Позначка: НАТО

  • Українська система DELTA стала ключовою на навчаннях НАТО

    Українська система DELTA стала ключовою на навчаннях НАТО

    Українська бойова система ситуаційної обізнаності DELTA стала головним інструментом управління об’єднаною командою під час навчань НАТО REPMUS 2025. За її допомогою вдалося скоординувати роботу понад 100 безпілотних платформ різного типу – морських, підводних, наземних та повітряних. Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.

    За словами міністра, Україна вдруге поспіль бере участь у цих навчаннях, які є найбільшим міжнародним заходом із відпрацювання застосування безпілотних систем у морських операціях. Участь у REPMUS дозволяє продемонструвати не лише бойовий досвід українських військових, а й технологічні напрацювання, здатні інтегруватися у структури НАТО.

    Шмигаль наголосив, що DELTA підтвердила сумісність із найновішими стандартами Альянсу. Більше того, українські технології вже не лише відповідають цим стандартам, а й формують нові підходи до ведення війни.

    «Це доказ нашої здатності швидко адаптовуватися до будь-яких бойових умов – на морі, суші чи в повітрі. Українські рішення стають частиною глобальної системи безпеки», – підкреслив міністр.

  • Орбан виступив проти членства України в ЄС та НАТО, Сибіга відповів різко

    Орбан виступив проти членства України в ЄС та НАТО, Сибіга відповів різко

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не хоче належати до спільних міжнародних об’єднань разом із Україною. Зокрема, угорський лідер виступив проти членства України у Європейському Союзі та Північноатлантичному Альянсі, пропонуючи натомість лише «стратегічну угоду» з Києвом.

    Орбан стверджує, що угорці не бажають перебувати в одному інтеграційному форматі — військовому, як НАТО, чи політично-економічному, як ЄС, з українцями. Він також піддав сумніву суверенітет України, зазначивши, що «Україна не має грошей, щоб утримувати себе, і якщо за вас платить хтось інший, ви не суверенна країна».

    У відповідь глава української дипломатії Андрій Сибіга нагадав, що Угорщина та Україна вже спільно належать до численних міжнародних організацій, серед яких ООН, Рада Європи, Світова організація торгівлі, МВФ, ЄБРР, Дунайська комісія, ОЗХЗ, МАГАТЕ, ФАО та десятки інших. Сибіга риторично запитав, чи планує Угорщина залишити всі ці організації.

    Заява Орбана прозвучала на полях саміту ЄС у Копенгагені. Він підкреслив, що його країна готова лише до «стратегічної угоди», а не до повноправного членства України в будь-якій міжнародній інституції.

    У коментарях під відповідними дописами деякі користувачі, як українці, так і угорці, відзначають, що ідея про вихід Угорщини з ЄС та НАТО на користь України має «досить слушне» обґрунтування, хоча це сприймається як радикальна пропозиція.

  • Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

    Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак веде перемовини з представниками британської розвідки щодо розширення форм участі європейських військових у конфлікті в Україні. За відомостями співрозмовників, мова йде не про формальне членство НАТО у бойових діях, а про погодження нових, більш активних форматів співпраці — включно з використанням баз на території союзників і координацією авіаційних та ракетних можливостей.

    Із початку широкомасштабного вторгнення на Банковій кілька сценаріїв щодо залучення західних військ розглядалися як опції, що могли б посилити оборонний потенціал України. Проте, кажуть джерела, Польща послідовно виступала категоричним противником прямого розширення ролі НАТО в операціях на українській території, через що Київ був змушений переглянути формат переговорних процесів та шукати альтернативні канали для посилення обороноздатності.

    Одним із варіантів, який з’являвся в інформаційному просторі, був «злив» даних про системи протиповітряної оборони над західними регіонами України. Але, за даними наших інформаторів, це — радше допоміжна опція інформаційного характеру і не є пріоритетною для офіційного Києва. Набагато важливішими називають два практичні заходи: розгортання авіаційних сил на суміжній території партнерів (зокрема, потенційне використання аеродромів Румунії як баз для винищувачів) та постачання далекобійних ракетних систем, які могли б уражати логістичні та військові цілі на території Росії і тим самим чинити прямий тиск на Кремль.

    Румунія у цьому контексті фігурує як можлива «опорна точка» для розміщення літаків й інших засобів — але й тут, уточнюють співрозмовники, питання вимагає широких погоджень та гарантій від союзників. Дипломатичні й правові аспекти такого кроку залишаються предметом переговорів, адже будь-яке розміщення літаків із боєготовими пілотами та озброєнням на території сусідньої країни матиме серйозні міжнародні наслідки.

    Ініціативи Єрмака, за словами джерел, мають на меті надати Україні більшу маневреність і можливість завдавати більш адресних ударів по критично важливих ворожих об’єктах, не перетворюючи це на прямий вступ інших держав у бойові дії. Утім переговорний процес складний: окрім позиції Польщі, існують також внутрішні обмеження в окремих столицях ЄС і в самих військово-політичних інституціях, де вирішальними залишаються баланс ризиків ескалації та прагматична оцінка користі від нових форм допомоги.

    У Міністерстві закордонних справ і в Офісі Президента офіційних підтверджень щодо конкретних домовленостей поки що не надавали. Водночас співрозмовники, близькі до переговорного процесу, зазначають, що обговорення тривають на рівні експертних та оперативних груп, і що подальші рішення будуть залежати від політичних рішень партнерів та оцінки безпекової ситуації на фронті.

  • Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна наближаються до запуску спільного виробництва оборонних безпілотників-перехоплювачів на території Румунії. Про це заявила міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю в інтерв’ю Reuters, наголосивши, що переговори почалися ще до недавніх інцидентів із «невідомими» дронами, які порушували повітряний простір у регіоні. За її словами, мета проєкту — посилити захист східного флангу Європи й надати союзникам у ЄС та НАТО додаткові можливості у сфері протиповітряної оборони.

    Румунська сторона очікує, що виробництво вдасться налагодити в короткі терміни. Планується створити лінійку оборонних БПЛА, призначених насамперед для перехоплення загроз у ближній зоні та інтеграції у національні й колективні системи ППО. Така ініціатива, як зазначила міністр, відповідає стратегії посилення регіональної безпеки: Європейський союз уже виступає за створення загальноєвропейської «стіни дронів», а Україна послабила частину обмежень на експорт власних розробок, що полегшує технічне й промислове співробітництво.

    Окрім питання виробництва дронів, дипломатка підтвердила, що Бухарест схвалив збільшення присутності американських військ на своїй території в інтересах підтримки операцій поза регіоном, зокрема операцій з дозаправки на Близькому Сході. Конкретних числових даних про розширення контингенту Тойю не назвала, але підкреслила, що Румунія вже приймає частину американських підрозділів і планує значні інвестиції у свої аеробази.

    Інвестиційні плани охоплюють базу імені Міхая Когелничану: у найближчі роки уряд планує вкладення понад 2,5 мільярда євро, щоб надати авіабазі інфраструктуру для розміщення до десяти тисяч румунських і союзних військових. Така модернізація, за словами міністра, має підвищити оперативні можливості для реагування на регіональні загрози та зміцнити логістичну підтримку союзних операцій.

    Ініціатива спільного виробництва БПЛА з Україною має кілька вимірів: вона поєднує необхідність оперативного підвищення обороноздатності сходу ЄС, прагнення зменшити залежність від третіь країн у критичних технологіях і створення промислових можливостей для постачання техніки союзникам. Для України це також можливість розширити експортний потенціал і закріпити партнерські зв’язки з країною-сусідом, яка готова вкладати значні ресурси в оборонну інфраструктуру.

    Водночас реалізація подібних проєктів вимагатиме вирішення низки практичних питань: узгодження стандартів і протоколів інтеграції в існуючі системи ППО, питання ліцензування і контролю експорту озброєнь, а також питання фінансування й розподілу виробничих циклів між українськими та румунськими підприємствами. Дипломатична робота та технічні перемовини, судячи з сигналів з Бухареста, уже тривають.

    Оана Тойю наголосила, що робота над партнерствами у сфері протиповітряної оборони і створення «стіни дронів» — це не лише питання техніки, а й політичної солідарності. Розбудова регіональних можливостей захисту, на її думку, підвищить стійкість східного флангу ЄС і сприятиме більш ефективній координації з НАТО та партнерами з трансатлантичного простору.

    Відтепер очікується, що на порядку денному перемовин стоятимуть деталі виробничого плану, строки поставок і питання тестування систем. Якщо домовленості буде досягнуто, спільні виробничі потужності Румунії й України можуть стати важливим елементом європейської архітектури безпеки в найближчі роки.

  • Колишній американський генерал закликає дозволити Україні бити по цілях у глибині противника

    Колишній американський генерал закликає дозволити Україні бити по цілях у глибині противника

    У статті для The Wall Street Journal відставний бригадний генерал армії США Марк Т. Кіммітт закликає переглянути нинішню стратегію оборони в Україні і відмовитися від доктрини «активної оборони», що, на його думку, повторює помилки холодної війни. Генерал нагадує, що колись «активна оборона» у Західній Європі означала торговицю простором за час до приходу підкріплень, але в Європі й тоді не було достатньо часу чи простору для довготривалого затягування конфлікту. На його погляд, сучасне застосування цієї доктрини в Україні дає ті самі неефективні результати.

    Кіммітт пропонує повернутися до ідей «глибокого бою» та повітряно-наземної стратегії, які передбачають удари по вразливих тилових ешелонах супротивника — по логістиці, командних пунктах і підкріпленнях. Він зазначає, що в епоху Рейгана США інвестували мільярди доларів у засоби розвідки, наведення і далекобійні удари, розробивши відповідні системи та озброєння, яке нині значною мірою вже присутнє на українському полі бою у модернізованому вигляді. Проте політичні обмеження щодо радіусу застосування, цілей і типів озброєння, каже автор, стримують повний ефект цих можливостей і дають РФ час поповнювати запаси боєприпасів, особовий склад та логістику.

    Генерал підкреслює, що рішення про обмеження мають належати виключно українському керівництву — президенту та військовому командуванню — а не бюрократам у Брюсселі чи Вашингтоні. За його словами, кордони не повинні ставати притулком для критично важливих цілей, і якщо Захід прагне перемоги, він має дозволити Україні ізолювати російські сили на передовій і створити умови для наступальних операцій.

    У матеріалі також нагадують про дискусії навколо передачі далекобійної зброї. Раніше у публічних заявах згадували про розгляд передачі ракет Tomahawk, і деякі українські військові експерти, зокрема представники резерву Сухопутних військ, вказували, що за наявності таких ракет у межах до 3 тисяч кілометрів під загрозою опинилася б ключова логістика супротивника, склади, аеродроми й польові штаби. Тема дальньої зброї та правил її застосування залишається предметом інтенсивних політичних і військових дискусій між Києвом та його партнерами.

  • Трамп здивував союзників словами про повне повернення українських земель

    Трамп здивував союзників словами про повне повернення українських земель

    Президент США Дональд Трамп несподівано заявив, що Україна здатна повернути всі території, втрачені після 2014 року, та розгромити російську армію. Такі слова стали різким розворотом після багаторічних сумнівів і повторення кремлівських тез, що Київ ніколи не відновить свої кордони.

    Про це у колонці для The Telegraph написав військовий оглядач Хеміш де Бреттон-Гордон. Він зазначив, що тепер головне питання — чи підтвердить Трамп свої заяви діями, чи знову змінить курс.

    Автор підкреслив, що Трамп використав китайський термін «паперовий тигр» на адресу Росії, маючи на увазі силу, яка виглядає загрозливо, але фактично виявляється безпорадною. На його думку, це іронічний опис, враховуючи близькість Кремля та Пекіна.

    Оглядач пояснив, що для перемоги України потрібні конкретні кроки з боку США та Європи. Насамперед — створення безпольотної зони хоча б над західною частиною країни, щоб захистити цивільні об’єкти. Це дозволило б Україні зосередити сили ППО на сході та зміцнити наступальні операції.

    Крім того, Трамп повинен наполягати на передачі Києву значно більшої кількості високоточних ракет великої дальності, а також зняти обмеження на удари вглиб російської території. Це, на переконання оглядача, значно посилило б ефективність українських стратегічних атак.

    Не менш важливим є повний спектр санкцій проти Москви. «Недостатньо лише погрожувати — санкції мають бути втілені», — наголосив Бреттон-Гордон.

    За його словами, якщо Європа та США справді хочуть допомогти Україні перемогти, вони повинні бути готовими йти ва-банк: від захисту українських міст із повітря до швидкої реакції на будь-які провокації Росії. Інакше вся риторика перетвориться на «порожню балаканину», яка лише додасть сміливості Путіну.

    Оглядач підсумував: Україна зможе перемогти лише за умови незмінної позиції Трампа та рішучих дій НАТО. Якщо ж президент США знову передумає, війна може затягнутися на десятиліття.

  • Трамп назвав Зеленського «хороброю людиною» після зустрічі у США

    Трамп назвав Зеленського «хороброю людиною» після зустрічі у США

    На офіційній сторінці Білого дому в соцмережі X з’явилася світлина зустрічі Президента України Володимира Зеленського та його американського колеги Дональда Трампа. Зустріч супроводжувалася низкою заяв, які викликали широкий резонанс.

    У публікації наведені слова Трампа, який назвав Зеленського «хороброю людиною, що веде відважну боротьбу». Американський президент підкреслив, що після ознайомлення з військовою та економічною ситуацією в Україні та Росії дійшов висновку: за підтримки ЄС і НАТО Україна має всі можливості повернутися до своїх міжнародно визнаних кордонів.

    «Чому б ні?» — зауважив Трамп, наголосивши, що це цілком реальний сценарій за умови достатнього терпіння та фінансової допомоги партнерів.

    Зеленський, своєю чергою, пізніше пояснив журналістам, як йому вдалося переконати Трампа не довіряти «казкам Путіна» про ситуацію на фронті. За словами українського президента, він аргументував свою позицію конкретними фактами, які спростовують російську пропаганду.

    Зустріч у США стала важливим сигналом для України, оскільки підтвердила готовність американської сторони підтримувати Київ у боротьбі проти російської агресії та сприяти зміцненню партнерства на міжнародному рівні.

  • Келлог: Україні не можна віддавати території, бо повернути їх буде майже неможливо

    Келлог: Україні не можна віддавати території, бо повернути їх буде майже неможливо

    Досягнення миру в Україні неможливе без припинення вогню. І російський диктатор Володимир Путін усвідомлює, що якщо погодиться на цей крок, повернутися до активних бойових дій йому буде складно. Про це заявив спеціальний представник президента США Дональда Трампа з питань України, генерал Кіт Келлог, в інтерв’ю лорду Майклу Ешкрофту.

    Келлог наголосив, що особисто він вважає найкращим варіантом саме припинення вогню, але Дональд Трамп прагне досягти повноцінної мирної угоди. «Путін цього не хоче, він досі думає, що може перемогти військовим шляхом. Але я так не вважаю», – підкреслив генерал.

    За його словами, російські війська майже повністю окупували Луганську область і прагнуть захопити всю Донецьку. Водночас Україні не можна відмовлятися від своїх територій, адже повернути їх у майбутньому буде майже неможливо.

    Келлог також наголосив на моральному вимірі війни: «Це протистояння добра і зла. Путін – не хороший хлопець. Те, що він робить, жорстоко і жахливо».

    Генерал додав, що нинішні лідери Європи – канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Британії Кір Стармер та глава уряду Польщі Дональд Туск – уже сприймають Росію як екзистенційну загрозу, хоча ще кілька років тому цього не визнавали.

    Окремо він прокоментував і ядерні погрози Москви: «Путін говорить це, щоб залякати людей: “Я ядерна сила”. То й що? На нашому боці теж три – Франція, Британія та США».

  • Келлог: Європі доведеться підтримувати Україну без США

    Келлог: Європі доведеться підтримувати Україну без США

    Європейські країни сьогодні набагато краще підготовлені до самостійних дій у сфері оборони, ніж будь-коли раніше. Таку думку в інтерв’ю The Telegraph висловив спецпредставник президента США, генерал Кіт Келлог. За його словами, ключовою зміною стало усвідомлення європейськими лідерами, що Росія є екзистенційною загрозою, тоді як ще кілька років тому вони залежали від її енергоресурсів.

    Келлог відзначив, що стосунки Дональда Трампа з новим поколінням європейських політиків – зокрема з Фрідріхом Мерцом у Німеччині та Джорджією Мелоні в Італії – кращі, ніж із їхніми попередниками. Також генерал підкреслив, що країни НАТО збільшили оборонні бюджети та демонструють небувалу єдність.

    «Ця єдність реальна. Нам достатньо подивитися на зустрічі європейських лідерів після саміту на Алясці. Протягом доби вони всі зібралися у Вашингтоні, щоб у Білому домі обговорити майбутнє Європи. Це винятково. Путін неправильно оцінив ситуацію», – заявив він.

    Окремо Келлог наголосив, що Європа має бути готовою підтримувати Україну навіть без допомоги США. «Краще бути готовим. Я не думаю, що Америка повністю виведе свої війська, але Європа повинна стояти на власних ногах. Сьогодні вона майже самодостатня у підтримці військових зусиль України завдяки згуртованості, якої раніше не було», – сказав генерал.

    Водночас він нагадав свою попередню заяву про те, що Україні, ймовірно, доведеться жити з реальністю часткової окупації Донбасу, однак це не означає юридичного визнання російського суверенітету над цими територіями. Келлог також підкреслив, що Дональд Трамп у приватних розмовах висловлює ще більшу жорсткість щодо Володимира Путіна, ніж у публічних виступах.

  • NYT: Трамп не бачить у війні агресію Путіна, а перекладає провину на Байдена і Зеленського

    NYT: Трамп не бачить у війні агресію Путіна, а перекладає провину на Байдена і Зеленського

    Відомий американський журналіст і колумніст The New York Times Томас Л. Фрідман різко розкритикував президента США Дональда Трампа після його рішення перейменувати Міністерство оборони на «Міністерство війни» та серії дописів у соцмережах.

    За словами Фрідмана, така поведінка підриває авторитет Сполучених Штатів і демонструє відсутність у Трампа серйозного підходу до агресії Володимира Путіна. Він саркастично запропонував перейменувати Білий дім на «Вафельний», аби підкреслити вагання американського лідера.

    «Наш президент звучить як підліток-блогер, а не як лідер вільного світу», — написав журналіст, реагуючи на слова Трампа про «порушення Росією повітряного простору Польщі».

    Фрідман наголосив, що Трамп фактично ігнорує фундаментальне розуміння ролі НАТО як найбільшої коаліції демократій і верховенства права. Він також звернув увагу на відсутність будь-якого процесу формування політики у нинішній адміністрації:

    «Немає жодних ознак, що заяви Трампа перевіряють експерти Держдепу чи ЦРУ. Його пости — це особиста імпровізація, а не державна стратегія».

    Оглядач застеріг, що вимоги Трампа щодо мит проти Китаю чи заборони купівлі російської нафти Європою виглядають як популізм, а не як робота відповідального лідера.

    Особливо Фрідман розкритикував формулу Трампа «Це не моя війна. Це війна Байдена і Зеленського». На думку журналіста, така риторика небезпечна, адже американський президент уникає головного факту: саме Путін розпочав агресію.

    «Вибачте, пане Президенте. Це ваша війна. Бо лише ви можете надати Україні ресурси, щоб зупинити Кремль», — підкреслив Фрідман.

    Він додав, що якщо Трамп дозволить Росії перемогти, то увійде в історію поряд із британським прем’єром Невіллом Чемберленом, символом політики умиротворення Гітлера.

    На цьому тлі європейські лідери підтверджують відданість Україні. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц попередив, що угода на умовах Путіна лише підштовхне його до нових агресивних кроків. А президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що 26 країн погодилися направити чи профінансувати миротворчі сили для гарантій безпеки України.