Uanews.life

Позначка: Ормузька протока

  • Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Американські конгресмени Джим Гаймс та Річард Блюменталь заявили, що послаблення нафтових санкцій США проти Росії не дало очікуваного ефекту для американської економіки, але водночас дозволило Кремлю заробити додаткові мільярди на експорті енергоносіїв.

    Про це політики заявили під час брифінгу у Києві.

    За словами конгресмена-демократа Джима Гаймса, адміністрація США розраховувала, що тимчасові винятки із санкцій допоможуть стримати зростання цін на пальне у Сполучених Штатах, однак цього не сталося.

    “Це не мало жодного відчутного впливу на ціну нафти. Все, що відбулося, — Росія отримала додаткові прибутки, а Китай зміг збільшити закупівлі російської нафти”, — наголосив Гаймс.

    Він додав, що разом із сенатором Річардом Блюменталем планує звернутися до міністра фінансів США Скотта Бессента після повернення до Вашингтона, аби переконати адміністрацію переглянути політику послаблення санкцій.

    “Ми скажемо прямо: це лише збагачує Росію та дозволяє Китаю накопичувати енергоресурси”, — заявив конгресмен.

    Сенатор Річард Блюменталь також різко розкритикував механізм винятків із санкцій, який Вашингтон запровадив навесні 2026 року. За його словами, Конгрес може ініціювати окремий законопроєкт, який заборонятиме адміністрації надалі пом’якшувати нафтові обмеження щодо Росії.

    Крім того, Блюменталь виступив за введення санкцій проти країн, які продовжують активно купувати російські енергоносії.

    “Я хочу бачити санкції проти покупців російської нафти та газу — насамперед Індії та Китаю”, — підкреслив сенатор.

    Послаблення санкцій проти російської нафти США запровадили після загострення ситуації на Близькому Сході. Наприкінці лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, після чого Тегеран перекрив Ормузьку протоку — ключовий маршрут для світового нафтового експорту.

    На цьому тлі ціни на нафту різко зросли. Вартість Brent піднімалася до близько 100 доларів за барель, а ціни на бензин у США перевищили 4,5 долара за галон.

    Саме для стабілізації ринку адміністрація США дозволила частині російської нафти залишатися на світовому ринку, попри санкційний режим. Виняток із санкцій діє 30 днів і вже двічі продовжувався — у квітні та травні.

    Втім, критики такого підходу переконані: економічний ефект для США виявився мінімальним, тоді як Росія отримала можливість наростити нафтовий експорт та збільшити валютні надходження в умовах війни проти України.

    За даними аналітиків, додаткові прибутки від експорту енергоносіїв допомагають Кремлю фінансувати військові витрати та компенсувати частину втрат від міжнародних санкцій.

    Тим часом у США дедалі активніше обговорюють необхідність жорсткішого контролю за обходом санкцій, зокрема через треті країни та “тіньовий флот”, який використовується для транспортування російської нафти.

  • ЄЦБ б’є на сполох через політику Трампа: у Європі заговорили про ризик нової глобальної фінансової кризи

    ЄЦБ б’є на сполох через політику Трампа: у Європі заговорили про ризик нової глобальної фінансової кризи

    Європейський центральний банк попередив про серйозну загрозу глобальній фінансовій стабільності через політику адміністрації президента США Дональда Трампа. У ЄЦБ вважають, що війна з Іраном, нестабільна тарифна політика Вашингтона та ослаблення міжнародної співпраці можуть спровокувати нову масштабну економічну кризу.

    Про це йдеться у піврічному огляді фінансової стабільності Європейського центрального банку.

    Регулятор наголошує, що світова економіка входить у період підвищеної турбулентності, а інвестори можуть недооцінювати реальний масштаб ризиків. Особливе занепокоєння у Франкфурті викликає загострення конфлікту на Близькому Сході, зокрема війна між США, Ізраїлем та Іраном.

    У документі зазначається, що геополітичні потрясіння можуть спровокувати різке падіння ринків на тлі вже “перегрітих” оцінок активів, високого державного боргу та слабкої стійкості фінансової системи до нових шоків.

    У ЄЦБ попереджають: чим довше триватиме конфлікт із Іраном, тим серйознішими можуть бути наслідки для глобальної економіки.

    Окремо регулятор звернув увагу на політику адміністрації Дональда Трампа щодо міжнародної торгівлі. У Європейському центральному банку вважають, що постійні оголошення нових мит, їхні перегляди, призупинення та зміни фактично стали “структурною особливістю глобального економічного середовища”.

    На думку аналітиків ЄЦБ, така непередбачуваність створює додатковий тиск на світові ринки, бізнес та інвесторів.

    У документі також йдеться про ризики відступу США від багатосторонньої міжнародної співпраці. У ЄЦБ побоюються, що це може призвести до фрагментації глобального економічного порядку та руйнування звичних механізмів регулювання міжнародної торгівлі й фінансових ринків.

    Серед інших загроз регулятор називає кібератаки, гібридні операції та ризики для критичної інфраструктури, які посилюються через стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту.

    ЄЦБ також звертає увагу на стрімке зростання кредитування поза традиційною банківською системою, зокрема у сфері private credit — приватного фінансування компаній без участі класичних банків. У регуляторі вважають, що в умовах високих відсоткових ставок це може призвести до проблем із поверненням боргів і стати каталізатором фінансових потрясінь.

    Ще одним фактором ризику в Європейському центральному банку називають можливі проблеми з енергопостачанням та уповільнення світового економічного зростання. У такому разі інвестори можуть почати переглядати оцінки державного боргу різних країн, що здатне викликати нові боргові кризи.

    У ЄЦБ переконані, що фінансові ринки наразі залишаються занадто оптимістичними. Регулятор вважає, що акції багатьох компаній переоцінені, а премії за ризик на ринку облігацій залишаються неприродно низькими.

    Додаткове занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки — одного з головних маршрутів світового нафтового експорту. Через неї проходить близько 20% глобальних поставок нафти.

    Раніше консалтингова компанія Rapidan Energy Group попередила, що тривале блокування Ормузької протоки через конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном може спричинити глобальний економічний спад, співставний із кризою 2008 року.

    У базовому сценарії аналітики прогнозують зростання ціни на нафту Brent майже до 130 доларів за барель уже цього літа. Це може спровокувати новий виток інфляції, проблеми в промисловості та різке уповільнення світової економіки.

    На тлі цих попереджень міжнародні інвестори дедалі уважніше стежать за політикою США, ситуацією на Близькому Сході та рішеннями центральних банків найбільших економік світу.

  • Трамп вимагає передати іранський уран США або знищити його

    Трамп вимагає передати іранський уран США або знищити його

    Президент США Дональд Трамп виступив із новою жорсткою заявою щодо іранської ядерної програми, заявивши, що запаси високозбагаченого урану мають бути або негайно передані Сполученим Штатам для подальшого знищення, або ліквідовані безпосередньо на території Ірану під міжнародним контролем.

    Про це американський лідер написав у своїй соцмережі Truth Social на тлі активізації переговорів між Вашингтоном і Тегераном щодо потенційної нової угоди навколо іранської ядерної програми.

    “Збагачений уран (ядерний пил!) буде або негайно переданий Сполученим Штатам, щоб його доставили у США та знищили, або, що краще, у взаємодії та координації з Ісламською Республікою Іран, знищений на місці”, – написав Трамп.

    За словами президента США, контроль за процесом мають здійснювати міжнародні спостерігачі, зокрема Міжнародне агентство з атомної енергії або інша аналогічна структура.

    Заява Трампа пролунала на тлі нового етапу перемовин між США та Іраном, які останніми тижнями стали значно інтенсивнішими через напруження навколо Ормузької протоки та ризик подальшої ескалації на Близькому Сході.

    Напередодні глава Білого дому заявив, що Вашингтон не буде “поспішати з укладенням угоди” з Тегераном, однак наголосив, що американська блокада іранських портів залишатиметься “в повній силі” доти, доки сторони не досягнуть домовленостей щодо ядерної програми.

    За інформацією Axios, США та Іран наблизилися до погодження меморандуму про 60-денне продовження режиму припинення вогню та тимчасову деескалацію. Документ нібито передбачає повторне відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства, а також продовження переговорів щодо майбутнього іранської ядерної програми.

    Проєкт домовленостей також містить положення про відмову Ірану від прагнення створити ядерну зброю, початок переговорів щодо обмеження окремих елементів ядерної програми та вивезення запасів високозбагаченого урану за межі країни.

    Утім, згодом стало відомо, що Тегеран не погодився передавати свої запаси високозбагаченого урану Сполученим Штатам у межах потенційної угоди. Іранська влада, ймовірно, розглядає ці запаси як один із ключових важелів у переговорах із Заходом і не хоче втрачати контроль над стратегічними матеріалами.

    Водночас джерела телеканалу Al Arabiya повідомили, що Іран готовий розглянути варіант вивезення високозбагаченого урану зі своєї території лише за умови, якщо його передадуть Китаю, а не американській стороні. Таким чином Тегеран, ймовірно, намагається знайти компроміс, який дозволить знизити міжнародний тиск, але уникнути прямої передачі матеріалів Вашингтону.

    Ситуація навколо іранської ядерної програми залишається одним із головних джерел міжнародної напруги. Західні держави протягом багатьох років звинувачують Іран у прагненні створити ядерну зброю під прикриттям цивільної ядерної програми. Тегеран ці звинувачення відкидає та наполягає, що його діяльність має виключно мирний характер.

    Після виходу США з ядерної угоди у 2018 році під час першої каденції Трампа відносини між Вашингтоном і Тегераном різко погіршилися. Відтоді Іран значно збільшив рівень збагачення урану, що викликало занепокоєння США, країн Європи та союзників Вашингтона на Близькому Сході.

    Особливе занепокоєння міжнародної спільноти викликають саме запаси високозбагаченого урану, які потенційно можуть бути використані для створення ядерної зброї у разі ухвалення відповідного політичного рішення керівництвом Ірану.

    На тлі нових заяв Трампа експерти не виключають, що переговори між США та Іраном можуть перейти у ще більш напружену фазу, оскільки питання контролю над іранським ураном залишається одним із найбільш суперечливих пунктів потенційних домовленостей між сторонами.

  • ЗМІ: Іран може передати високозбагачений уран Китаю в межах ядерної угоди

    ЗМІ: Іран може передати високозбагачений уран Китаю в межах ядерної угоди

    Іран нібито розглядає можливість вивезення зі своєї території запасів високозбагаченого урану за умови, що вони будуть передані Китаю як стороні-гаранту. Про це повідомляють джерела видання Al Arabiya, а також інформаційне агентство Reuters.

    За даними журналістів, Тегеран висуває цю умову в межах переговорного процесу зі США щодо можливої нової ядерної угоди. Іран прагне отримати гарантії того, що його ядерні матеріали після вивезення не опиняться під контролем західних країн і не можуть бути використані як інструмент політичного тиску. Саме тому як потенційного зберігача або кінцевого отримувача урану розглядається Китай, який Іран вважає більш нейтральним та політично прийнятним партнером.

    Паралельно, як повідомляє Reuters, у Досі тривають багатосторонні консультації за участі іранської делегації та міжнародних посередників, зокрема прем’єр-міністра Катару. Переговори охоплюють одразу кілька чутливих напрямів — від контролю за ядерними матеріалами до ситуації навколо Ормузької протоки, яка є ключовим маршрутом світових поставок нафти та газу.

    Окремо обговорюється можливість часткового розмороження іранських активів за кордоном. За задумом переговорників, це може стати елементом “пакетної угоди”, яка передбачатиме поступове зниження напруженості в регіоні та відновлення певних економічних каналів для Тегерана в обмін на обмеження його ядерної програми.

    За інформацією джерел, у США розглядають варіант тимчасового меморандуму, який передбачає 60-денне вікно для переговорів і певне послаблення конфронтації. У межах цього періоду сторони мають спробувати узгодити базові параметри нової ядерної домовленості, включно з контролем за збагаченим ураном та гарантіями нерозповсюдження ядерної зброї.

    Утім, переговорний процес залишається вкрай крихким. Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не має наміру поспішати з укладенням угоди та продовжить тиск на Іран до моменту досягнення конкретних і перевірюваних домовленостей. Окремо він наголосив, що блокада іранських портів і санкційний режим залишатимуться чинними.

    У медіа також нагадують, що попередні переговорні пропозиції вже передбачали можливість вивезення іранських запасів високозбагаченого урану та зобов’язання Тегерана не наближатися до створення ядерної зброї. Однак навіть у межах цих проєктів угод сторони не змогли дійти остаточного компромісу.

    Згодом з’являлася інформація, що Іран відмовився погоджуватися на передачу своїх запасів урану в межах попередніх рамкових домовленостей. Це підкреслює глибокі розбіжності між сторонами, попри продовження переговорів і залучення міжнародних посередників.

    Аналітики відзначають, що пропозиція передати уран саме Китаю може бути спробою Ірану змінити баланс довіри в переговорах і зменшити залежність від західних механізмів контролю. Водночас така модель потребує узгодження одразу з кількома глобальними гравцями, що ускладнює досягнення остаточної угоди.

  • Ціни на газ у Європі падають на тлі очікувань угоди між США та Іраном

    Ціни на газ у Європі падають на тлі очікувань угоди між США та Іраном

    Ціни на природний газ у Європі продовжують знижуватися на тлі зростання оптимізму інвесторів щодо можливого досягнення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном, які можуть стабілізувати ситуацію в районі Ормузької протоки — одного з ключових глобальних маршрутів постачання нафти та скрапленого газу. Про це повідомляє Bloomberg.

    Ринок реагує на сигнали про можливе пом’якшення геополітичної напруги, яка останніми місяцями суттєво впливала на енергетичні котирування в Європі. Додатковим чинником зниження цін стали заяви президента США Дональда Трампа, який повідомив, що Вашингтон і Тегеран “в основному” погодили рамкову мирну угоду. За його словами, така домовленість може сприяти відновленню нормального судноплавства через Ормузьку протоку, через яку проходить значна частина світових енергетичних потоків.

    Після цих заяв ринки вже відреагували різким рухом вниз, а енергетичні ф’ючерси демонстрували падіння приблизно на 6,7%, що стало одним із найбільших короткострокових знижень останнього періоду. Інвестори розцінюють можливу деескалацію як фактор зменшення ризикової премії, яка раніше закладалася в ціни через загрозу перебоїв постачання LNG та нафти.

    Водночас державний секретар США Марко Рубіо заявив, що адміністрація США зберігає “обережний оптимізм” щодо переговорів з Іраном і готова дати дипломатичному процесу додатковий шанс. За його словами, сторони перебувають на етапі, коли потенційні рішення можуть бути оголошені найближчим часом, однак остаточних домовленостей поки що немає, а ситуація залишається нестабільною.

    На європейському ринку ключовий індикатор — нідерландські ф’ючерси TTF з постачанням на наступний місяць — подешевшали майже на 5% і знизилися до рівня 46,32 євро за мегават-годину. Це відображає загальну тенденцію зниження цін на тлі очікувань покращення глобального енергетичного балансу. Водночас аналітики зазначають, що торговельна активність залишається зниженою через святкові дні у Великій Британії та частині країн Європи, що додатково зменшує ліквідність і може посилювати цінові коливання.

    Попри короткострокове зниження котирувань, фундаментальна ситуація на європейському енергоринку залишається напруженою. Рівень заповнення газових сховищ у Європейському Союзі становить приблизно 38%, що значно нижче комфортних показників перед зимовим сезоном. Це змушує країни ЄС активно конкурувати за постачання скрапленого природного газу на світових ринках, зокрема з Азією, де попит також залишається високим.

    Енергетичні компанії, серед яких Equinor, раніше попереджали, що тривала нестабільність у районі Ормузької протоки може створити серйозні ризики для глобальних поставок LNG і нафти. За оцінками галузі, навіть часткові перебої у цьому регіоні здатні швидко вплинути на ціни в Європі, яка значною мірою залежить від імпортного газу.

    Аналітичні звіти також вказують, що ЄС може зіткнутися з труднощами у досягненні цільового рівня заповнення сховищ на рівні 90% перед зимою через обмежену пропозицію на глобальному ринку та високу конкуренцію за вантажі LNG. У таких умовах будь-яке загострення або, навпаки, деескалація в Перській затоці миттєво відображається на котируваннях.

    На цьому тлі ринок залишається надзвичайно чутливим до геополітичних новин. З одного боку, очікування мирної угоди між США та Іраном тимчасово знижують ціни, з іншого — відсутність остаточних домовленостей і збереження ризиків у регіоні не дозволяють говорити про стабільне довгострокове зниження вартості енергоносіїв у Європі.

  • Нафта впала на 6% на тлі сигналів про зближення США та Ірану – Reuters

    Нафта впала на 6% на тлі сигналів про зближення США та Ірану – Reuters

    Світові ціни на нафту в понеділок різко впали приблизно на 6%, оновивши двотижневий мінімум, на тлі зростання оптимізму інвесторів щодо можливого просування переговорів між США та Іраном. Ринок відреагував на заяви про те, що сторони можуть наблизитися до рамкової мирної угоди, яка потенційно здатна змінити баланс на глобальному енергетичному ринку. Про це повідомляє Reuters.

    За даними агентства, ф’ючерси на нафту марки Brent впали на $5,85, або 5,7%, до $97,69 за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) подешевшала на $5,75, або 6%, до $90,85 за барель. Обидва контракти протягом торгової сесії досягали найнижчих значень із 7 травня, що свідчить про різке послаблення “ризикової премії”, яка раніше формувалася через загострення конфлікту на Близькому Сході.

    Аналітики пояснюють падіння цін передусім очікуваннями можливого дипломатичного прориву між Вашингтоном і Тегераном, який може включати поступове зниження напруги в регіоні та відновлення нормального судноплавства через Ормузьку протоку. Саме цей маршрут залишається одним із найважливіших у світі для транспортування енергоносіїв, адже через нього зазвичай проходить близько 20% глобальних поставок нафти та скрапленого природного газу.

    Згідно з ринковими оцінками, навіть незначні сигнали про можливе зниження ризику блокування протоки одразу призводять до падіння цін, оскільки трейдери закладають у вартість бареля менші геополітичні ризики.

    Додатковим фактором стала заява президента Дональда Трампа, який у суботу повідомив, що США та Іран “переважно узгодили” базові параметри можливої угоди. За його словами, домовленість могла б сприяти стабілізації регіону та відновленню повноцінного руху суден через Ормузьку протоку. Водночас він наголосив, що остаточні рішення ще не ухвалені, а переговори залишаються складними.

    Ринок відреагував на ці сигнали миттєво, однак аналітики застерігають, що ситуація залишається вкрай нестабільною. Будь-яке нове загострення або зрив переговорів може швидко повернути ціни до попередніх максимумів. Учасники ринку також враховують, що попередні дипломатичні ініціативи між США та Іраном неодноразово зривалися вже після перших ознак прогресу.

    Керівник стратегії сировинних ринків ING Воррен Паттерсон зазначив, що ринок може реагувати обережніше, ніж раніше, оскільки інвестори вже стикалися з ситуаціями, коли переговори зривалися після короткострокового оптимізму. На його думку, нинішнє зниження цін є радше “реакцією на очікування”, ніж підтвердженням реальних змін у балансі постачання.

    Водночас енергетичний аналітик MST Marquee Саул Кавонік зазначив, що попри всі ризики, на ринку з’явилося “обережне світло в кінці тунелю”, яке може забезпечити короткострокове полегшення для цін на нафту. Однак він також наголосив, що ситуація залишається далекою від стабільності.

    Окрему роль у формуванні ринкових очікувань відіграє Ормузька протока. До ескалації конфлікту вона залишалася головним маршрутом для експорту енергоносіїв із Перської затоки. Будь-які ризики її блокування одразу призводили до стрибків цін на нафту і СПГ, а також до зростання страхових тарифів для танкерів. Саме тому навіть чутки про можливе відновлення нормального руху через протоку здатні суттєво впливати на котирування.

    Експерти наголошують, що навіть у разі досягнення мирної угоди повне відновлення стабільного постачання енергоносіїв може зайняти місяці. Це пов’язано з необхідністю відновлення безпечних маршрутів судноплавства, розблокування частини суден, що залишалися у регіоні, а також поступового відновлення роботи інфраструктури, яка могла бути пошкоджена під час конфлікту.

    Раніше повідомлялося, що затяжне блокування Ормузької протоки створювало ризики глобального економічного спаду, який у найгірших сценаріях порівнювали з фінансовою кризою 2008 року. Саме тому будь-які сигнали про деескалацію одразу викликають сильні коливання на енергетичних ринках.

    Аналітики підкреслюють, що ринок нафти зараз перебуває в стані високої чутливості до геополітичних новин, а будь-яка заява сторін переговорів між США та Іраном може в найближчі дні знову різко змінити цінову динаміку.

  • З Ормузької протоки відновився вихід танкерів з нафтою та СПГ – Reuters

    З Ормузької протоки відновився вихід танкерів з нафтою та СПГ – Reuters

    Після майже тримісячної паузи в одному з найважливіших морських енергетичних коридорів світу почалося поступове відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Танкери зі скрапленим природним газом (СПГ) та сирою нафтою знову виходять із Перської затоки та прямують до азійських ринків, зокрема до Китаю та Пакистану.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані компаній з відстеження суден LSEG та Kpler.

    За даними агентства, відновлення руху відбувається після майже трьох місяців фактичного блокування або різкого скорочення транзиту через загострення безпекової ситуації в регіоні. Причиною стали наслідки збройного конфлікту на Близькому Сході, зокрема американо-ізраїльської операції проти Ірану, яка розпочалася 28 лютого і різко підвищила ризики для цивільного судноплавства.

    Ормузька протока залишається критично важливою точкою глобальної енергетичної логістики. Через неї зазвичай проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Будь-яке обмеження руху в цьому районі одразу впливає на світові ціни на енергоносії, страхові тарифи для суден і маршрути постачання для Азії та Європи.

    Після відновлення руху першими у протоку почали виходити газовози, які тривалий час залишалися у режимі очікування або були змушені затримати розвантаження.

    Одним із ключових суден став танкер СПГ Fuwairit під прапором Багамських Островів. Він перетнув Ормузьку протоку в понеділок після завантаження у катарському порту Рас-Лаффан наприкінці березня. Судно рухається до Пакистану, де його розвантаження очікується 26 травня. Експерти зазначають, що такі поставки мають критичне значення для енергосистеми країни, яка значною мірою залежить від імпорту СПГ.

    Інший газовоз, Al Rayyan, також успішно залишив район Перської затоки та прямує до Китаю. Його прибуття очікується наприкінці червня. Китай залишається одним із найбільших імпортерів скрапленого газу у світі, тому відновлення регулярних поставок через протоку є для нього стратегічно важливим.

    Паралельно з газовим сегментом активізувався і нафтовий експорт. Супертанкер Eagle Verona вийшов із Ормузької протоки в суботу та взяв курс на китайський порт Нінбо. Очікується, що судно прибуде 12 червня. Танкер ходить під прапором Сінгапуру та зафрахтований трейдинговою компанією Unipec, що входить до структури найбільшого нафтопереробного концерну Азії Sinopec.

    За даними Reuters, судно перевозить близько 2 мільйонів барелів іракської сирої нафти сорту Basrah. Вантаж було завантажено ще 26 лютого, але подальший рух затримався через різке погіршення безпекової ситуації в регіоні.

    Eagle Verona також входив до групи танкерів, для яких раніше Малайзія зверталася до Ірану з проханням дозволити транзит. З цієї групи п’ять суден уже залишили Перську затоку, тоді як ще два залишаються заблокованими в регіоні та очікують дозволу на вихід.

    Окремо повідомляється, що минулого тижня ще три великотоннажні нафтові танкери (VLCC) змогли покинути Перську затоку та вирушили до Китаю і Південної Кореї, маючи на борту приблизно 6 мільйонів барелів сирої нафти.

    До початку ескалації ситуації в регіоні судноплавний трафік через Ормузьку протоку становив у середньому від 125 до 140 проходжень суден на добу. Після загострення конфлікту значна частина цього потоку була зупинена або перенаправлена, що спричинило накопичення сотень суден у Перській затоці.

    За оцінками галузевих аналітиків, нині близько 20 тисяч моряків залишаються фактично заблокованими на бортах суден у регіоні, очікуючи дозволу на вихід або зміну маршруту.

    Фахівці попереджають, що навіть часткове відновлення руху не означає повної стабілізації. Страхові ставки для суден у регіоні залишаються високими, а судновласники продовжують враховувати ризики раптової ескалації. Водночас поступове відкриття протоки може знизити тиск на світові ціни на нафту та СПГ, які різко зросли під час блокування.

    Аналітики підкреслюють, що Ормузька протока залишається одним із найбільш чутливих стратегічних вузлів світової енергетичної системи, де будь-які політичні або військові загострення миттєво трансформуються у глобальні економічні наслідки.

  • Трамп заявив, що не поспішатиме з ядерною угодою з Іраном: санкції залишаться до підписання документа

    Трамп заявив, що не поспішатиме з ядерною угодою з Іраном: санкції залишаться до підписання документа

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон навмисно не поспішатиме з укладенням нової ядерної угоди з Іраном, попри те, що переговори між сторонами просуваються «конструктивно».

    За словами американського лідера, нинішній переговорний процес відбувається значно професійніше та організованіше, ніж попередні спроби домовленостей із Тегераном.

    «Я повідомив своїх представників не поспішати з угодою, поки час на нашому боці. Обидві сторони повинні не поспішати та зробити все правильно. Помилок бути не може», — заявив Трамп.

    Президент США наголосив, що санкції та економічна блокада Ірану залишатимуться чинними доти, доки нову угоду не буде остаточно погоджено, підтверджено та підписано.

    Трамп також укотре заявив, що США не дозволять Ірану створити або отримати ядерну зброю.

    «Іран повинен чітко розуміти: їм не дозволять розробляти чи купувати ядерну бомбу», — підкреслив глава Білого дому.

    Окремо Трамп розкритикував ядерну угоду часів адміністрації Барак Обама, назвавши її «прямим шляхом» до появи в Ірану ядерного арсеналу.

    Напередодні американський президент уже заявляв, що масштабна домовленість між Вашингтоном і Тегераном «переважно узгоджена».

    За його словами, до переговорного процесу залучені також Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Пакистан, Туреччина, Єгипет, Йорданія та Бахрейн.

    Одним із ключових елементів майбутньої угоди Трамп назвав відкриття Ормузької протоки — стратегічного маршруту, через який проходить близько 20% світових поставок нафти та газу.

    Також президент США повідомив, що провів переговори з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньямін Нетаньягу щодо ситуації навколо Ірану.

    Водночас офіційний Тегеран уже заявив, що не погоджувався на обмеження власного контролю над Ормузькою протокою та не обговорював питання ядерних зобов’язань у форматі, який описує Вашингтон.

    Державний секретар США Марко Рубіо раніше анонсував «хороші новини» щодо переговорів, заявивши, що сторони суттєво просунулися у врегулюванні кризи навколо Ормузької протоки.

  • Трамп заявив про майже узгоджену мирну угоду з Іраном: США анонсували відкриття Ормузької протоки

    Трамп заявив про майже узгоджену мирну угоду з Іраном: США анонсували відкриття Ормузької протоки

    Президент США Дональд Трамп заявив, що меморандум про взаєморозуміння щодо мирної угоди між США та Іраном «здебільшого узгоджений». За його словами, документ передбачає відкриття Ормузької протоки та поступове зниження напруги на Близькому Сході.

    Про це Трамп повідомив у своїй соцмережі Truth Social. Інформацію також поширили Al Jazeera, The New York Times та Clash Report із посиланням на іранське агентство Fars.

    За словами Трампа, він провів серію телефонних переговорів із лідерами мусульманських країн, зокрема Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну. Також американський президент окремо поспілкувався з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.

    «Остаточні аспекти та деталі угоди наразі обговорюються і будуть оголошені найближчим часом. Окрім багатьох інших елементів угоди, буде відкрито Ормузьку протоку», — заявив Трамп.

    За даними медіа, проєкт мирної угоди передбачає припинення бойових дій у регіоні, зокрема деескалацію конфлікту в Лівані. Документ також містить положення про розморожування приблизно 25 мільярдів доларів іранських активів в обмін на стабілізацію безпекової ситуації.

    Крім цього, план нібито передбачає скорочення присутності ВМС США в районі Ормузької протоки та відведення частини американських військ далі від іранських кордонів.

    За інформацією західних медіа, після підписання меморандуму сторони матимуть 30 днів для остаточного погодження параметрів нової ядерної угоди. Паралельно Іран та Оман мають узгодити технічні умови транзиту суден і контролю над судноплавством в Ормузькій протоці.

    Ормузька протока є одним із найважливіших морських маршрутів у світі. Через неї проходить значна частина глобального експорту нафти та скрапленого газу. Будь-яке загострення ситуації навколо протоки традиційно впливає на світові ціни на нафту та міжнародні ринки.

    Водночас у Тегерані вже поставили під сумнів частину заяв Трампа. Іранська сторона назвала неправдивими слова президента США про «повернення до нормального стану» в Ормузькій протоці.

    У Тегерані наголосили, що навіть у разі пожвавлення судноплавства Іран продовжить повністю контролювати протоку, включно з маршрутами руху, дозволами на проходження та графіками суден.

    Крім того, іранська влада заявила, що питання ядерних зобов’язань у нинішніх переговорах нібито не обговорювалося, а частина заяв Трампа розрахована насамперед на внутрішню американську аудиторію.

    Напередодні Трамп також заявляв, що планує зустрітися зі своїми переговірниками, щоб обговорити останню пропозицію Ірану та вирішити, чи будуть США відновлювати активну фазу конфлікту.

    На тлі цих заяв міжнародні ринки уважно стежать за ситуацією в районі Перської затоки. Раніше через загрозу блокування Ормузької протоки та ризики ескалації конфлікту між США та Іраном світові ціни на нафту різко зростали.

  • США та Іран наблизилися до угоди про припинення війни: що відомо про переговори, роль Трампа та позицію Ізраїлю

    США та Іран наблизилися до угоди про припинення війни: що відомо про переговори, роль Трампа та позицію Ізраїлю

    США та Іран, схоже, опинилися найближче до масштабної дипломатичної домовленості від початку нового загострення на Близькому Сході. У Вашингтоні та Тегерані вже відкрито говорять про підготовку рамкової угоди щодо припинення війни, а перші офіційні документи можуть бути погоджені вже найближчими днями.

    Про це повідомляють Reuters, The Times of Israel, CNN та низка близькосхідних медіа з посиланням на американських та іранських чиновників.

    За даними західних ЗМІ, адміністрація президента США Дональда Трампа зараз робить ставку не на нову масштабну військову кампанію, а на дипломатичний сценарій. Саме тому останніми днями помітно активізувалися закулісні контакти між Вашингтоном, Тегераном, Катаром, Пакистаном та іншими посередниками.

    Держсекретар США Марко Рубіо підтвердив, що переговорний процес перебуває на фінальному етапі.

    «Є ймовірність того, що сьогодні, завтра або через кілька днів у нас з’явиться що сказати. Певного прогресу досягнуто, певна робота ведеться», — заявив він журналістам.

    За словами Рубіо, США продовжують вимагати від Ірану відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства та передачі запасів високозбагаченого урану під міжнародний контроль. Водночас у Вашингтоні наголошують, що Дональд Трамп прагне завершити конфлікт саме дипломатичним шляхом.

    Американські чиновники також підтверджують, що зараз обговорюється меморандум про взаєморозуміння — документ, який має стати базою для майбутньої повноцінної мирної угоди.

    Паралельно свою позицію озвучив і Тегеран. Представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив державному телеканалу IRIB, що сторони вже фактично завершують підготовку рамкової угоди.

    За його словами, документ міститиме 14 основних пунктів, а детальні переговори щодо остаточного договору можуть тривати ще від 30 до 60 днів.

    «Наразі ми перебуваємо в процесі завершення роботи над цими меморандумами про взаєморозуміння», — заявив Багаї.

    Водночас іранська сторона дає зрозуміти, що не готова зараз обговорювати ключове для США питання — власну ядерну програму. За словами Багаї, Тегеран хоче спершу зосередитися саме на припиненні бойових дій у регіоні, включно з Ліваном.

    «На даному етапі ми не будемо обговорювати деталі ядерного питання. Ми вирішили приділити першочергову увагу нагальному для нас питанню: припиненню війни на всіх фронтах», — заявив представник іранського МЗС.

    Фактично це означає, що сторони можуть піти шляхом поетапної деескалації: спочатку — перемир’я та стабілізація ситуації на Близькому Сході, а вже потім — переговори про ядерну програму Ірану, санкції та регіональний вплив Тегерана.

    Окрему увагу зараз привертає різке охолодження між Вашингтоном та Ізраїлем. За інформацією The New York Times і CNN, адміністрація Трампа останніми днями фактично відсунула уряд Біньяміна Нетаньягу від переговорного процесу.

    Причиною стали серйозні розбіжності щодо подальших дій проти Ірану. Якщо Білий дім дедалі більше схиляється до дипломатичного сценарію, то ізраїльське керівництво, навпаки, наполягає на продовженні військової операції та нових ударах по іранських об’єктах.

    CNN із посиланням на американських чиновників повідомляє, що Трамп був незадоволений надто оптимістичними оцінками Нетаньягу щодо швидкої перемоги у війні. У Вашингтоні дедалі більше побоюються, що затяжний конфлікт може втягнути США у масштабну регіональну війну.

    Крім того, американська адміністрація серйозно занепокоєна ситуацією навколо Ормузької протоки, яку Іран фактично частково блокує вже кілька місяців. Через це світові ринки зіткнулися з новим стрибком цін на нафту та ризиками для глобальної логістики.

    Саме питання Ормузької протоки зараз називають одним із ключових у переговорах. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу, а її перекриття створює ризики глобальної енергетичної кризи.

    У переговорах також активну роль почав відігравати Пакистан. Після візиту начальника штабу армії Пакистану Асіма Муніра до Тегерану іранські чиновники вперше відкрито заговорили про можливість компромісу зі США.

    Аналітики припускають, що Ісламабад зараз виступає одним із неформальних посередників між сторонами. Пакистан традиційно має робочі відносини як із Вашингтоном, так і з Тегераном, що дозволяє йому бути каналом комунікації у кризових переговорах.

    Попри дипломатичний прогрес, ситуація залишається надзвичайно нестабільною. У США прямо заявляють, що у разі провалу переговорів готові повернутися до жорсткого сценарію.

    Сам Дональд Трамп раніше вже заявляв, що «ця проблема буде вирішена так чи інакше».

    Водночас експерти зазначають, що нинішня адміністрація США значно обережніше ставиться до перспектив нової великої війни на Близькому Сході після виснажливих конфліктів останніх десятиліть.

    Тому зараз Білий дім намагається уникнути одночасного загострення одразу на кількох напрямках — в Ірані, навколо Тайваню та у війні Росії проти України.

    Якщо рамкову угоду все ж буде підписано найближчими днями, це може стати першим великим дипломатичним проривом у регіоні за останні роки. Однак остаточне врегулювання конфлікту все ще залежатиме від десятків суперечливих питань — від ядерної програми Ірану до ролі Ізраїлю та майбутньої архітектури безпеки на Близькому Сході.