Uanews.life

Позначка: САП

  • Юрій Голик, ідеолог “Великого будівництва” виїхав з України

    Юрій Голик, ідеолог “Великого будівництва” виїхав з України

    Згідно з інформацією, отриманою від джерел DT.UA у Державній прикордонній службі України, консультант Офісу президента та власник скандального телефону зі “зливами” НАБУ Юрій Голик залишив територію України. Відомо, що в даний момент він перебуває в Австрії.

    “Голик виїхав через систему “Шлях” з довідкою про інвалідність і перебуває в Австрії”, – стверджує співрозмовник.

    Джерела в НАБУ підтвердили, що тиждень тому детективи, в рамках розслідування справи Резніченка/Голика (про виграні ТОВ «Будінвест інжиніринг» тендери на ремонт доріг у Дніпропетровській області на суму понад 1,5 млрд грн), провели обшук основного фігуранта справи Валентина Резніченка у його машині. Після цього Юрій Голик справді міг залишити Україну.

    «НАБУ перевіряє за оперативними каналами достовірність цієї інформації, оскільки прямого доступу до системи “Шлях” бюро не має», — уточнило джерело.

    Про те, які додаткові докази могли знайти детективи під час обшуку Резніченка і чому цей факт вплинув на рішення Голика втекти з України, поки що інформації немає. Очевидно одне: фігурант топрозслідування про корупцію у вищих ешелонах влади, що спричинило глобальну кризу в НАБУ, вже не в Україні. І це точно не “плюс” у скарбничку розслідування справи та тих, хто це допустив.

    Юрій Голик – консультант Офісу президента, ідеолог “Великого будівництва”, власник скандального телефону зі “зливами” Національного антикорупційного бюро.

    Про який злив даних ідеться

    • 22 травня в медіа з’явилася інформація, що співробітники Національної поліції та Спеціалізованої антикорпрокуратури влаштували обшуки за місцем проживання співробітника НАБУ. В САП підтвердили обшуки та уточнили, що вони стосуються розголошення інформації оперативно-розшукової діяльності, тобто зливу даних. При цьому в прокуратурі заявили, що залучили до обшуку Національну поліцію “через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ”. Журналісти з’ясували, що справа стосується зливу даних стосовно Юрія Голика – ідеолога “Великого будівництва”.
    • Згодом в САП пояснили, що йдеться про справу щодо колишнього голови Дніпропетровської ОВА Резніченка та його партнера Юрія Голика – під час “Великого будівництва” зникло півтора мільярда гривень.
    • У САП заявили, що залучили до обшуку Національну поліцію “через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ”. НАБУ відповіло, що має достатні ресурси для розслідування.
    • 24 травня у зв’язку з розслідуванням зливу даних від службових обов’язків усунули Гізо Углаву – першого заступника директора НАБУ. До того, як Семен Кривонос очолив Бюро, він був в.о. директора. Того ж дня САП і НАБУ оприлюднили спільну заяву про виток даних.
  • Адвокат ексголови “Нафтогазу” Коболєва намагався підкупити співробітників САП

    Адвокат ексголови “Нафтогазу” Коболєва намагався підкупити співробітників САП

    За інформацією, наданою НАБУ, київський адвокат Олексій Носов намагався підкупити детектива агенції та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

    Цей скандальний випадок привів до того, що юридична компанія, яка мала стосунки з Носовим, прийняла рішення розірвати з ним співпрацю.

    Він пропонував хабар у 200 тисяч доларів за передачу справи свого підзахисного до іншого органу досудового розслідування.

    “Йдеться про справу заволодіння електричною енергією “Укренерго” та легалізацію отриманих від її продажу коштів на суму 716 млн грн”, – йдеться у заяві НАБУ.

    різне uqidqhiqudiddxant

    Відомство не розкрило імені адвоката. Але юридична компанія “Міллер” повідомила, що йдеться про її юриста Олексія Носова. У юрфірмі пройшли обшуки. “За рішенням команди компанія розриває будь-які стосунки з Олексієм Носовим”, – заявили в компанії.

    різне

    Зазначимо, що адвокат Носов був відомий як захисник ексглави “Нафтогазу” Андрія Коболєва, якого підозрюють у незаконному здобутті премії у 10 мільйонів доларів.

  • Основні причини “шпигунського” скандалу в НАБУ

    Основні причини “шпигунського” скандалу в НАБУ

    У п’ятницю, 24 травня, директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семен Кривоніс призначив тимчасово виконувати обов’язки першого заступника іншу особу, звільнивши Гізо Углаву від виконання цієї посади. Такі кроки були здійснені у зв’язку із заявою Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) про можливий витік інформації з НАБУ. Цей скандал, до якого долучилися різні активісти, викликав серйозні наслідки і вимагає уважного розгляду.

    На 22 травня в ЗМІ стало відомо, що САП розпочала обшуки у представника НАБУ, що пов’язано з розслідуванням можливого витоку інформації у кримінальній справі про “Велике будівництво”. Зазначалося, що ці дії відбуваються за місцем проживання детектива НАБУ Валерія Полюги та ексглави Броварської РДА Георгія Біркадзе, якого підозрюють у причетності до справи.

    Пізніше САП підтвердила факт обшуків, пояснивши, що проводить процесуальне керівництво в досудовому розслідуванні стосовно можливих правопорушень співробітників НАБУ, ініційованих на підставі службової записки викривача з самого Бюро.

    Відповідно до інформації, САП залучила Національну поліцію через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ, однак стверджує, що поліцейські не мали доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро.

    Наступного дня, 23 травня, НАБУ опублікувало відповідь на звинувачення САП, заявивши про здатність самостійно провести розслідування. Бюро наголосило, що має власні ресурси для цього і не потребує додаткової допомоги з боку прокуратури.

    Хоча між Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціальною антикорупційною прокуратурою (САП) виникли непорозуміння, обидва відомства утримувалися від розголошення деталей справи та прізвищ фігурантів.

    Тим часом, журналіст-розслідувач Юрій Ніколов розкрив деякі аспекти справи в своїх повідомленнях.

    “Вчора джерело в правоохоронних органах підтвердило, що бізнесмен з будівельної галузі, Біркадзе, відомий як піар-ас Офісу президента, інформував про свою справу куратора “Великого будівництва” Юрія Голіка. Цю інформацію Біркадзе отримував від особи з доступом до різних сфер діяльності НАБУ під час обох керівництв Бюро — Ситника та Кривоноса. Очевидно, це не Ситник і не Кривоніс. Але хто тоді?”, — написав Ніколов.

    Пізніше Ніколов та голова громадської організації “Центр протидії корупції” (ЦПК) Віталій Шабунін оприлюднили відео, в якому надали більше деталей.

    “У 2021 році було виділено 100 млрд грн на велике асфальтування. Куратор цього проекту, Юрій Голик, перебував під прицілом софітів. Але його посада не вимагала навіть найбільш базової відповідальності. Детективи НАБУ знали, хто він, і проводили розслідування, але безуспішно. Він був завжди на крок попереду”, — стверджують активісти.

    За словами Ніколова та Шабуніна, детективи розуміли, що відбувається витік інформації.

    “У ході розслідування було обшукано квартиру одного з детективів НАБУ та Георгія Біркадзе. Біркадзе отримував інформацію на мобільний телефон від свого інформатора всередині НАБУ, після чого вона автоматично знищувалася. Однак Біркадзе фотографував це листування та надсилав фото Голику. Під час обшуку ці повідомлення були знайдені в телефоні Голика”, — стверджують активісти.

    Більшість інформації, зауважують експерти, стала відомою завдяки діяльності громадських активістів, які вкладають зусилля у розкриття деталей справи.

    “Щодо розголошення інформації, то НАБУ та САП не розкривають її, щоб зберегти конфіденційність слідства. Це вкрай важливо. Але деякі громадські активісти дізналися більше”, — додає член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковських.

    У рамках згаданої справи було прийнято рішення усунути від виконання обов’язків першого заступника директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Гізо Углаву.

    Цю інформацію офіційно підтвердили представники НАБУ. Вони підкреслили, що сам Гізо Углава подав заяву “про можливий конфлікт інтересів”. Однак подробиці цього рішення не були розголошені.

    Активісти-антикорупціонери розкрили деякі аспекти справи, стверджуючи, що причиною відсторонення Углави стало його особисте розголошення інформації про хід кримінальних розслідувань, які вели детективи НАБУ. Ця інформація передавалася бізнесмену з будівельної сфери, Георгію Біркадзе, що у свою чергу поширював її серед інших осіб, які перебували під слідством.

    Зазначимо, що Гізо Углава є одним із засновників НАБУ та діє в команді Міхеїла Саакашвілі. Він приїхав до України у 2014 році як член консультативної групи грузинських реформаторів. У квітні 2015 року Углаву призначили на посаду першого заступника директора НАБУ.

    У “Центрі протидії корупції” висловили сумнів у об’єктивності цього рішення, зауваживши, що конфлікт інтересів був очевидний ще на етапі розслідування, а сама заява була подана після публічного скандалу. Однак член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковський вважає, що активісти зарано висновують, оскільки немає достатніх доказів щодо причетності Углави до справи. Також він зауважує, що подання заяви про можливий конфлікт інтересів є стандартною процедурою в подібних випадках.

    Варто відзначити, що за два дні до початку подій, описаних у статті, а саме 20 травня, юрист Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан опублікувала матеріал, де стверджувала, що керівник Національного антикорупційного бюро (НАБУ) не контролює своїх заступників.

    “Цікаво, що трохи більше року тому ЦПК вже цікавився НАБУ і писав про голову НАБУ Семена Кривоноса, як про людину, яка аж занадто контролює своїх заступників. Тут я бачу певну нестиковку щодо позицій”, — зазначає Віктор Прудковський.

    “Стаття Щербан та подальший резонанс активістів на тему обшуків у НАБУ можуть бути елементом політичного тиску на відомство. Справа в тому, що у вересні НАБУ має пройти перший в його історії аудит, і аудитори мають зробити свої висновки. Заяви активістів є складовою формування інформаційного поля”, — додає експерт.

    “Громадські активісти перепрофілювалися та налаштовуються проти Гізо Углави, хоча ще рік тому захищали його. Я більше маю претензій до колишнього голови НАБУ Ситника, ніж до Углави. Я не бачу результатів роботи НАБУ, не бачу жодних посадових осіб, які були б покарані. Є лише підозри, і нічого більше”, — ділиться своїми думками політолог Віталій Кулик.

    Згідно з його словами, проблема полягає не в Углаві або Кривоносі, а в самій структурі відомства.

    “У вересні НАБУ пройде перший в історії аудит, тож подібні сценарії можуть відіграти ключову роль в майбутньому”, — підкреслює експерт.

    Незважаючи на це, у НАБУ і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) заявили, що досягли спільного розуміння щодо подальшого об’єктивного та неупередженого розслідування фактів розголошення даних досудового розслідування.

    “Обидва інститути залишаються вірними своїй головній меті — боротьбі з високопосадовою корупцією. НАБУ та САП зберігають довіру громадськості до своєї спільної роботи та результатів”, — йдеться у їх спільному заявленні.

    “Ці оголошення, мабуть, більше схожі на політичний обмін західними партнерами, ніж на реальну угоду”, — додає експерт.

  • Антикорупціонери України з’ясовують відносини

    Антикорупціонери України з’ясовують відносини

    Нещодавно в Україні відбулося серйозне загострення ситуації між двома головними антикорупційними структурами країни – Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Інформація про слідчі дії САП у НАБУ спричинила широкий резонанс у суспільстві та ЗМІ.

    Спочатку у ЗМІ пройшла інформація, що САП проводить слідчі дії в НАБУ з приводу витоку інформації з Бюро у корупційній справі про «велике будівництво». Як повідомлялося, дії ці проходили у детектива НАБУ Валерія Полюги та ексголови Броварської РДА Біркадзе. А витік інформації був на користь одного з фігурантів справи про «велике будівництво» Юрія Голика, якого вважали людиною, близькою до ексзаступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка.

    Учора НАБУ виступило з різкою заявою з цього приводу. З одного боку – підтвердивши, що ведеться розслідування щодо витоку, але, з іншого боку, заявивши, що веде його саме НАБУ. І далі йшов наїзд на САП: «Повідомляємо колегам у САП: у НАБУ було і є достатньо ресурсу для здійснення розслідування. НАБУ завжди гарантує незалежне розслідування і чекає від наших основних партнерів такого ж підходу».

    При цьому антикорупційні активісти, пов’язані із західними посольствами (зокрема, Шабунін і Ніколов), у конфлікті стали на бік САП, натякаючи на прийдешні проблеми у керівників НАБУ. Наприклад, у заступника голови НАБУ Гізо Углави. А джерела, близькі до керівництва НАБУ, заявили, що обшуків в Углави не було, і що все, що відбувається, – «вкидання» глави САП Клименка, який діє у зв’язці з Шабуніним.

    Що відбувається?

    Усе почалося ще 2022 року, коли з посади керівника НАБУ пішов Артем Ситник, який користувався підтримкою західних структур і пов’язаних із ними активістів. Новим керівником НАБУ став Семен Кривонос. Причому, активісти відразу до його кандидатури поставилися з підозрою, що вказувало – він не з їхньої «тусовки». На відміну від глави САП Клименка, який користувався їхньою повною підтримкою.

    Далі в НАБУ важлива зміна відбулася 2023 року – звільнили голову управління детективів, праву руку Ситника, Калужинського. За неофіційними даними – через злив інформації у кримінальних справах олігарху Ігорю Коломойському.

    Активісти це сприйняли в багнети.

    А вже цього року, вони розкритикували Кривоноса і Гізо Углаву за реформу управління детективами в НАБУ, звинувачуючи їх у прагненні взяти під свій контроль слідство.

    Тобто, судячи з усього, в НАБУ вирішили провести «чистку» людей Ситника, що і викликало таку гостру реакцію групи підтримки колишнього глави Бюро.

    І тепер конфлікт вийшов у відкриту фазу. Ймовірна мета – «збити» керівництво НАБУ і відновити вплив активістів на цю структуру.

    Вони користуються підтримкою з боку західних посольств.

    Однак Офісу президента успіхи Шабуніна і Ко не потрібні.

    Як повідомляють джерела, близькі до Банкової, останнім часом стосунки Зеленського і західних структур досить напружені. Це, зокрема, проявилося під час візиту до Києва держсекретаря США Блінкена, який, за даними джерел, виставив Зеленському низку вимог (включно з кадровими), які президент виконати відмовився і, своєю чергою, висунув претензії до посла США в Україні Бріджит Брінк, що підтримує тісні зв’язки з активістами на кшталт Шабуніна.

    “У Зеленського позиція така: я спілкуюся безпосередньо з лідерами західних країн, вони нічого такого не вимагають. Тому, якщо якісь вимоги виставляють західні посли та інші клерки, і ми вважаємо ці вимоги неприйнятними, ми їх будемо ігнорувати”, – сказало джерело.

    А якщо НАБУ і САП діятимуть як єдине ціле під контролем західних структур і під впливом активістів, то є ймовірність того, що, помстившись за «неслухняність», антикорупційні структури почнуть розслідування проти оточення Зеленського. Причому, за однією з версій, саме це і є головною метою нинішніх рухів проти керівників НАБУ.

    Тому Банкову цілком влаштовує конфлікт НАБУ і САП, що зменшує для неї загрозу скоординованого удару з їхнього боку.

    До речі, подібна ситуація вже була за Порошенка, коли почався конфлікт між керівництвом НАБУ і головою САП Холодницьким. Що частково паралізувало роботу антикорупційної вертикалі.

  • Чи проводилися обшуки у НАБУ Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою?

    Чи проводилися обшуки у НАБУ Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою?

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура провела обшуки у ДСР Нацполіції – одному з найбільш корумпованих правоохоронних підрозділів, який, за ствердженням, перебуває під контролем Олега Татарова.

    САП веде досудове розслідування, керуючи процесом у справі, що стосується можливих кримінальних порушень за статтями 364 та 387 Кримінального кодексу України, які можливо були скоєні співробітниками Національного антикорупційного бюро.

    Після того, як співробітник НАБУ надіслав службову записку, розпочалося відповідне провадження.

    Уточнено, що САП не проводила жодних обшуків або слідчих дій у приміщеннях НАБУ за їх ініціативою. Обшук відбувся лише за місцем проживання одного з детективів НАБУ.

    Для проведення обшуку залучили Національну поліцію України через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ. При цьому працівники поліції не мали і не мають доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро.

    Ця подія, безумовно, є безпрецедентною.

    Після наказу спеціального антикорупційного прокурора Клименка, прокурори САП та співробітники департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції здійснили обшуки у детектива спецпідрозділу НАБУ, який працює під прикриттям.

    Співробітники НАБУ висловлюють шок від того, що керівник САП, Клименко, який сам колишній детектив НАБУ, залучив до дій проти Нацбюро ДСР Нацполіції – один з найбільш корупційних правоохоронних підрозділів, який виконує вказівки впливового заступника голови офісу президента Олега Татарова – колишнього підозрюваного у справі НАБУ.

    Сьогоднішні дії САП підкреслюють конфлікт між двома антикорупційними органами, наслідки якого стають непередбачуваними.

    Дивно, що підрозділ агентів під прикриттям, який є найбільш таємним у НАБУ, став предметом інтересу, і той факт, що Клименко надав поліції та Татарову доступ до багатьох матеріалів цього підрозділу, має важливі наслідки.

  • Експосадовець Міноборони Лієв, підозрюваний у справі про заволодіння майже 1,5 мільярдами гривень , залишився без запобіжного заходу

    Експосадовець Міноборони Лієв, підозрюваний у справі про заволодіння майже 1,5 мільярдами гривень , залишився без запобіжного заходу

    ВАКС випустив експосадовця Міноборони Олександра Лієва, підозрюваного в причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для ЗСУ на суму майже півтора мільярда гривень, під особисте зобов’язання. Про це повідомив адвокат Назар Кульчицький у коментарі “Суспільному”.

    “Суд змінив запобіжний захід Олександру Лієву – перебування під вартою на звільнення. Суд відпустив його під особисте зобов’язання і направив ухвалу в СІЗО”, – сказав адвокат.

    Судячи із записів трансляції засідання під час розгляду справи прокурор із невідомих причин був відсутній.

    Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію. НАБУ і САП не знайшли достатніх доказів підозри про розкрадання, повідомив суддя Ярослав Шкодін під час засідання.

    “Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд”, – прокоментував суддя.

    Експосадовець Міноборони Лієв, підозрюваний у справі про заволодіння майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без запобіжного заходу.

    Про це повідомив його адвокат Кульчицький.

    Лієва взяли під варту з 50 мільйонами гривень застави ще 12 лютого і через місяць відпустили додому під особисте зобов’язання. ВАКС 9 квітня скасував це рішення, однак Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня.

    Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснює адвокат.

    ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

  • Роман Сміяненко: кому “заніс” начальник служби відновлення Чернігівщини щоб не заважали красти

    Роман Сміяненко: кому “заніс” начальник служби відновлення Чернігівщини щоб не заважали красти

    Начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури Чернігівській області – Сміяненко Роман Ігорович попав в поле зору правоохоронних органів після проведення перевірки Держаудитслужбою та виявлення масштабних розкрадань у його відомстві.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Нагадуємо, в першій частині нашого журналістського розслідування: “Відновлення на відкатах: хто наживається на відновлені Чернігівської області” ми опублікували дані взяті з висновку Держаудитслужби, щодо фактів розтрати коштів та побудови системи відкатів Романом Сміяненко.

    Ситуація набула розголосу після того, як відомство Романа Сміяненко почало судитись з державними аудиторами, а матеріали справи включно з висновком аудиторів потрапили до суду.

    Разом з тим, як повідомляють наші джерела в правоохоронних органах, Роман Сміяненко, за результатами виявлених правопорушень став фігурантом кримінальної справи N12023000000002079 від 08.11.2023 за ч. 3 ст. 191 ККУ (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

    Також, за інформацією наших джерел, Роман Сміяненко використовуючи корупційні зв‘язки вирішив питання своєі недоторканності з керівництвом департаменту захисту національної державності та Головного управління 1 СБ України у розмірі 150 тисяч доларів США.

    Слід зазначити що нещодавно НАБУ та САП реалізували материали відносно співробітників цього ж відомства та повідомили про підозру семи учасникам організованої групи, якою керував колишній начальник Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ Артем Шило.

  • Колишній радник ОП Шило може бути причетний до корупційної схеми

    Колишній радник ОП Шило може бути причетний до корупційної схеми

    Гроші від схем Артема Шила із закупівлями трансформаторів для “Укрзалізниці” йшли на салони краси 365 STUDIO його дружини Ірини – джерело в НАБУ

    Операція НАБУ і САП із затримання колишнього начальника Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ Артема Шила і пред’явлення йому та іншим учасникам обвинувачень в організації схеми, за якою АТ “Укрзалізниця” закуповувало трансформатори за завищеною удвічі ціною, про яку писали ЗМІ і ТГ-канали, ще не закінчена.

    Як пишуть ЗМІ з посиланням на джерело в НАБУ, за місцем проживання Артема Шила та його дружини Ірини Шило (дівоче прізвище Попова) було проведено обшук, вилучено великі суми коштів у доларах США та євро. Обшуки відбулися і на об’єктах, пов’язаних із мережею салонів краси 365 STUDIO (ТОВ “365 Студіо”), якими володіє Ірина Шило (Попова) та інших об’єктах. Журналісти Bihus.Info ще 2022 року показали  розмах бізнес-імперії сімейства Шило, пояснити який він не зміг. Компанії сім’ї Шила було оформлено на людей з оточення Шила: дружину керівника ДКІБ Едуарда Кріцина та водія Шила Олександра Скуратова. У 2021-2022 рр. ці 2 близькі людини Артема Шила були працевлаштовані на керівні посади в “Укрзалізницю”, де згодом брали участь у злочинній схемі.

    Наприкінці 2021 року у своєму Instagram Ірина Попова показувала початок ремонту розкішного салону краси  на столичній Оболоні, який закінчився лише 2023 року. За різними оцінками тільки в ремонт, техніку, оснащення салону було вкладено від $500 тис. до 1 млн доларів США. Значні кошти було витрачено на рекламу і PR салону.

    За словами джерела в НАБУ, слідство вважає, що частина грошей за схемами від закупівлі трансформаторів для “Укрзалізниці” пішла на салони краси Ірини Попової, тож не виключено, що рахунки салонів скоро заарештують, а їхню збиткову діяльність, без підтримки грошей від корупційних дій Артема Шила, буде припинено.

    Також правоохоронці перевіряють факти – чи не виводилися кошти подружжя на непідконтрольну територію України.

  • Розслідування про заволодіння землями на Київщині на суму понад 1,8 млрд грн завершено НАБУ та САП

    Розслідування про заволодіння землями на Київщині на суму понад 1,8 млрд грн завершено НАБУ та САП

    Розслідування у справі про заволодіння землями під Києвом, що має площу понад 1200 гектарів, завершилося спільною роботою Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. За даними слідства, ці дії призвели до збитків для держави на суму понад 1,8 мільярда гривень.

    На офіційному сайті НАБУ було оголошено про завершення розслідування. За результатами досліджень встановлено, що в 2018-2019 роках організатор злочину, користуючись впливом на службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Київській області та маючи зв’язки з високопосадовцями у різних сферах, розробив схему заволодіння сільськогосподарськими землями. Ділянки ці перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Київської області.

    Учасники схеми, серед яких були колишні посадовці Держгеокадастру та інші особи, привласнили понад 1200 гектарів землі, зокрема майже 920 гектарів у Фастові та близько 284 гектари на околицях Києва. Загальна ринкова вартість цих ділянок на момент вчинення злочину становила понад 1,8 мільярда гривень.

    15 серпня 2023 року учасникам схеми були оголошені підозри за статтею 191 та 209 Кримінального кодексу України. Наразі кількість підозрюваних у цьому кримінальному провадженні зросла до 12 осіб.

    Правоохоронці також повідомили, що на усі земельні ділянки накладено арешт та введено заборону на будівництво та зміну цільового призначення, зберігаючи ці землі для громади Київщини. Організатор схеми також підозрюється у заволодінні 2,24 гектарів лісу на березі Київського моря.

  • Глава АМКУ Кириленка підозрюється у незаконному збагаченні: НАБУ та САП розпочали розслідування

    Глава АМКУ Кириленка підозрюється у незаконному збагаченні: НАБУ та САП розпочали розслідування

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розпочали кримінальне провадження стосовно голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка за статтями “незаконне збагачення” та “декларування недостовірної інформації”.

    Згідно з інформацією від САП, кримінальне провадження було розпочато 22 березня, наступного дня після оприлюднення матеріалу проєкту “Схеми”. У цьому розслідуванні зазначалося, що родина Кириленка у період з 2020 по 2023 рік придбала нерухомості та автівки на суму понад 70 мільйонів гривень.

    У матеріалі вказано, що батьки та бабуся дружини Кириленка отримали у власність великий маєток та земельні ділянки під Києвом, офісну нерухомість у столиці, автомобілі та кілька квартир у престижних комплексах Києва та Ужгороді. Джерела додали, що жоден з родичів посадовця не має бізнесу, а офіційних доходів, які б забезпечили такі придбання, не вистачило.

    САП підтвердила, що відомості про кримінальні правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтями “декларування недостовірної інформації” та “незаконне збагачення”. Досудове розслідування здійснюють детективи НАБУ.

    Мінімальне покарання за статтею про декларування недостовірної інформації передбачає штраф, а максимальне – позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Щодо статті про незаконне збагачення, за неї може бути призначено покарання від п’яти до десяти років позбавлення волі, також з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.