Uanews.life

Позначка: Європа

  • Військовослужбовиця з Полтавщини 8 разів покидала службу заради відпочинку у Європі

    Військовослужбовиця з Полтавщини 8 разів покидала службу заради відпочинку у Європі

    Правоохоронці повідомили про підозру військовослужбовиці з Полтавщини, яка під час воєнного стану систематично виїжджала на відпочинок за кордон замість проходження служби.

    За даними Державного бюро розслідувань, старший сержант однієї з військових частин протягом 2022–2024 років вісім разів залишала місце служби й відвідувала курорти Чорногорії та Польщі.

    Попри відсутність на службі, жінка продовжувала отримувати грошове забезпечення. Керівництво частини не реагувало на її прогули, що призвело до безпідставної виплати майже 190 тисяч гривень з державного бюджету.

    Слідчі інкримінують військовослужбовиці ухилення від військової служби шляхом обману в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 409 КК України), а також шахрайство, що завдало значної шкоди (ч. 3 ст. 190 КК України). Максимальне покарання за цими статтями передбачає до 10 років позбавлення волі.

    У ході слідства підозрювана відшкодувала незаконно отримані кошти. Водночас перевіряються дії командування військової частини, яке продовжувало нараховувати їй виплати, попри відсутність на службі.

  • Європа змінює умови підтримки українських біженців

    Європа змінює умови підтримки українських біженців

    Після трьох років повномасштабної війни в Україні Європа поступово змінює умови допомоги українцям. Якщо у 2022 році біженці отримували безкоштовне житло, харчування та грошову підтримку, то у 2025-му акцент зміщується на працевлаштування та інтеграцію, а фінансова підтримка скорочується.

    За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, нині в Європі перебуває близько 5,1 млн українців, переважно жінки та діти.

    Польща

    Залишається головним напрямком для українців. Діти відвідують школи, а працездатні українці мають спрощений доступ до ринку праці — 69% вже працюють. Проте фінансова допомога скорочена: після перших 4 місяців проживання у державних гуртожитках біженці сплачують за житло самостійно, виняток — пенсіонери, багатодітні та люди з інвалідністю.

    Німеччина

    Базове соціальне забезпечення залишається щедрим — 502 євро на дорослого, оплата оренди та комуналки. Для матері з дитиною допомога може сягати 1300 євро на місяць. Однак зайнятість українців низька — близько 25%, головним чином через мовний бар’єр та високий рівень соцдопомоги.

    Чехія

    Скорочення безкоштовного проживання до 90 днів стимулює українців швидше інтегруватися на ринку праці. Понад 60% вже працюють, переважно у сфері послуг та фізичній праці. Держава фінансує мовні курси та перекваліфікацію.

    Іспанія, Італія, Румунія, Словаччина

    Соцдопомога обмежена, а більшість біженців мають швидко шукати роботу. У Словаччині безкоштовне житло доступне лише 120 днів.

    Велика Британія та Ірландія

    Українці можуть працювати та користуватися медичними послугами, але після 6–12 місяців у приймаючій сім’ї мусять орендувати житло самостійно. В Ірландії допомога зменшена з 232 до 39 євро на тиждень після перших 90 днів проживання.

    Скандинавія та Балтія

    Норвегія, Данія, Швеція та Фінляндія дають близько 300 євро на місяць та житло в центрах розміщення, акцентуючи на інтеграції та роботі. У Литві, Латвії та Естонії рівень працевлаштування українців сягає 50%, але державна допомога мінімальна.

    Таким чином, Європа не закрила двері для українців, але перехід від щедрих виплат до базових гарантій і вимог самостійності означає, що біженці тепер повинні швидше інтегруватися та шукати роботу. Для тих, хто очікує повного утримання, нові умови можуть стати розчаруванням.

  • Кіберполіція України взяла участь в міжнародній спецоперації проти угруповання BlackSuit

    Кіберполіція України взяла участь в міжнародній спецоперації проти угруповання BlackSuit

    Україна долучилася до масштабної міжнародної спецоперації під назвою «Checkmate», в межах якої припинено діяльність кіберзлочинного угруповання BlackSuit. Ця група займалася атаками із застосуванням шкідливих програм-вимагачів, завдаючи шкоди організаціям по всьому світу.

    Як повідомила Національна поліція України, учасники BlackSuit створювали віруси, які шифрували комп’ютерні системи жертв. Після цього зловмисники вимагали викуп у криптовалюті — не лише за відновлення доступу до даних, а й за нерозповсюдження конфіденційної інформації. Загальна сума вимог угруповання перевищила 500 мільйонів доларів США, а в окремих випадках сягала 60 мільйонів доларів.

    Операція «Checkmate» стала результатом співпраці багатьох міжнародних структур: Служби внутрішньої безпеки США, Національної поліції Нідерландів, Управління кримінальної поліції Німеччини, Національного агентства з боротьби зі злочинністю Великої Британії, прокуратури Франкфурта, Міністерства юстиції США, Європолу, української кіберполіції та компанії Bitdefender з Румунії.

    У рамках цієї операції вдалося конфіскувати вебресурси угруповання в одній із доменних зон, що фактично зупинило їхню діяльність. Також ідентифіковано методи роботи зловмисників, які протягом кількох років змінювали свою назву та підходи.

    За словами українських правоохоронців, кібергрупа діяла під назвою Quantum на початку 2022 року, згодом — як Royal, у 2023 році — як BlackSuit, а вже у 2025-му змінила назву на Chaos. Незмінною залишалась їхня схема: складні алгоритми шифрування, вимоги викупу та погрози розголошення викрадених даних.

    Основними цілями BlackSuit були державні та приватні установи в США, країнах Європи та Японії. Нападів на країни СНД угруповання уникало.

    В Україні відкрито кримінальне провадження за ч. 5 ст. 361 Кримінального кодексу — несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних і комунікаційних систем. Санкція передбачає покарання до 15 років ув’язнення.

    Ця операція стала важливим прикладом міжнародної співпраці в боротьбі з глобальними кіберзагрозами.

  • Полтавська художниця, про яку дізнався світ

    Полтавська художниця, про яку дізнався світ

    У ХІХ столітті молода дівчина з Полтавщини підкорила не лише Францію, а й увесь мистецький світ Європи. Її ім’я — Марія Башкирцева. Вона прожила всього 25 років, але залишила по собі слід, що не зник і донині: майже 200 мистецьких робіт, глибоко емоційний щоденник і пам’ять у серцях шанувальників її таланту.

    Народилася Марія 23 листопада 1858 року в селі Гавронці поблизу Диканьки. Заможна родина дозволила їй здобути освіту в Європі: у 12 років дівчина вже володіла п’ятьма мовами і читала філософів в оригіналі. Згодом вона навчалася живопису у відомій паризькій Академії Жуліана, а її картини не раз здобували нагороди на престижних виставках.

    Окрім мистецтва, Башкирцева захоплювалася музикою й літературою. Її щоденник, опублікований після смерті, став справжнім відкриттям для європейців — щирі, глибокі й сильні емоції молодої жінки справили неабияке враження на читацьку публіку. Вона жила з мрією стати відомою — і ця мрія здійснилася.

    Марія померла від туберкульозу у віці 25 років. Попри коротке життя, вона залишила потужну мистецьку спадщину. Частина її робіт була втрачена під час Другої світової війни, але деякі картини зберігаються в музеях України, Франції, Нідерландів та США.

    У Диканьці на Полтавщині її пам’ятають і шанують. У колишній земській школі 1904 року нині діє єдина в Україні картинна галерея імені Марії Башкирцевої. Тут зібрано понад тисячу експонатів: картини, скульптури, вишивки, кераміка. Серед авторів — відомі художники Полтавщини. Окрема зала присвячена самій Башкирцевій — із репродукціями її робіт і цікавими розповідями про її життя.

    Також у галереї є зала, присвячена Миколі Гоголю, кімната-інсталяція «хата Солохи» з побутовими речами ХІХ століття, а ще — колекція оригінальних ляльок, що поєднує гумор і глибокий зміст.

  • Путін погрожує новим масштабним наступом: Трамп відповідає озброєнням України

    Путін погрожує новим масштабним наступом: Трамп відповідає озброєнням України

    Президент Росії Владімір Путін під час телефонної розмови з Дональдом Трампом 3 липня попередив про нову фазу ескалації війни проти України. За інформацією видання Axios, Путін заявив, що протягом найближчих 60 днів планує новий наступ на сході України з метою повного захоплення Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей.

    За словами джерел, знайомих зі змістом розмови, Путін дав чітко зрозуміти, що не відмовився від амбіцій «повернути» окуповані українські території, які Кремль вважає частиною Російської Федерації. Більше того, інтенсивність російських атак на українські міста та села в останні тижні лише підтверджує наміри Кремля діяти рішуче.

    Про масштаби загрози свідчить і коментар Дональда Трампа під час розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном. Американський лідер заявив, що Путін «хоче забрати все», маючи на увазі не лише тимчасово окуповані регіони, а й ширші територіальні апетити Москви.

    На тлі нових загроз президент США вирішив змінити тональність своєї політики щодо України. Як повідомляється, Трамп погодився передати Києву наступальну зброю, у тому числі далекобійну, а також системи ППО Patriot. Оголошення про новий пакет допомоги очікується під час його зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте цього тижня.

    Ключовим елементом нової стратегії стане те, що Європейський Союз покриватиме витрати на американське озброєння, яке передаватиметься Україні. Ідея такої моделі, за даними Axios, була озвучена президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Гаазі 25 червня.

  • Трамп: Україні надішлють системи Patriot, але безкоштовно нічого не буде

    Трамп: Україні надішлють системи Patriot, але безкоштовно нічого не буде

    Президент США Дональд Трамп заявив про намір передати Україні зенітно-ракетні комплекси Patriot, які, за його словами, “конче потрібні” українській армії. Про це він повідомив журналістам 13 липня на військовій базі Ендрюс, передає агентство Reuters.

    “Ми надішлемо Patriot, бо Путін справді здивував багатьох людей. Він гарно говорить, а потім увечері всіх бомбить. Але тут є невелика проблема. Мені це не подобається”, – заявив Трамп.

    Хоча точну кількість комплексів він не назвав, президент США запевнив, що “деяку кількість” систем ППО таки буде передано, а витрати на них відшкодує Європейський Союз.

    “Ми збираємося відправити їм різні зразки дуже складного військового обладнання. Вони заплатять нам за це 100%, і це те, чого ми хочемо”, – наголосив Трамп.

    Очікується, що вже 14 липня він зробить окрему заяву щодо «агресивного» плану військової допомоги Україні, до якого, за даними Axios, можуть увійти й далекобійні ракети.

    Крім того, цього тижня відбудеться зустріч Дональда Трампа з новим Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, де серед ключових тем буде ситуація в Україні.

    Напередодні, 13 липня, сенатор-республіканець Ліндсі Грем анонсував рекордне за обсягом постачання зброї для ЗСУ. Він також заявив, що США можуть запровадити нові санкції не лише проти Росії, а й проти її партнерів — Китаю, Індії та Бразилії.

  • Українські біженці повертаються з США до Європи через страх перед новою міграційною політикою Трампа

    Українські біженці повертаються з США до Європи через страх перед новою міграційною політикою Трампа

    Частина українських біженців, які після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році отримали притулок у США, почали повертатися до Європи. Про це повідомляє французьке видання Le Monde, посилаючись на свідчення самих українців та джерела в гуманітарних організаціях.

    Причиною цього стала невизначеність, пов’язана з можливим згортанням міграційних програм адміністрацією Дональда Трампа, зокрема ініціативи “Об’єднання заради України” (Uniting for Ukraine). Ця програма була запроваджена адміністрацією Джо Байдена у квітні 2022 року та дозволила понад 240 тисячам українців тимчасово перебувати у США.

    Проте після перемоги Трампа на президентських виборах в США політика щодо українських біженців почала змінюватися. ЗМІ повідомляють про призупинення низки програм допомоги, зростання бюрократичних бар’єрів, а також чутки, що “Об’єднання заради України” може бути остаточно згорнута.

    У таких умовах багато родин почали шукати альтернативи у країнах Європейського Союзу, де існує більш стабільне правове регулювання статусу біженців з України. Частина людей повертається до Польщі, Німеччини, Чехії та інших держав, які ще у 2022 році надали українцям тимчасовий захист.

    “Жити в постійному очікуванні, що тебе завтра можуть вислати або забрати право на легальне перебування — це дуже виснажливо”, — каже 39-річна Наталя з Харкова, яка нещодавно разом з дітьми переїхала з Чикаго до Вроцлава.

    Le Monde зазначає, що для багатьох українців, які вже адаптувались у США, рішення повернутись не було легким, але загроза втратити все через нову міграційну політику виявилась сильнішим аргументом. З огляду на це, в Європі готуються до нової хвилі повернень і намагаються посилити інфраструктуру для прийому біженців.

  • Найспекотніша країна Європи: на Україну чекає погодне випробування

    Найспекотніша країна Європи: на Україну чекає погодне випробування

    9 липня Україна опиниться в центрі екстремальної спеки, ставши найспекотнішою країною Європи. За прогнозами синоптиків, температура повітря в окремих регіонах сягне +38…+40 градусів. І водночас очікуються сильні грози, шквали й навіть град.

    Найвищі температури прогнозують у південних та східних областях, а також у центрі країни. У Києві очікується до +36…+37 градусів. Спека буде сухою та задушливою, що створює значне навантаження на серцево-судинну систему та загалом на організм.

    Однак спека — не єдина загроза. У західних та північних регіонах очікуються короткочасні, але потужні грози. Місцями — з поривами вітру до 20 м/с, шквалами, локальним градом і зливами. Таке поєднання спеки та грозової активності значно підвищує ризики для населення.

    Синоптики й ДСНС попереджають про підвищену ймовірність виникнення пожеж у лісах, а також про небезпеку перегріву, зневоднення та теплових ударів. Медики радять уникати тривалого перебування на сонці, пити багато води, носити головні убори й уникати фізичних навантажень у найспекотніші години дня.

    Варто також пам’ятати, що різкі зміни погоди — від спеки до грози — можуть викликати у метеочутливих людей головний біль, скачки тиску та загальне нездужання.

  • Все більше українських абітурієнтів обирають закордонну освіту: Австрія — одна з лідерів

    Все більше українських абітурієнтів обирають закордонну освіту: Австрія — одна з лідерів

    Кількість українських школярів та студентів, які прагнуть отримати вищу освіту за кордоном, стрімко зростає. За даними освітньої компанії “Дивись ширше”, лише у першому кварталі 2025 року кількість запитів на вступ до іноземних університетів зросла на 30% у порівнянні з минулим роком. Географія обраних країн охоплює Австрію, Німеччину, Польщу, Великобританію та США.

    Однією з найпривабливіших країн для українських студентів стала Австрія. Згідно зі статистикою Статистичного управління Австрії, з 2021 по 2024 рік кількість українських студентів в австрійських університетах зросла з 2 077 до 3 324 осіб — це на 60% більше.

    Австрія — новий освітній хаб для українців

    Засновник компанії “Дивись ширше” Дмитро Виговський зазначає, що Австрія сьогодні пропонує понад 15 англомовних програм, розроблених спеціально для українців. Серед них — престижні навчальні заклади: Віденський університет, Технічний університет Граца, Віденський економічний університет, Віденський технічний університет, Інсбруцький університет, Віденський університет Вебстер, Модульний університет Відня.

    “Під час війни наша місія — допомогти українським студентам отримати якісну освіту, в тому числі за кордоном, а після завершення навчання — повернути їх в Україну, аби вони стали частиною відбудови економіки”, — наголошує Виговський.

    Чому українці виїжджають на навчання

    Зростання інтересу до навчання за межами України напряму пов’язане з повномасштабною війною, яку росія веде проти нашої держави. Знищена інфраструктура, перерви в освітньому процесі через обстріли та повітряні тривоги, тимчасова окупація частини територій — усе це унеможливлює стабільну освіту в багатьох регіонах. Експерти з міжнародного права називають такі дії елементами геноциду проти українського народу, зокрема в контексті цілеспрямованого руйнування системи освіти.

    Дані та прогнози

    За інформацією дослідження фонду savED, 26% української молоді заявляють про бажання навчатися за кордоном. Паралельно в Україні скорочується кількість першокурсників: у 2024 році до вишів вступило на 80 тисяч студентів менше, ніж у 2023-му.

    Міністерство освіти України також повідомляє, що у 2023 році близько 400 тисяч українських школярів перебували за межами країни. Експерти очікують, що значна частина з них у майбутньому обере навчання за кордоном.

    Цей тренд підтверджує і CEO “Дивись ширше” Олександра Ковальська: “У 2023 році ми отримали 6600 запитів на вступ, у 2024 – 8500, а у 2025 – вже 3100 лише за перший квартал. Це майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2023 року”.

    Перспективи на майбутнє

    Попри складну ситуацію, освітні компанії продовжують підтримувати українських студентів. Водночас актуальним залишається питання: чи зможе Україна у майбутньому повернути до себе цих молодих спеціалістів? Однозначно — тільки за умови безпеки, стабільності та чіткої державної стратегії в галузі освіти.

  • Родина Юрія Бойка ухиляється від війни, наживається на державі та просуває “русскій мір”

    Родина Юрія Бойка ухиляється від війни, наживається на державі та просуває “русскій мір”

    Поки Україна бореться за своє виживання, клан Бойка збагачується на державних потоках, ховається за кордоном і поширює проросійські ідеї. Хто ці люди і як їм це вдається?

    Анатолій Бойко — енергомагнат і тіньовий куратор грошових потоків

    Син Юрія Бойка. Власник критично важливого підприємства «Волиньобленерго» Анатолій Бойко — постать добре відома на Волині. Офіційно — бізнесмен, неофіційно — сірий кардинал у сфері енергетики. За даними джерел, саме він курує основні фінансові потоки підприємства, має бізнес в Росії, а також — корупційне минуле.

    На роботу до «Волиньобленерго» Бойко масово оформлює родичів та знайомих. Мета — отримання «броні» від мобілізації. Серед працівників — навіть ті, хто давно живе за кордоном. Сам Бойко переховується в Іспанії.

    Віра Бойко — росіянка з російськими грошима

    Дружина Юрія Бойка — громадянка РФ Віра Бойко. Вона володіє активами як в Україні, так і в Росії, де веде бізнес через родичів. За інформацією джерел, Віра — переконана фанатка путіна, РПЦ та ідеології «русского міра».

    Покоління в еміграції: доньки, зяті, діти

    Усі нащадки Бойка також уникли війни:

    • Ярослава Бойко (Назарова) втекла до Майамі в перші дні повномасштабного вторгнення. Там народила дитину з американським громадянством. Має у власності нерухомість, медіа та підтримує проросійські погляди.

    • Її чоловік Юрій Назаров, колишній чиновник КМДА, фігурант корупційних розслідувань, виїхав з країни за підробленими документами.

    • Уляна Бойко — у Відні з чоловіком-ухилянтом Михайлом Бондаренком. Подружжя володіє низкою журналів та нерухомістю.

    • Юрій Юрійович Бойко, син, також переховується за кордоном. Його дружина — співачка ROXOLANA — розкручує кар’єру на темі війни за гроші Бойків.

    • Марія Бойко, студентка Києво-Могилянської академії, періодично навідується до України.

    • Микола Бойко, ще один син, також перебуває в Європі.

    Поки українські військові гинуть на фронті, клан Бойка продовжує жити безтурботно за кордоном, оперуючи мільйонами, майном і медіа. Із-за спин родичів прикривається ціла система ухиляння, брехні та зради.