Uanews.life

Позначка: суспільство

  • У ЗСУ заявили що політики використовують тему мобілізації у своїх інтересах

    У ЗСУ заявили що політики використовують тему мобілізації у своїх інтересах

    Мобілізацію в Україні перетворили з процедурного процесу на політичний інструмент, що негативно впливає на ефективність поповнення армії. Про це заявив голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в ефірі Radio NV.

    За його словами, мобілізація за своєю суттю є процедурною нормою, яка регулюється законодавством, однак останнім часом вона стала предметом політичної боротьби. Експерт зазначив, що навколо цього питання сформувалися цілі електоральні стратегії, через що політикам складно відмовитися від цієї теми навіть попри ризики для держави.

    Тимочко підкреслив, що парламент має всі необхідні повноваження для внесення змін у процедуру мобілізації, оскільки саме депутати голосують за продовження воєнного стану та відповідні закони. Водночас, за його словами, політики часто обмежуються публічними заявами та критикою, замість реальних кроків.

    Він також звернув увагу на практику публічних кампаній проти мобілізації, зокрема демонстративні перевірки блокпостів чи звинувачення представників територіальних центрів комплектування. На думку експерта, така поведінка підриває довіру до процесу і ускладнює виконання мобілізаційних заходів.

    Окремо Тимочко наголосив, що відповідальність за мобілізацію покладена не лише на військові структури, а й на органи місцевого самоврядування. Проте, за його словами, ця функція фактично перекладається на територіальні центри комплектування, які стають об’єктом критики.

    Водночас експерт зазначив, що ситуація з мобілізацією не є критичною, попри інформаційний фон. За його словами, щомісяця до лав Збройних сил України мобілізують десятки тисяч людей, і процес продовжується.

    Разом із тим військові звертають увагу на зменшення потоку добровольців. Командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ Олег Апостол раніше заявляв, що кількість охочих приєднатися до армії зменшилася, що впливає на можливість ротації та відпочинку військових на передовій.

    Експерти наголошують, що для стабілізації ситуації необхідно знизити рівень політизації мобілізації та зосередитися на виконанні чинного законодавства і забезпеченні балансу між потребами армії та суспільства.

  • Майже всі чиновники мають житло тоді як третина українців його не має

    Майже всі чиновники мають житло тоді як третина українців його не має

    В Україні фіксується суттєвий розрив у рівні забезпеченості житлом між чиновниками та пересічними громадянами. Згідно з даними декларацій за 2025 рік, власне житло мають 95–96% топпосадовців.

    Серед інших категорій державних службовців цей показник також залишається високим: близько 90% прокурорів і слідчих володіють нерухомістю, а серед представників місцевого самоврядування — приблизно 84%.

    Натомість ситуація серед населення виглядає інакше. За різними оцінками, від 25% до 33% українських домогосподарств не мають власного житла. Ці люди змушені орендувати помешкання або проживати разом із родичами.

    Експерти зазначають, що така різниця свідчить про значний соціально-майновий дисбаланс. Рівень забезпеченості житлом серед чиновників суттєво перевищує показники середнього населення, що лише підсилює відчуття нерівності.

    Окрему увагу привертає використання державних програм підтримки житла. Зокрема, програма «єОселя», яка формально спрямована на допомогу бюджетникам та внутрішньо переміщеним особам, на практиці стала доступною і для представників силових структур та антикорупційних органів.

    За наявною інформацією, серед отримувачів пільгових кредитів — детективи, прокурори, співробітники правоохоронних органів, які придбали житло вартістю від 3 до 5 мільйонів гривень.

    На цьому тлі питання справедливого розподілу житлових можливостей і доступності нерухомості для широких верств населення залишається одним із ключових соціально-економічних викликів для держави.

  • Киянку з 8-місячною дитиною внесли до військового обліку в іншій області

    Киянку з 8-місячною дитиною внесли до військового обліку в іншій області

    У Києві виникла резонансна ситуація з військовим обліком жінки, яка виховує 8-місячну дитину. За її словами, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки поставив її на облік і визначив військову спеціальність, яка не відповідає її освіті.

    Жінка зазначає, що за фахом є менеджером, однак у документах їй було присвоєно звання солдата за спеціальністю фельдшера. Вона також стверджує, що не має відповідної медичної підготовки.

    Окрім цього, за словами заявниці, її внесли до військового обліку не за місцем проживання. Попри київську реєстрацію, її нібито поставили на облік у Вараському районі Рівненської області.

    Жінка заявляє, що зверталася до відповідних органів із проханням виправити ситуацію, однак, за її словами, реакції по суті не отримала. Ба більше, вона стверджує, що у відповідь на звернення чула іронічні коментарі замість роз’яснень.

    Наразі офіційної позиції територіальних центрів комплектування щодо цієї ситуації не оприлюднено. Водночас подібні випадки можуть свідчити про можливі помилки в облікових даних або збої в роботі системи.

    Юристи зазначають, що у разі некоректного внесення до військового обліку громадяни мають право вимагати виправлення даних через офіційні звернення або у судовому порядку.

    Ситуація викликала обговорення у соцмережах, де користувачі звертають увагу на необхідність точності та відповідальності під час ведення військового обліку, особливо в умовах воєнного стану.

  • Зеленського та українців висунули на Нобелівську премію миру 2026

    Зеленського та українців висунули на Нобелівську премію миру 2026

    Президента України Володимира Зеленського разом із народом України номіновано на Нобелівську премію миру 2026 року. Висунення відбулося за внесок у протидію російській агресії, захист держави та відстоювання демократичних цінностей.

    Ініціатором подання став професор Університету Осло, який скористався правом висувати кандидатів відповідно до процедур Нобелівського комітету. Щороку на премію подають сотні кандидатур — серед них політичні діячі, громадські організації та навіть цілі народи.

    У поданні наголошується, що боротьба українського суспільства має глобальне значення. Йдеться не лише про захист власної території, а й про підтримання міжнародного правопорядку та безпеки в Європі. Окремо відзначено роль Володимира Зеленського як лідера, який став символом спротиву та об’єднав українців у період повномасштабної війни.

    Це не перша спроба висунення. Раніше Зеленського вже номінували на Нобелівську премію миру у 2022, 2023 та 2024 роках, однак він не став лауреатом. Водночас увага міжнародної спільноти до ролі України у забезпеченні стабільності та безпеки продовжує зростати.

    Остаточне рішення щодо лауреатів традиційно ухвалює Норвезький Нобелівський комітет після аналізу всіх поданих кандидатур. Імена переможців, як правило, оголошують восени.

    Нова номінація підкреслює значення українського спротиву не лише для майбутнього країни, а й для всієї європейської спільноти.

  • Після загибелі телеведучого Неліпи виник конфлікт через гроші на пам’ятник

    Після загибелі телеведучого Неліпи виник конфлікт через гроші на пам’ятник

    Історія з вшануванням пам’яті телеведучого Максима Неліпи, який загинув, захищаючи Україну, переросла у гучний публічний конфлікт між його найближчими родичами. Майже через рік після трагедії питання встановлення пам’ятника на могилі залишається відкритим, а навколо зборів коштів виникли серйозні суперечності.

    Поштовхом до нового витка дискусії став оголошений братом загиблого, Андрієм Неліпою, збір грошей на встановлення пам’ятника. Він пояснює це складнощами з державним фінансуванням і тривалими бюрократичними процедурами. За його словами, саме тому родина вирішила не чекати і звернутися до людей по допомогу.

    Однак колишня дружина Максима Неліпи, Тома, відкрито поставила під сумнів як саму необхідність нового збору, так і історію попередніх. Вона заявляє, що за час після загибелі військового вже збиралися значні суми, проте їх використання залишається незрозумілим.

    За словами жінки, особливе обурення викликає той факт, що діти загиблого фактично не отримали жодної фінансової підтримки з цих зборів, хоча спочатку саме їхні потреби декларувалися як одна з цілей. Вона наголошує, що відсутність відкритої звітності лише посилює недовіру — як з боку родини, так і з боку людей, які донатили.

    Тома Неліпа також звертає увагу на етичний аспект ситуації. На її думку, збір коштів без чітких пояснень і прозорості виглядає сумнівно, особливо в умовах війни, коли допомоги потребують тисячі сімей військових і цивільних.

    Окремою темою стало непорозуміння всередині родини. За словами жінки, мати загиблого не повністю обізнана з усією ситуацією, а комунікація між родичами фактично відсутня. Це лише поглиблює конфлікт і ускладнює будь-які спроби спільно вирішити питання встановлення пам’ятника.

    Водночас сама ситуація виходить за межі однієї родини. Вона демонструє типову проблему воєнного часу — відсутність чітких механізмів швидкого і прозорого вшанування загиблих військових. Через це родини часто змушені самостійно вирішувати організаційні та фінансові питання, що іноді призводить до напруження і конфліктів.

    Історія Максима Неліпи — це приклад того, як навіть після загибелі людини, яка стала на захист країни, питання пам’яті може стати джерелом суперечок. І ключове тут — не лише у встановленні пам’ятника, а у довірі, відповідальності та повазі до імені загиблого.

    Чи вдасться родині дійти згоди і завершити цю історію без подальших скандалів — поки відкрите питання. Але вже зараз очевидно: суспільство уважно стежить за подібними випадками і очікує прозорості, особливо коли йдеться про гроші і пам’ять про війну.

  • «Теплий полон»: чиновник з Кіровоградщини оскандалився заявою про військового

    «Теплий полон»: чиновник з Кіровоградщини оскандалився заявою про військового

    У місті Олександрія Кіровоградської області розгорівся резонансний конфлікт між місцевим чиновником і військовослужбовцем, який пережив російський полон. Причиною стала публічна образа на адресу захисника, що викликала обурення серед громадськості та його побратимів.

    Йдеться про начальника управління з питань цивільного захисту Олександрійської міської ради Ігоря Єрмолюка, який різко відреагував на допис військового Олександра Гуржія у соцмережах. Захисник поставив під сумнів реальний стан укриттів у місті та нагадав, що ще перед повномасштабним вторгненням намагався отримати інформацію про безпеку для цивільних, але натомість зіткнувся з грубістю чиновників.

    У відповідь посадовець написав коментар, у якому заявив, що військовий «просидів у теплому полоні» та нібито «допомагає дестабілізувати ситуацію». Ці слова викликали хвилю обурення, адже Гуржій провів у неволі майже три роки, зазнав катувань і суттєво втратив у вазі.

    Сам військовий зазначив, що сприймає цю заяву не лише як особисту образу, а як зневагу до всіх українських захисників, які пережили полон. За його словами, коментар бачили десятки побратимів, що лише посилило резонанс. Хоча згодом допис було видалено, його зміст зберігся у скриншотах.

    Гуржій також повідомив, що після інциденту мав особисту зустріч із чиновником, під час якої той не змінив своєї позиції та навіть висловлював погрози перевірками. Військовий наголошує, що наразі проходить лікування, але залишається у статусі діючого військовослужбовця та планує повернутися до служби.

    Журналісти намагалися отримати коментар від Ігоря Єрмолюка, однак той відмовився від спілкування. У міській раді підтвердили, що це його офіційна позиція.

    Наразі до міського голови Олександрії Сергія Кузьменка направлено інформаційний запит щодо оцінки ситуації та можливих дисциплінарних заходів. Відповідь очікується у встановлені законом строки.

  • У Дніпрі спалахнув скандал навколо курсанта МВС після трагедії з підлітком

    У Дніпрі спалахнув скандал навколо курсанта МВС після трагедії з підлітком

    У Дніпрі розгорівся резонансний скандал після трагічної загибелі 14-річної дівчини. До суспільного обговорення потрапили дії курсанта університету МВС, який брав участь у пошуках зниклої.

    За словами знайомих родини Анастасії Ситникової, після виявлення тіла дівчини у лютому в покинутій будівлі поблизу парку Шевченка курсант зробив фото поруч із місцем трагедії. На фото він посміхається.

    Також, за їхніми словами, родичам тіло не показували майже два тижні. Причини смерті та результати розслідування офіційно не оприлюднені.

    Інцидент викликав хвилю обурення у соцмережах та підняв питання етики поведінки представників правоохоронних органів у подібних ситуаціях.

    Наразі офіційні органи не надали детальних коментарів щодо обставин справи.

  • Економічний розрив зростає: більшість українців біднішає, лише 1,7% — багатіє

    Економічний розрив зростає: більшість українців біднішає, лише 1,7% — багатіє

    Нове соціологічне дослідження показало різке розходження між настроями більшості українців і невеликої групи людей, які заявляють про покращення свого добробуту. За результатами опитування, лише 1,7% респондентів повідомили, що матеріальне становище їхніх сімей за останній рік суттєво покращилося.

    Аналітики звертають увагу, що ця цифра майже збігається з масштабом вузького соціального прошарку людей, пов’язаних із системою державного управління та розподілом бюджетних ресурсів. Саме ця категорія, за оцінками експертів, має найбільший доступ до фінансових потоків і стабільних доходів у складний економічний період.

    Водночас для більшості громадян ситуація виглядає протилежною. Згідно з результатами опитування, 67% українців вважають, що економічне становище країни за останній рік погіршилося. Ще 60,6% респондентів повідомили про зниження доходів своїх родин.

    Песимістичні настрої зберігаються і щодо майбутнього. Понад половина опитаних — 57,8% — очікують, що економічна ситуація в Україні протягом наступного року стане ще складнішою.

    Соціологи зазначають, що така структура відповідей свідчить про високий рівень економічної тривоги в суспільстві. Невелика частка громадян, які повідомляють про покращення добробуту, контрастує з настроями більшості населення, що фіксує падіння доходів і зростання фінансової нестабільності.

  • Хронічний стрес став новою нормою: експерти розповіли, як українцям зберегти ментальне здоров’я

    Хронічний стрес став новою нормою: експерти розповіли, як українцям зберегти ментальне здоров’я

    Повномасштабна війна суттєво вплинула на ментальне здоров’я українців: зросли рівні тривожності, емоційного виснаження та проблем зі сном. Про це йшлося під час пресконференції «Ментальний блекаут: як зберегти емоційний ресурс нації під час війни», що відбулася в інформаційному центрі УНІАН.

    Голова громадської організації Фонд Маша Тетяна Мураткіна повідомила про суттєве зростання психологічних симптомів серед населення. За її словами, найпоширенішими є зниження настрою, тривожність, апатія, постійна втома, порушення сну та панічні атаки. Експертка наголосила, що хронічний стрес став новою реальністю для значної частини суспільства, а робота з ментальним здоров’ям має бути системною та профілактичною, а не лише кризовою.

    Мураткіна також звернула увагу на те, що багато людей звертаються по допомогу лише тоді, коли симптоми вже суттєво впливають на якість життя. Вона закликала розвивати мережу доступної психологічної підтримки та не сприймати консультації як ознаку слабкості.

    Своїм досвідом поділилася співачка та громадська діячка, заслужена артистка України Анастасія Приходько. Вона зазначила, що через постійне навантаження не має достатньо часу для роботи над власним емоційним станом. Також артистка запропонувала на державному рівні розглянути можливість перенесення вихідних днів, що припадають на свята, як додатковий інструмент підтримки відпочинку громадян.

    Телеведуча та дослідниця емоційного інтелекту Надія Матвєєва наголосила на важливості збереження надії навіть у складних умовах. Вона підкреслила, що позитивне мислення не є ігноруванням реальності, а навпаки — ресурсом для психологічної стійкості. За її словами, важливо свідомо фокусуватися на позитивних аспектах життя та підтримці одне одного.

    Учасники дискусії також обговорили можливість створення спеціалізованих інформаційних каналів підтримки, запровадження механізму лікарняних за рекомендаціями психологів чи психотерапевтів та розширення доступу до безкоштовних консультацій.

    Засновник громадської організації Асоціація Лідерів Думок України Олег Філішин подякував експертам за фахову дискусію та наголосив на важливості відкритого обговорення теми ментального здоров’я в умовах війни.

  • Екснардеп Трухін купив дружині преміальний Porsche після скандалу з ДТП

    Екснардеп Трухін купив дружині преміальний Porsche після скандалу з ДТП

    Колишній народний депутат Олександр Трухін знову опинився в центрі уваги через дорогі покупки, попри триваючу війну в Україні та скандал із ДТП, в якій він фігурував раніше.

    26 липня 2025 року Трухін придбав для своєї дружини, Ірини Миколаївни, преміальний кросовер Porsche Macan R4. Ця покупка стала предметом суспільного обговорення, оскільки колишній нардеп раніше був причетний до резонансної аварії, після якої намагався уникнути відповідальності.

    Придбання автомобіля преміумкласу викликало критику у соцмережах та медіа, адже на тлі війни такі витрати виглядають невідповідними. Слід зазначити, що Porsche Macan R4 є одним із дорогих і престижних кросоверів на ринку, вартість якого становить сотні тисяч доларів.

    Цей випадок підкреслює проблему суспільної чутливості до фінансових дій публічних осіб та ставить питання про відповідальність колишніх депутатів перед громадою.