Uanews.life

Позначка: нерухомість

  • 64 тисячі держслужбовців в Україні декларують відсутність житла

    64 тисячі держслужбовців в Україні декларують відсутність житла

    В Україні десятки тисяч державних службовців у своїх електронних деклараціях не вказують жодного об’єкта нерухомості, повідомляє NGL.media з посиланням на аналіз відкритих даних е-декларацій.

    За даними видання, близько 64 тисячі посадовців за останній рік задекларували відсутність будь-якого житла, а приблизно 46 тисяч із них не зазначали жодної нерухомості щонайменше протягом двох останніх років поспіль.

    Найбільшу частку серед таких випадків становлять представники органів місцевого самоврядування та працівники комунальних підприємств — близько 9,5 тисячі осіб. Це можуть бути як посадові особи громад, так і працівники комунальних структур, які зобов’язані подавати декларації незалежно від рівня посади.

    Далі йдуть правоохоронці та військовослужбовці — по 7,3 тисячі осіб у кожній категорії. Також близько 1,5 тисячі декларантів працюють у міністерствах та підпорядкованих державних органах.

    Окремо журналісти зазначають, що дев’ятеро співробітників Офісу президента не вказали у деклараціях жодного об’єкта нерухомості. Також виявлено щонайменше сімох суддів із подібними деклараціями, що викликає додаткові питання з огляду на рівень їхніх доходів і соціальний статус.

    Серед правоохоронних органів найбільше таких випадків зафіксовано серед поліцейських і патрульних. Також серед декларантів без нерухомості згадуються 14 співробітників Бюро економічної безпеки та шість працівників Державного бюро розслідувань.

    В Україні щорічне електронне декларування є обов’язковим для широкого кола посадовців — від державних службовців до суддів, прокурорів, військових та працівників державних і комунальних підприємств.

    Декларація подається до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) і включає 16 розділів, серед яких інформація про доходи, грошові активи, зобов’язання, корпоративні права, транспорт та нерухомість.

    Законодавство зобов’язує декларанта вказувати всю нерухомість, яка прямо або опосередковано пов’язана з ним або членами його сім’ї. Це стосується як власності, так і орендованого або безоплатно використовуваного житла.

    Попри масштабність системи декларування, її контрольні можливості залишаються обмеженими. За даними NGL.media, щороку в Україні подається близько 630 тисяч декларацій, однак НАЗК проводить повні перевірки лише приблизно 1200 із них.

    Це означає, що фактична глибока верифікація охоплює незначну частину посадовців, тоді як основна маса декларацій перевіряється вибірково або автоматизовано.

    Система електронного декларування була запроваджена як один із ключових інструментів антикорупційної політики після Революції гідності. Вона має забезпечувати прозорість доходів і майнового стану посадовців, а також дозволяти виявляти невідповідності між задекларованими даними та реальним рівнем життя.

    Останні роки в Україні триває дискусія щодо ефективності системи: з одного боку, вона є однією з найвідкритіших у Європі, з іншого — її контрольні механізми обмежені через велику кількість декларацій і недостатні ресурси для повної перевірки всіх поданих даних.

  • У Раді зареєстрували законопроєкт для здешевлення іпотеки

    У Раді зареєстрували законопроєкт для здешевлення іпотеки

    У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям», який має на меті змінити підходи до фінансування банківського сектору, здешевити іпотечні кредити та розширити доступ до довгострокового кредитування.

    Про ініціативу повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    Законопроєкт передбачає впровадження в Україні сучасних фінансових інструментів, які вже активно використовуються в країнах Європейського Союзу. Йдеться насамперед про сек’юритизацію активів та облігації з покриттям. У межах сек’юритизації банки зможуть об’єднувати кредитні портфелі, зокрема іпотечні, у пул активів і передавати їх інвесторам у вигляді цінних паперів. Це дозволяє фінансовим установам швидше повертати ліквідність і спрямовувати ресурси на нові кредити.

    Облігації з покриттям є ще одним ключовим елементом ініціативи. Це боргові цінні папери, забезпечені якісними активами, найчастіше іпотечними кредитами, які вважаються одним із найбільш надійних інструментів довгострокового фінансування банків у Європі.

    За словами Гетманцева, основна мета законопроєкту полягає у створенні умов для здешевлення кредитів, розвитку ринку іпотеки, залучення довгострокових інвестицій та підтримки державних житлових програм. Він також наголосив, що в Україні залишається високий попит на житло, зокрема через понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб, що формує значне навантаження на ринок нерухомості.

    Іпотечне кредитування в Україні традиційно залишається дорогим і обмеженим через високі ризики та нестачу довгострокових ресурсів у банківській системі. Запровадження сек’юритизації, за оцінками експертів, може зменшити навантаження на банки, збільшити обсяги кредитування та зробити іпотеку доступнішою для населення.

    У країнах Європейського Союзу подібні інструменти давно є базовим елементом фінансової системи. Облігації з покриттям та сек’юритизація активно використовуються банками для стабільного фінансування житлових кредитів, а загальний обсяг цього ринку вимірюється трильйонами євро.

    В Україні паралельно триває розвиток державних програм підтримки житла, зокрема пільгового іпотечного кредитування. Також обговорюються реформи у сфері житлової політики та створення системи соціального житла, яка має стати частиною довгострокової відбудови країни.

    Після реєстрації законопроєкт має бути розглянутий у профільних комітетах Верховної Ради та винесений на голосування. У разі ухвалення він може стати одним із ключових кроків у реформуванні фінансового ринку та розвитку доступного житлового кредитування в Україні.

  • В Ужгороді забудовника викрили на ухиленні від податків на 6,7 млн грн

    В Ужгороді забудовника викрили на ухиленні від податків на 6,7 млн грн

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області завершили досудове розслідування щодо забудовника з Ужгорода, якого підозрюють в ухиленні від сплати податків. Про це повідомили у БЕБ.

    За даними слідства, фізична особа організувала будівництво житлового комплексу та продаж квартир, однак використовувала схему для мінімізації податкових зобов’язань.

    Зокрема, забудовник укладав з клієнтами договори про спільну діяльність. Формально вони передбачали участь покупців у будівництві, внесення фінансування та подальший розподіл результатів.

    Водночас фактично клієнти не виступали співінвесторами і не брали участі у реалізації проєкту. Їхня роль обмежувалася оплатою житла, що свідчить про використання таких договорів як прикриття реального продажу нерухомості.

    У результаті отримані доходи від продажу квартир не відображалися у податковій звітності, а податки до державного бюджету не сплачувалися.

    За оцінками правоохоронців, державі було завдано збитків на суму понад 6,7 мільйона гривень.

    Фігуранту вже повідомлено про підозру за статтею про умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах.

    Наразі всі завдані збитки відшкодовані у повному обсязі. У зв’язку з цим до суду направлено клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до норм Кримінального кодексу.

    Процесуальне керівництво у справі здійснювали прокурори Закарпатської обласної прокуратури.

  • Земля дорожчає: де в Україні найдорожчі і найдешевші гектари

    Земля дорожчає: де в Україні найдорожчі і найдешевші гектари

    У березні середня вартість одного гектара сільськогосподарської землі в Україні зросла до 77 153 гривень. Це на 10,6% більше, ніж у лютому, коли середня ціна становила 69 773 гривні. Про це повідомляють аналітики на основі даних Опендатабот.

    Таким чином, ринок землі продемонстрував суттєве зростання після відносно стриманого початку року. Для порівняння, у 2024 році найвищу середню ціну було зафіксовано у квітні — 70 174 гривні за гектар.

    Водночас уже у січні 2026 року ціна різко підскочила до 95 768 гривень, наблизившись до історичного максимуму, зафіксованого після відкриття ринку землі у липні 2021 року.

    Окремий рекорд у березні встановила Київська область, де гектар сільгоспземлі продавався в середньому за 240 636 гривень. Це найвищий показник серед усіх регіонів.

    До п’ятірки найдорожчих регіонів також увійшли Івано-Франківська область із середньою ціною 161 737 гривень за гектар, Волинська — 125 593 гривні, Львівська — 120 513 гривні та Тернопільська — 108 954 гривні.

    Загалом тенденція зберігається: найдорожчі земельні ділянки традиційно розташовані у західних областях та навколо столиці.

    Водночас найнижчі ціни у березні зафіксовано в південних регіонах. Зокрема, у Херсонській області гектар коштував у середньому 35 072 гривні, у Миколаївській — 40 641 гривню, у Запорізькій — 43 337 гривень.

    Аналітики пояснюють різке зростання середньої вартості землі високими цінами у Київській області, а також зниженням активності на ринку. У березні було продано 10 280 гектарів, тоді як у грудні цей показник становив 27 381 гектар.

    За даними уряду, у 2025 році найдорожча земля продавалася в Івано-Франківській, Тернопільській, Львівській та Вінницькій областях. Загалом ринок продовжує демонструвати помірне зростання.

  • Нові тенденції на ринку: де в Україні стало найважче орендувати житло

    Нові тенденції на ринку: де в Україні стало найважче орендувати житло

    В Україні змінюються ключові тенденції на ринку оренди житла. Попит поступово зміщується із західних регіонів до центральних і навіть прифронтових областей, де дедалі частіше виникає дефіцит доступного житла.

    За даними профільних аналітиків, найбільше зростання інтересу до оренди зафіксовано у Сумській області (+36%), Черкаській (+34%), а також у Чернігівській та Херсонській областях (по +32%). Значний приріст попиту також демонструє Полтавська область (+31%).

    Водночас традиційно популярні західні регіони поступово втрачають позиції. Зокрема, у Закарпатській області попит знизився на 7%. Подібна тенденція спостерігається і в інших областях, що раніше були основними напрямками для внутрішніх переселенців.

    Паралельно змінюється і ситуація з пропозицією житла. У низці регіонів кількість оголошень зростає — наприклад, у Чернігівській (+32%), Кіровоградській (+23%), Черкаській (+21%) та Чернівецькій (+19%) областях. Однак в інших регіонах ситуація протилежна.

    Зокрема, у Житомирській області кількість пропозицій зменшилася на 11%, а в Запорізькій — одразу на 28%. Це створює значний дисбаланс між попитом і пропозицією.

    Найгостріше проблема проявляється саме у прифронтових регіонах. У Запорізькій області конкуренція на ринку досягла критичного рівня — на одну квартиру претендують у середньому до 18 орендарів.

    Для порівняння, у Києві ситуація виглядає значно стабільнішою: тут на одне оголошення припадає близько трьох потенційних орендарів, що свідчить про більш збалансований ринок, попри високі ціни.

    Цінова ситуація також зазнала змін. Якщо раніше Київ був беззаперечним лідером за вартістю оренди, то тепер він ділить перше місце із Закарпатською областю — приблизно 22 тисячі гривень за однокімнатну квартиру.

    Найнижчі ціни традиційно зберігаються у Харківській області — близько 5,5 тисяч гривень на місяць.

    У столиці, як і раніше, зберігається суттєва різниця між районами. Найдорожчим залишається Печерський район (близько 22,5 тисяч гривень), тоді як найдоступнішим — Деснянський (приблизно 10 тисяч гривень).

    Ситуація в Запорізькій області є показовою. Попри низькі ціни на купівлю житла (близько 15,5 тисяч доларів за однокімнатну квартиру), попит на оренду стрімко зростає. Це пов’язано з переміщенням населення та небажанням інвесторів купувати нерухомість поблизу зони бойових дій.

    Крім того, частина власників знімає житло з ринку через ризики пошкодження, що ще більше скорочує пропозицію.

    У результаті формується парадоксальна ситуація: житло залишається відносно дешевим, але доступ до нього обмежений, а конкуренція серед орендарів різко зростає.

  • Посадовиця Офісу генпрокурора задекларувала п’ять недобудов у Києві

    Посадовиця Офісу генпрокурора задекларувала п’ять недобудов у Києві

    Начальниця відділу Офісу генерального прокурора Альона Хороша задекларувала низку об’єктів нерухомості, серед яких — п’ять об’єктів незавершеного будівництва у Києві. Відповідні дані містяться у її декларації.

    Про це пише видання СтопКор

    Посадовиця зареєстрована та фактично проживає у столиці. У власності вона має земельну ділянку площею 1200 квадратних метрів у селі Сеньківка Бориспільського району Київської області, придбану ще у 2009 році.

    Також у спільній частковій власності задекларована квартира у Києві площею 107 квадратних метрів. Хорошій належить 33% житла, тоді як 67% оформлено на Богдана Іванченка. Квартиру придбали у грудні 2019 року, при цьому в декларації зазначена вартість у 18 гривень на дату набуття.

    Крім цього, з 2019 року посадовиця має право безоплатного користування машиномісцем площею 12,5 квадратного метра. Його вартість задекларована на рівні 135 тисяч гривень.

    У декларації також вказані об’єкти незавершеного будівництва у Києві. Йдеться про квартиру площею 65 квадратних метрів, яка фігурує у документах з 2018 року. Окремо задекларовано машиномісце площею 15,8 квадратного метра, що з’явилося у 2021 році.

    Окрім цього, посадовиця зазначила три нежитлові приміщення площею від 4,95 до 10,4 квадратного метра. Вони були внесені до декларації у 2022 році.

    Усі ці об’єкти, згідно з документом, збудовані за кошти декларантки або з використанням її матеріалів. Водночас право власності оформлене на треті особи, серед яких ПАТ “Холдингова компанія “Київміськбуд” та ТОВ “Круазет”, при цьому вказане право оренди.

    Серед транспортних засобів зазначено автомобіль Hyundai Santa Fe 2012 року випуску, набутий у лютому 2025 року. Авто перебуває у власності Богдана Іванченка, однак Хороша має право користування. Вартість машини на момент придбання задекларована у 400 тисяч гривень, що відповідає середньоринковим цінам на подібні моделі.

    За 2025 рік Альона Хороша отримала 1,45 мільйона гривень заробітної плати. Також вона задекларувала 5 тисяч доларів готівкою.

    На банківських рахунках посадовиці у Райффайзен Банку зазначено 50 тисяч гривень, 6 тисяч гривень, 3 тисячі євро та 10 тисяч доларів.

    Фінансових зобов’язань або значних витрат у декларації не вказано. Також відсутня інформація про іншу оплачувану діяльність чи участь у керівних органах організацій.

  • Брат Залужного показав мільйонні доходи і соцвиплати у декларації

    Брат Залужного показав мільйонні доходи і соцвиплати у декларації

    У декларації Артура Залужного, брата колишнього головнокомандувача ЗСУ та нинішнього посла України у Великій Британії, зафіксовано понад 5 мільйонів гривень доходів за рік. Водночас він отримував соціальні виплати та субсидію.

    Про це пише Телеграф

    Згідно з оприлюдненими даними, загальний дохід Артура Залужного становив 5,291 млн гривень. Із цієї суми понад 1,2 млн гривень — це грошове забезпечення за військову службу. Ще понад 4 мільйони гривень він отримав як компенсаційні виплати в іноземній валюті під час перебування у довгостроковому відрядженні від Міністерства оборони.

    Попри значні доходи, у декларації зазначено також соціальні виплати. Зокрема, Артур Залужний отримав 1200 гривень допомоги та 20 916 гривень субсидії у 2025 році.

    У банківських установах, за даними декларації, він зберігає 55 576 євро та 766 090 гривень. Частина коштів розміщена в банках Бельгії, ще близько 20 тисяч євро він тримає готівкою.

    У документі вказано, що Залужний є військовослужбовцем. Раніше також з’являлася інформація про його можливу роботу радником у Міністерстві закордонних справ, однак у декларації така посада не зазначена. Водночас звертає на себе увагу факт наявності дипломатичного паспорта у нього та членів його родини, хоча виплати від МЗС у звітності відсутні.

    Щодо майна, родина Залужного проживає у службовому житлі в Києві. Крім того, з травня 2025 року вони орендують будинок у Бельгії.

    Серед задекларованого майна також є автомобіль Volvo XC60 2023 року випуску, придбаний у березні 2024 року за понад 1,7 млн гривень.

    Оприлюднені дані викликали увагу через поєднання високих доходів та отримання державної допомоги, а також через наявність дипломатичних паспортів без офіційно задекларованої роботи у дипломатичній службі.

  • Майже всі чиновники мають житло тоді як третина українців його не має

    Майже всі чиновники мають житло тоді як третина українців його не має

    В Україні фіксується суттєвий розрив у рівні забезпеченості житлом між чиновниками та пересічними громадянами. Згідно з даними декларацій за 2025 рік, власне житло мають 95–96% топпосадовців.

    Серед інших категорій державних службовців цей показник також залишається високим: близько 90% прокурорів і слідчих володіють нерухомістю, а серед представників місцевого самоврядування — приблизно 84%.

    Натомість ситуація серед населення виглядає інакше. За різними оцінками, від 25% до 33% українських домогосподарств не мають власного житла. Ці люди змушені орендувати помешкання або проживати разом із родичами.

    Експерти зазначають, що така різниця свідчить про значний соціально-майновий дисбаланс. Рівень забезпеченості житлом серед чиновників суттєво перевищує показники середнього населення, що лише підсилює відчуття нерівності.

    Окрему увагу привертає використання державних програм підтримки житла. Зокрема, програма «єОселя», яка формально спрямована на допомогу бюджетникам та внутрішньо переміщеним особам, на практиці стала доступною і для представників силових структур та антикорупційних органів.

    За наявною інформацією, серед отримувачів пільгових кредитів — детективи, прокурори, співробітники правоохоронних органів, які придбали житло вартістю від 3 до 5 мільйонів гривень.

    На цьому тлі питання справедливого розподілу житлових можливостей і доступності нерухомості для широких верств населення залишається одним із ключових соціально-економічних викликів для держави.

  • Розслідування показало як нардепи ховають елітні маєтки за родичами

    Розслідування показало як нардепи ховають елітні маєтки за родичами

    В Україні значна частина народних депутатів володіє або користується елітною нерухомістю площею у сотні й навіть тисячі квадратних метрів. При цьому частина таких активів формально записана не на самих політиків, а на їхніх родичів чи пов’язані структури.

    Про це пише видання Oboz.ua

    Аналіз декларацій парламентарів показує, що подібна практика є доволі поширеною і охоплює представників різних політичних сил.

    Зокрема, народний депутат від «Слуги народу» Ігор Негулевський наприкінці 2025 року переїхав у будинок площею майже 800 квадратних метрів у Кончі-Заспі. Йдеться про орендовану нерухомість із виходом до води, ринкова вартість якої може сягати близько 10 тисяч доларів на місяць. До цього парламентар користувався значно скромнішим житлом у столиці.

    Водночас Негулевський є фігурантом кримінального провадження щодо можливого отримання неправомірної вигоди за голосування у парламенті. Справу розглядає Вищий антикорупційний суд, однак вирок наразі не ухвалено.

    Інший депутат, Валерій Дубіль із «Батьківщини», користується будинком у Києві, який оформлений на його падчерку. При цьому поруч розташований ще один маєток, що належить її чоловіку. Обидві ділянки об’єднані спільною територією, що фактично створює єдиний житловий комплекс для родини.

    Нардеп від «Слуги народу» Володимир Тимофійчук задекларував будинок своєї дружини в Івано-Франківській області, який вона отримала у спадок у 2025 році. Загальна площа нерухомості разом із господарськими спорудами перевищує 440 квадратних метрів.

    Голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус проживає у будинку під Києвом, оформленому на доньку колишнього керівника Держприкордонслужби. Площа цього житла становить майже 400 квадратних метрів.

    Серед найбільших об’єктів нерухомості, пов’язаних із парламентарями, — маєток Сергія Алєксєєва від «Європейської солідарності» в Кончі-Заспі. Будинок записаний на його матір, якій понад 80 років. У декларації вказано вартість у 35 мільйонів гривень, хоча ринкова ціна подібних об’єктів може бути значно вищою.

    Раніше Алєксєєву повідомляли про підозру у можливому зловживанні впливом, однак він продовжує виконувати депутатські повноваження.

    Один із найбільших задекларованих об’єктів належить родині Василя Петьовки з депутатської групи «Довіра». Йдеться про маєток у Мукачеві загальною площею понад 2000 квадратних метрів, який оформлено на його дружину. Домоволодіння включає основний будинок, гостьовий будинок та технічні споруди.

    Позафракційний депутат Антон Яценко задекларував будинок площею понад 1500 квадратних метрів у Кончі-Заспі, оформлений на тестя. Маєток розташований біля води та обладнаний власним тенісним кортом і басейном. За оцінками, його вартість може сягати близько 10 мільйонів доларів.

    При цьому на тестя депутата оформлено десятки об’єктів нерухомості, зокрема квартири у престижному будинку на вулиці Грушевського в центрі Києва, який давно асоціюється з політичною та бізнес-елітою.

    Експерти зазначають, що оформлення майна на родичів або пов’язаних осіб може використовуватись для зниження уваги до реального рівня статків та уникнення потенційних перевірок. Водночас формально такі схеми складно довести без додаткових доказів фактичного контролю над активами.

    Попри відкритість електронних декларацій, питання відповідності способу життя та офіційних доходів українських політиків залишається актуальним і надалі привертає увагу антикорупційних органів.

  • В Одесі арештували майно ексчиновника міграційної служби на понад 13 млн грн

    В Одесі арештували майно ексчиновника міграційної служби на понад 13 млн грн

    В Одесі суд наклав арешт на активи колишнього посадовця Державної міграційної служби Андрія Морару, якого підозрюють у незаконному збагаченні. За даними слідства, майно оформлювали на родичів та підконтрольні структури, щоб приховати його реальне походження.

    Правоохоронці вважають, що посадовець використовував схему з переоформленням активів на близьких осіб, зокрема матір, а також на пов’язані компанії. Серед таких структур називають підприємства, які могли виконувати роль так званих фірм-прокладок.

    За версією слідства, попри відсутність формального права власності, Морару фактично контролював це майно — оплачував витрати, пов’язані з його утриманням, і користувався об’єктами.

    Серед виявлених активів — апартаменти біля моря площею близько 95 квадратних метрів, офісні приміщення у Білгороді-Дністровському майже на 200 квадратних метрів, а також інші об’єкти нерухомості, оформлені через корпоративні механізми.

    Аналіз доходів фігуранта та його родини викликав запитання у слідства. За весь період офіційна зарплата Морару становила близько 2 мільйонів гривень, його дружина задекларувала приблизно 61 тисячу гривень доходу, а мати — близько 1,8 мільйона гривень. Водночас вартість виявлених активів перевищує ці суми більш ніж на 13 мільйонів гривень.

    У зв’язку з цим слідчі вважають, що задекларовані доходи не могли забезпечити придбання такого обсягу майна.

    Суд ухвалив рішення накласти арешт на активи та заборонити будь-які операції з ними, щоб запобігти їх можливому переоформленню або відчуженню. Розгляд клопотання відбувався без виклику сторін, що дозволяє зберегти деталі розслідування в таємниці.

    Самого Морару було звільнено з посади ще у 2025 році, а вже наступного року йому повідомили про підозру у незаконному збагаченні.

    Слідство триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливих співучасників.