Позначка: САП

  • Корупційне розслідування в Ізмаїльському порту: НАБУ та САП розслідують можливе заволодіння державними коштами

    Корупційне розслідування в Ізмаїльському порту: НАБУ та САП розслідують можливе заволодіння державними коштами

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розпочали розслідування щодо можливого володіння державними коштами в Ізмаїльському морському торговельному порту. Підозри виникли у зв’язку з публічними закупівлями великої складської техніки та іншого обладнання, що мало сприятиме модернізації порту, який підпорядковує Міністр.

    За версією слідства, протягом 2022-2024 років переможцями тендерів підприємства ставали компанії, пов’язані між собою, такі як: ТОВ «КранТехЕлектро», ТОВ «Порт і флот» і ТОВ «ЕкспортТрейдГруп». Слідство зазначає, що ці компанії контролює одна особа, а самі підприємства надсилають фінансову та бухгалтерську звітність з однакових IP-адрес і перераховують кошти спільним контрагентам.

    Однією із можливих осіб, пов’язаних зі справою, є колишній заступник голови ДП «Дельта-Лоцман» АМПУ Володимир Синкевич. Після звільнення з держпідприємства, яке фактично припинило проводити тендери за його профілем, він отримав роботу у великій експедиторській компанії «Аскет шиппінг».

    Ця компанія активно працювала в Ізмаїльському морському порту. Використовуючи зв’язки з тодішнім керівництвом порту, він став комунікатором між портом і підрядниками, з якими працював у «тісній кооперації», ще будучи заступником голови ДП «Дельта-Лоцман», на що слідство, можливо, також звернуло свою увагу.

  • Юрій Голік – архітектор “Великого крадівництва”

    Юрій Голік – архітектор “Великого крадівництва”

    Юрій Голік, ключова фігура у проекті “Велике будівництво”, опинився під прицілом правоохоронних органів через звинувачення у недобросовісній діяльності. За свою кар’єру Голік використовував свій вплив і позиції, щоб маніпулювати державними контрактами та коштами, призначеними для інфраструктурних проектів, що призвело до значних фінансових втрат для держави. Тож в цьому розслідувані ми вирішили дослідити його шлях на держслужбі.

    Юрій Голік народився 21 грудня 1977 року в Луганську. В 1999 році отримав ступінь з фінансів і кредиту в Восточноукраїнському університеті імені Володимира Даля.

    У 1998 році, ще будучи студентом, Голік почав працювати менеджером з продажу реклами в луганській регіональній редакції газети «Теленеделя». Незабаром він став комерційним директором радіостанції «Європа Плюс» в Луганську.

    В 1999 році він придбав частину бізнесу в «Теленеделі» у власника Українського Медіа Холдингу Бориса Ложкіна і став керівником та співвласником нової компанії. Під його керівництвом компанія видавала газету, володіла радіостанцією, газетою безкоштовних оголошень, підприємством зовнішньої реклами та роздрібною мережею поширення газет та журналів.

    У 2007 році Голік продав свій медіа-бізнес в Луганську та заснував новий — газету і сайт безкоштовних оголошень «Бесплатка». У 2013 році його компанія стала однією з найбільших за доходами від реклами серед видавничих домів.

    У 2012 році до Голіка приєднався Валентин Резниченко, керівник радіогрупи УМХ, для підвищення доходів від реклами на радіостанціях. Після продажу УМХ Борисом Ложкіним у 2013 році Резниченко і Голік залишили компанію.

    Політична кар’єра Юрія Голіка розпочалася у 2014 році, хоча передумовою для цього стала його зустріч у 1999 році з Борисом Ложкіним, який був близьким соратником Петра Порошенка. Після обрання Порошенка президентом, Ложкін став головою його адміністрації.

    За кілька місяців після цього, близький друг Голіка, Валентин Резниченко, був призначений губернатором і втримав цю посаду найтриваліший час за історію незалежності — 1557 днів. На представленні нового голови обласної державної адміністрації всім було відомо, що Резниченко є ставлеником Ложкіна та буде працювати на користь своїх покровителів. Незважаючи на те, що Резниченко обіймав посаду понад 4 роки, він не запам’ятався значними досягненнями. Проте всюди був помітний його внештатний радник Голік, який представляв усі позитивні новини регіону і був головним ідеологом піар-служби обласної адміністрації.

    Для Голіка все складалося добре, але ситуація в області була не найкращою. Незважаючи на політику уряду та облдержадміністрації щодо великого будівництва і ремонту доріг, дороги Дніпропетровської області залишалися у дуже поганому стані, а закуплений асфальт коштував у 1.5 – 2 рази дорожче ринкової ціни.

    У кінці 2019 року депутати Дніпропетровської обласної ради від «Батьківщини» стверджували, що протягом останніх 4 років дует Резниченко-Голік адаптував тендери під потрібні підприємства за 10-15% від ціни закупівлі.

    Ці факти спонукали депутатів обласної ради створити тимчасову контрольну комісію з привлеченням зовнішнього аудиту для розгляду фактів крадіжок під час ремонту доріг. Такі методи боротьби з Голіком виявилися абсолютно неефективними.

    Тоді було розпочато кримінальне провадження №120180400000000232 за фактом привласнення коштів посадовими особами, призначеними на будівництво та обслуговування інфраструктури. В період з 2015 по 2019 рік 8 різних компаній отримали 130 мільярдів гривень на ремонт і будівництво доріг.

    Ці компанії мали одну спільну рису: вони були створені протягом року і зареєстровані на підставних осіб. Наприклад, ТОВ “Будінвест Інжиніринг”, засноване 19.11.2015, виставило рахунок за ремонт 8 кілометрів просілочної дороги Малозахарино-Богатое-Солнечное на 61,2 млн грн, тоді як інші підприємства виконували подібні ремонти в 2-2.5 рази дешевше.

    Тільки за кілька років «Будінвест Інжиніринг» отримав від обладміністрації півмільярда гривень лише на дороги, не враховуючи інші напрямки діяльності, такі як будівництво, послуги з обслуговування внутрішньобудинкових мереж тепло-, водопостачання і прибирання прибудинкових територій.

    Після перемоги Володимира Зеленського на виборах, було оновлено кадри на місцях. Літом 2019 року було звільнено голову Дніпропетровської ОГА Валентина Резниченко. Його радник Голік також втратив можливість впливу, але згодом він знову з’явився у великій політиці як радник новообраного прем’єра Олексія Гончарука. Гончаруку Голік порадив можливість отримання 30-% відкатів на ремонт доріг, оскільки державний бюджет на 2020 рік передбачав найбільшу суму на це за всі роки незалежності — понад 113 мільярдів гривен.

    Тим часом в Україні розпочалася програма «Велике Будівництво», згідно якого планувалося зведення сотень об’єктів, куратором якого в уряді став Юрій Голік попри скандали у Дніпропетровській ОДА. Про це він сам розповів у інтерв’ю для Liga.net.

    Відповідаючи на запитання про те, якими напрямками він займається як радник прем’єра, Голік сказав: «Координую певні речі. Зокрема, проект «Велике Будівництво» передбачав будівництво в 2020 році 100 шкіл, 100 дитячих садків, 100 стадіонів. До проекту мене залучили для роботи з 212 приймальними відділеннями по всій країні».

    Голік, як радник прем’єра, зосереджував свої зусилля на розробці рекомендацій для регіональних адміністрацій та безпосередніх виконавців з ефективного управління проектами.

    «Моя роль полягала у формуванні ідеології, вписуванні схеми роботи (включно до дат прийняття тих чи інших розпоряджень Кабміну), визначенні відповідальних, написанні посібників для проектувальників та підрядників, а також у поясненні всім суті – як це робити. Простіше кажучи: побачити, що не так, пояснити, як має бути, а далі чиновники самі уже втілюють це в якісь юридичні форми», – описав свої обов’язки Голік.

    Крім будівництва об’єктів інфраструктури для дітей та медичних установ, за даними видання, до зони відповідальності Голіка також входило масштабне дорожнє будівництво, в рамках якого уряд планував за п’ять років відремонтувати всі 24 000 км основних українських доріг. У 2020 році, як зазначив радник прем’єра в інтерв’ю, на ремонт та будівництво доріг було залучено рекордну суму, що перевищила 100 млрд гривень.

    Звісно що такі вкладення держави несли перспективи “відкатів” для людей, що займалися великим будівництвом, зокрема і для Юрія Голіка. А скандали, щодо корупції під час будівництва за участю Голіка не змусили себе чекати.

    14 травня 2020 року голова Укравтодору Олександр Кубраков відвідав Житомирську область, щоб перевірити хід реконструкційних робіт на дорозі М-06 Київ-Чоп, яка триває вже третій рік.

    Контракт на реконструкцію цієї дороги вартістю 42 мільйони євро було укладено ще у 2017 році з китайською корпорацією «Синогидро Корпорейшн Лімітед», за кредитом Європейського банку реконструкції та розвитку. Компанія мала розширити дорогу до чотирьох смуг в рамках національного коридору Європа – Азія.

    Проте, до 2020 року, підрядники все ще продовжували ремонт, не дотримуючись встановлених термінів. Олександр Кубраков особисто приїхав, щоб оглянути реконструкцію, і висловився досить різко:

    «Ми робимо все можливе, щоб підрядна організація в рамках спільного проекту зі Світовим банком могла завершити свою роботу вчасно. Але ми бачимо, що темпи роботи далекі від бажаних. Вважаю, що це питання репутації. По тому, як працює ця компанія, спостерігаємо ми всі. На кону, я думаю, стоїть репутація не тільки їх, а й інших китайських компаній. Коли нам скажуть, що китайські компанії готові зайти на ринок, то ми, всі жителі України, будемо складати свою думку залежно від того, як буде реалізований цей проект. Тому, я вважаю, що тут на кону стоїть не тільки їхня репутація, а й репутація інших китайських компаній. Думаю, вони це відчувають і розуміють».

    Загрози підряднику відразу обговорювалися у соціальних мережах, де Юрій Голік репостив з коментарем на кшталт «дивіться, які міжнародні компанії погані, а ви скаржитеся, що ми їх на ринок не допускаємо».

    Після звільнення з посади радника прем’єр-міністра Гончарука та голови Укравтодору, Юрій Голік наразі не займав жодної офіційної посади, проте вже активно висловлювався з питань дорожнього будівництва не тільки у Фейсбуці.

    Натомість, весною 2020 року Служба автомобільних доріг в Дніпропетровській області оголосила тендер майже на 2 мільярди гривень для ремонту 75 кілометрів дороги М-04. Укравтодор вкотре включив до тендерної документації свій «фільтр» від небажаних учасників тендеру, що пропускає лише кілька компаній, що входять до Національної Асоціації дорожників України.

    В квітні корпорація «Синогидро Корпорейшн Лімітед», входячи до рейтингу найбільших будівельних корпорацій Китаю, успішно оскаржила ці критерії в Антимонопольному комітеті, стверджуючи, що має міжнародний багаторічний успішний досвід у будівництві автомобільних доріг, але виконані контракти не вписувались у тимчасові рамки, передбачені документацією. Тендерна колегія АМКУ зобов’язала Дніпропетровську САД очистити тендерну документацію від дискримінаційних заточок.

    Тож провокація Юрія Голіка з метою привести до реконструкції дороги “потрібних людей” провалилася.

    Паралельно на початку квітня 2020 року радник прем’єр-міністра України, координатор Національної програми розвитку інфраструктури “Велике будівництво” Юрій Голік повідомив, що будівництво траси Н-31 Дніпро-Решетилівка буде завершено у 2020 році. На будівельні роботи у тому ж році було спрямовано 10,6 мільярдів гривень.

    Будівництво траси Н-31, що тривало вже кілька років, Юрій Голік охарактеризував як наймасштабніший проект у сфері дорожнього будівництва в Україні. Він зазначив, що роботи почалися з нуля на полях та болотах. Окрім цього журналісти дізналися, що за можливість працювати над таким проектом розгорнулися справжні баталії.

    “Після завершення будівництва дорога має з’єднати міста Маріуполь, Дніпро, Київ та Львів. Спочатку планувалося, що траса буде будуватися протягом 3-4 років. Президент Володимир Зеленський поставив завдання повністю завершити будівництво вже у 2020 році. Його доручення буде виконано”, — обіцяв Юрій Голік.

    Тоді дорогу почали будувати ударними темпами. Роботи на території Дніпропетровської області велися цілодобово.

    За словами начальника служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Дмитра Чумаченка, робочі на той час завершували укладання третього шару асфальтобетону, наносили розмітку, проводили озеленення узбіч. Після цього по новій трасі вже можна було запускати транспорт.

    “Участок дороги буде введено в експлуатацію частинами. Найближчим часом відкриємо перші 11 кілометрів у Петриківці. Далі будуть відкриті решта участків”, — розповів Дмитро Чумаченко.

    Будівництво нової траси розпочалося у 2017 році. Спочатку як дорога регіонального значення Р-52, а потім як дорога національного значення Н-31. Тендери на будівництво дороги Р-52, а згодом дороги Н-31, яка проходить через регіон, проводила служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

    Перший тендер був проведений у червні 2017 року. Виграла його одеська компанія “Автомагістраль-Юг”, пов’язана з оточенням мера Одеси Геннадія Труханова.

    Згідно з договором, “Автомагістраль-Юг” мала побудувати 1 940 метрів дороги.

    За свої послуги компанія запросила 148 162 500 гривень. Відповідно, один метр дороги обійшовся державному бюджету у 76 372 гривні.

    У жовтні 2017 року Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області провела ще один тендер на будівництво 1 900 метрів дороги Р-52.

    Переможцем знову стало ТОВ “Автомагістраль-Юг”. Цінова пропозиція компанії склала 166 895 100 гривень. Таким чином, один метр будівництва дороги обійшовся у 87 839 гривень.

    Через кілька тижнів Служба автомобільних доріг оголосила тендер на будівництво траси державного значення Н-31. Загалом, згідно з технічним завданням, необхідно було побудувати 7 560 метрів дороги.

    Тендер провели лише через рік — 3 жовтня 2018 року. З ціновою пропозицією 427 995 000 торги виграв новий підрядник — ТОВ “Онур конструкціон інтернешнл”. Вартість одного метра будівництва дороги виявилася у цієї компанії нижчою цін “Автомагістраль-Юг” у 2017 році. Вона склала 56 613 гривень за метр будівництва дороги.

    Співзасновниками “Онур Конструкціон Інтернешнл” виступили Онур і Ісхан Четинджевиз з Туреччини, а також львів’янин Олег Фаріон. Компанія зареєстрована у Києві.

    За повідомленнями ЗМІ, “Онур Конструкціон Інтернешнл” входить у сферу впливу колишнього народного депутата і першого заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка.

    У листопаді 2018 року Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області провела тендер на будівництво 1 000 метрів дороги Н-31.

    Торги виграла компанія “Автомагістраль-Юг”, чия цінова пропозиція виявилася найвигіднішою і склала 220 000 000 гривень. Ціна одного метра дороги склала аж 220 000 гривень.

    На минулий рік Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області також провела низку тендерів на продовження будівництва траси Н-31. Один з них відбувся 20 травня. Згідно з тендерним завданням переможець торгів повинен був побудувати 2 055 метрів дороги.

    Тендер виграла вже знайома нам компанія “Автомагістраль-Юг”, запросивши за свої послуги 280 999 000 гривень. Таким чином ціна одного метра дороги склала 136 739 гривень.

    29 травня Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області провела ще один тендер на будівництво 3 500 метрів дороги Н-31.

    І його знову виграла “Автомагістраль-Юг”, чия цінова пропозиція склала 508 999 999 гривень. Таким чином метр побудованої дороги обійшовся у 145 428 гривень.

    Через три місяці, у серпні, був проведений тендер на будівництво 1 500 метрів дороги Н-31.

    З ціновою пропозицією 275 999 999 гривень його виграло ТОВ “Автомагістраль-Юг”. За будівництво одного метра траси компанія отримала 183 999 гривень.

    “Автомагістраль-Юг” продовжила вигравати тендери на будівництво траси Н-31 і в поточному році. Так у квітні компанії дістався ще один підряд від Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

    “Автомагістраль-Юг” мала побудувати 2 200 метрів дороги за 361 999 998 гривень.

    А це означає, що метр будівництва траси коштує 164 545 гривень.

    Кілька днів тому Служба автомобільних доріг провела ще один тендер на будівництво дороги Н-31. Найвигідніша цінова пропозиція виявилася у ТОВ “Автомагістраль-Юг”. Вона склала 623 999 999 гривень. За ці гроші компанія має побудувати 3 100 метрів траси. А це означає, що один метр дороги обійдеться у 201 290 гривень.

    21 квітня замовник будівельних робіт оголосив про намір укласти договір зі своїм фаворитом “Автомагістраль-Юг”. З великою долею ймовірності саме ця компанія продовжить будівництво дороги та завершить його.

    Звичайно, на вартість будівництва дороги впливає багато факторів. Це і перелік видів робіт, які необхідно виконати підряднику, і складність цих робіт, і зростання курсу долара, що відбивається на ціні будівельних матеріалів, палива та ГСМ. Найімовірніше, цим і пояснюється те, чому вартість будівництва одного метра траси Н-31 коливається від 56 613 гривень до 220 000 гривень. Але з огляду на те, що минулого року “будівництвом століття” зацікавилися співробітники правоохоронних органів, допускаємо, що на вартість, в тому числі, вплинула і корупційна складова, без якої, на жаль, не обходиться жодне будівництво.

    У листопаді 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено провадження № 42019040000000710 за частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

    Згідно з визначенням Жовтневого районного суду від 21.11.2019 року, в рамках якого прокурори ходатайствували про накладення арешту на грошові кошти Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, правоохоронці запідозрили співробітників даної Служби та посадових осіб ТОВ “Автомагістраль-Юг” у злочинному змові. Мета змови — привласнення бюджетних коштів під час здійснення будівництва доріг.

    На думку співробітників правоохоронних органів, учасники змови створили схему, яка дозволила завищити вартість дорожньо-будівельних робіт. Крім представників Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області та ТОВ “Автомагістраль-Юг”, учасниками цієї протиправної схеми також були представники Державної фіскальної служби та Державного агентства автомобільних доріг України “Укравтодор”.

    “Але ж до чого тут Юрій Голік?” – запитаєте ви. В кінці травня 2021 року журналісти розкрили причетність куратора “Великого бідвництва” та його звязки з аміністрацією президента.

    Впродовж перших п’яти місяців 2021 року фірма «Автомагістраль-Юг», пов’язана із заступником голови ОП Кирилом Тимошенком, підписала документи на виконання дев’яти тендерів по ремонту доріг у Харківській області на загальну суму майже 5 млрд гривень. Для порівняння, у попередні чотири роки, з 2017 по 2020 рік, ця ж компанія зібрала контрактів на суму 5-6 млрд гривень, згідно з системою закупівель «Прозорро». Всього ж по Україні, «Автомагістраль-Юг» виграла тендери на суму майже 29 млрд гривень.

    Цей різкий злет у тендерних перемогах на Харківщині збігся з призначенням Айни Тимчук на посаду голови Харківської облдержадміністрації наприкінці листопада 2020 року. Тимчук, родом з Дніпра, як і Тимошенко, має довгий досвід роботи на керівних посадах у місцевій владі цього міста.

    Фірма «Автомагістраль-Юг», формально зареєстрована в Одесі, має філію в Дніпрі, згідно з Єдиним госреєстром юридичних осіб, яка носить назву «Дніпропетровське будівельне управління». Це, разом із іншими факторами, вказує на тісний зв’язок фірми із регіоном.

    Однак, серед ключових фігур, що сприяли успіхам компанії, особливе місце займає Юрій Голік. Він відігравав вирішальну роль у стратегії розширення присутності фірми на державних тендерах в Україні. Юрій Голік, який працював незмінним советником у Дніпропетровській ОГА, мав значний досвід у організації тендерів через систему «ProZorro». Незважаючи на формальне положення внештатного радника, що не зобов’язує подавати е-декларації, Голік залишався малодоступним для звинувачень у корупції.

    Коли Кирило Тимошенко став заступником голови Офісу Президента, Голік отримав посаду радника з питань «Великого будівництва» і продовжив курувати будівництво та ремонт інфраструктурних об’єктів, де й далі не займав формальних штатних позицій. Під його впливом «Автомагістраль-Юг» змогла отримати перевагу у тендерних процедурах, вигравши найбільш вигідні договори.

    Завдяки такому впливовому захисту і стратегічному позиціонуванню в системі держзакупівель, Юрій Голік не лише сприяв успіху «Автомагістралі-Юг» на тендерних аренах, але й підтримував її відносну недоторканність від правових переслідувань, навіть незважаючи на численні скандали та обвинувачення в корупції.

    Також Юрій Голік приховував свої доходи від податкової служби та НАЗК контролюючи низьку підприємств.

    Однією з таких компаній була дорожньо-будівельна компанія «Буд Інвест Інжиніринг», створена у 2015 році у місті Дніпро зі статутним капіталом трохи більше одного мільйона гривень. Компанія здобула перемогу в 334 державних закупівлях на загальну суму 22,28 млрд гривень. Офіційним директором компанії був Дмитро Литнарович, а бенефіціарними власниками значились Яна Хланта, Павло Чухно і сам Дмитро Литнарович.

    У період з 2015 по 2019 рік Голік обіймав посаду нештатного радника голови обласної державної адміністрації, де відповідав за формування інфраструктурної та бюджетної політики, кадровий аудит, впровадження проектного менеджменту, а також систем ProZorro та iGov. Ймовірно, завдяки його зусиллям «Буд Інвест Інжиніринг» уклала договори на суму 13,02 млрд гривень із Службою автомобільних доріг Дніпропетровської області та на суму 8,87 млрд гривень із Департаментом житлово-комунального господарства і будівництва Дніпропетровської ОГА.

    Згідно з реєстром юридичних осіб, Юрій Голік був бенефіціарним власником ТОВ «Сучасні медіа технології» зі статутним капіталом 54,4 млн гривень. Він також володів рекламним агентством ТОВ «Безкоштовка прінт», зареєстрованим у Дніпрі, частиною компанії ТОВ «Креативна країна» та частиною ІТ-компанії «КШ сервіси» разом з Іллею Кенигштейном.

    Голік також активно займався видавничою діяльністю. 2021 року вийшли з друку серія книг «Велика земля» — «Велике будівництво 2020» та «Велике будівництво 2020. Обличчя». За два роки до цього він випустив книгу «Не для слабаків безкінечність» про свою роботу в «команді Резниченка», однак публічно не оголошував про отриманий гонорар. Варто зазначити, що використання видавництва книг як засобу «відмивання» доходів є популярною схемою серед чиновників та політиків.

    А вже 2023 року правоохоронцями було викрито неназване приватне підприємство, яке у період між 2018 та 2020 роками, працювало на Юрія Голіка, тоді вже обтяженого кримінальними провадженнями і втеклого до ЄС, виконувало ремонтні роботи на ділянках автомобільних доріг у Київській та Житомирській областях за умовами контрактів, укладених зі Службами автомобільних доріг. За даними слідства, вартість ремонтних робіт, які не можна було прийняти до експлуатації, сягнула понад 121 млн гривень, які були неправомірно отримані з бюджету.

    Літом 2020 року Юрій Голік був офіційно відсторонений від проєкту «Велике будівництво», і замість нього на посаду радника прем’єра був призначений Тарас Сиротинський. Хоча, враховуючи усю картину з сьогоднення – очевидно, що зняття Голіка з посади було піар-ходом, і в наступні роки Юрій продовжував збагачувати себе та своїх покровителів у владі на Великому Будівництві.

    На той час у Укравтодорі керував Олександр Кубраков. Він не приховував, що створює таку модель ринку ремонту доріг, де мільярди освоюють лише обрані компанії. На запитання про те, як стати підрядником Укравтодору, Кубраков відповідав риторично: «Немає картелю?» Зрозуміло, кому легше сказати ні – картелю чи звичайним учасникам ринку?

    Чинна модель передбачала розіграш мільярдних тендерів у вузькому колі лідерів картелю «Автомагістраль-Юг», «Онур» та «Ростдорстрой», а також лідерство місцевих компаній у декількох регіонах. Решта отримували лише ситуативні частки і субпідрядні залишки.

    Фактично реальні торги переносилися з державних процедур Укравтодору на приватні суперечки генпідрядників, які вибирали субпідрядників за власними правилами. Таким чином, маржа, яку «Укравтодор» закладав у очікувану вартість державних торгів, ділилася не за правилами системи «Прозорро», а на приватній території.

    Ідеологом цієї схеми був Юрій Голік. Голік та Резниченко були давніми соратниками. Вони зустрілися ще у двотисячних, коли Резниченко був віце-президентом медіахолдингу УМХ Ложкіна, а Юрій Голік керував рекламним напрямком холдингу в Луганській області, після чого перейшов у головний офіс.

    Але і непублічному збагаченню Голіка прийшов кінець. 3 травня 2023 року Юрій Голік, куратор проекту «Велике будівництво», був затриманий оперативниками НАБУ на Столичному шосе у Києві, коли їхав з дому. Про це повідомив колишній народний депутат Ігор Мосійчук.

    У рамках справи про розкрадання коштів керівництвом Дніпропетровської ОВВ на чолі з Валентином Резниченком, Голіку було вручено підозру за ч. 2 ст. 28, 368-5, ч. 3 ст. 209 КК (незаконне збагачення в складі організованої групи з подальшою легалізацією коштів), його мобільний телефон було вилучено, і йому наказано з’явитися до слідчого.

    В справі, розслідування якої досі триває також фігурує колишній заступник голови офісу президента Кирил Тимошенко.

    Це розслідування стосується того, як приватна компанія отримала 1,5 мільярда гривень на ремонт доріг у Дніпропетровській області, встановивши таким чином рекорд за фінансуванням відновлення доріг по всій Україні. Підприємство асоціюють з близькою подругою колишнього голови ОВА Валентина Резниченка.

    Як було повідомлено, за результатами виїзного засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, було відкрито низку кримінальних проваджень через зловживання з боку керівництва Дніпропетровської обласної адміністрації.

    Усі кримінальні провадження були зареєстровані 10 лютого 2023, наступного дня після засідання ВСК. Відомості до реєстру внесені слідчими Головного управління Нацполіції у Дніпропетровській області, яке з 2020 року очолює Анатолій Щадило. Він керував місцевою поліцією весь час, поки головою обласної адміністрації був Валентин Резниченко, якого парламентарії також підозрюють у участі в крадіжках.

    Кримінальне провадження 12023040000000141 було відкрито за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Дніпропетровської області, які отримали як гуманітарну допомогу 11,5 тис. ноутбуків і подальше розпорядження ними на власний розсуд (ч. 2 ст. 364 КК України).

    В той же час журналістам стало відомо, що Юрій Голік мав готовий план відходу. Начальнику Дніпропетровської обласної військової адміністрації Володимир Орлов видав розпорядження від 20 квітня поточного року під номером 139/0/527-23 «Про виїзд за межі України водіїв», яке дозволяло водіям, що здійснюють перевезення гуманітарного вантажу, залишити країну.

    Але ось саме «Додаток» до цього розпорядження:

    Після скандалу, спровокованого цим розпорядженням, очікувалися жалюгідні пояснення від в.о. військового адміністратора Владимира Орлова та показ були розгорнуті звіти про «волонтерську допомогу» від Голіка.

    Вже 2024 року у справі Резниченка-Голіка експертиза виявила 300 мільйонів гривень збитків. Ще 1,2 мільярда гривень було класифіковано як нецільове використання бюджетних коштів у рамках “Великого будівництва”.

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) продовжували розслідування кримінального провадження за тендерами на ремонт доріг у Дніпропетровській області, які виграла компанія “Стройинвест інжиніринг”, пов’язана з колишнім головою ОВА Валентином Резниченком та його незмінним консультантом з ОПУ Юрієм Голіком.

    Основним завданням у справі було доведення того, що державі завдано збитків. Це вдалося зробити, незважаючи на опір Державної аудиторської служби, яка контролюється міністром фінансів Сергієм Марченком.

    Міністр так і не дав дозволу керівнику Держаудитслужбі підписати офіційний висновок аудиту по справі “Стройинвест інжиніринг” для НАБУ. Однак серед співробітників служби знайшлися чесні працівники, які допомогли Бюро, – пише Інна Ведернікова у статті “У пошуках “крота”. Чим може закінчитися криза між НАБУ та САП”.

    Протягом року двічі проводилися обшуки у будинку Голіка, під час другого у нього вилучили телефон.

    На минулому тижні стало відомо про витоки інформації з НАБУ в рамках справи Резниченко-Голіка, підтвердження яких було знайдено у телефоні Голіка.

    Так, у процесі пошуків детективи знайшли переписку трьох осіб. Вже ідентифіковано особу №1 – це детектив НАБУ. Особистість №2 – Георгій Біркадзе. З особою №3 складніше, але можливо, йдеться про першого заступника директора НАБУ Гізо Углаву.

    27 червня 2024 ЗМІ переповнювались новинами про затримання колишнього куратора проекту “Велике будівництво” та проведення обшуків у Кирила Тимошенка в рамках справи про витоки з НАБУ. Того ж вечора Кирило Тимошенко через свій Telegram-канал заявив: «Сенсація скасовується! Підтверджую проведення обшуку у мене за справою, до якої я не маю жодного стосунку. Всі вимоги правоохоронців мною виконано, особисто до мене претензій немає».

    Фамілія колишнього заступника керівника Офісу президента, а нині радника міністра оборони, фігурує у гучному кримінальному розслідуванні Національного антикорупційного бюро, пов’язаному з витоком внутрішніх документів про перевірку використання бюджетних коштів на президентський проект “Велике будівництво”.

    Кирило Тимошенко з червня 2020 року очолював Координаційну раду з реалізації програми “Велике будівництво”. Цей консультативно-консультативний орган при президенті Володимирі Зеленському включав трьох міністрів (інфраструктури, розвитку громад та територій і охорони здоров’я) та голову “Укравтодору”. За даними ЗМІ, до початку масштабного військового нападу Росії на Україну на ремонт доріг в рамках “Великого будівництва” було направлено понад 200 млрд грн.

    У січні 2023 року, на тлі скандалу з можливою розтратою коштів на дорожнє будівництво в Дніпропетровській області, Кирило Тимошенко залишив свою посаду в Офісі президента. Через кілька місяців, у вересні, він виграв суд проти Національного агентства з питань запобігання корупції, яке підозрювало його в корупції. З березня 2024 року Тимошенко став радником міністра оборони Рустема Умерова.

    НАБУ, яке провело обшуки у Кирила Тимошенка, особливу увагу приділило документації, пов’язаній з “Великим будівництвом”, проектом, який досліджував і курував Юрій Голік.

    За результатами обшуку в Тимошенка виявлені докази, що можуть підтвердити його зв’язок з Голіком. Серед вилучених документів та електронних записів були дані про можливі зустрічі Тимошенка з Голіком та іншими ключовими фігурами. Високий Антикорупційний Суд арештував техніку Тимошенка, включаючи MacBook та два iPhone 15, які могли містити корисну для слідства інформацію.

    Одночасно з Тимошенком, обшуки проходили і у Юрія Голіка. У результаті було арештовано його мобільні телефони та ноутбук, що зберігали дані про дорожнє будівництво та потенційні зловживання. Матеріали, виявлені під час обшуків, підтвердили знання Голіка про хід кримінальних справ, що спричинило появу нового кримінального провадження, пов’язаного з витоками інформації з НАБУ.

    13 червня 2024 стало відомо, що будучи підозрюваним у справі САП та НАБУ Консультант Офісу Президента У Юрій Голік залишив територію України через систему “Шлях” із довідкою про інвалідність, тепер він перебуває в Австрії. Цю інформацію підтвердили джерела ZN.UA у Державній прикордонній службі України.

    Вже під час написання цього матеріалу стало відомо, що Голік повернувся до України, на своїй сторінці у Фейсбук він публікує пости, як займається волонтерською діяльністю та спортом попри свою “інвалідність”.

    Дуже цікавить його безтурботність в цій ситуації. Як після переховування від слідства за кордоном Юрій Голік спокійно веде свої соцмережі ніби нічого не сталося? Можливо ті хто зливав йому хід слідства у НАБУ міг і “порішати” за зупинку слідства? Можливо і так, враховуючи прибутки та зв’язки Голіка, що він отримав на “Великому будівництві” та реконструкції інфраструктури вже під час війни.

  • НАБУ і САП викрили ряд корупційних схем на залізниці, де вкрали сотні мільйонів на закупівлях

    НАБУ і САП викрили ряд корупційних схем на залізниці, де вкрали сотні мільйонів на закупівлях

    Нещодавно НАБУ і САП оприлюднили результати розслідування, в рамках якого було викрито кілька масштабних корупційних схем на залізниці, що призвели до викрадення сотень мільйонів гривень під час закупівель. Незважаючи на серйозність розслідування, член наглядової ради «Укрзалізниці» і відомий публіцист Сергій Лещенко підозрюється у покриванні цих корупційних дій.

    Лише за перше півріччя 2024 року НАБУ і САП арештували близько 350 млн грн у підозрюваних у корупції осіб, пов’язаних з «Укрзалізницею». На рахунках підозрюваних та їх підконтрольних юридичних і фізичних осіб було виявлено 262 млн грн, 1,3 млн доларів, 754 тис. євро, а також велика кількість об’єктів рухомого та нерухомого майна.

    Зокрема, правоохоронці викрили дві організовані групи, які привласнили 117 млн грн під час закупівлі кабельно-провідникової продукції. Інша злочинна група вкрала під час війни 94,8 млн грн. Її організатор через співробітників «Укрзалізниці» домігся вибору «потрібної» компанії як постачальника силових трансформаторів. Через фірму-прокладку з Болгарії «Укрзалізниці» продавали трансформатори за ціною, штучно збільшеною майже вдвічі.

    Але «соросята» та член наглядової ради Лещенко не бачать проблеми. «Ну, вкрали кілька сотень мільйонів гривень у держави, і що? Ось якби зірвалась чергова DJ-вечірка Лещенка або не зміг приїхати якийсь DJ для виступу в нічному клубі – ось це трагедія», – іронізують джерела.

    Звісно, «соросята» і Лещенко зручно влаштувались на прибутковому державному підприємстві. За перше півріччя «Укрзалізниця» звітувала про рекордні обсяги перевезень і отримання 3,1 млрд грн прибутку.

  • Коломойський  намагається вплинути на розслідування НАБУ

    Коломойський намагається вплинути на розслідування НАБУ

    26 серпня 2024 року Вищий антикорупційний суд розгляне скаргу українського олігарха Ігоря Коломойського на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо зупинення досудового розслідування у справі про заволодіння 9,2 мільярда гривень Приватбанку. Відповідне рішення про відкриття провадження було ухвалене судом 20 серпня.

    Відповідно до рішення суду, засідання відбудеться у відкритому форматі, що дозволяє громадськості спостерігати за ходом розгляду скарги. Участь у засіданні візьмуть не лише представники Ігоря Коломойського, але й детективи НАБУ, які займалися розслідуванням цієї справи.

    НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) раніше висунули Коломойському підозру в організації схеми, яка передбачала незаконне заволодіння коштами Приватбанку через підробку документів та фіктивні операції. За даними слідства, олігарх разом із іншими підозрюваними фактично не вніс до каси банку 5,8 мільярда гривень, а також заволодів понад 5,3 мільярдами гривень, які згодом були легалізовані через різні фінансові операції.

    Детективи Бюро економічної безпеки завершили досудове розслідування щодо самого Коломойського, проте слідчі дії щодо інших підозрюваних у цій справі тривають.

    Це не перший випадок, коли Коломойський опиняється під слідством. Шевченківський районний суд Києва нещодавно продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 2 вересня 2024 року, з можливістю внесення застави в розмірі 1,9 мільярда гривень. У рамках іншого кримінального провадження, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід для Коломойського за підозрою в організації замовного вбивства директора українсько-американської консалтингової компанії «Фарго», Сергія Карпенка. У цій справі Коломойський перебуває під вартою без права на заставу до 7 липня.

    Справа Коломойського також привернула увагу міжнародних організацій. Експерти моніторингової місії IAC ISHR заявили про порушення одразу трьох статей Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) у ході провадження проти олігарха.

  • Цінні землі під Києвом потрапили в руки високопосадовців та їхніх родичів

    Цінні землі під Києвом потрапили в руки високопосадовців та їхніх родичів

    Уже понад десять років триває розслідування, яке виявило масштабну земельну оборудку в Україні, де майже 140 особливо цінних земельних ділянок під Києвом незаконно опинилися у приватній власності посадовців Національної академії аграрних наук України (НААН), Служби безпеки України (СБУ) та Міністерства аграрної політики та продовольства (Мінагрополітики). Справу підняли детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), і хоча розслідування триває вже кілька років, нові деталі справи продовжують шокувати.

    Як Сформувалася Схема

    В основі злочинної схеми лежить перепрофілювання та незаконне розподіл земель, що спочатку призначалися для наукових досліджень. Відповідно до даних НАБУ, посадовці НААН припинили право постійного користування дослідницьким господарством «Чабани» на 144 земельні ділянки в Гатному, що під Києвом. З цих ділянок 138 вже були переведені в приватну власність, ще шість перебували в процесі переоформлення на момент початку розслідування.

    Ці землі були передані у постійне користування дослідному господарству «Чабани» ще у 2003 році, коли Києво-Святошинська районна державна адміністрація ухвалила відповідне рішення. Згідно із Земельним кодексом того часу, припинення права постійного користування та зміна цільового призначення могли бути здійснені лише за згодою Верховної Ради. Однак, згідно з версією слідства, НААН вдалося ухвалити такі рішення без необхідних процедурних погоджень.

    Процес Виведення Земель з Державного Обліку

    В рамках схеми до НААН надійшов лист від СБУ без підпису, в якому йшлося про необхідність припинення права постійного користування цими земельними ділянками для передачі їх Службі безпеки. Подальший лист, вже підписаний заступником голови СБУ, підтверджував це прохання. Незважаючи на те, що такі рішення повинні ініціюватися Кабінетом Міністрів, ці листи були використані як формальні документи для обґрунтування змін.

    Директор дослідного господарства «Чабани» і директор Інституту землеробства НААН не заперечили проти виділення земельних ділянок. Після цього матеріали були направлені до президії НААН, яка, не маючи інформації про особливу цінність земель, ухвалила рішення про вилучення 15,12 га землі. Цей акт став основою для подальшого переоформлення земель у приватну власність.

    Кому Достались Ділянки?

    Згідно з результатами розслідування, новими власниками земель стали:

    1. Посадовці НААН та їх родичі: Це включає чинного президента НААН Ярослава Гадзала, його родину, а також інших високопосадовців Академії, таких як Олександр Іщук та Анатолій Заришняк.
    2. Співробітники СБУ: Зокрема, керівництво Головного управління контррозвідувального захисту СБУ та їх родичі.
    3. Високопосадовці Мінагрополітики: Зокрема, особи, пов’язані з заступником міністра аграрної політики.
    4. Місцеві чиновники: Включаючи представників Чабанівської селищної ради та інших місцевих посадовців.

    За оцінками НАБУ, державі завдано понад 42 мільйони гривень збитків. Незважаючи на численні підозри та розслідування, п’ять топпосадовців НААН, які були ключовими фігурантами справи, були виключені з переліку обвинувачених у січні 2020 року. Рішення про закриття справи стосовно цих осіб було прийнято через недостатність доказів їхньої корисливості, хоча генеральна прокурорка Ірина Венедіктова намагалася поновити провадження.

    Наразі справа слухається в Вищому антикорупційному суді, і найближчі місяці можуть визначити остаточний вердикт. Земельні ділянки в Гатному перебувають під арештом, накладеним ще у листопаді 2017 року. Якщо суд визнає винними обвинувачених, ці землі можуть бути конфісковані.

    Що Чекати Далі?

    Питання залишається відкритим: чи буде справедливість відновлена, і чи понесуть покарання всі винуватці цієї масштабної земельної оборудки? Transparency International Ukraine продовжує моніторинг справи, адже тільки ретельний та прозорий розгляд може стати запорукою якісного правосуддя і відновлення довіри до державних інституцій.

    Ця справа підкреслює важливість боротьби з корупцією та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами. Лише час покаже, чи зможе Україна витримати ці випробування і забезпечити справедливість для своїх громадян.

  • НАБУ виявило махінації з вугіллям під час війни

    НАБУ виявило махінації з вугіллям під час війни

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили про підозру трьом особам у справі про махінації з вугіллям, що завдали майже 12 мільйонів гривень збитків державному енерговиробнику.

    Це розслідування має особливу актуальність у світлі енергетичної кризи, викликаної повномасштабною агресією Росії.

    Йдеться про:

    • ексзаступника міністра енергетики (2020-2021 рр.);
    • екснардепа, експершого заступника голови комітету з питань будівництві, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Верховної Ради, бенефіціара приватної компанії;
    • ексдиректора ДП «Укрвугілля».

    За даними слідства, наприкінці липня 2022 року через воєнні дії ринок вугілля в Україні був обмежений. З метою сталого проходження опалювального сезону 2022/2023 Кабінет Міністрів України зобов’язав ДП «Укрвугілля» постачати енергоносій визначеним виробникам електричної енергії, зокрема державному ПАТ «Центренерго».

    Попри такі обмеження, бенефіціар приватної компанії, яка мала договір з ДП «Укрвугілля», у змові з ексзаступником міністра енергетики України схилив директора ДП до продажу вугілля його компанії, яка до того ж мала понад 50 млн грн заборгованості перед ДП. У результаті «Укрвугілля» поставило приватній компанії майже 24 тис. тонн сировини, яку та перепродала з надлишком у майже 20 млн грн.

    Водночас ПАТ «Центренерго» недоотримало 12,5 тис. тонн вугілля та було змушене викупити його у жовтні 2022 року за значно вищою ціною, переплативши майже 12 млн грн.

    За даними джерел, у махінаціях підозрюють:

    • ексзаступника міністра енергетики (2020-2021 рр.) Максима Немчинова;
    • екснардепа, експершого заступника голови комітету з питань будівництві, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Верховної Ради, бенефіціара приватної компанії Володимира Вечерка;
    • ексдиректора ДП “Укрвугілля” Михайла Волошина.

    Нагадаємо, заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков реалізував схему з викрадення 300 млн доларів (2,4 млрд гривень) на проєкті сторіччя в Одеському порту разом із директором порту Миколою Павлюком та мостобудівником Беккером.

  • САП подала позов до ВАКС щодо стягнення активів на 4,5 млн грн з начальника відділу Нацполіції

    САП подала позов до ВАКС щодо стягнення активів на 4,5 млн грн з начальника відділу Нацполіції

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з вимогою стягнення активів на загальну суму 4,5 мільйона гривень з Євгена Жука, начальника відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України. Як повідомляє Центр протидії корупції, ці активи є предметом розслідування щодо їх походження.

    Зазначається, що позов склали на підставі матеріалів НАЗК та самостійно здобутих доказів.

    У 2021-2023 роках посадовець та його дружина стали власниками квартири у Києві площею 73,4 квадрата та вартістю понад 3,6 млн грн, а також двох нежитлових приміщень.

    Ще три приміщення та автомобіль Land Rover Discovery 2013 року за нібито 385 тисяч грн (явно занижена ціна) придбала дружина посадовця.

    У САП роблять висновок, що у подружжя та їхніх близьких родичів не було законних доходів для придбання вказаних активів, тому просять стягнути їх.

    Посадовець запевняв, що перед купівлею квартири вони з дружиною отримали від своїх батьків 1,8 млн грн та 50 тисяч доларів (1,4 млн грн). Проте НАЗК з’ясувало, що їхні доходи та заощадження не дозволяли зробити такі подарунки дітям.

    У декларації за 2023 рік Жук зазначив, що заробив менше 700 тисяч грн на рік та заощадив 55 тисяч доларів.

    У САП заявили: “Зважаючи на виявлене, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з посадовця в дохід держави майже 4,5 млн грн, законність походження яких викликає обґрунтований сумнів”.

    Як зауважили у Центрі протидії корупції, цивільна конфіскація полягає у полегшеній процедурі стягнення необґрунтованих активів чиновників порівняно з кримінальним процесом.

  • Влада має забезпечити право військових на землю, а не продавати її

    Влада має забезпечити право військових на землю, а не продавати її

    Адвокат Олег Шрам висловив свою позицію щодо питання розподілу земельних ділянок в Україні, підкресливши, що держава повинна забезпечити право військових на отримання земельної ділянки, а не продавати її на аукціоні. За його словами, земля є одним з найцінніших ресурсів країни, і в умовах війни продаж земельних ділянок може бути небезпечним і необдуманим рішенням.

    Я думаю, якщо закон гарантує право військових скористатися безоплатним отриманням земельної ділянки, то держава має забезпечити це, а не продати всі землі, які в неї є, і тим самим позбавити можливості громадян реалізувати таке право, в тому числі ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО,

    – зазначив Шрам.

    Він наголосив, що земля є найціннішим ресурсом України, а тому продавати її в умовах війни необдумано.

    Можна звісно все попродавати, а далі що? Була якась промисловість, вона зараз у занепаді. І земля лишається єдиним ресурсом який у нас є, і завдяки якому можна забезпечувати продовольчу безпеку хоча б нашої держави. Це основа, від якої можна відштовхуватися. Розпродати землю зараз, як на мене це дуже неправильне рішення

    – вважає адвокат.

    Шрам додав, що надавати дозвіл на продаж української землі іноземцям також неправильно, тому КСУ, у якому перебувають на розгляді питання тлумачення окремих норм конституції щодо землі, має нарешті дати відповіді на ті питання, які перед ним поставлені, це, в тому числі питання володіння землею сільськогосподарського призначення іноземними фізичними та юридичними особами.

    Фонд держмайна готує перші 100 тисяч гектар до передачі на аукціон. Землі, які будуть виставлені на аукціон, раніше знаходилися в користуванні Національної аграрної академії. Ті своєю чергою отримали “національне багатство” у спадок від радянських колгоспів. Весь цей час земля оберталася у сірих схемах НААН, збагачуючи посадовців та співробітників самої академії.

    Одна з таких держпідприємств НААН, що підпала під передачу до Фонду держмайна – “ДГ “Агрофірма “Надія”. Попри заяви НААН, що землі “Надії” ніколи не передавалися в оренду – виявилось, що зовсім нещодавно майже вся їх земля була передана приватній компанії для вирощування соняшнику.

    Також “ДГ “Агрофірма “Надія” відома тим, що за сприяння НАБУ намагається відібрати земельні ділянки у більш ніж тисячі АТОвців. Останні приватизували землю у Сумській області, проте в “Надії” вважають, що ці землі належали їм. Законних підстав вважати, що землі АТОвців мають відношення до НААН наразі немає – так постановив Верховний суд.

    Проте в НАБУ та САП заявили про готовність допитати захисників країни.

    Протистояння НАБУ, САП та АТОвців відбувається в рамках кримінального провадження, де фігурує зокрема ексміністр Микола Сольський. До своїх посад на держслужбі він працював адвокатом і зокрема сприяв тому, щоб АТОвці отримали земельні ділянки.

  • Ростислав Шурма “покриває” схеми банку “Альянс” та його власника Павла Щербаня – ЗМІ

    Ростислав Шурма “покриває” схеми банку “Альянс” та його власника Павла Щербаня – ЗМІ

    Заступник голови Офісу Президента Ростислав Шурма може бути “таємним покровителем” невеликого банку “Альянс”, який останнім часом регулярно потрапляє до корупційних скандалів.

    Завдяки близьким стосункам із Павлом Щербанем – головою наглядової ради банку – Шурма може відбивати “атаки” НБУ на “Альянс”, а також забезпечити протекцію для банку перед правоохоронними органами, вважають журналісти.

    Банк “Альянс” став широко відомий завдяки скандалу з хабарем, який від імені банку мав дати детективам НАБУ і прокурорам САП адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов у справі про завдання збитків “Укренерго”. Попри те, що формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, насправді все вирішує голова наглядової ради, 40-річний Павло Павлович Щербань.

    Згідно із даними з відкритих джерел, Щербань працює в банківському секторі близько 18 років. Він працював у “Промінвестбанку”, банку “Володимирський”, “Південкомбанку” друга Віктора Януковича-молодшого по автогонкам Руслана Циплакова. Також працював у схемних банках “Апекс” та “Стандарт”, а також в Таскомбанку. З середини 2018 року Щербань був заступником голови й в.о. голови правління, а з серпня 2021 року – очолює наглядову раду банку “Альянс”. В липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати понад 25% акцій установи.

    Журналісти стверджують, що Щербань є кумом Ростислава Шурми, з яким вони ймовірно, познайомилися близько десяти років тому під час структурування низки схемних угод. Це невиконання умов за гарантіями, хронічне ігнорування нормативів Нацбанку, особливо в частині рівня ризику на одного клієнта, корупційні скандали й штрафи за порушення правил фінмоніторингу – сукупно всі ці фактори уже давно повинні були накликати на банк тимчасову адміністрацію”, — йдеться в статті. Утім, банк фізично нібито захищає Шурма.

    Автори відзначають, що у Шурми є бізнес-інтереси й в інших компаніях Щербаня. “По-перше, йдеться про газовидобувну компанію “Віва Експлорейшн”, якою Щербань формально володіє разом із геологом Сергієм Думенком через кіпрську фірму I. F. Exploration Company Limited. Згідно з даними профільних ЗМІ, компанія володіє ліцензією на геологічне вивчення у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу природного та конденсату на Старомізунській площі в Івано-Франківській області терміном дії до 2033 р”, – йдеться в матеріалі.

    Другий цікавий актив в розпорядженні Щербаня, за яким може стояти заступник глави Офісу Президента – це нещодавно придбаний елеватор у місті Хорол на Полтавщині (ТОВ “Альянс Елеватор”). “Попри відносно невеликі розміри й потребу у реконструкції, Щербань і Шурма розглядають цей бізнес як старт для більшої інтеграції в аграрну галузь, оскільки попит на зберігання зерна та іншої продукції сільського господарства щороку лише зростає”, – вважають журналісти.

    Також цілий кластер компаній, куди інвестував Щербань, повʼязані з ІТ-бізнесом.

    “Щербань, очевидно, збирається створювати багатопрофільну ІТ-команду, яка зможе обслуговувати різні сфери. Переважно фірми спеціалізуються на банківських продуктах, проте надають послуги й торговим мережам”, – сказано в тексті. Інтерес Шурми до цифровізації багатьох процесів в економіці відомий, додають автори. Але також відоме його постійне бажання “підсидіти” віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова. “І тому група Щербаня – це непоганий старт для створення власного діджитального війська”, – говориться в тексті.

    “Вся ця різносторонність у бізнес-інтересах ніяк не лягає у функціонал голови наглядової ради банку, який штормить уже не перший місяць. Тож тут або “Альянс” для Щербаня не є пріоритетом (що не виглядає, як правда), або ж інвестиції у всі ці строкаті бізнеси – це чистий венчур (портфельні вкладення, коли інвестор не впливає на ухвалення рішень, а отримує пропорційний своїй частці пасивний дохід), за яким, можливо, стоїть навіть і не сам Щербань”, – резюмують медійники.

  • Прокурору ОГП повідомили про підозру у хабарництві на 170 тис. доларів

    Прокурору ОГП повідомили про підозру у хабарництві на 170 тис. доларів

    У Києві стався великий скандал, пов’язаний з підозрою другому прокурору Офісу Генерального прокурора у підбуренні до хабаря в розмірі 170 тисяч доларів. За нашою інформацією, прокурора підозрюють у тому, що він намагався отримати хабар за закриття кримінальної справи щодо незаконного відчуження майна.

    За даними слідства, підозрюваний схилив підприємця до надання хабаря прокурору у справі щодо незаконного відчуження посадовими особами майна на користь приватного товариства.

    Відповідно до розробленого алгоритму прокурор у провадженні мав забезпечити надання висновку судової експертизи про відсутність матеріальних збитків, після чого кримінальне провадження мало бути закрито та як наслідок скасовано арешти майна із забороною здійснення будівництва.

    На сьогодні указаному прокурору повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15(Замах на злочин), ч. 3 ст. 369 (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі)КК України. Досудове розслідування триває – підсумували в САП.