Uanews.life

Позначка: Укрзалізниця

  • Німеччина терміново застерегла своїх громадян в Україні: просять не їздити потягами напередодні 24 серпня

    Німеччина терміново застерегла своїх громадян в Україні: просять не їздити потягами напередодні 24 серпня

    Напередодні Дня Незалежності України німецька влада посилила попередження для своїх громадян щодо перебування в країні та окремо звернула увагу на небезпеку пересування залізницею. У Берліні не виключають, що Росія може активізувати удари по українській інфраструктурі та цивільних об’єктах у період навколо 24 серпня. Особливе занепокоєння викликає залізнична мережа, яка останнім часом дедалі частіше стає ціллю російських атак.

    Актуальні рекомендації оприлюднені Міністерством закордонних справ Німеччини. На офіційній сторінці відомства щодо безпеки в Україні прямо зазначається, що навколо 24 серпня 2026 року не можна виключати посилення атак як на інфраструктуру — зокрема енергетичні об’єкти та транспортні вузли, — так і на цивільні цілі.

    Німецька сторона звернула особливу увагу на залізничний транспорт. Причиною стали не лише загальні ризики воєнного часу, а й конкретна тенденція останніх місяців: російські війська дедалі частіше атакують залізничну інфраструктуру, рухомий склад і безпосередньо пасажирські потяги.

    За повідомленням DPA, посольство Німеччини в Києві наголосило, що українська залізнична інфраструктура та оператори залізничного транспорту залишаються цілями російських повітряних атак. Саме тому громадянам ФРН рекомендують уникати поїздок залізницею.

    Застереження з’явилося практично одразу після однієї з найрезонансніших атак останнього часу — удару російського безпілотника по пасажирському потягу в Одеській області 13 серпня.

    Реактивний ударний дрон поцілив у локомотив пасажирського поїзда. Внаслідок атаки загинули машиніст і його помічник. У потязі на момент удару перебували близько 340 пасажирів. За повідомленнями української сторони, пасажири не постраждали та були евакуйовані.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи атаку, також повідомляв про 340 людей у поїзді. Удар припав саме на локомотив.

    Але на цьому атаки на залізницю Одещини того дня не завершилися. Уже пізніше російський безпілотник удруге протягом 13 серпня атакував локомотив “Укрзалізниці” в області. Цього разу під удар потрапив тепловоз, який виконував маневрові роботи.

    Ці події стали черговим підтвердженням того, що українська залізниця перетворилася на одну з систематичних цілей російських ударів.

    За оприлюдненими навесні даними “Укрзалізниці”, лише протягом 2025 року та першого кварталу 2026-го внаслідок російських атак були пошкоджені 209 локомотивів, 239 пасажирських вагонів і 371 вантажний вагон. Крім того, пошкоджень зазнали 86 залізничних мостів та 50 станцій. На той момент повідомлялося, що лише за два попередні місяці Росія здійснила 352 удари по об’єктах залізничної інфраструктури.

    Масштаби атак продовжили збільшуватися. За даними, які наводила медична гуманітарна організація UK-Med, уже станом на кінець квітня протягом 2026 року було зафіксовано понад 600 атак на залізничну інфраструктуру, а пошкодження отримали понад 40 пасажирських вагонів.

    У червні аналітики Texty.org.ua також звертали увагу на зміну російської тактики. За їхніми підрахунками, протягом кількох попередніх місяців російські війська здійснили понад сотню атак на залізничну інфраструктуру та рухомий склад. Причому географія ударів розширилася: цілями ставали об’єкти не лише поблизу фронту, а й у різних регіонах України.

    Ще наприкінці 2025 року віцепрем’єр з відновлення Олексій Кулеба повідомляв про триразове збільшення кількості атак на українську залізничну систему від липня того року. За його оцінкою на той момент, завдані залізниці від початку 2025 року збитки сягали приблизно $1 млрд.

    Залізниця має особливе значення для України в умовах повномасштабної війни. Після закриття цивільного авіаційного простору саме автомобільний та залізничний транспорт залишаються основними способами міжнародних пасажирських перевезень. “Укрзалізниця” забезпечує внутрішнє сполучення, міжнародні маршрути, евакуацію населення та інші критично важливі перевезення.

    У 2025–2026 роках компанія, навпаки, розширювала міжнародне сполучення з Європою. Зокрема, було оголошено про синхронізацію маршрутів із Польщею та Німеччиною, щоб пасажири могли діставатися німецьких міст із меншою кількістю пересадок.

    Тепер саме на тлі зростання кількості атак Німеччина вирішила окремо акцентувати увагу своїх громадян на ризиках використання цього виду транспорту.

    При цьому попередження Берліна не означає, що небезпека обмежується лише залізницею. Німецьке МЗС загалом зберігає попередження проти поїздок до України, а громадян ФРН закликає уважно стежити за безпековою ситуацією та виконувати вказівки українських органів влади.

    Окреме занепокоєння зараз пов’язане саме з наближенням 24 серпня — Дня Незалежності України. Німецька сторона вказує на можливість посилення атак у цей період, причому серед потенційних цілей називаються транспортні вузли, енергетична інфраструктура та цивільні об’єкти.

    Подібні попередження напередодні українських державних свят західні дипломатичні представництва робили й раніше. Наприклад, перед Днем Незалежності 2024 року посольство США в Києві попереджало про підвищений ризик російських ракетних і безпілотних атак по всій Україні. Тоді американським громадянам радили стежити за повідомленнями, заздалегідь знати розташування найближчих укриттів і негайно прямувати до них після оголошення повітряної тривоги.

    Нинішнє німецьке застереження, однак, з’являється на тлі вже реалізованих ударів безпосередньо по пасажирських потягах. Смертельна атака на Одещині продемонструвала, що ризик стосується не тільки вокзалів, депо чи залізничних вузлів, а й рухомого складу з пасажирами.

    Саме тому найближчі дні перед 24 серпня розглядаються дипломатичними службами як період підвищеної небезпеки. Водночас тверджень про те, що Німеччина має інформацію про конкретний запланований російський удар або визначену ціль, у перевірених офіційних повідомленнях немає. Йдеться саме про посилене безпекове застереження на тлі російських атак, їхньої останньої динаміки та наближення Дня Незалежності України.

  • Українська металургія на межі зупинки: блокування портів і тарифи УЗ створили логістичну кризу

    Українська металургія на межі зупинки: блокування портів і тарифи УЗ створили логістичну кризу

    Гірничо-металургійний комплекс України опинився в критичній ситуації через проблеми з логістикою. Блокування доступу до чорноморських портів, обмежені можливості альтернативних маршрутів та різке зростання вартості залізничних перевезень створюють загрозу подальшої зупинки українських гірничо-збагачувальних комбінатів і скорочення експорту металопродукції.

    Про це йдеться у колонці президента ОП «Укрметалургпром» Олександра Каленкова для GMK Center.

    За його словами, українська металургійна галузь фактично втратила можливість повноцінно використовувати традиційні експортні маршрути через чорноморські порти. Спроби переорієнтувати поставки на західні напрямки наразі не дають можливості компенсувати втрати, оскільки альтернативна логістика виявилася надто дорогою та обмеженою за пропускною спроможністю.

    Одним із головних проблемних напрямків залишається доставка залізної руди та окатків до Польщі. Каленков зазначив, що транспортування окатків до Гданська нині коштує близько 50–60 доларів за тонну. За таких витрат експорт за цим маршрутом стає економічно невигідним для українських підприємств.

    Ситуацію не можуть повною мірою виправити й дунайські порти. Наразі їхня робота додатково ускладнена низьким рівнем води. Навіть після нормалізації умов вони, за оцінкою представника галузі, зможуть забезпечити лише близько 10% тих обсягів перевезень, які українська промисловість могла здійснювати раніше.

    Ще одним потенційним маршрутом є румунський порт Констанца. Однак і він не здатен повністю замінити чорноморські порти України. Порт уже стикається з перевантаженістю, а логістика через нього залишається дорогою, що суттєво обмежує можливості українських експортерів.

    «За відсутності доступу до чорноморських портів гірничо-збагачувальні комбінати продовжать зупинятися, оскільки реальної альтернативи немає», — заявив Каленков.

    Проблеми з логістикою вже позначаються на роботі підприємств. Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат працює на мінімальних потужностях, Південний ГЗК зупинений, а Інгулецький ГЗК тривалий час перебуває у простої.

    За таких умов українська металургія ризикує втратити значну частину своїх експортних можливостей. За оцінкою Каленкова, втрати експорту металопродукції можуть перевищити 50% нинішніх обсягів.

    Окремим фактором, який посилює тиск на галузь, стало підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці». Йдеться про збільшення тарифів на 30%, що безпосередньо впливає на собівартість транспортування української продукції до західних кордонів.

    Президент «Укрметалургпрому» закликав уряд скасувати це рішення та повернути попередні ставки на західному напрямку. На його думку, в умовах, коли українські виробники вже змушені використовувати дорожчі та складніші альтернативні маршрути, додаткове збільшення залізничних тарифів лише погіршує їхнє становище.

    За оцінкою Каленкова, сукупне зростання витрат на транспортування до західних прикордонних переходів уже становить 80–90% у межах України. Для підприємств, які працюють на експорт і залежать від великих обсягів перевезень сировини та готової продукції, таке збільшення витрат може зробити частину поставок економічно невигідними.

    У галузі наголошують, що проблема має комплексний характер. На роботу ГМК одночасно впливають обмеження морської логістики, дорожчі залізничні перевезення, висока вартість електроенергії та нові торговельні квоти Європейського Союзу.

    Каленков назвав поєднання цих факторів «ідеальним штормом» для української гірничо-металургійної галузі. За його словами, уникнути масштабнішого падіння виробництва та експорту можна лише завдяки оперативним рішенням українського уряду та підтримці міжнародних партнерів.

    Особливо критичною ситуація є для гірничо-збагачувальних комбінатів, оскільки їхня робота безпосередньо залежить від можливості регулярно експортувати вироблену продукцію. Якщо підприємства не матимуть доступного маршруту для поставок, скорочення або повна зупинка виробництва можуть стати неминучими.

    Представники галузі вже зверталися до уряду із закликом невідкладно переглянути рішення про підвищення вантажних тарифів залізницею. На їхню думку, за нинішніх умов державна політика має бути спрямована не на збільшення логістичного навантаження на експортерів, а на збереження конкурентоспроможності української промисловості.

    Для України проблема має значення не лише для окремих металургійних підприємств. ГМК є одним із ключових секторів української економіки та важливим джерелом валютних надходжень від експорту. Тривале скорочення виробництва може вплинути на податкові надходження, зайнятість, роботу суміжних підприємств і загальні обсяги українського експорту.

    Таким чином, без відновлення доступних морських маршрутів або створення економічно конкурентної альтернативи українська металургія ризикує й надалі скорочувати виробництво. У галузі очікують від уряду рішень, які дозволять знизити логістичне навантаження та не допустити подальшої зупинки підприємств.

  • Зруйнована кабіна та понівечений локомотив: з’явилися фото поїзда після удару «Шахеда»

    Зруйнована кабіна та понівечений локомотив: з’явилися фото поїзда після удару «Шахеда»

    З’явилися фото та відео наслідків удару російського безпілотника по пасажирському поїзду Одеської залізниці, який стався вранці 13 серпня. На оприлюднених кадрах видно масштабні пошкодження локомотива, зокрема повністю зруйновану кабіну машиніста.

    Фото та відео наслідків атаки опублікували президент України Володимир Зеленський та Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За попередніми даними, російський удар припав по локомотиву пасажирського поїзда. Унаслідок атаки загинули машиніст та його помічник. Вони перебували в кабіні під час влучання та не мали можливості врятуватися.

    Водночас пасажири поїзда не постраждали. На момент удару у вагонах перебували 340 людей. Після атаки їх організовано евакуювали та автобусами доправили до Одеси.

    У ДСНС уточнили, що рятувальники евакуювали 317 пасажирів, серед яких було 67 дітей. Інформації про постраждалих серед пасажирів не надходило.

    На опублікованих кадрах видно, що передня частина локомотива зазнала критичних пошкоджень. Кабіна машиніста практично повністю зруйнована, а сам локомотив охопило полум’я. Рятувальники повідомили, що після влучання сталося загоряння, однак пожежу вдалося ліквідувати.

    Президент Володимир Зеленський, коментуючи атаку, наголосив, що йдеться про удар по цивільному об’єкту. За його словами, російська сторона не могла не розуміти, що атакує пасажирський потяг.

    «І точно той, хто керував дроном, не міг не знати, що ціль абсолютно цивільна», — заявив глава держави.

    Зеленський також закликав міжнародну спільноту до рішучої відповіді на російські атаки по цивільній інфраструктурі України. Окремо президент наголосив на необхідності посилення української протиповітряної оборони, яка має захищати людей та критично важливі об’єкти від російських ракет і безпілотників.

    За інформацією, яка з’явилася після атаки, команда «Укрзалізниці» отримала попередження про наближення реактивного безпілотника та передала відповідну інформацію машиністу. Однак через високу швидкість дрона та його різкий маневр зупинити поїзд до моменту удару не вдалося.

    Попри влучання по локомотиву, пасажирські вагони не зазнали таких пошкоджень, які призвели б до жертв серед людей. Після евакуації пасажирів залізничники та рятувальники продовжили працювати на місці події.

    Удар по поїзду став черговим випадком, коли російські війська атакують цивільну транспортну інфраструктуру України. Особливе занепокоєння викликає те, що в момент атаки потяг перевозив сотні пасажирів, серед яких десятки дітей.

    Наразі відповідні служби продовжують працювати на місці події, а українська влада вкотре наголошує на необхідності посилення захисту залізничної інфраструктури та систем протиповітряної оборони

  • Нова схема на Укрзалізниці – списані запчастини закуповуються як нові

    Нова схема на Укрзалізниці – списані запчастини закуповуються як нові

    Заступник начальника локомотивної служби Південно-Західної залізниці Андрій Корнійчук разом із ділком Сергієм Овчаренком організували цікавий бізнес на закупівлі запчастин – старі запчастини списуються з депо і викуповуються назад по тендеру. Вживані, крадені — головне, щоб договір був.

    Схема прокручується через компанію ТОВ «АСОР БУД СЕРВІС».

    Андрій Корнійчук роздає команди підконтрольним у депо Київ-Пасажирський і Козятин: списувати, вивозити, передавати представникам фірми. А далі — договір з УЗ і гроші. Все під надійним дахом ЦКБ. За інформацією наших джерел, про схему знають усі.

    Особливо витончено виглядає епізод з полозами. Фірма підписує договір на їх поставку з Локомотивною компанією — і того ж дня Андрій Корнійчук дає команду своїм підрозділам закупити матеріали для виробництва тих самих полозів. Щоб потім поставити їх у ті самі депо.

    Також  ТОВ «АСОР БУД СЕРВІС» спокійно виграла тендер на Одеській залізниці в реального виробника. Що логічно, адже собівартість краденої продукції дорівнює нулю.

    Реальний завод з нормальною собівартістю, зарплатами і податками просто не мав шансів. А звідки взяли товар? За інформацією наших джерел, за командою того ж Корнійчука винесли з депо Козятин.

    Причому Андрій Корнійчук не церемониться. Приїжджає до підлеглих і змушує їх робити протиправні дії під прямими погрозами: «Не виконаєте — звільню, і хлопці втратять бронювання від призову». ТОВ «АСОР БУД СЕРВІС» вже ловили на поставках вживаних запчастин, але справу зам’яли.

    Також про фіктивність ТОВ «АСОР БУД СЕРВІС», яка позиціонує себе як серйозний виробник складних деталей на мільйони гривень, свідчить той факт, що в штаті компанії всього два співробітники.

    Таким чином завдяки Андрію Корнійчуку з депо раптом зникають деталі і з’являються на складах «постачальників». Пізніше Укрзалізниця закуповує крадені у себе ж запчастини як нові, що має стати предметом вивчення правоохоронних органів.

  • Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Україна та Молдова готують пакет транспортних рішень, який має посилити резервні маршрути українського експорту на тлі постійних російських атак на транспортну та портову інфраструктуру. Серед ключових питань — можливе надання Україні 20 локомотивів, нові залізничні маршрути через молдовську територію до румунського порту Констанца, конкурентні транзитні тарифи, спрощення перетину кордону та відкриття нового спільного пункту пропуску. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій України за підсумками переговорів української та молдовської сторін.

    Домовленості обговорювали під час робочої зустрічі на Одещині міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника з віцепрем’єр-міністром — міністром інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимиром Болею. Одним із головних завдань сторони назвали створення стабільного транспортного сполучення від Одеси до Дунайського регіону та далі до країн Європейського Союзу.

    Найбільш помітною частиною переговорів стала залізниця. Молдова зараз готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Важливо, що йдеться саме про опрацювання механізму передачі: у повідомленні українського міністерства не зазначено, що локомотиви вже передані «Укрзалізниці», а також не названо їхні моделі, технічний стан, строки отримання чи юридичну форму майбутньої угоди.

    Для української залізниці навіть таке порівняно невелике поповнення має значення через систематичні російські удари по рухомому складу. Навесні уряд повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення РФ було уражено понад 300 локомотивів, близько 50 з яких на той момент уже не підлягали відновленню. Пізніші галузеві дані говорили вже про понад 400 уражених локомотивів, що демонструє, наскільки швидко зростають втрати через посилення російських атак на залізницю у 2026 році.

    Особливо різко Росія наростила удари по рухомому складу наприкінці 2025-го та у 2026 році. Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Балеста раніше пояснював, що атаки важкими ударними безпілотниками безпосередньо на локомотиви стали новою реальністю для залізниці. Лише за перший квартал 2026 року, за оприлюдненими даними, було пошкоджено 81 тепловоз.

    Саме тому питання резервного тягового парку стає не просто економічною, а стратегічною проблемою. «Укрзалізниця» повинна одночасно забезпечувати пасажирські перевезення, військову та гуманітарну логістику, доставку імпортних вантажів і експорт української продукції, тоді як Росія намагається систематично вражати депо, енергетичну інфраструктуру та локомотиви.

    Однак переговори з Молдовою значно ширші за передачу техніки. Київ і Кишинів також хочуть збільшити кількість маршрутів для українських вантажів через молдовську територію до румунського порту Констанца. Українська сторона наголошує, що для такого транзиту критично важливо забезпечити конкурентну вартість залізничних перевезень, аби альтернативний маршрут залишався економічно привабливим для експортерів.

    Констанца вже стала одним із ключових альтернативних портів для української зовнішньої торгівлі після початку повномасштабної війни. Посилення маршруту через Молдову може дати Україні додатковий резерв на випадок нових ударів по портовій та транспортній інфраструктурі Одеського регіону.

    Актуальність такого маршруту різко зросла після нових російських атак на транспортну інфраструктуру Одещини. Зокрема, після удару 9 серпня було пошкоджено автомобільний міст у районі села Маяки. Через це рух до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та на частині траси Одеса — Рені довелося обмежувати.

    Ще одним ключовим питанням переговорів стала ділянка міжнародного транспортного коридору біля Паланки. Україна та Молдова хочуть гарантувати вільний і безпечний транзит приблизно 7-кілометровою ділянкою дороги М-15, яка має особливе значення для сполучення Одеси з півднем Одеської області та Дунайським регіоном.

    Українська сторона прямо називає пріоритетом безперешкодний рух від Одеси до Дунайського регіону. Цей напрямок важливий не лише для автомобільних перевезень, а й як частина більшої мультимодальної системи, яка повинна з’єднати українські підприємства з портами Дунаю, Молдовою, Румунією та рештою ЄС.

    Паралельно сторони готуються до відкриття нового спільного пункту пропуску. Детальні параметри об’єкта — точна локація, строки запуску та проєктна пропускна спроможність — у повідомленні Мінрозвитку поки не деталізуються. Проте сам напрям роботи має допомогти зменшити навантаження на наявні переходи та прискорити переміщення вантажів через українсько-молдовський кордон.

    Микола Калашник наголосив, що результат переговорів має бути практичним: Україна розраховує отримати більше маршрутів, швидше проходження кордону та стійкішу логістичну мережу між Україною, Молдовою та Євросоюзом. Після зустрічі сторони домовилися продовжити координацію вже на робочому рівні та прискорити реалізацію погоджених рішень у сфері залізничного, автомобільного та прикордонного сполучення.

    Розширення маршрутів через Молдову відбувається на тлі системної спроби Росії підірвати українську експортну логістику. Після початку повномасштабного вторгнення Москва регулярно атакує морські порти, залізницю, мости, автомобільні шляхи, енергетичні вузли та рухомий склад. Тільки залізнична система за роки великої війни зазнала тисяч уражень інфраструктурних об’єктів, а у 2026 році темп атак на рухомий склад помітно зріс.

    Через це Україна фактично створює багаторівневу систему резервної логістики. Морський коридор у Чорному морі залишається критично важливим для експорту, але паралельно Київ розширює Дунайський напрямок, сухопутні переходи з ЄС і транзит через сусідні країни. Молдова в цій системі отримує особливе значення через географічне розташування між півднем України та Румунією.

    Якщо домовленість щодо локомотивів буде реалізована, 20 одиниць молдовського рухомого складу стануть ще одним елементом відновлення українських тягових можливостей. Водночас стратегічно важливішим результатом переговорів може стати саме створення стабільного транспортного коридору Україна — Молдова — Румунія — ЄС, здатного працювати навіть за умов регулярних російських атак на окремі ланки української логістичної системи.

    Наразі переговори тривають. Остаточного рішення щодо передачі всіх 20 локомотивів, конкретних транзитних знижок і строків відкриття нового пункту пропуску публічно ще не оголошено. Проте Київ і Кишинів уже заявляють про намір перевести попередні домовленості у практичні рішення — від додаткової тяги для «Укрзалізниці» до нових шляхів доставки українських вантажів у порт Констанца та на ринки Європейського Союзу.

  • У вагоні +35°C, а кондиціонер не працює: що вимагати від «Укрзалізниці» і чи повернуть гроші

    У вагоні +35°C, а кондиціонер не працює: що вимагати від «Укрзалізниці» і чи повернуть гроші

    Під час літньої спеки несправний кондиціонер у поїзді може перетворити багатогодинну подорож на справжнє випробування. Особливо гостро проблема відчувається у вагонах, де вікна конструктивно не відкриваються. Однак пасажир не зобов’язаний просто миритися із задушливим вагоном: українські санітарні правила визначають температурний режим, а «Укрзалізниця» сама рекомендує у разі проблем звертатися спочатку до провідника, а потім до начальника поїзда. Про це повідомляє «Судово-юридична газета».

    При цьому автоматичної виплати чи фіксованого повернення частини вартості квитка тільки через поломку кондиціонера правила перевезень не передбачають. Але це не означає, що пасажир взагалі позбавлений права на компенсацію. Українська судова практика вже має справи, в яких неналежне кондиціонування визнавалося неякісною послугою перевезення.

    Скільки градусів має бути у вагоні

    В Україні діють Державні санітарні правила і норми експлуатації рухомого складу залізничного транспорту для пасажирських перевезень. Вони встановлюють конкретні вимоги до мікроклімату.

    У літній період у вагоні, обладнаному кондиціонером, температура повинна підтримуватися на рівні +24°C із допустимим відхиленням у 2°C, тобто фактично в межах від +22°C до +26°C. Такий температурний режим має дотримуватися і під час прямування поїзда.

    Причому кондиціонер повинні запускати не тоді, коли пасажири вже годину сидять у розпеченому вагоні.

    Санітарні правила передбачають, що влітку вентиляція, а у вагонах із системою кондиціонування — і кондиціонер, повинні бути ввімкнені за 30 хвилин до посадки пасажирів.

    Раніше сама «Укрзалізниця» також офіційно роз’яснювала, що нормативна температура у вагоні з кондиціонером становить +22…+26°C. Перевізник водночас попереджав, що після початку руху системі може знадобитися певний час, щоб охолодити вагон.

    Тому ситуація, коли одразу після посадки у вагоні ще тепло, сама по собі не обов’язково означає несправність. Інша справа — якщо температура протягом тривалого часу залишається значно вищою за норму, а обладнання фактично не працює.

    Як ще до покупки зрозуміти, чи є кондиціонер

    Один із найважливіших моментів — перевірити оснащення вагона ще під час бронювання.

    Правила перевезення передбачають спеціальну піктограму для вагонів із кондиціонуванням.

    «Укрзалізниця» також пояснювала, що під час онлайн-купівлі квитка пасажир може побачити відповідну інформацію біля характеристик вагона. Якщо квиток купують у касі, наявність кондиціонування можна уточнити у касира.

    Це важливо з юридичної точки зору.

    Якщо пасажир свідомо купив квиток у вагон, який не обладнаний кондиціонером, сама відсутність охолодження не означатиме, що перевізник не надав обіцяну послугу.

    Інша ситуація — коли під час продажу вагон був позначений як обладнаний кондиціонером, але під час поїздки система не працювала.

    Саме в такому випадку позиція пасажира значно сильніша.

    А що з плацкартом без кондиціонера

    Не кожен вагон «Укрзалізниці» зобов’язаний мати систему кондиціонування.

    У вагонах без неї ключовою вимогою стає справна вентиляція. «Укрзалізниця» раніше пояснювала, що у таких вагонах повинна працювати система вентиляції, а вікна мають відкриватися, крім окремих конструктивних винятків — зокрема аварійних виходів.

    Санітарні правила також вимагають постійної роботи примусової вентиляції під час перевезення пасажирів у відповідних вагонах.

    Тому аргумент «кондиціонера тут і не повинно бути» ще не дає права залишити людей у вагоні взагалі без нормального повітрообміну.

    Більше того, несправність систем вентиляції належить до технічних проблем, через які вагон за певних умов не повинен допускатися до складу пасажирського поїзда в пункті формування або обороту.

    Що робити прямо під час поїздки

    Перший крок — звернутися до провідника. Іноді причиною може бути неправильне налаштування обладнання, тимчасове відключення або технічна несправність, яку персонал здатен усунути.

    Якщо проблему не вирішили, варто звернутися до начальника поїзда.

    Це не формальність. «Укрзалізниця» сама рекомендує пасажирам у разі підвищеної температури повідомляти провідника або начальника поїзда. Працівники мають вжити заходів для усунення несправності, а за наявності можливості — пересадити пасажирів до іншого вагона.

    Особливо важливо попросити, щоб звернення та несправність були зафіксовані.

    Якщо конфлікт дійде до письмової претензії або суду, простого твердження «було дуже жарко» може бути недостатньо.

    Корисно зберегти квиток, зробити скриншот інформації про вагон із позначкою кондиціонера, сфотографувати термометр у вагоні, записати номер вагона, дату, номер поїзда та приблизний час, коли проблема виникла.

    Відео або фото не замінюють офіційної фіксації, але можуть бути додатковими доказами.

    Чи зобов’язані пересадити пасажира

    Автоматичного права на пересадку в конкретне купе немає — усе залежить від наявності вільних місць.

    Але якщо у складі є вільні місця у вагонах, де кондиціонування працює нормально, пасажир може вимагати від персоналу розглянути можливість переведення.

    Саме таку модель дій описувала й сама «Укрзалізниця»: працівники повинні спробувати усунути несправність, а якщо є можливість — пересадити людей.

    Тому мовчки сидіти у несправному вагоні до кінцевої станції — найгірший варіант для подальшої претензії. Перевізник може аргументувати, що про проблему під час рейсу взагалі не знав і не мав можливості її усунути.

    Чи поверне «Укрзалізниця» гроші за квиток

    Ось тут є важливий нюанс.

    Правила перевезення не містять простої формули на кшталт: «не працював кондиціонер — повертається 30% вартості квитка».

    Тобто автоматичної компенсації немає.

    Але пасажир є споживачем послуги, а перевізник повинен надати її належної якості.

    Якщо людина придбала проїзд у вагоні з кондиціонуванням, а система не працювала і встановлені умови перевезення не були забезпечені, вона може після подорожі подати претензію до «Укрзалізниці» з вимогою компенсації.

    І тут існує дуже показовий судовий прецедент.

    Верховний Суд уже розглядав справу про кондиціонер

    У справі №216/3789/16-ц пасажир звернувся до суду через неналежні умови перевезення, зокрема проблеми з кондиціонуванням.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду вказав, що суди встановили факт порушення права пасажира на отримання послуги з кондиціонування повітря через неналежну якість перевезення.

    Суд погодився і з висновком про можливість відшкодування моральної шкоди за встановлених обставин.

    Це принципово важливий момент: несправний кондиціонер у вагоні, де така послуга мала надаватися, вже визнавався судами не просто «побутовою незручністю», а порушенням прав споживача.

    Втім, судове рішення в одній справі не означає, що кожен пасажир автоматично отримає таку саму суму. Обставини, докази, тип вагона, тривалість проблеми й реакція працівників оцінюються окремо.

    Моральну шкоду теж можна вимагати

    Українська судова практика допускає і відшкодування моральної шкоди через неякісне залізничне перевезення.

    У справі №757/12721/17-ц Верховний Суд погодився з висновком, що встановлений факт неякісного надання послуг може створювати підстави для пені та компенсації моральної шкоди.

    У тій справі обставини були пов’язані не лише з комфортом у вагоні, а з іншими порушеннями під час перевезення, тому механічно переносити її висновки на будь-яку поломку кондиціонера не варто.

    Але загальний принцип важливий: договір перевезення не позбавляє пасажира захисту, передбаченого законодавством про права споживачів.

    Для моральної компенсації недостатньо просто сказати, що «було неприємно». Потрібно доводити сам факт порушення та наслідки, яких воно завдало.

    Куди скаржитися після поїздки

    Насамперед варто подати офіційне звернення безпосередньо до «Укрзалізниці». У ньому слід зазначити номер поїзда, вагон, дату поїздки, місця, опис несправності, реакцію провідника та начальника поїзда, а також сформулювати, чого саме ви вимагаєте.

    До звернення краще додати квиток, фото, відео, скриншот позначки про кондиціонер та інші підтвердження.

    «Укрзалізниця» раніше вказувала контактний центр 0 800 503 111 як канал для повідомлення про проблеми під час поїздки.

    Якщо йдеться про права споживача, можливе також звернення до Держпродспоживслужби. Питання технічного стану транспорту можуть бути предметом звернення до компетентних транспортних органів.

    І вже якщо добровільно врегулювати питання не вдалося, залишається суд.

    Головне — не плутати два різні випадки

    Якщо квиток продавався у вагон без кондиціонера, то вимагати гроші лише за сам факт його відсутності навряд чи буде обґрунтовано. Але вентиляція все одно повинна бути справною.

    Якщо ж людина купила квиток у вагон, який заявлений як кондиціонований, а всю дорогу температура значно перевищувала нормативні +22…+26°C через несправність системи, ситуація зовсім інша. Санітарні вимоги встановлюють конкретний температурний режим, а Верховний Суд уже визнавав неналежне кондиціонування порушенням прав пасажира.

    Тому найважливіший алгоритм простий: повідомити провідника → звернутися до начальника поїзда → попросити зафіксувати несправність → за можливості домогтися пересадки → зберегти докази → після подорожі подати письмову претензію.

    І хоча «Укрзалізниця» не повертає автоматично частину квитка за кожен зламаний кондиціонер, закон не змушує пасажира платити за заявлений комфорт і мовчки їхати кілька годин у розпеченому вагоні. Якщо послуга справді була неналежної якості й це можна довести, вимога про компенсацію має юридичні підстави.

  • Троє дітей залишилися без мами: під час удару РФ під Києвом загинула працівниця «Укрзалізниці»

    Троє дітей залишилися без мами: під час удару РФ під Києвом загинула працівниця «Укрзалізниці»

    Масований російський удар по Київщині у ніч проти 5 серпня забрав життя працівниці «Укрзалізниці» Світлани Башловки. Жінка загинула на залізничній платформі «Квітнева» у Броварському районі. Вдома на неї чекали чоловік і троє дітей — двоє синів та донька. Історію загиблої оприлюднила «Залізна родина» — благодійний проєкт допомоги залізничникам та їхнім сім’ям, які постраждали внаслідок російської агресії.

    У ніч атаки російські війська завдали удару по району залізничної станції. За повідомленнями українських медіа, загалом там загинули восьмеро людей. Частина жертв перебувала безпосередньо на платформі, коли стався удар.

    Однією із них була Світлана Башловка.

    Їй було 50 років. Світлана Василівна народилася 28 червня 1976 року у селі Кобижча на Чернігівщині. Більше чотирьох років її життя були пов’язані з українською залізницею.

    Колеги згадують її як щиру, відповідальну та працьовиту людину, на яку можна було покластися.

    Від сигналістки до станційної робітниці

    Свій професійний шлях на залізниці Світлана розпочала сигналісткою третього розряду на станції «Дарниця».

    Пізніше вона працювала прибиральницею виробничих приміщень на вокзалі станції «Київ-Пасажирський». Від травня 2026 року жінка обіймала посаду станційної робітниці другого розряду станції «Ніжин».

    Тобто буквально за кілька місяців до загибелі вона перейшла на нову роботу.

    «Залізна родина» описує Світлану як людину, для якої сім’я була головною цінністю. Вона виховувала трьох дітей, а рідні запам’ятають її турботу, доброзичливість і готовність підтримати у складний момент.

    Жінка мріяла про мир в Україні, хотіла подорожувати разом із родиною та бачити щасливе майбутнє своїх дітей.

    Ці плани обірвала російська ракета.

    Вона загинула на платформі «Квітнева»

    5 серпня життя Світлани Башловки обірвалося на платформі «Квітнева» у Броварському районі Київської області.

    Ця історія стала однією з найболючіших після масованого удару, адже загиблі перебували у цивільному місці — на залізничній інфраструктурі, якою щодня користуються звичайні пасажири та працівники.

    Після атаки журналісти, які працювали на місці, повідомляли про особисті речі загиблих, що залишилися біля платформи. У перші години після удару на телефони деяких жертв продовжували телефонувати рідні.

    Саме такі деталі показують масштаб трагедії значно сильніше за суху статистику: люди просто чекали на поїзд або перебували біля станції, коли Росія завдала удару.

    Вісім загиблих після удару

    За даними, оприлюдненими після атаки, на станції та поблизу неї загинули восьмеро людей.

    Рятувальники, правоохоронці та медики працювали на місці удару, документуючи наслідки та встановлюючи особи загиблих.

    Масштаб руйнувань тієї ночі не обмежився залізницею.

    У Київській області російська атака пошкодила десятки цивільних та комерційних об’єктів. За попередніми даними, серед них були складські комплекси, виробничі будівлі, приватні будинки, тепличне господарство та десятки транспортних засобів.

    Під удар також потрапили об’єкти великих українських і міжнародних компаній.

    Російська атака початку серпня стала однією з найбільш руйнівних для логістичної та торговельної інфраструктури Київщини за останній час.

    Тієї ж ночі були знищені великі склади

    Серед найгучніших наслідків удару — знищення одного з великих логістичних комплексів Rozetka.

    Співзасновник компанії Владислав Чечоткін пізніше заявив, що прямі втрати Rozetka від кількох останніх російських атак сягають мільярдів гривень і є найбільшими за всю історію компанії.

    Також постраждали логістичні потужності PUMA, Bosch, Toyota, Intertop, NOVUS, «Сільпо» та інших компаній.

    Проте за масштабними економічними цифрами залишаються людські життя.

    На об’єктах бізнесу під час атак також були загиблі та поранені працівники. Історія Світлани Башловки стала ще одним нагадуванням, що російські удари по транспортній та логістичній інфраструктурі означають не просто пошкодження складів чи залізничних колій — на цих об’єктах працюють і перебувають люди.

    «Укрзалізниця» працює під постійними ударами

    Українська залізниця від початку повномасштабного вторгнення стала одним із ключових елементів життєзабезпечення країни.

    Саме залізничники у перші місяці війни евакуювали мільйони людей із небезпечних регіонів, забезпечували рух гуманітарних вантажів, підтримували пасажирське сполучення та продовжували роботу навіть під регулярними ракетними й дроновими атаками.

    Росія систематично завдає ударів по залізничній інфраструктурі України — станціях, депо, енергетичних об’єктах, локомотивах та рухомому складу.

    Через це серед загиблих і поранених протягом війни є і працівники «Укрзалізниці».

    Для підтримки таких родин і був створений проєкт «Залізна родина». Він допомагає залізничникам, які постраждали від російської агресії, та сім’ям тих, хто загинув. За даними самого фонду, через його програми вже підтримано сотні сімей. На сайті проєкту вказано понад 23 млн грн зібраної допомоги та понад 19 млн грн уже наданої підтримки.

    Для трьох дітей це вже не статистика війни

    У Світлани Башловки залишилися чоловік, двоє синів та донька.

    Колеги говорять про неї передусім не як про чергову цифру у звіті про наслідки російського обстрілу, а як про матір і людину, яка будувала звичайні плани на майбутнє.

    Вона хотіла, щоб війна завершилася, планувала подорожувати з родиною і мріяла про нормальне життя для дітей.

    У цьому і полягає одна з найтрагічніших рис російських атак по українських містах та цивільній інфраструктурі: за кожною цифрою загиблих є окрема сім’я, яка після одного вибуху вже ніколи не повернеться до попереднього життя.

    Російські удари по цивільній інфраструктурі тривають

    Київщина протягом 2026 року регулярно зазнає масованих атак безпілотниками та ракетами.

    Лише за попередні місяці обласна влада неодноразово повідомляла про десятки й сотні пошкоджених об’єктів після великих атак. Наприклад, після одного з липневих ударів у регіоні було зафіксовано пошкодження 276 об’єктів, 251 із них — у Вишневому.

    Поліція Київщини під час тієї атаки повідомляла про загиблих і десятки постраждалих, включно з дітьми.

    Такі дані показують, що небезпека для цивільного населення столичного регіону залишається системною.

    Росія використовує по Київщині ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети, а наслідки ударів фіксують у житлових районах, на підприємствах, транспортних вузлах та інших цивільних об’єктах.

    Життя Світлани обірвалося дорогою, якою щодня користуються тисячі людей

    Трагедія на платформі «Квітнева» особливо гостро показує, наскільки умовною стала межа між фронтом і тилом.

    Залізнична станція у Київській області — це місце, де люди їдуть на роботу, повертаються додому, зустрічають рідних чи пересідають на інший транспорт.

    Для Світлани Башловки залізниця була ще й частиною професійного життя.

    Понад чотири роки вона працювала в системі, яка під час війни продовжує перевозити мільйони українців попри удари і руйнування.

    5 серпня вона сама стала жертвою тієї війни, роботу під час якої допомагала підтримувати.

    У неї залишилися чоловік і троє дітей. Для них масована атака на Київщину — вже не повідомлення про кількість ракет, пошкоджених об’єктів або збитків у мільярди гривень.

    Це день, коли їхня мама не повернулася додому.

  • “Життя важливіше за електричку”: “Укрзалізниця” звернулася до пасажирів через масовані атаки РФ

    “Життя важливіше за електричку”: “Укрзалізниця” звернулася до пасажирів через масовані атаки РФ

    “Укрзалізниця” закликала українців не нехтувати сигналами повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки під час перебування на об’єктах залізничної інфраструктури. У компанії наголошують, що в умовах масованих російських атак перебування на вокзалах, станціях і платформах може становити підвищену небезпеку.

    Про це повідомляє “Укрзалізниця”.

    У компанії пояснили, що під час повітряної тривоги пасажирам необхідно, за можливості, негайно переходити до найближчих укриттів. Якщо поблизу немає захисної споруди, слід відійти на безпечну відстань від об’єктів залізничної інфраструктури та уникати скупчення людей на відкритій місцевості.

    Також в “Укрзалізниці” наголосили, що під час масованих ракетних і дронових атак рух поїздів у регіонах, які можуть опинитися під ударом, оперативно призупиняють із міркувань безпеки.

    “Життя важливіше за електричку”, — підкреслили в компанії, закликавши пасажирів із розумінням ставитися до тимчасових затримок і суворо виконувати рекомендації щодо безпеки.

    Звернення пролунало після масованої атаки Росії в ніч на 5 серпня, коли під ударами опинилися Київ та Київська область. Внаслідок обстрілів були пошкоджені житлові будинки, складські комплекси та об’єкти логістичної інфраструктури.

    Поблизу атакованих логістичних центрів у Броварському районі на території залізничної платформи виявили загиблих. Через загрозу повторних ударів “Укрзалізниця” тимчасово зупиняла рух поїздів, а пасажирів і працівників станцій евакуювали у безпечні місця.

    За останніми даними, внаслідок російської атаки на Київську область загинули щонайменше 17 людей, ще 36 отримали поранення.

    Крім того, через російський удар було зруйновано сортувальний центр одного з поштових операторів у Києві, а уряд розпочав консультації з представниками бізнесу щодо ліквідації наслідків атаки та підтримки підприємств, які зазнали збитків. Одночасно президент Володимир Зеленський заявив про суттєве скорочення постачання Україні ракет для систем протиповітряної оборони, наголосивши на необхідності посилення підтримки з боку міжнародних партнерів.

  • У Броварському районі 8 людей загинули, очікуючи на потяг: подробиці трагедії після атаки РФ

    У Броварському районі 8 людей загинули, очікуючи на потяг: подробиці трагедії після атаки РФ

    У ніч на 5 серпня російська атака по Київській області забрала життя щонайменше восьми людей у Броварському районі. Усі вони перебували на залізничній станції “Квітневе”, де чекали на потяг, який затримався через обставини, що наразі встановлюються.

    Про це повідомив голова Броварської районної державної адміністрації Віталій Бігун в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

    За його словами, саме станція “Квітневе” стала місцем найбільшої кількості жертв і постраждалих під час нічного обстрілу.

    “Учора вночі потяг трохи затримався, і люди не встигли на свій останній потяг. Наразі відомо про вісьмох загиблих”, – розповів Бігун.

    Очільник Броварської РДА зазначив, що загалом у районі зафіксовано п’ять локацій зі значними руйнуваннями. Під російський удар потрапили логістичні підприємства, зокрема об’єкти компанії Fozzy Food, які забезпечують зберігання та постачання продуктів харчування.

    Крім логістичних центрів, російські війська вкотре атакували цивільну інфраструктуру. Унаслідок обстрілів пошкоджено житлові будинки, а фахівці продовжують встановлювати масштаби руйнувань.

    За словами Віталія Бігуна, на одному з найбільших логістичних хабів, який спеціалізується на вантажоперевезеннях, рятувальники ДСНС досі ліквідовують масштабну пожежу.

    Наразі офіційно підтверджено загибель восьми людей. Водночас доля ще трьох осіб залишається невідомою, а близько 12 постраждалих перебувають у лікарнях, де їм надають необхідну медичну допомогу.

    Нагадаємо, в ніч на 5 серпня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ і Київську область із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. Унаслідок ударів були зруйновані логістичні комплекси, виробничі підприємства та об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема ключові логістичні центри компанії “Епіцентр”. Також Повітряні сили ЗСУ повідомили, що під час цієї атаки Росія застосувала 28 ракет і 115 безпілотників, а основний удар припав саме на Київщину.

  • Масований удар по Київщині: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджено логістичні центри та залізницю

    Масований удар по Київщині: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджено логістичні центри та залізницю

    Унаслідок масованої комбінованої атаки російських військ на Київську область в ніч на 5 серпня кількість загиблих зросла до 14 осіб, ще 22 людини дістали поранення. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога.

    Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, аварійно-рятувальні роботи тривають одразу на семи локаціях. Найбільше постраждав Броварський район, де підрозділи ДСНС працюють на чотирьох об’єктах. Ще дві локації знаходяться у Бучанському районі та одна — у Фастівському.

    У Броварському районі внаслідок російських ударів виникли масштабні пожежі складських приміщень у Броварах, селищі Велика Димерка, а також у селах Квітневе та Перемога. Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків обстрілів та гасіння вогню.

    У Фастівському районі пожежники ліквідували займання транспортних засобів на території одного з підприємств, яке також зазнало удару.

    У Бучанському районі триває гасіння пожежі складської будівлі у селі Чайки. Водночас у Софіївській Борщагівці рятувальникам вже вдалося ліквідувати займання на території логістичного підприємства.

    У ДСНС наголошують, що роботи проводяться в умовах підвищеної небезпеки, адже зберігається загроза повторних російських ударів.

    Через ураження логістичних центрів у Броварському районі було також порушено залізничне сполучення. В “Укрзалізниці” повідомили, що поруч із атакованими об’єктами проходять залізничні колії, через що рух поїздів тимчасово призупинили, а пасажирів і персонал станцій евакуювали.

    За оперативною інформацією компанії, на території залізничної платформи біля атакованих логістичних центрів виявили загиблих. Наразі триває оцінка наслідків обстрілу та відновлення роботи інфраструктури.

    Нагадаємо, в ніч на 5 серпня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку по Києву та Київській області, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. У столиці внаслідок ударів спалахнули масштабні пожежі, переважно на складських об’єктах. За словами мера Києва Віталія Кличка, у місті загинула одна жінка, ще понад 20 людей отримали поранення.

    Київська область також зазнала значних руйнувань. Найбільше постраждали Броварський, Бучанський та Фастівський райони, де російські удари спричинили численні пожежі, пошкодження підприємств і логістичної інфраструктури, а також призвели до значних людських втрат.