Uanews.life

Позначка: тарифи

  • Тарифи з космосу: як Київтеплоенерго перекладає борги та кредити на споживачів

    Тарифи з космосу: як Київтеплоенерго перекладає борги та кредити на споживачів

    Кияни називають суми у своїх комунальних платіжках «космічними». І значна частина цих грошей йде до КП «Київтеплоенерго» — монополіста, який забезпечує столицю теплом та електроенергією.

    Журналісти проєкту «В тіні каштана» спробували розібратися у фінансах підприємства, яке щороку оперує мільярдами. Але зробити це виявилося непросто: публічної фінансової звітності «Київтеплоенерго» немає — її закрили під приводом воєнного стану.

    Попри це, відомо: у 2023 році Київрада докапіталізувала підприємство на 2,5 млрд грн. Гроші взяли у кредит у Європейського банку реконструкції та розвитку — 50 млн євро на 5 років. І віддавати їх вирішили не компанія і не посадовці, а бюджет міста. Тобто кожен киянин.

    Більше того, міська влада ще й вибила грант на 5 млн євро від ЄБРР. Формальне пояснення — борги населення за тепло. Але чи не головна причина несплат криється у самих тарифах.

    «Київтеплоенерго» самостійно формує їхній розмір і закладає до них… втрати тепла у мережах. Офіційно вони сягають 27%. Це означає, що понад чверть тепла «зникає» по дорозі до споживача, і саме за ці мільярдні втрати кияни платять із власних кишень.

    За словами експерта Олексія Кучеренка, за методикою дозволено включати у тариф лише 13% втрат, але монополіст завищує показники вдвічі. «Це оборудка на мінімум 2–2,5 мільярда гривень на рік. Ліквідація державного контролю відкрила двері для маніпуляцій», — наголошує він.

    Поки влада списує кредити та «тепловтрати» на киян, платіжки для населення залишаються астрономічними.

  • «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    Мільйонні тендери із завищеними цінами, “мертві душі” в штатах та регулярні прориви мереж. Напередодні нового опалювального сезону головне питання для киян звучить просто: чи буде тепло в будинках? Нацполіція фіксує ознаки корупційних схем у роботі КП «Київтеплоенерго» (КТЕ) — від можливих розпилів бюджетних коштів до виплат зарплат неіснуючим працівникам. На цьому тлі російські атаки по критичній інфраструктурі лише підсилюють тривогу.

    КТЕ — найбільший виробник тепла та електроенергії в Україні й єдиний постачальник тепла для житлового фонду столиці. У структурі підприємства — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», “Київські теплові мережі”, чотири теплостанції, 19 насосних станцій, 185 котелень та майже 3 000 км магістральних і розподільчих мереж.

    Аварії на мережах — буденність: вулиці перетворюються на “киплячі” ріки, будинки лишаються без опалення й гарячої води. Ще у 2018-му заступник мера Петро Пантелеєв визнавав: до 80% київських тепломереж — аварійні.

    КТЕ фактично підзвітне лише КМДА та діє автономно: самостійно формує тарифи, проводить закупівлі, замовляє перевірки. Зовнішній державний контроль за станом мереж, за словами народного депутата Олексія Кучеренка, був демонтований за ініціативи міської влади — це створило «сіру зону», де будь-які цифри щодо втрат та потреб у коштах важко верифікувати.

    У 2024–2025 рр. Київрада докапіталізувала КТЕ: статутний капітал збільшили на ≈2,5 млрд грн коштом кредиту ЄБРР (50 млн євро). Погашення відсотків і тіла кредиту вирішили здійснювати з міського бюджету. Додатково місто націлилося на грант ЄБРР у 5 млн євро — теж для потреб КТЕ.

    Публічну фінзвітність підприємство приховало (посилаючись на війну), однак із фрагментарних даних видно: грошей у системі багато — питання, куди вони йдуть.

    За даними КТЕ, втрати тепла у мережах — близько 27%. Для розуміння масштабу: методика дозволяє включати у тариф лише ~13% втрат. Перевищення решти фактично “лягає” на кишені споживачів і бюджету. У містах-сусідах картина інша: Черкаси, Житомир, Тернопіль, Чернівці — 10–11% втрат завдяки системній заміні труб. У Києві — роками 2–3% перекладання мереж щороку, що критично мало для 80% зношеності.

    Аналіз закупівель 2025 року показує: ключові витрати — реконструкція котелень з установкою когенераційних агрегатів (електрика + тепло з одного палива). Вартість самих установок — від одиниць до десятків мільйонів за штуку. Але окремими лотами КТЕ закуповує і будівельно-монтажні роботи (фундаменти, стіни, покрівлі), і навіть вивіз будсміття — усе окремо, на сотні мільйонів.

    Сумарно тільки будівельних робіт — понад 1,1 млрд грн (без вартості агрегатів). Водночас ремонти мереж часто йдуть на крихітні суми (по 169–265 тис. грн за об’єкт), тоді як видатки на фасади, офісні меблі тощо — мільйони. Диспропорція між “видимими” капвкладеннями та справжнім “вузьким місцем” (мережі) — разюча.

    За останні роки в КТЕ — серія обшуків і підозр. Серед епізодів:

    • Завищення вартості матеріалів і робіт;

    • “Мертві душі” в управлінні персоналом: фіктивне працевлаштування людей, які не виконували обов’язків, але отримували мільйонні виплати;

    • Підозри службовим особам у недбалості при прийманні робіт (ущерб бюджету близько 1 млн грн лише в одному епізоді).

    Паралельно КМДА публічно говорить про “тиск на підприємство”, який нібито “паралізує” роботу.

    Попри тривожні заголовки, експерти не вбачають вищих ризиків для Києва, ніж для інших міст: ППО столиці сильніша, генерації тепла достатньо, а ключова вразливість — саме мережі і якість управління. Простіше кажучи, найбільша загроза — всередині системи.

  • В Обухові тариф на воду зріс у кілька разів і став рекордним в області

    В Обухові тариф на воду зріс у кілька разів і став рекордним в області

    У Обухівській селищній раді на пленарному засіданні 22 серпня 2025 року депутати підтримали підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення від комунального підприємства «Добробуд». Це рішення стало шоком для мешканців: навіть з урахуванням 40% компенсації з бюджету, ціна за кубометр води сягнула 151,68 грн.

    Для порівняння: у сусідніх селах Орільське та Партизанське куб води коштує 16–19 грн, а в деяких районах Дніпра — 13–18 грн. Тобто жителі Обухівської громади сплачують у десять разів більше.

    Ситуацію ускладнюють втрати в мережі: за розрахунками «Добробуду», з 22,3 тисяч кубів виробленої води понад половина — 11,8 тисяч — зникає у трубах. При цьому сама вода — іржава, подається з перебоями, у підвалах постійно стоїть рідина, яка псує майно і навіть проводить струм. Люди скаржаться, що через таку якість виходить з ладу побутова техніка.

    Обурює мешканців і те, що громадських обговорень підвищення тарифів не було. 8 серпня 2025 року жителі житлового масиву «Птахофабрика» самостійно організували збори, але керівництво «Добробуду» до людей не вийшло. Попри протести, громада фактично фінансує підприємство з бюджету: щороку з ОТГ планується компенсувати понад мільйон гривень — «за ржаву воду».

    Фінансові ревізії також виявили кричущі порушення. «Добробуд» оплачував електроенергію коштом бюджету (57,8 тис. грн), не мав договорів оренди, недоотримував доходи та навіть сплатив штраф у 50 тис. грн за невиконання квоти працевлаштування людей з інвалідністю. У 2025 році статутний капітал підприємства двічі збільшували — спершу на 1,09 млн грн, потім ще на 354 тис. грн.

    Мешканці вимагають від влади пояснень, чому у воєнний час їх змушують платити захмарні тарифи за послуги, які за якістю не дотягують навіть до мінімальних стандартів.

  • Мешканці столиці ініціюють петицію проти постійного підвищення цін у БТІ

    Мешканці столиці ініціюють петицію проти постійного підвищення цін у БТІ

    Мешканці столиці закликають Київську міську адміністрацію встановити справедливі ціни на послуги Київського бюро технічної інвентаризації (БТІ) та припинити постійне їх підвищення. Відповідну електронну петицію вже розміщено на сайті Київради.

    Автори ініціативи зазначають, що вартість довідок у БТІ зростає постійно, що робить послуги недоступними для багатьох громадян. Для забезпечення обґрунтованих і доступних тарифів вони пропонують відмовитися від бюрократичних процедур, які створюють ризики корупції та підробок.

    Крім того, мешканці пропонують повернути електронну взаємодію між запитувачами інформації та КП КМР «КМ БТІ», з наданням відповідей в електронній формі з кваліфікованим електронним підписом. Це дозволить уникати черг та мінімізує ризики для людей під час очікування послуг.

    Петиція вже збирає підписи киян, які підтримують ідею прозорих та доступних тарифів на послуги БТІ, а також зручного електронного обслуговування.

  • Скільки українці платитимуть за світло восени

    Скільки українці платитимуть за світло восени

    Тариф на електроенергію турбує багатьох українців, адже ціни на послуги та товари постійно зростають. Ми з’ясували, що відбувається з оплатою за світло зараз і чого чекати найближчим часом.

    Наразі побутові споживачі платять 4,32 гривні за кіловат-годину. Для власників двозонних лічильників у нічні години (з 23:00 до 7:00) тариф удвічі менший. А при тризонному обліку електроенергії діють ще вигідніші умови: у нічний період кіловат коштує 1,73 грн, тоді як у години пікового навантаження (8–11 та 20–22) ціна сягає 6,48 грн.

    Окремо варто згадати пільговиків — знижки на електроенергію для деяких категорій становлять від 25% до 100%.

    26 серпня НКРЕКП ухвалила рішення підняти тарифи для операторів системи розподілу. Це потрібно, щоб обленерго змогли розрахуватися з боргами перед «Укренерго» та підготуватися до зими. Для промислових споживачів тариф зросте на 14% для першого класу напруги і на 23% для другого.

    Найбільше підвищення очікується для «Кіровоградобленерго», «Рівнеобленерго» та «Хмельницькобленерго». Найменше — для «Львівобленерго», «Черкасиобленерго» та «Чернігівобленерго». З 1 жовтня планують перегляд тарифів у прифронтових регіонах — Миколаївській, Запорізькій, Харківській та Сумській областях.

    Для населення тариф у вересні та жовтні залишиться незмінним — 4,32 грн/кВт·год. Але прогнози Мінекономіки свідчать, що в 2026–2028 роках ціна для побутових споживачів може щороку зростати приблизно на 15%.

    За розрахунками:

    • у 2026 році тариф складе 4,75–5,18 грн;

    • у 2027 році — 5,22–6,2 грн;

    • у 2028 році — 5,7–7,44 грн.

    Поки що це лише прогнози, а конкретні рішення ще попереду.

  • Українські оператори мобільного зв’язку отримають право застосовувати санкції до клієнтів

    Українські оператори мобільного зв’язку отримають право застосовувати санкції до клієнтів

    З 1 січня 2026 року українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у країнах Європейського Союзу за єдиними тарифами завдяки приєднанню України до європейського простору «Роумінг як удома».

    Це означає, що дзвінки, SMS та мобільний інтернет для абонентів Київстар, Vodafone та lifecell у ЄС оплачуватимуться за тими ж тарифами, що й в Україні.

    Водночас для захисту інтересів мобільних операторів передбачено механізм контролю використання роумінгу. Як пояснила голова Нацкомісії з регулювання електронних комунікацій Лілія Мальон, новий інструмент дозволить виявляти «надмірне чи аномальне використання» послуг за кордоном. Наприклад, якщо користувач у межах України витрачає близько 100 хвилин на місяць, а під час поїздки за кордон різко збільшує цей показник удвічі, оператор матиме право запросити пояснення та, у разі потреби, застосувати додаткову плату.

    Оператори застерігали, що новий підхід може призвести до зниження валютних надходжень на 3–4 мільярди гривень щороку. Водночас регулятор наголошує на значних соціальних перевагах, які отримає населення та бізнес завдяки дешевшому та доступнішому зв’язку в Європі.

  • Експерт попередив: комуналка в Україні може зрости не на 50, а на 120%

    Експерт попередив: комуналка в Україні може зрости не на 50, а на 120%

    Українців можуть чекати не просто підвищення комунальних тарифів на 50%, а справжній ціновий обвал — до 120% і більше. Про це заявив голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко, коментуючи меморандум із МВФ.

    У публічному просторі з’явилась інформація, що МВФ нібито вимагає від України підвищити тарифи на комунальні послуги до ринкового рівня, оскільки зараз населення сплачує лише половину їхньої вартості. Хоча у самому меморандумі немає цифри “50%”, ідеться саме про орієнтацію на ринок — а це, за словами Попенка, означає значно більше.

    «Ринкова вартість електроенергії — це не плюс 50%, а всі 120%. Газ — плюс 250% у деяких випадках. Тобто ціни можуть стати недосяжними для більшості родин», — застерігає експерт.

    Він наголошує: комунальні тарифи в Європі здебільшого не прив’язані до ринку. Лише п’ять країн встановлюють ціни на газ для побутових споживачів, орієнтуючись на ринок. У решти — система компенсацій, субсидій або навіть пряме регулювання.

    В Україні ж зростання ціни на газ автоматично потягне за собою зростання вартості теплопостачання і гарячої води — адже 95% тарифу на ці послуги залежить від вартості блакитного палива. Крім того, подорожчання електроенергії підвищить вартість обслуговування будинків щонайменше на 20%.

    За розрахунками Попенка, вже зараз неофіційна заборгованість населення за комунальні послуги перевищує 200 мільярдів гривень. І подальше зростання цін лише поглибить цю кризу.

    «Це не просто непопулярне рішення — це спроба перекласти бюджетні проблеми держави на плечі споживача. У країні війна, економіка в кризі, а уряд мовчки погоджується на “рекомендації”, які означають повний колапс ЖКГ», — каже Попенко.

    На його думку, вимоги МВФ — не стільки тиск іззовні, скільки ініціатива зсередини. «Це може бути спроба українських можновладців показати МВФ свою “готовність” до жорстких рішень, щоб отримати нові транші. Але ціною стане соціальний вибух», — підсумував експерт.

    Поки жоден представник уряду публічно не прокоментував ані зміст меморандуму, ані можливі наслідки тарифної лібералізації. У той час, коли кожен підписаний документ може стати вироком для мільйонів родин.

  • З 1 травня українці почнуть отримувати нові квитанції за обслуговування газових мереж у будинках

    З 1 травня українці почнуть отримувати нові квитанції за обслуговування газових мереж у будинках

    Із 1 травня 2025 року частина українців, зокрема мешканці багатоквартирних будинків, почнуть отримувати окремі рахунки за обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж. Про це повідомили на порталі ТОВ «Газорозподільні мережі України».

    Йдеться про ті будинки, де вже впроваджено нову модель технічного обслуговування газових систем. Раніше ці витрати були включені до загальних тарифів або покривалися колективно, проте тепер мешканці оплачуватимуть їх окремо.

    Ціна обслуговування не буде єдиною для всіх — вона розраховується індивідуально для кожного будинку. Враховуються такі чинники, як довжина трубопроводу, кількість з’єднань, газових кранів, а також особливості населеного пункту. У середньому сума може становити до 1000 гривень.

    Платити доведеться не щомісяця. Якщо газова система у будинку використовується понад 25 років, рахунок надсилатимуть один раз на три роки. У новіших будинках — лише раз на п’ять років.

    Водночас тарифи на сам природний газ для побутових споживачів залишаться стабільними. Ціна, як і раніше, становитиме 7,96 грн за кубометр. Це стало можливим завдяки дії мораторію на підвищення тарифів у період воєнного стану.

    Уряд також повідомив про соціальні ініціативи, які торкаються пенсійного забезпечення. Зокрема, учасники бойових дій мають право на достроковий вихід на пенсію, а частина пенсіонерів уже з березня отримала підвищення виплат на 20%.

    Крім того, Головне управління Пенсійного фонду у Полтавській області оприлюднило оновлені умови щодо страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію за віком. Це — частина ширшого процесу перегляду пенсійної політики в країні.

  • Третій рахунок за газ: хто та за що платитиме додатково

    Третій рахунок за газ: хто та за що платитиме додатково

    Попри діючий мораторій на підвищення тарифів, у квітні 2025 року деякі українці отримають третю платіжку за газ. Це означає, що витрати на комунальні послуги для них зростуть.

    Чому з’явиться третій рахунок?

    Йдеться про оплату технічного обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж. Раніше ці витрати покривалися з інших джерел, але тепер їх перекладають безпосередньо на споживачів.

    Періодичність нарахування залежить від віку газової системи в будинку:

    • якщо газові мережі старші за 25 років – обслуговування проводиться раз на три роки;

    • якщо новіші – раз на п’ять років.

    Сума до сплати визначається індивідуально для кожного будинку й розподіляється між мешканцями.

    Чи зміняться тарифи на газ?

    Річні тарифи для більшості українців залишаються незмінними – 7,96 грн за кубометр. Загалом вони коливатимуться від 7,79 до 9,99 грн/м³ залежно від постачальника.

    Втім, у квітні продовжиться дія змінних місячних тарифів, які можуть сягати 20,99 грн/м³.

    З дев’яти газопостачальників:

    • п’ять пропонують як річну, так і змінну місячну ціну,

    • чотири – лише фіксований річний тариф.

  • Україна пообіцяла МВФ підвищити тарифи

    Україна пообіцяла МВФ підвищити тарифи

    Український уряд офіційно підтвердив плани щодо подальшого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Відповідний намір закріплено у листі про наміри до Міжнародного валютного фонду, що є частиною оновленого Меморандуму про економічну і фінансову політику України.

    Як зазначається в документі, влада зобов’язалася реалізувати “додаткове поступове підвищення тарифів”, щойно дозволять умови. Підвищення цін відбуватиметься з урахуванням нової тарифної методології та певних “соціальних міркувань”.

    Меморандум прямо передбачає, що після завершення воєнного стану Україна ухвалить дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії. Відповідні зміни мають відбутися протягом шести місяців після завершення бойових дій. За планом, буде також ухвалений закон про сполучення енергоринків, що має пришвидшити інтеграцію України до енергетичної системи ЄС.

    У документі йдеться і про запровадження прозорої прямої підтримки енергетичних держпідприємств – як тимчасовий захід до появи достатніх бюджетних ресурсів. Іншими словами, нині тарифи частково покриваються за рахунок бюджетної підтримки, але згодом мають вийти на економічно обґрунтований рівень.

    Наразі в Україні формально продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів на газ, опалення та гарячу воду. Водночас цей мораторій не стосується електроенергії, холодної води та супутніх комунальних послуг. За оцінками Нацбанку, чинні тарифи на газ і тепло не переглядатимуть упродовж 2025 року, проте підвищення можливе вже з 2026-го.