського питання залишається непередбачуваною. Про це пише The New York Times.

    За даними видання, європейські чиновники наголошують, що ключовим фактором майбутніх мирних переговорів мають стати гарантії безпеки для України. Вони вважають, що саме надійні гарантії можуть стати аргументом, який спонукає Київ погоджуватися на складні компроміси, включно з передачею частини територій Росії. Водночас США поки що не готові давати чіткі зобов’язання щодо підтримки України чи участі у створенні спільних європейських сил.

    Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

    На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

    Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

    Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

    У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

    Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.

  • Президент Чехії закликав НАТО діяти жорсткіше та готуватися збивати російські літаки

    Президент Чехії закликав НАТО діяти жорсткіше та готуватися збивати російські літаки

    Президент Чехії, колишній голова Військового комітету НАТО та генерал у відставці Петр Павел заявив, що перемога Росії у війні проти України стала б стратегічною поразкою всього Заходу. Про це він сказав в інтерв’ю The Sunday Times, яке він дав у Празькому замку — місці, де у 1939 році Гітлер проголосив «протекторат Богемії та Моравії». Такий символізм дозволив йому провести історичні паралелі з подіями перед Другою світовою війною.

    Павел порівняв нинішню поведінку деяких західних столиць із політикою умиротворення, яка у 1938 році завершилася Мюнхенською угодою та подальшою окупацією Чехословаччини. Він застеріг, що нинішні розмови про можливі таємні переговори між США та Росією, у тому числі про передачу українських територій, небезпечно нагадують події перед світовою катастрофою.

    «Якщо ми дозволимо Росії вийти з цього конфлікту переможцем, ми всі програємо», — наголосив чеський лідер.

    Павел провів чітку історичну аналогію між тим, як нацистська Німеччина виправдовувала анексію Судет «захистом німецької меншини», та російською пропагандою про «захист російськомовних».

    «Той самий наратив використовує Володимир Путін», — заявив президент Чехії.

    Він упевнений, що Захід не зраджує Україну так, як колись зрадив Чехословаччину, однак демонструє «небажання захищати принципи, які нібито відстоює».

    Павел різко розкритикував реакцію НАТО на систематичні порушення повітряного простору російськими літаками та дронами.

    «Порушення є навмисними й добре спланованими… Росія тестує нашу рішучість», — сказав він.

    На його думку, Альянс має бути готовий до жорсткіших заходів — включно зі збиттям російського літака або безпілотника, якщо це стане необхідним.

    «Настане момент, коли нам доведеться діяти рішучіше. Росія не дозволить повторних порушень свого повітряного простору. І ми повинні зробити те саме», — заявив він.

    Після можливого повернення Дональда Трампа до Білого дому європейські лідери дедалі більше занепокоєні можливою зміною американської політики щодо НАТО. Павел попереджає, що Європа повинна бути здатною компенсувати відхід США у сфері розвідки, логістики та командування.

    Він пропонує створити «європейську опору НАТО» — систему, в якій командні посади розподілялися б між США та європейськими країнами, що дозволило б оперативно передавати командування у разі американської відсутності.

    Павел визнає, що після завершення війни Європа потребуватиме нового безпекового договору з Москвою, подібного до Гельсінкських угод 1975 року. Проте він наголошує: жодних переговорів до того часу, поки Росія не припинить агресію, не визнає територіальний суверенітет усіх держав та не погодиться на обмеження власної військової експансії.

    «Ми просто не можемо дозволити Україні програти», — наголосив він.

    Говорячи про глобальні виклики, Павел охарактеризував Китай як «системного суперника», який прагне стати світовим гегемоном за рахунок зростання військової та економічної сили. Європа, вважає він, повинна створити реальну противагу.

  • У НАТО заявили про загрозу Запоріжжю та оцінили шанси РФ наблизитися до міста

    У НАТО заявили про загрозу Запоріжжю та оцінили шанси РФ наблизитися до міста

    Російські окупаційні війська перебувають орієнтовно за 30 кілометрів від Запоріжжя, однак їхній вихід до міських кордонів до кінця року є малоймовірним без масштабного прориву. Про це повідомив високопоставлений представник НАТО у Брюсселі.

    За його словами, сили РФ продовжують рух на південь уздовж траси, що з’єднує Покровськ Донецької області та Гуляйполе в Запорізькій області. Він уточнив, що російські війська досягли міста Добропілля, розташованого за приблизно 12 кілометрів від міської межі, та просуваються на захід фронтом у кілька кілометрів.

    “І, як повідомляється, уже вийшли на околиці Гуляйполя“, — зазначив представник Альянсу.

    Він додав, що такі дії тимчасово зміцнили українську оборону на схід від Запоріжжя. Водночас місто, за його словами, перебуває “під загрозою оточення з півночі, оскільки російські війська просуваються на захід”.

    Попри це, співрозмовник наголосив, що ресурсів та співвідношення сил РФ поки що недостатньо для рішучого прориву.

    “Співвідношення сил у Запоріжжі, як і раніше, сприяє Росії на пріоритетних напрямках, але цього недостатньо для рішучого прориву, особливо з урахуванням того, що ЗС РФ просуваються в міські райони“, — підкреслив чиновник.

  • США та РФ запропонували план щодо України, який розколов Європу — Bloomberg

    США та РФ запропонували план щодо України, який розколов Європу — Bloomberg

    Після оприлюднення спільної американсько-російської пропозиції щодо припинення війни в Україні в Європі дедалі голосніше лунають паралелі з подіями 1939 року. Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон порівняв запропонований план із пактом Молотова-Ріббентропа, який фактично поділив Східну Європу між СРСР і нацистською Німеччиною та відкрив шлях до вторгнення Гітлера в Польщу. На його думку, нинішні дії Вашингтона й Москви свідчать про аналогічну логіку великих держав, які намагаються перерозподілити впливи на континенті — цього разу за рахунок України.

    Чемпіон зазначає, що ще від лютого попереджав: адміністрація Дональда Трампа прагне не стільки миру для України, скільки «перезавантаження» відносин із Росією. Публікація 28-пунктного плану, узгодженого без участі Києва чи його європейських партнерів, лише підтвердила ці побоювання. А коли європейські лідери зрозуміли, що залишилися самі у стримуванні Москви, виникло питання: чи здатен ЄС стати самостійним стратегічним гравцем? Відповідь, за оцінкою автора, неприємна — Євросоюз історично не пристосований до демонстрації жорсткої сили.

    Європейський проєкт будувався як антипод воєн між своїми — саме за це ЄС отримав Нобелівську премію миру у 2012 році. Але у сфері оборони блок системно перекладав відповідальність на НАТО, тобто на США. У результаті, пояснює Чемпіон, нинішній ЄС нагадує футболіста, якого змушують зіграти в регбі: наявних інструментів для силової дипломатії не вистачає.

    Втім, Європі, на думку оглядача, доведеться зробити стрибок у невідоме. Розв’язання він бачить поза межами інституцій ЄС — через коаліції країн, які готові діяти швидше й рішучіше. Приклади вже з’являються: Велика Британія очолює Об’єднані експедиційні сили з десяти північних держав; існує Північно-Балтійська вісімка, а Лондон та Париж разом формують коаліцію для майбутньої миротворчої місії в Україні. Дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Ніклас Гельвіг вважає таку фрагментарність не хибою, а, можливо, навіть перевагою — адже ключові регіональні гравці, зокрема Британія, Норвегія та Туреччина, не входять до ЄС.

    Європа, підкреслює Чемпіон, повертається в реальність історії після кількох десятиліть «утопічного перепочинку». Її першочергове завдання — переозброєння і формування спільної позиції щодо загроз. Але в історії континент об’єднувався лише тоді, коли небезпека ставала очевидною та екзистенційною: як під час Холодної війни чи протидії Османській імперії у XVII столітті.

    На думку оглядача, сьогоднішній виклик для європейських лідерів — знайти спосіб одночасно зберегти мир усередині блоку та виробити силу зовні, щоб протистояти Росії та не дозволити їй нав’язати сценарій, схожий на той, що був узгоджений між Москвою і Берліном у 1939 році.

    Європейські медіа нагадують, що ці процеси розгортаються на тлі поглиблення контактів між США та Росією, а також погроз Вашингтона обмежити підтримку Києва. За оцінками New York Post, фінансування української оборони упродовж чотирьох років коштуватиме Європі значно дешевше, ніж наслідки капітуляції перед Кремлем. Bloomberg своєю чергою пише, що багато європейських країн уже готуються стримувати Росію самостійно — інвестують у збройову промисловість і проводять навчання без участі США.

  • Трамп чекає на відповідь росіян щодо останньої редакції “мирного плану” до кінця наступного тижня

    Трамп чекає на відповідь росіян щодо останньої редакції “мирного плану” до кінця наступного тижня

    За інформацією наших джерел, РФ має до кінця наступного тижня надати президенту США Дональду Трампу своє бачення мирного плану щодо припинення війни Росії проти України.

    “До кінця наступного тижня Дональд Трамп матиме повну інформацію про позицію росіян і, виходячи з цих даних, прийматиме рішення щодо нашого питання” – на умовах анонімності повідомило наше джерело, близьке до переговорного процесу.

    Також, за повідомленням джерела, “пункт про НАТО точно не зникне з підсумкового документа, але у нього може з’явитися часовий відрізок, такий самий як і гарантії безпеки. Це пропозиція американців, і вони поки не знають, чи погодиться на це Росія”.

    Стосовно питань які мали регулювати “чисельність української армії та види озброєнь” – вони практично зняті з обговорення, а ось “питання територій” – поки що лишається найгострішим.

    За інформацією джерела, Росія не готова поступатися в “питанні територій” .

    Водночас, українська делегація відкрито заявила, що відмовляється визнати частину українських території російськими.

    За інформацією джерела, “віддати росіянам частину українських територій  для команди Володимира Зеленського рівноцінно “політичній смерті”.

  • Генсек НАТО прогнозує можливе завершення війни до кінця цього року

    Генсек НАТО прогнозує можливе завершення війни до кінця цього року

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що допускає завершення російсько-української війни до кінця 2025 року. Про це він сказав в інтерв’ю іспанському виданню El Pais, коментуючи перспективи мирного врегулювання та бачення нового президента США Дональда Трампа.

    На запитання журналістів, чи вірить він у можливість завершення війни до грудня наступного року, Рютте відповів однозначно:

    «Звичайно. Ми всі молимося, щоб ця війна закінчилася якомога швидше. Я хочу зробити все можливе, щоб допомогти реалізувати бачення президента Трампа щодо досягнення цієї мети».

    Генсек підкреслив, що повністю поділяє підхід Білого дому, адже «кровопролиття має припинитися». Він наголосив, що російська армія несе катастрофічні втрати:

    • близько мільйона військових — убитими або важкопораненими за весь період війни,
    • щомісячні втрати — приблизно 20 000 людей.

    «Ви можете собі це уявити? 20 000 солдатів на місяць. Це батьки й сини, які гинуть, практично не завойовуючи території», — зазначив Рютте.

    За його словами, попри величезні людські ресурси, цього року Росія змогла захопити лише близько 1% української території та просувається «на кілька метрів на день».

    Водночас він визнав, що давати конкретні прогнози завжди складно, але щиро сподівається на швидке завершення війни. На його думку, дипломатичний шлях потребуватиме нових зустрічей після Женевських переговорів і паралельних консультацій з ЄС та НАТО.

    «І ми ще не на цьому етапі», — додав генсек, підкресливши, що шлях до миру залишається непростим, але реалістичним.

  • Вашингтон готує переговори Трампа, Зеленського і Путіна щодо війни — The Telegraph

    Вашингтон готує переговори Трампа, Зеленського і Путіна щодо війни — The Telegraph

    США та Україна погодили оновлений 19-пунктний план щодо припинення війни, однак найчутливіші елементи документа будуть вирішені на рівні президентів. Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела, знайомі з перебігом переговорів у Женеві.

    За інформацією видання, прямі переговори Дональда Трампа та Володимира Зеленського можуть розпочатися вже цього тижня. Неофіційно також обговорюється можливий візит українського президента до Вашингтона. Водночас Біла Хата заявляє, що зустріч на цей тиждень офіційно не запланована.

    Ключовим предметом суперечок залишається питання територій та майбутніх гарантій безпеки між США, НАТО та Росією. Початковий 28-пунктний проєкт, який, за даними Telegraph, передбачав значні територіальні поступки з боку України, був скорочений. Найскладніші положення сторони вирішили «вкласти в дужки», залишивши їх для особистих перемовин лідерів. Очікується, що перед можливою зустріччю з Зеленським Трамп також проведе консультації з Володимиром Путіним.

    Паралельно європейські країни висловили скепсис щодо шансів Женевських переговорів на реальний прорив. Кремль у понеділок відхилив зустрічну пропозицію ЄС щодо коригування спільного американо-російського плану. Джерела The Telegraph у європейських дипломатичних колах повідомляють, що над документом ще належить суттєво попрацювати, а відсутність згоди з боку Москви робить перспективи переговорів невизначеними.

    На цьому тлі прем’єр Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон зібрали у Женеві зустріч «Коаліції охочих», проте їхні команди не бачили останньої версії мирного плану. Європейські лідери вирішили діяти самостійно й прискорили плани щодо надання Україні 140 млрд євро за рахунок прибутків від заморожених російських активів.

    Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала переговори в Женеві такими, що демонструють «хороший прогрес», але канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зауважив, що реальний рух можливий лише після приєднання Росії до столу переговорів.

    Financial Times раніше повідомляла, що «мирний план» США був скорочений із 28 до 19 пунктів, але деталі вилучених положень не розкриваються. За даними видання, обидві делегації домовились, що політично найчутливіші рішення ухвалюватимуть Трамп і Зеленський у форматі прямого діалогу.

  • Глава МЗС Німеччини закликав Захід «мобілізувати всі сили», щоб Україна вистояла взимку

    Глава МЗС Німеччини закликав Захід «мобілізувати всі сили», щоб Україна вистояла взимку

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав західних партнерів посилити допомогу Україні напередодні зимового періоду, який він назвав «вирішальним». За словами очільника МЗС ФРН, ключове завдання союзників зараз — не допустити виснаження української оборони та забезпечити стабільність української енергосистеми після масованих ударів Росії. Ці заяви пролунали після його переговорів у Брюсселі, де Вадефуль зустрічався, зокрема, із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та високою представницею ЄС із закордонних справ Каею Каллас.

    «Ця зима має вирішальне значення. Україна повинна зберегти здатність до оборони», — наголосив Вадефуль. За його словами, в межах так званої «коаліції охочих» союзники вже обговорювали необхідність «мобілізувати всі сили, щоб Україна змогла вистояти цієї зими». На думку глави МЗС ФРН, Німеччина тут має «особливу відповідальність», і Україна «в будь-який момент може розраховувати» на Берлін.

    Контекст заяв Вадефуля напряму пов’язаний із ударами Росії по українській енергетичній інфраструктурі напередодні опалювального сезону. Мета цих атак — залишити Україну без світла й тепла в холодний період. Саме загроза масованих блекаутів і спроби РФ повторити тактику енергетичного терору роблять питання ППО, ремонтних потужностей і резервних джерел енергії таким чутливим у військовій дипломатії ЄС та НАТО. Це вже не лише тема фронту, а тема виживання тилу — лікарень, теплопостачання і критичної інфраструктури.

    Окремо глава МЗС Німеччини акцентував на політичному вимірі підтримки: після зустрічі з головною дипломаткою ЄС Каею Каллас він заявив про потребу «посилити тиск на Путіна».

    «Ми повинні посилити тиск на Путіна й відстоювати наші європейські цінності — бути об’єднаними і готовими нести відповідальність за мир у рамках міцного європейського партнерства», — написав Вадефуль у X (колишній Twitter). Він підкреслив, що йдеться не лише про оборонну допомогу Україні, а й про політичну стійкість Європи в умовах відкритої агресії РФ.

    Після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте Вадефуль також дав публічний сигнал про консолідацію Заходу. За його словами, Європа і НАТО «сильні, коли діють як єдине ціле», і саме тому союзники нарощують підтримку України — як у військовому вимірі, так і в енергетичній безпеці перед зимою. Це узгоджується з позицією чинного німецького уряду: Берлін, попри внутрішні дискусії щодо обсягів озброєння, не приховує, що бере на себе роль одного з ключових донорів обороноздатності України.

    У ширшому політичному плані заява Вадефуля — це також сигнал Москві. Німеччина публічно демонструє, що не втомилася від війни: попри вартість підтримки України, Берлін готовий не лише доставляти техніку і засоби захисту, а й підтримувати санкційний тиск на Росію. Заяви міністра про «особливу відповідальність» ФРН відображають курс уряду на те, що без сильної України не буде безпеки для Європейського Союзу.

    Паралельно із заявами Німеччини, сусіди України роблять кроки в енергетичній сфері. Молдова та Румунія погодилися знизити вдвічі тариф на транзит газу в Україну на опалювальний сезон 2025–2026 років, щоб допомогти Києву пройти зиму зі стабільнішим ресурсом. Це рішення важливе як фінансово, так і технічно: дешевший транзит означає менший тиск на українську ГТС і легший доступ до палива для генерації тепла. Такий крок прямо підсилює стійкість тилу. Це особливо критично на тлі російських атак по ТЕС і підстанціях.

    Крім того, британський прем’єр-міністр Кір Стармер нещодавно заявив, що після зміни риторики Дональда Трампа щодо України позиції Києва «стали кращими». Лондон трактує це як ознаку того, що підтримка України з боку ключових західних столиць не розвалюється, а навпаки — стає більш скоординованою й жорсткішою до Кремля. У британській інтерпретації нинішній курс Заходу вже має «відчутний вплив» на російську економіку, яка платить усе більшу ціну за війну. Така риторика покликана одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію союзників і показати Москві, що «зима візьме не Київ, а рубль».

    Фактично міністр закордонних справ Німеччини робить дві речі.
    Перше — готує суспільства ЄС і НАТО до того, що підтримка України цієї зими буде не просто гуманітарною, а оборонною і дорогою.
    Друге — публічно бере на себе роль «лобіста України» в усерединієвропейських дискусіях напередодні холодів: від ППО і боєприпасів до енергоресурсів і відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Підсумок простий: Берлін каже вголос, що якщо Україна витримає цю зиму, то стратегічна мета Кремля — зламати її холодом і блекаутами — провалиться.

  • Трамп заявив, що не дозволить Україні бити по Росії американськими ракетами

    Трамп заявив, що не дозволить Україні бити по Росії американськими ракетами

    Президент США Дональд Трамп оголосив, що скасовує раніше заплановану зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним. Про це він заявив під час спільної пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте. Водночас Трамп не виключив, що зустріч із Путіним може відбутися в майбутньому.

    Американський лідер визнав, що його попередні розмови з Путіним проходили «добре», але «ні до чого не призводили». При цьому він зазначив, що сподівається на «розумність» обох сторін — і Путіна, і президента України Володимира Зеленського:
    «Сподіваюся, Путін стане розумним, і сподіваюся, Зеленський теж буде розумним. Для танго потрібні двоє. Вони ненавидять одне одного», — заявив Трамп.

    Політик також додав, що завжди вважав, ніби Путін хоче захопити всю Україну, а не її частину, однак нині, за його словами, російський лідер готовий до переговорів.
    «Ми не хочемо, щоб він отримав усе», — наголосив Трамп.

    Коментуючи питання військової допомоги, Трамп зазначив, що Сполучені Штати не продають зброю безпосередньо Україні:
    «Ми продаємо зброю країнам НАТО, і вже вони вирішують, що з нею робити».

    Стосовно постачання Україні ракет “Томагавк” президент зауважив, що навчання поводженню з ними триває не менше шести місяців:
    «Єдиний спосіб — це щоб ми їх запускали, але ми не будемо цього робити».

    Крім того, Трамп прокоментував публікацію The Wall Street Journal, де йшлося про нібито дозвіл США на удари вглиб території Росії західною зброєю:
    «Україна не використовує наші ракети, вони використовують європейські ракети. Я контролюю лише наші, а вони не б’ють нашими».

  • Перехоплювачі замість ракет: нова українська тактика проти масових атак

    Перехоплювачі замість ракет: нова українська тактика проти масових атак

    Те, що рік тому здавалося військовою фантастикою, сьогодні — реальність української оборони: недорогі квадрокоптери-перехоплювачі вже стали одним із важливих елементів захисту від масових атак ударних безпілотників. Ініціатива народилася з простої потреби — зекономити на дорогих ракетах ППО та дати відсіч хвилям «Шахедів» і подібних апаратів, коли традиційні засоби почали вичерпуватися.

    Перехоплювачі виготовляють різної конструкції — від маневрених планерів до апаратів з бойовою частиною — і їхня ціна вимірюється тисячами доларів, тоді як одна ракета ППО може коштувати мільйони. За даними виробників та волонтерських ініціатив, ці проєкти вже зафіксували сотні, іноді тисячі перехоплень; показники ефективності різняться — від кількох десятків до понад 80% у найкращих зразків. Це дає змогу економити дорогі боєприпаси для боротьби з крилатими та балістичними загрозами.

    Втім, перехоплення — це не лише апаратура, а й людський фактор. Пілоти перехоплювачів проходять жорсткий відбір і довготривале навчання; з тисяч студентів лише невелика частина опановує цю спеціалізацію на фронтовому рівні. До того ж суперництво технологій триває: противник модернізує свої ударні дрони, тож українські інженери вже працюють над новими поколіннями перехоплювачів і системами підтримки.

    Інновація привернула увагу НАТО — альянс і партнери докладають зусиль для масштабної кооперації і розробки недорогих спроможностей протидії безпілотникам. Якщо перехоплювачі доведуть стабільну ефективність у масштабі та масовому виробництві, це може змінити уявлення про доступні засоби протиповітряної оборони в епоху масових дрон-атак.